Методична розробка семінарського заняття з історії України «Харків у роки війни»

Методична розробка семінарського заняття з історії України

«Харків у роки війни»

Мета:

• освітня: спираючись на самостійну роботу учнів з новими публікаціями з даної теми, поглибити знання учнів про події 1941-1943 років на території окупованої фашистами Харківщини, розкрити героїзм мешканців нашого краю.
• розвивальна: подальше формування у учнів умінь працювати з джерелами, аналізувати факти, робити висновки, складати історичні портрети персоналій, уміння працювати в групах.
• виховна: виховання в учнів гордості за своїх земляків-харків’ян, які ціною неймовірних жертв. мужності і героїзму разом з іншими народами отримали перемогу над фашизмом і забезпечили мир майбутнім поколінням; виховання в дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Обладнання:

1. Настінна карта «Друга світова війна (1939-1945 рр.)»;
2. Атласи з історії України;
3. Книга спогадів полководців, які визволяли Україну: І.Конєва. Г.Жукова. О.Василевського;
4. Реферативні повідомлення учнів про визволення Харківщини від фашизму;
5. Фотоматеріали битв за Харків;
6. Записи пісень воєнних років;
7. Уривки з кінофільму «Харків в роки окупації 1941-1943 рр.»

Тип уроку: семінар.

Семінар проводиться у формі засідання Малої Академії наук, де присутні:

І група – історики;

ІІ група – краєзнавці;

ІІІ- група – журналісти.

План семінару:

І Актуалізація опорних знань.

Питання до учасників семінару:

1. Назвіть дату початку і закінчення Другої світової війни.
2. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна?
3. Яку кодову назву мав план нападу Німеччини на СРСР?
4. Коли і де фашистська Німеччина отримала першу велику поразку у війні проти СРСР?
5. Назвіть битву, яка зламала хребет фашистській Німеччині?
6. Коли Україну було звільнено від фашистських окупантів?
7. Назвіть дату звільнення Києва.
8. Коли Харків було звільнено від фашистських окупантів?
9. Який день вважається Днем Перемоги у Великій Вітчизняній війні?

ІІ Вивчення нового матеріалу.

1) Початок війни:

а) місце Харківщини в планах Німеччини;

б) мобілізаційні заходи, перебудова господарства;

в) евакуація.

2) Бойові дії на території Харківщини:

а) організація оборони;

б) вступ військ ворога на територію Харкова та області;

в) відступ частин Червоної Армії.

3) Німецько-фашистський окупаційний режим у Харкові:

а) новий порядок;

б) голокост;

в) партизанський рух і підпільна боротьба у місті Харкові та області.

4) Бої за Харківщину. Визволення міста Харкова.

а) бої за визволення Харкова;

б) втрати краю (людські, матеріальні).

5) Наші земляки на фронтах війни.

6) Пам’ять про учасників війни в назвах вулиць м. Харкова.

Проблема уроку.

• Яким був внесок харків’ян в перемогу над фашизмом у Другій світовій війні?

Запитання та завдання семінару:

1. Яке місце посідала Харківщина в планах Німеччини?
2. Як організовувалось життя людей в перші місяці війни?
3. Що являв собою окупований Харків?
4. Що ви знаєте про масові страти населення в Харкові?
5. Підготуйте повідомлення про Голокост на території Харківщини.
6. Яке значення мала боротьба партизанських загонів та підпільних організацій на Харківщині?
7. Підготуйте докладні розповіді про діяльність партизанських загонів чи підпільних організацій, які діяли на території Харкова та області.
8. Підготуйте розповідь про звільнення Харкова та області від загарбників у 1943 році.
9. Підготуйте повідомлення на тему: «Пам’ять про героїв Другої світової війни в назвах вулиць м. Харкова».

Хід уроку

Учитель. В історії кожної держави є події, які її народ не може і не має права забувати. Такою подією для України є Друга світова війна. Це найскладніший, найтрагічніший, і водночас, найгероїчніший її період. Страшні роки окупації залишили болючі спогади про спалені села, зруйновані міста, скалічені долі мільйонів людей.

Жахливим випробуванням для населення Харківщини стала Велика Вітчизняна війна, яка почалась 22 червня 1941 року. За гітлерівським планом «Ост» уся територія України поділялась на чотири окупаційні зони. Однією з них була територія Харківської області.

(Звучить уривок з пісні «Священна війна» на слова Лєбєдєва-Кумача та музику Александрова)

Сьогодні ми маємо можливість відтворити у своїй свідомості події того періоду на території нашого рідного краю – Харківщини. Тому ми здійснимо історичну подорож фронтовими дорогами війни по території Харкова і області.

Запитання. Яке місце посідала Харківщина в планах Німеччини?

 Відповідають історики.

Відповідь. Харківщина та місто Харків мали велике політичне, економічне і воєнно-політичне значення та посідали у воєнних планах Гітлера значне місце. Він називав його «замком», який запирає український простір.

Харків, як важливий залізничний вузол, був тісно пов’язаний з багатьма економічними районами тодішнього Радянського Союзу. Через місто пролягали шляхи на Донбас і Кавказ.

Запитання. Як харків’яни зустріли страшну звістку про початок війни?

Відповідають журналісти.

Відповідь. Відомий український письменник Олесь Гончар, який у 1941 році був студентом Харківського державного університету, у своєму романі «Людина і зброя» згадує про ті страшні для харків’ян дні…

(розповідь учнів)

Перебудова господарства.

Вчитель. З перших днів війни почалася перебудова економіки на воєнний лад. Почалося масове виробництво танків, літаків, снарядів, мінометів.

Запитання. Що ви знаєте про перебудову харківського господарства на воєнний лад?

Відповідають краєзнавці.

Відповідь. Колектив Харківського авіаційного заводу збільшив випуск бойових машин, було поліпшено якість літаків, встановлено додаткове їх озброєння.

Також збільшив виробництво танків Т-34 завод імені Комінтерну (нині завод імені Малишева), Харківський лікеро-горілчаний завод освоїв виробництво запалювальної суміші.

На залізниці рух поїздів було переведено на воєнний графік, за яким у першу чергу забезпечувався рух ешелонів з військами, військовим вантажем.

Робочі місця чоловіків, які пішли на фронт, займали жінки.

Вчитель. Я хочу доповнити. Приклад робітниць наслідували і колгоспники області. У липні 1941 року патріотки мого рідного Дворічанського району закликали дівчат до оволодіння професією механізатора, тракториста, комбайнера.

Вчитель. З початком війни створювалися добровільні формування збройних сил для допомоги регулярній армії – загони народного ополчення.

Запитання. Що ви знаєте про організацію Харківського народного ополчення?

Відповідають журналісти.

(розповідь учнів)

Вчитель. Частини Червоної Армії в запеклих боях на якийсь час затримали просування гітлерівських військ, що дало можливість здійснити евакуацію населення, промислових підприємств, навчальних закладів на схід СРСР. 4 серпня при виконкомі Харківської обласної Ради депутатів трудящих було створено відділ з евакуації населення.

Запитання. Як проводилася евакуація.

Відповідають краєзнавці.

(розповідь учнів)

Вчитель. Наприкінці вересня 1941 року становище на південному фланзі радянсько-німецького фронту стало ще складнішим. Фашистські війська мали перевагу в силі, особливо в напрямках головних ударів. Вони просунулись на територію України на глибину від 600 до 850 км, захопили на цей час Правобережну і значну частину Лівобережної України та вийшли на підступи до Харкова.

Запитання. Що ви знаєте про бої на підступах до Харкова?

Відповідають історики.

Відповідь. З 20 жовтня почалися бойові дії на ближніх підступах до Харкова. 22 жовтня гітлерівці штурмували Харків із заходу і південного заходу. Головний удар прийняли на себе частини 216 стрілецької дивізії, війська НКВС та ополчення. На південь від станції Основа частини 300-ї стрілецької дивізії перейшли в контратаку, зайняли ряд населених пунктів і відкинули ворога на декілька кілометрів.

Але 23 жовтня 1941 року фашистські війська прорвалися в район Холодної гори, а зранку – 24 жовтня – у центральну частину міста.

Запитання. Що ви знаєте про бої народних ополченців у ці важкі дні?

Відповідають краєзнавці.

Вчитель. У мене є доповнення. За наказом Ставки Верховного Головнокомандування радянські війська залишили Харків у ніч на 25 жовтня і закріпилися по лінії Вовчанськ – Балаклія – Ізюм.

У листопаді 1941 року не окупованими залишилися Куп’янський, Дворічанський, Вільховатський, Великобурлуцький і Боровський райони області.

Німецько-фашистський окупаційний режим в Харкові.

Учитель. 24 жовтня 1941 року почався новий відрахунок часу для Харкова. Територія Харківської області знаходилася фактично під німецьким воєнним контролем, входила в оперативний район групи армій «Південь». Харківщина була частиною рейхскомісаріату «Україна», на чолі якого стояв гауляйтер Пруссії Еріх Кох. Нацистську політику геноциду на окупованій території Харківщини втілювали в життя як військові, так і цивільні окупаційні органи влади.

(Демонструється уривок із кінофільму «Харків в роки війни (1941-1943 рр.)»)

Запитання. Що являв собою фашистський новий порядок?

Відповідають історики.

Відповідь. З першого дня окупації мешканці Харкова і області повинні були виконувати закони і розпорядження німецьких чиновників. Вони регламентували життя місцевого населення до найменших подробиць. Смертю каралися всі «порушники». На практиці це означало знищення всіх, кого вважали політичною опозицією. Такий устрій німецьких властей дістав назву «новий порядок».

Учитель. З початком окупаційного режиму харків’яни підлягали вивезенню на роботи в Німеччину.

Запитання. Що вам відомо про вивезення харків’ян на примусові роботи до Німеччини?

Відповідають журналісти.

Учитель. Харків’яни не скорилися уготованій їм долі. Вони не втратили людське обличчя. Створювалися й діяли підпільні організації, партизанські загони  та диверсійні групи, якими було винищено понад 20 тисяч німецьких солдатів і офіцерів, 21 ешелон із військами і технікою ворога.

Звання Героя Радянського Союзу було посмертно присвоєно підпільникам І.І.Бакуліну, Олександру Зубарєву, Надії Волковій, Марії Кисляк, Олександру Щербаку (Указ Президії Верховної ради СРСР від 8 травня 1945 року).

Запитання Вам було дано завдання підготувати повідомлення про боротьбу з окупантами у м. Харкові. Що вам відомо?

Відповідають краєзнавці.

Запитання. Яке значення мала робота підпільних організацій на Харківщині? Що було головною метою їх боротьби?

Відповідають історики.

Відповідь. Головною роботою комсомольців-підпільників міста і області був випуск і розповсюдження листівок, проведення диверсій. Унаслідок діяльності підпільних організацій у місті посилився терор з боку гестапо і поліції, які, звичайно, не могли змиритися з фактами діяльності підпільників.

Запитання. Яка доля харківських підпільників?

Відповідь. 23 січня 1943 року О.Зубарєв і Г.Нікітіна були заарештовані. Після допитів та катувань в ніч на 15 лютого 1943 року вони були розстріляні.

Запитання. Що вам відомо про другий склад Харківського підпільного обкому комсомолу?

(розповідь учнів)

Доповнення. У період окупації на території Харківщини діяли підпільні обком партії та комсомолу, 9 райкомів КП(б)У і 4 райкоми ЛКСМУ, 13 партійних і 14 комсомольських організацій і груп.

Запитання. Що ви знаєте про масові страти населення в Харкові?

Відповідають журналісти.

«Режим жаху» гітлерівці почали створювати з масових страт беззахисних людей. Прикладом таких жахів є розстріл з червня 1942 по червень 1943 року близько 4 тисяч чоловік у лісопарку біля селища Сокольники.

Вчитель. Доповнення. Перед відступом у лютому 1943 року фашисти вивезли з міста велику групу військовополонених, примусили їх рити собі могили і партіями по 350-500 чоловік розстрілювали їх. Більше того, значна кількість військовополонених була кинута в багаття і спалена живцем.

Голокост

Вчитель. На фоні загальнолюдської воєнної біди у місті розігралася страшна трагедія харківських євреїв. Саме тут впроваджувалася в життя нелюдська нацистська расова політика знищення єврейського народу. Наприкінці 30-х років у Харкові мешкали 130 тисяч євреїв, тобто майже шоста частина населення тодішнього Харкова. Третя частина єврейського населення опинилася на окупованій території.

Запитання. Як називається німецька політика знищення євреїв в роки фашистської окупації?

Питання до усіх 3-х груп класу

Учитель. Вам було дано завдання підготувати повідомлення про Голокост на території Харківщини. Хто підготував такі повідомлення і може розповісти про Голокост у Харкові?

Доповнення. У Дробицькому яру загинув цвіт харківської інтелігенції – професор-скрипаль І.Букінік, знаменита піаністка О.Григоровська, видатний архітектор В.Естрович, доктор фізико-математичних наук А.Ефрос, балерина Розалія Алідорт, професор консерваторії І.Гольдберг, професор медицини А.Гуревич і тисячі інших.

Більше 400 старих і немічних євреїв загинули від голоду і морозів: німці закрили їх в «синагозі Бураса» на вулиці Громадянській.

Запитання. Що було головною метою економічної політики гітлерівців?

Відповідають історики.

Відповідь. Головною метою економічної політики гітлерівців було отримання для Німеччини більше продуктів харчування і нафти для збагачення Німеччини і винищування населення шляхом голодної смерті і непосильної праці.

Учитель. Формування партизанських загонів почалося ще до окупації Харкова. Але при цьому виявилися деякі труднощі: на окупованій Харківщині було багато контррозвідувальних та каральних органів. Труднощі полягали ще й в тому, що в області не було значних лісових масивів, які б змогли забезпечити достатню мобільність партизанських загонів та їх таємну підготовку до бойових операцій. Але, незважаючи на це, партизанський рух був повсюдним і справді народним.

Запитання. Які факти свідчать про бойові дії народних месників?

Відповідають історики.

(Розповідь учнів про партизанів у Нововодолазькому, Ізюмському, Бірвінківському, Харківському, Балаклійському, Печенезькому та інших районах області.)

Запитання. Які були головні форми боротьби партизан?

Відповідають історики.

Запитання для всіх груп класу: Який внесок партизанських загонів і підпільних груп народних месників Харківщини?

Відповідь. За 23 місяці героїчної боротьби партизанські загони, диверсійні й антифашистські групи Харківської області винищили 23 тисячі гітлерівських солдат, офіцерів, висадили в повітря 21 залізничний ешелон з військами і технікою ворога, розгромили 4 штаби противника, 42 залізничних і шосейних мости, 260 автомашин і 107 підвід з боєприпасами та захопили велику кількість бойової техніки.

Безстрашна боротьба патріотів Харківщини проти фашистських поневолювачів була значним внеском у досягнення перемоги радянського народу над сильним та підступним ворогом – гітлерівським фашизмом.

Учитель. Харків перебував під окупацією з 25 жовтня 1941 року до 23 серпня 1943 року з місячною перервою у лютому-березні 1943 року. Із двох років окупації 17 місяців по Харківщині проходила лінія фронту, протягом 5 місяців велися активні бойові дії. Усього місто було окуповано 641 день.

Запитання. По звільненню Харківської області радянськими військами було проведено чотири операції. Що ви знаєте про визволення Харкова від фашистських окупантів?

(Демонструється уривок з кінофільму «Харків в 1941-1943 рр. Звільнення.»)

Відповідають історики.

(Розповідь учнів про операції по звільненню Харкова)

Запитання. Коли Харків був звільнений від окупантів? Війська яких фронтів брали участь у звільненні Харкова?

Відповідь. 23 серпня 1943 року внаслідок Бєлгородсько – Харківської операції місто було визволено військами Степового фронту(командуючий І.Конєв) разом з військами Воронезького та Південно-Західного фронтів.

Запитання. Коли повністю було звільнено Харківську область від фашистських загарбників?

Відповідь. 20 вересня 1943 року.

Учитель. Харків’яни внесли гідний вклад у боротьбу з ворогом не тільки на території України, а також далеко за її межами. Наші земляки воювали на всіх фронтах Другої світової  війни.

(Звучить пісня у виконанні К.І.Шульженко «Синий платочек»)

Запитання для журналістів. Яке значення мала пісня для бійця, який у перерві між боями слухав чарівний спів нашої видатної землячки К.І.Шульженко?

Запитання. Що вам відомо про участь наших земляків на фронтах війни за межами країни?

Відповідають історики.

Учитель. Давно закінчилася Друга світова війна. Але ми не маємо права забувати ті дні, коли вирішувалася доля міста, ми повинні пам’ятати тих, хто віддав своє життя за майбутнє свого народу. Сьогодні пам’ять про учасників війни є в назвах вулиць нашого міста.

Запитання. Що ми знаємо про це? Чиї імена носять вулиці наших визволителів, а також наших земляків?

Відповідають краєзнавці.

(розповідь учнів)

Учитель. Серед імен увіковічених в назвах вулиць нашого рідного міста є вулиця, яка носить ім'я Маршала Батицького. На цій вулиці знаходиться      наша вечірня школа № 5

Хто він – цей знаменитий земляк?

(розповідь учнів про Маршала Павла Федоровича Батицького)

Запитання. Які пам’ятки Другої світової війни є в нашому місті?

Відповідають краєзнавці.

Учитель. На початку нашого уроку-семінару було поставлено проблемне запитання: Який внесок зробили харків’яни в перемогу над фашизмом у Другій світовій війні?

(Свою думку висловлюють всі групи учнів: історики, журналісти, краєзнавці.)

Учитель.  Завдяки мужності й героїзму народ вистояв у роки Другої світової війни. Не зосталась осторонь цих подій і Харківщина, жителі якої ціною свого життя відстоювали свою землю, захищали її. Безстрашна боротьба патріотів Харківщини проти фашистських поневолювачів була значним внеском у досягненні перемоги над сильним ворогом прогресивного людства – гітлерівським фашизмом.

  У чотирьох битвах за Харків і за час його окупації СРСР і Німеччина втратили більше людей, ніж ще де в історії Другої світової війни, включаючи і Сталінград.

Домашнє завдання.

Підготувати есе за темами:

«Герої-земляки на фронтах Другої світової  війни»

«Члени моєї родини на фронтах Другої світової  війни»

«Якби я жив у 1941 році і мені було б тоді 18…»