№

Зміст

Час

І.

Організаційний момент:

а) перевірка готовності до заняття учнів і устаткування .                  

(Перед початком роботи учні об'єднуються в 3 групи: «аналітики», «технарі», «живописці».

б) слухання  музичного фрагменту «Міжнародна панорама»

в)  вступне слово викладача

   - Ми недарма почали заняття з цього музичного супроводу:

•     У постіндустріальному суспільстві ми стаємо залежними  від засобів і методів передачі, зберігання і обробки інформації. Людина часто  не може контролювати рух даних про себе і інших людей. Той, хто контролює інформаційні потоки, може істотно впливати на життя всіх і кожного.
•     Наше завдання сьогодні - аналіз впливу процесів інформатизації на історичний хід подій, на  розвиток і положення людини в суспільстві під впливом інформатизації   і винесення ухвали з питання: «Чи є інформатизація суспільства одним з найважливіших чинників, що впливають на розвиток особи  в тоталітарної державі?»

3 хв.

ІІ.

Мотивація  діяльності учнів:

Викладач

- На уроках історії ви познайомилися з явищем «тоталітаризм» на прикладі Німеччини, Італії, Іспанії, СРСР в першій половині XX століття. Що ж позначає термін  «тоталітаризм» та які основні родові ознаки тоталітарного режиму по трьом напрямам: економічні, політичні, соціальні?

Очікувані відповіді учнів:

  «Тоталітаризм»- це специфічно нова форма диктатури, що виникла в ХХ ст., або…               «тоталітаризм» - це політична система, яка прагне повного (тотального контролю з боку держави і чіткої регламентації життя суспільства і кожної людини методом прямого насильства (терору), ігнорування прав і свобод окремої особистості.

Робота з карткою «Родові ознаки тоталітарного режиму»

Учбова картка

1. єдина тоталітарна партія, масова по характеру, зрощена з державою і управляє країною в особі партійно-бюрократичної верхівки;

2. заміна ринкових стосунків державно-бюрократичним регулюванням, плануванням і розподілом;

3. поглинання цивільного суспільства державою, повне знищення демократичних інститутів або зведення їх до порожньої формальності;

4. наявність офіційної ідеології, що визначає загальнообов'язковий (тотальний) ідеал суспільного пристрою;

5. харизматичний вождь;

6. монополія партії-держави на засоби масової інформації;

7. повний контроль партії-держави над армією, поліцією, репресивно-каральним апаратом;

8. обмеження приватної власності аж до її повного знищення;

9. однодумність, нетерпимість до інших поглядів, поглинання інтересів особи і соціальних груп «інтересами народу» (держави).

а) Робота по виділенню  економічних ознак  тоталітарного режиму.

Наприклад:

1) заміна ринкових стосунків державно-бюрократичним регулюванням,плануванням і розподілом;

2) обмеження приватної власності аж до її повного знищення.

б) Робота по виділенню політичних  ознак  тоталітарного режиму:

1) єдина тоталітарна партія, масова по характеру, зрощена з державою і управляє країною в особі партійно-бюрократичної верхівки;

2) поглинання цивільного суспільства державою, повне знищення демократичних інститутів або зведення їх до порожньої формальності;

3) харизматичний вождь;

4) монополія партії-держави на засоби масової інформації;

5) повний контроль партії-держави над армією, поліцією, репресивно-каральним апаратом;

в)Робота по виділенню соціальних ознак тоталітарного режиму:

1) наявність офіційної ідеології, що визначає загальнообов'язковий (тотальний) ідеал суспільного пристрою;

2) однодумність, нетерпимість до інших поглядів, поглинання інтересів особи і соціальних груп «інтересами народу» (держави).

Викладач:

- Сьогодні питання відродження ідей тоталітаризму, на жаль, остаються актуальними. На цьому занятті нашого історичного гуртка ми спробуємо провести   паралель з сучасністю і відповімо на ряд дуже важливих для сучасного часу  ряд питань. А саме:  розглядаючи післявоєнний розвиток країн Європи,  ми з вами розширимо уявлення про основні ознаки тоталітарного режиму, умовах його формування, а також визначимо коло проблем  існування і розвитку  особи в умовах тоталітарної держави.

6 хв.

ІІІ  Актуалізація  системи роботи учнів.

Викладач :

 - Завершення Першої світової війни народи Європи зустріли з надіями на повернення до нормального життя.  Проте перехід від війни до світу виявився хворобливим і тривалим процесом як для  тих країн, що перемогли, так і для  переможених. Війна розорила багато країн, зруйнувала економічні і політичні системи, що існували в Європі до війни: перестали існувати  4 найбільших монархії, зазнали зміни територіальні межі багатьох держав Європи, до інших метрополій перейшли численні колонії повержених держав. Все це істотно відбилося на долях людей і їх соціально-економічному  положенні.

1 завдання: 

Пояснить:

 - Чи доречно говорити про закономірність затвердження тоталітарних режимів в країнах з нестабільною політичною ситуацією і слабким демократичними традиціями?

Давайте перевіримо це на прикладі аналізу  післявоєнної ситуації в Італії, Німеччині, Іспанії і Росії. Слово нашим аналітикам, які підготували для вас короткий довідковий матеріал.

1 учень:  «Затвердження тоталітарного режиму в Італії в 30-і роки XX століття»                                                              (Додаток 1)

(після цього виступу діти дають  відповідь на питання: Що сприяло утвердженню в Італії тоталітаризму?)

Очікувані відповіді учнів

 - За період війни Італія потрапила у важку фінансову залежність від своїх союзників. Порівняно слабка економіка Італії з величезною працею витримала тягар фінансових витрат в період війни. Внутрішній борг складав близько 50 млрд. лір. Післявоєнна розруха торкнулася широких соціальних шарів. Все це створювало базу для виникнення в країні різних екстремістських організацій. У своїй агітації фашисти враховували післявоєнний настрій італійського народу, який було пов'язано із загостренням національних почуттів, із загальною незадоволеністю результатами війни, з ненавистю відносно крупних капіталістів, що нажилися на війні.

Викладач  

 - Становлення тоталітарного фашистського режиму в ще жорсткішій формі відбулося в Німеччіні Криза 1929-1933 рр. носила тут особливо гострий характер. Падіння виробництва продовжувалося протягом трьох років, кількість безробітних склало 9 мільйонів чоловік. Криза охопила фінансову систему Німеччини і спричинила  численні банкрутства. Криза посилювалася і зовнішньополітичним положенням Німеччини після I Світової війни.

2 учень (демонстрація фрагментів фільму про німецький сценарій приходу до влади фашистів «Мир в войне. Фильм 1.» Новая  Германия.1933.» -http//www.video.mail.ru )

 – Що сприяло твердженню в Німеччині найжорсткішого різновиду  тоталітарних режимів фашистської диктатури?

Очікувані відповіді учнів

- Поразка в війні, падіння виробництва, непомірні виплати по репараціям, безробіття, пошук сильної влади. Масова агітація з боку націонал-соціалістичної партії А.Гітлера та перемога на виборах 1933 року забезпечили їм приход до влади.

3 учень «Громадянська війна в Іспанії» (Додаток 2)

– За яким «сценарієм» йшло  затвердження тоталітарного режиму  в Іспанії?

Очікувані відповіді учні:

- Причини теж, що і в двох попередніх країнах, але в Іспанії фашисти прийшли до влади через Громадянську війну та  військову підтримку з боку Німеччини та Італії.

4 учень  «Формування в СРСР  тоталітарної системи» (Презентація 1)

– Що сприяло затвердженню тоталітарного режиму  в СРСР?

Очікувані відповіді учнів

 - Громадянська війна в країні, економічна нестабільність, відсутність чіткої програми розвитку країни,смерть В.І.Леніна, боротьба за владу серед політичних лідерів та пошук сильної влади, поширення авторитарного режиму І.Сталіна.

Формування відповіді  на основне питання:

(- Чи доречно  говорити про закономірність затвердження тоталітарних режимів в країнах з нестабільною політичною ситуацією і слабким демократичними традиціями? )

 Викладач: 

- Хочеться, щоб наші дослідження і висновки з даного питання  були якось відображені для інших учнів. Тому  поле діяльності переходить до  технічної групи.

Викладач

- Сьогодні, маючи таки цікаві і зручні програми як Power Point і Publisher, ви повинні спробувати обробити інформацію, отриману на уроках історії і відповісти на  питання у вигляді презентації, створеної в Power Point. (використовують в роботі матеріали попередніх  уроків історії, попереднього заняття історичного гуртка «Особистість в умовах демократії», домашні заготовки, Internet)

13 хв.

ІV.

Основна частина уроку.

2 завдання

Викладач :

- Сьогодні, як і більш за півстоліття назад, перед людством встає проблема відношення до тоталітарних систем, диктатур і фашизму, як явища. Час від часу, в різних країнах виникає потреба в сильній особі, особливо це, актуально в перехідні періоди, в моменти незадоволеності слабкістю влади. Такі тенденції особливо сильно бувають виражені напередодні урядових виборів. І тут дуже важлива своєчасна і об'єктивна інформація.

Інформація – це не тільки книги, фільми, засоби масової інформації,  інформаційне навантаження несуть на собі і предмети. Різні предмети є значущими для різних культур і народів.                                                  (Додаток 3)

Зараз я спробую вам це довести ( Приводить приклади: демонструє по черзі  свастику, фотографію Володі Ульянова, книгу віршів  Сталіна (1937г.), піонерську краватку, апельсин.):

Викладач

- це староіндійський знак Сонця. Чому він викликає у багатьох людей негативну реакцію, коли мова заходить про Другу світову війну?

Відповідь учня:

- Свастика в роки Другої світової війни була символом фашистського окупаційного режиму, який характеризувався  масовим знищенням населення підкорених країн, катуванням та іншими жахливими речами.

Викладач

- це фотографія дитини. Чому всі діти СРСР, у віці до 10 років, носили портрет цієї дитини на грудях?

Відповідь учня:

- Це портрет першого  голови держави СРСР у юнацтві. Символічний знак з його зображенням знаменував належність учнів до дитячої організації жовтенята..

Викладач

- це книга віршів 1937 року видання, що належить  особливому автору-І. В. Сталіну. Як поєднуються рік видання і прізвище цієї людини між собою?

Відповідь учня:

-1937 рік в історії СРСР пов’язаний з масовими репресіями проти свого народу, які були організовані

 І.В. Сталіним ( як головою держави)  та його прибічниками  по партії.

Викладач

- це шматок червоного матеріалу трикутної форми, який носили всі діти у віці від 10 до 14 років і дуже їм дорожили. Чому не зелена або фіолетова краватка мала значення, а саме червона була дорога дітям?

Відповідь учня:

- Красний цвіт означає цвіт крові, що була пролита  громадянами держави в боротьбі за перемогу  в 1917 та в роки Громадянської війни. Це як частинка пам’яті про своїх батьків та дідів, а три кута означало зв'язок трьох поколінь молоді в СРСР: жовтенят, піонерів та комсомольців.

 - За якої умови зображення (фотографії, портрети, скульптурні зображення, бюсти) тієї або іншої людини стають культовими?

Відповідь учня:

- Коли вони  мають високий авторитет у своєї державі та серед її громадян

- Це апельсин. До цього фрукта ще декілька років тому  ви відносилися тільки як до фрукта. Які асоціації він викликає зараз?

Відповідь учнів

- Апельсин став символом оранжевої революції в нашої країні в 2004 році. Прибічники президента В.А. Ющенко роздавали його всім , хто підтримував цю революції в нашої державі.

(Учні відповідають на питання викладача, аргументують свою точку зору)

Викладач :

- Зараз ваші товариші, працюючи над презентацією, створюють свій відеоряд за допомогою певних символів і інформації про них. А ми зараз подивимося, як можуть цей же матеріал по відображенню суті  «тоталітаризму» обробити професіонали музичного жанру та кіно.

(Перегляд анімованого фільму до пісні «Стена» групи Pink Floyd.- pink_floyd_another_brick _in_wall.wmv)

Викладач  просить поділитися враженнями від побаченого, поки учні технічної групи над презентацією закінчують роботу.

Викладач:

- Робота над презентацією закінчена: всі слайди зібрані на першому комп'ютері. Тепер  учні, що створювали слайди, можуть розповісти нам про матеріал, який вони використовували, яке смислове навантаження   несуть графічні об'єкти та  які елементи  слайдів, що використані ними для повнішого розкриття теми.

(Учні представляють свою творчу роботу).                                       (Презентація 2)

Викладач

- Ось  наочний приклад використання інформації у вигляді анімованих слайдів, створених руками  учнів.

3 завдання

Викладач  звертає увага на 2-у частину теми заняття «..проблема свободи особи.» і зачитує лист відомого російського філософа

П. А. Флоренського, заарештованого в 1933 році органами НКВД. ( завдання  учнів- відобразити суть цього листа одним словом.)

“Друг мой! Как волшебна  мысль о ней. Здесь же она и совсем находит особенную, намного большую ценность! Впрочем, нужно отметить, что сравнима она лишь с ценой самой жизни. Как долго мы бредили о ней. И не о такой жизни мечтали для своих детей. Другой раз представляю, как может все измениться вдруг, как все стороны нашего бытия найдут состояние гармонии и душевного покоя.Тогда мы будем пить ее, желанную, большими глотками и будем творить и ценить каждую мысль в новых условиях рожденную. Большим счастьем обладают  те, кто ею владеет”.

 -   Про що пише автор цього листа?  Зробить висновок одним словом. (Учні говорять, що це слово “ свобода ”).

 Вчитель розміщує на дошці слово “СВОБОДА”

 - Отже, як ви думаєте, про що піде мова в наступній  частині нашого роботи над означеною темою?

Відповідь учнів:

 - Про свободу.

Питання викладача:

- Від чого залежить міра свободи особи?

Відповідь учнів:

 - Це залежить від політичних умов, в яких живе і діє особа.

Викладач:  - А які   асоціації у вас викликає слово «Свобода»? (Складається кластер).

    Вибір місця                        рух            незалежність

проживання                                

свобода                            свобода                     свобода            творчості                                                             думок

    діяльність                       свобода                 законність

                                             релігії        

      Далі учні, використовуючи ключові слова, формулюють в групах своє визначення терміну “свобода”. Працюють в групах протягом 1 хвилини, дають визначення.

“Свобода - це здатність людини до активної діяльності відповідно до своїх намірів, бажань і інтересів, в ході якої він добивається поставленої перед собою мети ”. (на моніторі  основного комп’ютеру вивести)

(Як правило, ті визначення, які дають учні, по сенсу бувають дуже близькі до наукового визначення. )

         Перед учнями формулюють завдання: провести дослідження стосовно міри свободи особи в умовах тоталітарного режиму.

     Викладач:   

- У сучасній політології прийнято виділяти три основні типи політичних режимів: тоталітарний, авторитарний і демократичний. Авторитарний режим розглядають як перехідний від демократії до тоталітаризму.

(демонструється таблиця Додатку 4).

Тоталітарний і демократичний є двома крайніми полюсами даної класифікації. Тому ми детальніше зупинимося на них.

Робота організовується в 3-х групах: «аналітичної», «технічної» і «художньо-графічної»

1. Аналітична група формулює характеристику свободи особи, виявляє ознаки, спираючись на родові ознаки тоталітаризму, працює з історичними документами, що найяскравіше характеризують цей політичний режим

(документи в Додатку 5).

2. Технічна за допомогою запропонованих символів і інформації створює буклет «Проблема свободи особи в умовах тоталітарного режиму» (за прикладом раніше створеного буклету «Свобода особи в умовах демократії»

(Додаток 6,7)

( в кінці уроку обидва буклети даруються присутніми як пам'ять про проведення засідання історичного  гуртка)

 3.Художественно-графическая  група  на ватмані  створює графічне зображення тоталітарного і демократичного режимів (обидві схеми в вигляді силуету людини (різного кольору) після виконання роботи вони вивішують на дошці)

Групам дається час на підготовку (3-5 хв.) потім кожна з груп виступає з результатами, виступи обговорюються, доповнюються при необхідності. Питання типу:

- Яка міра свободи особи в умовах тоталітаризму?- для

 « аналітиків»

-У чому полягало головне завдання влади в умовах тоталітарної держави?- для «технарів»

- Хотіли б ви жити в такій державі?- для «художників»

20 хв.

VІ Завершальна частина

Викладач

- Отже, що ж ми  з’ясували  сьогодні?

Відповіді дітей:

- Тоталітарні і диктаторські режими - це  політичні  режими, прагнучі до установлення абсолютного (тотального контролю) над різними сторонами життя кожної людини і всього суспільства в цілому.

- Режими, де формується культ вождя і пригнічується свобода особи, спираючись на каральні органи влади.

-У свою чергу свобода особи можлива тільки в демократичній державі…)

Викладач:

- Пам'ятаючи уроки минулого, в кожній країні напередодні виборів, як ніколи гострим буває  питання про те, хто очолить наше суспільство сьогодні. Всі переконані, що нам потрібна сильна особа, лідер, лунають побоювання про перетворення лідера в диктатора, кожна із сторін переконана, що саме її кандидат є лідером, а кандидат опонентів стане диктатором. Всі переконані, що таке перетворення стане згубним для країни, відкине її на багато років назад.

- Італійський уряд не мав точною інформації, що марш фашистів на Рим був нечисленним. А якщо б знали? (відповідь учнів: влада Муссоліні не була встановлена)

- Німецьке суспільство не могло припустити в 1933 році про наслідки нацизму для людства, і Гітлер прийшов до влади законним шляхом. А якщо б вони мали таку інформацію? (відповідь учнів: народ Німеччини не дозволив щоб Гітлер прийшов до влади)

- Радянський уряд приховав інформацію про голод 1932-33 рр. і світова спільнота не знала масштабів геноциду. А якщо б знали?   (відповідь учнів: то всіма силами протистояли  укріпленню тоталітарного режиму І. Сталіна)

 Викладач

- Працюючи над поставленими на занятті питаннями, ви використовували історичні документи, фрагменти документального і  музичного фільмів, предмети, презентацію і таке інше - працювали, по суті, з символами. Звернете увагу ще раз  на символи на дошці. (На дошці два символи – дві людські фігури: смугаста рожево-оранжево-зелена (дуже яскрава) і чорна. Під ними підписи – демократичний лідер і  лідер-диктатор. Фігури сполучені стрілкою від лідера (смугаста) до диктатора (чорна)) і відповідайте на питання «Наявність якого чинника є одним з перешкод перетворення лідера на диктатора?»             

Відповідь дітей : .

- Чинником, що перешкоджає перетворенню лідера на диктатора, є об'єктивна, правдива, своєчасна, різноманітна інформація отримувана з помощу сучасних технічних засобів. «Хто володіє інформацією, той володіє миром!»

(Як тільки учні відповідять на питання, вчитель  прикріплює на дошці між «лідером» і «диктатором» велику букву «I», яка символізує поняття «інформація», завершуючи заняття)

      Завершити заняття можливо знов музичним фрагментом «Міжнародна панорама».

Література:

1.Аренд Х. Джерела тоталітаризму/ Пер. З англ…-К.: Дух і літера,2005.-584с.

2. Баберовський Й.Червоний терор: Історія сталінізму.-К.:К.І.С.,2007.-248с.

3. Безансон А. Лихо століття: про комунізм, націзм та унікальність Голокосту/Пер.з фр.-К.:Пульсари,2007.-136с.

4.Зонтгаймер К.Як нацизм прийшов до влади/Пер. З нім.-К.: Дух і літера,2009.-320с.

Сайти в Інтернеті з додатковою інформацією

1.http//ebk.net.ua/Book/politikal_science/uriy_politologiya/part3/702/htm; http://h.ua/story/73761

2.http//www.readbookz.com/book/167/5121.html

3 хв.