Методична розробка на тему " Використання джаз - фанк як нового стилю сучасного танцю в художньо -естетичному розвитку дітей мистецьких шкіл"

Ніжинська дитяча хореографічна школа

Ніжинської міської ради

 

 

 

 

 

Методична розробка на тему:

Використання джаз-фанку як нового стилю сучасного танцю   

в художньо–естетичному  розвитку дітей мистецьких шкіл

 

 

 

Викладач:

Даценко Ольга Олександрівна

 

 

 

 

 

                                                      м. Ніжин 2019

                                                         План

 

 

Вступ

Історія виникнення

Характеристика стилю

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Вступ

Джаз-фанк (jazz-funk) – один з самих молодих и комерційно успішних студійних танцювальних стилів на планеті. Зародившись в Лос-Анджелісі на початку XXI сторіччя, він за лічені роки став домінуючим танцювальним напрямком у світовому шоу-бізнесі та використовується у більшості хореографічних постановок, кліпів та виступів зірок світової величини – таких як Бейонсе (Beyonce), Мадонна (Madonna), Бритні Спірс (Brithey Spears) или Леді Гага (Lady Gaga).

Навчання jazz-funk не потребує (хоча  не виключає) класичної підготовки, щоденних тренувань та ідеальної фізичної форми. Джаз-фанк підходять усім, хто хоче навчитися танцювати "як в кліпах", не замислюючись про рухи, видобувати максимум зі своєї пластики та грати в танці різноманітні образи, а також хлопцям, які готові експериментувати та прагнути до танцювальної універсальності.

 

 

 Історія виникнення напрямку jazz-funk

        Jazz-funk дуже молодий напрямок, але динамічно розвивається. Він не має довгої та драматичної історії виникнення – він сформувався трохи більше 10 років тому назад у  Лос-Анджелесі. Народженню стилю  jazz-funk сучасна хореографія зобов’язана  трьом американським хореографам - Бобби Ньюберрі  (Bobby Newberry),  Брайану Фридману (Brian Friedman) и Кевіну Майеру (Kevin Maher) – яких вважають засновниками та найбільш яскравими сучасними представниками цього напрямку.

Брайан, Боббі та Кевін стали першими, хто почав виділяти jazz-funk окремим  стилем. Вони показали усьому світові, як об’єднавши базові рухи  hip-hop, jazz dance, waacking та vogue, додали  максимум жіночої манери  виконання, пластики, різкості, динаміки та експресивності, можна отримати виразний, музикальний танець, що має величезний попит на даному етапі розвитку сучасної хореографії. 

Але не варто вважати, що у  XX сторіччі ніхто не танцював  jazz-funk. Йому передували такі танцювальні стилі, як ваакінг (waacking) та  вогінг (vogue), які існують вже більше 35 років та обидва виникли в колах афро та латиноамериканських танцорів, що виступали з цими танцями перед глядачами на сцені американських   гей-клубів.

Танець vogue має назву модного журналу, та відображає копіювання образів фотомоделей, їх рухів, артистичності, ліній тіла, а головне – позування.  Вог з’явився на початку 1960-х років та спочатку називався на честь відомої своїми позуваннями актриси  Грети Гарбо. Батьком танцю vogue вважається американський танцюрист Вилли Ниндзя (Willi Ninja), що зіграв головну роль у документальному фільмі "Париж Горить" (Paris Is Burning) та надихнув Мадонну (Madonna) на її відомий кліп  1990 року “Vogue”. Саме цей сінгл поп-діви увічнив назву танцювального стилю та став одним з подій,  які декілька років тому привели до народження jazz-funk в США.

Waaking виник трохи пізніше вогінга - в 1970 роках - в Лос-Анджелесі на відміну від vogue, який переважно танцювали під house, waaking ідеально поєднувався з музикою  диско. Першим, хто став використовувати рухи  ваакінга, був Ламонт Петерсон (Lamont Peterson), а ідеологами направлення вважаються Тайрон Проктор (Tyrone Proctor), Міккі Лорд (Mickey Lord) та Блінкі (Blinky). В багатьох елементах ваакінг має спорідненість з locking та tektonik, але на даний момент залишається незалежним та розповсюдженим танцювальним стилем, що зробив значний внесок в більш молодий та комерційний стиль   jazz-funk.

Розповсюдженню стилю сприяло телебачення, а пізніше Інтернет. А широко пропагували цей стиль такі зірки, як Джанет Джексон (Janet Jackson), Мадонна та Бритні Спірс. Мадонна, не була видатною танцівницею, але стала іконою танцівників завдяки вищезгаданому кліпу Vogue та інших відомих кліпів, таких як «Express Yourself», «Beautiful Stranger», «Music», «Me Against the Music», «Hung Up», «Sorry», «Give It 2 Mе
          Бритні та Джанет, були більш професійними танцюристами та щорічно залучали до співробітництва самих видатних хореографів сучасності  ( вищезгадані Брайан Фридман, Товарис Уилсон та багато інш. ), випускали велику кількість кліпів з хореографічними постановками та протягом багатьох років мали славу "танцювальних ікон".
        Але справжнім ідолом  jazz-funk останніх років стала Бейонсе (Beyonce). Вона має прекрасну зовнішність та вокальні дані, у своїх танцювальних здібностях не поступається професійним танцюристам, з якими виступає. Один за одним  Beyonce випускає геніальні для свого часу танцювальні кліпи (Crazy In Love, Single Ladies, Run The World Girls), запрошує приймати участь тільки топових світових хореографів та танцюристів. Сингли Бейонсе входять в ТОП-10 майже кожного  хореографа jazz-funk, а танцювальний світ безперервно слідкує за тим , що нового запропонує співачка в своєму наступному відео або перфомансі, щоб підхопити тенденцію та надихатися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості стилю 

Jazz-funk – сучасний танцювальний стиль, що ввібрав у себе окремі елементи джазової хореографії, хіп-хопа, стрип-пластики, ваакінга, вога.  Це танок контрастів, для якого характерне чергування плавних хвилеподібних рухів з різкими ломаними рухами. Така послідовність дозволяє створити неповторний малюнок танцю. Стиль, який вимагає від танцівника чіткого виконання рухів, при цьому в танцювальні елементи необхідно вкладати багато емоцій, динаміки та енергії. Також в пріоритеті є зухвалість, манерність, що надає ще більшої краси та цікавості. Кожен танцівника має можливість проявити себе  мовою тіла.

Джаз фанк важко розібрати на окремі елементи, адже він залежить від музичного ритму, дихає та живе, доки є музика.

        Одна з характерних особливостей танцю – імпульсивність. Імпульс утворюється та проявляється у верхній частині тіла танцюриста, розходиться від грудей плечей, рук та стегон. Тіло швидко робить рух убік, або вперед. Кожен вдих ставляє «крапку», яка веде до наступного імпульсу, що народжує наступний танцювальний рух.  Така раптова активність пластики зазвичай привертає увагу глядачів.

           Хвилі також характерні для стилю, вони можуть бути ломаними та плавними.

Кроки – використовуються лише переступання  - степ-степ, а також ковзні переступання ступнями. Широких та розмашистих рухів немає.

А постава відрізняє джаз фанк від більшості стилів, від якого пішов – вона має бути відкритою, як в класичному. Рухи ізоляції та хвилі виконуються з такою поставою.

 

 

 

 

 

 

 Висновок

Фанк-стилі видовищні та динамічні. Використання їх в художньо-естетичному розвитку дітей в мистецьких школах сприяє розвитку музикально-ритмічного виховання, утриманню уваги дітей, зацікавленості хореографічним мистецтвом, а також  відчуття відповідності даному часу. Адже телебачення та Інтернет широко розповсюджують різноманітні проекти з використанням новітніх тенденцій в сфері хореографічного мистецтва.  Варто відмітити, що всю енергію, направлену на прояв свого характеру, своєї унікальності, краси, привабливості, зухвалості діти можуть віддати саме у джаз-фанк танцюванні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Сучасний танець. Основи теорії і практики : навч. Посібник /О. О. Бігус, О. О. Маншилін, Д. О. Кондратюк, Л. В. Мова, А. В. Журавльова, І. І. Герц, Н. П. Донченко, Н. П. Батєєва. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2017. – 264 с.

 

2. Теорія та методика викладання популярних танцювальних стилів : танцювальний посібник / А. В Журавльова. – Київ : КНУКіМ, 2017. – 181с
3. www. myway.com
4. var-veka.ru Енциклопедія танцю джаз-фанк