Методична розробка "Розвиток творчих здібностей та пам`яті учнів на уроках української мови та літератури методами ейдетики в ситемі підготовки до ЗНО"

Про матеріал

У методичній розробці зосереджена увага на висвітлені практико-орієнтованого аспекту методів ейдетики як такого, що впливає на розвиток творчих здібностей та пам'яті школярів. Методи та шляхи навчання націлені на емоційно-ціннісний діалог, що відбувається за різними кореляційними складовими, у різних площинах взаємодіях суб'єктів. Поліфонічний характер спілкування є духовною потребою, що впливає на самореалізацію особистості, пізнання самого себе та оточуючих. Методи ейдетики відкривають нові способи подання навчального матеріалу. Зокрема візуалізація художніх засобів, емоцій, вражень заохочують школяра в зручний для нього спосіб віддзеркалити художньо-естетичний світ авторського тексту.

Перегляд файлу

КВНЗ «Дніпропетровський

обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» КНМУ «П`ятихатський РМК» 

П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області

Виноградівський навчально-виховний комплекс

«загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області

 

 

 

Бондаренко А. Ю., учитель української  мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

2017 рік Вступ                                                                                                 3

Основна частина 2.1. Ейдетика як шлях розвитку творчого потенціалу та пам’яті                             6

2.2. Практична реалізація методів ейдетики на уроках української мови       10

та літератури                                                                                                       

Висновки                                                                                                          29

Список використаної літератури                                                                     32

 

Зміст

Додатки                                                                                                                  33 Вступ

    Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя, розвиток державно-громадської моделі управління. 

    Головна мета інноваційної діяльності полягає в якісному забезпеченні можливостей педагогів закладів освіти для досягнення високих освітніх результатів. Інноватика передбачає розвиток творчого потенціалу  і стосується не лише створення та поширення новоутворень у традиційній системі, а і зміни у способі діяльності, стилі мислення.

 Проблема творчості стала в наші дні самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів у процесі шкільного життя та подальшого навчання у ВУЗі набуває одне з найважливіших значень.

     Сучасному суспільству потрібен не виконавець, а творець, людина, яка здатна жити повноцінним життям в інноваційному просторі сьогодення і своєю діяльністю цей простір створювати. Ось чому чим більше ми тренеруємо свій мозок, розвиваємо фантазію та творчі здібності, тим більше цікавих ідей і рішень до нас будуть приходити. 

        Актуальність роботи. У сучасних умовах однією із стратегічних завдань системи освіти стає формування особистості з високим рівнем інтелектуальної культури, орієнтованої на безперервний саморозвиток, що визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, здатної забезпечити своєю діяльністю сталий розвиток людства в майбутньому. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Із людини розумної вона повинна перетворитися на людину свідому, а для цього необхідно переходити на нові технології навчання. Однією з таких технологій є ейдетика.

Мета. Метою роботи є обґрунтування одного із шляхів розвитку творчих здібностей та пам’яті учня методами ейдетики на уроках української мови та літератури.

Для реалізації  мети в роботі поставлені такі  завдання:

-    розкрити суть понять «ейдетика», «мнемотехніка», «асоціація»;

-    продемонструвати методи ейдетики, які  ефективно впливають на розвиток творчих здібностей школяра та пам`ять; 

-    висвітлити розроблені завдання та вправи на розвиток пам’яті на уроках словесності для підготовки до ЗНО;

-    показати алгоритм роботи над створенням  ейдос-конспекту.

          Об’єктом дослідження  є творчі здібності учня.

Предметом дослідження є процес розвитку творчих здібностей особистості школяра методами ейдетики.

 Використано наукові методи: аналіз і синтез, моделювання і діяльнісно-структурний аналіз, абстрагування й узагальнення, аналогія.

          У запропонованій роботі розкривається зміст та основні етапи упровадження в освітню практику інноваційної технології для підвищення рівня компетентності педагога із питань підготовки учнів до ЗНО та реалізації їх нахилів і здібностей у різних сферах людської діяльності. Розглядається організація роботи на уроках української мови та літератури з використанням ейдетики. Пропонуються зразки завдань та вправ, розроблених і реалізованих у процесі навчання.

Ейдетика – це вчення про пам'ять, засноване на образних враженнях, дозволяє утримувати і відтворювати запам`ятовані образи або явища. 

 Ейдос (в перекладі з грецької «eidos») – образ, картина, зовнішній вигляд, ідея. 

Ейдетизм – психічне явище, сутність якого полягає у здатності відтворювати яскравий наочний образ через тривалий час. Характерною для ейдетизму є емоційна забарвленість образів.

Ейдетична пам'ять – довготривала пам'ять, яка за природою своєю є візуальною.

 Ейдетичний образ – залишкове збудження аналізатора. Наочний образ, відрізняються від звичайних тим, що людина ніби продовжує сприймати предмет за його відсутності.

Ейдотехніка - технологія, яка дозволяє обробляти, зберігати та відтворювати велику кількість інформації шляхом застосування найбільш ефективних та перевірених протягом багатьох років прийомів запам’ятовування, заснованих на максимальному використанні образного типу інформації.

        Мнемотехніка - це спеціально розроблені прийоми і способи, які полегшують запам’ятовування окремих видів інформації. Головним принципом мнемотехніки є заміна абстрактних об’єктів поняттями, які мають візуальне, аудіальне чи чуттєве уявлення, поєднання об’єктів із інформацією, яка вже відома (побудова асоціацій).

        Асоціація – це зв'язок між окремими фактами, подіями, предметами або явищами, відображеними у свідомості людини і закріпленими в його пам'яті. Асоціативне сприйняття і мислення людини призводять до того, що поява одного елемента, в певних умовах, викликає образ іншого, пов'язаного з ним.         Ейдос – конспект - це роздуми, породжені образністю тексту, які супроводжуються створенням власних образів на основі цитат твору.        Отже, володіння методами та прийомами ейдетики не завадить учителюфілологу, який допоможе дітям закодувати матеріал уроку у певні символи чи схеми, а учні запам’ятають інформацію, пропустивши її через серце.

 

 

 

Основна частина

2.1. Ейдетика як шлях розвитку творчого потенціалу та пам’яті учня        Творчі здібності нам потрібні не тільки для навчання, а й у повсякденному житті для досягнення успіху. Тому проблема розвитку творчого потенціалу особистості цікавила вчених, які представляли різні галузі знань, в усі історичні епохи. Аналіз різних джерел 20-90-х років ХХ століття показує, що проблема розвитку творчого потенціалу досліджувалася з різних сторін. Ідеї розвитку творчих здібностей особистості знайшли відображення в працях    А. С. Макаренка, С. Т. Швацького, І. Я. Лернера. У них розглянуті важливі умови ефективності організації цього процесу, філософські та соціологічні аспекти розвитку творчої активності. 

        Її досліджували такі філософи, педагоги, психологи як Б.Ананьєв,          В. Андрєєва, М. Бердяєв,   В. Кан–Калік, О. Леонтьєв, Б. Ломов, С. Рубінштейн, О. Савченко. Здібності творчої особистості вивчались Л. Виготським, В. Дружиніним, В. Кліменком. Сутність творчості як специфічного виду    діяльності розглядалася В. Давидовим, М. Валлахом, Дж. Гілфордом, Л. Коганом, О. Матюшкіним, Я. Пономарьовим. Формування творчої особистості дітей на  різних етапах їх навчання вивчали І. Волкова, В. Козленко, М. Лещенко, О. Савченко, С. Сисоєва, Л. Хомич [14]. 

       У ряді досліджень описані умови зародження творчої активності у процесі навчання в школі, засоби та методи розвитку творчого начала особистості (В. Д. Богоявленська, С. Н. Бондаренко). Велику цінність мають праці М. І. Махмутова про проблемне навчання, де основна увага надається саме творчій активності в усіх її проявах.

       Таким чином, під творчими здібностями школярів  розглядається сукупність властивостей і якостей особистості,  які дозволяють здійснювати пошук, використовуючи при цьому нестандартні засоби, здогадку розв'язувати інтелектуальні проблеми з установкою на відкриття нового, невідомого для себе. До того ж, здібності до творчості – універсальна здібність особистості. Універсальність її полягає в тому, що сформовані її компоненти в будь-якому виді творчості, наприклад, художньому, ігровому тощо, можуть проявлятися й здобувати свій подальший розвиток в інших видах творчої діяльності.

        Ефективність роботи щодо розвитку в школярів творчих здібностей залежить від дотримання ряду умов. На схемі виділено сім умов, дотримання  яких допоможе розвинути інноваційну особистість, яка стане конкурентно спроможною у суспільстві. 

 

        Теоретичний аналіз даної проблеми свідчить, що в останні роки більш помітними стали спроби  віднайти шляхи стимулювання творчого потенціалу дитини. Встановлено багато фактів впливу на розвиток творчих здібностей учня, серед яких основну роль посідає школа. Але на реалізацію творчого потенціалу значний вплив чинять особистісні якості, такі як працелюбство, воля, наполегливість, прагнення реалізувати задумане. 

        Сьогодення вимагає від людини запам’ятовування великої кількості інформації, і робити це треба швидко і на тривалий час. Учителі, працюючи з дітьми, в основному спираються на механічну пам'ять та логічне мислення, але в міру певних особливостей не кожна дитина може похвастатися своїми феноменальними можливостями. Тоді виникає питання: «Що ж робити таким школярам? Виявляється, вихід є. Допоможе нам в цьому інноваційна технологія «ейдетика». Для неї не існує нездібних учнів. Науково доведено, що 40% людей планети є активними ейдетиками, а 60% – латентними [10]. Ейдотехніка – не чергове новомодне породження ХХІ століття. Традиції ейдетики своїм корінням сягають в епоху античності. Давні греки вважали, що людина думає, мислить ейдосами – образами. В її розумі, як на восковій табличці, виникають відбитки – образи того, про що вона думає, говорить, і в такому вигляді утримується в пам’яті. 

       Величезна цікавість до ейдетики спостерігалася в Західній Європі 20-40-

х років ХХ століття. Особливо активно даний напрям розвивався в Німеччині. Великий вклад у розвиток науки ейдетики належить талановитому та креативному  викладачу, доктору педагогічних наук І. Ю. Матюгіну, який у 90-х роках ХХ століття з групою дослідників вивчив накопичений людством досвід ефективного запам’ятовування і розробив 27 методів образного розвитку уваги та пам’яті. У нашій вітчизняній освіті про ейдетику всерйоз заговорили не так давно, і в основному завдячуючи Є. В. Антощуку, керівнику «Української Школи Ейдетики», де кожен може навчитися в ігровій формі запам’ятовувати слова (у тому числі й іноземні), цифри, обличчя, імена, вірші, великі тексти [10].

Переваги використання методів ейдетики:

                Пам’ять – розширення можливостей, об’єму пам’яті.

                Уява, фантазія – збагачення словесної і образної уяви, багатогранність сприйняття світу.

                Творче мислення – вміння вирішувати будь-яке завдання легко, оригінально, із задоволенням.

                Структурність – один блок містить декілька тем.

                Лаконічність – максимум закодованої інформації при мінімумі візуальних або графічних знаків.

                Швидкість – здатність швидко знаходити рішення та генерувати ідеї.

                Увага – розвиток об’єму та тривалості уваги, вміння помічати деталі, без напруження їх пригадувати.

                Гнучкість – застосування різноманітних підходів для рішення завдання;

                Відчуття – розвиток не тільки зорової пам’яті, але й слухових, тактильних відчуттів.

                Інтерес – ейдотехніка пробуджує пізнавальну активність, бажання розвиватися, бачити свої успіхи.    

        Таким чином,  розвиток творчого потенціалу та пам’яті школяра за допомогою ейдетики – це процес прогресивних змін, які відображаються у кількісних, якісних і структурних перетвореннях особистості як цілісної системи і полягає в керованому розвитку її творчих здібностей шляхом пробудження інтересу до творчої діяльності, оволодіння методами творчого отримання знань, формуванням індивідуального стилю творчої поведінки. Особливо актуальною є проблема вдосконалення форм та методів роботи зі старшокласниками, оскільки старший шкільний вік характеризується активним розвитком пізнавальних і творчих здібностей, становленням наукового світогляду, професійним самовизначенням учня. 

 

 

 

 

 

 

 

 

   2.2. Практична реалізація методів ейдетики на уроках української

мови та літератури      

        Пам’ять – один із основних процесів психіки людини, та основа, на якій творить мозок; це розумова діяльність людини, її мислення. Якщо ми своєю фантазією окрасимо необхідну нам інформацію, то витягнути її зі своєї пам`яті буде набагато простіше, адже всі «речі», які там зберігаються, будуть кольоровими та незвичайними».

Знання і використання спеціальних мнемотехнік дозволяє краще запам’ятати цифрову інформацію, специфічні тексти і терміни, імена, особи та прізвища і багато іншого. 

Головним принципом  мнемотехніки є заміна абстрактних об'єктів поняттями, що мають візуальне уявлення.

На уроці української мови, вивчаючи в 5 класі тему «Правила вживання знака м’якшення»,  для запам’ятовування літер, після яких пишеться м’який знак, я використовую метод «Буквений код». Він передбачає  утворення смислових фраз із початкових літер. Наприклад, м’який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н – де ти з’їси ці лини. 

У процесі пояснення матеріалу також пропоную переглянути анімовану казку «М’який знак» (ресурс доступу : https://sites.google.com/site/ucitel bondarenko/metodicna-skarbnicka/moie-uroki/11-klas)

Правопис м’якого знака

       М’який Знак давно і безнадійно закоханий у літери Д, Т, З, С, Ц, Л, Н. Він ходить за ними із слова в слово. Їм це подобається, тому що М’який Знак має м’який характер.  Д, Т, З, С, Ц, Л, Н від його сусідства теж стають м’якими.

    Одного разу М’який Знак вирішив стати біля літери Р, але він не знав, що вона не любить букв, від яких ніколи не отримаєш звуку. Р почала нарікати, що не хоче бути м’якою. Зав’язалася суперечка. М’який Знак почав втрачати терпець, але нічого не міг із собою вдіяти. Літера Р пішла на поступки і дозволила стояти поряд у прізвищах Зорькін та Горький, а також у середині складу перед О.

   Здобувши перемогу, М’який Знак почав наступати на губні літери Б, П, В, М, Ф та шиплячі Ж, Ч, Ш, Щ. Але не тут – то було. Губні і шиплячі об’єдналися і викинули М’який Знак геть від себе.

    М’який Знак відступив, бо мав дуже м’який характер і не міг протистояти суворим законам Граматики, яка одна розпоряджається всім, що написано на папері.

       «Шифрування» навчального матеріалу в казки дозволяє підійти творчо до перетворення «сухої» інформації в «живий» текст. Робота з інформацією таким способом викликає особливо приємні емоції в дітей. А запам'ятовувати будь-який матеріал, перебуваючи в прекрасному настрої, як відомо, завжди легше, цікавіше і головне, ефективніше.

        Використовуючи акровербальний метод, мною було створено казку «Іншомовне слово» для пояснення теми «Власне українські та запозичені слова»  у 6 класі.

Іншомовне слово

        Одного разу до словника української мови завітало Іншомовне слово. Його зустріли люб`язно, як  будь – яких гостей. Оскільки воно виявилося іменником, йому запропонували на вибір відміну, але запитали:

-       Якого ви роду?

-       Мерсі, - сказало Іншомовне слово. – Я так давно мандрую, що забув якого роду.

-       Як же ви тоді будете відмінятися? – запитала Граматика.

-       Відмінятися? А навіщо?

-       Для нас це звичайна справа. Іменники  на знак поваги до інших слів, із якими вони зустрічаються в тексті, завжди відміняються. Так записано і в правилах Граматики.

-       Сорі, - сказало Іншомовне слово, - я хоч і безрідне, але мінятися не буду.

Це не в моїх правилах.

-       Коли так, то ми не можемо вас прийняти, - сказали Іменники І відміни.

-       І ми не можемо, - сказали Іменники ІІ відміни.

Їх підтримали Іменники ІІІ та ІV відмін.

-       Оскільки ви не бажаєте відмінюватися, то доведеться бути особою без громадянства.

-       О`кей! Це просто чудово. Я вважаю, що громадянство обмежує свободу слова.

         Так Іншомовне слово оселилося в нашому словнику. Час ішов… Іншомовному слову захотілося поближче познайомитися з іншими словами. Воно переконалося, що вони всі приємні, милі і культурні. Іншомовному слову служили інші слова, з ним узгоджувалися. Це було йому приємно. Поступово Іншомовне слово перейняло культуру української мови. А коли знайшло свій рід, то по - справжньому оцінило це. Слова – поні, кенгуру, шимпанзе знайшли тут теж свою батьківщину.

        Учням 5 класу досить важко розпізнавати вставні слова у реченні, пояснювати їх роль. Під час вивчення теми «Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами та сполученнями слів», я запропонувала дітям казку «Вставне слово».

Вставне слово

  Слово КАЖУТЬ, як і його рідні ЗДАЄТЬСЯ, МАБУТЬ, МОВЛЯВ, СПОДІВАЮСЯ та інші, виділяються в реченні. Інші слова не мають ні одної коми, а їм відведено цілих дві. І кожному зрозуміло, бо це вони заслуговують.

  Слово КАЖУТЬ славиться своєю поінформованістю. Щоб у нього не запитали – воно про все знає і відповідає на будь – яке питання.

Якщо вас цікавить, де сонце лягає спати, запитайте у слова КАЖУТЬ.

Воно точно відповість: «За обрієм, кажуть, сонце лягає спати».

   Хочете знати, чи гарна книга?  У нагоді стане чарівне слово: «Цікава, кажуть, читати можна».

 Усе знає слово КАЖУТЬ, хоч і не є членом речення. Не дивлячись на це, воно чудово справляється зі своїми обов’язками. Правда, частенько слово КАЖУТЬ помиляється, інколи любить пофантазувати, але йому за це ніхто не нарікає. Оскільки воно всього  на всього встане слово.

        У 7 класі, коли вивчали тему «Написання часток -бо, -но, -то, -от, таки»,  розповіла  казку «Частки». 

                                                               Частки

-         Хотіла б я піснею стати, - вигукнула частка Б

-         Чи це припустимо? -  запитала Чи. 

-         Нехай помріє, - констатувала Нехай.

-         Хоч із цього нічого не вийде, - прокоментувала Хоч.

-         Це ж не можливо, - засумнівалася Ж.

     Б, ЧИ, НЕХАЙ, ХОЧ, Ж – це не просто слова. Їх не сплутаєш із якимись –БО, -НО, -ОТ, -ТО, - ТАКИ, КАЗНА-, ХТОЗНА-, - НЕБУДЬ, які прилаштовуються до самостійних частин мови і тримаються за них дефісом.

      Частики Б, ЧИ, ХОЧ, НЕХАЙ, АЖ, САМЕ, ЩЕ, Ж не такі. Не дивлячись на своє службове становище, вони майже самостійні і пишуться окремо від інших слів – це потрібно завжди пам’ятати!

Сучасний         урок важко          уявити        без     використання       на ньому інформаційно-комунікаційних технологій. Після написання шести казок, вирішила їх презентувати через ролик у техніці Скрайбінг. Даний метод підвищує інтерес учня до отримання знань та їх практичного застосування. Розповідь із малюнками запам’ятовується краще, бо  школярі отримують одночасно          не тільки         інформацію,         а        й        естетичну   насолоду.   На запам’ятовування матеріалу впливає цікавий зміст пропонованої інформації, а вдале поєднання всіх моментів згодом приносить гарні результати.

 Зразки таких роликів можна переглянути на моєму сайті (режим доступу : https://sites.google.com/site/ucitelbondarenko/metodicna-skarbnicka/ vprovadzenna-ikt-na-urokah).

        Учні не тільки споглядають готовий матеріал, вони включаються в процес написання  казок на правила граматики, створюють ролики. У дітей  розвиваються  інтелектуальні та творчі здібності, вони шукають власні шляхи до розв’язання нестандартних завдань. 

        На уроках української мови для кращої організації інформації  використовую  асоціативні карти Тоні Бьюзена.   Вони створюється для візуалізації інформації за допомогою блок-схем. За допомогою таких карт учень швидко і легко запам’ятовує та згадує потрібну інформацію. 

         Роботу з асоціативними картами розпочинаю з п’ятого класу. Спочатку демонструю готові варіанти під час пояснення нового матеріалу на уроці. Через декілька занять пропоную школярам створити їх разом зі мною. Коли діти вже готові самостійно зафіксовувати інформацію на папері, даю алгоритм роботи над ментальною картою. 

Алгоритм роботи над асоціативною (ментальною) картою Перший крок. Прочитайте текст, який необхідно опрацювати.

Другий крок. Візьміть білий лист паперу А4.

Третій крок. Візьміть кольорові ручки, олівці або фломастери.

Четвертий крок. Зобразіть у центрі листа символ чи малюнок, який би відображав ключове поняття. 

П’ятий крок. За допомогою стрілок перетворіть інформацію в графічний образ.

         Карти можна створювати або вручну, або за допомогою комп’ютерних програм, яких багато є в Інтернеті.

 

         Використовуючи поради Тоні Бьюзена, створила пам’ятку «Як працювати над асоціативними картами». Роздаю кожному учневі таку пам’ятку.  

Пам’ятка «Як працювати над  асоціативними картами»

1.     Розміщуйте слова на гілках.

2.     Гілки повинні бути живими, гнучкими.

3.     Пишіть на кожній лінії тільки одне ключове слово. 

4.     Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. 

5.     Пишіть друкованими літерами.

6.     Розташовуйте слово горизонтально.

7.     Варіюйте розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.

8.     Використовуйте різні кольори для основних гілок.

9.     Для центральної теми використовуйте малюнок. 

10. Організовуйте простір так, щоб не залишалося порожнього місця.

11. Не розміщуйте  гілки дуже щільно. 

12. Гілки, що розрослися, укладайте в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками.

13. Розташовуйте лист горизонтально. 

 

 

Зразки асоціативних карт 

        Українська мова 5 клас. Тема «Лексикологія». Дев’ять уроків для опрацювання теми. 

 

 

 

 

 

        Українська мова 5 клас. Тема «Будова слова».

 

        

        Отже, суть методу в тому, щоб за допомогою графічного зображення зафіксувати необхідну інформацію на папері, впорядкувати її та отримати цілісну картину. Асоціативні карти примушують мислити абсолютно поновому, максимально використовувати обидві півкулі головного мозку.

         За роки навчання у школі в учнів накопичується велика кількість таких карт. Вони зберігають їх у спеціальній папці. Та коли приходить час готуватися до ЗНО, асоціативні карти стають у нагоді. 

Доведено, щоб пригадати певну інформацію, необхідно  пов’язати з місцем її виникнення. Потрібно чітко уявити собі предмет, який потрібно запам’ятати, і поєднати його образ із образом певного місця, який легко виймається з пам’яті. Метод Цицерона, або метод місць стане в нагоді при вивченні розділу «Орфографія» у 5 класі. Зокрема, при вивченні теми «Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні е, и, о, що не можна перевірити» я використовую саме цей метод. Після такої подачі матеріалу, школярі назавжди запам’ятовують написання цих слів.

дИректор                           лЕвада  

прЕзИдент                  кИшеня  

        Готуючись до ЗНО, учні стикаються з проблемою запам’ятовування 17 слів-винятків із теми «Написання слів іншомовного походження (подвоєння)». Ці слова потрібно вивчити напам’ять. Як це зробити легко і невимушено? Я запропонувала дітям записати слова-винятки і до кожного слова вигадати, уявити і записати якість, якої не може бути. Умова : вигадка обов’язково повинна бути веселою, яскравою, анекдотичною. Ось, що з цього вийшло : аннали (літопис) – шоколадні, бонна (нянька) – з рогами,

брутто (вага товару з упаковкою) – з бантиком, ванна – паперова, мадонна – з гарбузом, 

манна (манна небесна, а не каша) – на колесах, мотто (дотепний вислів, епіграф) – колюче, нетто (вага товару без упаковки) – кусюче, панна – з бородою,

пенні (англійська копійка) – з вухами, тонна – мильна,

білль (законопроект) – з хоботом,  булла (грамота папи Римського) – желейна, вілла – з печива,

мулла (мусульманський священик) – з «оселедцем», чуприною, дурра (рослина) – залізна, мірра (смола) – хлібна.

        У методиці розвитку мови особливе місце займає робота, спрямована на виховання у дітей любові до поезії, ознайомлення з поетичними творами, розвиток умінь сприймати і виразно відтворювати вірші.

       Заучування віршів - один із засобів розумового, морального й естетичного виховання дітей, який  повинен бути пов'язаний з розвитком естетичного сприйняття поезії, художнього слова. 

       У вірші розглядають дві сторони: зміст художнього образу і поетичну форму (музичність, ритмічність). Необхідно навчити дитину розуміти і сприймати ці дві сторони в їх єдності.

       Легше запам'ятовується поезія з яскравими, конкретними образами, так як мислення дитини відрізняється образністю. Сприймаючи твір, діти подумки «малюють» його зміст.

На уроці літератури у 5 класі, вивчаючи тему «П. Тичина. «Гаї шумлять…», я запропонувала учням гру «Що підходить?».

 Хід гри. Розкладаються картки із зображеннями: гаї шумлять, хмарки біжать, я йду, дзвін гуде, ниви, ластівка, неба край, тремтить ріка.

                           

 

 

        Потім називаю слова та фрази : я слухаю, милуюся, зворушений, із далеку, думки пряде, купаючи мене, мріє гай, як золото, як музика. Учні підбирають картки, що викликають у них асоціації з цими словами. Після цього  показую по черзі картки, а учні відтворюють слова і словосполучення, які потрібно запам’ятати через асоціації.

         Дуже часто дитині важко переказати текст, який складно уявити. Виникає питання: «Що робити?» Необхідно використати графічне зображення поняття чи явища – піктограму. Потрібно зобразити тільки  фрагмент потрібного предмета, про це необхідно повідомити учня. Піктограма має бути чорно-білою, тому що це полегшить обробку інформації. 

        У 7 класі, працюючи над віршем Т. Шевченка «Заповіт», запропонувала використати графічне зображення понять та образів для шифрування тексту. Коли закінчила читати поезію, учень, дивлячись на піктограму, легко відтворив зміст тексту.

 «Школа Ейдетики» навчає не заучувати вірші строфами. Треба просто повільно читати рядки, пов’язуючи всі слова в єдину картину. Внаслідок такого читання-уявлення учень легко і досить швидко запам’ятає вірш [3].

Художній твір, як і музична симфонія, складається із багатьох мотивів, що вростають один у другий. Але завжди є основний мотив, який напряму пов’язаний із головною ідеєю і причиною створення явища в мистецтві.          Виділяючи основний мотив, учитель шукає у свідомості учня пов’язаний із ним архетип, який поєднує індивідуальну свідомість і художню систему на основі активізації відновлюючої уяви. Такі точки зіткнення є завжди. Треба лише віднайти цю спільність, емоційно поріднити учнів із книгою [3].

Метод «зрощення мотивів» використовую при вивчення вірша «Садок вишневий коло хати…» Т. Г. Шевченка у 5 класі. Образ саду  пробуджує у свідомості школярів образ «власного саду», «дружної сім`ї», де панують любов, гармонія та захоплення красою природи. 

Оскільки п’ятикласники уже знайомі з почуттям радості, особистого зв’язку з природою і прекрасним, то ці почуття легко віднайти і у творах  П.Г.Тичини  «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…» та  М. Т. Рильського «Дощ», «Осінь-маляр із палітрою пишною…». 

Метод «Ефект присутності» дозволяє актуалізувати різні рецептори (слухові, зорові, тактильні, нюхові, смакові тощо) школярів. Вивчаючи в 6 класі твір Миколи Вороного «Євшан – зілля», принесла  на урок польовий полин. Його запах дав учням відчути подих степу, волі. Ці ж почуття  охопили юнака в поемі, а тоненька гілочка степової трави розбудила спляче серце половецького сина.

Відомо, як ревно і уважно відносяться письменники  до заголовку твору, до імен головних героїв. Свідомо або несвідомо, ці орієнтири ніколи не даються автором випадково, вони завжди несуть у собі певний смисл, пов’язаний із основною ідеєю. Тому робота із заголовком як «ім’ям» і «знаком» твору, передмовою, епіграфом, списком діючих осіб у п’єсі, авторськими ремарками, навіть першими абзацами тексту є необхідними при ідейно-тематичному аналізі [10].

Наприклад,  10 клас, тема «Леся Українка. «Бояриня». Аналізуємо образи. Зауважую, що  Леся Українка головній героїні дає ім’я Оксана не випадково. Через її образ поетеса розкриває трагедію багатьох українських дівчат, які залишили рідний край і не змогли прижитися на чужині, не сприйняли чужі звичаї та порядки. Оксана в перекладі з грецької означає «іноземка», «чужинка».

Вивчення літератури відбувається із залученням широкого мистецького контексту, а також міжпредметних зв’язків — (українська мова, історія, зарубіжна література, іноземна мова, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).

Задля осучаснення змістового компоненту програми та актуалізації компетентнісного підходу  пропоную на уроці школярам різноманітне тлумачення образу, представлене іншими видами мистецтва. Наприклад, у 9 класі тема «М. Гоголь. «Тарас Бульба». Характеризуючи образ Тараса Бульби, наголошую, що він знайшов інтерпретацію в інших видах мистецтва. Зокрема, художники Олександр Бубнов, О. М. Герасимов, М. В. Нестеров, зверталися до образу Тараса Бульби,  режисер   В. В. Бортко, композитори М.Лисенко, Л. Ревуцький, скульптори А. Чепелик та С. Каніщев. Учні переглядають картини, слухають музичні уривки.  Пропоную вдома переглянути кінофільм «Тарас Бульба».

Таким чином, відбувається, з одного боку – здійснення міжпредметних зв’язків, з іншого – продовження розуміння художнього твору на наочночуттєвому рівні.

Сучасні мнемотехніки складаються із великого набору уніфікованих прийомів та методів запам’ятовування. Серед них є метод асоціації. 

На уроках використовую ланцюговим методом  і методом зорових асоціацій.

   Ланцюговий метод заснований на тому, що будь-яке явище може спричинити за собою інше. Наприклад, вивчаючи у 9 класі життєвий та творчий шлях Марко Вовчок, утворився такий асоціативний ланцюг :

Марко Вовчок – Марія Олександрівна Вілінська – письменниця – епос оповідання – «Максим Гримач» - середина ХІХ століття – родинне щастя романтизм.

Панас Мирний – Панас Якович Рудченко – прозаїк – роман – «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - 4 – 30 - Іван Білик – Піски – «пропаща сила» - пошук правди – реалізм.

        Особливу увагу на уроках  звертаю на теорію літератури. Знання художніх засобів та літературознавчих понять необхідні під час розгляду художнього твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них вивчається лише один раз, а користуватися доводиться постійно. 

         Для роботи з  літературознавчими поняттями учні ведуть словник, де записують термін та його тлумачення. Щоб краще усвідомити зміст терміна, пропоную дітям римовані пари слів чи навіть невеликі вірші, що містять інформацію, яку необхідно запам’ятати. Наприклад, рефрен – абориген, «проспівав абориген у кінці строфи рефрен»; епітет – трепет, «воскові сльози, тихий  трепет, тоненькі лози – це епітет; речитатив – факультатив, метонімія – топонімія, алегорія – категорія.

При вивченні біографічних відомостей поетів та письменників доводиться запам’ятовувати багато дат. У школярів це викликає труднощі. Ейдетика пропонує цей процес зробити цікавим і продуктивним. Метод оживлення чисел за допомогою перетворення їх на казкових героїв, геометричні фігури. Оживити можна будь-який предмет із навколишнього середовища, домалювати руки, ноги, очі, рот. 

Є. В. Антощук пропонує наступні асоціації:

1   – Буратіно (і будь-який казковий герой);

2   – лебідь (та будь-який птах);

3   – двогорбий верблюд (і всі екзотичні тварини);

4   – стілець догори ногами (і всі меблі);

5   – яблуко (фрукти);

6   – комп’ютерна мишка (і будь-яка техніка або посуд);

7   – прапорець (різного кольору);

8   – велосипед (і все, що з колесами);

9   – барабан (і будь-який музичний інструмент, або будь-яка риба); 0 – м’яч, бублик [2].

 

 

 

Наприклад, у 5 класі, розповідаючи про життєвий шлях Тараса Шевченка, пропоную запам’ятати рік народження та смерті (1814 – 1861) таким методом. 

Одного разу Буратіно (1) вирішив на день народження Т.Шевченка зліпити Сніговика (8). Довго трудився Буратіно (1), втомився, приніс  стілець (4) і сів відпочивати. Раптом Буратіно (1) побачив, що Сніговик (8) ожив. Останній узяв чайник (6), щоб попити чаю з льодом, до нього приєднався і Буратіно (1). 

Рік  народження та смерті Максима Рильського (1895 – 1964).

Гаррі Поттер взяв чарівну паличку (1), сів на велосипед (8), повісив на шию барабан (9), поклав у карман яблуко (5) та поїхав у гості до Максима Рильського. Поет із радістю прийняв від хлопця і чарівну паличку (1), і барабан (9). М. Рильський включив лампу (6). Він запросив Гаррі Поттера  відпочити на дивані (4) та послухати його вірші.

Головне при запам’ятовуванні чисел уявляти усіх дійових осіб живими, змусити їх у незвичний спосіб спілкуватися між собою.

«Кодувати» вивчення біографії письменника у 5-6 класах можна за допомогою ейдос-конспекту. Ейдос-конспект (ЕК) – це роздуми, породжені образністю тексту, що супроводжуються створенням власних образів на основі цитат твору. Поєднуючи в собі опорний конспект (теоретичні знання) та ілюстрації до твору, ейдос-конспект задіює логічне і образне мислення [7].

 

Наприклад, у 5 класі за допомогою образів зашифровані відомості про біографію та творчість Івана Франка.

Картка 

Іван Якович Франко (1856 – 1916)

НАГУЄВИЧІ «Фарбований Лис» Текст до картки. 

        Народився Іван Якович Франко в селі (Нагуєвичі) неподалік Дрогобича. Він був первістком (образ одиниці). Його батько знаний у селі коваль (образ молота і наковальні). Мати Марія походила зі шляхетної родини (образ гербу Сас). Тато мріяв, щоб Іван отримав освіту (образ школи). 

         Навчався хлопець у сусідньому селі (образ чужини). За два роки вивчив арифметику (образ рахівниці), читав українською, польською та німецькою (образ книжки). 

          З восьми років (образ вісімки) навчається в «німецькій нормальній школі» (образ різок). Наприкінці року отримав відзнаку за успіхи (образ нагороди). 

          Через рік батько помер, а ще через сім років померла і мати (образ втрати). Вітчим (образ доброї людини) допомагає Іванові здобути освіту в Дрогобицькій гімназії. Він був неймовірно працездатним хлопцем, багато читав, миттєво запам`ятовував. Твори на уроках літератури писав віршами (образ пера).   Знав п'ятнадцять мов, багато перекладав (образ алфавіту).

Поспішав жити, служив громаді, допомагав бідним. 

        Написав близько 50 казок (образ казки). Складав їх спочатку для своїх дітей – Андрія, Тараса, Петра та Анни (образ дітей). Казки увійшли до збірки «Коли ще звірі говорили» (образ тварин). Серед них казка «Фарбований Лис» (образ лиса). 

        Герой твору Лис Микита нечесний, користолюбний, властолюбний, хитрий та пихатий (образ лукавої маски). Автор наголошує, що треба завжди діяти так, щоб сумління і душа були чистими (образ чистоти).

 Створювати ейдос-конспект можна і при аналізі художніх особливостей твору. Для цього необхідно тропи (порівняння, епітет, метафору, метонімію, персоніфікацію тощо) робити зримими. Наприклад, вивчаючи вірш П.Тичини «Не бував ти у наших краях» учень  в ейдос-конспекті показав епітет «блакитні простори», зобразивши на малюнку знак безкінечності голубого кольору і пояснив, що всі ми постійно прагнемо спокою і безтурботності. Епітет «веснянії ночі» - ми бачимо квітучу вишню, а на її гіллі гойдаються місяць та зорі.  Таким чином, учень створював не просто ілюстрацію, а оживляв художні знахідки поета, які зробили твір неповторним.

Алгоритм створення ейдос-конспекту

Перший крок. Із лицьового боку записується тема, цитатний матеріал та створюється образ (малюнок, схема, фотографія).

Другий крок. На зворотному боці пишеться коментар до теми (розгорнуте судження, що дає тлумачення свого бачення теми і образів у творі).

Алгоритм роботи над поезією, використовуючи ейдетехнологію

1.     Прочитайте вірш вголос та запишіть свій перший емоційний стан після прочитаного. Можете зафіксувати його у вигляді будь-якого зображення (малюнок, графік, геометрична фігура, пляма одного або декількох кольорів)

2.     Якщо ви зафіксували отримані емоції у вигляді зображення, спробуйте відповісти на питання: чому ваше зображення такої форми, що це символізує ? Чому ви обрали такі кольори, що це для вас означає.

3.     Розділіть вірш на «тематичні», або «описові», блоки-сегменти, читаючи його повільно.

4.     Дайте назву кожному уривку, використовуючи слова з тексту вірша.

5.     Спробуйте зобразити провідний настрій кожного уривка. Поясність значення форми і кольору вашого зображення.

6.     Дайте відповідь на питання: чи змінюється настрій вірша від висловлювання до висловлювання? Опишіть ваші спостереження та зміну настрою у вірші.

Схема аналізу поетичного твору

 

 

 

 

Ейдос-конспект цікавий тим, що може показати глибину розуміння тексту дитиною. А діалог поета з учнем буде продовжуватися все життя.

Отже, робота з ейдос-конспектом допомагає розвивати творчі здібності школярів, поступово готує обдарованих дітей до дослідницької діяльності та допомагає краще підготуватися до ЗНО.

 

Висновки 

        Реалізація творчих можливостей дитини здійснюється за допомогою прояву творчих сил, що являють собою сукупність особистісних функцій, спрямованих на розв’язання зовнішніх і внутрішніх проблем людини з метою перетворення зовнішнього світу й самої себе. Для формування творчої особистості рухаюся такими шляхи: психолого - педагогічний  супровід, діагностика; розвиток  інтелектуальних, творчих здібностей учнів; науково дослідницька діяльність;  рання профілізація; компетентність.

Творчість не може з’явитися на порожньому місці, її треба культивувати. Кожна дитина є неповторною і водночас індивідуальною. Застосовувати одні і ті ж методи та форми навчання до всіх учнів класу не можна. Тому  звертаюся до особистісно-орієнтованих технологій. Зміст яких полягає у створенні ситуації творчої переробки, узагальнення, експериментування та пошуку. Дитина потрапляє в рівноправну  позицію з учителем та отримує можливість показати самостійність мислення, незалежність та здатність до вибору. Творчий потенціал є універсальним історично еволюційним чинником, який дає людині змогу змінювати довколишнє середовище та своє життя.

        До елементів ейдотехніки раджу звернутися кожному словеснику, спеціальної підготовки для цього не потрібно. Досить взяти існуючі методи та адаптувати їх до матеріалу. Використання наочних образів, створення ілюстрацій до художніх творів, що вивчаються – це перший крок.  Але всетаки важливо свідоме використання технології, її методів, володіння алгоритмом роботи з ейдос-конспектом.

        Якщо дитина не вміє добре малювати, це не повинно її лякати. Візуалізація призначена для того, щоб стимулювати уяву читача, залучити його до аналізу власних образів, які найкраще розкриватимуть особливості відображеного.   

        Методи ейдетики сприяють розвиткові нового життєвого і художньоестетичного досвіду учнів, дозволяють відтворювати яскравий наочний образ протягом тривалого часу, розширюють не тільки межі пам’яті, але й можливості дитини бачити світ по-іншому – у всій його різноманітності кольорів, запахів, звуків.

         Використання технік ейдетики дозволяє говорити про те, що навчання стає найбільш природним і гармонійним по відношенню до закладеного самою природою процесу розвитку людського мозку.

Ейдетика, сприяючи гармонійному розвитку обох півкуль мозку, робить більш гармонійною, здоровою й радісною і саму дитину. Учень краще вчиться, його пам'ять і здатність концентрувати увагу зростають, психіка стає стійкішою [3].

Метод невербальних асоціацій розвиває творче мислення школярів, допомагає легко і без напруження вивчити потрібну інформацію. Він передбачає використання різних побутових, природних та індустріальних шумів або дотикових поверхонь, що забезпечують включення у процес запам’ятовування тактильні відчуття. 

Мінімізується психологічна напруга, а запам'ятовування і засвоєння інформації стає невимушеним, захоплюючим і необтяжливим. У підсумку значно підвищується працездатність, захопленість предметом і з'являється виразне бажання «згорнути нові гори». 

Впровадження методів ейдетики в освітній процес передбачає дотримання низки умов. Серед них: 

1.       Розпочати можна в будь-який час і в будь-якому віці, проте бажано з молодшого шкільного.

2.       Дотримуватися послідовності у виконанні алгоритмічних дій.

3.       Йти від простішого до складнішого.

4.       Використовувати на будь-якому етапі уроку.

5.       Поєднувати різні методи при поясненні однієї теми.

6.       Спиратися на природні вміння та задатки дитини.

7.       Навчати в ігровій формі.

8.       Створити позитивну атмосфери.

9.       Максимум наочності та візуалізація абстрактних понять.

10.   Побільше кольорів.

Використання мнемотехнік на уроках допоможуть учням легко оволодіти новим матеріалом, навчать творчо мислити, легко запам’ятовувати нову інформацію. Ейдетичні здібності дадуть дітям відчуття успіху, особливо це актуально для дітей, які потребують особливих освітніх умов. 

Використовую методи ейдетики майже на кожному уроці. Я розробила серію  уроків із української літератури у 7 класі із таких тем : «Із пісенних скарбів», «Про минулі часи», у 9 класі – «Пряма та непряма мова як засоби передачі чужої мови». У 5 класі окремі уроки на теми : «П.Тичина. «Гаї шумлять…», «П.Тичина. «Блакить мою душу обвіяла», «Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення)», «Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова, його форми й речення. Головне й залежне слово в словосполученні», «Правила вживання знака м’якшення».

         Таким чином, використовуючи на уроках словесності методи ейдетики учитель не тільки розвиває творчі здібності школяра, активізує роботу творчого потенціалу, допомагає легко і невимушено запам’ятовувати складний навчальний матеріал чи вірші, готує до ЗНО, а й виконує соціальне замовлення суспільства - формує конкурентоспроможного випускника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Айзенварг М. Л. Ейдетика мов [Електронний ресурс] / М. Л. Айзенварг – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=X7Lsw0WtIA8.  2. Анікієнко К. В. Розвиток креативності молодших школярів засобами ейдетики у процесі вивчення іноземних мов [Електронний ресурс] / К. В. Анікієнко – Режим доступу : http://visnyk.chnpu.edu.ua/?wpfb_dl=1950.

3.       Богосвятська А.-М. Методи ейдетики на уроках СЛ  [Електронний ресурс] / А.-М. Богосвятська – Режим доступу :

http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/6227/440188/sitepage_91/files /metod_eydotehniki.pdf.

4.       Вікіпедія : ейдетика [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Ейдетика / Вікіпедія: Ейдетика. – 2017. – 12 червня.

5.       Гайдаенко М. А. Эйдетика – удивительная реальность [Електронний ресурс] / Мария Алексеевна Гайдаенко – Режим доступу : http://www.bceydetica.narod2.ru/moi_statyi_25.html. 

6.       Гайдаенко М. А. Надо только захотіть, над самим собой взлететь [Електронний ресурс] / Мария Алексеевна Гайдаенко – Режим доступу : http://www.bc-eydetica.narod2.ru/moi_statyi_12.html.

7.       Головацкая Н.Ф. Анализ поэтического текста с помощью эйдосконспекта. 5–7-е классы [Электронный ресурс] / Н. Ф. Головацкая – Режим доступа: http://festival.1september.ru/articles/412223/. 

8.       Методика ейдотехніки та її використання словесниками [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.vaglivo.org/metodika-ejdotehniki-tayiyi-vikoristannya-slovesnikami.html. 

9.       Мнемотехники         [Електронний      ресурс].      –        Режим         доступу      : https://4brain.ru/memory/mnemotehniki.php.

10.   Немченко-Васілініч Т. В. Методика ейдотехніки та її використання на уроках української мови та літератури [Електронний ресурс] / Тетяна

Валеріївна      Немченко-Васілініч      –        Режим         доступу      : https://dorobok.edu.vn.ua/article/pdf/624. 

11.   Тренировка    памяти        [Електронний      ресурс].      –        Режим         доступу     : https://4brain.ru/memory/trenirovka-pamjati.php.

12.   Уліщенко В. Метод ейдетики в інтерсуб’єктному навчання української літератури [Електронний ресурс] / Віолетта Уліщенко – Режим доступу : file:///C:/Users/Downloads/rsh_2011_7_9.pdf.

13.   Формування творчої особистості як наукова проблема - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-referat.com.

 

Додаток 1

Урок із української мови в 5 класі

Тема. Правила вживання знака м’якшення  

Мета: на основі раніше засвоєного матеріалу формувати в учнів  правила вживання знака м’якшення, за допомогою різних вправ практикувати дітей у самостійному знаходженні правильного  рішення, створити цілісну систему знань, умінь та навичок із даної теми, виховувати почуття прекрасного, любов та повагу до природних надбань рідної країни.

 Тип уроку. Урок формування та вдосконалення вмінь та навичок.

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, продуктивний урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, тести, творча робота , метод узгодження фантазії та уяви з умінням чітко висловлювати власні думки, вправи за заданим зв’язком, ТЗН. Міжпредметні зв’язки. Українська література.

Обладнання. Комп’ютери,  Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. «Українська мова» підручник для 5 класу, додатковий матеріал, портрет В.В.Бичка, виставка творів поета, ілюстрації до творів. 

Пливуть ліси… За ними ген степи…                                                        Ти в лісі задарма не зріж ялинку.

Природа скрізь одна. Гляди, не наступи

Ні на чебрець, ні на гнучку билинку

Валентин Бичко

План та хід уроку

І.Підготовчий етап (5 хв)

1. Учні називають із епіграфа слова, де є м’який знак, виписують їх і транскрибують.

Пливуть [пливут`] – 7 бкв., 6 зв.

Скрізь [скріз`] – 6 бкв., 5 зв.

Чебрець [чебрец`] – 7 бкв., 6 зв.

2.Виконати тестове завдання (кожному учневі роздати завдання)

   - Підкреслити рядок, де усі виділені букви позначають м’який приголосний звук

     А  ліс, низько, сяде, праця

     Б  дзьоб, пісня, тюльпан, гірко

     В міряти, двічі, льон, земля

ІІ. Орієнтація (3 хв)

Учитель

   Сьогодні ми продовжимо вивчати правила позначення м’якості приголосних на письмі за допомогою м’якого знака, з’ясуємо чи всі приголосні раді бачити його біля себе. У цьому нам допоможуть різні вправи. - Назвіть приголосні, біля яких найчастіше стоїть м’який знак?

Використати слова із попередніх завдань. (т, з, ц, з, з, л, л). 

Учитель

  Пропоную переглянути  відео - презентацію «М’який знак»

ІІІ. Презентація (12 хв)

 Учні    дивлять    анімовану    казку    «М’який    знак»    (режим    доступу     :

https://sites.google.com/site/ucitelbondarenko/metodicna-skarbnicka/moieuroki/11-klas).

Бесіда

1.     Чи усі приголосні букви люблять м’який знак?

2.     Які приголосні не раді такому сусідству? (названі букви учитель демонструє на дошці)

3.     Як буква Р ставиться до м’якого знака? (винятки продемонструвати на екрані)

Учитель

  Букви, після яких пишеться м’який знак , легко запам’ятати, якщо скласти з ними таке речення:

Де Ти  З’їСи   Ці   ЛиНи. (записано на дошці) - Робота з підручником.

-         Опрацювати матеріал на стор. 153. Прочитавши правила,  школярі створюють  опорний конспект.

-         Один учень відтворює матеріал за конспектом, інші слухають і доповнюють чи виправляють, якщо потрібно.

ІV. Практика на прикладах (5 хв)

Списати. Пояснити вживання м’якого знака. 

Ти думаєш, деревам не болить?

Ти думаєш, в дерев немає серця?

Та чую я – з корінь до верховіть –

Мій любий клен так жалібно трясеться…

В.Бичко

V. Керована практика (7 хв)

-         Робота з підручником . Вправа 380. 

Якщо є необхідність, учитель інструктує п’ятикласників,  яким матеріалом користуватися і де його знайти. Після  виконання вправи учні здійснюють взаємоперевірку.

-         Тестове завдання . Вправа 382

VІ. Незалежна  практика  (10 хв)

-         Подані слова перекласти  українською мовою і порівняти вживання м’якого знака у словах обох мов.

Ночь, печь, нож, пекар, идут, несут, сядь, отрежь, станьте, умываешься, будьте.

-         Три українських відповідника ввести у речення, підкреслити підмет і присудок.

VІІ. Домашня практика  (3 хв)  На вибір:

1.На основі матеріалу підручника стор.153 та опорного конспекту уроку створити презентацію «Вживання м’якого знака в українській мові».

2. Створити ребус на слова: кісонька, пісенька, пальці.

Додаток 2

Публікації

 

1.     Бондаренко А. Ю. Речення. 5 клас  [Електронний ресурс] / А.Ю. Бондаренко // Учительський журнал-онлайн. - Режим доступу:

http://test.teacherjournal.in.ua/index.php/shkilni-predmeti/ukrajinska/10307rechennia-ioho-hramatychna-osnova .

2.     Бондаренко А. Ю. Словосполучення. 5 клас [Електронний ресурс] /

А.Ю.Бондаренко // Учительський журнал-онлайн. - Режим доступу:

http://test.teacherjournal.in.ua/index.php/shkilni-predmeti/ukrajinska/10306slovospoluchennia-vidminnist-slovospoluchennia-vid-slova-ioho-formy-irechennia-holovne-i-zalezhne-slovo-v-slovospoluchenni

3.     Бондаренко А. Ю. Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумліть…». ТЛ: метафора, епітет. 5 клас  [Електронний ресурс] /

А.Ю.Бондаренко // Відкритий урок. – 2014. - Вересень. - Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/literature/42963. 

4.     Бондаренко А. Ю. Модульно-блочне вивчення прикметника. 6 клас  [Електронний ресурс] / А.Ю.Бондаренко // Відкритий урок. – 2014. - Червень. - Режим доступу: https://osvita.ua/school/lessons_summary/ mova/41737.

5.     Бондаренко А. Ю. Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови.. 9 клас  [Електронний ресурс] / А.Ю.Бондаренко // Учительський журналонлайн. - Режим доступу: http://test.teacherjournal.in.ua/index.php/shkilnipredmeti/ukrajinska/656-pryama-i-nepryama-mova-yak-zasobi-peredachichuzhoji-movi-zamina-pryamoji-movi-nepryamoyu-9-klas.

6.     Бондаренко А. Ю. Розвиток творчого потенціалу особистості методами ейдотехнології [Електронний ресурс] / А.Ю.Бондаренко // Учительський журнал-онлайн. - Режим доступу: http://test.teacherjournal.in.

ua/index.php/rozrobky-2017/item/492-rozvytok-tvorchoho-potentsialuosobystosti-metodamy-eidotekhnolohii.

7.     Бондаренко А. Ю. Дидактичні можливості технології скрайбінгу // Історія та правознавство. – 2016. – № 12. – С. 2-6.

8.     Бондаренко А. Ю. Дистанційне вивчення предметів суспільногуманітарного циклу у сільській загальноосвітній школі // Проблеми і перспективи розвитку освіти. Організація дистанційної освіти у загальноосвітній та вищій школі: Збірник статей Всеукраїнської наукової конференції 15-16 січня 2016 року. – Дніпропетровськ : GlobalNauka, 2016. – С. 24-30.

9.     Бондаренко А. Ю. Розвиток творчого потенціалу школярів через науководослідну роботу // Педагогічна майстерня. – 2015. – № 1-2. – С.-4-9, 7-15.

10. Бондаренко А. Ю. Розвиток творчого потенціалу школярів через науководослідну роботу // Географія. – 2015. – № 11-12. – С.

11. Бондаренко А. Ю. Фольклор як засіб формування національної свідомості школярів // Історія та правознавство. – 2015. – № 25-26. – С. 2-6.

12. Бондаренко А. Ю. Дидактичні можливості технології скрайбінгу // Історія та правознавство. – 2016. – № 12. – С. 2-6.

13. Бондаренко А. Ю. Тайм-менеджмент для педагога: як боротися з

«хронофагами»? // Педагогічна майстерня. – 2017. – № 1. – С.41-45.

 

 

 

 

pdf
Додано
21 травня 2018
Переглядів
1566
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку