Методична розробка уроку на тему "Соціальна мобільність"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ ………………………………………………………………………… 2

Коучинг – запорука творчої співпраці учасників навчально-виховного процесу.…………………………….………. 3

 

Характеристика та навчально-виховна задача теми уроку……………………………………………………………………….… 5

 

Методичні рекомендації щодо проведення уроку .……….. 7 План-конспект уроку……………..……………..…………………….. 8

Додатки …………………………………………………………………… 16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В умовах ринкової економіки підготовка сучасного робітника повинна відповідати цілій низці вимог, під впливом яких вона спрямовується на розвиток у нього вміння: самостійно виконувати і оновлювати знання, ставити проблеми, творчо мислити, приймати оригінальні рішення в нестандартних ситуаціях, бути соціально-активною особистістю тощо. Тому головним завданням професійно-технічної освіти є якісна професійна підготовка кваліфікованих робітників для різних галузей економіки з урахуванням потреб ринку, що забезпечується впровадженням інноваційних технологій навчання, та застосуванням сучасних виробничих технологій у професійній підготовці робітничих кадрів.

Сучасна економіка вимагає від професійної освіти підготовки конкурентоспроможного фахівця, самостійного, ініціативного, захищеного та мобільного на ринку праці.

 Сучасне життя диктує нові підходи до формування освітнього процесу. В той же час виробництво вимагає від закладів освіти формування у випускників ПТНЗ не тільки практичних умінь і навичок, а й розвитку найбільш значущих загальнолюдських якостей, які в процесі трудової діяльності при освоєнні нових виробничих технологій дають змогу динамічно змінювати свою професію.

Професійно-технічна освіта в усі часи була і залишається основою науково-технічного простору, запорукою ефективного економічного розвитку держави.

Економічні реформи, що нині відбуваються в нашій державі, внесли значні зміни у підготовку висококваліфікованих робітників для різних галузей промисловості.

Тому ПТНЗ мають адаптуватися до нових соціально-економічних умов і враховувати потреби сьогодення, бо ринок праці потребує ініціативних, творчих, компетентних і висококваліфікованих робітників, підготовлених до виконання фахової роботи в умовах жорсткої конкуренції.

Обов’язок викладача — навчити учня вчитися й переконати його в тому, що він сам визначає свою долю. Створення атмосфери турботи й підтримки учнівської молоді, задоволення її інтелектуальних, емоційних та соціальних потреб для самореалізації у складних реаліях сучасного життя, формування здатності знайти своє покликання, місце в життєвому просторі, у системі навчально-виробничої роботи є одним із пріоритетних завдань професійно-технічного закладу.

 

 

Коучинг – запорука творчої співпраці учасників

 навчально-виховного процесу  

 

Викладач живе доти, доки хочеться з новими силами бігти на урок до учнів, пробувати нові прийоми на практиці, надихати учнів на нові звершення, разом із ними йти до нових вершин.

 

Процеси інтеграції та децентралізації, що відбуваються в професійній освіті, зумовлюють необхідність переорієнтації освітньої системи на компетентнісно  орієнтовану модель  діяльності суб’єктів навчально-виробничого процесу у професійно-технічному навчальному закладі. 

 В умовах сучасного інформаційного суспільства будь-який спеціаліст-професіонал зустрічається з потребою самовдосконалення і саморозвитку, задовольнити яку може здатність особистості до самоосвіти та самоуправління навчальною діяльністю. Самоосвітня компетентність стає невід’ємною складовою професійної компетентності учнів будь-яких спеціальностей. Її формування потребує нових підходів у навчанні, нових інструментів у взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу, зокрема застосування технології коучинга, що сприяє розвитку самостійної особистості, здатної до саморозвитку, реалізації власних можливостей, прийняття рішень і досягнення цілей.

Коучинг – це взаємостосунки між викладачем і учнями, коли викладач ефективно організовує процес пошуку учнями кращих відповідей на питання, що їх цікавлять, допомагає їм розвиватися, закріплювати нові навички і досягати високих результатів у своїй майбутній професії.

Феномен коучингу полягає не лише у його навчальних можливостях, а також у формуванні соціальної культури саморозвитку та самовдосконалення.

Сучасні соціальні партнери висувають вимогу: виробництву потрібні конкурентоспроможні фахівці, здатні адаптуватися до швидких суспільних та економічних змін, а це потребує істотного підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників! Вважаю, що це можливо в умовах творчої співпраці учасників навчально-виховного процесу: викладачі – учні – педагогічні працівники – батьки – соціальні партнери. 

Викладач в даному процесі повинен являти собою активну і відповідальну особистість, здатну до осмислення оточуючого світу, до його перетворення, яка має позитивне ставлення до праці, стратегію особистого життя і є прихильною до гуманістичних цінностей.

Сучасна людина, щоб почувати себе в світі комфортно, повинна вчитися постійно, навчання для неї має стати природною і цікавою справою. Тому мета навчального закладу - формування цілісної системи універсальних знань, умінь, навичок; виховання в учня здатності діяти і бути успішним у динамічному сучасному суспільстві.

На мою думку, щоб процес навчання набув характеру творчої діяльності учнів, вихід за межі уроку стає необхідною складовою співпраці учасників навчально-виховного процесу, що можливо під час здійснення коуч-підходу в рамках медіа-уроку – уроку з використанням комунікативних засобів.

В методичній розробці уроку на тему «Соціальна мобільність» цей вихід забезпечують:

 

• підключення до мережі Інтернет;
• програмні додатки для здійснення відеозв’язку:  

          FaceTime – технологія, яка дозволяє виконувати відео дзвінки

         між пристроями Apple; 

 

Вайбер (без реєстрації) дозволяє робити безкоштовні дзвінки через Wi-Fi і 3G між смартфонами, а також передавати текстові повідомлення, картинки, відео - і звукові повідомлення з телефону, планшета або комп’ютера;

 

Скайп (Skype) дозволяє спілкуватися через Інтернет: не тільки обмінюватися миттєвими повідомленнями, а й поговорити з співрозмовником віч-на-віч. Так вже ми влаштовані, нам простіше сказати словами, ніж набирати текст на клавіатурі. Мобільний зв’язок та Інтернет вже міцно увійшли в наше життя, і Скайп дуже вдало їх поєднує.

 

 

 

 

 

 

Характеристика та навчально-виховна задача теми уроку

«Соціальна мобільність»

 

Освіті необхідно формувати компетентну

особистість, що легко вписуватиметься

в суспільство XXІ століття.

Вивчення курсу предмета «Людина і світ» сприяє соціалізації учнівської молоді та активному включенню її в суспільне життя, виховує в учнів такі громадянські риси як правова відповідальність, толерантність, ініціативність, громадянська активність, національна самосвідомість.

Роль і значення матеріалу теми уроку «Соціальна мобільність» в підготовці кваліфікованого робітника полягає в тому, що сучасний ринок праці вимагає максимальної готовності випускників професійно-технічних навчальних закладів до повноцінної професійної діяльності на конкретному виробництві, що потребує розробки нових підходів до підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, і, відповідно, уможливить сформувати у випускників професійно-технічних навчальних закладів високу професійну мобільність, конкурентоспроможність, самоактуалізацію й самореалізацію на ринку праці. Таким чином, проблема підготовки професійно мобільних робітничих кадрів є однією з найважливіших на сьогоднішній день. Вона безпосередньо пов’язана з проблемою професійної адаптації до ринку праці, що є складовою частиною процесу формування професійної мобільності майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах. Вивчення теми «Соціальна мобільність» в курсі предмета «Людина і світ» саме і сприятиме  вирішенню цього завдання.

Кожна людина переміщується в соціальному просторі, в суспільстві, в якому вона живе. Іноді ці переміщення людина сприймає відчутливо і ідентифіковано, наприклад, переїзд із одного міста в інше, або перехід із православної в греко-католицьку церкву, або з однієї сім'ї в іншу. Все це змінює позицію індивіда в суспільстві і свідчить про його переміщення в соціальному просторі. Проте існують такі переміщення людини, які важко визначити, як соціальні, не лише оточуючим її людям, але і їй самій. Наприклад, дуже складно визначити зміни становища індивіда у зв'язку із зростанням (або падінням) престижу, збільшенням або зменшенням можливостей використання влади, змінами доходу. Разом з тим, такі зміни в позиції людини в результаті відображаються  на її поведінці, системі відносин в групі, потребах, установках, інтересах і орієнта­ціях. У зв'язку з цим важливо визначити, як здійснюються переміщування індивідів в соціальному просторі, які прийнято називати процесами мобільності.

Кожен з нас може бути віднесений до тієї чи іншої соціальної групи, кожен займає певне місце в соціальній структурі. А чи можлива зміна цього місця і як воно відбувається?

Відповіді на ці питання дає теорія соціальної мобільності. Під соціальною мобільністю розуміється перехід людей з одних суспільних груп в інші. При цьому розрізняють горизонтальну і вертикальну мобільність. Горизонтальна мобільність має на увазі перехід людини в групу, розташовану на тім же рівні, що і колишня, наприклад, перехід з однієї сім'ї в іншу при повторному шлюбі, з одного підприємства на інше, зміна громадянства. Вертикальна ж мобільність припускає переміщення з одного ступені ієрархії (сходини) на інший. При цьому людина може робити як соціальний підйом (від дрібного службовця до керуючого великою компанією), так і соціальний спуск (від середнього підприємця до некваліфікованого робітника).

Тема уроку «Соціальна мобільність» інтегративна  за характером, як і весь курс «Людина і світ», і  спрямована на узагальнення знань, набутих учнями під час вивчення різних навчальних предметів: правознавство, основи правових знань, історія, техніка пошуку роботи, психологія ділових відносин, професійна етика та відіграє велике значення в формуванні комунікативних компетентностей учнів. Складовими матеріалу уроку є питання:

- Поняття соціальної мобільності.

- Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму.

- Поняття комунікації та комунікативності.

- Участь у житті суспільства.

Особливо хочеться зазначити, що тема уроку безпосередньо пов’язана з темою виставки-огляду «Творча співпраця учасників навчально-виховного процесу як умова підвищення якості підготовки сучасного кваліфікованого робітника».

Знання та вміння, які будуть отримані та розширені на даному уроці, сприятимуть ознайомленню учнів з основними функціями та завданнями соціальної мобільності як невід'ємної частини культури сучасного, демократичного суспільства; формуванню умінь і навичок аналітичної роботи учнів з джерелами інформації.

Кожен урок передбачає вирішення виховних задач. Виховною метою на даному уроці є сприяння  соціальній адаптації учнів, розкриваючи роль професії як «соціального ліфта», формуванню активної життєвої позиції, виховуванню колективістської спрямованості особистості, етичних компетентностей комунікативності.

Очікувані результати

Учень (учениця): розуміє та порівнює поняття «соціальна мобільність», «міжгенераційна мобільність» і «внутрішньогенераційна мобільність»; встановлює залежність свого майбутнього від того що може зробити, щоб знайти своє місце в житті;  визначає роль спілкування і співпраці як засобу існування суспільства; характеризує співпрацю як перспективу розвитку соціуму; аналізує форми участі громадян у суспільному житті;  бере активну участь у житті суспільства.

Методичні рекомендації щодо проведення уроку

Успіх будь-якого уроку значною мірою залежить від того, на скільки викладач зможе зацікавити учнів матеріалом теми.

В процесі роботи переді мною постійно постають питання – як зробити урок цікавим і насиченим; як використати доцільніше та ефективніше відведений час; які обрати новітні технології, щоб учні могли отримати максимум інформації, не втративши інтересу до уроку і взагалі до предмета.

З цією метою на даному уроці застосовую поєднання лекційної, частково-пошукової, пояснювально-ілюстративної (використання супроводжуючої презентації, схем і таблиць, здійснення відеозв’язків між учасниками навчально-виховного процесу)  форм викладу матеріалу з активною практичною роботою учнів, що розвиває уміння в них критично ставитися до фактів реальної дійсності та усвідомлювати власний життєвий досвід на основі висновків природничих наук через опрацювання додаткової літератури, довідкових джерел, Internet-ресурсів, встановлення контактів з учасниками навчально-виховного процесу.

В основі раціональної організації уроку лежать вимоги, дотримання яких дає змогу викладачу підвищити коефіцієнт корисної діяльності учнів, а отже, і якість їх підготовки. Ці вимоги в сукупності орієнтують викладача на оптимальну структуру уроку і дають йому змогу упорядкувати урок, підвищити його ефективність. Ця сукупність вимог є одночасно і критерієм якості проведення уроку, оскільки для аналізу уроку потрібна певна система еталонів. Зрозуміло, що така система вимог аж ніяк не виключає творчості викладача, а навпаки, допомагає спрямувати його творчість у правильне русло.

В методичній розробці «Соціальна мобільність» урок відповідно до типу (комбінований) має структуру:

Розподіл навчального часу на певні етапи уроку
Етап уроку	Час/хв
Організаційний етап	1
Перевірка домашнього завдання	2
Мотивація навчальної діяльності	3
Повідомлення теми й задач уроку	1
Підготовка учнів до сприйняття нового навчального матеріалу	3
Вивчення нового матеріалу	22
Закріплення вивченого матеріалу на даному уроці	3
Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок	5
Підсумки уроку	3
Домашнє завдання та інструктаж щодо виконання	2

 

План-конспект уроку

 

Тема: Соціальна мобільність

Мета:

•              сприяти ознайомленню учнів з основними функціями та завданнями соціальної мобільності як невід'ємної частини культури сучасного, демократичного суспільства;
•              продовжити формування умінь і навичок аналітичної роботи учнів з джерелами інформації;
•              сприяти  соціальній адаптації учнів, розкриваючи роль професії як «соціального ліфта», формуванню активної життєвої позиції, виховуванню колективістської спрямованості особистості, етичних компетентностей комунікативності.

Тип уроку:  комбінований

Методи проведення:

• словесний – лекція з елементами бесіди та дискусії;
•              наочний – супроводжуюча презентація до уроку, схеми «Соціальна мобільність», «Спілкування та співпраця», «Соціальна комунікація», таблиця «Форми громадської участі», моделі службової кар’єри «сходи» і «трамплін»;
•              практичний – перегляд презентації, робота зі схемами «Соціальна мобільність», «Спілкування та співпраця», «Соціальна комунікація», з таблицею «Форми громадської участі», з моделями службової кар’єри «сходи» і «трамплін», з картками-завданнями «Сходи успіху», з рефлекс-картками,  виконання тестових завдань для самоконтролю, Internet-хвилинка встановлення відеозв’язків .

Обладнання: телевізійна панель, комп’ютер, ноутбук,  підручники, мобільні телефони, планшети, схеми, таблиця, моделі службової кар’єри, картки-завдання, тестові завдання, рефлекс-картки.

Міжпредметні зв’язки:  правознавство, історія, основи правових знань, техніка пошуку роботи, психологія ділових відносин, професійна етика.

Терміни та поняття:

• соціальна мобільність,
•  вертикальна мобільність,
• горизонтальна мобільність,
•  соціальні ліфти,
•  соціальна комунікація,
•  комунікація, комунікативність,
• спілкування,
• співпраця.

 

 

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент уроку.  

 Психологічне налаштування учнів

Викладач:

Життя кожного з нас розвивається по сходинці.

Кожен такий момент - стрибок по сходинці.

Нагору або донизу.

Буває по-різному.

А як же зробити, щоб добрих

Магічних Моментів у нашому житті було набагато більше?

Так от,  ПАМЯТАЙ: Все твоє життя на 90% залежить від тебе самого і лише на 10% - від обставин, які на 99% залежать від тебе!

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

 Фронтальне опитування

1. Дайте визначення поняття суспільство
2. Назвіть історичні типи соціальної стратифікації
3. Схарактеризуйте основні чинники суспільної стабільності

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Прийом «Мікрофон»

Картка-завдання «Сходи успіху»

1. Усе наше життя — це рух вперед, до мети. Як ви розумієте ці слова?

2. А які цілі перед собою ставите ви?

3. Кожен з вас хоче бути успішним. Як же цього домогтися?

2. «Сходи успіху»

У картках-завданнях спробуйте записати умови успішності та можливі соціальні переміщення.

ІV. Повідомлення теми й задач уроку 

Викладач: Мабуть, повністю готових рецептів немає, але сьогодні на уроці ми з вами спробуємо відповісти на дуже важливі питання: Що допомагає людині дістатися вищих соціальних щаблів у суспільстві? Як знайти своє покликання, стати успішним? Кожний з нас може бути віднесений до тієї чи іншої соціальної групи, кожен займає певне місце в соціальній структурі. А чи можлива зміна цього місця і як воно відбувається? Відповіді на ці питання дає теорія соціальної мобільності, в якій і допоможе розібратися тема сьогоднішнього уроку «Соціальна мобільність».

 

V. Підготовка учнів до сприйняття нового навчального матеріалу

V₁. Бесіда

1. Що є елементами соціальної структури суспільства? (Класи, страти)

2. Назвіть критерії, покладені в основу поділу суспільства на страти. (Дохід, професія, освіта, етнічні ознаки, вік і т. ін.)

3. А чи можна змінити власне місце в суспільстві?

4. Яким чином це відбувається?

5. Чи завжди суспільство створює можливості, щоб людина мала змогу перейти з однієї соціальної групи до іншої?

 

V₂. Експрес-повідомлення

Кілька учнів інформують щодо результатів встановлення контактів та інформації опитуваних. Інші, хто домовився про відеозв’язки,  включаться в роботу впродовж уроку. (Варіативною частиною  домашнього завдання попереднього уроку було: провести соціологічне опитування, дотримуючись етичних норм спілкування, серед батьків, родичів, викладачів, адміністрації, майстрів в/н, наставників по виробничій практиці – учасників навчально-виробничо-виховного процесів, з метою виявлення як змінилося їхнє соціальне становище. З якими обставинами (здобуття освіти, переїздом з села в місто, зростанням або скороченням доходів) були пов'язані ці зміни? Домовитися про надання інформації в режимі відеозв’язків під час уроку в прямому ефірі).

 

VІ. Вивчення нового матеріалу за планом

1. Поняття соціальної мобільності

2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму

3. Поняття комунікації та комунікативності

4. Участь у житті суспільства

1. Поняття соціальної мобільності.

Таланти народжуються в усіх соціальних верствах і класах. Якщо не існує бар'єрів для соціального руху, можна передбачити велику соціальну мобільність, коли деякі люди швидко досягають високого соціального статусу. Усі переміщення людини або соціальної групи становлять процес соціальної мобільності.

Шляхи, якими відбувається переміщення людей з одних соціальних груп до інших, називають каналами соціальної мобільності, чи соціальними ліфтами. Прикладами може бути: армійська служба, здобуття освіти, оволодіння професією, укладання шлюбу, придбання майна.

 

Учні працюють за схемою «Соціальна мобільність»

 

Схема «Соціальна мобільність»

 

Надзвичайно актуальним сьогодні для вас може стати роль майбутньої професії як соціального ліфта.

Соціальна мобільність — це зміна місця, яке посідають людина або група людей у соціальній структурі.

Соціальна мобільність — це будь-який перехід індивіда, групи або соціального об'єкта, або цінності, створеної або модифікованої завдяки діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої, в результаті чого соціальне становище індивіда або групи змінюється.

Розрізняють декілька типів соціальної мобільності.

 Вертикальна мобільність - сукупність взаємодій, які сприяють переходу індивіда з одного соціального шару в інший. Графічно позначають -↑.

 Горизонтальна мобільність — перехід індивіда від однієї соціальної позиції до іншої, що перебуває на тому ж рівні (наприклад, зміна місця проживання, перехід з однієї сім'ї в іншу, з однієї релігійної групи в іншу). В усіх випадках індивід не змінює соціального шару, до якого належить. Графічно позначають - →.

 

2. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму

Спілкування історично склалося в процесі спільної діяльності, де спочат­ку відігравало допоміжну роль: супроводжувало й обслуговувало певні дії. Поступово спілкування стає особливою діяльністю. У процесі спілкування відбувається перехід від одного рівня життя до іншого. Спілкування — не­обхідна умова повноцінного психічного роз­витку індивіда, нормального життя.

 

Учні працюють за схемою «Спілкування та співпраця»

 

Схема «Спілкування та співпраця»

 

Спілкування  - багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який передбачає обмін інформацією, певну тактику і стратегію взаємодії сприймання й розуміння суб'єктами спілкування.

Співпраця, співробітництво — спільна з ким-небудь діяльність, спільна праця для досягнення мети. Саме через спілкування налагоджуються й осмислюються необхідні для діяльності зв’язки.

 

3. Поняття комунікації та комунікативності

Універсальною умовою людського буття, формою взаємозв’язку людини з людиною є комунікація.

 

Учні працюють за схемою «Соціальна комунікація» (додаток 1)

 

 Соціальна комунікація  — це обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо.

Цей обмін зумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.

Комунікація – це процес, під час якого двоє або більше людей обмінюються інформацією.

Комунікативність – здатність до сприйняття й передання інформації; здатність людини будувати широку мережу знайомств, так і вміння спільно обговорювати проблеми.

 

4. Участь у житті суспільства

Участь у житті суспільства – це, насамперед, соціальна діяльність, яка забезпечує життєдіяльність суспільства, сприяє розвиткові його потенціалу.

Перший досвід особистість отримує у сім’ї.

Участь у дорослому житті – це різностороння діяльність громадянина, яка доповнює життєдіяльність суспільства в цілому.

За словами Авраама Лінкольна, ми успадкували державу "народу для народу в інтересах народу...". У праві брати участь у самоврядуванні, захищаючи права і піклуючись про забезпечення загального блага,  закладена певна відповідальність. У цю відповідальність входять знання і навички осмисленої участі в житті суспільства для забезпечення усім волі і справедливості.

 

Учні знайомляться з формами громадської участі за таблицею

 

Таблиця «Форми громадської участі»

 

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу на даному уроці

Учні працюють над виконанням тестових завдань для самоконтролю (додаток 2), кожна правильна відповідь – 1бал.

 

VІІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1. Завдання Зобразіть графічно у зошиті вертикальну та горизонтальну мобільність за такими позиціями:

а) зміна професії: робітник став інженером (↑);

б) переїзд з одного міста в інше без зміни професії (→);

в) підвищення кваліфікації в рамках однієї професії, наприклад, інженер — провідний інженер (↑);

г) підвищення рівня освіти (технік, здобувши вищу освіту, став начальником цеху) (↑);

д) пониження в посаді (↓).

 

2. Бліц-інтерв’ю  Internet-хвилинка

Інформація в режимі відеозв’язків під час   уроку щодо соціального становища учасників навчально-виховного процесу. Учні встановлюють тип мобільності.

Треба збирати каміння, яке в вас кидають.

Це основа майбутнього п’єдистала…

Гектор Берліоз

Модель кар’єри «сходи» передбачає, що кожний ступінь службового зростання – це певна посада, яку робітник займає фіксований час, наприклад, не більше 5 років. Такого строку достатньо для того, щоб увійти у нову посаду та працювати з повною віддачею.

 

Моделі службової кар’єри
«сходи»                                                                пенсіонер	«трамплін»                                                                                      пенсіонер

 

 

ІХ. Підсумок уроку. Рефлексія

ІХ_1. Висновки:

• Соціально мобільність необхідна, тому що є невід'ємною частиною культури в будь-якому сучасному індустріально розвиненому суспільстві.
• За умов сучасного відкритого суспільства безпосередньо від нас залежить, яким буде ваше місце у суспільстві й до якої соціальної групи належати.
• Завдяки своїм власним зусиллям ви зможете змінити соціальне становище, переміститися з однієї сходинки соціальної драбини на іншу.

 

ІХ₂. Оцінювання навчальних досягнень учнів з обґрунтуванням відповідно до критеріїв

 

ІХ_3. Рефлексія Прийом «Оціни себе на уроці» (Мовою емодзі виразіть, будь ласка, результативність вашої роботи на уроці за трьома напрямами)

 

Рефлекс-картка
Урок	Я на уроці	Підсумок
Цікаво Нудно Байдуже	Працював Відпочивав Допомагав іншим	Матеріал зрозумів Дізнався більше, ніж знав Не зрозумів
Обери смайлик свого настрою

 

Х. Домашнє завдання (диференційоване)

Обов’язкове: § 24-28 за підручником, опрацювати схеми та таблицю за конспектом

Варіативне:

1. Визначте ТОП-10 престижних професій в Україні.
2. Напишіть есе на тему «Моє місце в соціумі», використовуючи поняття соціальна мобільність, професія, кар’єра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1 Схема «Соціальна комунікація»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2 Тестові завдання для самоконтролю
№	Запитання / варіанти відповідей
1	Як називається перехід індивіда, або соціального об'єкта, або цінності, створеної або модифікованої завдяки людській діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої?
	А	Б		В	Г
	соціум	аскрипція		стратифікація	соціальна мобільність
2	Яка соціальна мобільність є сукупністю взаємодій, що сприяють переходу індивіда або соціального об'єкта з одного соціального прошарку в іншій?
	вертикальна	горизонтальна		аскрипція			соціальна
3	Яка соціальна мобільність означає, що при змінах у житті людини її соціальний статус не змінюється, вона ніби переміщається в тій самій площині, що й раніше?
	вертикальна	горизонтальна		аскрипція			соціальна
4	Як називається категорія працівників, що змінили місце праці, посаду, місце проживання безпосередньо в період дослідження?
	потенційно мобільні	фактично мобільні	фактично стабільні			потенційно стабільні
5	Категорія працівників, що не змінили робочого місця, але мають відповідні наміри і плани -
	потенційно мобільні	фактично мобільні	фактично стабільні				потенційно стабільні
6	Як називаєтьсяобмін між людьми або іншими соціальними суб’єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві?
	мобільність	комунікативність		стратифікація			комунікація
7	До якого рівня відноситься спілкування за допомогою мови і культурних традицій, характерних для тієї чи іншої спільності людей?
	комунікативного	інтерактивного		перцептивного			активного
8	До якого рівня відноситься спілкування, що враховує особистісні характеристики людей?
	комунікативного	інтерактивного		перцептивного			активного
9	Як називається спрямованість висловлювання на слухача, яка виражається за допомогою інтонації, вставних слів, підсилювальних часток, звертань?
	мобільність	комунікативність		стратифікація			комунікація