Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічний зміст основних засобів.

1.1 Поняття та класифікація основних засобів.

1.2. Оцінка основних засобів

1.3. Переоцінка  основних засобів

Розділ 2.  Вибуття основних засобів

2.1. Документальне оформлення вибуття основних засобів.

2.2. Основні способи вибуття

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Одним із найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва являється забезпеченість їх основними фондами в необхідній кількості та асортименті та більш повне їх використання. Формування ринкових відносин передбачає конкурентну боротьбу між різними товаровиробниками, перемогти в якій зможуть ті із них, хто найбільш ефективно використовує всі види наявних ресурсів.
Становлення та формування ринкових відносин передбачає подальше удосконалення організації обліку основних засобів.

Основні засоби  являють собою сукупність засобів праці, які функціонують у виробничому процесі в натуральному вигляді на протязі довгого періоду, на протязі якого їх вартість по частинам передається на випущену продукцію.
Організація обліку основних засобів сприяє ефективному використанню машин, обладнання, виробничих площин та інших засобів праці.
Бухгалтерський облік основних засобів в установах повинен забезпечувати їх збереження та найбільш ефективне використання, правильне документальне оформлення та своєчасне відображення їх руху в поточному обліку, а також правильну оцінку в балансі та звітах. І серед цих задач чимале значення має облік вибуття основних засобів

Метою даної роботи є детальний розгляд основних засобів: їх загальних характеристик, а також організації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємствах.
Завданням роботи являється оволодіння способами та методами ведення обліку та документації за основними засобами.

Розділ 1.  Економічний зміст основних засобів.

1.1 Поняття, оцінка та класифікація основних засобів.

Основні засоби -  матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально – культурних функцій, очікуваний  строк корисного використання ( експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

До основних засобів належать  будівлі, споруди, передавальні устаткування, машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, доросла робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження. До основних засобів також включають капітальні вкладення на поліпшення  земель ( меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання та інші об’єкти.

Класифікація основних засобів

Основні засоби класифікуються за такими критеріями:

1. За приналежністю – власні та орендовані;
2. За використанням – діючі (ті, що знаходяться в експлуатації) і недіючі (ті, що знаходяться на складі, у запасі, на консервації і т.д.)
3. За участю в діяльності підприємства – виробничі та невиробничі.
4. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються:
   1.  основні засоби
   2. інші необоротні матеріальні активи
   3. незавершені капітальні інвестиції

5.В Законі України “Про оподаткування прибутку підприємства” основні засоби поділені на таки групи:

• група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі  жилі будинки та їх частини ( квартири і місця загального користування) вартість капітального поліпшення землі;
• група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні електро­механічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устат­кування та приладдя до них;
• група 3 - будь-які основні фонди,  не включені в групи 1,2,4;
• група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматич­ного оброблення інформації, пов'яза­ні з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні систе­ми, комп'ютерні програми, телефони (утому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

1.2. Оцінка основних засобів

 Первісна вартість – історична (фактична) собівартість   необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення оборотних активів).

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

1. суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконані будівельно – монтажних робіт (без непрямих податків);
2. реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням ( отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
3. сума ввізного мита;
4. суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству;
5. витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
6. витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
7. інші витрати , безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану , у якому вони придатні для використання їх запланованою метою.

 Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від ліквідації (реалізації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням  витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

    Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість  значно (більш як на 10 % ) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта , який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат.

Під справедливою вартістю основного засобу розуміють  вартість  конкретного об’єкта основних засобів, що може бути отримана в операціях обміну між проінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами. Згідно з додатком до П(С)БО 19 справедлива вартість  основних засобів визначається таким чином:

1. земля та будинки – ринкова вартість;
2. машини та обладнання – ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлена вартість ( сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки;
3. інші засоби – відновлена вартість.

Залишкова вартість основних засобів визначається як різниця між первісною вартістю і сумою їх зносу. Залишкова вартість більш реально показує залишок засобів, а тому вона відображається в балансі підприємства й входить в його валюту (підсумок). Залишкова вартість об'єктів постійно змінюється внаслідок їх зносу.

Придбані (створені) основні  засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є  об’єкт основних засобів. Це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійною

 Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Первісною вартістю безоплатно отриманих засобів  є їх справедлива вартість на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками ( учасниками ) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо,  дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з П(С)БО 9 і 16.

1.3. Переоцінка  основних засобів

  Підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більше ніж на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. При цьому в разі переоцінки одного об’єкта з групи основних засобів на ту ж дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої відноситься цей об’єкт.

 Для проведення переоцінки необхідно:

1. Провести аналіз вартості основних засобів
2. Видати наказ про переоцінку. Цей документ регламентує створення експертної комісії, порядок і строки її проведення
3. Виявляють всі об’єкти основних засобів, які підлягають переоцінці (якщо переоцінюють один об’єкт, то здійснюють переоцінку всієї групи)
4. Бухгалтерія готує і подає комісії відомість переоцінки основних засобів, яка складається довільної форми
5. Для кожного об’єкта визначається справедлива вартість і розраховується індекс переоцінки.

Розділ 2.   Вибуття основних засобів

2.1. Документальне оформлення вибуття основних засобів.

Типова форма №03-1 «Акт прийому – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосовується для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації). При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт  складається в одному примірнику на кожний об’єкт. Складання загального акту, яким оформляється приймання декількох об’єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.
При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке передає основні засоби).
При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.
Типова форма №03-2 «Акт прийому – здачі відремонтованих, реконструованих та модернізованих об’єктів» застосовується для оформлення приймання – здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).
Типові форми №03-3 «Акт на списання основних засобів» та №03-4 «Акт на списання автотранспортних засобів» застосовують для оформлення вибуття окремих об’єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.
Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (організації). Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділ «Розрахунок результатів списання об’єкта».
Типова форма №03-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж буудівельної машини, що взята напрокат» складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, яку було взято напрокат. Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі у прокат та після повернення.
Типова форма №03-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» застосовується для аналітичного та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об’єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією, проте існує варіант побудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один у бухгалтерії, другий – у місцях експлуатації основних засбів замість форми №03-9 «інвентарний список основних засобів».
Типова форма №03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів» застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.
Типова форма №03-8 застосовується при ручній обробці блікової інформації для обліку руху основнх засбів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примінику.
Типові форми №03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств), №03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій), №03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту» використовуються для розрахунку амортизації основних засобів. Ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації.
Поряд з інвентарними картками аналітичний облік основних засобів здійснюється у книзі обліку основних засобів, або у Відомості 4-М при спрощеній формі обліку. У книзі або у відомості обліку основних засобів реєстрацію об’єктів основних засобів здійснюють у розрізі конкретних підрозділів підприємства з розмежуванням їх за обліково-класифікаційними групами.  

Вибуття основних засобів оформляється Актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), в якому відображаються первинна вартість об’єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, причина вибуття об’єкта (реалізація, ліквідація, безоплатна передача тощо), витрати, пов’язані з вибуттям, а також результат від списання об’єкта. На основі акту здійснюються відповідні записи в інвентарних картках та інвентарному списку.

Регістри аналітичного обліку (інвентарні картки) реалізованих основних засобів додаються до документів, якими оформлені факти вибуття таких активів.

Переміщення основних засобів усередині підприємства (організації): з цеху в цех, із відділу в цех і навпаки — оформляється виписуванням накладної типової форми на внутрішнє переміщення основних засобів. Екземпляр накладної з розписками одержувача й того, хто здав, передається в бухгалтерію підприємства.

Бухгалтерія підприємства (організації) відмічає у відповідних інвентарних картках передані об’єкти і розміщує їх у картотеці за новим місцезнаходженням. Необхідні записи (відмітки) здійснюються в інвентарних списках об’єктів.

У разі внутрішнього переміщення частини основних засобів, що обліковуються на одній інвентарній картці, бухгалтерія підприємства (організації) здійснює про це відповідну відмітку в екземплярі картки, а також в описі інвентарних карток і одночасно виписує на передані об’єкти додаткові екземпляри інвентарних карток, які розміщуються в картотеці за новим місцезнаходженням переданих основних засобів. Відповідні записи здійснюються в інвентарних картках об’єктів за місцем їх знаходження.

Списання з балансів підприємств (організацій) об’єктів основних засобів, що ліквідуються, здійснюється згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 р. № 291, та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

Ліквідація об’єкта основних засобів оформлюється актами на списання типової форми (03-3 “Акт на списання основних засобів” і 03-4 “Акт на списання автотранспортних засобів”, затверджених Міністерством статистики України від 29.12.95 р. № 352), які скла­даються комісією та затверджуються керівником підприємства.

Оформлений акт на ліквідацію основних засобів передається в бухгалтерію підприємства (організації), яка здійснює відмітку про вибуття об’єкта в інвентарній картці, а також в опису інвентарних карток. Відповідні записи здійснюються в інвентарному списку основних засобів за місцем їх знаходження.

Якщо на одній картці обліковується кілька інвентарних об’єктів, частина з яких ліквідується, бухгалтерія відмічає вибуття об’єк­тів у картці, в описі інвентарних карток і в інвентарному списку.

Ліквідація окремих пристроїв, що входять до складу інвентарного об’єкта, тобто його часткова ліквідація, оформляється за загальними правилами.

2.2. Основні способи вибуття

При вибутті основних засобів організація втрачає право власності на ці об'єкти. Основними причинами вибуття можуть бути: 
1. Продаж об'єктів основних засобів; 
2. Передача об'єктів основних засобів за договорами міни; 
3. Передача об'єктів основних засобів за договором дарування майна; 
4. Передача об'єктів основних засобів як внеску до статутного (складеного) капіталу інших організацій або у вигляді вкладу в просте товариство; 
5. Недостача об'єктів основних засобів, виявлена ​​при інвентаризації; 
6. Ліквідація об'єктів основних засобів внаслідок морального або фізичного зносу; 
7. Втрата об'єктів основних засобів в результаті аварій і стихійних лих; 
8. Інші факти вибуття власних основних засобів.

Висновок

Будь-яке виробниче підприємство створюється з метою виготовлення продукції та її реалізації. Але здійснення процесу виробництва неможливе без наявності обладнання, устаткування, будівель, без сировини, матеріалів, які в процесі обробки перетворюються на готовий продукт.
Таким чином, процес придбання засобів виробництва є важливою передумовою для здійснення основної діяльності підприємства.
Отже, згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-правових дій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року. П(С)БО 7 дозволяє підприємству самостійно визначати, що відносити до основні засоби, а що ні, виходячи з того, що ніхто не забороняє підприємству прийняти рішення про зарахування до складу основні засоби саме тих видів, котрі найбільш відповідають цьому поняттю з економічної точки зору.

 Головні джерела надходження основні засоби такі:
-об'єкти, що їх вклали засновники (учасники) до статутного капіталу;

-збудовані підприємством, установлене устаткування, закінчені роботи з побудови або дообладнання, котрі збільшують первісну вартість об'єктів;
-придбані (куплені) основні засоби;
-одержані безкоштовно;
-виявлені під час інвентаризації надлишки основні засоби.
Як і будь-який актив, основні засоби відображається в Балансі при додержанні двох умов:
-існує імовірність одержання економічних вигод від його використання;
-оцінка основного засобу може бути достовірно визначена.
На підприємство основні засоби можуть надходити також в результаті їх оренди.
 

Основні засоби відіграють важливу роль в діяльності будь-якого суб’єкта господарювання.
Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці. Основою для бухгалтерських записів по обліку основних засобів є їх первинні документи, які повинні бути правильно оформлені, мати необхідні реквізити та підписи.
За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку.
Метою бухгалтерського обліку основних засобів є сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці у підприємницькій діяльності для одержання найбільшого прибутку, спрямованого на задоволення соціальних потреб працівників підприємства.

Одним із найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва являється забезпеченість їх основних засобів в необхідній кількості та асортименті та більш повне їх використання.

Список використаних джерел

1.       Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996 – XIV, від 16.02.1999 р.
2.       План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань, і господарських операцій підприємств і організацій.
3.       Інструкція про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено Наказом Міністерства Фінансів України 30.11.99 №291
4.       Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку. Затверджено Наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995 р.
5.       П(С)БО„Основні засоби”. Затверджено Наказом Міністерства Фінансів України 20.10.99. №246
6.       Деващук Л,Г,, Ермалаєва В.І., Квач Я.П., Рудинська О.В Теоретичні основи та практика бухгалтерського обліку. Навчальний посібник.-Харків, „Одіссей”, 2001.-489 с.
7.       Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. Посібник / Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. -3-те вид.- К.: А.С.К., 2001.-848 с.
8.       Білова Н., Бобро А., Винокуров Д., Войтенко Т., Кавторєва Я., Кирилов С., Кононенко О., Костюк Д., Матвєєва В., Мякота В., Піроженко О., Пустовіт М., Риндя А., Савченко О., Семенченко Ж., Солошенко Л., Циганюк Ю. Настоящий бухучет – Х.: Фактор, 2005 – 1072 с.