Методична розробка тижня наставника "Перші паростки надії"

 Відділ освіти

 Камінь-Каширської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів села Нуйно

 

 

 

 

ТИЖДЕНЬ НАСТАВНИКА В ШКОЛІ

«Перші паростки надії»

( методична розробка)

 

 

 

 

2018

 

Авторський колектив у складі: Денейчук Людмила Василівна, заступник директора з навчально-виховної роботи; Василюк Юлія Анатоліївна, вчитель географії; Мосійчук Алла Федорівна, практичний психолог; Денейчук Світлана Олександрівна, класний керівник; Приймак Світлана Василівна, вчитель початкових класів.  Тиждень наставника в школі «Перші паростки надії». (Методична розробка ). – Нуйно: загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів, 2018. – 127с.

 

 

 

 

 

Дана методична розробка містить план та проекти проведення занять в рамках тижня наставника.. Зібраний матеріал дає можливість долучити молоде покоління учителів  до специфіки роботи в школі,сприяє зростанню згуртованості педагогічного колективу.

Видання розраховане для методистів, учителів, практичних психологів

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розглянуто методичною радою  загальноосвітньої  школи І-ІІІ ст.с. Нуйно.  Протокол №5 від 09.02.2018 р.

 

ВСТУП

 «Хочеш розвивати державу – виховуй молодь».

     І справді, саме молодь, за якою майбутнє в усьому, зокрема і в освіті, покликана зміцнювати державу.

  У кожного вчителя були перші кроки в його професійній діяльності. Перші кроки молодих педагогів – це їх перші кроки, як кроки дитини, яка щойно почала ходити. Саме в період професійного становлення важливе місце відводиться наставнику: пораднику, «швидкій допомозі», старшому другу, на допомогу якого завжди можна розраховувати. Тому важливо, щоб наставником був колега, який зуміє поліпшити і підтримати позитивне в роботі молодого вчителя, допомогти знайти правильне рішення в будь-яких складних ситуаціях, повірити у свої сили, передати досвід, зробити його надбанням свого підопічного. Стосунки «наставник – молодий учитель» – це зазвичай стосунки довіри, доброзичливості, щирості, взаємоповаги.

     Нині наша школа потребує вчителя нового типу як за особистісними рисами, так і за професійними якостями. Важливим чинником успішності молодого вчителя та якості його роботи є створення умов для професійного зростання, формування педагогічної майстерності. Молодий спеціаліст має навчитися самостійно розв’язувати шкільні проблеми, приймати правильні рішення. Вважають, що саме перші три роки педагог відчуває труднощі у вихованні і навчанні дітей. Часто, не впоравшись, молоді люди міняють професію вчителя на іншу.

 

ПЛАн

проведення нижня наставника

«Перші паростки Надії»

ДЕВІЗ ТИЖНЯ: «Відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньо-творчої, інтелектуальної праці – це завдання стає нині першочерговим у практичній роботі школи».

Василь Сухомлинський

 

Мета:

• Надання методичної допомоги молодим вчителям;
• Прискорити процес адаптації молодих вчителів до входження в професію;
• Сприяти професійному становленню молодих колег;
• Формувати потребу в безперервній освіті, стимулювати самоосвітню роботу молодих вчителів;
• Інформувати вчителів про досягнення педагогічної науки і практики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

День	Зміст роботи	Девіз дня
Понеділок	Свято знайомства з молодими педагогами ПЕДАГОГІЧНИЙ СВІТАНОК Презентація листівки МОТИВАТОР ПЕДАГОГА	...Щоб з педагогічного персоналу вийшли відповідальні, серйозні вихователі, є тільки один шлях — об'єд­нання їх у колектив… А. С. Макаренко
Вівторок	Лекція ПЕДАГОГИ-НОВАТОРИ Виставка методичних напрацювань вчителів МЕТОДИЧНИЙ ВЕРНІСАЖ	Вчителі помирають, але їх книги продовжують жити.    Голландська приказка
Середа	ВІДКРИТИЙ  УРОК БРЕЙК-КАВА. Самоаналіз уроку Критерійний покер  (дидактична гра) СУЧАСНИЙ УРОК. ЯКИЙ ВІН?	Сучасний урок - це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня
Четвер	Майстер- клас Я РОБЛЮ ЦЕ ТАК Семінар-практикум з елементами тренінгу ПРОФЕСІЙНЕ  САМОВИЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГА	Усіма можливими засобами потрібно запалювати в дітях гаряче прагнення до знань і навчання. Я.А. Коменський
П′ятниця	ВИХОВНА ГОДИНА МОЯ УКРАЇНА – ВІЛЬНА КРАЇНА	Школа- не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи — виховання особистостей. В.Сухомлинський.

 

 

СВЯТО ЗНАЙОМСТВА З МОЛОДИМИ ПЕДАГОГАМИ

ПЕДАГОГІЧНИЙ СВІТАНОК

Денейчук Людмила Василівна,

 заступник директора з навчально-виховної роботи

 

Святково прибраний зал. На сцені напис «З теплом у серці». Сцена прикрашена кульками синьо-жовтого кольору, квітами на підставках ,всім присутнім роздаються бейджики, у вигляді сердець.

(Звучить музика)

 

Вед.1. Добрий день вам , любі друзі

           Та якщо вже мова в нас про те ,

           То нехай він дійсно добрим буде

            Хай усім нам радість принесе !

Вед. 2: Вітаємо Вас , шановні гості

            У нашій школі раді вам весь час

            Ми тут зібрались , поділитись досвідом

            Поспілкуватись і приємно провести час.

Вед. 3 : Ми Вас вітаєм щиро , від душі,

             Гостинно школа двері Вам відкрила

             Ми тут закохані у школу і дітей

             Бо вчителя професія – це життєдайні крила.

Вед.4: В житті людини свят завжди багато ,

            Де зустрічі цікаві , музика і спів

            Але сьогодні – надзвичайне свято-

            Ми зустрічаєм молодих учителів !

                                    (музика)

Вед.2 : Як ви гадаєте , яка з професій у житті найкраща ?

Вед.1.: Хороших професій – багато , але про одну із них ми вам розкажемо.

(пісня «Вчителько моя…»)

(Виконання пісні закінчується , в зал заходять старшокласники)

1-ий : А що це таке ?

2-ий : Чого це в нашій школі сторонні люди ?

3- ій : Ми також хочемо вчитися в педагогічних університетах !

4-ий : і вчити дітей !

5-ий : І так дружньо збиратися в учительському колі !

1-ий : А що для цього потрібно ?

Вед.: А що для цього потрібно ми зараз спитаємо у наших молодих спеціалістів. Отже , що потрібно для того , щоб стати вчителем ?(Ведучий проходить по залу і запитує у молодих спеціалістів .)

1- ий : Дуже дякуємо , отже основне завдання яке стоїть перед нами на даний час ,

це -….добре закінчити школу!

2-ий : і можливо через 3 …

4-ий : 4 …

5-ий : 5 років , ми з Вами зустрінемося вже як колеги ! До нових зустрічей !

(Звучить музика)

Вед.: Якось Цицерон розмірковував : маючи поганих кравців , не матимемо гарного одягу , якщо погані пекарі – їстимемо такий – сякий хліб , а якщо матимемо поганих вчителів , то не буде у нас майбутнього.

У нас буде майбутнє , бо ми маємо хороших вчителів !

Вед.: сьогодні ми зібралися для того , щоб привітати молодих вчителів , які з працюють в нашій школі ні на вчительській ниві .

Їх у нас – 9.Давайте їх привітаємо.

- Хай творчий вогонь в вашім серці не згасне ,

  Хай сили невичерпні Ваші цвітуть

  Гордіться по праву  за світлий , прекрасний ,

  Великий , почесний , учительський труд!

- В залі сьогодні присутні не лише молоді вчителі , а й їх наставники, які надають допомогу молоді у професійних починаннях.

- У нас на святі присутній також директор школи

(виступ директора)

Вед.:

- Хочеться звернутися до наших молодих спеціалістів :

- Чому ви вибрали саме професію вчителя ?

- Які мотиви вибору переважали ?

- Чи не пожаліли вип. Що вибрали саме цю професію ?

- Що найбільше Вам подобається у Вашій роботі ?

- Що б в обов’язках вчителя хотіли змінити ?

- Чи виникають у Вас , як у молодих людей, труднощі у суспільному житті тільки через те , що ви вибрали професію вчителя ?

 

Вед .: От сьогодні для Вас і звучить пісня у виконанні наших досвідчених педагогів зшколи «Вчителько мікрорайону нашого…»

 

Вед.: Дозвольте юні педагоги

         Сказати дещо і мені :

         Важку обрали Ви дорогу

         Там вічний вибір : так чи ні !

 

         Все буде : знахідки і втрати ,

         Дошкульні чи палкі слова …

         Життя не тільки танцю свято ,

         Життя – це нива трудова !

 

Вед .:Офіційно вчителів класифікують за предметами , категоріями , званнями.

(Згадуємо з молодими спеціалістами категорії : мол.спеціаліст, спеціаліст , ІІ категорія ,

І категорія , вища категорія , звання : вчитель методист , старший вчитель , заслужений вчитель)

 А ми серед учнів школи провели анкетування і визначили , що серед учнів кожен вчитель має свою категорію .Сьогодні ми Вас з ними познайомимо .Отже зустрічайте ,

категорія ….

(звучить музика)

«Скандалістка». До їх уроків відносяться з цікавістю , але тримаються насторожі .

Уроки викладають нерівно – то дуже цікаво , то сіро – в залежності від стану душі.

(музика змінюється)

«Пенсіонер». До цієї категорії зачислені педагоги не за віком , а за станом душі. Вони бережуть себе з молоду , тому на їх уроках учні часто сплять.

(музика змінюється)

«Від Бога». Таких працівників у школі виключно одиниці, тому що ця категорія вивчена учнями недостатньо , процес вивчення продовжується.(Учень з лупою роздивляється вчителя , потім ставить над його головою німб)

(музика змінюється)

 «Свій в доску».Їх найбільше серед молодих вчителів . вони приходять до школи з великим бажанням стати учням друзями і з непереборною надією н6а взаєморозуміння .Часто за недотримання субординації наші учні в буквальному змісті цього слова сідають таким вчителям «на голову».

(Звучить музика тихенька)

 

Вед.: Ви познайомилися з категоріями вчителів які визначили учні . а тепер вгадайте , яку категорію вчителів учні люблять найбільше (своїх в доску)

Вед.: Хочу додати , що категорію пенсіонер» учні не беруть до уваги , а « вчителів від Бога» оцінюють як правило з великим  запізненням.

- Отже Вам , молодим спеціалістам , потрібно вирішувати самим до якої категорії себе віднести.

Вед.: професія вчителя від інших відрізняється тим , що це професія душі. І чудово , коли ця майстерність , цей душевний стан передається від покоління до покоління.

Я говорю зараз про учительські династії.

 

- Династії – це не прості слова-

  Це мудрість поколінь передає родина !

  Життєва правда від батьків – дідів права

  Пронизана любов’ю до дитини.

 

І дуже приємно , що сьогодні серед молодих вчителів також присутні представники педагогічних династій.

Це Теребейчик Оксана Григорівна та Теребейчик Тетяна Станіславівна

Давайте з ними ближче познайомимося !

- Чи вплинуло на ваш вибір професії зайнятість Ваших батьків ?

- Який педагогічний стаж Вашої родини ?

- За що ви полюбили професію вчителя ?

- Чи обрали б ви знову для вступу , якби можна було повернути час ,педагогічний вуз ?

 

Вед.: Вас вітає зразковий фольклорний колектив « Берегиня

Вед.:Іще в дитинстві Бог нам дав таланти

Щоб ми вже ними тішили людей

Жили не злидарем , а як атланти!

Талант – це сонечко , що поруч з нами йде .

 

- Недарма мова зайшла про таланти , бо кожен з присутніх в цьому залі – талановитий, обдарований .Вчитель це не тільки розумна , а й творча особистість , тому на цю сцену ми запросимо молодих вчителів нашої школи (                                                    )

 

Вед.: В учителів є багато талантів , але коли вчитель може перевтілюватись і входити в роль учня , то це справжня майстерність. Молоді вчителі нашої школи підгледіли історію яка сталася на перерві в нашій школи , сьогодні вони познайомлять з нею вас.

Сценка «Перерва»

 

Вед.: Є зараз мода на …знання

         Та на комп’ютерне уміння

          В роботі питання виникатимуть щодня

          Пораду дасть Вам наше старше покоління .

 

- З Вашим приходом до школи , дорогі молоді спеціалісти , за кожним з Вас був закріплений наставник . Ви чуєте його голос , який наставляє , дає пораду , допомагає . Ось зараз ми хочемо визначити як же  результативно ви працювали разом зі своїм наставником .

(проходжу по залу і вручає окремим молодим спеціалістам гілочки хризантем)

- у кого в руках гілочка , запрошуємо вийти на сцену. Попросимо відвернутись.

Ваше завдання по голосу узнати свого наставника.

(ведучий проходить по залу , кладе руку на плече будь – якої людини. Вибрана людина співає куплет пісні : «Буквы разные писать…» Молоді спеціалісти  вгадуть по голосу свого наставника , вручають квітку)

 

Вед.: Я вам дуже дякую , приємно що в наших молодих спеціалістів є такі чудові помічники , і їм нічого не приходиться крім того як разом запалювати зірочки серед учнів своїх шкіл. Отже …

Вед.: Давайте надамо ми слово дітям

         Вони поможуть нам майбутнє здудувать

         Бо наші діти – найдорожчий скарб на світі ….

         Про свої мрії вони хочуть Вам сказать.

(звучить музика дитяча)

Заходять діти з повітряними кульками , на них написані їх мрії.

        1-ий : Який цей день ! Весь зітканий з проміння ,

          Увесь золото змінний , гомінкий,

           Вітаєм Вас , шановні педагоги ,

           Хто засіва насіння добра , знань , щедрості й надій.

 

          2-гий : Ви вже давно закінчили навчання

            Тепер нам вчитись – вам працювати пора !

            Хай збудуться ваші заповітні мрії

            Бажаєм вам : «Ні пуху , ні пера !»

 

            3 – ій : Працюйте добре і живіть чудово

            Пишіть конспекти у вечірній час

            Живіть цікаво , прославляйте школу

            І вища категорія - вже чекає Вас.

 

           4- ий : Ви – найменші вчителі

           Годі бігати в дворі !

           Вчіть дітей читать , писать

           Літери й слова складать.

 

           5 – ий : На ниві трудовій ще буде все , ви почекайте

             Ще буде спад у творчості , а потім і прогрес

             Та ви з уроків , друзі , не тікайте –

             Навчальний не порушуйте процес

 

           6- ий : А я закінчу школу на «відмінно»

            Піду навчатись у педінститут

            Щоб потім з кейсом по селу ходити

            Дітей у школі щоб навчати тут.

 

           7-ий : Ми вже дорослі , ми – не діти

           І склавши руки , ми не будемо сидіти

           Бо кожен з нас має мету

           А в серці – мрію золоту.

 

          8-ий :Ми мрії Вам свої даруєм

          Успіхів у вашій професії віншуєм.

 

(Діти підходять до молодих спеціалістів і вручають їм свої мрії написані на повітряних кульках)

 

Вед.: Шановні молоді вчителі , ви отримали від дітей їхні мрії , і можливо деякі з них ви через деякий час вже зможете втілити в життя , але це ще не все , наші діти приготували для Вас ще маленький екзамен у формі запитань.

(Діти задають питання гостям :

           - Як звуть вашого директора школи ?

           - По яким дням в директора немає уроків ?

           - Якого кольору двері вашої школи ?

          - Яка дорога від вашого кабінету ближча : до їдальні , чи до кабінету

             директора ?

             - В якому класі вашої школи найменша кількість учнів ?

           - Чи вчите ви як я , вдома ввечері уроки ?

Вед.: Я думаю екзамен ви пройшли гідно , і Вам з впевненістю можна присудити почесне звання «Вчитель Нікопольського району».

(звучить музика)

 

 

Вручаємо посвідчення молодим спеціалістам. Вчителі вистроюються біля сцени.

(музика виключається)

Вед.:Шановні колеги ! Нам призначено нині

         Вчительську клятву дати школі й країні !

Уч.музики :Клянемося роялем і «місячною сонатою» !

 

Уч. праці :Стамескою клянусь і совковою лопатою.

 

Уч. біології : Клянусь я гербарієм та мікроскопом.

 

Уч. фізики : Клянусь динамометром і стробоскопом !

 

Уч. фізкультури : Клянусь я м’ячем , і спортивним рекордом !

 

Уч.іноз.мови : Транскрипцією я поклянусь і дифтонгом!

 

Уч. геометрії : Клянусь транспортиром я і теоремою!

 

Уч. алгебри : Координатою я поклянусь , і системою!

 

Уч.укр.мови : клянусь морфологією та пунктуацією!

 

Уч. хімії : Клянусь я окисленням  , і бурхливою реакцією !

 

Уч. історії : Клянусь я історією давнього світу !

 

Уч.образотворчого : пензлем та фарбами клянусь я відкрито !

 

Уч. літ-ри : Клянусь я віршем , і народною казкою !

 

Уч. географії : Глобусом я поклянусь , та указкою !

 

Вед.: Шкільною печаткою , і класним журналом

          Ми, вчителі , клянемось всім загалом .

 

Разом : Кожну науку для учнів відкриємо !

             Мудрості зерна у душах посіємо !

(звучить музика)

(на фоні музики)

Вед.: Любов в серцях запалюй , бо ти – вчитель,

         І совість й правда у тобі жива .

         Навчи дітей , як їм по правді жити,

         Знання та мудрість будуть не в словах !

 

Вед. 2 : Ти - Вчитель .Тчеш знання оту основу

              Долаєш гори , йдеш крізь нетри й ліс…

              Бо вчитель ти , і це величне слово !

              Тобі подяка і земний уклін !

(звучить музика «Сюрпиз»  заносять торт з свічками, по кількості молодих спеціалістів, кожен загадує бажання і задуває свічку )

 

Вед.: Тож будьте мудрими повсюди

          Здоров’я та наснаги вам!

          Хай від колег підтримка буде –

          Потрібні щирості слова !

Вед.: Хороших учнів Вам багато !

         Уроків вдалих зичим вам…

         Створіть в житті побільше свята !

         На ділі а не на словах…

(Звучить пісня «Мы желаем счастья Вам», у виконанні учнів школи на столах у гостей лежать слова пісні , співаємо всім залом).

(звучить музика)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛЕКЦІЯ

Педагоги-новатори

 

 

Денейчук Людмила Василівна,

 заступник директора з навчально-виховної роботи

План

• Василь Сухомлинський – засновник гуманістичної, новаторської педагогіки.
• Антон Макаренко як новатор інтенсивної педагогіки.
• В.Ф.Шаталов – бінарні методи навчання.
• Ш.О.Амонашвілі. До школи в шість років.

 

 

 

Василь Сухомлинський – засновник гуманістичної, новаторської педагогіки.

 

Василь Сухомлинський (1918—1970) — педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. Народився в с. Омельник (нині Кіровоградська обл.). З 1946 р. працював директором Павлиської середньої школи на Кіровоградщині. Автор багатьох книг з проблем навчання, трудового і морального виховання учнів: «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Павлиська середня школа», «Сто порад учителеві»,

«Батьківська педагогіка» та ін. Загалом йому належать 41 монографія, понад 600 наукових статей, які насичені мудрістю власного досвіду, новими думками та ідеями. 

З позицій сьогодення очевидно, що Сухомлинський зміг піднятися до рівня світової філософської і педагогічної думки. Відштовхуючись від ідей великих мислителів-гуманістів минулого і джерел народного виховання, він сформулював педагогічну концепцію, яка має загальнолюдський характер, спирається на об’єктивні закони і закономірності, не пов’язані з кон’юнктурою та ідеологічними догмами, яких вимагав від нього час.

  В центр виховного процесу Сухомлинський поставив особистість. Основою його концепції є повага і довіра до дитини, визнання її унікальності та права на власний вибір. Він розумів, що лише одним вивченням моральних істин не можна розвивати відповідні якості дитини. Тому в системі виховання забезпечив органічну єдність моральних знань та моральної практики. Він вважав, що вирішити завдання морального виховання можна

лише тоді, коли в учнів будуть сформовані елементарні звички моральної культури, які відображають ставлення до речей і через речі до людей, що сприяє створенню уявлень дитини про добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість, щастя, гідність. Розкрив закономірності виховання моральних звичок, серед яких: переростання

звичок у традиції, емоційна оцінка, переживання власних вчинків, взаємовідповідність морального принципу і вчинку, до якого вихователь спонукає вихованця.

  Розробляючи систему гуманістичного виховання, показав велике значення й ефективність методу створення спеціальних педагогічних ситуацій, виховна суть яких зумовлена конкретною практичною діяльністю вихованця у реальних життєвих умовах, коли необхідно зробити моральний вибір, виявити власні людські якості.

  Проголосивши творення добра дитиною найважливішою ідеєю своєї педагогічної концепції, Сухомлинський багато в чому випередив своїх американських колег, які нині головним завданням школи вважають залучення учнів до таких цінностей, як Турбота, Повага, Довіра і Відповідальність, у яких вони бачать і цілі, й умови, й методи виховання.

  Розробив педагогічну технологію ідеї «школи самореалізації особистості» та впровадив у практику діяльності Павлиської школи. Головною метою виховання вважав всебічний розвиток особистості, який можна досягти залученням її до різних видів діяльності, постійним і планомірним формуванням пізнавальних здібностей. Обстоював необхідність розумового виховання дитини, потрібного не тільки для праці, а й для повноцінного духовного життя. Тому слід спонукати дитину до самостійної пізнавальної

діяльності, самоосвіти, формуючи з малих літ допитливість, прагнення до навчання, яке має бути, за Сухомлинським, радісною працею. Його творчі знахідки щодо навчання: «школа під відкритим небом», уроки мислення на природі, кімната думки, культ книги, свято казки та ін., апробовані в практичній діяльності Павлиської школи, стали надбанням учительства.

  Відстоював необхідність естетичного виховання природою, яку вважав невичерпним джерелом дитячої думки, а спостереження в природі — школою дитячого мислення. Завдання школи вбачав у тому, щоб почуття прекрасного, краса, створені за багатовікову історію, стали надбанням кожного людського серця, перетворилися на естетичну культуру особистості.

  Виходячи з концепції вирішального значення виховуючого середовища в моральному розвитку дитини, вірив у можливість досягнення гармонії колективного й особистого, суспільного та індивідуального. Виховання гуманізму й людяності, потреби в служінні людям, на його думку, повинно стати одним із завдань діяльності школи і вчителя. Розвиваючи гуманістичну сутність педагогіки А. Макаренка, найголовнішим принципом

життя виховуючого колективу проголосив розвиток гуманістичних взаємин між дітьми, створення здорової духовної спільності разом з повагою до кожної особистості. Найголовніше в колективістському вихованні вбачав у взаємному духовному збагаченні дітей, турботі про кожного члена колективу. При цьому підкреслював: «Доброзичливість, розумна доброта — ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу…».

  «Школа, — писав Сухомлинський, — це насамперед учитель. Особистість учителя — наріжний камінь виховання». До особи вчителя він ставив підвищені вимоги, вважаючи цю професію людинознавством. Пріоритетними напрямами професійно-педагогічної діяльності визначав: досконале знання свого предмета, глибоку любов до нього в поєднанні з любов’ю до дитини, уміння управляти її

розумом і почуттями, спонукати до виявлення благородних почуттів; виховувати в дітях доброту, людяність, сердечність, доброзичливість, готовність прийти на допомогу, чутливість до всього живого і красивого; виховувати в юнаків благородство, чистоту морально-емоційних взаємин у сім’ї, ставлення до матері як до найдорожчої людини, почуття шанобливості перед красою дівчини; берегти й розвивати в дитини почуття людської гідності, оберігати її від

поблажливості; систематично вивчати, досліджувати природний, анатомо-фізіологічний аспект психічних явищ, духовного світу дитини.

 

 

 

 

 

2. Антон Макаренко як новатор інтенсивної педагогіки.

  Макаренко залишив багату педагогічну спадщину — понад 150 творів (романи, повісті, оповідання, п’єси, сценарії, науково-публіцистичні статті). Свій досвід і педагогічні погляди виклав у творах: «Марш 30-го року» (1932), «Педагогічна поема» (1933-1935), «Прапори на баштах» (1938), «Книга для батьків», «Методи виховання» (1937) та ін.

   Увійшов у класику сучасної педагогіки як новатор інтенсивної педагогіки, один із засновників теорії та методики колективного виховання. Найліпший шлях до виховання вбачав у створенні таких умов, коли вихованці є водночас і вихователями, тому виховував через життя, роботу, прагнення колективу. Наполягаючи на необхідності авторитетності, високої культури, працездатності вчителів, був проти надмірності виховательського персоналу, яка сковує можливості участі самих учнів у виховному процесі, тобто не дає їм змоги бути не тільки об’єктом, але й суб’єктом виховання.

  Його теорія враховувала індивідуальний підхід до особистості в процесі колективного виховання і перевиховання, багато її елементів корисні й нині, особливо для колоній неповнолітніх злочинців, спеціальних шкіл-інтернатів. У системі Макаренка взаємини активістів і решти колективу будувалися на засадах справедливості й гуманізму, спільної

діяльності, спрямованої на досягнення мети, відносинах відповідальної залежності, наявності органів самоврядування. В сучасних умовах використання його досвіду часто-густо далеке від гуманності, нерідко ґрунтується на жорстокості та знущаннях, що дає деяким педагогам змогу безпідставно звинувачувати всю систему Макаренка в «педагогічному сталінізмі».

  Велику увагу приділяв розумовому, трудовому, фізичному, естетичному вихованню, удосконаленню педагогічного процесу в школі, поліпшенню навчально-виховної роботи. Значне місце у його творчості посідають думки про моральне виховання підростаючого покоління. Він вважав за потрібне запровадження у школах теорії моралі, пропагування у переконливій формі таких якостей, як воля, мужність, стриманість, повага до жінки, до

дитини, до літньої людини, пошана до себе, теорія вчинків, свідома дисципліна тощо. При цьому наголошував на необхідності підтримки цих теоретичних положень досвідом колективу і постійними вправами.

  Великого значення надавав проблемам педагогічної майстерності. На його думку, педагог повинен бути патріотом своєї Батьківщини, мати добру загальноосвітню, професійну і педагогічну підготовку, бути ініціативним, активним, енергійним, життєрадісним, гуманним, чуйним, вимогливим до себе й вихованців, мати педагогічний такт, постійно працювати над собою.

  Чимало цінних думок висловив щодо створення єдиного, здорового вчительського колективу, його традицій, наполягаючи на тому, щоб кожний вихователь був повноцінним творцем, господарем життя колективу, учасником спільної справи, наставником.

   Наголошував на проблемах сім’ї і школи, вихованні дітей у сім’ї, відповідальності сім’ї за виховання дітей. На його думку, необхідними умовами правильного виховання дітей є «повна сім’я», добрі взаємини між батьком і матір’ю, приклад в усьому батьків для дітей, правильні взаємини між батьками і дітьми, чіткий і строгий режим життя і правильно

організована діяльність членів сім’ї. Надаючи великого значення у вихованні дітей розумному батьківському авторитетові, гостро критикував його «фальшиві типи»: авторитет придушення (батьки б’ють і залякують дітей); авторитет віддалі (між батьками і дітьми немає нічого спільного); авторитет чванства (батьки вихваляють себе і недооцінюють інших людей); авторитет педантизму (батьки — бюрократи і формалісти —все забороняють дітям); авторитет резонерства (батьки надокучають дітям частими і зайвими повчаннями); авторитет любові (батьки надмірно задобрюють дітей); авторитет дружби (між батьками і дітьми існує панібратство); авторитет підкупу (слухняність дітей купується подарунками й обіцянками батьків). 

 

3. В.Ф.Шаталов – бінарні методи навчання.

 

   Український педагог-новатор В. Ф. Шаталов неодноразово твердив, що в його розпорядженні напрацьовано понад 1000 прийомів, в той час як він нараховує у своєму викладацькому доробку до 30 методів (що також багато). Навіть певна інтонація голосу, певні логічні акценти, переходи вчителя від столу до дошки, писання на дошці саме так, щоб це запам’яталося школярам, уміння підкреслювати свою думку, повторювати її та безліч інших прийомів притаманні досвідченому вчителеві.  

  Учитель створює низку прийомів шляхом проб та відбору найефективніших, відкидаючи ті, що не сприймаються учнями. Тут діє система індивідуального самоаналізу. Трапляються й помилки в застосуванні тих або тих прийомів діяльності на уроці, надмірна затримка на якомусь одному методі, що розпорошує увагу учнів, або швидка, метушлива хода, ледь не біганина біля дошки, у проходах між партами, яка не дає учням зосередитись.

  Учитель створює свій образ в очах учнів завдяки застосуванню індивідуальних прийомів. Цей образ нерідко супроводжує його впродовж усього життя. Позитивний образ, який він відчуває, стимулює у ставленні до роботи, до дітей. Негативний образ, навпаки, заважає встановленню правильного — ділового і емоційного — контакту з учнями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Ш.О.Амонашвілі. До школи в шість років.

 

  Шестирічні діти — особливий народ у країні дитинства. Тому нам, їхнім учителям і вихователям, необхідно, по-перше, знати, які через це можуть виникнути проблеми; по-друге, працювати з ними потрібно інакше, до кінця усвідомлюючи, що за партами сидять інші діти, а не такі самі або майже такі, як семирічні; по-третє, визначити свою педагогічну позицію й обумовлені нею форми та методи навчання, виховання і, що найголовніше, спілкування з шестирічними.

  Які ж індивідуальні якості повинні мати ми, вчителі шестирічних дітей? Зупинюсь на тих, що, на мою-думку, є найважливішими.

  По-перше, ми повинні бути людьми доброї душі й любити дітей такими, якими вони є. Потрібно однаково любити і пустуна, і слухняного, і кмітливого, і тугодума, і лінивого, і старанного. І ще потрібно, щоб нашу доброту душі ми ділили порівну між своїми вихованцями, проте в тих формах, які будуть необхідними в кожному конкретному випадку. Доброта і любов до дітей повинні бути не тільки станом, що внутрішньо переживається, а й провідним мотивом, стимулом нашої педагогічної діяльності, спілкування з дитиною або з усім класом.

  Доброта й любов до дітей не дозволять нам грубо поводитися з ними, ображати їхні самолюбство і гідність, кричати на них і залякувати, не помічати прикростей і не радіти успіхам кожного з них, не приходити їм на допомогу негайно, виявляти недовіру. Педагог доброї душі, який усім серцем любить дитину, частіше посміхається, рідко хмуриться, він живе справжнім педагогічним життям і тим самим знаходить своє професійне щастя.

  По-друге, ми повинні вміти розуміти дітей. Дитина маленька, але діла й турботи у неї великі. Не будемо ж вважати, що ми робимо більш важливу справу, навчаючи дітей різних наук, аніж діти, які граються до самозабуття! Якщо дитина загубила свого олов’яного солдатика і через це плаче, то вона переживає не меншу прикрість, ніж ми, коли губимо яку-небудь улюблену й необхідну річ. Діти живуть щохвилинно, щогодинно, щоденно, живуть без перепочинку, і педагогічна формула, що ми готуємо їх

до життя, для них не має ніякого значення. І якщо ми дійсно хочемо виростити наших дітей справжніми людьми, то зовсім не обов’язково уповільнювати їхнє сьогоднішнє дитяче життя й примушувати з усією серйозністю думати про своє майбутнє. Розуміти дітей — означає стати на їхню позицію, шанувати їхні почуття, ставитися до їхніх турбот і справ як до серйозних (вони і є такими) й рахуватися з ними. До цих турбот і справ слід виявляти не поблажливість, а повагу, зацікавленість, ділове ставлення. Розуміти дітей — означає не підкорити їх нашій владі, а, спираючись на їхнє сьогоднішнє життя, плекати паростки їхнього завтрашнього життя. Розуміючи порухи душі й сердечні переживання дитини, її почуття, прагнення і входячи в життя дітей як своя, близька людина, педагог зуміє зайнятися глибинним вихованням, коли сама дитина стає його соратником у своєму ж вихованні. Розуміти дітей — означає оволодіти щонайвищою майстерністю виховання маленької людини.

  По-третє, нам необхідно бути оптимістами. Ми повинні, зобов’язані вірити в свою педагогіку, в силу виховання, в його здатність перетворювати. Трапляється, що дехто з педагогів опускає руки перед непокірливою вдачею деяких дітей («Нічого не можу з ним вдіяти!»), втрачає віру в здібності дитини з тимчасовою затримкою в розумовому розвитку («З нього нічого, не вийде!»). Песимізм у вихованні й навчанні рівнозначний тому, щоб живцем поховати можливе радісне майбутнє дитини; тільки наш оптимізм надихає дитину, будить сили, які до часу сплять в ньому. Мова, зрозуміло, йде не про філантропічний оптимізм, коли, склавши руки, педагог з надією очікує: ось дитина порозумнішає, виявить здатність розмірковувати, і тоді можна зайнятися її вихованням, узятися до розвитку її свідомості.

  Мова йде про діяльний оптимізм, коли педагог глибоко вникає в індивідуальність, внутрішній світ дитини і в залежності від цього шукає методичні шляхи його перетворення—виховання, навчання й розвитку. Діяльний оптимізм вимагає від педагога постійної творчості, невпинного пошуку.

  По-четверте, ми повинні уособлювати людину майбутнього, людину нового складу. Такою людиною нас зробить комуністична переконаність, висока громадянськість, відданість загальній справі, глибоке усвідомлення нашого виняткового обов’язку перед народом, партією, державою, перед дітьми, перед майбутнім людства. Кожний з нас — творець долі кількох сотень дітей, у наших класах, немов у кузні, виковується щастя наших вихованців. На свій педагогічний труд ми повинні дивитися через призму подальшого зміцнення могутності нашої Батьківщини, розквіту нашого суспільства. Ми маємо полонити всім: і посмішкою, і вимогливістю, і стриманістю, і скромністю, і одягом, і знаннями, і чуйністю, 1 відвертістю, і інтелігентністю, і товариськістю, і любов’ю до життя. Нам має бути притаманне все найкраще, що людям подобається в людині.

    Навчаючи й виховуючи, вчитель прилучає дітей до матеріальних і духовних цінностей минулих і сучасних поколінь. Але як це прилучення відбувається? Учитель — посередник між дитиною і названими цінностями, тільки через нього діти пізнають дійсність, пізнають людей. І це «через» означає, що різні цінності, знання, морально-етичні норми не доходять до дітей у стерилізованому вигляді, а несуть у собі індивідуальні риси вчителя, його оцінки, його ставлення, його світогляд. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, стає перед ними як взірець людяності. Для дитини знання не існують без вчителя. І якщо малюк полюбить свого вчителя, то, без сумніву, приохотиться до знань. Якщо ж він недолюблює вчителя, боїться його, не бачить в ньому свого друга, то навчання втрачає для нього будь-яку

цінність. Завоювати любов дітей — найнагальніша турбота першого (і кожного наступного) вчителя, бо тільки через любов до свого вчителя дитина входить у світ знань і опановує моральні цінності суспільства. Методи, прийоми, способи, форми навчання і виховання, пройшовши через душу педагога, зігріту любов’ю до дітей і сповнену почуттям гуманності, стають витонченими, гнучкими, цілеспрямованими і тому ефективними. Не можна говорити про ефективні методи виховання і навчання, якщо невідомо

 

ВІДКРИТИЙ УРОк

Приймак Світлана Василівна,

вчитель початкових класів

 

Тема: Розв'язування задач та рівнянь. Складання виразів та знаходження їх значень. Виготовлення ярмаркового кошика із пластиліну.

Мета: формувати в учнів вміння складати і обчислювати вирази, закріпити вміння розв’язувати задачі, ознайомити з особливостями ярмарку та народних ремесел;

розвивати вміння організовувати своє робоче місце, планувати власні дії, оцінювати свою роботу,пізнавальний інтерес, математичне мовлення, вміння продуктивно працювати;

виховувати патріотизм, шанобливе ставлення до української культури, дружні стосунки в колективі.

      Форма: інтегрований урок математики і образотворчого мистецтва, урок-ярмарок.

      Обладнання: мультимедійна презентація, картки із завданнями  для груп, «гроші», музичний центр.

 

                                                          Хід уроку

І.   Організаційний момент

Ось вже дзвоник пролунав,

Весь наш клас за парти став

Станьте рівно, як годиться

Чи все на парті – подивіться

Дружно назад озирніться,

Мило гостям посміхніться.

Додалося вам охоти?

Тож, приступаєм до роботи!

• Олександр Дюма, видатний французький письменник, коли чекав гостей, у гардеробі вішав табличку з написом: «Отут, разом з одягом,залишайте свій поганий настрій». Мені б дуже хотілося, щоб і ви залишили все негативне, якщо таке є, за дверима класу і з гарним настроєм налаштувалися на роботу.

  ІІ.  Повідомлення теми і мети уроку

• Урок наш буде трошки незвичайним. Ми здійснимо мандрівку. А ось куди, здогадайтесь.
• У місце, куди з'їжджаються, щоб поторгувати, скупитися. Що це за місце? (ярмарок)

Ярмарок для українського селянина завжди був очікуваною і бажаною подією. Зібравши врожай, господар бачив, що з цього достатку можна продати. Що тільки не побачиш на ярмарку: і багатий урожай з полів і садів, і народні промисли.

І ми з вами вирушимо на ярмарок, але незвичайний, бо торгувати ми будемо своїми знаннями. Ми закінчили повторювати таблиці множення і ділення. Ці знання сьогодні нам знадобляться для розв'язування задач, рівнянь; складання виразів та знаходження їх значень. А ще ми будемо працювати з пластиліном.

В ході подорожі ви будете збирати монети, а в кінці обміняєте їх на оцінки.

   Усний рахунок

1. Обчислювальні ланцюжки

За кілька днів господарі з синами змащували колеса возів, складали товар, що мали везти на продаж.

Вози, сани, карети виготовляє стельмах. Ось і ми влаштуємо перегони на возі.

2. Гра «Збери урожай»

 

Захотів і дід Панас поїхати на ярмарок. Але згадав, що не весь урожай зібрав. З чим йому їхати? Може, допоможемо діду Панасу зібрати урожай?

3. Каліграфічна хвилинка

А тепер давайте дізнаємось, о котрій годині ми прибудемо на ярмарок. Для цього каліграфічно запишемо числа і виконаємо над ними дії.

22       6        4      18     3

(22 – 6):4+(18:3)=10

4. Геометричний матеріал

• Погляньте, це територія, на якій розмістився торг.

 

 

 

•                   Яку форму вона має?
•                   З якими сторонами може бути ця ділянка, якщо відомо, що її периметр 16км?

5.              Усне розв'язування задач

На ярмарку можна торгуватися, купувати, веселитися, зустрітися зі старими знайомими, завести нових друзів. Тож давайте  і ми спробуємо щось купити, щось продати, повеселимось та розуму наберемось.

             Задача 1

                Задача 2

 

Математичний диктант

Жоден ярмарок не обходиться без розваг і забав. Найулюбленішою забавою є ярмаркова жердина – це високий стовп, на вершечку якого – приз. Хто дістанеться до вершечка, той і забере приз. Вершини дістанеться той, хто правильно дасть всі відповіді на завдання математичного диктанту.

•                  Знайти третину числа 21.
•                  Знайти половину числа 18 і від неї відняти 8.
•                  36 зменшити у 6 разів
•                  Знайти дев'яту частину від 45.
•                  Знайти, у скільки разів 6 менше від 54
•                    Розв'язати рівняння:    х·9=72

 

 

•                 
•                   

   Фізкультхвилинка

•                  Діти, а що це за ярмарок без пісень і танців?
•                  Нумо, відпочинемо!

 

Робота за підручником

•                  А тепер можна далі щось купувати. Але нам нічого не продадуть, якщо ми не розв'яжемо приклади.

(Впр. 323 – по варіантах)

 

Робота над задачами (диференційовано)

А зараз пропоную познайомитись із виробами, які пропонують купити народні майстри. А щоб зекономити час, ми поділимось на групи і кожен зможе купити щось собі сам, а потім поділитесь своїми враженнями з усіма.

І група – знайомство з виробами бондарів

Почесне місце в хаті відводилось діжі. Її доглядали особливо ретельно, бо в ній замішували хліб – годувальник усієї сім'ї. Діжа завжди трималась у чистоті та була накрита рушничком. Відра для води нагадували діжку, тільки були меншого розміру, і носили їх на ось такому коромислі на плечах. У дерев'яній бочці квасили капусту. У них зберігали мед, зерно, квасили овочі на зиму.

Завдання: розв'язати задачу (самостійно)

 

ІІ група – знайомство із виробами гончарів.

Вироби із глини виготовляли гончарі. Жоден ярмарок не обходився без гончарних виробів. Для виготовлення виробу брали глину, розмочували і заливали у форму, або вручну на гончарному крузі ліпили виріб потрібної форми. Потім виріб сушили в хаті, або в домашній печі, випалювали в спеціальній печі (горні), де дуже висока температура – до 1000°С. потім вироби прикрашали. Але не все, що в народі називають глиною, придатне для виготовлення гончарних виробів. Гончарна глина залягає завглибшки від 3 до 20м під землею. Якщо її залити водою і не розмішувати, вона стане подібною до пластиліну. З глини виготовляли посуд, іграшки, предмети для оздоблення приміщень.

Завдання: розв'язати задачу (самостійно)

                                        Задача

 

ІІІ група – знайомство із виробами чоботарів (працюють із вчителем)

 

 

  Задача

(Кожна група звітує про роботу. )

 

    Практична робота. Виготовлення ярмаркового кошика із пластиліну

Збираючись на ярмарок, господарі плели із лози дорожні кошики, щоб наповнити їх покупками.

Ми будемо виготовляти кошики із пластиліну, щоб у них скласти зароблені свої монети.

1.              Аналіз готового виробу.
2.              Ознайомлення з матеріалами для виготовлення виробу.
3.                Повторення правил роботи із пластиліном

4.              Самостійна робота учнів.
5.              Презентація готових виробів.

 

     Підсумок уроку

 

Наш ярмарок закінчується. Давайте підсумуємо.

Вправа «Продовжити фразу»

Самооцінювання

А тепер підрахуйте свої монети і наповніть ними свої кошики.

 

      Домашнє завдання (диференційоване, з інструктажем )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БРЕЙК-КАВА

Самоаналіз уроку

(ПАМ′ЯТКА для молодого педагога)

 

Денейчук Людмила Василівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи

Самоаналіз уроку — це умовне розкладання проведеного уроку на його складові з глибоким проникненням в їх сутність, задачі з метою оцінити кінцевий результат своєї діяльності шляхом порівняння запланованого з здійсненими з урахуванням успіхів та руху учнів.

 

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний з попереднім, на що в них спирається? Як цей урок працює на наступні уроки, теми, розділи? В чому специфіка цього уроку? Який його тип: – урок подачі нового матеріалу; – урок закріплення знань, умінь та навичок; – урок перевірки знань, умінь та навичок; – комбінований урок

 

2. Дайте характеристику реальних можливостей учнів . Які особливості були враховані при плануванні уроку?

 

3. Які завдання розв’язувались на уроці: - навчальні; - виховні, - розвиваючі. Чи був забезпечений їх комплекс, взаємозв’язок? Які завдання були головними, стержневими? Як враховані в завданнях класу його особливості, особливості окремих груп школярів?

 

4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для розв’язання цих завдань? Чи раціонально виділене місце на уроці для опитування , вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого тощо? Чи раціонально розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи були логічними зв’язки між етапами уроку?

 

5. На чому (на яких поняттях, питаннях, фактах) акцентувалася увага і чому виділено головне, суттєве?

 

6. Чи здійснювався диференційований (особистісно зорієнтований) підхід до учнів? Як він здійснювався, чому саме так?

 

7. Яке поєднання методів, принципів навчання вибрано для розкриття нового матеріалу? Обґрунтуйте вибір

 методів навчання:

- монологічний,

- демонстративний,

- діалогічний,

- евристичний,

- пошуковий,

- алгоритмічний,

- програмовий

 методів викладання

- інформаційно-повідомляючий

- пояснювальний

- спонукаючий

- інструктивний

 методів роботи учнів

- виконавський

- реконструктивний

- частково-пошуковий

- пошуковий

- творчий

 принципів навчання

- науковість

- доступність

- наочність

- проблемність

- самостійність і активність учнів

- системність і послідовність

- врахування індивідуальних особливостей учнів

- диференціація

- інтеграція

- стійкість засвоєння знань, умінь і навичок

- зв’язок навчання з життям

- єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання

 методи опитування учнів

- біля дошки

- з місця

- за картками

- розв’язування задач

- виконання вправ

 форми опитування учнів:

- індивідуальні

- групові

- фронтальні

- письмові

- усні

 

8. Як було організовано контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок? У яких формах і якими методами здійснювався? Чому?

 

9. Як використовувався навчальний кабінет? Які засоби навчання:

- об’єкти навколишнього середовища,

- таблиці,

- картки,

- ілюстрації,

- ТЗН,

- комп’ютерні презентації,

- мультимедійні засоби мавчання,

- книги,

- підручники,

- записи на дошці,

- інше.

 

10. За рахунок чого забезпечувалась висока (низька) працездатність школярів протягом уроку?

 

11. За рахунок чого на уроці підтримувалась хороша психологічна атмосфера спілкування? Як було реалізовано виховний вплив особи вчителя?

 

12. Як і за рахунок чого забезпечувалось на уроці (і в домашній роботі школярів ) раціональне використання часу, попередження перевтоми учнів?

 

13. Які були продумані «запасні методичні ходи» на випадок непередбачуваної ситуації?

 

14. Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які і чому? Коли вчитель планує виконати нереалізоване?

 

15.Чи мала місце мотивація оцінок за роботу на уроці.

 

16. Місце домашнього завдання в реалізації мети уроку. Обґрунтування і пояснення домашнього завдання.

 

17. Чи вдалося організувати роботу дітей з оцінки власної діяльності на уроці з позицій досягнення цільової установки.

 

18. Рівень досягнення мети уроку.

 

КРИТЕРІЙНИЙ ПОКЕР

Сучасний урок. Який він?

 

Василюк Юлія Анатоліївна,

вчитель географії

Мета:

• активізації знань з теоретичних основ питання;
• розвитку творчої діяльності;
• визначенню нових цілей педагогічної діяльності з метою підвищення професійного рівня;
• формуванню комунікативної, соціальної компетентності;
• розвитку дружнього, творчого, працездатного колективу.

 

 

Форма проведення: дидактична гра.

 

Учасники:, молоді вчителі-предметники та їх наставники

 

Хід гри

     І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП.

 Сучасний урок – це ефективний урок, де активізована розумова діяльність учнів, де вчитель постійно має вдосконалювати відомі методи роботи, шукати засоби, які б сприяли глибокому засвоєнню програмового матеріалу. Уже багато років я працюю над проблемою підвищення ефективності уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу, і з досвіду роботи переконалася; ефективним є той урок, на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитися, коли діти безпосередньо на уроці розібралися і в основному засвоїли новий матеріал.

      З уроку починається навчально-виховний процес, уроком він і закінчується. Урок – не самоціль. Це інструмент виховання й розвитку, формування компетентної життєтворчої особистості.

Урок як основна форма навчання постійно зазнає змін; вимоги до його організації й проведення висуваються відповідно до запитів сучасного суспільства.

      Для початку пропоную Вам міні-вікторину. Кожна команда по-черзі відповідає на питання вікторини.

1. Продовжіть ієрархію форм організації навчальної діяльності: фронтальна, групова, ... (індиві­дуальна).
2. Який урок є особливою формою втілення міжпредметних зв'язків на якісно новому рівні (Інтегрований, бінарний)
3. Поясніть значення слова «інновація». (Нововведення)
4. Назвіть два види нетрадиційних уроків-пошуків. (Урок-подорож, екскурсія, диспут, прес-конференція, проблемний семінар)
5.  Що є основою технології ситуативного моделювання? (рольова гра)
6. Для чого потрібна рефлексія на уроці? (Для зворотного зв'язку, обміну думками, ідеями)
7. Назвіть нестандартні форми проведення тематичного  оцінювання. (круглий стіл, вікторина, КВК, аукціон, брейн-ринг)
8. Доповніть класифікацію типів уроків за їх дидактичною метою:

• урок засвоєння нових знань;
•  ... (урок формування ЗУН)
• урок застосування знань, умінь, навичок;
• урок узагальнення та систематизації;
• урок контролю, оцінювання знань, умінь, навичок;
•  ... (комбінований урок).

 

      Урок (традиційно) – це форма організації діяльності постійного складу викладачів та учнів у конкретний період часу, що систематично використовується для вирішення задач навчання, виховання та розвитку учнів

На даний час, на жаль, велика частина педагогів не прагне до зміни стилю викладання: «немає часу і сил самому осягати що-небудь нове, та й немає в цьому сенсу. Традиційний урок - як рідна людина, в ньому все близько і зрозуміло: нехай не завжди задовольняє сучасним вимогам, але проте на уроці - все знайоме, звично, зрозуміло - традиційно». То може і не варто нічого змінювати? Проте, сучасне суспільство вимагає нових підходів до навчання і виховання учнів.

• Що таке сучасний урок? Що надає сучасності року? Чим сьогоднішній урок відрізняється від вчорашнього?

Характеристика сучасного уроку

• на сучасному уроці немає місця печалі, страху і злості від безсилля;
• на сучасному уроці панує атмосфера інтересу, довіри і співробітництва;
• на сучасному уроці є місце кожній дитині, тому що сучасний урок-запорука його успіху в майбутньому!

      Вимоги до сучасного уроку ми сформулюємо, використовуючи методику «Критерійний покер».

 

ІІ. ГРА «КРИТЕРІЙНИЙ ПОКЕР»

 

  Загальнопедагогічні вимоги до уроку

•       Пріоритет особистості учня
•       Триєдина мета уроку (освітні, виховні і розвиваючі завдання уроку)
•       Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів
•       Емоційно-актуальний фон навчання
•       Педагогічний такт
•       Пізнавальна самостійність учнів

Дидактичні вимоги до уроку

•       Раціональне використання часу
•       Єдність словесних, наукових і практичних методів навчання
•       Використання активних методів навчання
•       Зв’язок з раніше вивченим матеріалом і досвідом, набутим учнем
•       Формування умінь учнів самостійно здобувати знання й застосовувати їх практично
•       Створення умов для успішного навчання учнів
•       Максимальна самостійність учнів у навчанні
•       Організоване закінчення уроку
•       Здійснення міжпредметних зв’язків

Психологічні вимоги до уроку

•       Урахування психологічних особливостей кожного учня
•       Нормальний психологічний стан і позитивний емоційний настрій викладача та учнів
•       Вимогливість і доброзичливість викладача до учнів
•       Педагогічна етика і психологічний такт

Гігієнічні вимоги до уроку

•                     Температурний режим
•        Освітлення класного приміщення
•   Провітрювання
•   Відповідність навчальних меблів
•   Чергування видів навчальної роботи
•        Запобігання перевантаженню, стомлюваності учнів

Виховні вимоги до уроку

•            Розвиток умінь творчого характеру
•            Розвиток мови, мислення,  пам'яті,  сенсорної сфери, рухової сфери, розвиток пізнавального інтересу й допитливості. 
•            Формування й розвиток загально-навчальних умінь і навичок
•               Вивчення й оцінювання рівня розвитку й психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку».

 

Критерії ефективності сучасного уроку, що залежать від учня

 

• свідоме ставлення;
• Бажання вчитися;
• Активність;
• Зацікавленість;
• Здібності учня;
• Підготовка до уроку;
• Потреба у нових знаннях;
• Здатність отримувати
• задоволення від навчання;
• Вміння слухати;
• Самоосвіта.

 

      ІІІ. ПІДСУМКИ.РЕФЛЕКСІЯ

      Будь-який урок - має величезний потенціал для вирішення нових завдань.

Притча про Майстра.

      „Кожен, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й  може  привести їх до Успіху - справжній Майстер...”

  Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка – хто краще за всіх грає. Кожен інструмент почав виводити свою мелодію, показувати свою майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. Але з'явилася людина й одним помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: „Друзі, мелодія – це одне ціле. Нехай кожний прислухається до іншого, й ви побачите, що вийде”. Людина знову змахнула рукою, і спочатку несміливо, а потім усе краще залунала мелодія, в якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, ніжність сопілки й величність контрабаса.

Як важливо, щоб оркестром хтось диригував. Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об'єднані однією метою та спрямовані єдиною волею в єдиному пориві...

   Такими майстрами, шановні колеги, є ви, а інструментами – наші учні. Ми з вами, хочемо того чи ні, є творцями  нового століття, і всі будемо працювати, щоб навчання стало радістю й задоволенням кожної дитини, щоб навчальне життя, в якому беруть участь й учні, й учителі, досягло гармонії.

 

Додаток.

Критерійний покер

(Правила гри)

Основа техніки «критерійний покер» – ведення упорядкованої дискусії з суперечливих питань. У першу чергу вивчається вплив різних факторів на цей процес або явище.               Гра відбувається у малих групах (орієнтовно – по 5 чоловік, бажано по дві групи на одне питання).

            Гра проходить у два етапи.

Учасники гри отримують:

•              планшетку, де визначені три поля: перше – місця для найважливіших критеріїв (причому під час гри вони розташовуються у певній ієрархічній послідовності, від 1 до 5); друге – для менш важливих критеріїв (тут ієрархія не визначається); третє – для тих, які, на думку команди, є не важливими, порівняно з попередніми. 
•              набір карток із записаними на них критеріями.

           За бажанням кожен гравець може додати один власний критерій, скориставшись чистою карткою (тоді теза записується від руки).

 Одна особа з команди роздає картки таким чином, аби сторінка з записом була повернута вниз. Учасники повинні тримати картки так, щоб ніхто, в тому числі вони, не могли побачити, що на них написано до моменту оголошення змісту картки.

 Перший учасник гри розкриває свою картку і голосно читає критерій. Після чого кладе на місце, яке обере сам. Необхідно, аби відкритий критерій добре бачили всі гравці. Після чого учасники гри по черзі розкривають свої картки (але – по одній), голосно їх читають і кладуть на місця, які самі виберуть.

 Якщо на певному етапі хтось із учасників забажає покласти свою картку на місце, що вже зайняте, то починається дискусія. Адже він повинен провести переговори з власником попередньої картки щодо того, який критерій значніший і чому. Дискусія повинна спиратися на виважені аргументи, а не на силу переконань. Якщо двоє не можуть прийти до згоди, то рішення ухвалює команда більшістю голосів. 

 Перший етап завершується, коли всі учасники приходять до порозуміння щодо місця розташування карт на планшетці. При цьому кожна з груп, яка викладає критерії на планшетці, може розмішувати їх по-своєму. Надалі треба виписати на окремий аркуш перші п’ять аргументів кожної групи і порівняти їх між собою, за необхідності підкресливши подібні критерії та звернути увагу на якому вони місці.

Другий етап – це групові переговори. Групи, які проводили оцінку переваг, домовляються між собою стосовно тих аргументів, де їхні думки розійшлися. Те саме між собою роблять групи, які вивчали недоліки. Гра завершиться, коли групи приймуть спільне рішення про порядок першочергових аргументів. Вони презентуються представниками обох груп як результат колективної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАЙСТЕР - КЛАС

Я РОБЛЮ ЦЕ ТАК

 Денейчук Людмила Василівна,

 заступник директора з навчально-виховної роботи

 

Мета.

• Розвивати навички використання інтерактивних,  ігрових та ІКТ-технологій на уроках природничого циклу.
• Виховувати бережливе ставлення до природи і води зокрема., зацікавлення активними формами робота на уроці

Учасники: молоді вчителі та їх наставники.

Обладнання: мультимедійна презентація, картки самооцінювання, куб, ″мішок″ із загадками, пазли, плакат ″дерево знань″, смайлики, картки для об′єднання в групи.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

• Добрий день, шановні колеги!
• Перш ніж розпочати наше заняття пропоную вам трохи порухатись. Підійдіть, будь ласка, до столу,візьміть картку, знайдіть власників таких самих карток і сядьте разом.

 

(об’єднуються в групи)

 

• Епіграфом сьогоднішнього заняття я обрала слова Ушинського

«Учитель живе до тих пір, доки вчиться. Як тільки він перестає вчитися у ньому помирає учитель»

 

 

•  Пропоную вам на найближчі 35 хвилин побути у ролі учнів і на собі випробувати ефективність інтерактивних ігрових технологій в поєднанні з використанням ІКТ
• А щоб дізнатися тему нашого коротенького уроку давайте пограємо у гру «Кіт у мішку», відгадавши при цьому загадки, які ви не дивлячись дістанете.

 

(Відгадують загадки)

Росте вона вниз головою,

Не в літню пору, а зимою.

І тільки сонечко зігріє –

Вона заплаче й швидко гине. (бурулька)

 

Мене просять і чекають,

Я як покажусь тікають.(дощ)

 

Блищить, біжить, гадючиться

і все по низині крутиться. (річка)

 

Біле, як сорочка,

Пухнате, як квочка

Крил не має,

А гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться. (сніг)

 

Гра «Асоціації»

• З яким одним словом у вас асоціюються усі слова-відгадки?

 

 

2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ. МОТИВАЦІЯ

-  Отож тема нашого міні-уроку «Вода».

-  Речовина, яку знають усі, незалежно від освіти, кваліфікації та рівня життя.

 

- Погляньте, будь ласка, на екран. Перед вами супутник співпраці.

- Отож, сьогоднішнє наше завдання має мету:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

МОВЧАНКА

 

УВАГА питання:

1. Яка формула води?

2. Яку частину поверхні Землі займає вода?

3. Яка масова частка води в організмі людини?

(пишуть, показують)

КУБУВАННЯ

• А зараз пропоную вам пригадати фізичні властивості води. При цьому проведемо прийом «кубування».

•  
• Я кидаю одному з вас куб.
• Ваше завдання спіймати кубик і назвати фізичну властивість,що зображена на 1 грані.
• Потім перекинути куб іншому учневі..

   БУДЬТЕ НАПОГОТОВІ.

 

ПАЗЛИ

• Надіюсь вам не менш як і дітям буде цікаво скласти пазли.
• Завдання виконується групою на швидкість

 

• Додаткового смайлика отримає той хто пояснить утворену схему.

(Пояснюють)

• Перед вами дерево знань, на якому плоди - запитання для кожної групи. Підійдіть, будь ласка виберіть собі «яблучко».

 

РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ

• Дані питання дозволять нам пригадати деяку інформацію про воду. Для цього пропоную вам попрацювати в малих групах, в які ви об′єдналися на початку заняття. Пригадайте правила роботи  в малих групах. Подбайте,хто серед вас буде спікер, доповідач, посередник та секретар.

На виконання завдання вам відводиться 4 хвилини.

Завдання:

1 група. Яке значення води для природи та господарства.

2 група.  Поширення води у природі  та її вміст в живих організмах.

(працюють, доповідають)

• А зараз кожен учасник самостійно оцініть свою роботу в групі за допомогою карток само оцінювання по кожному з визначених критеріїв. Що ви відчували в момент само оцінювання своїх знань?

Картка оцінювання власної участі в роботі малої групи

Прізвище, ім′я

Оцініть себе по кожному з визначених критеріїв від 0 до 0,5 балів

1. Ви брали активну участь у роботі групи –
2. Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група –
3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи –
4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим –
5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед –
6. Ви доповідали класу про результати групової роботи –

Всього балів –

 

ІІІ. РЕФЛЕКСІЯ

• Я дякую вам за активність.

І

• На кінець поділіться своїми враженнями від заняття.

Продовжіть будь ласка речення.

• Отже, вашій увазі було представлено методики проведення інтерактивних вправ( незакінчене речення, робота в малих групах) в поєднанні з ігровими  технологіями (асоціації, пазли, загадки, кубування,мовчанка, дерево знань, кіт у мішку). Для тих кого зацікавили дані технології пропоную опрацювати.

- На сам кінець поділіться, будь ласка, своїми враженнями від заняття. Для цього зобразіть свої емоції на смайликах.

(малюють, показують)

• Дякую! Щиро бажаю успіхів! Дякую за співпрацю!
• До побачення!

СЕМІНАР-ТРЕНІНГ

Професійне самовизначення педагога

 

 Мосійчук Алла Федорівна,

практичний психолог

 

 

Мета: становлення та розвиток професійної та особистісної самосвідомості педагогів.

 

Завдання: 
- дати визначення «професійного самовизначення»;
- розробити модель професійного становлення педагога»;
- використовувати у власній практиці отриманий теоретичний і практичний матеріал.

Категорія учасників: молодів вчителі

Форма проведення: семінар-практикум з елементами тренінгу.

Методи роботи: 
- метод роботи в групах;
- метод проекту;
- метод групової дискусії.

 

Використовуваний матеріал:
-  чисті альбомні листи;
-  маркери або фломастери;
-  набір кольорових карток. Годинник; комп’ютер; наочність Первоцвіти

Структура тренінгу:
I. Привітання, обговорення правил роботи в групі.

II. Емоційний настрій учасників семінару на майбутню роботу. Вправа «Знайомство», Професія «Най-най».

ІІІ. Вправа очікування «Первоцвіти».

IV. Теоретична частина.

V. Вірш Дяк Т.В.
VI. Практична частина. Вправа «Модель професійного зростання педагога».
VII.Перегляд відео «10 кроків зростання педагогічної майстерності». 
VIII. Діагностична робота.

ІХ. Перегляд фільму «Про вчителів», «Сучасна школа устами учнів».

Х. Вправа – тест " Відчуття часу ( Суб'єктивна хвилина)"

ХІ. Практична частина (блок вправ по стабілізації психоемоційного стану педагогів). Медитативна вправа «Цвітіння троянди».

ХII. Рефлексія.Вправа «Первоцвіти»

XІІІ. Ритуал прощання.

Хід тренінгу.
I. Привітання, обговорення правил роботи в групі.
Час проведення: 3 хвилини.

II. Емоційний настрій учасників семінару на майбутню роботу.
Вправа «Знайомство», Професія «Най-най».

 

Час проведення: 7 хвилин.
Ведучий пропонує учасникам чотирьох груп по черзі відповісти на запропоновані питання за принципом «яка професія найкраща...»:

• найсмачніша;
• найжіночніша;
• найприкольніша;
• найстильніша;
• найкорисніша;
• найбільш захоплююча;
• найвеселіша (клоун, ведучий розважальної програми, гуморист іт.д.);
• найбільш волохата (перукар, стиліст і т.д.);
• найнебезпечніша (сапер, охоронець, рятувальник тощо);
• найкрасивіша (модель, фотомодель, актор і т.д.);
• найгрошовитіша (банкір, депутат, фінансист тощо);
• найпопулярніша (співак, представник шоу-бізнесу, політик тощо);
• найбільш чоловіча (каскадер, слюсар, водій тощо);
• найбільш навчальна (вчитель, вихователь, репетитор тощо);
• найромантичніша.

ІІІ. Вправа очікування «Первоцвіти».

Час проведення: 5 хвилин.

IV. Теоретична частина.
Час роботи: 13 хвилин.

Незалежно від того, де перебуває вчитель, атмосфера навколо нього – це відбиток його індивідуальності. Молодий учитель - учорашній студент, який переступив поріг школи. І тепер ким вона для нього стане – лагідною мамою, чи сердитою мачухою, залежить від нього.

За допомогою цього тренінгу для молодих, у майбутньому майстрів педагогічної праці, були створені умови, в яких вони максимально зможуть наблизитися до педагогічної майстерності. В цьому тренінгу використані, в основному рольові вправи та ігри, за допомогою яких молоді педагоги зможуть програти ті проблеми і ситуації, які виникнуть перед ними під час роботи.

  Метою тренінгу є сприяння психологічної адаптації молодих педагогів до умов роботи в школі, зокрема: корекція хибних очікувань і типових ілюзій щодо роботи, підвищення самооцінки та впевненості у собі та у своїх знаннях, адже часто молоді педагоги сумніваються у своїх можливостях, та добір оптимальної стратегії професійної діяльності.

Звичайно, даний тренінг не може гарантувати стовідсоткову адаптацію, а лише може сприяти прискоренню цього процесу, програти ті можливі ситуації, які можуть статися у роботі, щоб на майбутнє при виникненні такої ситуації вже не викликало паніки, а можна було спокійно розібратися у ній.

Вірш Юлі Анатоліївни

Сповідь учителя

Я щоранку заходжу у клас,

На дитячих обличчях – усміх.

Чого варта я, діти, без вас?

Ви – натхнення моє, мій успіх!

За плечима – минулі роки,

Але й досвід прийшов із літами.

Що я варта без вас, малюки?

Я безмежно люблю вас, я з вами!

Щоб любові вогонь не згас,

Щоб віддать дітям серце і душу,

Я щоранку заходжу у клас:

Я – учитель, я вчити мушу!

Всі ми вчителі і прийшли до школи за покликанням серця, щоб віддати свою любов дітям.

Професійне самовизначення - частина життєвого самовизначення, пошук і знаходження сенсу в обраній, освоюваної або вже виконуваної трудової діяльності.

Чим більше ви досягаєте у професійному становленні, тим більше розвиваєтеся як особистість. Однак професія педагога має свою специфіку: він працює з Людиною, а значить, його власна особистість є потужним "робочим інструментом". І, чим досконаліше цей інструмент, тим успішніше професійний результат. Таким чином, саме в педагогічній професії особистісне зростання є неодмінною умовою досягнення професійної функціоналізму.
Що ж таке професіоналізм? Професіоналізм - ступінь оволодіння індивідом професійними навичками, а професіонал - індивід, основне заняття якого є його професією; фахівець своєї справи, який має відповідну підготовку і кваліфікацію. Професіоналізм як психологічний і особистісний освіта характеризується не стільки професійними знаннями, навичками, професійно-значущими якостями, скільки неповторним мистецтвом постановки та вирішення професійних завдань, особливим розумінням дійсності в цілому і важких ситуацій діяльності. Саморозвиток - це результат професійної творчості, а не приросту знань, умінь і навичок. Покликанням стає інтерес, помножений на працю.
Етапи професійного становлення.

У професійному становленні можна виділити дві становить: особистісне становлення і становлення статусне (зовнішнє). Як правило, досягнення певного рівня в особистісному плані тягне за собою і просування по кар'єрних сходах, знаходить своє відображення у зовнішніх проявах. В більшості випадків людина, успішно освоює свою професійну діяльність, отримує визнання в суспільстві.
Тепер давайте розглянемо всі етапи, які проходить фахівець у своєму професійному просуванні.  Скористаємося одним із варіантів, запропонованих Е.А.Климовим.

ОПТАНТ (або фаза оптанта, оптації). Етап вибору професії.

АДЕПТ (або фаза адепта). Це людина, що вже став на шлях прихильності до професії і освоює її (навчання в спеціалізованому навчальному закладі: вузі, училище тощо)
 

АДАПТАНТ (або фаза адаптації, "звикання молодого фахівця до роботи). Адаптації вимагає входження в багато тонкощі роботи. Крім того, діяльність педагога пов'язана з безліччю непередбачених ситуацій (хоча їх типи, загалом-то, обмежені), для вирішення яких потрібен певний навик. Вважається. Що для вчителя ця фаза триває 3-5 років.

ІНТЕРНАЛ (або фаза интернала). Це вже досвідчений працівник, який вже може самостійно і успішно справлятися з основними професійними функціями на даному трудовому посту. Він вже всередині професії, став "своїм" як у свідомості інших, так і в самосвідомості.

МАЙСТЕР (або фаза майстерності). Працівник виділяється якимись спеціальними якостями, уміннями, або универсалізмом, широкої орієнтуванням в професійній області, або тим і іншим. Він знайшов свій індивідуальний, неповторний стиль діяльності, його результати стабільно добре, він має підстави вважати себе незамінним працівником.

АВТОРИТЕТ (або фаза авторитету). Це майстер своєї справи, широко відомий в своєму колі або за його межами (у галузі, на міжгалузевому рівні, в країні). Професійно-виробничі завдання він вирішує успішно за рахунок великого досвіду, умелости, уміння організувати свою роботу, оточити себе помічниками.

НАСТАВНИК (або фаза наставництва). Авторитетний майстер своєї справи, має однодумців, послідовників, учнів. Він передає досвід молодим. Стежить за їх ростом, його життя наповнене осмисленої перспективою.

V. Вірш Дяк Т.В.

VI. Практична частина. Вправа «Модель професійного зростання педагога».

Час проведення: 40 хвилин.

Робота проводиться в групах. Завдання учасників спрогнозувати і зобразити власну модель особистісного і професійного становлення педагога. По завершенню роботи, представник від кожної групи захищає розроблений проект.

VII.Перегляд відео «10 кроків зростання педагогічної майстерності». 
Час: 3 хвилини.

VIII. Діагностична робота.

Час проведення: 20 хвилин.

Методика Резапкиной «Психологічний портрет учителя».

Враховуючи, що саме в школі відбувається емоційне, соціальне і психічне становлення особистості, особливі вимоги пред'являються до вчителя, покликаного забезпечити це становлення. У кожній школі є люди, здатні до професійного та особистісного зростання, вільні від догм і стереотипів. 
Людині, здатному до саморефлексії, методика «Психологічний портрет учителя» допоможе побачити психологічні причини професійних утруднень перш, ніж вони стануть очевидні оточуючим, та прийняти рішення змінюватися самому або залишити все, як є. 
Інструкція
Шановні колеги! Ця методика допоможе вам уточнити свій стиль викладання і дізнатися деякі особистісні особливості. З трьох варіантів відповіді виберіть той, який найточніше відображає ваші думки, почуття, реакції і зазначте у відповідній клітці хрестиком або іншим символом.
1. У вихованні важливіше всього
1) оточити дитину теплотою і турботою;
2) шанобливе ставлення до старших;
3) виробити у нього певні погляди й уміння.
2. Якщо хтось у класі відволікається, я не можу вести урок
1) так; 2) ні; 3) залежно від настрою.
3. Коли учень на уроці викладає факти, які мені невідомі, я відчуваю
1) інтерес; 2) зніяковілість; 3) роздратування.
4. Якщо клас не приведений в порядок,
1) моя реакція залежить від ситуації;
2) я не звертаю на це уваги;
3) я не можу почати урок.
5. У конфліктах з іншими людьми я відчуваю провину за собою
1) часто; 2) в залежності від ситуації; 3) рідко.
Мене вважають успішним професіоналом 
1) так; 2) важко відповісти; 3) немає. 
7. Для мене важливіше
1) відносини з учнями; 2) з колегами; 3) відносини з самим собою.
8. Мене стомлює інтенсивне спілкування з людьми 
1) так; 2) іноді; 3) немає.
9. Присутність на уроці сторонніх
1) надихає мене; 
2) ніяк не позначається на моїй роботі;
3) вибиває мене з колії.
10. Я роблю зауваження дитині, що порушує порядок у громадському місці
1) в залежності від ситуації; 2) ні; 3) зазвичай.
11. Мої шкільні оцінки залежали від моїх зусиль, а не від настрою вчителів
1) так; 2) не завжди; 3) немає.
У мене склалися хороші стосунки з колегами 
1) так; 2) не з усіма; 3) немає. 
13. Під час перерви я волію спілкуватися
1) з учнями; 2) з колегами; 3) краще побути на самоті.
14. Я майже завжди йду на урок у піднесеному настрої
1) ні; 2) не завжди; 3) так.
15. У мене є такі якості, за якими я перевершую інших
1) так; 2) ні; 3) не впевнений.
16. Я віддаю перевагу працювати під керівництвом людини, яка
1) підтримує мою ініціативу;
2) не проявляє інтересу до моєї роботи;
3) чітко регламентує мою роботу.
17. Коли я будую плани, я не сумніваюся в успіху задуманого
1) зазвичай; 2) іноді; 3) сумніваюся.
18. Вдома я розповідаю про свою роботу
1) часто; 2) іноді; 3) немає. 
19. Випадкові зустрічі з учнями поза межами школи
1) приносять мені задоволення;
2) викликають у мене почуття незручності;
3) не викликають у мене особливих емоцій.
20. Буває, що без видимих причин я почуваю себе щасливою або нещасною 
1) часто; 2) рідко; 3) ніколи.
21. Зауваження з боку колег і адміністрації
1) мене мало хвилюють; 2) іноді зачіпають мене; 3) травмують мене.
22. Під час уроку я дотримуюся наміченого плану
1) в залежності від ситуації; 2) віддаю перевагу імпровізації; 3) завжди.
23. Для мене дуже важливо визнання моїх успіхів іншими людьми.
1) ні; 2) важко відповісти; 3) так.
24. Я займаюся справою, яка відповідає моїм здібностям 
1) так; 2) важко відповісти; 3) немає. 
25. Судження, що кожного учня потрібно приймати таким, який він є
1) приймаю; 2) не приймаю; 3) приймаю частково.
26. Мені не вистачає теплоти і підтримки з боку близьких
1) так; 2) іноді; 3) вистачає.
27. Думка про майбутню зустріч з учнями або колегами
1) приносить мені задоволення; 2) особливих емоцій не викликає; 3) мене обтяжує.
28. Коли я бачу, що учень поводиться зухвало по відношенню до мене
1) віддаю перевагу з'ясувати стосунки;
2) ігнорую цей факт;
3) я плачу йому тією ж монетою.
29. Від того, як виховують дітей у сім'ї, залежить
1) майже все; 2) дещо; 3) нічого не залежить.
30. Я відчуваю задоволення, коли думаю про свою роботу 
1) зазвичай; 2) іноді; 3) ніколи. 
31. У роботі для мене важливіше всього
1) прихильність учнів; 2) визнання колег; 3) душевний комфорт.
32. Успіх уроку залежить від мого фізичного і душевного стану
1) часто; 2) іноді; 3) не залежить.
33. В доброзичливому ставленні з боку колег я не сумніваюся
1) так; 2) важко відповісти; 3) немає.
34. Якщо учень висловлює точку зору, яку я не можу прийняти
1) намагаюся зрозуміти його точку зору;
2) переводжу розмову на іншу тему;
3) я намагаюся поправити його, пояснити йому його помилку.
35. Якщо я захочу, я зможу розташувати до себе будь-якого
1) так; 2) в залежності від ситуації; 3) навряд чи.
36. Мене влаштовує організація праці в нашому колективі 
1) так; 2) не зовсім; 3) немає. 
37. Якщо при мені незаслужено карають учня
1) я тут же заступлюсь за нього;
2) один на один зроблю зауваження колезі;
3) визнаю некоректним втручатися.
38. Робота дається мені ціною великої напруги
1) так; 2) іноді; 3) немає.
39. У мене немає сумнівів в своєму професіоналізмі
1) так, сумнівів немає; 2) важко відповісти; 3) є сумніви.
40. По-моєму, в шкільному колективі важливіше всього
1) можливість працювати творчо; 2) відсутність конфліктів; 3) трудова дисциплінарних-на.
41. На дітей впливає так багато факторів, що зусилля батьків зводяться нанівець.
1) ні; 2) не знаю; 3) так.
42. Хороша зарплата для мене - не головний мотив праці 
1) так; 2) важко відповісти; 3) немає, головний. 
43. Вислів «Я нічого не можу навчити цього учня, тому що він мене не любить»
1) приймаю повністю; 2) не приймаю; 3) змушує задуматися.
44. Думки про роботу заважають мені заснути
1) часто; 2) рідко; 3) ніколи не заважають.
45. На зборах і педрадах я 
1) часто виступаю з хвилюючим мене питань; 
2) інколи виступаю з хвилюючим мене питань; 
3) віддаю перевагу слухати інших.
46. Я вважаю, що вчитель може підвищити голос на учня
1) ні; 2) важко відповісти; 3) так.
47. Люди, які не зуміли реалізувати свої можливості, самі винні в цьому
1) так; 2) в окремих випадках; 3) немає.
48. Ситуації, коли мені не вдається виконати всю покладену на мене роботу, бувають 
1) дуже рідко; 2) час від часу; 3) часто. 
49. Під час канікул я відчуваю потребу у спілкуванні з учнями
1) так; 2) ні; 3) іноді.
50. Я знаходжу в собі достатньо сил, щоб впоратися з труднощами
1) рідко; 2) зазвичай; 3) завжди.
51. Мені доводилося виконувати накази людей не цілком компетентних
1) так; 2) не пам'ятаю; 3) немає.
52. Непередбачені ситуації на уроках
1) можна ефектно використовувати;
2) краще ігнорувати;
3) тільки заважають навчальному процесу.
53. Більшість невдач у моєму житті відбувалося за моєї власної вини
1) так; 2) не завжди; 3) немає.
54. Я отримую задоволення від роботи 
1) так; 2) часом; 3) немає. 
55. У конфлікті між учителем і учнем я в душі встаю на бік
1) учня; 2) вчителя; 3) зберігаю нейтралітет.
56. На початку або В кінці навчального року у мене проблеми зі здоров'ям
1) як правило; 2) не обов'язково; 3) проблем зі здоров'ям немає.
57. Мої учні ставляться до мене з симпатією
1) так; 2) не всі; 3) не знаю.
58. Вимоги начальства не викликають у мене протесту, навіть якщо я вважаю їх не обґрунтованими
1) викликають; 2) не знаю; 3) не викликають.
59. Успіх залежить від здібностей і працьовитості, а не від вдалого збігу обст-бов'язань
1) так; 2) важко відповісти; 3) немає.
60. Керівництво зазвичай приймає і підтримує мої ідеї 
1) так; 2) іноді; 3) немає. 

Обробка методики полягає у підрахунку зазначених варіантів в кожному стовпці і запису суми балів в нижніх клітинах. 

Переважання одного з трьох варіантів відповіді (більше п'яти виборів) у кожній з шести шкал дає підставу віднести поведінку вчителя, його почуття і реакції до певної групи, узагальнені характеристики якої представлені в «Коментарях та інтерпретації». Чим більше балів, тим вище ступінь співвіднесення з інтерпретацією. Якщо в двох стовпцях з трьох набрали однакову кількість балів (наприклад, по чотири або п'ять), значить, поведінка поєднує ознаки двох груп. Це може свідчити про те, що поведінкові установки вчителя остаточно не сформовані, він тільки шукає свій неповторний професійний почерк. Інша можлива причина - різноманітність поведінкових стереотипів. У будь-якому випадку робота з методикою. допоможе оцінити готівкову модель професійної поведінки і вибрати оптимальну. 
 

1. ПРІОРИТЕТНІ ЦІННОСТІ. 

1.1. Переважання першого варіанту говорить про особливу значущість для вчителя інте-ресов і проблем школярів. В основі відносин лежить безумовне прийняття уче-ників, які безпомилково відчувають людини, готового відстоювати їх інтереси, і платять йому довірою і любов'ю. На уроках такого вчителя учні відчувають себе в безпеці і комфорті. Сприятлива емоційна обстановка дає можливість плідної роботи і зберігає психічне здоров'я як вчителя, так і учнів.

1.2. Перевага другого варіанта говорить про особливу значущість для вчителя його відносин з колегами, орієнтацію на їх думку, що може свідчити про груповий залежності, яка нерідко пояснюється низькою самооцінкою. Вчителі мало цікавить внутрішній світ учня. У відносинах з таким учителем учні ведуть себе сторожко, напружено, не бачать в ньому союзника. Відносини в кращому випадку не носять особистісної забарвлення або пронизані почуттям недовіри і відчуження;

1.3. Переважання третього варіанту говорить про «самодостатності» вчителі, концентрації на свої переживання і проблеми. У відносинах з колегами та учнями переважає стриманість, відчуженість, яка може бути викликана як особистісними особливостями, так і неблагополучним психоемоційним станом (уникання контактів, викликане втомою і нервовим виснаженням). Можливо, коло інтересів вчителі не вичерпується шкільними проблемами, є й інші можливості самореалізації. Нерідко в цьому випадку людина шукає опору в собі і поза школи.

2. ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН

Особливості поведінки та сприйняття вчителя багато в чому обумовлені станом його нервової системи. При інформаційних та емоційних перевантаженнях, характерних для роботи в школі, можливі порушення рухового і мовного поведінки вчителя, проблеми зі здоров'ям.
2.1. Переважання першого варіанта свідчить про неблагополучному психоемоційному стані вчителя. Його головні ознаки: гостра реакція на дратівливі чинники; низька емоційна стійкість; схильність до тривоги; труднощі соціальної адаптації; наявність психосоматичної симптоматики; знижені результати при іс-слідуванні інтелекту. В окремих випадках переважання першого варіанту може бути викликано прагненням перебільшити свої проблеми;

2.2. Перевага другого варіанта або присутність в рівній мірі всіх трьох варіантів відповідей дозволяє припустити нестабільність психоемоційного перебуваючи-ня вчителя, яке, як правило, визначається трьома факторами в їх різних поєднаннях: вроджена підвищена чутливість нервової системи; невдалий збіг обставин; особистісні особливості, що визначають неадекватну реакцію на них;

2.3. Переважання третього варіанту говорить про благополучному психоемоційному стані, який визначає ефективність роботи вчителя, дає можливість не втрачати самовладання в екстремальних ситуаціях та приймати вірні рішення. Емоційна стабільність, передбачуваність і працездатність вчителя благотворно впливають на психологічний клімат у школі, якщо тільки людина не прагне применшити свої проблеми.

3. САМООЦІНКА

Самооцінка, або самосприйняття - це оцінка людиною самого себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Уявлення вчителя про засади викладання, вся його «особиста педагогічна філософія» багато в чому визначаються його самооцінкою.

3.1. Перевагу першого варіанта свідчить про позитивному самовосприятии, властивому людині, повною мірою реалізує свої можливості. Вчителям, що володіє позитивним самосприйняттям, легко створювати на уроці атмосферу живого спілкування, вступаючи з учнями в тісні контакти і надаючи їм психологічну підтримку. Вони довіряють людям і чекають від них дружелюбності, а не ворожості; уче-ніка сприймають як особистість, що заслуговує поваги;

3.2. Перевага другого варіанта, а також наявність усіх трьох варіантів відповідей говорить про нестійкої самооцінки, яка може змінюватися в залежності від ситуації. При вдалому збігу обставин людина з нестійкою самооцінкою відчуває емоційний і творчий підйом. У ці моменти він розкутий, впевнений у собі, у нього все виходить. Зниження самооцінки у «смузі невдач» негативно впливає на ефективність взаємодії з оточуючими, ускладнюючи вирішення професійних і життєвих проблем;

3.3. Переважання третього варіанту свідчить про негативний самовосприятии. Такій людині важко вступати у вільне спілкування з іншими. Перехід на неформальний стиль викладання, що вимагає інтелектуального, емоційного і морального напруження, виявляє уразливі місця, створює загрозу внутрішньої узгодженості.

4. СТИЛЬ ВИКЛАДАННЯ

На формування стилю впливає цілий ряд факторів: особистісні особливості, життєві установки, досвід. Стиль викладання може сприяти ефективності роботи вчителя або ускладнювати виконання вчителем своїх професійних обов'язків.

4.1. Переважання першого варіанта відповідей говорить про демократичному стилі вчителя. Учитель залучає учнів до прийняття рішень, прислухається до їхньої думки, заохочує самостійність суджень, враховує не тільки успішність, але й особистісні якості учнів. Основні методи впливу: спонукання, порада, прохання. Задоволеність своєю професією, гнучкість, висока ступінь прийняття себе та інших, відкритість, природність і доброзичливість у спілкуванні, що сприяють ефективності навчання;
4.2. Перевага другого варіанта відповіді вказує на риси ліберального (потурального) стилю. Такий вчитель іде від прийняття рішень, передаючи ініціативу учням, колегам, батькам. Організацію і контроль роботи учнів веде без системи, виявляє нерішучість, відчуває почуття залежності від учнів. Для такого вчителя характерна низька самооцінка, тривога і невпевненість у собі, низький життєвий тонус, незадоволеність своєю роботою;
4.3. Переважання третього варіанту говорить про авторитарних тенденціях. Вчитель використовує свої права, не рахуючись з думкою дітей і вимогою ситуації. Головні методи впливу - наказ, повчання. На уроках діти такого вчителя учні відчувають себе незатишно, втрачають активність і самостійність, їх самооцінка падає. Можливі конфліктні ситуації. Авторитарний стиль у чистому вигляді являє собою стресову виховну стратегію.

5. РІВЕНЬ СУБ'ЄКТИВНОГО КОНТРОЛЮ

Рівень суб'єктивного контролю показує, яку міру відповідальності за наші відносини з людьми і факти нашого життя ми готові взяти на себе. Професія вчителя вимагає готовності відповідати за іншу людину, іноді ціною свого душевного комфорту і особистого часу.
5.1. Переважання першого варіанту говорить про високий рівень суб'єктивного контролю. Люди з високим рівнем суб'єктивного контролю беруть на себе відповідальність за все, що відбувається в їхньому житті, пояснюючи це своїм характером і вчинками, а не зовнішніми обставинами (допомога або перешкоди з боку людей і про-стоятельств). Такі люди не схильні підкорятися тиску інших, гостро реагують на посягання на особисту свободу, володіють високою пошуковою активністю і впевненістю в собі;
5.2. Наявність однаковою мірою усіх трьох варіантів або переважання другого говорить про недостатню сформованості відповідальності за відносини, що склалися, і обставини свого життя;

5.3. Переважання третього варіанту говорить про зниженому рівні суб'єктивного контролю. Є пряма залежність між рівнем суб'єктивного контролю вчителя і ступенем його задоволеності своєю професійною діяльністю. Вчителі, що мають низький рівень суб'єктивного контролю, більше інших схильні до феномену «згоряння».

6. ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПРАЦЕЮ

Задоволеність працею - загальне поняття, що відображає ступінь душевного благополуччя професіонала. Задоволеність працею залежить від інтересу до своєї роботи, особистісних якостей людини, психологічного клімату в колективі, умов роботи, професійної успішності. 

6.1. Переважання першого варіанта свідчить про високий ступінь задоволеності своєю працею, що виявляється в інтересі до процесу і результатів своєї діяльності; конструктивних взаєминах з колегами та керівництвом, засновані на взаємоповазі. Рівень домагань людини, задоволеної своїм трудом, відповідає рівню його професійних досягнень;
6.2. Наявність однаковою мірою усіх трьох варіантів або переважання другого говорить про недостатню задоволеності людини своєю працею, низької професійної мотивації, слабкий інтерес до процесу і результатів своєї професійної діяльності, труднощі трудової адаптації;

6.3. Переважання третього варіанту говорить про незадоволеність людини своєю працею, що виявляється у відсутності інтересу до своєї роботи, демотивації, неможливості повноцінної професійної самореалізації на даному робочому місці, проблеми трудової адаптації.
Те, що я роблю, я не назвав би роботою. 

Задоволеність працею - це показник, що відображає ступінь благополуччя людини в трудовій діяльності, і включає інтерес до роботи, задоволеність відносинами в колективі, умовами праці, можливістю професійного розвитку. Наступна методика дозволяє уточнити ризики емоційного вигорання та професійної деформації, оцінивши загальну задоволеність працею та її складові. 

Якщо ми хоча б не намагаємося розкрити смисли і цінності, що лежать за межами професійної діяльності, ми ніколи не вирвемося із замкнутого кола: «Для чого ми працюємо?» - «Щоб жити!» - «А для чого живемо?» - «Щоб працювати!».

Кажуть, що щасливий той чоловік, який вранці з радістю і задоволенням іде на роботу, а ввечері з радістю і задоволенням повертається додому. Робота, професійна діяльність, дійсно, займають важливе місце в житті будь-якої людини. В ній - джерело людської гідності, можливість реалізувати свої різноманітні здібності і особистісний потенціал. 
Між тим доводиться констатувати, що багато вчителів відчувають сьогодні незадоволеність своєю діяльністю. Зростаюча незадоволеність роботою та собою свідчить про виникнення професійного кризи, що відбувається на будь-яких вікових і професійних етапах діяльності педагогів. 
Криза виникає тоді, коли старе в професійному праці вже не задовольняє, а нове ще не знайдено, або зустрічає опір у професійному середовищі.
Подолати стан незадоволеності можна тільки тоді, коли буде проаналізована ситуація, що склалася. Важливо зрозуміти, в чому конкретно стресову напругу і незадоволеність виражаються саме у вас. Необхідно визначити, наскільки сильна ваша потреба в «перебудові»? Чи готові ви докласти зусилля до того, щоб змінити ситуацію? Необхідно виробити в себе активно-діяльне ставлення до тих аспектів діяльності, які викликають незадоволеність, дискомфорт і розчарування. 

Задоволеність професійною діяльністю вчителя залежить не тільки від зовнішніх факторів, але й від особистісних особливостей, однією з яких є характер локусу контролю. Постулати людини з інтернальним локусом контролю: «Я сам відповідаю за свої успіхи і невдачі», «Я повинен і можу це зробити». При екстернальному локусі контролю кажуть, що людина приписує відповідальність зовнішнім факторам: іншим людям, долі, сформованим обставинам.

Незадоволеними найчастіше бувають ті, хто більшою мірою схильні звинувачувати в своїх невдачах навколишнє середовище. Звинувачення в адресу інших людей блокують власну активність, заважають зосередити увагу на виборі конструктивних способів власної поведінки. 
Чим більші зусилля людина докладає до своєї роботи, чим більш вона є для нього стимулюючим і привабливим фактором, тим вище результативність діяльності і задоволеність нею.

Підвищити свій рівень задоволеності від роботи можна шляхом формування у себе готовності до специфіки педагогічної діяльності, до її мінливості, а отже, і стресогенності: 

- регулярно здійснюйте планування (календарне, поточне), щоб не допускати дезорганізації в намічених справах;

- ставте досяжні цілі;

- налаштуйтеся на успіх;

- уникайте критикования інших, зосередьте свою увагу на позитивних якостях оточуючих людей;

- візьміть на себе основну відповідальність за свою мотивацію до життя, роботи.

 

ІХ. Перегляд фільму «Про вчителів», «Сучасна школа устами учнів».
Час проведення: 25 хвилин.

 

Х.

Мета: визначення рівня тривожності та відчуття часу.

Хід вправи:  Перед тим, як ми приступимо до слідуючої вправи, нам раніше потрібно пройти невеличкий тест.

Зафіксуйте час на годину з секундою стрілкою і відведіть погляд від годинника. Подумки зафіксуйте протікання часу.

Як тільки, на вашу думку, мине  хвилина, подивіться на годинник.

 

ХІ. Практична частина (блок вправ по стабілізації психоемоційного стану педагогів).
Медитативна вправа «Цвітіння троянди».
Час проведення: 12 хвилин.
«З ранніх часів квіти розглядаються як символ особистого і на сході, і на Заході. У Китаї це була «Золота квітка», в Індії і на Тибеті - лотос, в Європі та Персії - троянда.
ОСОБИСТЕ символізувалося вже розкритим бутоном квітки. Цей динамічний символ розвитку глибоко відповідає дійсності, в основі якої лежить поступове розкриття людської сутності і взагалі розвиток всіх природних процесів.
Порядок виконання:
1. Сядьте спокійно і зручно. Закрийте очі, зробіть кілька глибоких вдихів і видихів. Розслабтеся.
2. Уявіть кущ троянди з великою кількістю квіток і бутонів. Бутон ще прихований зеленими листочками - чашолистками, але в самому верху можна побачити маленьку точку рожевого кольору. Зосередьтеся на цьому образі, тримайте його в самому центрі вашої свідомості.
3. Дуже повільно чашолистки починають відокремлюватися, розвертаючись назовні, розкриваючи пелюстки, які все ще зімкнуті. Чашолистки розкриваються, і ось ви бачите цілий бутон.
4. Потім пелюстки теж повільно починають розгортатися, поступово роз'єднуватися, поки ми не побачимо пахучу розкриту троянду перед собою. Тепер постарайтеся відчути аромат троянди, її характерний, особливий запах.
5. Тепер уявіть собі промінь сонця, що освітлює троянду, що дає їй світло і зігріває її. Деякий час споглядайте її, освітлену сонцем.
6. Киньте погляд в самий центр квітки. Ви побачите там обличчя мудрої істоти, повної кохання, любові та розуміння до вас.
7. Поговоріть з ним або з нею про важливе у вашому житті в цей момент. Вільно задавайте питання, які мають значення для вас: про життєві проблеми, шляхи або вибори, які стоять перед вами.
8. Тепер ідентифікуйте себе з трояндою: уявіть, що ви стаєте нею або що вся квітка знаходиться десь всередині вас. Усвідомте те, що троянда - і мудре створіння - знаходяться у вас, що ви можете спілкуватися з ними і знайти їх якості, якщо тільки захочете цього
9. Тепер уявіть, що ви стаєте цілим рожевим кущем ... Усвідомте, що ви міцно пов'язані з землею... Вона живить вас... Ваші листя і квіти ростуть, вбираючи в себе енергію і тепло сонячних променів.
10. Усвідомте всі рожеві кущі, інші рослини і дерева - всі вони живуть тієї ж життєдайною енергією, всі вони частина однієї планети, великого цілого. Усвідомлюйте  це деякий час... Потім, коли захочете, відкрийте очі ...

ХII. Рефлексія.
Вправа «Первоцвіти»
Час проведення: 6 хвилин.

XІІІ. Ритуал прощання.
Час проведення: 3 хвилини.

Завершити тренінг хочу притчею про Майстра, епіграфом до якої є такі слова: « Кожний, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести до успіху – справжній Майстер…»

Притча

 Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка – хто краще за всіх грає. Кожний інструмент почав виводити свою мелодію, показувати свою майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. Що більше старався кожен з них, то не зрозумілішою й потворнішою виходила мелодія. Але з’явилася людина й одним помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: « Друзі, мелодія – це одне ціле. Нехай кожний прислухається до іншого, і ви побачите, що вийде». Людина знову змахнула рукою, і спочатку несміливо, а потім усе краще залунала мелодія, у якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, ніжність сопілки й величність контрабаса.

 Інструменти грали, стежачи за помахами рук людини. А мелодія все звучала і звучала, поєднуючи виконавців і слухачів у єдине ціле.

Як важливо, щоб оркестром хтось диригував. Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об’єднані однією метою й спрямовані єдиною волею в єдиному пориві…

Таким Майстрами, шановні вчителі, є Ви, а інструментами – Ваші учні. Ми з Вами , хочемо того чи ні, є вчителями нового століття і всі будемо працювати, щоб навчання стало радістю й задоволенням для кожної дитини, щоб шкільне життя, в якому беруть участь учнів і вчителі, досягло гармонії. Хороші вчителі створюють хороших учнів, і в майбутньому, я вірю, учні нашої школи стануть справжніми людьми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИХОВНА ГОДИНА

МОЯ УКРАЇНА – ВІЛЬНА КРАЇНА

Денейчук Світлана Олександрівна,

класний керівник

Мета:

 

•                                                         поглибити знання учнів про Україну;
•                                                         формувати ціннісне ставлення до держави, родини, громадянина; почуття належності до своєї країни, її історії та традицій;
•                                                         розвивати громадянські цінності: патріотизм, людяність, толерантність;
•                                                         розвивати логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати  факти, робити висновки, відстоювати власну позицію;
•                                                         виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до скарбів                                         Батьківщини, розуміння людини – як найвищого творіння.

 

Обладнання: карта України; зображення герба, прапора; малюнки, державна та народна символіка, кросворди, мультимедійна презентація.

 

 

 

 

 

 

 

І. Оголошення теми.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть..

Та тільки одну батьківщину

Ми маємо…її Україною звуть.

Учитель. Дорогі учні,шановні гості, як ви вже зрозуміли говорити сьогодні будемо про найдорожче для нас, про те про що можна говорити безкінечно-про  вільну  Україну. Я надіюся, що сьогодні ви ще раз переконаєтесь у величі та самобутності нашої держави, відчуєте себе її невід′ємною частинкою.

Працювати ви будете в групах ,парах та індивідуально. За результативну роботу отримуватимете смайлики.

Я щиро надіюся на вашу активність, та на допомогу наших гостей.

Учитель. Наша країна  – своєрідний феномен: одночасно древня і юна, славнозвісна і маловідома. На політичній карті світу як самостійна держава з’явилася  порівняно недавно, але її праматір – трипільська цивілізація, а потім – Київська Русь відомі своєю величчю на весь світ.

 Уперше назву «Україна» вжито у Київському літописі 1187 року на означення Переяславської, Київської та Чернігівської земель.

Є кілька версій щодо значення слова «Україна».

1. означає «країна», «край»;
2. прадавня назва сонячної благодаті, райська земля;
3. в українській мові вживається від дієслова «украяти», яке означає «відокремити».

Послухайте будь ласка одну з легенд про створення України

Легенда про створення України

Бог створив нашу землю і почав роздавати її різним народам. Наші предки пізно спохватилися, і землі їм не дісталося. От вони прийшли до Бога, який в цей час молився. Через деякий час Бог озирнувся і запитав їх:

— Чого ви прийшли до мене?

Дізнавшись, що вони осталися без землі, він запропонував їм чорну землю.

— Ні. Ми не будемо там жити. Там уже живуть німці, французи, італійці, — сказали наші предки.

— Ну тоді я дам вам землю, яку я залишив для раю. Там є все: річки, озера, пустелі, ліси, гори. Але пам’ятайте: якщо будете берегти цю землю, то вона буде ваша, а якщо ні — то ворога, — сказав Бог.

Пішли предки наші на ту землю і оселилися там. А країну свою називали Україною. І зараз ми живемо на тій самій райській землі.

Отже, «Україна» означає «земля відокремлена від решти, або наша власна земля.

 

БЛІЦ-ТУРНІР

 

Вчитель. Увага!  Розпочинаємо бліц-турнір.

Дайте, будь ласка відповідь на питання

1.  Назвіть столицю нашої держави. (Киів)

2.  Як ви вважаєте, чи може бути  день народження у держави?  Коли його святкують? (Так, День Незалежності)

3. Скільки років нашій країні?(24 роки)

АСОЦІАТИВИЙ КУЩ

Вчитель.24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України. А 1 грудня Акт було підтверджено Всеукраїнським референдумом.

•    Доберіть синоніми до слова незалежна, щоб зрозуміти суть цього терміну

                                         вільна

                            соборна                            недоторкана

 

 

                                        НЕЗАЛЕЖНА

 

ГЕОГРАФІЧНЕ ЛОТО

Вчитель.Україна – одна з найбільших європейських держав. Із заходу на схід вона простягається на 1316 км, а з півночі  на південь – на 839 км

   - Україна – європейська держава, назвіть її сусідів.

(показують біля карти)

Вчитель. А зараз пропоную вам пограти в географічне лото. Для цього

попрацюєте в групах. Ви повинні кожній жовтій картці знайти відповідну блакитну. Завдання виконується на швидкість.

ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Вчитель.

-Скажіть, будь ласка, як потрібноповодитись під час виконання Гімну?

(висловлюванняучнів)

(Звучить Гімн України).

Вчитель. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав в ХІХ столітті відомий український поет Павло Чубинський. А слова на музику поклав видатний композитор Михайло Вербицький.

Вчитель.

• Щоб більше дізнатися інформації про наш герб розв′яжіть кросворд.

Г

Е

Р

Б

 

1. 1гр Державний символ України – урочиста пісня, яку виконують стоячи під час свят та урочистих подій                (гімн).

2. 2гр Квітка – символ нескореності, незалежності, непереможності (деревій).

3.1гр Квітка – символ ніжності  (ромашка).

4. 2гр Збірка віршів Т.Шевченка («Кобзар»).

Вчитель. Наш герб - тризуб, це воля, слава, сила. Є близько 40 версій про походження.  Жодна з них не є загальновизнаною, але можна виділити кілька теорій які є найбільш обґрунтованими. Це трактування Тризуба як стилізованих зображень або сокола, або якоря-хреста, або «зброї богів» блискавки

Вчитель.

Вчитель. Державний Прапор України синьо-жовтий.

 

- Давайте пофантазуємо ж про те, чому саме ці два кольори вибрано для нашого прапора. Які почуття, скажімо, викликає у вас жовтий колір?

(Учні висловлюють свої думки)

- Так, правильно. Жовтий колір - це колір пшеничної ниви,колір хліба - зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний колос.

-  А про що вам говорить синій колір?

(Учні висловлюють свої думки)

 

Звичайно, це колір ясного, чистого, мирного неба. Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для свого Національного Прапора.

Інформаційна мозаїка

Вчитель. Крім офіційних атрибутів держави – герба прапора, гімну, які презентують нашу країну на міжнародних зустрічах, симпозіумах, змаганнях, існують ще й народні символи.

Їхнє призначення: збереження і примноження історичної пам’яті народу певної території, тобто така собі соціальна ідентифікація. Елементами народної самобутності наділені рослини, тварини, предмети побуту, їжа, музичні інструменти тощо.

На виставці , яку ми організували в нашому класі представленні деякі символи України. Давайте познайомимо один одного з тим що вони означають.

Хліб-сіль на вишитому рушнику

Дорогих гостей у нас зазвичай зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Ця традиція з давніх-давен дійшла до наших днів. Вона засвідчує шанобливе ставлення до того, кого зустрічають, і відкритість та гостинність господ   дарів. Це знак довіри, побажання достатку та щастя.

Червона калина

 Калина для українців – символ родини, отчого дому, рідної землі. Кетягами спілої калини прикрашали дівчата віночки та весільний коровай. А на могилах козаків, які не повернулися додому, садили калинові кущі – знак пам’яті та любові.

Верба

. Верба - це символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча. З давніх-давен в країні вербу вважали святим деревом. Дуже часто в народних піснях верба є символом суму, туги. Як символом суму, туги за Україною стала верба, яку посадив Т.Г. Шевченко на чужині, перебуваючи на засланні.

 

Жито

Жито – символ життя і життєвого благополуччя. Це основа всього живого; є дійсною  основою життя навіть за своєю назвою – в них спільний корінь: жито зростає в житті, а життя виростає з жита.

Тож жито – від життя, а життя неможливе без хліба, який, у свою чергу, неможливий без жита...

Окрім усього, жито – виразник життєвої мудрості.

Українська вишивка

Україну можна пізнати серед інших держав і за вишивкою. Українським візерункам притаманні як геометричні орнаменти, так і рослинні та зоологічні. Проте, що це ремесло було в пошані на нашій землі здавна, свідчать кам’яні скіфські баби, на яких добре збереглися схематичні орнаментальні зображення на одязі.     Вишивка – символ незламності народу та оберіг його майбутнього. Сьогодні вишивкою оздоблюють рушники, одяг, предмети побуту, це вважається стильно і сучасно.

Українська пісня

Українська пісня – душа народу, яка знайшла своє вираження та відображення в співочих образах. Переживання, будь-які враження, релігійні вірування та погляди висловлювались в різних пісенних жанрах.

 Натхнення для створення мелодій народ черпав звідусіль.

Своїм походженням пісня походить з сивої давнини, з часів, коли наші предки були язичниками, вірували у вищі сили природи, відповідно, в більшості пісень вонизамовляли, спонукали та дякували силам  дощу, сонця за поміч в збиранні родючого врожаю тощо. Пісня для українців стала найдорожчим та невичерпним народним скарбом.

 

Бандура

Бандура – унікальний музичний інструмент, який

практично немає  аналогів у світі. Разом із кобзою талірою вважається національним символом українців.Кобзарі і бандуристи, співці нашої історії, нашої слави,піднімали дух народу творили епос України. Були першими журналістами і поетами, композиторами і піснярами. Ходили від села до села, знали що, де відбувається, які настрої у народу, розповідали у піснях і думах про побачене і почуте, про славне лицарство козацьке, гетьманів, славні подвиги, людське горе у неволі.

Вчитель. Щобтрохивідпочити, пропонуюпослухати вам українську пісню, яку виконують тріо бандуристок «Квітана».

 

ГРА «НАЙ-НАЙ…»

Вчитель. А зараз ми дізнаємось про найбільше, найширше, найглибше, найнезвичайніше, чим багатий наш рідний край. Першою відповідає та група, учні якої перші піднімуть руки

• Найбільше місто України (Київ).

• Найбільша річка України (Дніпро).

 

 

 

• Найглибше озеро (Світязь на Волині).

 

 

• Найбільше пам’ятників по всьому світі було встановлено… (Шевченко ).

 

• Найбільший і найстаріший заповідник в Європі (Асканія Нова в Херсонській області).

 

 

• Найстаріше дерево (1300-річний дуб у Рівненській області).

• Найвище дерево (модрина заввишки 54 м в м. Рахові на Закарпатті).

 

 

 

• Найбільша тварина (зубр, маса якого перевищує 1 т, живе в Карпатах)

 

• Найбільший літак («Мрія», АН-255)

Вчитель. Так, нам дійсно є чим гордитися:

• нинішня Україна – одна з найбільших держав у Європі. Саме на території України вчені визначили географічний центр Стародавнього Світу;
• за наявністю природних ресурсів Україну вважають найбагатшою країною в Європі;
• на Всесвітньому конкурсі мов у Парижі українська була визнана однією з наймелодійніших.

 

Але найголовніше, Україна є домівкою майже 46 мільйонів громадян, кожний з яких – талановита, непересічна особистість.

Багато українців живуть в інших країнах світу.

- Як ви вважаєте, чому кажуть, що найцінніший скарб держави – це люди?

(Учні висловлюють свої думки)

 

Гра «Славетні українці».

Вчитель. Щоб перевірити кого із сучасників, відомих людей України ви знаєте пограємо у гру «Славетні українці»

- Увага на екран . перед вами фото відомих українців. На аркуші паперу записані їх прізвища . Завдання: записати їх рід діяльності. Працювати будете в парах протягом 2 хвилин. (працюють).

-Час вийшов.

Давайте перевіримо результати вашої роботи.

Я називаю прізвище, а ви рід діяльності.

Відповідати буде та пара, яка перша підніме руку.

А щоб було по чесному слідкувати за вашою швидкістю будуть наші гості.

Отож, приготувалися.

 

Т.Шевченко (поет),

В.Кличко (боксер),

 С.Крушельницька (співачка),

С.Корольов (конструктор), 

К.Білокур (художниця),

В.Лобановський (футбольний тренер),

С.Бубка (спортсмен),

М. Амосов (лікар) тощо.

 

Вчитель. Україна складається з різних регіонів: Буковина, Волинь, Полісся, Таврія, Донбас…Але найкраще, наймиліше те місце, де ми народилися і виросли.

_____________________погодилася підготувати творчу роботу, в якій розкаже про свою маленьку батьківщину. (виступ учениці).

 

Гра «Українці-патріоти».

Вчитель.  Про батьківщину написано немало віршів тощо. Пропоную пограти у гру «Українці-патріоти». Завдання: знайти відповідності між частини прислів’я.

- Скажіть, будь ласка, як ви розуміте значення прислів'я.

Молитва за Україну

УЧИТЕЛЬ. Історична доля України складалася непросто. Та на всіх історичних перехрестях, як власну душу, нетлінний скарб, народ плекав рідну мову, власну культуру і звичаї. І зараз ми теж переживаємо період невдач і розчарувань, гоніння і роздробленості. Ви є юними свідками подій, про які потім писатимуть в усіх підручниках з історії – це революція гідності та антитерористична операція на сході України.

Тож давайте щиро помолимося за мирне небо над нашою Україною, за життя кожного українця, який бореться за нашу волю і суверенітет; за вічний спокій тих хто загинув захищаючи нас, за всіх нас.

(Молитва. Відео.)

 

Заключна частина. Підбиття підсумків.

УЧИТЕЛЬ: Розмову про Україну та про її символи можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія.

Скажіть будь ласка, що дізнався нового на виховній годині? Иротьл

Я  дякую вам за співпрацю і щиро вірю, що у ваших серцях живе любов до України-неньки.

Тож хочу вручити вам диплом за любов до Укра

ни.

Крім того я віддам цей значок патріота найактивнішому сьогодні.

(визначають гості найактивнішого учня).

А цей коровай ми вручимо нашим гостям.

 

Вчитель. Запам'ятайте те, про що ми сьогодні говорили. Любіть свою землю, випрошуйте  у Всевишнього ласки і допомоги, вивчайте, знайте і поважайте її символи, не дайте нікому її скривдити.

 

 

 

 

 

Література

 

1.В.М. Лізинський. Ідеї до проектів і практика керування школою. - Х.: Веста: видавництво «Ранок», 2007. – 160с.

 

2.В.І. Звєрєв. Як зробити керування школою успішним. – Х.: Веста: видавництво «Ранок», 2007. – 160с.

 

3. Т.М. Макарова. Планування та організація методичної роботи в школі. – Х.: Веста: видавництво «Ранок», 2007 р. – 160с.

 

4.Л.Д. Івченко. Організація та планування методичної роботи в школі // ж. «Управління школою», №5 лютий 2008р.

 

5. Ш.О.Амонашвілі, С.М.Лисенкова, В.Ф.Шаталов. Київ «Педагогіка». Київ «Академія». 2002р.

 

6. В.М.Галузинський, М.Б.Євтух. «Педагогіка: теорія та історія». Київ «Вища школа» 1995р.