Розробка уроку зарубіжної літератури. 11 клас "Генріх Белль і його життя. Пам'ять людини і людства в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Урок зарубіжної літератури в 11 класі

Розробила: Гладка Вікторія Олександрівна

КЗ «ХСШ №15», місто Харків

ТЕМА: Генріх Белль і його життя. Пам'ять людини і
людства в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Мета уроку:

формувати компетентності:

1) предметні (ознайомити учнів з цікавими фактами з життя письменника; поглибити знання про антивоєнну тематику у творах літератури, розвивати читацьку активність); 2) ключові (простежити, як в оповіданні відбувається взаємодія пам’яті людини та загальнолюдської  пам’яті, яка має зв’язки з війною та мирним життям; звернути увагу на художні прийоми, які використовує автор, розкриваючи внутрішній світ героя; розвивати навички художнього аналізу тексту); 3) комунікативні (розвивати навички спілкування в колективі й толерантне ставлення один до одного);                   4) інформаційні (розвивати уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її); 5) громадянські (виховувати повагу до минулого людини і людства, відстоювати чітку громадянську позицію); 6) загальнокультурні (формувати світогляд).

Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, відео, яке містить цікаві факти з життя письменника, текст оповідання.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

     Епіграф до уроку (на дошці):

     Перехожий, скажи в Спарті, що
     слухняні її законам, ми лягли тут мертвими…
       (Напис на могильному камені)
 

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Опитування:

- Що вам відомо про початок Другої світової війни?

- Як складалася доля молоді у ті часи?

- Що таке патріотизм? Як він проявлявся раніше і як проявляється у наш час?

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя про життя і творчість Генріха Белля.

 Німецький критик Петер Демець казав про Г.Белля як про «російського письменника серед сучасних німецьких авторів». Що ж саме дозволило критикові так говорити? Перш за все, це людяність, прихильність до справедливості, здатність розуміти людські слабкості, прийняти їх і передати з особливою інтонацією, без засудження, а з розумінням. Цю манеру Белль перейняв у Федора Достоєвського, називаючи його своїм духовним учителем. Генріх Белль став автором сценарію до телевізійного фільму «Федір Достоєвський і Петербург». Опинившись біля будинку Раскольникова, письменник пройшов описаний в романі «фатальний шлях героя».

 Г.Белль народився в 1917 році в Кельні і прожив там майже усе життя. Його батько Віктор був скульптором і столяром-червонодеревником, мав власну справу. Він виховував у своїх дітей любов до мистецтва, часто водив їх по місту, показуючи пам'ятки архітектури і музеї. Але незабаром батько розорився, і сім'ї довелося переїхати в скромніше житло. У 30-ті роки страти і репресії йшли повним ходом. Старший брат письменника вступив у підпільний антифашистський союз.

 З 1927 по 1937 рік Белль провчився в гімназії імені кайзера Вельгельма. Це була одна із небагатьох гімназій, де могли вільно висловлювати свою точку зору. Після закінчення майбутній письменник стає учнем в книготорговій фірмі і в цей час займається репетиторством.

 Улітку наступного року Белль вступає до університету за фахом «класична філологія», але отримує повістку з вермахту. Несподівано він захворів і багато місяців не бере участь у боях, отримуючи лікування в госпіталі. З ненависті до фашизму, він дезертирує, переховується і нарешті здається в полон англійцям. Але у 1943 році його відправлено на Східний фронт, там його було поранено.

 У літератури автор приніс особливе бачення війни зсередини. Він був уособленням совісті народу, за що негласно отримав звання посла. У 1972 році письменнику було присуджено Нобелівську премію з літератури.

Посилання на відеофрагмент про життя Генріха Белля: https://www.youtube.com/watch?v=wzHo_pqW8VU

2. Бесіда за змістом оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

 Оповідання Генріха Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» - це не просто розповідь про війну, тут усі почуття і думки людини, що побачила усі жахи та пережила фізичні і душевні страждання. Герой відкриває для себе страшну істину: почуття ненависті до того, за що повинен битися.

•                   З чого розпочинається оповідання? На які деталі звертає увагу автор? (Мерехтливе світло, розбита лампочка, залізна проволока, що стирчить із цоколя. Це сприймається як своєрідний символ – світ в пітьмі. Світло пригнічене неприродним шляхом, людина сама вносить у світ руйнування. )
•                   В пітьмі лунають голоси. Які слова санітарів різко зриваються у свідомість? («Куди нести мерців?», «Місто горить як смолоскип…»)
•                   Що ми бачимо у цьому світлі? (Усі жахи того, що відбувається. Коридор, куди потрапляє герой, теж освітлений. І це нагадує вираз «світло у кінці тунеля» - надія на порятунок).
•                   Під час того, як героя несуть санітари, що він відкриває до себе? (Що він його відносять до «інших», а не до мертвих).
•                   Зверніть увагу на кольорову гамму приміщення, в якому знаходиться герой. Знайдіть слова, що передають цю палітру. («Чорні вішалки», «білі таблички», «фотографія відсвічує червоним в коричневій рамі», «жовтуватий гіпс», «чорна рама», портрет Фрідріха в небесно-блакитному мундирі із золотою зіркою на грудях», «позолочений Залізний хрест», «жовті бюсти імператорів», «небо червоне», «чорні хмари диму», «між коричневих дверей видніється золота рама», «біла стеля», «чорне місто»).

 Ми бачимо, як світлі кольори контрастують із темними. Помітно, що в тексті є перевага відтінків жовтого кольору. Це колір піску – хисткої субстанції; колір золота – вічного мірила цінностей з прадавніх часів. У творі контрастує золота розкіш минулого і кривава чорнота сьогодення.

 Героя несуть з нижнього поверху на верхній. По суті, це не повинно займати багато часу, але герой робить детальні описи побаченого: усіх портретів, табличок, картин, статуй…

•                   До якої думки нас підштовхує автор? Чи може запам'ятати і описати з такою точністю людина те, що побачила вперше? (Автор, немов дає підказку, що все це вже було в свідомості героя).
•                   Герой згадує про війну, що знав з книжок під час навчання в гімназії. Чи знаєте ви, про яку війну йде мова?
•                   Про який пам'ятник із Залізним Хрестом йдеться? (Пам'ятник поставлений полеглим спартанським героям, які на чолі із царем Леонідом прийняли бій у Фермопіл, відмовившись здатися, припинили подальше вторгнення царя Ксеркса в Грецію. 7000 спартанців ціною свого життя протистояли 200 000 солдат персидської армії. Жодна перемога не прославила бійців так, як ця поразка. На могильному камені полеглим спартанцям написали: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, скажи, що слухняні її законам ми лягли тут мертвими». (Епіграф уроку)

 Зверніть увагу на слова «слухняні її законам», це одночасно і заклик до наслідування, і докір. Так і герой оповідання виявляється залежним від обставин, у війну він залучений по волі влади, держави, а не за власним бажанням. Він не хоче битися, тому що бачить усю несправедливість того, що відбувається. Але це його батьківщина, і він зобов'язаний підкорятися наказам. Ми здогадуємося, на чиїй стороні воює герой, але співчуваємо йому, бо в його словах лунає презирство до тих, хто розпочав жахи. Автор проводить паралель із спартанськими подіями. Так, епітафія на могильному камені розкриває нам зміст фрази, яку написано на дошці гімназії аж 7 разів.

•                   Що для героя цей напис, виведений на дошці власним почерком? Чому він так жахнувся побаченого? (Цей напис для героя є єдиним живим відбитком недавньої реальності серед інших мертвих доказів. Це повернення в минуле, колись ще мирне, безтурботне життя, в якому він міг зайти до швейцара Біргелера, щоб випити молока або ризикнути запалити. Усе це було зовсім нещодавно, 3 місяці тому… А тепер в коморку до швейцара несуть мерців. Так ми дізнаємося про юний вік пораненого.

Герой бачить перед собою «незникаючий темно-жовтий відбиток хреста на неодноразово пофарбованих стінах». І це є диво. Бо символ віри залишився не тільки на стінах. Віра існує в душі людини, свідчить про надію на перемогу Добра.

•                   З ким порівнює себе герой, знаходячись на операційному столі? Чому так? (Він порівнює себе з «лялечкою в коконі». Це своєрідний символ. Адже з лялечки розвивається метелик. Герой також безпорадний, виявляється, що у нього немає рук. Він у своєрідному коконі, його свобода обмежена. Війна застає героя на певному етапі його духовного і фізичного розвитку.
•                   В останню мить герой упізнає швейцара Бергілера і просить молока. Як ви думаєте, чому таке незвичне прохання? (Це також своєрідний символ повернення до минулого. Герой хоче відчути минуле життя, коли він був щасливий і безтурботний. І тепер колишній гімназист просить заспокоєння у колишнього швейцара, як беззахисна і безпорадна дитина. Усе, що потрібно герою – це молоко в своїй Алма-Матер.
•                   Чому автор до кінця так і не розкриває імені героя? (Герой не має імені, бо він один із тисяч «інших», імена яких залишаться у вічному списку …

IV. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ
За допомогою прийому «відкритий мікрофон» сформулюйте висловлювання про своє емоційне переживання від оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»
- Під час прочитання розповіді я...
-Думаю, що ця розповідь допомогла змінити моє ставлення...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знайти цікаві факти з життя Пауля Целана, прочитати його вірш «Фуга смерті»