Методична розробка "Технологія потокового виробництва свинини."

         Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти та науки Дніпропетровської області   Державної                                                адміністрації

               Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти

                              Письмова

                          екзаменаційна

                                робота

                                      на тему:

Шляхи і джерела бактеріального осіменіння молока, його санітарна оцінка

                                                                           Виконала:  Дачев  Євген

                                                                      Група РФГ- 6

                                                                      За фахом: Тваринник

                                                                      Керівник роботи:  В. П. Мала

                                                 Саксагань 2020 

                                                             ВСТУП

         На   сучасному   етапі   розвитку   суспільства   подальше   збільшення виробництва   і   поліпшення   якості   молока   і   продукції   із   нього   набуває великого значення, оскільки молоко і молочні продукти є основою раціону харчування більшості людей. З   молока   стали   виробляти   різні   продукти   харчування.   Наприклад, йогурт, кефір, кисле молоко, сметану, сир, масло. З часом з'явилося багато питань про якісний склад молока і його вплив на організм .

          За літературними даними, відомо, що систематичне вживання молока і кисломолочних напоїв покращує здоров’я людини, підвищує стійкість до інфекцій і утворення пухлин. Їх рекомендують хворим, які мають харчову алергію, захворювання шлунково-кишкового тракту, а також при отруєння х солями важких металів, кислотами та лугами, йодом, бромом та ін. Проте цінні   властивості   має   лише   високоякісне   молоко.   При   недотриманні технології одержання, порушенні санітарно-гігієнічних умов виробництва, обробки і транспортування молока, воно не лише втрачає поживну цінність, ай   може   бути   небезпечним   для   здоров’я   споживачів.   Молоко,   також   є сприятливим поживним середовищем для розвитку мікроорганізмів, які в ньому   швидко   розмножуються   і   змінюють   його   якість. 

          Отже,   молоко   – продукт нестійкий, швидко псується, тому для отримання високоякісного молока   та   збереження   його   цінних   властивостей   необхідно   чітко дотримуватися   правил   його   виробництва,   зберігання,   транспортування   та переробки

                                                      Зміст

     Вступ

1.  Молоко- біологічна речовина

2.  Мікрофлора молока

3.Органолептична оцінка молока.

4. Санітарно-гігієнічні показники молока.

5. Ветеринарно-санітарний контроль натуральності молока.

    Висновок

   Література

         1.  Молоко- біологічна речовина

       Молоко  – біологічна  рідина, продукт нормальної секреції молочної залози самок  тварин, температура якого не перевищує 40 ºС і який не підданий будь-якій обробці .

       Молоко складається більше 300 складових, основні із них вода, білки, жир, лактоза, мікроелементів, вітамінів, ферментів, гормонів і т.д. Всі складові молока мають велике значення у фізіології харчуваннялюдини. Вода (88-91 %) – це середовище, в якому розчинені всі компонентимолока, утворюючи колоїдну систему .

         Білки (3,3 %) – найбільш біологічно цінний компонент, так як при розщепленні білків утворюються амінокислоти, які є матеріалом для побудови клітин організму, ферментів, гормонів, антитіл та ін. З усіх тваринних білків білки молока є найбільш повноцінними. Казеїн, альбумін та глобулін містять усі незамінні амінокислоти. Білки молока володіютьліпотропними властивостями, підвищують збалансованість харчовихпродуктів і засвоєння інших білків. Володіючи амфотерними властивостями, молочний білок, захищає організм від отруйних речовин.

      Молочний жир, легкозасвоюваний і володіє цінними харчовими властивостями, є джерелом енергії для біохімічних процесів в організмі.Фізіологічна цінність молочного жиру зумовлена вмістом жиророзчиннихвітамінів (A, E, D) і незамінних полінасичених жирних кислот (ліноленової,лінолевої, арахідонової) .

       Молочний цукор (лактоза) є джерелом енергії для біохімічних процесів в організмі, сприяє засвоєнню кальцію, фосфору, магнію, барію. Маючі меншу розчинність ніж сахароза, вона викликає менше подразнення травно готракту, а внаслідок сповільненого гідролізу досягає тонкого кишечнику, де використовується молочнокислою мікрофлорою для створення кислого середовища.

      Мінеральні речовини молока відіграють значну роль в пластичних процесах формування нових клітин, ферментів, вітамінів, гормонів, а також в мінеральному обміні речовин організму. Так, фосфат кальцію необхідний для формування кісток; кальцій – для регулювання кров’яного тиску; йод приймає участь в синтезі гормону щитовидної залози – тироксину; хлоридинатрію та калію, фосфати приймають участь у побудові елементів крові та протоплазми; сірка – в синтезі майже усіх білків, ряду вітамінів, гормонів та інших біологічно активних речовин і т.д.

        Біологічна цінність молока доповнюється наявністю майже всього комплексу необхідних організму людини вітамінів, вміст яких змінюється в залежності від раціону годування худоби .

       Ферменти – біологічні каталізатори, регулятори хімічних реакцій. Найбільше значення мають пероксидаза, ліпаза, фосфатаза, лактаза. Гормони – біологічно активні речовини, які утворюються в ендокринних залозах і з кров’ю потрапляють в молоко. Разом з нервовою системою вони регулюють утворення і виділення молока. В молоці виділяють такі гормони як пролактин, фолікулін, тироксин, адреналін,інсулін,  окситоцин.

       Вітаміни – низькомолекулярні органічні сполуки, які забезпечують в організмі протікання фізіологічних процесів. Вони  поділяються  на 2 групи: жиророзчинні (вітаміни А, Д, Е, К) та водорозчинні (вітаміни групи В,вітамін С, Р) [3]. Один літер молока задовольняє добову потребу дорослої  людини на53% – в тваринному жирі; на 35% – у біологічно-активних незаміннихжирних кислотах і у вітамінах A, C, B1; на 12,6% – у фосфоліпідахі на 26%– в енергії. Енергетична цінність молока складає 2720 кДж/кг. Наявністьусіх компонентів в оптимальному поєднанні та легко засвоюваній формі робить молоко та молочні продути незмінним продуктом для дієтичного талікувального харчування, особливо при шлунково-кишкових захворюваннях,хворобах серця та кровоносних судин, печінки, нирок, при цукровомудіабеті, ожирінні .

      2.  Мікрофлора молока

       Молоко – є також гарним поживним середовищем для мікроорганізмів,попадаючи до нього з різних джерел. Мікроорганізми потрапляють у молоко під час доїння, первинноїобробки молока, зберігання і транспортування його . Навіть при отриманні його в хороших санітарних умов, воно не єстерильним продуктом. Практично молоко стерильне тільки у вименітварини. Вже в момент видоювання молоко піддається бактеріальномузабрудненню , так як в сосковому каналі і молочній залозі постійнознаходяться сапрофітні бактерії. Особливо забруднені перші цівки молока, аостанні порції здебільшого стерильні .

      Вміст мікроорганізмів у сирому молоці відображає рівень гігієниотримання молока, особливо ступінь чистоти доїльних установок, умов йогозберігання і транспортування.

       Відомо два шляхи осіменіння молокамікроорганізмами: ендогенний і екзогенний. За ендогенного шляху молокоосіменяється мікроорганізмами безпосередньо у вимені тварини (джерелом єсама хвора тварина). Екзогенне осіменіння походить із зовнішніх джерел:шкіра вим’я, частинки кормів, підстилки, гною, комахи, повітря, руки і одягобслуговуючого персоналу, доїльні апарати, молочний посуд тощо.Умолоці вимені завжди міститься певна кіль кість мікроорганізмів. Узалозистій частинівименімікроорганізми можутьзнаходитися не постійноіпоодиноко. У вивідних протоках імолочнійцистерні кількість бактерійможе сягати декількох десятків або сотень клітин в 1см. Це мікроорганізми– коменсали вимені. До них відносяться ентерококи, мікрококи, інодімаститні стрептококи, коринебактерії та інші.У старихкорів у вимені міститься більше мікробів, ніж у молодих.Здоровий сосковий канал захищає вим’я відзовнішньогосередовищазавдякийогоанатомічнійбудові. Крім того, вільніжирнікислоти, щосинтезуютьсяслизовоюоболонкою соскового каналу, володіютьбактерицидною дією. Секрет соскового каналу міститьтакож фосфоліпіди,які вбиваютьмаститністрептококиі іншімікроорганізми. У разі порушеннязахиснихфункцій соскового бар'єрумікроорганізми, що постійно знаходяться в сосковому каналі, можуть потрапляти у вим'яі тамрозмножуватися .Біля входу у сосковий канал, в каплях молока, щозалишилисявідпопереднього доїння,постійно розмножуються мікроорганізми,утворюючи так звану бактеріальну пробку, вякійкількістьбактерійдосягає сотень тисяч клітин в 1см3 молока.Тому переддоїнням першіцівки молокапотрібно здоювати в окремий посуд, тобто бактеріальніпробки не повинніпотрапляти в загальнумасу молока. Ендогеннеобсіменіння молока вименіможевідбуватися за маститах. Частіше маститиу корів викликає Streptococusagalacniae, а також ця хвороба може бутивикликана й іншими стрептококами і стафілококами, а також Bacilliscereus.Ендогенне обсіменіння молока вимені може відбуватися при септичнихінфекційних хворобах, травмах і запальних процесах соскового каналу івимені.

      Найважливішим джерелом бактерій сирого молока є шкіра тварини іособливо шкіра вимені і сосків, на які надівають доїльні склянки. Молочнаплівка, що утворюється в процесі доїння між шкірою сосків і доїльнимисклянками, наявність на шкірі грубих і дрібних складок, а також відносновисока температура створюють сприятливі умови для розвитку мікрофлори.Вона складається з мікрококів, ентерококів, кишкових паличок і іншихсапрофітів, а також патогенних і небажаних для виробництва молокамікроорганізмів.Підстилкові матеріали з соломи і сіна є першим джерелом забрудненняшкірного покриву тварини, а потім і молока кишковими паличками,маслянокислими бактеріями, ентерококами, гнильними спороутворюючимидріжджами, плісенями, молочнокислими бактеріями та інші.     Укормахтакожміститьсябагаторізноманітнихмікроорганізмів. Усвіжоскошенійтравібільшемолочнокислихбактерій, а в грубих кормах -гнильних спороутворюючихаеробнихбактерій. У кормах містятьсяпропіоновокислі, оцтовокислі бактерії, актиноміцети, дріжджі та ін.

            Годування корів кислим або змішаниміз землею кормом, поганимсилосом або кислою бардою у поєднаннізнедоліками в гігієніутриманнятваринпризводить до забруднення молока маслянокислимиіін. бактеріями.Недоброякісний корм спричинює у корів пронос, а молокозабруднюється бактеріями через вмістиме кишечнику, в 0,1г якогоміститься від 10 до 100тис.бактерій.У кишечнику можливанаявністьпатогеннихінебажаних для молочного виробництвамікроорганізмів.

        Вода, що відповідає вимогам ГОСТу дляпитної води івживана длямиття молочного посуду та апаратури, міститьнезначнукількістьмікроорганізмів. Вода відкритихводоймищабозабруднена вода міститьфлюоресцируючіпалички,коковумікрофлору, кишковіпалички, гнилостнібактерії та ін.

      Оскільки молоко нині отримують і з берігаютьпереважновзамкнутихсистемах, сире молоко забруднюється в основному при ручному доїнні.Протеу разі зміни молокопроводів завждипідсмоктуєтьсязовнішнєповітря. Загальна кількість мікроорганізмів у повітрі становить 300 - 1500клітин в 1м3. Під час операцій роздачі і прийому корму кількість мікробівповітря досягає максимальної величини. Склад мікрофлориповітряпредставлений частішемікрококами, клітинами дріжджів і спорами цвілі.Доїльні установки ірезервуари для зберігання молока єосновнимджереломзараження молока психротрофнимибактеріями, переважнопсевдомонадами.Психрофільні мікробирозмножуються в молочно-водному середовищі на погано вимитихідезинфікованих установках,знаходячисьвактивній фазі розмноження. У погано вимитій інепросушеній апаратур розмножуються також молочнокислі бактерії,кишковіпалочки, мікрококи, гнильні мікроорганізми та інші .Руки іодягпрацівників ферм можуть стати джереломзараженнямолоказбудниками (кишковими паличками, стафілококами,стрептококами та ін.) різнихзахворювань.

      Працівники ферм, які контактуютьз молоком, зобов'язані строго виконувати правила особистоїгігієни, щобпопередитизараження молока мікроорганізмами.Величезна роль мух в обсіменінні молока. На поверхнітіламухміститься велика кількість мікроорганізмів, середякихможуть бути і патогенні .

                    3.  Мікрофлора молока.

         Поділяють на 3 групи

     1. Технічно корисну (молочнокислі бактерії: лактобактерії, лактококита ін.) – яку використовують для заквасок та технічно шкідливу(маслянокислі та гнильні бактерії, дріжджі, плісняві гриби та ін.) – якіспричинюють вади молока;

    2. Умовно-патогенну і патогенну (збудники інфекційних захворювань) ;

     3. Санітарно-показову (БГКП: роди ешеріхія, ентеробактер та ін.) – якасвідчить про санітарно-гігієнічний стан виробництва молока .

                                                                                                                                                                                                                                                                         У молоці і молочних продуктах міститься як специфічна, так інеспецифічна мікрофлора. До першого типу відносять молочнокислі бактерії,серед яких розрізняють молочнокислі стрептококи і молочнокислі палички(кілька видів).

       Внаслідок пастеризації стрептококи гинуть повністю, томувиявлення їх у пастеризованому молоці вказує на обсіменіння післяпастеризації. У разі порушення санітарних правил виробництва молока з'являєтьсянеспецифічна мікрофлора: гнильні бактерії, мезофільні анаеробні бактерії,бактерії групи кишкової палички, цвілеві гриби, а також хвороботворнімікроорганізми (збудники туберкульозу, бруцельозу, дизентерії й ін.).

         Умолоко ці мікроорганізми можуть потрапляти від хворих тварин, а такожхворих чи людей.Внаслідок порушення санітарного і технологічного режимів намолочних заводах молоко часто уражається цвіллю, яка розкладає молочнийжир, що надає продукту прогірклого смаку. Бактерії групи кишкової палички викликають зміни смаку і запахумолока, а деякі різновиди — його ослизнення. Вони гинуть, в основному, підчас пастеризації, і наявність їх у пастеризованому молоці вище встановленоїнорми вказує на незадовільну пастеризацію або вторинне обсіменіння післяпастеризації.

          Санітарна оцінка молока за різних захворювань.Молоко, джерело цінних харчових і біологічних властивостей, інколистає небезпечним фактором захворювання людей. Відомо близько 30 хвороб,які можуть передаватися через молоко. Патогенні мікроорганізми можутьпотрапляти в молоко від тварин, хворих інфекційними хворобами, які єспільними для людей і тварин, а також під час доїння, первинної обробки читранспортування, від хворих людей через обладнання та інші інфікованіпредмети, що контактують з молоком. Внесення патогенних бактерій умолоко може відбуватись і на молочному заводі у разі його переробкихворими людьми. До небезпечних інфекційних хвороб, що є спільними длялюдей і тварин і можуть передаватись через молоко, відносяться такіхвороби: бруцельоз, туберкульоз, сибірка, ящур, лептоспіроз, лістеріоз та ін

        Збудники цих хвороб на певних стадіях захворювання виділяються змолоком, яке стає небезпечним для людей . Молоко від бруцельозних тварин (без клінічних ознак хвороби) можнапереробляти в їжу людям лише після пастеризації (70 °С протягом 30хвилин). Молоко від корів з клінічними ознаками хвороби кип'ятятьпротягом 5 хвилин. Пастеризацію і кип'ятіння проводять в тому жгосподарстві. З такого молока готують твердісириібринзу.Їх виробляютьізне знешкодженого молока в бруцельозномугосподарстві. На кожнупартіютакого сируповинні бутисупровідніветеринарнідокументи

        Молоко хворих на туберкульоз корів по хімічних і фізичнихвластивостях різко відрізняється від молока здорових тварин. У ньому в 2рази (до 7,2 %) збільшується вміст білкових речовин (альбумінів іглобулінів), збільшується в'язкість молока, кількість мінеральних речовин іводи, знижується вміст жиру (до 0,7 %), лактози і титрована кислотність.Молоко стаєрідким, знаявністюпластівців, колір якого зеленувато -жовтий,солоний смак. Якщо туберкульозом уражена молочна залоза, томолоко блакитного кольору.

        Молоко від тварин, хворих на туберкульоз іпозитивно реагуючих на туберкулін пастеризують за 65°C протягом 30хвилин або ж короткочасно (моментально ) в пастеризаторах при доведеннітемператури до 90°С в самому молоці, а також кип'ятять протягом 10 хвилині використовують для відгодівлі тварин в самому господарстві [1,.При появі сибірки щодо молока імолочних продуктів принимаютспеціальніпрофілактичні заходи:а) молоко відхворихнавіть карбункулезной формою сибіркитварин – знищують;б) молоко відтварин здорових,вимушено щеплених, щознаходятьсяв стадіабо в приміщенні, де булавиявлена сибірськавиразка, кип'ятятьнегайнопіслявидоювання;в) молоко з карантинного пункту не вивозять;г) молоко відтварин, яким зроблено запобіжна щеплення,вблагополучних із агрозливихмісцяхпіддаєтьсяобов'язковомукип'ятіннюлишепіслявведеннядругоївакциниЦенковського, якщо у даних тваринпротягом 15 днів не виявляють ускладнень після щеплень;молоко відтварин, що мають ускладнення, кип'ятять протягом 15 днів після зникнення ускладнень; після ін'єкції першої вакцини молоко випускають в їжу без обмежень. Лістерії у лактуючих корів, овець і кіз виділяються з молоком. Йогоможна використовувати в їжу після пастеризації при температурі не нижче80 °С протягом 30 хвилин . Віспа. Молоко, отримане від корів, кіз і овець у неблагополучних повіспі господарствах, кип'ятять або пастеризують, а потім переробляють намісці. Продукти переробки молока дозволяється вивозити за межігосподарства після зняття карантину . При ящурі умолоцівірусзберігається до 45 днів. У молоці корів,хворих на ящур, збільшуєтьсякількістьлейкоцитів (в 7 раз), жиру (на 7-8 %),сироватковихбілків,кальцію. При переробці такого молока на масло і сирйогорекомендують пастеризувати при температурі 85-90°С протягом 30хвилин .Молоко корів, хворихна лейкоз, використовувати в їжу людямзабороняється.Його знищують, абопісля кип'ятіннявонойде на відгодівлютелятам, що народилисявідхворих на лейкоз тварин, або на відгодівлюсвиней. Молоко відкорів, під озрілих на захворювання, допускається в їжу людям після пастеризації при температурі 85°С протягом 10 хвилин або кип'ятіння протягом 5 хвилин. Таке молоко можна переробляти в пряжене молоко, ряженку,кефір і ацидофілін.Молоко, отримане від сальмонельознихтварин, рекомендується кип'ятити протягом 5 хвилин. Готов імолочні  продукти при виявленні в них сальмонел направляють на технічну утилізацію.

     Мастити. Збудниками вважаються стрептококи, нерідко стафілококи,рідше кишкова палочка, Вас. cereus, CI. perfrinqens, грибки та іншімікроорганізми. Молоко з неураженої чверті вимені збирають в окремуємність, пастеризують за температури 85 °С протягом 30 хвилин абокип'ятять і використовують у господарстві для годівлі тварин. Молоко зуражених чвертей вимені – знищується.                               

         3. Органолептична оцінка молока.

         (ГОСТ 28283 – 89) – їїпроводять для визначення якості молока та віднесення його до певногоґатунку відповідно до вимог ДСТУ 3662-97. Методика визначенняпоказників молока: колір визначають в чистому посуді з прозорого скла заденного світла; запах – при відкритті тари, в якій доставлене молоко. Запахуловлюється краще, якщо молоко підігріти; смак – ковтком молоканамагаються змочити всю ротову порожнину до кореня язика. Молоко маєбути кімнатної температури; консистенцію – під час повільного переливанняз однієї посудини в іншу.

 Фізико-хімічні методи.

           Титрометричний метод визначення титрованої кислотності молока(ГОСТ 3624-92).

         1. В колбу 10 см3 молока + 20 см3 дистильованої вади і 3 капліфенол фталеїну;

          2. Вміст колби відтитровують 0,1 н. розчином NaOH до появи рожевого забарвлення яке зникає впродовж 1хв;

          3. Кількість NaOH, витраченого на нейтралізацію 10 см3 молока, помножена на 10, дає кислотність у градусах Тернера (ºТ).

            Аерометричний метод визначення густини молока (ГОСТ 3625-84) –суть базується на законі Архімеда, тобто чим нижча щільність, тим глибше врідину зануриться ареометр.

            1. У циліндр ємністю 250 см3, наливають 170-200 см3 молока;

            2. Потім повільно занурюють ареометр у циліндр з молоком на 1-2 хв;

            3. Проводять 2 відліки: один за верхньою шкалою ареометра (якийпоказує температуру), а другий – за нижньою шкалою ареометра (показує густину).

  4.    Санітарно-гігієнічні показники молока.

         Ветеринарно-санітарнийконтроль пастеризації молока. Визначення ефективності термічної обробкимолока (ГОСТ 3623-73). А) проба на пероксидазу з йодисто-калієвим крохмалем.

      1. В скляну пробірку вносять 5 см3 молока;

       2. Потім додають 5 капель йодисто-калієвого крохмалю і 5 капель 0,5 %-го розчину пероксиду водню івсе перемішують. За відсутності ферменту – колір не змінюється. Занаявності вміст пробірки через 2 хв набуває сіро-синього забарвлення, якепотім стає темно-синім (таке молоко пастеризувалося при температурі нижче80ºС, або було змішане з не пастеризованим). Б) пробана фосфатазу з фенолфталеїн фосфатом натрію.1. У пробірку наливають 2 см3 молока, додають 1 см3 робочого розчинуфенолфталеїнфосфату натрію;

       2. Пробірку ставлять на водяну баню за температури 40-45 ºС і спостерігають за змінами кольору через 10 хв. і через 1 годину. У17

пастеризованому молоці колір не змінюється, а у сирому стає рожевим. В)лактоальбумінові проба. 1. У пробірку наливають 5 см3 молока, додають 20 см3 дистильованої води; 2. По краплях додають 0,1н розчин сірчаної кислоти до появипластівців казеїну;

      3. Отриману суміш фільтрують в пробірку, після чого фільтрат нагрівають до кип'ятіння. У сирому, або нагрітому до температури нижче 80ºС – пластівці альбумінів, а у нормально пастеризованому – не з'являються

     4.Визначення масової частки жиру в молоці кислотним методомГерберга (ГОСТ 5867-90) – цей метод ґрунтується на вивільнені та виділенніжиру із жирових кульок досліджуваної проби молока під дією концентрованої сірчаної кислоти та ізоамілового спирту з подальшимцентрифугуванням і зміною об’єму виділеного жиру у градуйованій частинібутирометру

 5. Ветеринарно-санітарний контроль натуральності молока.

          Виявленняінгібіторів в молоці (ГОСТ 23454-79). Якісна реакція Йохельсона для визначення води в молоці.

       1. У пробірку наливають 2 см3 молока;

       2. Додають 2 каплі 10 %-го розчину азотнокислого срібла. Реакціянегативна – молоко фарбується в лимонно-жовтий колір; реакція позитивна –молоко фарбується в цегляно-червоний колір .

       Визначення в молоці соди (ГОСТ 24065-80).Проба з фенолротом. 1. У пробірку наливають 2 см3 молока; 2. Додають 3-4 каплі 0,1 %-го розчину фенолроту. За наявності содиколір молока стає яскраво-червоним. У натуральному молоці колір жовто-оранжевий

    Визначення в молоці хромпіку.

       1. У пробірку наливають 2 см3 молока;

    2. Додають рівну кількість 2 %-го розчину азотнокислого срібла. У разіпояви жовтого чи червонувато-жовтого забарвлення свідчить про наявністьу молоці двохромовокалієвої солі.

                                                     Висновок

       Молоко має велике значення в харчуванні людини:

       1.Цінний харчовий продукт;

       2.Легко засвоюється, є дієтичним продуктом;

        3.Джерело ліпідів, лактози, мінеральних речовин, а так жежиророзчинних і водорозчинних вітамінів;

       4.Джерело незамінних амінокислот – метіоніну, триптофану, валіну таін.;

        5.Цінний засіб у комплексі лікування отруєнь солями важких металів,лугами тощо;

        6.Незамінний харчовий продукт для виснажених, знесилених істомлених людей, що потребують посиленого харчування .

         Отже, якість та цінність молока залежить, насамперед, від того, як і вяких умовах його одержують, транспортують, зберігають і переробляють. Ітому, щоб зберегти якість та цінність молока, необхідно дотримуватись такихумов:

         а) негайноохолоджувати молоко на фермі до рекомендованих температур;

         б) у найкоротшийтерміннаправлятийого візотермічних цистернах намолочні заводи;

         в)створювативідповідніумови для зберігання молока на заводі;

         г)здійснюватитепловуобробку молока з наступним охолодженням.        Молоко повинне бути бездоганно чистим і гарантувати збереженняздоров’я споживачу .

                         СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

      1.Вольферц В.Ю. Ветеринарно-санітарна експертиза / В.Ю. Вольферц. –Москва, 1950. – 380с.22

     2.Якубчак О.М. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технологіїі стандартизації продуктів тваринництва / [О.М. Якубчак, В.І. Хоменко,С.Д. мельничук та ін.]. – К.: Біопром, 2005. – 799с.

    3.Яценко І.В. Ветеринарно-санітарна експертиза молока і молочнихпродуктів в Україні / [ І.В. Яценко, М.М. Бондаренко, В.В.Кам'янських, Н.О. Югай, М.О. Дегтярьов]. За ред. проф. І.В. Яценка. –Харків: Еспада, 2013. – 384с.

    4.Боровков М.Ф. ветеринарно-санитарная экспертиза с основамитехнологии и стандартизации продуктов животноводства: учебник /Под ред.проф. М.Ф. Боровкова. – СПб.: Изд-во «Лань», 2007. – 448с.

    5.Твердохлеб Г.В. Технология молока и молочных продуктов / Г.В.Твердохлеб, З.Х. Даланян, Г.Г. Шилер. – М.: Агропромиздат, 1991. –463с.

    6.Горбатова К.К. Биохимия молока и молочных продуктов / К.К.Горбатова. – М.: Легкая и пищевая пром., 2005.