Методична розробка семінару на тему "Системний підхід до організації методичної роботи ушколі"

 

 

Розробка семінару-практикуму з елементами тренінгу професійної майстерності з теми

«Системний підхід до організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами як засіб підвищення їх професійної компетентності»

Пояснювальна записка

Методична розробка присвячена проблемі організації методичної роботи в школі  на основі системного підходу. Цей принцип вимагає підходу до методичної роботи як до цілісної системи, оптимальність якої залежить від єдності мети, завдань, змісту, форм і методів роботи з педагогами, від спрямованості на високі кінцеві результати.

І .Активізація уваги учасників

Один Мудрець сказав:

«Дитя, то книга чиста.

І як її, і хто писав,

Така вона і вийшла».

 

У деяких з учителів,

то книга жахів, страху та гріхів.

Її ховають, щоб ніхто не бачив

У темних закутках своїх.

 

Романи ж пишуть ті учителі,

У кого помисли ясні,

У серці щирість, доброта,

Душа і творча, і проста.  

 Ведучий:   Всі ми прийшли до школи за покликанням серця, щоб віддати свою любов дітям, щоб написати наш з ними спільний роман.  Усім відомо, що учительська професія нелегка, і з кожним роком все ускладнюється та збільшується об’єм роботи.

Нашу педагогічну роботу можна уявити  як мальовничий та різноманітний ліс, де ми набуваємо досвіду,то йдучи протоптаними  широкими дорогами, то блукаючи стежками  особистих     пошуків. То  усамітнюючись, то виходячи  на яскраві, освітлені нашим покликанням галявини , щоб розпалити  з колегами вогнище надії, взаємоповаги  та розуміння. Тож уявімо  собі, що ми вийшли   на одну  з чисельних галявин, де на грунті  наших завдань та очікувань виростають  барвисті квіти  професійного досвіду. Адже вчитель – це насамперед, той, хто  завжди вчиться.

 Виявляти, розвивати  та зрощувати творчі паростки   в діяльності кожного педагога  -  пріоритетний напрямок методичної роботи  в школі. Вона стала на цей час настійною  життєвою потребою  кожного окремого  педагога  й водночас вимогою суспільства , найважливішою умовою  забезпечення  ефективного  функціонування будь-якого  навчального закладу. Передумовою його конкурентоспроможності  на ринку освітніх послуг. Усі ви присутні у цій залі, вдало пройшли шлях, адже змогли досягти у своєму кар’єрному зростанні успіху – стали керівниками.

2. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

-         Для нашої роботи потрібно визначити мету нашого заняття, тобто чітко окреслити  очікуваний результат. Це дуже важливо.

-         Одну людину попросили піднятою вгору рукою дотягтися до мітки на стіні, вище якої вона не в змозі дістати. Дотягнулася.  Потім зробили позначку й поставили нове завдання: їй запропонували дістати паличку, розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через деякий час людина зробила і це. Потім мету було ще змінено: цього разу було поставлено завдання повісити паличкою капелюха ще вище, але й з цим завданням людина впоралася.

-         Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої мети. Отже, мета  нашої зустрічі: сформувати впевненість у правильному виборі професії, вчитися діяти та спілкуватися в колективі, підвищувати свій професійний рівень, знаходити вихід із будь-якої ситуації, розвивати свій творчий потенціал.

         Все життя перед собою треба ставити все нову і нову мету, і завдяки своїй     праці і винахідливості ви обов’язково її досягнете.

 

3. Вправа «Cніговик очікувань»

- А тепер кожен з вас поставить мету перед собою. Подумайте і запишіть на листочках свої очікування від нашого семінару   таким чином, де б кожне очікування починалося  буквами  вашого імені. Наприклад:

 «Від цього заняття я, Галина, очікую...

Г -  глибини пізнання

А - актуальності проблеми

Л – лідерських  якостей

И-

Н- напрацювання інноваційних ідей

А- аналізу, самоаналізу.

-         Підійти до сніговика «Очікування», зачитайте свої записи на стікерах і прикріпіть їх на  сніговичку.

4. Обговорення метафори „Щоб вітрильник йшов вперед, необхідний не лише сильний вітер, а й підняте вітрило”

1.     Як ви розумієте даний вислів?

2.     Що він вам підказує?

- Щоб сьогоднішнє заняття було вдалим, ви повинні допомагати мені рухати наш вітрильник вперед. Я буду вітром, а ви вітрилом, якому дійсно цей вітер потрібен.

5.Інформаційний блок

 Учитель прийшов  у школу. Але диплом про закінчення педагогічного ВНЗ – не гарантує  фахової  компетентності. Це документ на право  долучитися до великої справи навчання  й виховання.

   Перший рівень оволодіння професією – адаптація до роботи. Ознайомлення з технологіями навчально-виховного процесу.  На цьому етапі втілюються  здебільшого теоретичні знання. В.Сухомлинський зазначав, що необхідно «зробити кожного вчителя вдумливим, допитливим дослідником», озброїти  методом самоаналізу, допомогти не лише скоріше осягнути  професію вчителя, а  й створити  індивідуальну творчу лабораторію, забезпечити  сприятливі умови для творчої самореалізації .

        Переступаючи поріг школи, молодий спеціаліст сподівається  реалізуватися в ній як фахівець.  Чи  підготовлений він до роботи з учнями? Як йому зорієнтуватися в школі? У кого про що запитати?

 Успішна  педагогічна  діяльність молодого фахівця залежить не лише від його професійної підготовки  та  особистих  рис.  Важливе значення має й те, у який колектив він потрапить, які  умови будуть створені, яку методичну допомогу йому буде надано.  «Справжнім учителем –вихователем можна стати після кількох років роботи  в хорошому творчому педагогічному колективі», - писав А.Макаренко.  Процес адаптації молодого педагога до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги від досвідченого  вчителя –наставника. 

Молоді вчителі –це майбутнє школи, держави. Дуже важливо , щоб творчий досвід, сміливість у пошуках нових технологій  фахівець – початківець здобув  саме  в перші роки своєї педагогічної діяльності.

 Робота з молодими вчителями в нашій школі  спрямована на підвищення рівня їхньої психолого-педагогічної, загальнокультурної, фахової й методичної підготовки, задля цього продовжена робота школи молодого  вчителя «Шлях до майстерності». Молоді вчителі ознайомлюються з уроками, позакласними заходами свого наставника, з планом його роботи, запрошують наставника на свої уроки. Протягом 2015-2016 н.р.   відбувалося  навчання молодих спеціалістів  …….., які освоювали і освоюють основи професійної майстерності під керівництвом досвідчених педагогів-наставників.У цей період велике значення має знання наставниками можливостей, сильних  і слабких  сторін учителя-початківця, а також  уміння аналізувати його діяльність, формувати на основі аналізу конкретні завдання, рекомендації та поради молодим педагогам.

    Особливу  роль у навчанні  фахівця відіграють  відкриті уроки та позакласні  заходи наставника.. Їх обговорення –серйозна школа  професійного зростання молодого педагога. Отже, педагогічний колектив-це друга школа  молодого вчителя,  школа формування його  майстерності, творчої індивідуальності.

Другим етапом  професійного зростання  - є   становлення  (самоосвітня діяльність учителя).

Третій етап – майстерність (післядипломна освіта).

Для розв’язання завдань, які стоять  перед сучасною школою, кожен учитель  повинен мати певну теоретичну й практичну підготовку. Щоб ефективніше втілити педагогічні ідеї в практику діяльності навчального закладу, глибоко   зрозуміти  соціально-економічні зміни в суспільстві , зміст  методико-теоретичної підготовки учителя має  передбачити вивчення широкого кола проблем.

  Розвиток фахової компетентності педагога - передумова успіху учнів.

  Компетенції для професійного та психологічного розвитку:

• Методична (знання дидактичних методів, прийомів, уміння застосовувати їх  у процесі навчання);
• Психолого-педагогічна (володіння педагогічною  діагностикою, уміння будувати педагогічно доцільні взаємини з учнями, провадити індивідуальну роботу);
• Загальнокультурну ( рівень освіченості, бажання самовдосконалюватися;; визначення своєї позиції.

Розвивати ці компетенції   покликані курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Реалізація цієї мети відбувається шляхом курсової підготовки на базі на базі Тернопільського або Івано-Франківського обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи

Рік	Пройшло	%
2012	6	15,4
2013	5	12,8
2014	6	15,4
2015	10	25,6
2016	7	18,4

 

4 етап  - Визнання (атестація педагогічних працівників).

 Професіоналізм педагога – це інтегральна характеристика вчителя, визначення рівня володіння ним різними видами професійної діяльності, ефективне розв’язання педагогічних завдань щодо  навчання  й виховання дітей, створення позитивного  освітнього простору.

       Чотири рівні професіоналізму вчителя :

• Пасивний  (незацікавленість , байдужість  у роботі);
• Ситуативний (нестабільність  у роботі, педагог  володіє цікавими методами,прийомами, які  використовує час від часу);
• Активний (високий  рівень  ініціативи  й творчості, методична  й науково-теоретична компетенції);
• Творчий (оригінальність , розробка власних технологій навчання).

 Атестація педагогічного  працівника-важливий засіб діагностики й підвищення  професійної майстерності вчителя.. Саме вона підсилює  мотивацію до якісної роботи, підвищення фахової майстерності.

 Протягом року, відповідно графіку атестації педагогічних працівників, вивчаються та узагальнюється системи і досвід роботи вчителів.

    Вчителі, що атестуються, проводять відкриті уроки, представляють свій творчий звіт на педагогічних радах, беруть участь у шкільних  і районних методичних заходах.

У  2015-2016 н.р.  атестовано  10  учителів. Атестаційною комісією І рівня  підтверджено  кваліфікаційну категорію  «спеціаліст І категорії» 3 вчителям, «спеціаліст ІІ категорії»-1 вчителю, встановлено  кваліфікаційну категорію  «спеціаліст ІІ категорії» - 2 вчителям.  Атестаційною комісією ІІ рівня  підтверджено кваліфікаційну категорію  «спеціаліст вищої категорії» - 4 педагогам, педагогічне  звання  «учитель-методист» -1, «старший вчитель»-1, присвоєно педагогічне  звання «старший учитель»-1.

5 етап -Хвилини   творчості й натхнення (конкурси, семінари)

   Методична культура  визначається  високим рівнем професійної  майстерності педагога в реалізації навчально-виховного процесу, постійному самовдосконаленні, підвищенні  своєї кваліфікації й здатності  до інтенсивної творчої  роботи.  Результатом  високої самоорганізації  особистої діяльності, удосконалення професіоналізму є участь   у творчих проектах, конкурсах  фахової майстерності, семінарах , науково-практичних конференціях.

 Вчителі  школи  презентували свій досвід  на обласних семінарах, а  саме: -…...- на  обласному  семінарі  методистів РМК  з основ здоров’я, де поділилася  досвідом роботи  «Школи сприяння здоров’ю». Вона брала участь  у роботі навчального семінару  з питань  збереження здоров’я  та статевого  виховання учнівської молоді на тему  «7 кроків назустріч»  та  засіданнях «круглого» столу з питань правового  виховання……. брала  участь у семінарі  методистів РМК  початкових  класів, ділилася  досвідом з питання «Впровадження  мультимедійних  технологій в навчально-виховному процесі».  …...  ділилася досвідом роботи на заняттях  Школи професійної  адаптації  молодого  та  малодосвідченого  учителя математики та учителів математики – переможців конкурсу  «Учитель року-2016», також  вона брала участь  в семінарі  «Теорія і практика організації електронного навчання у загальноосвітній школі».

Відеопрезентація  «Уроки вчителів»

    Діяльність вчителя відбувається  в  мінливих умовах. З кожним   новим поколінням змінюються діти, їхні психологічні особливості, соціальні умови, у яких вони зростають. Та й держава весь час висуває нові стандарти викладання.

         Вершиною педмайстерності є  видання методичних посібників. Друковане видання дає змогу  поділитися своїми здобутками  з молодими педагогами, обмінятися досвідом із колегами, зробити  певний внесок  у загально-українську педагогічну науку. Серед педагогів  школи : …..випустила аудіохрестоматії   для  уроків музичного мистецтва 5-8  класи  та навчально-методичний комплект  «Музика», 1-4 класи. \

Вчителі початкових класів беруть участь у закритій групі «Спільнота вчителів початкових класів», де публікують методичні матеріали. Один із напрямків методичної роботи - узагальнення та презентація матеріалів з досвіду роботи вчителів  школи.  Протягом   тривалого часу   продовжується робота щодо поповнення узагальнених матеріалів з досвіду роботи вчителів  школи–  це створення портфоліо вчителя .10 вчителів школи   мають створені портфоліо   з  досвіду  роботи.

 Вчителями школи  створено 7 сайтів  і  блогів , що становить 14,5% від кількості педагогів  та   3 сайти класів. (слайд)

 Сучасний учитель – носій  сучасних суспільних  змін.  Його найактуальніше завдання – виховати особистість компетентну, творчу, здатну до  продуктивної життєдіяльності в нових суспільних умовах.  Виховати таку особистість може   лише педагог з  розвиненими   творчими, дослідницькими здібностями,  високим духовно - моральним потенціалом, ерудованістю, здібностями  до безперервної освіти.

   5. Вправа «Портрет ідеального вчителя»

1 групі дається завдання створити портрет невдалого і неуспішного вчителя, вказавши на його помилки і причини такого становища.

-         Які помилки не потрібно допускати, у своїй роботі, щоб не стати неуспішним вчителем-спеціалістом?

2  група описує вчителя успішного і створює його портрет з перевагами, завдяки яким він став успішним.

-         Чому потрібно вчитися, щоб стати успішним педагогом?

3 групі потрібно від імені міністерства освіти і науки України запропонувати щось нове щодо структури, змісту освіти, методів і прийомів навчання, поглядів на урок, ролі вчителя в процесі набуття учнями знань.

Обговорення

-         Звичайно, навіть у найуспішнішого вчителя були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той учитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши їх, може прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями. Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити для себе правильні висновки.

Ведучий:Наш  педагогічний колектив  працює над вирішенням  шкільної науково-методичної проблеми школи  «Формування успішної особистості школяра шляхом використання нових інформаційних технологій», що є частиною  районної   та обласної науково-методичних проблем. Тому  при плануванні  методичної роботи  в школі виділяємо  такі аспекти .

 ДІАГНОСТИЧНИЙ АСПЕКТ:

• Вивчення  рівня професійної компетентності  педагогів;
• Дослідження потреб  педагогів у підвищенні рівня професійної майстерності;
• Здійснення вчителями самооцінки власної методичної діяльності;
• Оцінка  педагогами результативності методичної роботи, її  спрямованості на задоволення запитів  педагогів , що мають різний рівень фахової підготовки та компетентності;
• Вивчення  результативності  роботи  різних  методичних підрозділів школи.

 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  АСПЕКТ:

• Оптимізація  структури  науково-методичної роботи;
• Науково-інформаційне  та матеріально- технічне  забезпечення  методичної роботи;
• Оптимізація системи управління науково-методичною роботою.

КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИЙ  АСПЕКТ :

•  Аналіз рівня навчальних досягнень учнів;
• Моніторинг  результативності  навчально-виховного  процесу;
• Моніторинг  результативності    науково-методичної  роботи   у школі.

 Пріоритетними  завданнями методичної роботи  були визначені такі:

• Аналіз  мотивації педагогів щодо продовження роботи  над науково-методичною проблемою;
• Упорядкування й узагальнення отриманого в ході роботи над проблемою досвіду,його обґрунтування;
• Удосконалення  форм  проведення  методичної роботи , спрямованих  на створення ефективної  системи обміну досвідом педагогів з питань  практичного використання педагогічних технологій  для  реалізації  компетентнісного  підходу  та виконання вимог  Державного стандарту освіти;
• Стимулювання і методичний супровід узагальнення та пропаганди  ППД на основі використання  практичних форм методичної роботи, професійних   і фахових конкурсів;
• Поширення використання педагогами електронних засобів та інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі та діяльності школи;

Вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику досвіду використання інноваційних технологій і сучасних форм організації навчально-виховного процесу;

• Формування електронної бази даних щодо педагогічного досвіду та інноваційної діяльності школи і окремих педагогів;
• Висвітлення в засобах масової інформації інноваційної діяльності педагогів і проблем розвитку навчально-виховного процесу школи.

 Творчу  особистість може навчити  й виховати лише творча особистість, розвинена і нестандартна, вимоглива до своїх наставників. До творчості  спонукає вчителя  і сьогоднішній учень.

 Творчий характер закладений і  в самій  учительській професії . Дії педагога щоразу  не копіюють попередні, динамізм навчально-виховного процесу вимагає  від нього пошуку оптимального рішення  в кожній конкретній ситуації.  Творчість учителя  виявляється насамперед  у прагненні  й умінні постійно   вдосконалювати  свою майстерність , відкидати застарілі, знаходити нові, більш досконалі методи  практичної реалізації  вимог час, творчо  застосовувати  надбання  передового досвіду, досліджувати свою роботу  і своїх колег.

 Отже, система  методичної  роботи  в школі   має  бути спрямована не лише  на вдосконалення знань, умінь  і навичок педагога , а й створення умов для реалізації особистісних якостей вчителя, підвищення   рівня  його  професійно- особистісно го   саморозвитку, готовності  до інновацій, створення  індивідуальної  методичної системи.

       «Системність усієї методичної роботи забезпечує комплексне планування засідань  педагогічної ради, методичної ради, а також усіх методичних  підрозділів школи відповідно до науково-методичної проблеми, над якою  працює  педагогічний колектив».

Професійна компетентність педагога  має такі основні складові :

• професійні знання;
• ставлення до справи;
• інноваційна культура;
• навички та досвід практичної діяльності;
• здатність ефективно використовувати знання, вміння, особистості якості освіти для забезпечення  необхідного результату;
• високий інноваційно – творчий потенціал, позитивні схильності, інтереси та прагнення.

Виявляти, розвивати та зрощувати творчі паростки в діяльності  кожного вчителя – пріоритетний напрям методичної роботи в школі. Вона стала на цей час настійною життєвою потребою кожного окремого педагога й водночас вимогою суспільства, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування нашої школи.

 Основою якісної методичної роботи є системна діагностика, яка забезпечує об’єктивну інформацію про стан і результати педагогічного процесу та сприяє прийняттю адекватних управлінських і педагогічних рішень.  Діагностування  вчителів проводиться щодо рівня  їх  теоретично-практичної підготовленості  до педагогічної  діяльності, спрямованості на творчість, рівня підготовленості  сприйняття й упровадження інновацій , рівня знань з обласної, районної  та шкільної науково-методичної  проблеми.

 Діагностика  дозволяє  виявити сильні сторони вчителя, намітити шляхи та конкретні засоби  їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності. Тест «Психологічна компетентність вчителя»  виявив  , що середній рівень психологічної   компетентності педагогів складає   78%, тобто на достатньому рівні.

   «Методика оцінювання професійної спрямованості особистості вчителя» виявила спрямованість  опитаних  на підтримку іміджу як носія  культури (інтелігентність – 74%, спрямованість на предмет- 68%, мотивація схвалення -76%).Діагностовано здатність  вчителів до саморозвитку  і самоосвіти  на рівні 77%.

 Самоаналіз  методичної роботи коригується головами методичних об’єднань  та адміністрацією школи.  Практикуємо ми  і взаємооцінювання рівня педагогічної  діяльності  вчителів, оцінку школи, педагогічного колективу й окремих  учителів школярами та їхніми батьками. Така  багатогранна діагностика допомагає оцінити  стан педагогічного  процесу в цілому   і методичної роботи   зокрема  глибоко  й усебічно , усвідомлено  підійти до планування     роботи .

   Плануючи методичну роботу, ми намагаємося врахувати зв’язки між різними формами її  організації. (слайд)

Єдина  науково- методична тема слугує основою  для визначення тематики педагогічної ради . Педагогічна рада розглядає  питання , що є  складовою  науково-методичної роботи  та є   проблемними  на сьогодні   в навчально- виховному процесі  школи. Методична рада  забезпечує  попереднє  теоретично- і практично-творче  опрацювання проблеми. Науково-методичні, психолого-педагогічні семінари сприяють теоретично-творчому осмисленню проблеми.  Методичні об’єднання безпосередньо  аналізують  стан розв’язання проблеми, визначають перспективи на рівні фахового  об’єднання.  Учитель планує   і здійснює самоосвітню діяльність з проблеми  та забезпечує її  практичне розв’язання на етапі організації  навчально-пізнавальної чи виховної  роботи з учнями багато для того, щоб педагогічна рада дійсно  стала творчою лабораторією, що досліджує й колегіально вирішує актуальні питання  шкільного життя, націлює педагогічний колектив на підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу, стимулює розвиток  творчого потенціалу , зростання професійної майстерності вчителя.  При цьому  вчителі практично  освоюють активні  форми роботи і  потім мають  змогу більш активно  й усвідомлено застосовувати  їх на практиці під час проведення уроків  і   позаурочних заходів. Наприклад у нашій школі за останні роки педагогічна рада  проводилася   у таких форм :

•                   ділова  гра  «Сучасні технології нетрадиційних  форм  навчання історії», березень,2012;
•                   майстер-клас  «Майстерність учителя – вияв творчої обдарованості особистості учня», червень,.2014;
•                   педагогічний вернісаж  «Підвищення ефективності уроку за рахунок впровадження особистісно орієнтованого спрямування дидактичних, методичних технологій на уроках української мови та літератури»,січень,2014;
•                   засідання за круглим столом  «Особистісно  орієнтований  підхід  до розвитку , виховання  й навчання  учнів через впровадження нових  освітніх технологій  на уроках  біології  та хімії», січень, 2014;
•                   педрада- дослідження  «Інформаційні технології   в НВ  процесі», червень, 2014.
•                   подорож  «Діяльність вчителів з модернізації форм і методів на­вчання на уроках географії та економіки».  -лютий,2015;
•                   панорама «Майстерність класного керівника, його творча ініціатива  у  повсякденному вихованні  поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів- Герба,Прапора, Гімну», .січень,2016;
•                   майстер-клас  «Шляхи вдосконалення роботи з вироблення в учнів умінь практичного і творчого застосування здобутих знань на уроках інформатики», січень 2016;
• презентація  «Інформаційно - комунікаційні технології в навчальному процесі»., січень , 2016;
• круглий стіл «Роль  методичної ради школи в розвитку  ключових компетенцій та творчості учнів», березень 2016.

 Форми проведення засідань педагогічної ради розробляється на засіданнях творчої  групи , виходячи    зі змісту та внутрішньої логіки  питання, що розглядалося . Таким  чином  створюється умови  для педагога  відчути не лише відповідальність  за свою справу, а  і внутрішню свободу в роботі, відчути  себе досвідченим професіоналом.

   На засіданнях методичної ради  традиційно розглядаються загальні питання, тобто здійснюється постійна  організаційно-аналітична  та моніторингова  діяльність.

ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ  МЕТОДИЧНОЇ  РАДИ

В 2016-2017 н.р.

№	ЗМІСТ	Дата  виконання
1.	1.Аналіз   роботи  методичної  ради  за   2015-2016 н.р. 2.Обговорення  і  затвердження  плану  роботи  методичної  ради  на  2015-2017  н.р . 3.Обговорення  і  затвердження  планів   роботи  шкільних  МО, гуртків  на  2016-2017 н.р. 4.Ознайомлення   з рекомендаціями  МОН щодо  викладання  предметів , навчальними програмами , підручниками, особливостями викладання у   8 –х класах. 5.Ознайомлення  з  оновленими навчальними програмами, змінами  до орієнтовних вимог щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та методичними рекомендаціями  до оновлених програм для учнів 1-4 класів. 6. Про організацію методичної роботи на ІІІ етапі  реалізації роботи над науково-методичною  проблемою «Формування успішної особистості школяра шляхом використання нових інформаційних технологій».	Вересень
2.	1.Про підготовку  до конкурсу “Вчитель року”. 2.Сучасні педагогічні технології, комп’ютеризація в навчально-виховному процесі. 3.  Семінар-тренінг «Переваги та недоліки впровадження нестандартних форм навчання та виховання в практику роботи вчителів». 4. Про підсумки проведення І етапу всеукраїнських учнівських олімпіад із базових дисциплін у 2016/17 н. р.	Листопад
3.	1.Тренінг «Особистісне  й професійне зростання педагога як умова розитку школи».  2.Удосконалення позакласної гурткової роботи з учнями з метою розвитку їх здібностей та обдарувань 3. Аналіз показників успішності учнів з предметів з найвищим відсотком початкового рівня 4. Результативність участі учнів в олімпіадах, конкурсах: позитивні зрушення та проблеми	Січень
4.	1.Практичний  семінар «Інноваційна грамотність педагога як умова розвитку його професіоналізму». 2.Виховання інтересу до колективної творчої дільності, формування лідерських якостей у старшокласників. 3.Про виконання програми роботи з обдарованими дітьми 4.Огляд нормативних документів, новинок психолого-педагогічної літератури.	Березень
5.	1.Про дотримання вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової, основної та старшої школи. 2.Звіт    методичних  об’єднаннь  школи. 3.Підсумки атестації педагогічних працівників.   4. Аналіз роботи колективу над єдиною науково-методичною проблемою школи в 2016/2017 н.р. 5. Обмін думками та пропозиціями щодо складання річного плану роботи школи та планування методичної роботи на наступний навчальний рік.	Травень

 Серед найцікавіших  заходів шкільної  методичної   ради слід  відзначити    семінари- тренінги, практичні семінари,  презентації, творчі звіти, засідання дискусійного столу. Усі роботи були  різноманітні , цікаві й  розкривали  всебічно підхід до розв’язання такої  важливої  проблеми, як підвищення рівня фахової компетентності педагогів школи.

   Ця функція  має декілька  складових, зокрема такі:

1.Розширення професійного світогляду вчителя  та стимулювання використання інновацій:

2.Управління процесом формування  досвіду вчителя

3.Моделювання досвіду роботи вчителя.

 Ключова  фігура  у становленні професійної майстерності  педагога є заступник директора. Саме завуч як менеджер шкільної освіти сприяє  формуванню  в кожного  вчителя єдиного цілісного інноваційного мислення.

  Які ж завдання  вирішує сучасний заступник?

Хто він ?	Які   завдання  вирішує?
Професійний  керівник	-прогнозує розвиток школи; -створює умови для досягнення  школою мети; -постійно оновлює зміст  і технології   управління
Майстер  управління  людьми	-об’єднує людей навколо загальної мети; -розвиває  в людях  професійні потреби; -мотивує і стимулює працю людей; -створює  в колективі  атмосферу  поваги, довіри, успіху
Організатор інноваційного процесу	-управляє якістю діяльності школи; -включення вчителів у режим педагогічного пошуку; -власним прикладом демонструє  елементи -інноваційної діяльності; -моніторить динаміку  інноваційних процесів  у школі.

Такі форми  методичної роботи  в нашій школі     є досить результативними.. Це підтверджується  як загальними  результатами  функціонування школи, так  і результатами  діяльності окремих педагогів. Атестація  фіксує фактичне  зростання кваліфікації педагогів:  14 - мають вищу кваліфікаційну  категорію (36 % працівників), 12- першу (31%), педагогічне звання  вчитель-методист -1, старший учитель -7 педагогів. Почесним  знаком  «Відмінник освіти  України» нагороджено 2 педагогів .

 Колектив школи    в 2015-2016 н.р. брав участь  на кращу опорну школу.

 Питання шкільного життя, націлює педагогічний колектив на підвищення якості й ефективності  навчально – виховного процесу, стимулює розвиток творчого потенціалу, зростання професійної майстерності вчителя. Необхідно завжди пам'ятати, що від рівня професійної компетентності вчителя багато в чому залежить якість освіти.

Нехай життя дарує щастя й долю,

Душевну щедрість, доброту й любов.

Терпіння, працьовитість, силу й волю,

Поступливість і злагоду в усьому.

 

Список використаних джерел

1. Москаленко І. Використання інтерактивних технологій у процесі підвищення педагогічної майстерності сучасного вчителя // Післядипломна освіта в Україні. − 2006. − №2. − С.46-48.

2. Никифорова Л.В. Модель організації науково-методичної роботи в системі шкільної освіти для розвитку інноваційного потенціалу вчителя  // Завучу. Усе для роботи. – Х.: Видав. Група «Основа». 2010. - №11-12. – С.2 – 11.

3. Організація методичної роботи у школі // Школа. – 2008. – №11. – С.5-9.

4. Палійчук Н.Й. Основні напрями методичної роботи в навчальному закладі // Завучу. Усе для роботи. – Х.: Видав. Група «Основа». 2009. - №2. – С.2 – 31.

5. Половенко О.В., Хлань Л.М. Підвищення професійної компетентності вчителя: інноваційний підхід (З досвіду роботи методиста МК відділу освіти Олександрійської райдержадміністрації О.В.Даценка). – Кіровоград: Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2012. – 32 с.

6. Помету О., Середняк Л., Сущенко І., Янушевич О. Управління школою, що змінюється. Порадник сучасного директора.- Тернопіль: Астон, 2005.

7.Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами. Книга методиста: Довідково-методичне видання / упоряд. Литвиненко Г.М., Верни дуб О.М. – Харків: Торсінг голос, 2006.

8. Старченко К., Литвиненко Г. Науково-методична робота з учителями // Директор школи. – 2007. – №11. – С.57-61.