Виступ на методичній нараді "Поняття успіху на уроці"

Про матеріал

Перегляд файлу

Поняття успіху, ситуації успіху

«Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні,

збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності –

це перша заповідь виховання.

У наших школах не повинно буди нещасливих дітей,

душу яких гнітить думка, що вони нінащо не здібні.

Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини,

які породжують енергію для переборення труднощів,

бажання вчитися»

В.О. Сухомлинський

Серед сучасних педагогічних технологій специфічне місце займає технологія створення успіху . Вона є однією з тих технологій , що дають змогу гуманізувати процес навчання і виховання. Ніхто не заперечує, що саме позитивні емоції можуть стати для дитини одним з найважливіших стимулів у навчанні. В педагогіці не існує єдиного рецепта чи правила, як саме створювати ситуації успіху, оскільки робити це слід на основі індивідуального підходу, зважено, з урахуванням багатьох факторів.

Слід відзначити, що навіть інколи пережита дитиною ситуація успіху може залишити незгладиме емоційне враження в її душі, різко змінити на позитивне стиль її життя. Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для дальшого руху дитини вгору сходинками розвитку особистості. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, загартовує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії. Успіх, який переживає дитина неодноразово, відкриває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізація духовних сил.

Використання цієї педагогічної технології у роботі дало бажані результати. Серед моїх учнів є:

 призери ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з шкільних предметів , серед них : Корнійчук Вадим ( математика, фізика, інформатика), Остафійчук Павло ( спортивні змагання, трудове навчання), Бульба Ірина ( світова література), Грабовський Дмитро ( історія), Гуцул Марина ( обслуговуюча праця).

 дипломанти конкурсу науково-дослідницьких робіт, серед них: Делікат Оксана і Олена, Бульба Ірина ( біологія)

 виступи у міських командних змаганнях ( змагання з волейболу, футболу)

 навчання у МАН – Корнійчук Вадим

 виступи на рівні України з карате-до з сін-сьобу: Бульба Ірина, Королик Юлія

 виступи на рівні міста агітбригад, музичних колективів

Часом складається враження, що створити ситуацію успіху на уроці дуже просто – потрібно, щоб учитель кожного хвалив «Молодець», «розумник»», «правильно» і гладив по голівці. Насправді похвала на уроці швидше належить до прийомів створення психологічного комфорту та доброзичливості. А якщо дитину зовсім немає за що хвалити? Ось тут і починається поле педагогічних зусиль щодо створення ситуації успіху для дитини.

Але слід розрізняти «успіх» і «ситуацію успіху».

«Ситуація» - це поєднання умов, які забезпечують успіх, а власне успіх – результат впливу цієї ситуації. Ситуація – це те, що здатний організувати учитель».

Існують різні типи успіху:

 неочікувана радість – коли результат діяльності учня перевершив його очікування;

 спільна радість – учень досяг необхідної для себе реакції колективу, тобто емоційний відгук оточуючих на успіх члена колективу;

 радість пізнання – радість пізнання нового; пізнання опирається на самоосвіту й самопізнання; її головна умова - спілкування.

У людини, яка пережила успіх, виростають крила, вона отримує нову енергію, новий імпульс для зростання.

Так, взявши перший раз участь у конкурсі «Клас – лідер» і здобувши перемогу, у дітей «загорілися» очі, з’явилася додаткова енергія. Діти з радістю беруть участь в різних шкільних та міських конкурсах.

Створення ситуації успіху має певний алгоритм

1.Зняття страху. Допомагає перебороти невпевненість у власних силах. (Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем).

2.Авансування успішного результату. Допомагає вчителювисловити тверду переконаність у тому, що його ученьобов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в своючергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях.(У тебе обов’язково вийде; я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті.

3.Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійсненнядіяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. (Можливо краще почати з…; виконуючи роботу не забудьте про…)

4.Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. (Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись…)

5.Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється. (Тільки ти міг би…; тільки тобі йможу доручити…)

6.Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає довиконання конкретних дій. (Ми дуже хочемо розпочати роботу…)

7.Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь окремої деталі. (Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі…; найбільше тобі вдалося…)

Ситуація успіху має штучно створений характер, бо вчитель на деякий час посилює акцент на позитивних досягненнях учнів і не зважає їх недоліки.

Створення ситуації успіху – це педагогічна технологія, яка допомагає дитині зрости успішною, відчути радість від подолання труднощів, формує переконання. Що все в житті дається завдяки затраченим зусиллям.

Ситуація успіху у навчальній діяльності створюється педагогом або психологом. Як і будь яку іншу діяльність, навчання можна уявити у вигляді простого ланцюжка дій:

 установка на діяльність(емоційна підготовка учнів на вирішення навчального завдання)

- мотиваційний етап

 забезпечення діяльності (створення умов для успішного вирішення навчального завдання)

- організаційний етап

 порівняння отриманих результатів з очікуваними (усвідомлене ставлення до результатів своєї праці)

- результативний етап

Способи створення ситуації успіху різні, як неоднакові й ті школярі, яким вона трапляється. Умовно, їх можна розділити на кілька груп:

- «надійні»: хороші здібності, сумлінне ставлення до своїх обов’язків; д/з виконують регулярно, активні в громадській роботі, упевнені в собі; рівень їх прагнень відповідає їх можливостям; секрет їхньої надійності – постійне відчуття здійсненої радості; у них немає особливих, яскравих злетів; радість у чомусь буденна, зате постійна, глибока.

- «упевнені»: здібності бувають вищими, ніж у «надійних», але система роботи слабша; періоди підйому, злету, можуть змінюватися розслабленням; оцінки перживають бурхливо; реагують на успіхи і невдачі; користуються симпатіями однокласників, вчителів; зміна впевненості на самовпевненість.

- «невпевнені»: пізнавальні інтереси пов’язані з навчанням; здібності хороші, до справи ставляться сумлінно; навчаються непогано; найголовніша риса – невпевненість у своїх силах, а саме у перепадах настрою, результатів роботи; у період підйому вони активні, сумлінно роблять все, чого від них вимагають, та щойно «температура» емоційного стану падає виникає щось схоже на депресію, їх неможливо впізнати.

- «зневірені»: ситуацію успіху можна розглядати тільки в парі : успіх – неуспіх; неуспіх школяра – результат нездійсненої радості; здолати успіх – означає створити умови для того, щоб радість усе-таки відбулася. Талант може бути, але талант – це ще не все. Потрібні умови, щоб він розквітнув, необхідно, щоб хтось повірив у нього, захотів би зіпнути на ноги, допомогти розвинутися. Талант плюс праця, плюс удача дорівнюють успіху.

Похвала, успіх – і вирішується завдання.

Гарт характеру, віра в себе – перспектива розвитку учня.

Є наявність результатів праці –

і забута трудність назавжди!