Методична розробка практичного заняття з дисципліни "Основи загальної та медичної психології" на тему "Психологічні основи спілкування"

 

Міністерство  охорони  здоров’я  України

Комунальний  заклад

«Бериславський медичний фаховий коледж»

Херсонської  обласної  ради

 

 

 

 

 

 

Методична  розробка 

практичного  заняття

з дисципліни

«Основи загальної та медичної психології»

на  тему:

«Психологічні основи спілкування»

 

 

 

 

 

 

Навчальна  дисципліна:  «Основи загальної та медичної психології»

Спеціальність                     223 Медсестринство

Курс:  ІІ

Вид  заняття:  практичне 

Кількість  годин:  80  хв.

 

 

 

 

 

 

 

м. Берислав

2022 н.р.

 

 

 

 

 

 

Автор:  Шаповалова С.І.– викладач «Основи загальної та медичної психології»

 

 

 

 

Рецензент: Сенченкова Л.В.- викладач дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Розглянуто, обговорено та       

                                                             затверджено

      на засіданні  циклової  комісії       

                                                             викладачів

      природничо-наукової підготовки

      Протокол  № ___________

      Від «________» ________ 20 __н.р.

      Голова комісії______Піскунова В.В.

                                                                                                                                    

 

 

 

 

 

 

Тема:  «Психологічні основи спілкування»

 

Дисципліна:  «Основи загальної та медичної психології»

 

Курс: ІІ

 

Спеціальність         223 Медсестринство

 

Кількість  навчальних  годин:  80  хвилин

 

І.Актуальність  теми:

      Спілкування є необхідною умовою будь-якої спільної діяльності і являє собою процес встановлення та розвитку контакту між людьми, обміну інформацією, сприймання учасниками спілкування один одного та їхньої взаємодії. За останні десятиліття вивчення проблеми спілкування стало од­ним із провідних напрямків досліджень у психології в цілому, та соціальної психології, насамперед. За визначенням В.В. Знакова, спілкування – це форма взаємодії суб’єктів, яка із самого початку мотивується їхнім прагненням виявити психічні якості один одного, та в ході якої формуються міжособистісні стосунки між ними. У спільній діяльності міжособистісне спілкування людей підпорядковано спільній меті — вирішенню конкретної задачі. Отже, вирішення будь-яких спільних завдань неможливе без ефективного спілкування. Важливу складову процесу спілкування становить його пізнавальна, зокрема, перцептивна сторона.

  

ІІ. Навчальні цілі заняття.

В межах даної теми студенти мають

•     ознайомитись із структурою та функціями спілкування (ά-I),
•     детально розглянути комунікативну функцію спілкування, що включає вербальну та невербальну складові (ά-II),
•     в межах вивчення невербального спілкування ознайомитись із видами невербальної комунікації (кінесика, пара- та екстралінгвістика, проксеміка, такесика, візуальне спілкування) (ά-I),
•     розглянути психологію міжособистісного пізнання із перцептивної сторони, де аналізується соціально-психологічна спостережливість та різні види сензитивності (спостережлива, теоретична, номотетична, ідеографічна) (ά-II),
•     розглянути чинники формування першого враження про людину у процесі спілкування (ά-II),
•     розглянути механізми міжособистісного пізнання (інтерпретація, ідентифікація, рефлексія, проекція) (ά-II),
•     ознайомитись із явищем каузальної атрибуції, що проявляється в умовах дефіциту інформації, та із його конкретними проявами (ефекти «ореолу», «первинності та новизни», «поблажливості», «пріоритету», «логічної помилки», «стереотипізації») (ά-I),
•     розглянути явище стереотипізації в єдності із явищем категоризації (ά-II), 
•     вивчити індивідуальні відмінності у спілкуванні, що обумовлені різним досвідом спілкування, віком, статтю, темпераментом, установками, особистісними властивостями та професійною діяльністю (ά-II).

 1.Знати:

1. Роль спілкування в професійнй діяльності медичного працівника

2. Функції  спілкування

3.Види спілкування.

3. Вербальні та невербальні засоби спілкування.

4. Рівні  і засоби вербального сплікування.

5 . Компоненти спілкування ,їхні характеристики.

6. Клінічну класифікацію типів хворих

7. Типи хворих залежно від поведінкової реакції.

2.Вміти:

1. Визначати форми спілкування в практичній діяльності медичного    

 працівника.

2. Встановлювати психологічний контакт із співрозмовником.

3. Володіти правилами і прийомами вербального і невербального

спілкування.

4.Планувати власну тактику поведінки з пацієнтами різних типів

клінічної класифікації.

ІІІ. Виховні  цілі:

Підвести  свідомість  студентів  до  розуміння  важливості  вивчення  даної  теми. Виховний потенціал даної навчальної теми полягає в розвиткові у студентів багатьох складових соціальної перцепції

ІV. Міждисциплінарна інтеграція

 

№	Дисципліна	Знати	Вміти
1.	Попередні (забезпечуючі) дисципліни
	Анатомія і фізіологія людини	Основні відділи головного  мозку.	Назвати і показати центри, які відповідають за мовну діяльність
	Фізіологія	Типологічні особливості вищої нервової діяльності.	Пояснити механізми пам’яі. Розповісти про особливості психічної
2.	Наступні дисципліни
	Медична етика та деонтологія	Етичні правила поведінки медичних працівників і хвлрих	Всановлювати психологічний контакт з пацієнтами враховуючи правила етики і деонтології
	Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка	Основні аспекти співбесіди медичного працівника і пацієнта	Проводити співбесіду між медичним персоналом і пацієнтами
3.	Внутрішньодисциплінарна інтеграція
	Психологія психологічного спілкування медичних працівників і хворих	Психологічні принципи спілкування	Використати психологічні принципи спілкування в процесі встановлення контакту з хворими

 

 

 

V. План  і  організаційна  структура  заняття                                          1.Підготовчий  етап – 8  хв.

 

№	Основні етапи              заняття Навчально – цільові  питання	Рівень засвою вання	Методи контролю навчання	Матеріали методичного забезпечення.	Час в хвилинах
1.	Організація заняття		Перевірка присутності ,форми		1 хв
2.	Визначення теми, мети заняття Актуалізація		Словесний метод		2 хв
3.	Загальне обговорення на тему: Значення спілкування в житті людини Спілкування в професії фельдшера	L - І	Мозковий штурм	Питання по темі	5хв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основний  етап

Формування  вмінь  та  навичок

60 хв.

 

№	Основні етапи заняття	Рівні засвоє ння	Методи         контролю     навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час         в  хв.
1.	Проведення діагностичної методики  для визначення рівня комунікабельності«Наскільки ви комунікабельні?	L - ІІ	Індивідуальна робота з тестами комп’ютерної програми	Тести в електронному варіанті	5 хв.
2.	Перевірка самостійної роботи  на тему «Мистецтво публічного виступу»	L – ІІ	Групова робота усно Словесний метод	Слайдова презентація завдань Пам’ятка для оратора Відеоролик	10 хв
3.	Вправа «Як я розумію мову жестів?»	L – ІІ	Групова робота	Сюжетні картинки	10 хв.
4.	Тестування по закритих тестах	L – ІІ	Індивідуальна робота з тестами компютерної програми	Тестові питання. Навчальний посібник по темі. Структурно-логічна схема	15 хв
5.	Обговорення психологічних компонентів спілкування	L – ІІ	Словесний метод. Групова робота.	Слайдова презентація порад	10 хв
6.	Рішення ситуаційних задач на тему «Типи хворих, типи реагування на захворювання». Ознайомлення з методикою «ЛОБИ» В.М.Бєхтерева	L - ІІ	Індивідуальна робота – усне  обговоренння	Карти із ситуаційними задачами. Стимульний матеріал методики.	10 хв
7.	Психологічні гра «Невербальні етюди»	L - ІІ	Ігровий метод	Інструкція для проведення гри. Картки із стимульним матеріалом.	7 хв.

 

 

 

 

3.Заключний етап – 5 хв.

 

1.	Підведення підсумків	Висловлення думки про рівень підготовки	Виставлення оцінок у журнал та обґрунтування  їх
2.	Домашнє завдання	Тема: «Психологічні проблеми лікувального процесу та сучасної біоетики»	Інструкція  №13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАТЕРІАЛИ

методичного забезпечення підготовчого етапу

заняття

 

Інструкція № 12

до проведення практичного заняття

 

Предмет: «Основи загальної та медичної психології»

 

Спеціальність: « Лікувальна справа »

 

Тема:Психологічні основи спілкування.

 

Мета: Оволодіти навичками ефективного спілкування, ознайомити студентів за допомогою тесту «Лобі» В.М. Бєхтерева із ставленням пацієнтів до своєї хвороби, виявити тип хворого згідно з клінічною класифікацією( тривожний, підозрілий, депресивний, іпохондричний. Ознайомити з можливими реакціями поведінки пацієнтів у критичній ситуації.

 

Конкретні цілі:

 

Знати: Основні психологічні компоненти спілкування. Клінічну класифікацію типів хворих. Тактику  медичного працівника залежно від типів хворих.

 

Вміти:

а) визначати тип хворого за допомогою тесту «ЛОБИ» В.М. Бєхтерева ;

б) розпізнати тип хворого за поведінковою реакцією (за завданням викладача);

в) складати  план поведінки медичного працівника з пацієнтами різних типів клінічної класифікації;

г) виробляти свою поведінку щодо різних типів пацієнтів;

д) розв’язувати ситуаційні задачі.

 

 План проведення заняття:

 

Завдання №1. Провести методику для виявлення власних комунікативних навичок  тест «Чи комунікабельні ви?»

Завдання № 2. Провести  психотехнічну вправу для розвитку комунікативних навичок «Мистецтво публічного виступу».

Завдання №3.Психологічна вправа «Як я розумію мову жестів?»

Завдання №4. Розв’язати ситуаційні задачі. ( Визначити тип пацієнта і тип реагування на захворювання . Дати рекомендації щодо тактики медичного працівника).

Завдання № 5 Провести  психологічної гру «Невербальні етюди».

 

 

                                        

 

Контрольні запитання

 

1.Роль спілкування в житті людини , в професійній діяльності медпрацівника.

2.Види спілкування.

3. Вербальне і невербальне спілкування.

4. Роль особистісного простору в процесі спілкування.

6.Психологічні компоненти спілкування (відчуття присутності, вміння слухати, вміння сприймати, проявляти турботу, розкриватися самому, співпереживати, бути щирим, поважати іншу людину).

7. Класифікація типів хворих.

8.Типи хворих залежно від поведінкової реакції(впевнений у собі, невпевнений у собі, агресивний).

 

 

Література:

 

1. Вітенко І.С., Дутка Л.М., Зименковська Л.Я. Основи загальної і медичної психології. –К.:Вища школа, 1991. – 272 с. ( стор.161 - 174).
2. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології. – В.: Нова книга, 2008. – 253с.

     ( стор.106 - 119).

3. Вітенко І.С., Чабан О.С. Основи загальної і медичної психології. – Т.: Укрмедкнига, 2003. – 343с.( стор.245 - 264)
4. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 271 с. (стор. 111 - 119).
5. Волошина В.В.Загальна психологія: практикум.- К.:Каравела,2008.- 280 с.
6. Філоненко М.М. Психологія спілкування.-К.:Центр учбової літератури,2008.-224с.(стор.21-63).

 

 

 

 

 

Викладач : Шаповалова С.І.                                                              _______

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностика загального рівня комунікабельності

(за В.Ф. Ряховським)

 

Інструкція. За кожну відповідь "так" нараховується 2 бали, "інколи" — 1 бал, "ні" — 0 балів.

Опитувальник

1. Ви очікуєте на буденну ділову зустріч. Чи виводить це вас із звичної колії?

2. Чи не відкладаєте ви візит до лікаря аж доти, доки вже зовсім не сила терпіти?

3. Чи не викликає у вас невдоволення або збентеження доручення виступати з доповіддю чи повідомленням у зв'язку із якоюсь нагодою?

4. Ви маєте нагоду поїхати у відрядження до міста, де ніколи ще не бували. Чи докладете ви максимум зусиль для того, щоб уникнути цієї поїздки?

5. Чи любите ви ділитися своїми переживаннями з іншими?

6. Чи дратує вас прохання незнайомої людини (показати дорогу, назвати час, відповісти на якесь запитання тощо)?

7. Чи вірите ви в існування проблеми "батьків і дітей" та в тс, що людям різних поколінь важко зрозуміти один одного?

8. Чи не посоромитеся ви нагадати знайомому, що він забув повернути 10 гривень, що їх ви позичили йому кілька місяців тому?

9. У кафе вам подали недоброякісну страву. Чи змовчите ви, лише незадоволено відсунувши тарілку?

10. У ситуації один на один з незнайомою людиною ви не розпочне* те бесіду самі і вам не сподобається, якщо першою заговорить вона. Чи це так?

11. Вас жахає будь-яка довга черга (у магазині, бібліотеці, касі кінотеатру тощо). Вам легше відмовитися від свого наміру, ніж встати у хвіст і нудитися в очікуванні?

12. Чи боїтеся ви брати участь у залагодженні конфліктної ситуації?

13. У вас є власні, суто індивідуальні критерії оцінювання творів літератури, мистецтва, культури, ніяких "чужих" думок з цього приводу ви не приймаєте. Це так?

14. Почувши десь у неофіційній ситуації ("в кулуарах") явно помилкову точку зору з добре відомого вам питання, ви, скоріше за все, промовчите?

15. Чи викликає у вас невдоволення прохання знайомих допомогти розібратися в якійсь проблемі чи навчальній темі?

16. Вам легше формулювати свою точку зору (думку, оцінку) у письмовій формі, ніж в усній?

Оброблення даних" Визначте загальну суму балів, яку ви набрали, відповідаючи на запитання тесту.

Інтерпретація результатів.

32-30 болів. Ви некомунікабельні, і це ваша біда, оскільки саме ви, передусім, страждаєте від цього. Однак і близьким людям нелегко. На вас важко покластися в справі, що потребує групових зусиль. Намагайтеся бути більш комунікабельними, контролюйте себе.

29-25 болів. Ви замкнуті, неговіркі, віддаєте перевагу самотності, і тому у вас, мабуть, мало друзів. Нова робота та необхідність нових контактів якщо і не призводять вас до паніки, то надовго виводять з рівноваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і часто буваєте незадоволені собою. Однак не обмежуйтеся лише цим, оскільки саме від вас залежить змінити ці особливості характеру. Хіба не буває так, що чимось сильно захопившись, ви "несподівано" стаєте розкутими та комунікабельними? Варто лише постаратися.

24—19 балів" Ви певною мірою товариські, у знайомій обстановці почуваєте себе цілком упевнено. Нові проблеми вас не лякають, однак з новими людьми ви сходитеся обережно, неохоче берете участь у суперечках і диспутах. У ваших висловленнях часом занадто багато сарказму без усякої на те підстави. Усі ці недоліки у вашій владі.

18-14 балів. У вас нормальна комунікабельність. Ви допитливі, охоче слухаєте цікавого співрозмовника, досить терплячі в спілкуванні з іншими, відстоюєте свою позицію без зайвої запальності. Без неприємних переживань йдете на зустріч з новими людьми. У той же час ви не любите гучних компаній, екстравагантних витівок та багатослів'я -усе це вас дратує.

13-9 балів. Ви дуже товариські (часом, мабуть, навіть надміру), зацікавлені, говіркі, любите висловлюватися по різних питаннях, що, буває, дратує інших. Охоче знайомитеся з новими людьми, нікому не відмовляєте в проханнях, хоча не завжди можете їх виконати. Буває, що ви виходите з себе, однак швидко відходите. Чого вам бракує, так це посидючості, терпіння і відваги при зустрічі із серйозними проблемами. При бажанні, однак, ви зможете змусити себе не відступати.

8-4 бали. Товариськість "б'є з вас ключем". Ви завжди в курсі всіх справ. Любите брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у вас нудьгу. Охоче висловлюєтесь, навіть якщо ваше уявлення про проблему більш ніж поверхове. Усюди почуваєте себе у своїй тарілці. Беретеся за будь-яку справу, хоча далеко не завжди можете її успішно довести до завершення. З цієї причини люди ставляться до вас із деяким побоюванням і сумнівами. Задумайтеся над цим.

З бали і менше. Ваша комунікабельність має хворобливий характер. Ви балакучі, багатослівні, втручаєтеся в справи, що не мають до вас ніякого відношення, беретеся судити про проблеми, в яких зовсім некомпетентні. Через цс ви часто буваєте причиною різного роду конфліктів. Вам необхідно зайнятися самовихованням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тестові завдання 

 з теми «Психологічні основи спілкування»

1. Щоб бесіда була ефективною, необхідно дивитись співрозмовнику в очі:

А. весь час розмови;

Б) 2/3 часу розмови;

В) половину часу розмови;

Г) іноді.

 

2. Якщо під час розмови Ваш співбесідник, що сидить навпроти, відкинувся на спинку стільця та схрестив руки на грудях, значить:

А) він готовий Вас уважно слухати;

Б) йому приємно з Вами спілкуватися, він зацікавлений;

В) йому не цікава тема бесіди, він не згоден з Вами;

Г) йому просто нікуди дівати руки.

 

3. Який із жестів говорить про вищість партнера, його домінування?

А) постукування по столу пальцями;

Б) потирання долонями;

В) руки в боки на попереку;

Г) почісування шиї.

 

4. Якщо людина під час розмови торкається Вас рукою, вона показує Вам:

А) свою неприязнь;

Б) своє бажання Вас ударити;

В) свою невпевненість;

Г) гарне ставлення до Вас.

5. Якщо людина мимохіть у розмові з Вами повторює Вашу позу, жести, слова, міміку, то вона, вочевидь:

А) невпевнена в собі людина, усе копіює;

Б) нервується, знервована;

В) хоче швидше з Вами попрощатися;

Г) згодна з Вами.

 

6. Якщо Ваш співбесідник відкинувся на стільці, закинув ногу за ногу та руки за голову:

А) він втомився, хоче розслабитись;

Б) він демонструє свою вищість, всезнайство;

В) він відкритий до рівноправного діалогу;

Г) він зосереджений на темі розмови.

7. Якщо під час розмови співбесідник починає збирати з одягу неіснуючі ворсинки, значить:

А) він хоче здатися людиною акуратною, педантичною;

Б) він виграє час для роздумів;

В) він стримує свою реакцію невдоволення;

Г) він невпевнений у собі, замкнутий.

 

8. Якщо людина звела руки за спиною та однією стискає іншу, це означає що:

 А) вона намагається себе стримувати, контролювати;

 Б) вона відчуває свою вищість;       

 В) вона задоволена ситуацією, розслаблена, відверта;

 Г) вона оцінює Ваші слова.

    9. Найелементарніший спосіб розуміння іншої людини через уподібнення себе з нею:

       А.Ефект ореолу;

       В.Рефлексія;

       С.Егоцентризм;

       Д. Ідентифікація;

10. Усвідомлення сприймання своєї особистості партнером по спілкуванню і корекція власної поведінки залежно від поведінки іншої людини це:

          А. Рефлексія;

          В. Ідентифікація;

          С. Стереотипізація;

          Д. Інтеракція;

          Є. Перцепція;

11. Жести відкритості:

          А. Розкриття рук долонями догори;

          В. Руки,схрещені на грудях;

          С. Нахилена голова в бік співрозмовника;

          Д. Рука прикриває рот;

          Є. Піджак який розстібується;

12. Персональна відстань:

          А. Від 2 м до 1.20 м;

          В. Близько 45 см;

          С. Від 4 м до 7,5 м;

          Д. Від 1 м до 45 см;

          Є. Від 1,2 м до 4 м.

13. Сума набутих людиною знань і вмінь та навичок спілкування, які створені й прийняті в конкретному суспільстві на певному етапу його розвитку це:

          А. Правила поведінки;

          В. Психологія спілкування;

          С. Комунікабельність  особистості;

          Д. Культура спілкування;

          Є. Етикет.

14. Ефект соціальної перцепції, який характеризується тенденцією перебільшувати властивості особистості співрозмовника, переносити сприятливе (несприятливе) враження про одну якість індивіда на всі інші:

          А. Ефект ореолу;

          В. Ефект відмінниці;

          С. Ефект каузальної атрибуції;

          Д. Ефект проекції;

          Є. Ефект інтроекції.

15. Рухи рук, ніг, тулуба, хода відносяться до:

          А. Тактильних засобів спілкування:

          В. Ольфакторних  засобів спілкування:

          С. Акустичних засобів спілкування:

            Д. візуальних засобів спілкування:

           Є. Паралінгвістичних  засобів спілкування.

16. Відстань до співрозмовника, кут повороту до нього, персональний простір це:

           А. кінетика;

           В. Екстралінвістика;

           С. Паралінгвістика;

           Д. Проксеміка;

           Є. Акустика.

17. система знаків, які мають певне значення й використовуються для передавання та зберігання інформації це:

          А. Мова;

          В. Мовлення;

          С. Інформація;

          Д. Спілкування;

          Є. Азбука  Морзе;

18. Яка функція спілкування розкривається в даному визначенні «люди безпосередньо сприймають одне одного й мають можливість пізнавати фізичні, психологічні, та індивідуальні особливості, притаманні кожній стороні».

          А. Перцептивна;

          В. Інтерактивна;

          С. Комунікативна;

          Д. Маніпулятивна;

          Є. Інформаційна.

19. Форма  психологічного взаємозв’язку людей у процесі спільної життєдіяльності це:

          А. Діяльність;

          В. Мовлення;

          С. Слухання;

          Д. Говоріння;

          Є. Спілкування.

20. вид спілкування, при якому відбувається прямий контакт між суб’єктами спілкування це:

          А.Бажане спілкування;

          В. Маніпулятивне спілкування;

          С. Монологічне спілкування;

          Д. Безпосереднє спілкування;

          Є. Опосередковане спілкування.

 

 

 

 

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

ЗАДАЧА  № 1

У  хворого підвищений, ейфоричний настрій, він легковажно ставиться до недуги та лікування. Надіється, що « само все обійдеться», тому порушує режим, що призводить до загострення перебігу хвороби.

ПИТАННЯ: Який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

 

                                                     ЗАДАЧА № 2

 

Хворий прагне співчуття, уваги, кращого ставлення до себе, говорить

: «А може, отримаю пенсію за інвалідність і не буду працювати, а займатимусь вдома  улюбленою справою».

ПИТАННЯ: Який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

 

ЗАДАЧА № 3

Хворий активно відкидає думку про недугу та її наслідки, прояви хвороби оцінює як «несерйозні відчуття», тому відмовляється від обстеження і лікування або обмежується «самолікуванням».

ПИТАННЯ: Який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

ЗАДАЧА № 4

Хворий цілком байдужий до своєї хвороби та ї наслідків, апатичний. Втратив інтерес до життя, до всього, що його цікавило. Пасивно приймає ліки та процедури.

ПИТАННЯ: Який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

                                                          ЗАДАЧА № 5

Хворий тривожний, депресивний, неспокійний, побоюється можливих ускладнень, сумнівається в ефективності лікування, настрій пригнічений.

ПИТАННЯ: Який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

ЗАДАЧА № 6

Хворий депресивний, пригнічений, тривожний, не  вірить у сприятливе закінчення недуги, не виявляє особливого  інтересу до обстеження і лікування.

ПИТАННЯ: Який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

 

 

                                                ЗАДАЧА № 7

Хворий переконаний у наявності  в нього серйозної  недуги, постійно зосереджений на хворобливих відчуттях, переживання та безперервні розмови про хворобу призводять до перебільшеного суб’єктивного  сприймання наявних і пошуку уявних недуг. Бажання лікуватись поєднується з невірою в успіх.

ПИТАННЯ: Який тип реагування на недугу у даного пацієнта?             ЗАДАЧА № 8

Хворий дратівливий при болю, стражданнях, нетерплячий, нездатний чекати результатів обстеження і лікування,

ПИТАННЯ: який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

                                          

 

ЗАДАЧА № 9

Тривога хворого більше стосується не реальних а можливих ускладнень недуги, а також мало реальних життєвих труднощів, пов’язаних з нею. Розуміє абсурдність своїх хвилювань, але не може подолати їх.

ПИТАННЯ: Який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

ЗАДАЧА № 10

У хворого  пригнічено-злобний настрій,  схвильований до спалахів крайньої невдоволеності людьми, які його оточують, і собою теж. Скрупульозно виконує призначення, але з підозрілою недовірою ставиться до нових призначень.

ПИТАННЯ: який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

ЗАДАЧА № 11

Хворий зневажливо ставиться до свого здоров’я , недооцінює серйозність  свого становища, не лікується, не  береже себе і виявляє необґрунтований оптимізм щодо прогнозу захворювання.

ПИТАННЯ: який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

ЗАДАЧА № 12

Хворий демонструє свою хворобу близьким і рідним з метою привернути до себе увагу, вимагає виняткового піклування про себе.

ПИТАННЯ: який тип реагування на недугу у даного пацієнта?

                                                   ЗАДАЧА № 13

Хворий  гармонійно, правильно оцінює свою недугу,прагне активно сприяти лікуванню, а при несприятливому прогнозі переключає увагу на інші фактори.

ПИТАННЯ: Який тип реагування на хворобу у даного пацієнта?

ЗАДАЧА № 14

Хвора  задоволена, що захворіла, стверджуючи: «Зможу приділити більше уваги  дітям, не буду відводити їх у дитячій садок,  зроблю ремонт у квартирі, трохи почитаю та займусь улюбленою справою».

ПИТАННЯ: Який тип реагування на хворобу у даної пацієнтки?

ЗАДАЧА № 16

Пацієнт часто не дотримується рекомендованого режиму. Призначені ліки приймає від випадку до випадку.

ПИТАННЯ: До якого типу можна віднести цього пацієнта?

ЗАДАЧА № 17

Пацієнт  при обстеженні охкає, стогне, здригається від кожного дотику. Скарги  перебільшені.

ПИТАННЯ: До якого типу можна віднести даного пацієнта.

                                                ЗАДАЧА № 18

Пацієнт охоче звертається до лікарів,піддається різним, часто неприємним маніпуляціям. Може демонструвати різні ознаки хвороб, про які прочитав у книжках чи дізнався від знайомих. У нього переважає бажання лікуватись і показувати свою хворобу. Вимагає співчуття й уваги з боку рідних і медперсоналу.

ПИТАННЯ: До якого типу можна віднести цього пацієнта?

ЗАДАЧА № 19

Пацієнт побоюється йти до лікаря («Може. Вигаданий діагноз  та і підтвердиться»), боїться ренген-обстеження («А може, виявлять щось»), аналіз крові («А що, коли лейкоз?»), сечі («А якщо раптом діабет»).

ПИТАННЯ: До якого  типу можна віднести цього пацієнта?

 

                                                ЗАДАЧА № 20

Хворий підозрілий, нерішучий,боязкий, постійно сумнівається, прагне вивідати про свій стан все. Легко піддається навіюванню. Цікавиться не так лікуванням, як діагнозом. Відвідує різних спеціалістів, домагається консультацій професорів, охоче піддається різним методам дослідження, але не довіряє їм.

ПИТАННЯ: До якого типу можна віднести цього пацієнта?

ЗАДАЧА № 21

Хворий метушливий, нетерплячий, вимагає від медицини швидкого «ремонту», як у техніці. Часто виявляє претензії до медиків і конфлікту з ними, порушує режим, вважає, що медична сестра робить ін’єкції не так, як треба, і не туди, куди слід, дає не ті ліки.

ПИТАННЯ: До якого типу можна віднести цього пацієнта?

                                                    ЗАДАЧА № 22

Пацієнт тверезо ставиться до своєї хвороби, спокійно і сумлінно виконує всі призначення, активно допомагає лікареві в боротьбі із хворобою, Настрій рівний, пацієнт впевнений у видужанні, Знаходить собі заняття: читає, пише, щось майструє, допомагає іншим пацієнтам.

ПИТАННЯ: До якого  типу можна віднести цього пацієнта?

                                                     ЗАДАЧА № 23

   Пацієнт Петренко Л.В., 58 років, готували до дослідження шлункового соку. З ранку він підійшов до процедурного кабінету і з нервовим виразом обличчя опустив очі біля дверей.

      «Може, та ну його, це дослідження?!Навіщо воно мені?- тихо подумав Леонід Васильович.

         Через декілька секунд двері відкрилися і здивована медична сестра промовила:»Ви вже прийшли? А я збиралася йти до вас, щоб запросити до мого кабінету на процедуру. Як добре, що Ви вже тут. Проходьте»,- з усмішкою на обличчі запропонувала медсестра пацієнтові.

       «Доню, а може це все не треба?Навіщо мене мучити ще цією шлангою?», тихим, тремтливим голом промовив пацієнт. Може я тихенько піду собі до палати?»,- нервовим махом руки кинув Леонід Васильович в бік коридору.

 

ПИТАННЯ: Який тип поведінкової реакції у даного пацієнта?

 

ЗАДАЧА № 24

Маніпуляційна  медична сестра звернулась до пацієнта, який поступив у терапевтичне відділення напередодні ввечері з діагнозом – лівостороння пневмонія.

    «Сергій Петрович1 Я маніпуляційна  сестра відділення, і мені потрібно по призначенню лікаря взяти Вашу кров на дослідження, добре?» - запитала медична сестра.

       «Добре», - відповів пацієнт, дивлячись на молоденьку медсестру із спокійним виразом обличчя.

        «я зараз підійду до Вас у маніпуляцій ний кабінет», - промовив твердим, впевненим, і разом з тим, теплим тоном голосу Сергій Петрович.

ПИТАННЯ: Який тип поведінкової реакції у даного пацієнта?

ЗАДАЧА № 25

Лікар-ординатор зайшов до палати №2 неврологічного відділення. В палаті знаходились пацієнти Макарчук Ю.С., 38 років і Немиряк І.С., 63 років. У пацієнта Немиряка І.С. був напружений сердитий вираз обличчя, пильний незадоволений погляд. Руки стиснуті в кулаки, по палаті ходив уперед і назад швидко переставляючи ноги. До лікаря пацієнт звернувся вимогливим і погрозливим тоном:»Я  що, заарештований?»

    «Чому?» - запитав лікар.

     «Мене медична сестра не випускає з відділення на вулицю, я хочу палити!» - атакуючим голоском крикнув Іван Семенович.

      «При Вашому діагнозі, палити зовсім не можна», - наголосив лікар.

 

ПИТАННЯ: який тип поведінкової реакції у даного пацієнта?

ЗАДАЧА № 26

  Ольга Петрівна вийшла на вулицю подихати свіжим повітрям, у неї завтра важливий день. Її декілька  готували до планової операції на шлунку.

      Всі її думки були зосередженні на завтрашньому ранку, вона відчувала тривогу, пригніченість, неспокій, побоювання можливих ускладнень.

  Постійно задавала собі запитання:

« Як же я далі буду жити?»

«А чи зможу я працювати далі?»

« А можливо мені треба було скласти заповіт?»

« Як що все буде гаразд з операцією, то хто ж буде доглядати мене після неї?»

     Палатна медична сестра помітила сумніви пацієнтки. Підійшла до неї і промовила: «Заспокойтеся, Ольга  Петрівна, все буде гаразд. Вас буде оперувати сам завідуючий відділенням. У нього золоті руки. Він ще не таке робив».

ПИТАННЯ: Який тип реагування на свій стан у пацієнтки Ольги Петрівни?

ЗАДАЧА № 27

 

Надія Степанівна вирішила піти до лікаря на консультацію до поліклініки.

Біля лікувального закладу зустріла свою сусідку, Тетяну Михайлівну, яка мала пригнічений вигляд.

    «Доброго ранку, сусідка!», - промовила  Надія Степанівна.

     «Яке ж воно добре, як призначили стільки ліків»,- видавила з себе Тетяна Михайлівна.

      «Ви захворіли?», - запитала Надія Степанівна.

   Песимістичним поглядом дивилась сусідка десь у даль і зовсім тихим голосом відповіла на запитання запитанням: - «А хіба я колись була здорова?»

     Вона трохи помовчала зробила  глибокий вдих і видих та  продовжила:

2Що лікуйся – що не лікуйся, аналізи завжди погані. Ніхто мені не допоможе».

 

ПИТАННЯ: Який тип реагування на захворювання у Тетяни Михайлівни?

 

                                                    ЗАДАЧА № 28

 

Пацієнтка Н.А.,42 років, дуже часто хворіє на різні захворювання  пов’язані з проблемами дихальних шляхів. Серед теплого періоду року може з’явитися кашель, нежить, головний біль, з ранку часто спостерігаються виділення  харкотиння. Такий стан повторюється часто з періодичністю раз на 1-1,5 місяця. Пацієнтка зверталась за консультацією до лікаря. Він призначив обстеження і лікування. Деякий час Неля Антонівна виконувала рекомендації лікаря, а потім вирішила сама себе лікувати, коли симптоми хвороби повторювалися. Заспокоювала себе: «Навіщо ходити до лікаря? Він мені нового нічого не скаже. Я сама собі лікар».

 

ПИТАННЯ: Який тип поведінкового  реагування на захворювання у даної пацієнтки?

 

                       

 

 

   ЗАДАЧА № 29

 

  В маніпуляційний кабінет заглянув пацієнт з палати №3 неврологічного відділення.

    «Сестричко, зайдіть до нас, будь ласка! Семенович погано себе почуває»,- промовив він.

     «Зараз», - відповіла Валентина Іванівна.

Вона слідом пішла за пацієнтом в палату, зайшла і підійшла до Петра Семеновича, який  сидів на ліжку скаржився на біль у поперековій ділянці.

Вона бачила його страждання  обличчі. «що з Вами?» - запитала Валентина Іванівна, - «Зараз покличу лікаря».

       «Чим він мені допоможе?» - з роздратованістю в голосі відповів пацієнт.

«Він поки дойде, я й помру», - вигукнув Петро Семенович. «Роби ти щось!» - прикрикнув він.

 

ПИТАННЯ: Який тип поведінкового реагування на захворювання у пацієнта?

ЗАДАЧА № 40

Пацієнтка М.А., 32 років, поступила в інфекційне відділення з діагнозом: «Хвороба Боткіна». Лікар після огляду пацієнтки призначив потрібний режим, дієту. Лікування. Рекомендував  більше лежати, вживати багато рідини, жовчогінні настої, відвари, кисломолочні продукти у збільшеній кількості ніж у звичайному житті, не споживати  жирну і жарену їжу, забути гострі приправи та блюда. Пацієнтка прийняла все до уваги. Виконувала  рекомендації лікаря старанно. Скарг і зауважень від медичного персоналу не було, тому і виписалася з відділення через 5 тижнів.

ПИТАННЯ: Який тип поведінкового реагування  на захворювання у пацієнтки?

                                              ЗАДАЧА № 41

 До хірургічного відділення поступив пацієнт  Жук  О.М., 36 років, з діагнозом: «Закритий перелом правого променевозап’ясного суглоба». За фахом цей пацієнт ювелірний майстер. В палату відділення Олег Миколайович зайшов з пустим виразом обличчя, ніби нічого не сталося, спостерігався байдужий погляд. В його голові були спогади про минуле життя. Він задавав собі  питання: « Що мені тепер робити? Все втрачено…Тепер нічого не буде, кому я потрібен?» « Навіщо це все? Лікування не допоможе, я втратив руку. Який тепер інтерес так жити ? Мабуть все…»

 

ПИТАННЯ: який тип поведінкового реагування на захворювання у пацієнта?

ЗАДАЧА № 42

 

До хірургічного відділення поступив хворий з діагнозом: «Гострий; панкреатит». Лікар призначив йому дієту,розповів про режим, якого треба дотримувались, призначив обстеження і лікування.

Коли прийшли до пацієнта  його рідні, то він пояснив своїй жінці та брату, що нічого боятися, все гаразд, полежить він декілька днів у лікарні, відпочине і знову поїде в наступний рейс. А якщо в дорозі щось потурбує, то він знов вип’є якісь ліки і все буде  гаразд.

 

ПИТАННЯ: Який тип поведінкового реагування на захворювання у даного пацієнта?

 

                                                 ЗАДАЧА № 43

Ніна Петрівна постійна пацієнтка терапевтичного відділення. Вона буває на лікуванні тривалий час, місяць-півтора з інтервалом 3-4 місяці. Вона постійно зосереджена на хворобливих відчуттях, переживаннях з  приводу своїх недуг. В палаті з іншими пацієнтами постійно спілкується на основі знань до своїх захворювань. Під час розмови з лікарем часто перебільшує своє сприймання хвороби. Бажання лікуватися є, і водночас, висловлює недовіру в це лікування. «Лікуватися обов’язково треба, але ж який сенс витрачати стільки коштів на ліки, якщо я все одно повертаюсь до лікарні».

 

ПИТАННЯ: Який тип поведінкового реагування на захворювання у Ніни Петрівни?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методика ЛОБІ

(Ленінградський опитувальник Бехтеревського інституту) - застосовується для оцінки типів психічного реагування на соматичні захворювання.

 

Інструкція: випробовуваному пропонується вибрати з кожного розділу не більш 3-х тверджень, які відображають його думку, або відповідь № 0 і занести номери вибраних відповідей в нижчеприведений бланк, відзначивши їх кружком.

 

Самопочуття

1. З тих пір, як я захворів, у мене майже завжди погане самопочуття
2. Я майже завжди відчуваю себе бадьорим і повним сил
3. Погане самопочуття я прагну перебороти
4. Погане самопочуття я прагну не показувати іншим
5. У мене майже завжди що-небудь болить
6. Погане самопочуття виникає у мене після засмучень
7. Погане самопочуття з'являється у мене від очікування неприємностей
8. Я прагну терпляче переносити біль і фізичні страждання
9. Моє самопочуття цілком задовільне
10. З тих пір, як я захворів, у мене буває погане самопочуття з нападами дратівливості і відчуттям туги
11. Моє самопочуття дуже залежить від того, як відносяться до мене оточуючі

0. Жодне з визначень до мене не підходить

 

Настрій

1. Як правило, настрій у мене дуже добрий
2. Через хворобу я часто буваю нетерплячим і дратівливим
3. У мене настрій псується від очікування можливих неприємностей, занепокоєння за близьких, невпевненості в майбутньому
4. Я не дозволяю собі через хворобу вдаватися до смутку, суму
5. Через хворобу у мене майже завжди поганий настрій
6. Мій поганий настрій залежить від поганого самопочуття
7. У мене став цілком байдужий настрій
8. У мене бувають напади похмурої дратівливості, під час яких дістається оточуючим
9. У мене не буває смутку і суму, але може бути озлоблення і гнів
10. Щонайменші неприємності сильно зачіпають мене
11. Через хворобу у мене завжди тривожний настрій
12. Мій настрій звичайно буває таким же, як у оточуючих мене людей

0.Жодне з визначень до мене не підходить

 

Сон і пробудження від сну

1. Прокинувшись, я відразу примушую себе встати
2. Ранок для мене - найважчий час доби
3. Якщо мене щось турбує, я довго не можу заснути
4. Я погано сплю вночі і відчуваю сонливість вдень
5. Я сплю мало, але встаю бадьорим; сни бачу рідко
6. З ранку я більш активний і мені легше працювати, ніж увечері
7. У мене поганий і неспокійний сон і часто бувають тужливі сновидіння
8. Безсоння у мене наступає періодично без особливих причин
9. Я не можу спокійно спати, якщо вранці треба встати в певну годину
10. Вранці я встаю бадьорим і енергійним
11. Я прокидаюся з думкою про те, що сьогодні треба буде зробити
12. Ночами у мене бувають напади страху
13. З ранку я відчуваю повну байдужість до всього
14. Я можу вільно регулювати свій сон
15. Ночами мене особливо переслідують думки про мою хворобу
16. Уві сні мені бачаться усякі хвороби

0.Жодне з визначень до мене не підходить

 

Апетит і відношення до їжі

1. Нерідко я соромлюся їсти при сторонніх людях
2. У мене добрий апетит
3. У мене поганий апетит
4. Я люблю ситно поїсти
5. Я їм із задоволенням і не люблю обмежувати себе в їжі
6. Мені легко можна зіпсувати апетит
7. Я боюся зіпсованої їжі і завжди ретельно перевіряю її свіжість і доброякісність
8. Їжа мене цікавить перш за все як засіб підтримати здоров’я
9. Я прагну дотримуватися дієти, яку сам розробив
10. Їжа не приносить мені ніякого задоволення

0. Жодне з визначень до мене не підходить

 

Відношення до хвороби

1. Моя хвороба мене лякає
2. Я так втомився від хвороби, що мені байдуже, що зі мною буде
3. Прагну не думати про свою хворобу і жити безтурботним життям
4. Моя хвороба якнайбільше пригнічує мене тим, що люди стали сторонитися мене
5. Без кінця думаю про всі можливі ускладнення, пов’язані з хворобою
6. Я думаю, що моя хвороба невиліковна і нічого доброго мене не чекає
7. Вважаю, що моя хвороба запущена через неувагу і не уміння лікарів
8. Вважаю, що небезпеку моєї хвороби лікарі перебільшують
9. Прагну перебороти хворобу, працювати як раніше і навіть ще більше
10. Я відчуваю, що моя хвороба набагато важча, ніж це можуть визначити лікарі
11. Я здоровий, і хвороби мене не турбують
12. Моя хвороба протікає абсолютно незвичайно - не так, як у інших, і тому вимагає особливої уваги
13. Моя хвороба мене дратує, робить нетерплячим, запальним
14. Я знаю, з чиєї вини я захворів, і не пробачу цього ніколи
15. Я всіма силами прагну не піддаватися хворобі

0. Жодне з визначень до мене не підходить

 

Відношення до лікування

1. Уникаю всякого лікування - сподіваюся, що організм сам переборе хворобу, якщо про неї трохи менше думати
2.      Мене лякають труднощі і небезпеки, пов’язані з майбутнім лікуванням
3.      Я був би готовий на найболісніше і навіть небезпечне лікування, аби позбавитися хвороби
4.      Я не вірю в успіх лікування і вважаю його марним
5.      Я шукаю нові способи лікування, але, на жаль, у всіх них постійно розчаровуюся
6.      Вважаю, що мені призначають багато непотрібних ліків, процедур, мене умовляють на нікчемну операцію
7.      Усякі нові ліки, процедури і операції викликають у  мене нескінченні думки про ускладнення і небезпеки, з ними зв’язаних
8.      Від лікування мені стає тільки гірше
9.      Ліки і процедури нерідко чинять на мене таку незвичайну дію, що це вражає лікарів
10. Вважаю, що серед способів лікування, що застосовуються, є настільки шкідливі, що їх слід було б заборонити
11. Вважаю, що мене лікують неправильно
12. Я ніякого лікування не потребую
13. Мені набридло нескінченне лікування, хочу тільки, щоб мені дали спокій
14. Я уникаю говорити про лікування з іншими людьми
15. Мене дратує і озлоблює, коли лікування не дає покращання

0.Жодне з визначень до мене не підходить

 

Відношення до лікарів і медперсоналу

1. Головним у всякому медичному працівнику я вважає увагу  до хворого
2. Я хотів би лікуватися у такого лікаря, у якого велика популярність
3. Вважаю, що захворів якнайбільше з вини лікарів
4. Мені здається, що лікарі мало що розуміють в моїй хворобі і лише вдають, що лікують
5. Мені все одно хто і як мене лікує
6. Я часто турбуюся про те, що не сказав лікарю щось важливе, що може вплинути на успіх лікування
7. Лікарі і медперсонал нерідко викликають у мене неприязнь
8. Я звертаюся то до одного, то до іншого лікаря, оскільки не упевнений в успіху лікування
9. З великою повагою я відношуся до медичної професії
10. Я не раз переконувався, що лікарі і медперсонал неуважно і несумлінно виконують свої обов’язки
11. Я буваю нетерплячим і дратівливим з лікарями і персоналом і потім жалкую про це
12. Я здоровий і допомоги лікарів не потребую
13. Вважаю, що лікарі і медперсонал на мене даремно витрачають час

0. Жодне з визначень мені не підходить

 

Відношення до рідних і близьких

1. Я настільки поглинений думками про мою хворобу, що справи близьких мене перестали хвилювати
2. Я прагну рідним і близьким не показувати виду,  який я хворий, щоб не затьмарювати   їм   настрою
3. Близькі марно хочуть зробити з мене тяжкохворого
4. Мене турбують думки, що через мою хворобу моїх близьких чекають труднощі і знегоди
5. Мої рідні не хочуть зрозуміти тяжкості моєї хвороби і не співчувають моїм стражданням
6. Близькі не зважають на мою хворобу і хочуть жити в своє задоволення
7. Я соромлюся своїй хворобі навіть перед близькими
8. Через хворобу загубився всякий інтерес до справ і хвилювань близьких і рідних
9. Через хворобу я став в тягар близьким
10. Здоровий вигляд і безтурботне життя близьких викликають у мене неприязнь
11. Я вважаю, що захворів через моїх рідних
12. Я прагну трохи менше доставляти тягот і турбот моїм близьким через мою хворобу

0.    Жодне з визначень до мене не підходить

 

Відношення до роботи (навчання)

1. Хвороба робить мене нікуди не годним працівником (нездатним вчитися)
2. Я боюся, що через хворобу я позбудуся хорошої роботи (доведеться піти з гарного учбового закладу)
3. Моя робота (навчання) стала для мене абсолютно байдужою
4. Через хворобу мені стало не до роботи (не до навчання)
5. Весь час турбуюся, що через хворобу можу допустити помилку на роботі (не справитися з навчанням)
6. Вважаю, що хвороба моя через те, що робота (навчання)  чинить шкоду моєму здоров’ю
7. На роботі (по місцю навчання) абсолютно не зважають на мою хворобу і навіть прискіпуються до мене
8. Не вважаю, що хвороба може перешкодити моїй роботі (навчанню)
9. Я стараюся, щоб на роботі (по місцю навчання) трохи менше б знали і говорили про мою хворобу
10. Я вважаю, що не дивлячись на хворобу, треба продовжувати роботу (навчання)
11. Хвороба зробила мене на роботі (на навчанні) непосидючим і нетерплячим
12. На роботі (за навчанням) я прагну забути про свою хворобу
13. Всі дивуються і захоплюються тим, що я успішно працюю (вчуся) не дивлячись на хворобу
14. Моє здоров’я не заважає мені працювати (вчитися) там, де я хочу

0. Жодне з визначень до мене не підходить

 

 

Відношення до оточуючих

1. Мені тепер все одно хто мене оточує і хто біля мене
2. Мені хочеться тільки, щоб оточуючі залишили мене у спокої
3. Коли я захворів всі про мене забули
4. Здоровий вигляд і життєрадісність оточуючих викликають у мене роздратування
5. Я стараюся, щоб оточуючі не помічали моєї хвороби
6. Моє здоров’я не заважає мені спілкуватися з оточуючими, скільки мені хочеться
7. Мені б хотілося, щоб оточуючі випробували на собі, як важко хворіти
8. Мені здається, що оточуючі стороняться мене через мою хворобу
9. Оточуючі не розуміють моєї хвороби і моїх страждань
10. Моя хвороба і те, як я її переношу, дивують і вражають оточуючих
11. З оточуючими я прагну не говорити про мою хворобу
12. Моє оточення довело мене до хвороби, і я цього не пробачу
13. Серед оточуючих я тепер бачу, як багато людей страждають від хвороб
14. Спілкування з людьми мені тепер стало швидко набридати і навіть дратує мене
15. Моя хвороба не заважає мені мати друзів

0. Жодне з визначень до мене не підходить

 

Відношення до самоти

1. Віддаю перевагу самоті, тому що одному мені стає легше
2. Я відчуваю, що хвороба прирікає мене на повну самоту
3. Наодинці я прагну знайти яку-небудь цікаву і потрібну роботу
4. Наодинці мене починають особливо переслідувати думки про хворобу, ускладнення, майбутні страждання
5. Часто, залишившись наодинці, я швидше заспокоююся: люди мене стали сильно дратувати
6. Соромлячись хворобі, я прагну віддалитися від людей, а наодинці скучаю по людях
7. Уникаю самоти, щоб не думати про свою хворобу
8. Мені стало все одно: що бути серед людей, що залишатися наодинці
9. Бажання побути одному залежить у мене від обставин і настрою
10. Я боюся залишатися наодинці через побоювання, зв’язані з хворобою

0. Жодне з визначень до мене не підходить.

 

Відношення до майбутнього

1. Хвороба робить моє майбутнє сумним і сумовитим
2.       Моє здоров’я не дає поки ніяких підстав турбуватися за майбутнє
3. Я завжди сподіваюся на щасливе майбутнє, навіть в найвідчайдушніших положеннях
4. Не вважаю, що хвороба може істотно відобразитися на моєму майбутньому
5. Акуратним лікуванням і дотриманням режиму я сподіваюся добитися покращання здоров’я в майбутньому
6. Своє майбутнє я цілком пов’язую з успіхом в моїй роботі (навчанню)
7. Мені стало байдуже, що стане зі мною в майбутньому
8. Через мою хворобу я в постійній тривозі за моє майбутнє
9. Я упевнений, що в майбутньому розкриються помилки і халатність
   тих, через кого я захворів
10. Коли я думаю про своє майбутнє, мене охоплюють туга та роздратування на інших людей
11. Через хворобу я дуже турбуюся за своє майбутнє

0.Жодне з визначень до мене не підходить.

 

 

 

РЕЄСТРАЦІЙНИЙ БЛАНК

 

ФІО_________________

Вік________________

Пол М/Ж_____________

 

Самопочуття:  123456789 10 110

Настрій: 123456789 10 11 12 0

Сон і пробудження від сну: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 0

Апетит і відношення до їжі: 123456789 10 0

Відношення до хвороби: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 0

Відношення до лікування: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 0

Відношення до лікарів і медперсоналу: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 101112 13 1415 0

Відношення до рідних і близьких: 123456789 10 11 12 0

Відношення до роботи (навчання): 12 3 4 5 6 7 8 9 10 1112 13 14 0

Відношення до оточуючих: 12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 0

Відношення до самоти: 123456789100

Відношення до майбутнього: 123456789 10  110

Обробка: за кожен збіг вибраної відповіді з нормативним (нормативи приведені нижче) нараховується один бал по тому або іншому типу психічного реагування. Якщо в нормативному трафареті відмічені декілька типів на одну відповідь, то бали нараховуються по всіх з них.

Нормативний трафарет:

 

Самопочуття	Настрій
1.Т	1.Ф
2.3	2.ННТЯ
З.Г	З.ООС
4.П	П4.Г
5. І	5.ИЯ
6.Н	6.ТН
1.1	7.А
10. ТН	10. П
11.ТТО
Сон і пробудження	Апетит і відношення
від сну	до їжі
З.ТНО	1.С
4.А	2.ФП
11. З	СЗ.И
12.0	5.3
15.0	7. І
	8.Р
	9. І
Відношення до хвороби	Відношення до лікування
1.Т	10. П
2.АА	11. П
З.ФФ	14. Г
4. З	О.ЗФР
5.	ОО
6.	І
7.	П
8.	3
9.	РР
10. І
Відношення до лікарів і	Відношення до рідних
Медичног оперсоналу	і близьких
1.Г	2.СР
2. І	5. І
З.П	7. Я
8. Я	12.ГРР
9. Г
10. НП
Відношення до роботи	Відношення до оточуючих
(навчанню)
1.А	6.33
5. З	9. Я
7.0	14. І
8.Ф	15. Г
9.Р
10. РР
Відношення до самоти	Відношення до майбутнього
1.АС	1.АА
5.НЯ	2.3Ф
9.ГФ	4.33
10. ЦЯ	5.ГТ
0.Ф	7.А
8.ИСЯЯ	9.П

 

Інтерпретація: висновок про переважаючий тип психічного реагування на захворювання робиться на підставі порівняння одержаних при обробці даних випробовуваного по всіх типах реагування з мінімальними діагностичними числами. Діагностуються лише ті типи, які виявляються рівними або перевищуючими відповідне мінімальне діагностичне число.

Позначення:

Г - гармонійний, Т - тривожний, І - іпохондричний, М - меланхолійний, А - апатичний, Н - неврастенічний, П - обсесивно-фобічний, З - сенситівний, Я - егоцентричний,

Ф - ейфорічний, 3 - анозогнозічний, Р - ергопатичний, П - паранояльний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1.

 

Тема етюду №1.

 Конфліктне спілкування двох санітарок

 

Тема етюду №2.

Нарада (п’ятихвилинка) у головного лікаря

 

Тема етюду  №3.

Хворий з укусом оси (   очі ) в приймальному відділенні

 

 

Тема етюду  №4.

Тиха година в лікарні