Методична розробка «Організація та планування контрольно-ревізійної роботи»

Про матеріал
Методична розробка містить широко вживані лексичні одиниці по темі: «Організація та планування контрольно-ревізійної роботи», різноманітні терміни і поняття. В методичній розробці розкрито основні поняття і положення контролю і ревізії; висвітлено організаційні форми і методи контролю і ревізії; розглянуто завдання, джерела та порядок проведення ревізії виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства.
Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Бердичівський фаховий коледж промисловості, економіки та права

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 з дисципліни «Контроль і ревізія»

на тему: «Організація та планування контрольно-ревізійної роботи» для студентів спеціальностей 071 «Облік і оподаткування»

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладач : Світлана ЗОЗУЛЯ

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової  комісії  спеціальностей

071 «Облік і оподаткування»

протокол  № ___ від  ______

Голова циклової комісії ________ Наталія АНДРОНЮК

 

 

 

Бердичів 2023

Укладач: викладач  Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки та права, Світлана ЗОЗУЛЯ.

 

 

Назва: Методична розробка «Організація та планування контрольно-ревізійної роботи»  з дисципліни «Контроль і ревізія» для студентів 3-го курсу денної форми навчання спеціальності 071 «Облік і оподаткування»  освітньо-професійного ступеня   фаховий молодший бакалавр Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки та права» / Укл. С.М. Зозуля – Бердичів: БФКПЕП, 2023. – 31 с.

 

Методична розробка містить широко вживані лексичні одиниці по темі: «Організація та планування контрольно-ревізійної роботи», різноманітні терміни і поняття.

В методичній розробці розкрито основні поняття і положення контролю і ревізії; висвітлено організаційні форми і методи контролю і ревізії; розглянуто завдання, джерела та порядок проведення ревізії виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії  спеціальності 071 «Облік і оподаткування»  Протокол  № __   від _________2023р.

 

 

Голова циклової комісії _________ Наталія АНДРОНЮК

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................4

І. Організація процесу контролю .............................................5

1.1. Поняття та завдання контрольно-ревізійної роботи.................5

1.2. Предмет і метод контролю, його об'єкти...........................8

ІІ. Планування - контрольно ревізійної роботи...............................10

2.1. Планування,підготовка,порядок проведення ревізій та перевірок..10

2.2.  Особливості проведення ревізій за зверненням правоохоронних органів.              18

2.3.  Оформлення результатів ревізій, прийняття рішень за їх результатами              22

ІІІ. Організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії.......27

IУ. Підсумкові тести……………………………………………………………….29

ВИСНОВОК................................................................31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................32

 

 

 

 

 

 


                              ВСТУП

Контроль є обов’язковим атрибутом економіки будь-якої країни,так як спрямований на дотримання законності,фінансової дисципліни, запобігання фінансовим правопорушенням під час мобілізації, розподілу та використання фондів, коштів для виконання завдань і функцій держави й ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових відносин. На сучасному етапі організація дієвого фінансового контролю за повнотою формування та своєчасністю надходження державних доходів, а також за законністю й ефективністю використання коштів і майна стає одним із напрямів сучасної економічної політики.

В умовах ринкової економіки роль контрольно-ревізійної роботи значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентно підготовлених працівників державних фінансових служб.

Метою вивчення дисципліни «Контроль і ревізія» є засвоєння здобувачами вищої освіти основних положень нормативно – правових актів та практичних навичок з організації та проведення контролю і ревізії щодо діяльність суб'єктів господарювання з різними формами власності.

Дану методичку підготовлено відповідно до програми з навчальної дисципліни «Контроль і ревізія» до теми «Організація та планування контрольно-ревізійної роботи».

Методична розробка охоплює основний теоретичний матеріал навчальної дисципліни «Контроль і ревізія» та враховує вимоги чинного законодавства. Призначений для здобувач і в початкового рівня вищої освіти.

 

 

 

 

 

 

І. Організація процесу контролю

1.1. Поняття та завдання контрольно-ревізійної роботи

Контрольно-ревізійна робота відіграє важливу роль в господарському механізмі управління народним господарством, оскільки координує і погоджує ряд однорідних процесів, виконання яких здійснюється колективом працівників ( працівниками державних  фінансових служб).

Під контрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення.

В широкому розумінні: контроль – це системна сукупність процесів за допомогою яких забезпечується спостереження за керованим об’єктом з метою виявлення відхилень від встановлених параметрів і вжиття заходів з усунення та ліквідації негативних явищ.

До контрольно-ревізійних процедур відносять організацію перевірки наявності та стану матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій і т.д.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення:

1) державного фінансового аудиту (є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю – результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті); 2) інспектування (здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної 8 установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб – результати ревізії викладаються в акті);

 3) перевірки закупівель (перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі – результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель);

4) моніторингу закупівлі (здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю – висновок про результати моніторингу закупівлі складається у формі електронного документа).

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Перевірка - це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Форми контрольно-ревізійної роботи можуть бути централізовані (зосереджені у вищих ланках управління) і децентралізовані (характеризується наявністю контрольно-ревізійного апарату на підвідомчих підприємствах).

Посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку:

1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю;

2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом до підконтрольних установ, - також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" склад, кількість посадових осіб органу державного фінансового контролю та строки проведення ревізії визначаються органом державного фінансового контролю з урахуванням обсягу передбачених програмою ревізії питань та в межах визначеної її тривалості (30 робочих днів для планової та 15 - для позапланової (за дорученням правоохоронних органів ревізія проводиться в будь-який час).

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

1.2. Предмет і метод контролю, його об'єкти

Фінансовий контроль представляє собою систему перевірок фінансової і господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою об’єктивної оцінки економічної ефективності такої діяльності, встановлення законності і достовірності господарських операцій, дотримання фінансової дисципліни і виявлення внутрішніх резервів.

Фінансовий контроль — це один із видів фінансової діяльності держави з перевірки суб'єктів господарювання всіх форм власності шляхом застосування встановлених чинним законодавством методів контрольної діяльності для виявлення недоліків у фінансовій звітності підприємств, установ, організацій в процесі створення, розподілу, використання грошових фондів.

Предметом контролю є господарські операції і процеси, які мають місце у суб'єкта господарювання чи його підрозділах.

Об’єкт контролю - підконтрольна установа та її відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також суб’єкт господарювання незалежно від форми власності, який не віднесено Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі - Закон) до підконтрольних установ та у якого здійснюється державний фінансовий контроль на підставі судового рішення, ухваленого у кримінальному провадженні.

У загальному розумінні метод контролю – це сукупність прийомів, способів і засобів, які використовуються для вивчення господарських процесів і операцій на основі облікових, звітних, нормативних та інших носіїв економічної інформації у взаємозв’язку з обстеженням фактичного стану об’єктів контролю.

Метод характеризується використанням загальнонаукових і власних методичних прийомів і способів контролю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ІІ. Планування - контрольно ревізійної роботи

2.1. Планування, підготовка, порядок проведення ревізій та перевірок

Під організацією контрольно-ревізійної роботи розуміють комплекс заходів спрямованих на здійснення господарського контролю безпосередньо в підвідомчих або інших підприємствах. Лише за умови належної організації контрольно-ревізійного процесу можна отримати повну та достовірну інформацію про стан господарської діяльності підприємства, виявити відхилення та недоліки, а також визначити фактори, які будуть запобігати виникненню негативних явищ в майбутньому.

Найбільший результат в ревізійній діяльності досягається при правильному і раціональному її плануванні, тому що від цього залежить ефективне використання контрольно-ревізійного апарату та кадрів, робочого часу на проведення ревізій і перевірок, логічної організації ревізій та їх якості.

План ревізії – це документ, в якому вказується перелік контрольно- ревізійних робіт, які необхідно виконати, кількість часу, спосіб ревізії, дата початку і закінчення конкретної роботи та виконавці

Складання планів відбувається у кожному контрольно-ревізійному органі в кінці звітного періоду на наступний рік або квартал та ґрунтується на базі попередньої інформації про ревізії та перевірки, стану справ на підприємствах та з урахуванням певної послідовності. В першу чергу ревізії призначаються на тих суб'єктах господарювання, з яких надходять скарги та сигнали про запущеність обліку, крадіжки, безгосподарність, у другу – підприємства, які не ревізувалися більше року, в третю – підприємства, які потребують практичної допомоги.

У планах передбачають перелік усіх підприємств і організацій, які підлягають ревізії, вказують відомості про попередні ревізії та перевірки, а також планові показники: ревізійний період, час і вид проведення ревізій і перевірок, виконавців. Тривалість ревізії планують з урахуванням стану економічної діяльності, розміру і спеціалізації підприємств, періоду після останньої перевірки, але, як правило, не більше 30 днів, для позапланової 15 днів.

План складають виходячи з рівномірного навантаження працівників ревізійного відділу та реальних можливостей контролера перевірити на належному рівні відповідну кількість підприємств. Виділення резерву часу необхідно передбачити для виконання позапланових завдань та здійснення непланових ревізій, перевірок за вимогою правоохоронних і вищих органів управління, а також на підготовку до ревізій і перевірок та контролю за виконанням рішень, що прийняті па підставі результатів раніше проведених ревізій.

Контрольно-ревізійні заходи, передбачені в плані, повинні охоплювати період, починаючи з дати закінчення попереднього контролю і до встановленого терміну нової перевірки. Тривалість ревізій може відрізнятися в залежності від об'ємів господарської діяльності підприємства, сукупного річного валового доходу, кількісного складу і кваліфікації ревізійної бригади та ін.

За складання та виконання плану проведення ревізій і перевірок відповідальність покладено на керівника контролюючої установи. Для раптового характеру ревізії, строки проведення контролю та його виконавці розголошенню не підлягають, тому в плані не зазначаються особи, які будуть проводити ревізію.

План ревізії повинен бути обґрунтованим та гнучким, тобто обґрунтованість плану передбачає врахування умов роботи об'єкта, що ревізується, тенденцій його розвитку, цілей ревізії та витрат часу на її проведення. При визначенні планових витрат часу необхідно враховувати інші фактори, як обсяг документообігу, ступінь автоматизації обробки інформації, спосіб перевірки документів, кількість місяців, що підлягають перевірці.

Гнучкість плану означає, що при плануванні слід брати до уваги ймовірні результати. Тобто план може доповнюватись та уточнюватись, виходячи із конкретних обставин.

Річний план основних напрямків складається на рік, підписується керівником контрольного органу, складається в одному примірнику та затверджується керівником вищестоящого органу.

Для уточнення річних планів складають квартальні плани, в яких фіксуються строки проведення та період, за який проводиться ревізія, обсяг і тривалість ревізії та прізвища ревізорів. Квартальний план складається за 10- 12 днів до початку нового кварталу. Його підписує начальник відділу контрольно-ревізійної служби, затверджує керівник відомства.

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

До участі в ревізії за письмовим зверненням керівника органу державного фінансового контролю можуть залучатися фахівці міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій.

Ревізійний процес складається з цілого ряду послідовних етапів. Кожний з етапів має свій зміст, функціональне призначення і відділений за часом.

У теорії і практиці контрольно-ревізійної діяльності є такі етапи:

  • планування ревізії; підготовка до ревізії;
  • складання задачі (програми) проведення ревізії; організація роботи на місці (об'єкті) ревізії; документальна і фактична ревізія
  • систематизація матеріалів ревізії і складання акта, висновків і пропозицій;
  • узгодження й обговорення наслідків ревізії на підприємстві; твердження матеріалів ревізії;
  • контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії.

Якщо узагальнити сказане, то ревізійний процес складається із трьох етапів:

  •                  підготовчого
  •                  основного
  •                  заключного

Підготовку до ревізій починають із моменту затвердження плану документальної ревізії. Вона охоплює попереднє ознайомлення з матеріалами, що характеризують діяльність підприємства, яке підлягає ревізії, складання програми та систематизацію нових нормативних актів, підготовку макетів таблиць, відомостей та інших робочих документів по оформленню результатів ревізій.

Ревізор може одержати інформацію про дане підприємство з таких джерел: акт попередньої ревізії (перевірки), матеріали перевірок інших органів контролю; річні звіти, рішення балансової комісії при розгляді й обговоренні річного звіту; усна, письмова інформація від фахівців управління (об'єднання); інформація від окремих підприємств та організацій, які мають ділові стосунки з підприємством, що підлягає ревізії; інформація з газет і журналів. Особливо важлива інформація в актах попередніх ревізій і річному звіті. Ревізор звертає увагу на виявлені порушення й інші недоліки та обставини, за яких виникли порушення, робить попередній оглядовий аналіз показників звіту. На підставі цього виявляють проблемні ділянки роботи підприємства і намічають напрями перевірки його виробничо-фінансової діяльності, що дозволяє логічно організувати час на проведення контрольного заходу та сконцентрувати увагу на актуальних питаннях, щоб забезпечити їх глибоку перевірку.

При вивченні матеріалів попередньої ревізії потрібно проаналізувати інформацію про виконання рішень або розпоряджень про усунення порушень, які виявлені при проведенні попередніх контрольно-ревізійних заходах, якщо такі мали місце.

На основі зібраних даних і одержаних завдань по перевірці конкретних ділянок роботи керівництво вищим органом управління складає програму і робочий план ревізії. Останній включає перелік ревізійних операцій (процедур), які потрібно виконати, в хронологічному порядку, прийоми і способи їх виконання та виконавців.

Підготовка до ревізії поділяється на такі етапи

Етапи підготовки до ревізії

Етапи

Характеристика

Планування ревізії

Складання перспективних, поточних, річних, квартальних та індивідуальних планів контрольно-ревізійної роботи.

Збір і накопичення матеріалів по об'єктах, що підлягають ревізії та закріплені за ревізорами

Збір даних про об'єкт, що ревізується, а саме:

  • – інформації про виконання рекомендацій та розпоряджень попередніх перевірок;
  • – основних показників господарської діяльності підприємства; – інформацію про стан обліку, зберігання та втрачання грошових коштів та стан розрахунків підприємства з постачальниками, покупцями та підрядниками;
  • – стан нормування та витрачання фонду заробітної плати та розрахунків з працівниками;
  • – формування та розподіл доходів підприємства;

стан обліку, звітності та внутрішньогосподарського контролю;

  • – дотримання положень Статуту підприємства;
  • – інше, в залежності від специфіки перевірки.

Складання програми ревізії

Програма охоплює коло тих показників і ділянок роботи, які повинні бути перевірені контролером, з обов'язковою вказівкою методу перевірки (суцільного чи вибіркового), її складають керівник ревізійної бригади ревізорів або начальник ревізійного відділу.

Програма ревізії уточнюється на місці з врахуванням проведеного обстеження, інвентаризації і результатів аналізу основних показників підприємства і його підрозділів. Зокрема, можуть бути уточнені терміни, обсяги, способи і напрями ревізії. Ці зміни знаходять відображення в робочому плані кожного виконавця.

Плани ревізій (перевірок) доповнюють програмами .

У ході підготовки до ревізії посадовими особами органу державного фінансового контролю складається програма ревізії.

Програма ревізії має містити найменування об’єкта контролю, тему, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції органу державного фінансового контролю. Програма затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником чи уповноваженою керівником цього органу посадовою особою.

Під час проведення ревізії до програми ревізії можуть вноситися зміни у порядку її затвердження.

У разі потреби зміни періоду, що підлягає ревізії, після внесення в установленому порядку змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю (або отримання відповідного рішення суду в разі проведення позапланової виїзної ревізії) до програми ревізії вносяться відповідні зміни, які затверджуються та видаються у порядку затвердження програми ревізії. При цьому нове направлення не оформлюється.

Посадова особа органу державного фінансового  контролю, яка проводить ревізію, надає на вимогу керівника об’єкта контролю чи його заступника копію програми ревізії.

. На проведення ревізії органом державного фінансового контролю на кожну посадову особу органу державного фінансового контролю та залученого фахівця оформляється в двох примірниках направлення встановленого Мінфіном зразка.

Перед початком ревізії посадові особи органу державного фінансового контролю та залучені фахівці повинні під розписку на примірнику органу державного фінансового контролю видати керівнику об'єкта контролю чи його заступнику направлення та копію рішення суду (у разі проведення позапланової виїзної ревізії за рішенням суду).

Якщо керівник об'єкта контролю чи його заступник відмовляється від підпису, але не заперечує проти проведення ревізії, про це зазначається у вступній частині акта ревізії.

У разі продовження строку планової або позапланової виїзної ревізії в межах визначеної Законом тривалості посадові особи органу державного фінансового контролю та залучені фахівці зобов'язані надати керівнику об'єкта контролю чи його заступнику направлення з продовженим строком проведення ревізії.

Якщо строк планової виїзної ревізії чи строк позапланової виїзної ревізії, яка проводиться за рішенням суду, продовжений понад визначену Законом тривалість, посадові особи органу державного фінансового контролю зобов'язані пред'явити керівнику об'єкта контролю також копію відповідного рішення суду.

Посадові особи органу державного фінансового контролю зобов'язані розписатися в журналі реєстрації перевірок об'єкта контролю (у разі його надання). Факт ненадання об'єктом контролю журналу фіксується у вступній частині акта ревізії

В подальшому на об’єкті контролю ревізія проводиться шляхом:

документальної перевірки, що передбачає встановлення відповідності законодавству установчих, фінансових, бухгалтерських (первинних і зведених) документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів об’єкта контролю, пов’язаних із плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об’єкта контролю). Надання документів об’єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об’єкта контролю чи його заступником у строк, який зазначається посадовими особами органу державного фінансового контролю у вимозі про надання документів та встановлюється з урахуванням запитуваного обсягу таких документів;

фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних посадових осіб органу державного фінансового контролю або фахівців інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.

У разі відмови керівників об'єкта контролю від проведення інвентаризації посадові особи органу державного фінансового контролю вживають заходів відповідно до Закону.

Перелік і обсяг відомостей про результати ревізії на об'єкті контролю не підлягають розголошенню до їх повного документування в акті ревізії, крім випадків, передбачених законодавством.

Для дослідження питань, передбачених програмою ревізії, посадові особи органу державного фінансового контролю мають право отримувати на об'єкті контролю перелік відомостей, що містять інформацію з обмеженим доступом.

2.2. Особливості проведення ревізій за зверненням правоохоронних органів.

 Ревізія, що призначається за зверненням правоохоронних органів, є ефективним засобом збирання доказів (її сутність полягає у документальній перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства з метою встановлення законності та доцільності проведених господарських операцій), способом документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів та матеріальних цінностей, виявлення економічних злочинів попередження фінансових зловживань.

 Тільки проведення ревізій дає можливість повно та документально встановити всі суттєві обставини зі справ про розкрадання майна, розтрату коштів, ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами тощо.

Ревізії господарюючих суб’єктів за дорученням правоохоронних органів можуть проводитись незалежно від кількості раніше проведених на цьому підприємстві ревізій.

Під терміном „правоохоронні органи”, за зверненням яких контролюючі органи проводять ревізії та перевірки на підконтрольних підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності, слід розуміти органи прокуратури, служби безпеки, Національної поліції, Бюро економічної безпеки, Національне антикорупційне бюро, інші утворені відповідно до законодавства органи, які здійснюють правоохоронні

За зверненням правоохоронного органу органи державного фінансового контролю в межах своєї компетенції проводять планові та позапланові виїзні ревізії за місцезнаходженням об'єкта контролю.

У разі ненадання правоохоронним органом рішення суду про проведення позапланової виїзної ревізії, але за наявності у зверненні правоохоронного органу фактів, що свідчать про порушення вимог законів, контроль за дотриманням яких віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, можливе включення ревізії об'єкта контролю до плану проведення заходів державного фінансового контролю на наступний плановий період за умови, що така установа не ревізувалася органами державного фінансового контролю у плановому порядку протягом поточного календарного року.

Звернення правоохоронного органу розглядається органом державного фінансового контролю, якщо воно підписане керівником правоохоронного органу чи його заступником і містить:

повну назву об'єкта контролю, дані про його місцезнаходження, організаційно-правову форму;

інформацію про належність об'єкта контролю до підконтрольних установ;

обґрунтування необхідності проведення ревізії;

перелік питань, на які відповідно до компетенції органів державного фінансового контролю необхідно дати відповідь;

зазначення періоду проведення ревізії об'єкта контролю.

Якщо зазначені дані викладені в рішенні суду про надання дозволу на проведення ревізії, допускається їх відсутність у зверненні правоохоронного органу, до якого додається таке рішення.

Рішення щодо включення ревізії об’єкта контролю за зверненням правоохоронного органу до плану проведення заходів державного фінансового контролю приймається керівником органу державного фінансового контролю.

Про прийняте рішення інформується протягом 10 робочих днів після отримання звернення відповідний правоохоронний орган.

Позапланова виїзна ревізія об'єкта контролю за зверненням правоохоронного органу проводиться у разі надання ним:

клопотання слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії та ухвали суду про дозвіл на її проведення, в якому зазначаються підстави проведення, дати її початку та закінчення, а також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (для ревізії суб'єкта господарської діяльності, не віднесеного Законом до підконтрольних установ);

постанови слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії, винесеної після повідомлення посадовій особі підконтрольної установи, що ревізується, про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення;

інформації про факти, що свідчать про порушення об’єктом контролю - підконтрольною установою законів, та рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, в якому зазначаються підстави для її проведення, дати початку та закінчення проведення ревізії.

 Звернення правоохоронного органу, що не відповідає вимогам визначеним у пунктах 28 і 29 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20квітня 2006 року №550 (далі Порядок) та/або не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, підлягає поверненню протягом 10 робочих днів правоохоронному органу для уточнення.

Для проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу складається відповідно до компетенції органу державного фінансового контролю на підставі питань, що містяться у зверненні, постанові слідчого або прокурора, рішенні суду, програма ревізії, яка письмово погоджується з правоохоронним органом.

З метою комплексного охоплення плановою виїзною ревізією питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю до програми крім зазначених у зверненні правоохоронного органу питань можуть включатися за ініціативою органу державного фінансового контролю інші питання відповідно до компетенції органу державного фінансового контролю.

Звернення правоохоронного органу, постанова слідчого або прокурора, рішення суду долучаються до матеріалів ревізії і залишаються в органі державного фінансового контролю.

Органи державного фінансового контролю проводять з правоохоронними органами щоквартальні звірки результатів розгляду переданих їм актів ревізій відповідно до порядку взаємодії органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами.

Органи державного фінансового контролю не приймають до виконання звернення правоохоронних органів щодо:

1. визначення доцільності законодавчих актів;

2. визначення доцільності складення господарських договорів;

3. перевірки стану розрахунків між суб'єктами господарювання, спірні питання стосовно яких вирішуються в претензійно-позовному порядку;

4. проведення економічних та інших експертиз;

5. інші питання, які не входять до компетенції органів державного фінансового контролю.

У процесі ревізії взаємодія уповноваженого представника правоохоронного органу з ревізором здійснюється у напрямках:

1. забезпечення раптовості проведення окремих ревізійних процедур;

2. визначення і застосування найефективніших методів перевірки, виходячи із даних і документів, які зібрані правоохоронними органами до початку ревізії, а також у ході її проведення;

3. узгодження щодо проведення зустрічних перевірок, маючи на увазі можливість злочинних зв’язків між підприємствами, посадові особи яких завчасно „попереджені” , зможуть вжити заходи до приховування або знищення слідів зловживань.

Основними вимогами, що висуваються до осіб, які беруть участь у проведенні ревізій за зверненням правоохоронних органів, є компетентність, професіоналізм, об’єктивність і неупередженість.

Ревізору слід пам’ятати, що він виконує службове доручення й підпорядковується керівнику контролюючого органу.

Ревізор одноосібно оцінює фінансово-господарську діяльність на предмет наявності порушень і несе визначену законодавством відповідальність за якість і повноту виконання службового доручення.

Посадовим особам контролюючих органів слід мати на увазі, що ніхто з представників правоохоронних органів не має права втручатися в роботу ревізора, зобов’язувати його до здійснення тих чи інших контрольних заходів, впливати на оцінку результатів ревізійних дій.

2.3.  Оформлення результатів ревізій, прийняття рішень за їх результатами

Оформлення результатів ревізій включає систематизацію, узагальнення матеріалів перевірок і складання основного акта.

У процесі ревізії контролери нагромаджують факти і систематизують їх за програмними розділами ревізії, складають проміжні акти, одержують довідки, пояснювальні записки, копії або виписки з окремих документів, складають аналітичні таблиці, групувальні відомості, а також вилучають в особливих випадках оригінали документів, виготовляють фотознімки тощо. Враховуючи велику тривалість ревізії (до 30 днів), відразу після виявлення встановлених фактів порушень, нестач, розтрат чи зловживань їх оформляють документально. Тому на практиці найбільш широко застосовують два види актів: проміжний і основний.

Головне призначення проміжних актів - негайне документальне оформлення результатів візуального або документального контролю, тобто дійсного стану господарських чи фінансових операцій на момент перевірки. Ними оформляють результати інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, коштів, поголів'я худоби, основних засобів, взаємоперевірок розрахунків з постачальниками і покупцями, результати контрольних обмірів робіт та переробок сировини на окремих технологічних процесах. При виявленні зловживань, нестач, крадіжок також складають проміжні акти, а від винних осіб беруть пояснення і, не чекаючи закінчення ревізії, вживають заходів щодо реалізації таких актів. Проміжні акти повинен складати кожний член ревізійної бригади (комісії), який проводив перевірку .

Основний акт є двостороннім документом, який має юридичну силу. Від правильного його оформлення значною мірою залежить своєчасність притягнення винних осіб до відповідальності, розробки та реалізації заходів щодо ліквідації виявлених недоліків. Тому до оформлення акта ревізії ставляться суворі вимоги. Всі записи в ньому повинні бути чітко аргументованими, об'єктивними і доказовими. Факти потрібно викладати так, щоб по кожному з них можна було б одержати обґрунтовані відповіді на питання: що порушено (закон, постанова, інструкція, наказ із зазначенням статті, пункту і суті порушення); хто порушив; коли порушено (дата або період здійснення порушення); чим викликане порушення (причини та умови; які сприяли порушенню); які наслідки допущеного порушення (розмір заподіяного збитку); як виявлено порушення; яких вживали або вживають заходів щодо його ліквідації.

Акт не повинен містити висновків, які є компетенцією судово-слідчих органів. Ревізійна комісія має посилатися виключно на документальні свідчення про характер тих чи інших порушень. В акті ревізії факти потрібно викладати просто, ясно, чітко, лаконічно, діловою мовою, тактично. Не слід вживати термінів, які носять характер юридичної оцінки дій посадових осіб: розтрати, крадіжки, зловживання, безгосподарність, халатність та ін., а замість них нестача, лишки, перевитрати, порушення правил зберігання майна, матеріальний збиток тощо.

Акти не слід перевантажувати описуванням однорідних фактів ,а посилатись на додатки, які містять перелік цих порушень, зазначаючи лише зміст порушень та їх загальний розмір. В акті відображують насамперед найсуттєвіші факти порушень, зловживань і недоліків.

Основний акт ревізії складають на підставі згрупованих і узагальнених матеріалів. Він включає. вступну (загальну) й основну (константючу) частину.

У першій частині відображують такі дані: назва акта, місце і дата його складання; склад ревізійної бригади (комісії), прізвище, ініціали, посада кожного члена ревізійної бригади; підстава, дата початку і закінчення ревізії; період, за який вона проведена; загальні відомості про попередню ревізію (вид, хто проводив), посадові особи, відповідальні за виробничо-фінансову діяльність за період ревізії із зазначенням дати зарахування на посаду у випадку змін у складі керівництва.

В констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, визначений у разі наявності в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об’єкту контролю внаслідок таких порушень, а також іншу інформацію, що стосується діяльності та фінансового стану об’єкта контролю, та факти, що стосуються періоду, який підлягає ревізії.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

За результатами проведення ревізії з окремих питань програми посадові особи органу державного фінансового контролю та залучені фахівці, які проводили ревізію у складі групи, можуть за рішенням керівника групи складати довідки, які підписують відповідні посадові особи органу державного фінансового контролю, залучені фахівці та надають об’єкту контролю одним із способів, визначених у  пункті 39  Порядку. Працівники об’єкта контролю, які є відповідальними з цих питань, підписують протягом двох робочих днів такі довідки та повертають їх посадовим особам органу державного фінансового контролю або залученим фахівцям, які їх склали. Довідки складаються в одному примірнику,  надаються керівнику групи для прийняття рішення щодо включення до акта ревізії викладених у них фактів та долучаються до акта ревізії. На вимогу об’єкта контролю йому можуть бути видані копії довідок.

Акт ревізії підписується посадовою особою органу державного фінансового контролю та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об'єкта.

У разі коли на об’єкті контролю бухгалтерський облік ведеться на договірних засадах спеціалістом з бухгалтерського обліку - самозайнятою особою чи підприємством, які провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, акт ревізії підписується керівником об’єкта контролю.

У разі проведення посадовими особами органу державного фінансового контролю і залученими фахівцями ревізії в складі групи акт ревізії підписується керівником групи.

Потреба в ознайомленні з актом ревізії та його підписанні іншими працівниками об'єкта контролю, зокрема колишніми керівником і головним бухгалтером, що є відповідальні за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягає ревізії, визначається посадовою особою органу державного фінансового контролю самостійно.

Акт ревізії складається у трьох примірниках: перший - для органу державного фінансового контролю, другий - для об'єкта контролю, третій - для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених цим Порядком та законодавством.

Для унеможливлення підробки примірники акта візуються посадовою особою органу державного фінансового контролю на кожній сторінці із зазначенням на останній сторінці загальної кількості сторінок.

Третій примірник акта ревізії до передачі правоохоронному органу зберігається у матеріалах ревізії. На звернення правоохоронного органу про видачу акта ревізії у разі, коли третій примірник вже надіслано іншому правоохоронному органу, орган державного фінансового контролю повідомляє про його назву, реквізити супровідного листа та видає завірену копію акта ревізії.

Після складення акта ревізії посадова особа органу державного фінансового контролю підписує всі його примірники та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій, форма якого визначається Держаудитслужбою.

Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об'єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії одним із таких способів:

а) особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об'єкта контролю;

б) через канцелярію (підрозділ з питань діловодства) з відміткою на примірнику акта органу державного фінансового контролю про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об'єкта контролю та підписом працівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію;

в) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. При цьому на примірнику акта, що залишається в органі державного фінансового контролю, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів ревізії.

Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Підписані примірники акта ревізії об'єкт контролю зобов'язаний повернути органу державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 3 робочих дні після отримання. У разі ненадходження до органу державного фінансового контролю підписаних примірників акта ревізії протягом зазначеного строку посадові особи органу державного фінансового контролю засвідчують це актом про відмову від підпису, що складається у трьох примірниках, один з яких видається об'єкту контролю способом, визначеним у пункті 39  Порядку.

Після складення акта про відмову від підпису орган державного фінансового контролю має право здійснити належні заходи щодо реалізації результатів ревізії з обов'язковим інформуванням про факт відмови від підписання акта ревізії органу управління об'єкта контролю і за необхідності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

ІІІ. Організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії

Керівник органу контролю за представленими матеріалами ревізії в термін не більше 10 календарних днів визначає порядок реалізації матеріалів ревізії. Основне завдання на цьому етапі полягає в наданні реальної допомоги в усуненні виявлених ревізією недоліків і порушень та поліпшення роботи даної організації.

Реалізація одного з основних принципів економічного контролю такого, як дієвість, забезпечується своєчасним прийняттям необхідних рішень за результатами його здійснення.

Основними формами такої реалізації є:

Усунення недоліків у міру їх виявлення забезпечується вказівками посадових осіб безпосередньо тим посадовим особам ревізується, в діяльності яких розкриті ті чи інші недоліки. Ревізор ставить питання про міру відповідальності винних, а при необхідності і про звільнення з посади матеріально відповідальних осіб.

З огляду на оперативності ця форма реалізації результатів ревізій і перевірок є однією з найбільш дієвих, в зв'язку, з чим її слід, якомога ширше використовувати в контрольно-ревізійній роботі.

Обговорення результатів ревізії дозволяє залучити до справи їх реалізації співробітників організації, що сприяє значному підвищенню дієвості економічного контролю. Посадові особи, які здійснювали ревізію, готують на основі акта ревізії, повідомлення про її основні результати і розробляють заходи щодо усунення недоліків і поліпшення її діяльності.

 

Рішення за результатами ревізій вищих органів приймаються в тих випадках, коли прийняті в ході ревізії заходи не забезпечують усунення всіх недоліків і здійснюються в наступних формах:

Лист містить перелік основних недоліків в діяльності ревізується, розкритих ревізією, і необхідні заходи для їх усунення заходи, які слід вжити цієї організації. Лист відноситься до документів листування і адресується тільки ревізується (до відома підвідомчих організацій не доводиться).

Розпорядження складається в тих випадках, коли виявлені незначні недоліки і порушення в діяльності організації, не пов'язані з корисливими цілями окремих працівників і не є причиною матеріальних збитків. Розпорядження на відміну від листа містить заходи, обов'язкові до виконання. Розпорядження підписує тільки керівник вищого органу або його заступник. За юридичним значенням воно прирівнюється до наказу. Воно складається з констатуючій частині, в якій викладаються основні недоліки, виявлені ревізією, і розпорядчої частини, що містить обов'язкові для виконання заходів.

Наказ видається у випадках виявлення серйозних порушень і зловживань, які потребують накладення на винних дисциплінарних стягнень або притягнення їх до відповідальності.

Складається з констатуючій і наказовий частин. У констатуючій частині викладається зміст результатів ревізії, відзначаються позитивні і негативні сторони діяльності ревізується. Наказне частина складається з двох розділів: у першому - накладається дисциплінарне стягнення на винуватців; у другому - викладаються конкретні заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених порушень і попередження повторення їх в подальшому.

Наказ підписується керівником вищого органу або його заступником і обов'язково доводиться до відома всіх підвідомчих підприємств і організацій.

Передача справ до правоохоронних органів  має на меті відшкодування заподіяної шкоди і притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які допустили ті чи інші злочини.

Ефективність ревізії залежить не тільки від якості її проведення, а й від організації контролю за виконанням рішення, прийнятого за її результатами.

У практичній роботі застосовуються різні способи контролю за виконанням рішення за результатами ревізії. До них відносяться:

-отримання письмових звітів про виконання пропозицій за підсумками ревізії;

- перевірка виконання рішення, прийнятого за результатами ревізії;

-виклик керівника і фахівців організації зі звітом про виконання рішення, прийнятого за матеріалами ревізії;

-перевірка в ході наступної ревізії і відображення її результатів в основному акті ревізії.

Особливому контролю слід піддавати хід розгляду переданих   правоохоронним органам  справ, для чого практикується взаємна звірка справ, при необхідності представляються додаткові матеріали, що допомагають прискорити розгляд поданих матеріалів.

Форми реагування контролюючих органів і організацій на виявлені порушення в результаті ревізії дуже різноманітні. Вони включають в себе повноваження, спрямовані на:

- Припинення виявлених порушень;

- Усунення заподіяної ними шкоди;

- Відновлення встановленого порядку і умов діяльності;

-Залучення порушників до відповідальності - дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової, кримінально-правової;

- Усунення причин і обставин, що сприяють порушенням

 

ІУ. ПІДСУМКОВІ  ТЕСТИ

  1.   Поняття і суть фінансового контролю – це…
  2.   Завданням фінансового контролю, його значення - є….
  3.  Нормативно – правові документи, які регулюють діяльність Державної  аудиторської служби- …  
  4.   Види контролю в Україні - …
  5.   Державна аудиторська служба в Україні її функції та організаційна структура …
  6.   У чому відмінність державного фінансового контролю від аудиторського контролю?
  7.   Перевірка - це…
  8.   Інспектування – це...

     9.  Предметом і об’єктом фінансового контролю – є …

  10.Інвентаризація як методичний прийом фінансового контролю –це …

     11.Контрольний запуск сировини і матеріалів як методичні прийоми фінансового контролю – це …

  12. Назвати методичні прийоми фактичного контролю -…

13. Документальна і фактична перевірки проводяться з метою -…


ВИСНОВОК

Фінансовий контроль є обов’язковим атрибутом економіки будь-якої країни, так як спрямований на дотримання законності, фінансової дисципліни, запобігання фінансовим правопорушенням під час мобілізації, розподілу та використання фондів, коштів для виконання завдань і функцій держави й ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових відносин.

Під контрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення.

В умовах ринкової економіки роль контрольно-ревізійної роботи значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентно підготовлених працівників державної фінансової інспекції. При цьому, ринок потребує достовірної облікової і звітної інформації про діяльність суб’єктів підприємницької діяльності з різними формами власності (державних, приватних, комунальних та інших підприємств, асоціацій, концернів, акціонерних і спільних товариств тощо).

Мета методичної розробки  - сформувати систему знань та практичних навиків застосування в майбутній практичній роботі сучасних форм і методів контролю для попередження і ліквідації порушень та недоліків, надати необхідні теоретичні знання і практичні навички з контролю і ревізії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бюджетний кодекс України: вiд 08.07.2010 р. № 2456-VI; поточна редакцiя вiд 01.01.2023р. [Електронний ресурс] /Верховна Рада України. – (Офіційний веб-сайт Верховної ради України). – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

2. Господарський кодекс України: вiд 16.01.2003 р. № 436-IV; поточна редакцiя 01.01.2023р., [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – (Офіційний веб-сайт Верховної ради України). – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

3. Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII; поточна редакція вiд 19.08.2022р., [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – (Офіційний веб-сайт Верховної ради України). – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-12.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; поточна редакцiя вiд 10.08.2022 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – (Офіційний веб-сайт Верховної ради України). – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-14.

5. Постанова КМУ від 20.04.2006 року №550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами»; поточна редакція вiд  09.11.2022р., [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – (Офіційний веб-сайт Верховної ради України). – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/550-2006-%D0%BF/print

6. Вітвицька Н.С. Контроль і ревізія: Підручник / Н.С. Вітвицька, О.Е. Кузьмінська. — К.: Знання, 2009. — 263 с.

7. Наконечна Н.В.Контроль і ревізія: Навчальний посібник / Н.В. Наконечна.– ЛДУВС, Львів: Видавництво ТзОВ “Ліга-Прес”, 2015. – 178 с.

docx
Додано
20 березня 2023
Переглядів
2556
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку