Методична розробка з дисципліни "Основи загальної психології та психології міжособистого спілкування"

Міністерство охорони здоров’я України

Комунальний заклад

  «Бериславський медичний фаховий коледж»

Херсонської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

 

практичного заняття

 

з дисципліни

«Основи загальної психології та між особового спілкування»

 

на тему «Дослідження невербальних навиків спілкування»

 

   

 

 

 

Спеціальність: Сестринська справа 5.12010102

Курс: ІІІ

Кількість годин: 2

 

 

 

 

                                                                                         Виконав викладач:  

                                                                                          Шаповалова С.І.                                                                                                                       

                                                                                          розглянуто і схвалено

                                                                                          на засіданні ЦК            

                                                                                     природничо-наукових

                                                                          дисциплін  №2 

                                                                        протокол № 3

                                                                                         від «  __»________ 2022р.                                   

                                                                                           Голова ЦК

                                                                                           Піскунова В.В.                                     

                                                                      

                                                   

 

        Тема: Дослідження невербальних навиків спілкування.

 

Спеціальність: Сестринська справа 5.12010102

 

Курс: ІІІ

 

Кількість годин: 2

 

       1.Актуальність теми:

Паралельно з мовою як засобом спілкування за допомогою слова широко використовують немовні засоби – жести, міміка, інтонація, паузи, манери, зовнішність. Спілкування як живий процес безпосередньої комунікації суб’єктів  закономірно виявляє емоції тих, хто спілкується , утворюючи невербальний аспект обміну інформації. Засоби невербальної комунікації як «мова почуттів» є продуктом суспільного розвитку людей, вони значно посилюють смисловий ефект вербальної комунікації, а за певних обставин можуть її замінювати. Відомо, наприклад, що мовчання іноді буває красномовнішим ніж слова, а обмінюючись поглядами, люди можуть збагнути зміст інформації, який не вкладається в адекватні категорії вербального висловлювання. Тому медичним працівникам слід знати і володіти основами невербального спілкування ,для діагностики психологічного і фізичного стану хворих , а також в процесі міжособового спілкування в колективі.

 

      2. Навчальні цілі заняття

 

           Знати:

1. Поняття про мову та її функції, різновиди мовлення.
2. Поняття про спілкування. Засоби , функції та різновиди спілкування.
3. Культуру спілкування та етику взаємовідносин медичних працівників.
4. Психологію та мистецтво спілкування.
5. Невербальні навички спілкування (жести, міміка, поза).

 

 

 

Вміти:

 

1. Визначати  форми спілкування в практичній роботі.
2. Установлювати психологічний контакт із співрозмовником.
3. Володіти правилами спілкування.
4. Володіти прийомами невербального спілкування.
5. Досліджувати навики невербальної комунікації.

 

 

 

               3. Виховні цілі:

 

Виховувати і розвивати навики ефективної комунікації у студентів.

Сформувати уявлення про роль процесу спілкування в практичній діяльності медичного працівника.

 

4. Міждисциплінарна інтеграція

 

№	Дисципліна	Знати	Вміти
	Забезпечувані:
1.	Основи медсестринства	Суб’єктивне  обстеження пацієнта. Мистецтво спілкування	Застосовувати  методи, алгоритми опитування пацієнтів.
2.	Мікробіологія	Правила етики та деонтології.	Встановлювати контакт з хворим
3.	М/с в терапії М /с в хірургії М/с в педіатрії	Міжособистісне спілкування в клініці. Етика та деонтологія.	Використовувати різні засоби спілкування. Культура спілкування.
4.	Медсестринство в психіатрії та наркології	Вербальні і невербальні форми впливу	Використовувати вербальні та невербальні засоби впливу.
5.	Ділова українська мова	Компоненти публічного виступу	Володіти засобами вербального і невербального спілкування
6.	Соціологія та медична соціологія	Спілкування як міжособистісна взаємодія	Характеризувати механізми сприймання і розуміння людини людиною
	Внутрішньодисциплінарна інтеграція
	Тема «Міжособистісні стосунки в групі»	Психологічна сумісність. Типи міжособистісних стосунків	Володіти механізмами взаємовпливу
	Тема «Темперамент»	Психологічні особливості темпераменту.	Визначати динамічні сторони темпераменту.
	Тема «Характер»	Риси характеру	Визначати риси характеру

 

 

 

5.Зміст теми заняття:

 

Мова, мовлення , спілкування:       Поняття про мову та її функції,         різновиди мовлення.       Порушення мовлення(види       афазій).	ЛІТЕРАТУРА: -Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник: - К.: Центр навчальної літератури, 2004.-  99-112с. - Вітенко І.С. Основи загальної та медичної психології: Навчальний посібник: - К.: Вища школа,1991.- 144-146с.
2.  Засоби ,функції та різновиди            спілкування.             Особистісний простір в              процесі                спілкування	- Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник:  К.: Центр навчальної літератури, 2004 . -112-119 с. - Вітенко І.С. Основи загальної і медичної психології: Навчальний посібник: - Т.: Укрмедкнига , 2003 . 245-257 с.
3.  Мистецтво спілкування:             Компоненти, які сприяють              розвитку комунікації. Одяг та               його             значення для ефективності            спілкування.	- Вітенко І.С. Основи загальної та медичної психології: Навчальний посібник: - К.: Вища школа,1991. 169-174 с.
Вплив особливостей         темпераменту              та характеру на індивідуальний              стиль спілкування.              Типи співрозмовників	- Вітенко І.С. Основи загальної і медичної психології: Навчальний посібник: - Т.: Укрмедкнига , 2003 .-145 с.
5.  Стадії міжособистісного               розуміння:               феномени ідентифікації,                 рефлексії                та стереотипізації	-  . Вітенко І.С. Основи загальної та медичної психології: Навчальний посібник: - К.: Вища школа,1991. 171-172 -  Вітенко І.С. Основи загальної і медичної психології: Навчальний посібник: - Т.: Укрмедкнига , 2003.- 117- 119 с.
Навики невербального спілкування: жести, міміка, інтонація, пантоміміка, пози	-  . Вітенко І.С. Основи загальної та медичної психології: Навчальний посібник: - К.: Вища школа,1991.-161-176 с. - Пиз А. «Язык телодвижений»

 

 

 

6. План і організаційна структура заняття :

 

№ н/п	Основні етапи заняття їх функції і зміст	Методи контролю                  Матеріали                                     методичного                                     забезпечення		Час в хв.
1	2	4	5	6
1.	Підготовчий етап
1.	Організація заняття. Перевірка готовності студентів до заняття	Контроль при- сутності, зовнішнього вигляду		2 хв.
2.	Визначення навчальних цілей, Мотивація Визначення навчальних цілей. Створення позитивної мотивації пізнавального процесу	Словесні методи	Матеріали про роль невербальних засобів в процесі спілкування медичного працівника з хворим. Необхідність володіння знаннями для професійної діяльності медичного працівника	3 хв.
3.	Контроль вихідного рівня знань, вмінь, навичок.	Усне індивідуальне опитування	Картки із запитаннями для усного опитування	20хв
2.	Основний етап
	Формування професійних вмінь і навичок			35 хв.
1.	Психологічна гра «Емоція по колу»	Ігровий метод	Інструкція для проведення психологічної гри
2.	Психологічна гра «Невербальні етюди»	Ігровий метод	Інструкція для проведення психологічної гри
3.	Психологічна гра «Зіпсований масажер»	Ігровий метод	Інструкція для проведення психологічної гри
4.	Психологічна гра «Біп»	Ігровий метод	Інструкція для проведення психологічної гри
5.	Психологічна гра «Австралійський дощ»	Ігровий метод	Інструкція для проведення психологічної гри
3.	Заключний етап Контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок
1.	Інтерпритація жестів, міміки, пантоміміки по малюнку людини.	Усне опитування	Картки із завданнями	20 хв
	Психологічна гра «Австралійський дощ»     Підведення   підсумків теоретичного, практичного, організаційного 1.Підготовка до занять 2.Теоретичних знань 3. Практичних вмінь	Ігровий метод       Коментар оцінок	Інструкція для проведення психологічної гри	8хв.
	Домашнє завдання
	Конфлікт. Стилі вирішення конфліктних ситуацій	Усний інструктаж до самопідготовки	Список літератури	2хв

 

7.Список літератури

 

ЛІТЕРАТУРА: -Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник: - К.: Центр навчальної літератури, 2004.- 271 с. - Вітенко І.С. Основи загальної та медичної психологі: Навчальний посібник: - К.:Вища школа,1991.- 272 с.

- Вітенко І.С. Основи загальної і медичної психології: Навчальний посібник: - Т.: Укрмедкнига , 2003 . –343 с.  -Опорні матеріали до занять

 

 

 

 

 

 

                            

 

 

 

 

 

 

 

Картки для індивідуального усного опитування

 

Картка усного опитування № 1.

 

1. У чому полягає специфіка діалогічного та монологічного мовлення?
2. Чи адекватно передає функцію невербального спілкування вираз «мова почуттів»?
3. У чому виявляється культура невербального спілкування?

 

 

   Картка усного опитування № 2

 

1. У чому полягає суть інтерактивного боку спілкування?
2. Дати визначення поняттю «семантична афазія»?
3. Одяг, його значення в процесі спілкування?

 

 

Картка усного опитування № 3

 

1. Як відбувається стереотипізація у пізнанні людини людиною?
2. Тактика спілкування з домінантним співрозмовником.
3. Роль невербального спілкування в процесі взаємодії  .      

 

  Картка усного опитування № 4          

 

1. Тактика спілкування з недомінантним співрозмовником.
2.  Рефлексія як механізм пізнання людини людиною.
3. Суть процесу ідентифікації

 

Картка усного опитування № 5

 

     1.  Чи завжди упередженість у сприйманні людини людиною виникає

на грунті попередньо сформованих установок?

2. Роль особистісного простору в процесі спілкування.
3. За якими принципами спілкування поділяють на різновиди?

 

 

      Картка усного опитування № 6

 

1. Які функції виконує  спілкування в житті людини?
2. Особливості спілкування медичної сестри з хворим.
3. Невербальні прояви агресивності.

 

                                 

   

 

  Картка усного опитування № 7

 

1. Невербальні прояви впевненості у собі.
2. Правила спілкування з інтровертом.
3. Перцептивна функція спілкування.

 

 

Картка усного опитування № 8

 

1. Невербальні прояви впевненості у собі.
2. Правила спілкування з мобільним співрозмовником.
3. Різновиди мовлення .

 

 

Картка усного опитування № 9

 

1. Правила спілкування з ригідним співрозмовником.
2. Якими є умови ефективності спілкування?
3. Чи завжди завершеність спілкування є необхідною умовою взаєморозуміння?

 

 

Картка усного опитування №10

 

1. Основні психологічні компоненти спілкування.
2. Чи достатнім для характеристики спілкування є твердження:

  «Спілкування – це обмін інформацією між людьми»?

3. Правила спілкування з екстравертом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еталони відповідей на картки усного завдання

 

Картка №1

 

1.Монологічне мовлення – це висловлювання однієї людини, вияв її думок.

Таке мовлення має бути грамотним, логічно зв’язним, зрозумілим слухачеві. Монологічне мовлення для успіху спілкування має бути емоційним. Оратор повинен володіти мімікою, жестом , позою, мистецтвом культурного, дійового мовлення. Слово втрачає звучання без жесту, що гармоніює з ним і допомагає набути йому смислу. У побудові монологічного мовлення певне психологічне значення мають гнучкість, сповільнення або прискорення темпу, інтонація.

Розмовне, або діалогічне мовлення плине у формі розмови між двома або кількома особами. Діалогічне мовлення легше за монологічне, тому ,шо при ньому мовлення кожного з її учасників підтримується запереченням співбесідників, питаннями і відповідями. Іноді співбесідники розуміють один одного з півслова, вигуку, жесту, мовчання.

 

2. Засоби вербальної комунікації  як «мова почуттів» є продуктом суспільного розвитку людей, вони значно посилюють смисловий ефект вербальної комунікації, а за певних обставин можуть її замінювати. Відомо , наприклад, що мовчання іноді  буває красномовнішим, ніж слова, а обмінюючись поглядами, люди можуть збагнути зміст інформації, який не вкладається в адекватні категорії вербального висловлювання.

 

3. Відповідність невербальних засобів спілкування цілям і завданням, змісту словесної комунікації – важливий елемент культури спілкування.

 

Картка №2

1. Спілкування завжди передбачає певний вплив на інших людей, зміну їх поведінки та діяльності. У цьому разі виявляється інтерактивна функція спілкування, функція впливу. Поради. Інструкції, вимоги, накази, що висловлені у мовній формі та адресовані іншій особі, є спонуканням до дії та регуляторами її поведінки. Спільна діяльність, її зміст та умови виконання вибудовують таку модель між особистої взаємодії, коли кожен з учасників послідовно впливає своїми вчинками на інших і , у свою чергу, змінює свої дії під їх впливом.
2. Семантична афазія – це порушення , що виявляється у трудності знаходити слово та в розумінні семантичних відношень між словами. Наприклад , хворий розуміє слово «батько», «сестра», але не може зрозуміти, що означає сполучення «сестра батька».
3. Перше враження про людину складається саме з його одягу, зачіски, манери  поводження. Одяг може багато повідомити про людину. Наприклад. Про її плани на сьогодні: здійснити екскурсію, піти на риболовлю, відвідати театр. Уміння зі смаком одягатися може значно скоригувати фізичні вади, і , навпаки, позбавлений смаку одяг може зіпсувати природну привабливість людини.

      Одяг має дуже велике значення у спілкуванні. У партнера за спілкуванням може скластися негативне ставлення до іншої людини, ще до того . як вона вимовить перше слово, якщо людина одягнена не акуратно і неохайно, і , навпаки, приємне враження справляє людина. одягнена зі смаком, акуратна.

     Одяг людини впливає не лише на тих, з ким вона спілкується, а й на неї саму. Якщо людина гарно і зручно вдягнена, то це додає упевненості. Одяг впливає також на виступ доповідача. Гарний одяг, підібраний зі смаком, надає впевненості і справляє хороше враження на слухачів.

Щоб одяг прикрашав людину, треба , насамперед, щоб він відповідав місцю і часові.

     Кожна людина повинна прагнути до свого стилю в одязі. Цей стиль має виявляти індивідуальність, приховувати вади, підкреслювати переваги. Всі деталі одягу мають створювати одне ціле. Це велике мистецтво. Але доклавши певних зусиль, опанувати його може кожна людина. Якщо взяти до уваги. Що щастя людини у спілкуванні з іншими, то варто зробити все для того, щоб спілкування це було приємним. Давало людині справжню насолоду. Невміння спілкуватися спричинює конфлікти і може зробити людину нещасною, замкненою. Одинокою.

Картка № 3

1. Стереотипізація – це класифікація форм поведінки та інтерпретація їх причин через співвіднесення їх із зразками, що відповідають соціальним стереотипам. Стерео типізація може складатись як результат узагальнення власного досвіду суб’єктом міжособистісного сприймання, до якого приєднуються відомості ,одержані з книг та інших джерел. Стереотипізація є

Свідченням проникнення у психологічну сутність особистості та виявлення найхарактерніших його рис. Якщо стереотипізація базується на достатній об’єктивній інформації, на якій робляться узагальнення, вона відображає вищий рівень пізнання людини людиною.

2. Правила спілкування з домінантним співрозмовником:

    1.) Дайте їй можливість проявити свою домінантність.

    2.) Спокійно тримайтесь належної точки зору, але не висміюйте її «силові прийоми».

    3.) У розмові спирайтесь на факти, переводьте розмову в ділове русло.

3. Засоби невербальної комунікації як «мова почуттів» є продуктом суспільного розвитку людей, вони значно посилюють смисловий ефект вербальної комунікації, а за певних обставин можуть її замінювати. Відомо, наприклад, що мовчання іноді буває красномовнішим, ніж слова, а обмінюючись поглядами, люди можуть збагнути зміст інформації, який не вкладається в адекватні категорії вербального висловлювання.

 

 

 

 

Картка № 4

1. Правила спілкування з недомінантним співрозмовником:

  1.) Недомінантна людина вимагає підбадьорювання, краще не словами . а поглядом, мімікою, жестами. Інакше існує ризик не отримати важливу і цінну інформацію, яку вона бажає донести співрозмовнику.

   2.) На недомінанта дуже добре діє похвала, але не лицемірство, яке він часто відчуває майже інтуїтивно.

   3.) При спілкуванні з недомінантним співрозмовником необхідно терпляче чекати, поки він розкриється.

2. Для визначення власної тактики у спілкуванні співрозмовникові важливо знати , як індивід , що входить з ним у контакт., сприймає його самого. Усвідомлення суб’єктом того, як його сприймає партнер по спілкуванню, називається рефлексією. Рефлексія поглиблює сприймання іншої людини, оскільки дає уявлення про ставлення до себе як суб’єкта сприймання.

3. Ідентифікація – спосіб розуміння іншої людини через усвідомлюване чи неусвідомлюване уподібнення її самому суб’єкту, що пізнає. Суть цього процесу полягає в тому, що в ситуаціях взаємодії партнери намагаються зрозуміти один одного ставлячи себе на місце іншого. Так, студент добре розуміє хвилювання та поведінку іншого студента перед іспитом, закоханий – страждання того, кого спіткала невдача у взаємності.

Картка № 5

1. Стерео типізація є свідченням проникнення у психологічну сутність особистості та виявлення найхарактерніших її рис. Якщо стереотипізація базується на достатній об’єктивній інформації, на якій робляться узагальнення, вона відображає вищий рівень пізнання людини людиною. Проте стереотипізація може бути помилковою, мати характер упередженості, коли інтерпретація фактів, на підставі яких робляться узагальнення, виявляється недостатньо аргументованою, а самі факти не вичерпують  сутності стосунків. Так, при сприйманні незнайомої людини важливу роль відіграє первинна інформація, яку одержує суб’єкт сприймання .Якщо у реципієнта попередньо створити відповідну установку стосовно іншої людини, вона може відіграти вирішальну роль у тому , що саме і як буде сприйнято у процесі спілкування, які стереотипи в судженнях домінуватимуть.

2.Особистісний простір – це суб’єктивне відчуття відстані навколо людини, порушення якої іншою людиною викликає негативні емоції і почуття внутрішнього протесту.

     Внутрішні протест полягає у появі відчуття дискомфорту, незадоволення фамільярністю порушника сфери особистісного простору, підвищення психічної збудливості, бажання припинити спілкування або перейти на «різкий тон» розмови.

    Персональна територія й особистісний простір необхідні для встановлення межі між «собою» та  «іншими» і виконують функцію регуляції міжособистісних відносин.

Прийнято виділяти чотири види комунікативної дистанції між людьми:

1.           Публічна дистанція (від 4до 7,5 м –використовується при виступах перед різноманітними аудиторіями).
2.           Соціальна відстань (від 1,2 до 4 м – є бажаною при спілкуванні з чужими людьми і при офіційних зверненнях).
3.           Персональна відстань (у середньому 1м,інколи зменшується до 45 см 0 використовується при буденному спілкуванні із знайомими людьми).
4.           Близька (інтимна) відстань (близько 45 см).

3. Спілкування як соціальне явище охоплює всі сфери суспільного буття та діяльності людей і може бути охарактеризоване за різними параметрами ,а саме: а) залежно від контингенту учасників (міжособистісне, особистісно-групове,  між групове спілкування);б) залежно від міри опосередкування (опосередковане, безпосереднє спілкування); в) залежно від тривалості стосунків (короткочасне, довготривале спілкування); від міри  завершеності(завершене, незавершене спілкування).

Картка № 6

1. Спілкування –це багатоплановий процес, в якому можна виділити такі основні функції : комунікативну, інтерактивну та перцептивну.

Комунікативна – це різні форми та засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стають можливими збагачення досвіду, нагромадження знань, оволодіння діяльністю, узгодження дій та взаєморозуміння людей.

Інтерактивна функція спілкування передбачає певний вплив на інших людей, зміну їх поведінки та діяльності.

Перцептивна функція полягає у сприйманні людей один одного, пізнаючи фізичні, психологічні та індивідуальні особливості притаманні кожній стороні.

2. При спілкуванні з хворим слід дотримуватись принципів:

1. Створіть конфіденційну довірливу обстановку.

2. Дивіться на хворого, демонструйте, що вас цікавить його розмова.

3. Уважно вислухайте співрозмовника до кінця. , а потім уточніть всі деталі.

4. Старайтесь уловити основну тему бесіди, яка повторюється під час розмови.

5. Вслухайтесь в те , як подається суть проблеми. Звертайте увагу не лише на те, що говорить людина, але й на те, як вона це робить.

6. Старайтесь уловити те, про що співрозмовник не бажає говорити, коли він замовкає або змінює тему бесіди.

7. Контролюйте свої емоції при розмові. Уникайте сильних емоцій, які можуть заважати слухати і розуміти співрозмовника.

8. Будьте обережні з інтерпретацією інформації або свого враження. Старайтесь спиратись на факти.

9. Доцільно і тактовно застосовуйте паузи в розмові й періоди мовчання.

10. Проявляйте теплоту і почуття присутності.

11. Дотримуйтесь принципу самоствердження.

3.  Вираз обличчя – напружений сердитий вираз, пильний незадоволений або злий погляд.

     Поза - руки на стегнах. Ходіння уперед і назад із «вторгненням» в чужий особистий простір. Часто стоїть, коли інші сидять.

     Тон голосу – гучний, вимогливий, погрозливий, наказовий.

     Жести – різкі, пальці рук стиснуті в кулаки.

 Вербальний компонент – звинувачувальний, атакуючий, старається принизити і перемогти будь-якою ціною.

Картка № 7

1. Вираз обличчя – нервовий вираз, міміка ніяковіння. Очі часто опущені.

Поза – зігнута, незручна поза.

Тон голосу – тихий, тремтливий, нерозбірливий.

Жести – нервові і неспокійні.

Вербальний компонент – прагнення приховати смисл слів, виправдатися, підкоритись іншій людині.

2. Правила спілкування з інтровертом:
   1. Проявляйте підвищену делікатність.
   2. Розмовляйте з ним наодинці.
   3. Не звертайте уваги на  можливі дивацтва.
   4. Терпляче вислуховуйте його до кінця.
   5. Сприймайте суть інформації, а не форму і стиль викладу.
   6. Проявляйте терпіння в ході спілкування.
   7. Не проявляйте надмірної теплоти і фамільярності.
   8. Не «прив’язуйте» до себе того, хто вам потрібен на певний час.

Інтроверт, який «прив’язується» , стає надокучливим.

9. Уникайте загального обговорення інтроверта на зборах.
10.  Не залучайте його активно до вечорів і походів та до роботи в комісіях.

3. Обмінюючись інформацією, встановлюючи комунікативні зв’язки для досягнення цілей діяльності, взаємодіючи і здійснюючи різнобічні впливи на інших партнерів по спілкуванню, люди безпосередньо сприймають один одного й мають можливість пізнавати фізичні, психологічні та індивідуальні особливості, притаманні кожній стороні. У цьому виявляється перцептивна функція спілкування. Інформація , яку одержує співрозмовник у процесі контактів за різними каналами дає змогу скласти біль –менш об’єктивне враження про те. Що становить собою партнер по спілкуванню, проникнути в його внутрішній світ, зрозуміти мотиви поведінки, звички, оцінні ставлення до фактів дійсності.

Картка № 8

1. Вираз обличчя – твердий, спокійний вираз. Добрий ,здоровий контакт. Очі на рівні співрозмовника.

Поза – розслаблена пряма поза. Зберігання особистого простору.

Тон голосу – твердий, впевнений і, разом із тим, теплий, проявляє повагу до іншої людини.

Вербальний компонент  - щирий прояв почуттів. Говорить те, що думає.

Жести – адекватні ситуації.

2. Правила спілкування з мобільним співрозмовником:

2.1.Передусім необхідно вкластись у його темп, навіть, коли  це спочатку зменшить продуктивність спілкування.

2.2. Надалі поступово сповільнюйте швидкість і темп його реплік, цим партнер стане більш зібраним у спілкуванні.

2.3. Встановивши задовільний темп бесіди, повертайтесь до малозрозумілого, уточніть деталі.

2.4. Якщо не проявите такої ініціативи взаєморозуміння може не відбутися і ви розійдетесь розчарованими, висуваючи кожен безпідставні судження про розумові здібності партнера.

          3. Усне мовлення – різновид мовлення, яке є звучним і сприймається іншими за допомогою слуху. Усне мовлення поділяється на діалогічне і монологічне.

               Діалогічне – мовлення між двома або кількома співрозмовниками, які міняються ролями того, хто слухає, та того, хто говорить, тобто постають як пасивний та активний співрозмовник.

               Монологічне мовлення – це таке мовлення, коли говорить одна особа, а інші слухають, сприймають її мову. Монологічне мовлення у розгорнутих формах потребує певної підготовки, яка полягає в попередньому відборі змісту, чіткому плануванні та відповідному словесному оформленні.

               Письмове мовлення – різновид мовного процесу, що дає можливість спілкуватися з відсутнім співрозмовниками як сучасниками того, хто пише, так і тими , що житимуть після цього. Письмове мовлення – це різновид монологічного мовлення, але воно здійснюється як писання та читання написаного у вигляді письмових знаків.

               Внутрішнє мовлення – не спрямоване на спілкування з іншими людьми. Людина користується внутрішнім мовленням, коли щось обмірковує, планує свої дії, не висловлюючись вголос і не записуючи на папері. Воно беззвучне, тобто не вимовляється вголос, хоча часто виявляється у вигляді шепотіння, а то й починає звучати переходячи в розмову із самим собою.

           Усне та письмове мовлення , що може виражатися в діалогічній та письмовій формах, є зовнішнім мовленням.

Картка № 9

1. Правила спілкування з ригідним співрозмовником:

1.           Передусім необхідно налаштуватись не тривалу розмову і запастися терпінням.
2.           Заплануйте реальний час розмови – вона буде тривалою.
3.           Терпляче вичекайте, доки він включиться в розмову.
4.           Не перебивайте співрозмовника.
5.           Не реагуйте на повторні вислови і надмірну деталізацію.
6.           Не змінюйте теми розмови.
7.           Вибирайте головну тему розмови, тримайтесь однієї лінії і не висловлюйте різні версії.
8.           Терпляче і з вдячністю переносьте тривалий ритуал закінчення розмови і висловлювання резюме.

 

2. Важливу роль в ефективності спілкування , як свідчать дані спеціальних досліджень зарубіжних психологів, відіграють просторове перебування співрозмовників одного щодо іншого, дистанція та комунікативна спрямованість. Загальновідомо, що важливі політичні акції – переговори керівників, окремі зустрічі  проводяться за «круглим столом».

При міжособистісному спілкуванні віч - на –віч сторони мають можливість одержувати вичерпну інформацію про предмет розмови, визначати суб’єктивну позицію та ставлення до іншої сторони.

3. Тривалість комунікативних зв’язків визначається цілями спілкування,

Потребами взаємодії та характером інформації, якою оперують співрозмовники. Спілкування вважається завершеним, коли повністю вичерпано зміст теми, причому його учасники однозначно оцінюють результати взаємодії як вичерпні.

   При незавершеному спілкуванні зміст теми розмови залишається нерозкритим до завершення спілкування і не відповідає очікуванням сторін. Незавершеним спілкування може бути з об’єктивних причин, коли між співрозмовниками виникають просторові проблеми (роз’єднаність людей) або проблеми щодо засобів зв’язку та стосовно інших необхідних умов для підтримування контактів.

Картка №10

1. Основними компонентами спілкування є:
   • Почуття присутності;
   • Уміння слухати;
   • Проявляти турботу;
   • Розкриття;
   • Приймати чужі погляди;
   • Співпереживати;
   • Бути щирим;
   • Поважати співрозмовника.
2. Спілкування це не тільки обмін інформацією між людьми. Це також і взаємодія , яка передбачає вплив однієї людини на іншу, зміна поведінки і діяльності , внаслідок даного впливу. Спілкування передбачає також сприймання однієї людиною іншої. Сприймаючи , ми по різному оцінюємо фізіологічний , психологічний , емоційний стан людини, даємо якісну оцінку даного стану.
3. Правила спілкування з екстравертом:
   • Підкреслюйте свою увагу до екстраверта.
   • Бажано не обговорювати з ним серйозні, а тим більше інтимні проблеми.
   • Пам’ятайте, що він схильний поширювати плітки, причому без злого умислу.
   • Не звертайте увагу на можливу показову ексцентричність.
   • Не звертайте уваги на елементи панібратства і намагання «залізти в душу».
   • При діловій розмові тримайтесь основної лінії розмови, не вдавайтесь до дрібниць.

 

Малюнок № 1

  Чудовий приклад сукупності жестів відкритості. Долоні повністю розкриті вбік співрозмовника, поза покірного підкорення, пальці долоні розставлені, щоб придати виразність жесту. Голова знаходиться в нейтральному положенні, а руки і ноги розставлені.

   Людина своєю позою виражає покірне, незагрозливе відношення до співрозмовника.

Малюнок № 2

Це класичний  букет жестів, характерний для людини, яка говорить неправду. Потираючи повіки, він дивиться в підлогу, а обидві брови підняті. Голова повернута в бік і ледь опущена вниз, що характерно для негативних відчуттів. А також на обличчі у нього нещира, натягнута посмішка.

Малюнок № 3

Тут чітко видно несумісність жестів. Людина впевнено посміхається, пересікаючи кімнату, але одна рука, яка поправляє годинник , знаходиться поперек тіла і утворює частковий бар’єр , що підтверджує, що людина не впевнена в собі (або обставинах).

 Малюнок № 4

Ця жінка несхвально відноситься до людини, на яку вона дивиться. Вона не повернула до нього ні голови, ні корпуса тіла, але дивиться на нього скоса поглядаючи. Голова ледь вигнута вбік(гнів), а міцно схрещені на грудях руки позначають захисну позицію. Куточки губ опущені.

Малюнок № 5

В позі цієї людини чітко просліджуються перевага над іншими , почуття територіальної власності і володарювання над іншими. Коли людина кладе обидві ноги на стіл, він проявляє свої територіальні претензії на це місце. Дороге крісло , в якому він сидить, підкреслює його статус.

Малюнок № 6

Дитина поставила руки на стегна для того, щоб більш впливовий, загрозливий вид. Підбородок видається вперед, виражаючи виклик, а рот широко відкритий, з  вишкіреними  зубами, як це роблять звірі перед нападом на свою жертву, жест агресивності.

Малюнок № 7

Цю групу жестів можна описати одним словом - негативність. Папка виконує роль бар’єра, а руки і ноги схрещені внаслідок нервозності чи захисної позиції . Піджак застібнутий, а темні захисні окуляри ховають будь-які рухи очей чи реакцію зіниць . Більша частина обличчя схована під бородою від чого його зовнішність виглядає підозріливою.

  Враховуючи , що люди складають 90% своєї думки про людину за перші 90 секунд спілкування з ним, можна здогадатись, що ця людина навряд чи зробить перший крок назустріч іншій людині.

Малюнок № 8

Ця жінка демонструє класичні жести жінки кокетки. Одна нога виставлена вперед, вказуючи на людину зліва (цікавість), серія жестів – «руки на стегнах» і «великий палець за поясом» говорить про сексуальну готовність, привабливо виставлено ліве зап’ястя, і вона при курінні випускає дим вверх (позитивний настрій, впевненість у собі).Вона також скосу поглядує на  чоловіка зліва, а він відповідає на її кокетливі жести позитивно : поправляє краватку (причипуріння), і носок його ноги направлений на жінку. Голова його піднята вверх (зацікавленість). Видно, що чоловік в центрі групи не в захваті від присутності іншого , він дивиться на нього викликаючи поглядом скоса. Його долоні не видні, і він направляє дим при курінні вниз (негативні відносини), крім того, він підпирає стіну (територіальний виклик).

Малюнок №9

На цьому малюнку чоловік зліва і жінка віддзеркалюють жести один одного , і сидячи на кушетці , вони нагадують дві копії. Ця пара дуже зацікавлена один одним. Вони поставили руки таким чином, щоб  були видні зап’ястя, а їх коліна дивляться один на одного. Людина в центрі сидить з натягнутою посмішкою, і може здаватися, що він зацікавлений в тому, що говорить інший чоловік, але це не його іншим жестам і виразу обличчя. Голова нахилена вниз (несхвалення), брови зігнуті (гнів), і він скоса поглядає в бік іншого чоловіка. Крім того, його руки і ноги міцно сплетені (захисна позиція).

Все це указує на те, що чоловік налаштований негативно.

Малюнок №10

Людина з правої сторони і людина зліва створили закриту диспозицію, щоб показати людині в центрі, що він не прийнятий в компанію. Людина посередині відноситься до інших з почуттям переваги над іншим і сарказмом, що видно з його жестів – одна рука тримається за лацкан піджака, а палець цієї руки напрямлений вверх (почуття переваги над іншим ). В додаток до цього висміюючий жест в бік людини, яка стоїть зліва, змусив його відреагувати захисною позою (схрещенні ноги), а також агресивним жестом – закладені руки за спину при одній руці, охоплюючи передпліччя іншої (самовладання); характерний також погляд скосу. Людина зліва також не у захваті від поведінки людини посередині . Він схрестив ноги (захисна позиція), рука в кармані (небажання співпрацювати), погляд на підлогу і потирання шиї рукою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали методичного

 

забезпечення заняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали вихідного контролю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали основного

 

етапу заняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали заключного етапу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            

 

 Психологічні ігри

 

Гра–розминка «Емоція по колу» (10хв)

 

Мета: активізувати підлітків до роботи в групі, розвивати навички невербального спілкування.

 

Хід вправи

     Всі учасники тренінгу сідають у коло, кожен по черзі за допомогою міміки передає якусь емоцію, всі інші одним за одним її повторюють. Гра закінчується, коли всі учасники передадуть свої емоції.

 

Запитання для обговорення

• Чи легко було показувати та передавати власну емоцію?
• Чи важко було відтворювати чужі емоції?
• Що ви відчували, коло передавали позитивну емоцію?
• А що – передаючи негативну чи нейтральну?

 

 

Вправа «Невербальні етюди» (20хв.)

 

Мета: розвивати навички невербального спілкування.

 

Хід вправи

    Учасники об’єднуються у групи по 2 особи. Кожна група одержує картку з темою етюду, який вона через 5 хвилин має показати без слів іншим учасникам групи.

    Теми етюдів:

• хворий записується на прийом до хірурга;
• тиха година в лікарні;
• на прийомі  у лор –лікаря;
• хвора в ренген - кабінеті.

 

Запитання для обговорення

 

• Чи важко було готувати етюди?
• Які засоби ви використовували для розкриття свого етюду?
• Як ви почувалися під час виконання вправи?

 

Вправа «Зломаний масажер» (15хв)

 

Мета: розвивати навики передачі інформації за допомогою тактильного контакту, демонстрація викривлення інформації в процесі передачі її іншій людині, згуртованість учасників. Розвиток уважності і сприйняття до невербальної інформації.

Вправа нагадує іспорчений телефон, але відрізняється від нього тим ,що передається не голосове, а тактильне повідомлення. Учасники знаходяться у тісному кругу, і передають по колу яке-небуть легке слово. Для цього учасникам потрібно «написати» його пальцями на спині сусіда по буквам. Кожну букву «писати», повільно і чітко по всій спині крупно. Це слово передається по кругу.

 

Запитання для обговорення:

 

• Чи дуже викривилися рухи, які передавалися?
• Що було більш легше, а що складніше порівняно зі звичайним «спорченим телефоном»

 

Гра розминка «Австралійський дощ» (5хв.)

 

Мета : забезпечити психологічне розвантаження учасників.

 

Хід вправи

 

Учасники стають у коло. Інструкція : Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

• В Австралії піднявся вітер. (Ведучий тре долоні).
• Починає крапати дощ.(Клацання пальцями).
• Дощ посилюється. (Почергове плескання долонями по грудях).
• Починається справжня злива.(Плескання по стегнах).
• А ось град, справжня буря. (Тупіт ногами).
• Але що це? Буря стихає.( Плескання по стегнах).
• Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях).
• Рідкі краплі падають на землю.(Клацання пальцями).
• Тихий шелест вітру.(Потирання долонь).
• Сонце! (Руки догори).

 

Підведення підсумків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

 

Тема  етюду№1

 

Хворий записується

на прийом до хірурга;

 

Тема  етюду№1

 

Тиха година в лікарні;

 

 

Тема  етюду№1

 

На прийомі  у лор –лікаря;

 

 

 

Тема  етюду№1

 

Хвора в ренген-кабінеті.

 

 

 

 

 

 

 

 

                           Інструкція № 9

 

до проведення практичного заняття

 

Предмет : «Основи загальної психології та міжособистісного спілкування»

 

Спеціальність : «Сестринська справа»

 

Тема  «Дослідження невербальних навиків спілкування»

 

Мета : «Навчитися володіти прийомами невербального спілкування,

розвивати вміння розуміти мову жестів »

 

Оснащення: психологічні вправи,  інструкції, роздатковий матеріал

(малюнки , теми етюдів).

 

Конкретні цілі:

 

Знати :

6. Поняття про мову та її функції, різновиди мовлення.
7. Поняття про спілкування. Засоби , функції та різновиди спілкування.
8. Культуру спілкування та етику взаємовідносин медичних працівників.
9. Психологію та мистецтво спілкування.
10. Невербальні навички спілкування (жести, міміка, поза).

 

 

 

        Вміти:

                1.  Визначати  форми спілкування в практичній роботі.

2. Установлювати психологічний контакт із співрозмовником.
3. Володіти правилами спілкування.
4. Володіти прийомами невербального спілкування.

                  5.  Досліджувати навики невербальної комунікації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План проведення заняття:

 

Завдання №1 Дослідити теоретичні аспекти мистецтва спілкування.

 

Завдання №2 Провести психологічні вправи на розвиток невербального спілкування.

 

Завдання №3. Інтерпретація жестів за малюнком людини.  Зробити якісний  аналіз проведених досліджень . Підведення підсумків

 

 

 

                                 Контрольні запитання

 

1. Мова, мовлення , спілкування :поняття про мову та її функції,  

      різновиди мовлення. Порушення мовлення(види афазій).

      2. Засоби ,функції та різновиди  спілкування:  особистісний простір     

           в процесі спілкування.

      3.  Мистецтво спілкування:  Компоненти, які сприяють 

            розвитку комунікації. Одяг та його значення для ефективності

           спілкування.

      4.   Вплив особливостей  темперамент та характеру на індивідуальний

            стиль спілкування.

      5. Стадії міжособистісного  розуміння: феномени ідентифікації,  

              рефлексії  та стерео типізації.

      6.  Навики невербального

спілкування: жести, міміка, інтонація, пантоміміка, пози.

 

 

Список літератури:

1. - Максименко С.Д. «Загальна психологія» //Київ-2004 стор.99-112

- Вітенко І.С. «Основи загальної та медичної психології» // Київ «Вища школа» 1991 стор. 144-146

2. - Максименко С.Д. «Загальна психологія» // Київ-2004 стор.112-119

- Вітенко І.С. «Основи загальної і медичної психології» // Тернопіль «Укрмедкнига» -2003 стор. 245-257

3. - Вітенко І.С. «Основи загальної та медичної психології» // Київ «Вища школа» 1991 стор. 169-174

4.- Вітенко І.С. «Основи загальної і медичної психології» // Тернопіль «Укрмедкнига» -2003 стор. 251- 256

5. -  Вітенко І.С. «Основи загальної та медичної психології» // Київ «Вища школа» 1991 стор. 171-172

- Вітенко І.С. «Основи загальної і медичної психології» // Тернопіль «Укрмедкнига» -2003 стор. 117- 119