Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках біології
Високі темпи розвитку й удосконалення науки і техніки, потреба суспільства у висококваліфікованих спеціалістах, здатних швидко орієнтуватися в обставинах, мислити самостійно й вільно від стереотипів, в тому числі і в галузі природничих наук, спонукає вчителів до постійних пошуків.
Як прищепити любов до предмета, зробити процес навчання цікавим і результативним? Які форми й методи роботи допоможуть будувати навчальний процес на основі найбільшої активізації пізнавальної діяльності учнів? Відповідь на ці питання вчителю доводиться шукати кожного дня.
Сучасна освіта не можлива без упровадження інноваційних форм і методів, які роблять весь процес навчання ефективним, а отже й більш якісним
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність , інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, а педагог виступає лише в ролі організатора [1].
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язування проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії. Ступінь активності учнів під час уроку є реакцією на методи й прийоми роботи вчителя, показником його педагогічної майстерності.
На своїх уроках для розвитку пізнавальної активності та творчої діяльності учнів, використовую технології групового навчання, навчання у грі, дискусії, які суттєво доповнюють традиційні форми й методи. Такі уроки спонукають кожного учня до продуктивної праці, пробуджують інтерес до вивчення предмету, запалюють вогонь творчості, виховують наполегливість, почуття впевненості, віри у свої сили, які окрилюють дитину та спонукають до активної діяльності.
Інтерактивні методи можуть бути використані на різних етапах навчання: під час первинного оволодіння знаннями, їх закріплення і вдосконалення, формування вмінь і навичок.
На початковому етапі уроку, для активізації знань із попередньої теми проводимо інтелектуальні розминки. Учням пропоную запитання, які вимагають короткої відповіді «так» чи «ні». У 6-7 класах для таких відповідей часто застосовуємо сигнальні картки(Гра «Світлофор»). Сигнальні картки виготовляємо двох видів: червоні й зелені або із словами – відповідями. Наприклад, вивчаючи тему «Будова і різноманітність квіток», учні отримують завдання виготовити картки – відповіді: квітка, зав’язь, зародковий мішок, квітколоже, квітконіжка, маточка, тичинка ,насінний зачаток,оцвітина і т.д.
Запитання до інтелектуальної розминки: 1. Видозмінений вкорочений пагін, що слугує для статевого розмноження покритонасінних рослин - це..?
2. Вісь квітки, верхня розширена частина квітконіжки називають- …?
3. Частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла це -… ?
4. Нижня розширена частина маточки, де розташовані насінні зачатки...?
5. Центральна частина насінного зачатка, у якій розвивається яйцеклітина й відбувається запліднення- це… ?
Безумовно, кожен урок вимагає вдумливого планування такого компоненту уроку, як мотивація навчальної діяльності, коли вчитель повинен створити позитивний настрій і зацікавленість навчальним матеріалом. Тут на допомогу приходить така форма «Приваблива мета», «Здивуй».
Прийом «Здивуй» . Так наприклад, при вивченні теми «Значення птахів» розповідаю, що сова живиться мишами, а останні знищують врожай зернових. Вага сови близько 250 грамів. Як ви гадаєте, скільки зерна вона здатна зберегти за своє життя? (Учні дають різні відповіді). Потім я навожу приклади далі, що сова живе близько 50 років і за рік з’їдає тисячу мишей, кожна з яких знищує за рік 1 кг зерна. Діти починають підраховувати і приходять до висновку, що одна сова за своє життя зберігає 50 тонн зерна. Ці дані дивують учнів, і вони активно включаються в робочий процес.
Прийом «Знайди відгадку»: на початку уроку у 8 класі тема «Серце та його будова» задаю загадку (цікавий факт), відгадка на яку буде відкрита на уроці під час роботи над новим матеріалом . Наприклад: 1. Серце людини – двигун величезної працездатності, у стані спокою скорочується 60-80 разів на хвилину, прокачуючи при цьому до 5,5 л. крові, а за добу 10 тис. л. У чому причина такої невтомної роботи серця?Такі питання дають учням поштовх до подальшої роботи.
Групові методи роботи використовую під час виконання практичних робіт з курсу біології людини, де учні вчаться надавати першу медичну допомогу(8клас).У цьому випадку учні отримують різні завдання : а) перша допомога при кровотечі ( капілярна, венозна, артеріальна)б) перша допомога при ушкодженнях опорно- рухової системи(грудної клітини, кінцівок, черепа).При вивченні теми «Мінливість»(9клас)учні працюють в групах з різними об,єктами , будують варіаційний ряд і варіаційну криву, роблять висновки.
У 9 класі при вивченї тем: «Основи генетичної інженерії. Генетично - модифіковані організми: за і проти». Використовую технологію «Мікрофон», можна підбити підсумок уроку. «Мікрофон» дає можливість швидко повторити основні поняття уроку, розвиває у учнів здатність самостійно мислити і висловлювати свої думки.
Ще однією із форм інтерактивних методів на уроці є складання кросвордів.Цю форму роботи можна використовувати у різних класах (6-11). При складанні кросворду можна дати учням ключове слово, наприклад: при вивченні теми «Біотехнологія. Генна і клітинна інженерія», учні отримують ключове слово біотехнологія. (9клас)
Розвиває пізнавальну активність учнів і така форма роботи як створення міні-проектів, наприклад «Значення бактерій», «Запилення і запліднення у квіткових рослин»(6клас),»Як утворюються коралові острови?»(7кл) , «Складання власного родоводу»(9клас), «Вплив алкоголю і наркотиків на організм людини»(11кл). Метод проектів дає змогу посилити мотивацію до навчання[3]. Отже проектна діяльність є :
1.Засобом підвищення продуктивності навчальної праці та її актуалізація;
2.Розвивальним середовищем, що формує соціальні вміння, навички та сприяє набуттю навчального і життєвого досвіду;
3.Перевіркою відповідності особистого досвіду потребам власної активної трансформаційної ролі в суспільстві
Я навела приклади використання деяких активних та інтерактивних технологій навчання, які я використовую у практиці своєї роботи на різних етапах уроку.
Література: 1. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К.: А.П.Н., 2002. 2. Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ: Навчальна книга «Янтар», 2004 .3. Тагліна О.В. Метод проектів на уроках біології. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 160 с.,