Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 21 по 30 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 31 серпня.

План-конспект уроку на тему "Вступ. Поняття людини як біосоціальної істоти. Індивідуальність як феномен людини. Особа. Особистість. Персона. Громадянин."

Про матеріал

Роль і значення матеріалу даної теми уроку в підготовці кваліфікованого робітника полягає в тому, що провідним завданням сучасної професійно-технічної освіти в умовах стрімких змін, що відбуваються у світі, є підготовка не просто висококваліфікованих робітників, а саме: здатних до саморозвитку і самореалізації, спроможних гнучко реагувати на потреби ринку праці, активно впливати на соціально-економічні і культурні процеси.

Перегляд файлу

УРОК 1

Тема: Вступ.  Поняття людини як біосоціальної істоти. Індивідуальність як феномен людини. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.

Мета:

  •    сприяти формуванню світогляду учнів та усвідомлення ними того, що  кожна людина  - єдина й неповторна через розкриття змісту основних понять: «людина», «особистість», «громадянин»;
  •    сприяти розвитку безпомилкового використовування понять, що описують людину в різних сферах її діяльності;
  •    спонукати до роздумів щодо сутності людської особистості, сприяти формуванню активної життєвої позиції.

Тип уроку:  комбінований

Методи проведення:

  •   словеснийлекція з елементами бесіди та дискусії
  •   наочний – супроводжуюча презентація до ходу уроку, схема «Типи відношень «ЛЮДИНА – СВІТ», таблиці «Основні типи світогляду», «Людина в різних типах світогляду», «Теорії походження людини»,  таблиця на встановлення відповідності поняття з його значенням,  відеоролики «Вірш П.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина»», «Ратич Петро «Що ж людина така за істота»», підручник

 

  •   практичний – робота з таблицями, схемою, перегляд презентації та відеороликів, вправа на встановлення відповідності поняття з його значенням,  Internet-хвилинка

Обладнання: телевізійна панель, комп’ютер, підручники, схема «Типи відношень «ЛЮДИНА – СВІТ», таблиці «Основні типи світогляду», «Людина в різних типах світогляду», «Теорії походження людини»,  таблиця на встановлення відповідності поняття з його значенням, мобільні телефони

Міжпредметні зв’язки:  правознавство, основи правових знань, біологія, астрономія

Словник:  індивід, людина, особа, особистість, персона, громадянин 

 

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент уроку

Психологічне налаштування учнів на навчальну діяльність при вивченні курсу «Людина і світ».

Життя кожного з нас розвивається по сходинці.

Кожен такий момент - стрибок по сходинці.

Нагору або донизу.

Буває по-різному.

А як же зробити, щоб добрих

Магічних Моментів у нашому житті було набагато більше?

 

Саме курс «Людина і світ», який ви будете вивчати, допоможе вам сформувати особистий світогляд, здійснити світоглядне самовизначення, що є необхідною умовою успішної життєдіяльності людини. Набуті на уроках знання допоможуть активно включитися в суспільне життя держави, сформувати активну життєву позицію.

Епіграф:

Бути людиною по суті означає

бути людиною всередині людства.

Людина немислима поза суспільством.

Описание: http://eduhm.ru/_pu/8/06060231.jpgМоріс Мерло-Понті

  1. Мотивація навчальної діяльності

В усі часи людство хвилювало питання про сутність людини: що робить людину людиною? Якою є її природа? Що відрізняє іі від тварини? Попри те, що протягом усієї в науці й мистецтві інтенсивно обговорюють проблему людини, досі не існує вичерпного наукового тлумачення людської сутності.

Проблемне запитання: Що на вашу думку означає бути людиною? Доповнити ваші відповіді допоможе вивчення сьогоднішньої теми уроку

ІІІ. Оголошення теми уроку та постановка задач

«Вступ.  Поняття людини як біосоціальної істоти. Індивідуальність як феномен людини. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.»

Завданнями курсу є набуття знань про процеси та явища суспільного буття, про філософські, культурні, політико-правові та соціально-економічні засади життя демократичного суспільства. Вивчення курсу сприятиме соціалізації учнівської молоді та активному включенню її в суспільне життя, виховуватиме в учнів такі громадянські риси, як правова відповідальність, толерантність, ініціативність, громадянська активність, національна самосвідомість.

ІV. Вивчення нового матеріалу

  •  Людина в основних типах світогляду

Світогляд це система поглядів, звернених на об’єктивний світ і місце людини в ньому, на ставлення людини до довколишньої дійсності та самої себе, а також зумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їхні переконання, ідеали, принципи пізнання й діяльності, ціннісні орієнтири. Сам світоглядний вибір є досить складним явищем. І визначають його насамперед такі основні моменти. По-перше, цей процес є індивідуально-особистим творенням людиною цілісної картини світу. Це творення ґрунтується на прагненнях і бажаннях людини, воно визначене нестримною жагою до усвідомлення нею цілей, мети і характеру своєї діяльності. Тобто шлях до того, чого прагне людина, вона вибирає і окреслює сама. По-друге, не кожна людина має здатність самостійно визначатись у світобаченні. Тому вона з необхідністю звертається до надбань світоглядної культури, які творяться як правило, видатними особистостями або творчими колективами. І, по-третє, людина тільки на рівні поєднання власного бачення світу і суспільно-узагальненого відношення до нього робить свій єдиний і неповторний світоглядний вибір – займає відповідну своїй душевно-природно-соціальній сутності життєву позицію.

Життєва позиція – це вихідний момент, початок діяльності людини в певному напрямі. Це те, з чого починається і чим закінчується життєвий шлях людини як особистості.

У світогляді за допомогою відчуттів, образів, понять, ідей, теорій відбувається освоєння різних типів відношення «Людина –світ». З цього погляду в структурі світогляду, як правило, виділяють чотири аспекти, що фіксують і розкривають основні способи та грані людського буття, тобто типи відношень «Людина – світ». (Дивись схему)

 

 

 

 

 

 

Теоретичними засадами формування життєвої позиції людини виступають чотири основні типи світогляду — міфологія, релігія, наука, філософія.

ОСНОВНІ ТИПИ СВІТОГЛЯДУ

Міфологічний

  • це цілісна картина світу, де основним персонажем є Людина (розумна Тварина з душею), а возвеличується, абсолютизується Природа.

Міф — це не первинна форма знання, а особливий тип світогляду, специфічне образне синкретичне уявлення про явища природи і колективне життя. У міфі як найбільш ранній формі людської культури поєдналися зачатки знань

Релігійний

  • це цілісна картина світу, де основним персонажем є Людина (істота, що має тіло і душу, вірить у винятковість надприродного), а возвеличується, абсолютизується Надприродне (Бог, диявол та ін.)

В релігії творча всемогутня сила — Бог, який стоїть над природою і поза природою. Буття Бога людина переживає як одкровення. Як одкровення, людині дано знати, що душа її безсмертна

Науковий

- це цілісна картина світу, де основним персонажем є Людина (Істота, яка пізнає і перетворює Світ), а возвеличується, абсолютизується Істина.

В науці людська діяльність спрямована на здобуття і осмислення знання

Філософський

- це цілісна картина світу, де основним персонажем є Людина (Істота, яка здатна бути мудрою), а возвеличується, абсолютизується Істина.

Філософія - Стійка форма суспільної свідомості,

що розглядає світоглядні питання

 

ЛЮДИНА В ОСНОВНИХ ТИПАХ СВІТОГЛЯДУ

Міфологія

Релігія

Наука

Філософія

Людина розумна тварина, наділена душею

Людина — істота, що вірить в існування надприродного

Людина істота, яка пізнає світ

Людина істота, що здатна бути мудрою

           Таке визначення основних теоретичних підвалин світогляду показує, що в реальній дійсності кожна особистість має неповторний, особливий світогляд, який є комплексним явищем і в якому переплітаються елементи міфічності, релігійності, науковості і філософічності. Одночасно в цьому переплетінні завжди переважають елементи того чи іншого світоглядного типу – тільки так світоглядно конкретизується життєва позиція людини.

  Саме тому в повсякденному житті людина прагне такого світогляду, який відкрив би шлях до її власної економічної визначеності й захищеності, до її власного відносно високого рівня політичної свободи, духовної наснаги і душевного спокою. Такий світогляд як цілісне теоретичне явище, як «рецепт» для кожної особистості ще не вироблений, і що найважливіше - ніколи не буде вироблений. Однак людина має перебувати у постійному пошуку саме такого світогляду, знаючи що це прагнення є вічним, хоча мета недосяжна. Саме в цьому прагненні людина досягає високої прозорості власного світоглядного вибору й відповідно до нього намагається відбутись у світі. Абсолютної відповідності між світоглядним вибором і реальним процесом життя людини не було, немає і бути не може. Бо реальний процес життя людини, як правило, або далекий, або близький до її світоглядного вибору. Проте це не означає, що загальновідома фраза: «Обставини сильніші за нас» - цілком правильна. Річ у тім, що в тому чи іншому типі світогляду є свій рівень визначення місця людини у світі, її активності, її діяльності – її сили. Водночас, ця активність обмежується. Наприклад, міфологія пропагує безсилля людини щодо природи і т.д.

Запитання: Які міфи про походження людини ви знаєте?

Тому від того, як людина усвідомлює переваги тієї чи іншої світоглядної культури і її обмеженість, багато в чому залежить життя людини. Хоч обставини часто сильніші за людину, потрібно пам’ятати, що врешті-решт творцем цих обставин є сама людина. Якщо обставини гальмують рух людини до щастя, їх по-можливості потрібно змінити. Таке розуміння співвідношення світоглядного вибору і реального процесу життя людини приводить до загального висновку: завжди, в усі періоди історії людської цивілізації докорінних змін (у прогресивному чи регресивному аспекті) не відбувалось доти, поки докорінно не змінювався світогляд.

  • https://im1-tub-ua.yandex.net/i?id=207b46e2d82d5e1e782dcbc72d99a1c1&n=33&h=190&w=216 Теорії походження людини

   Internet-хвилинка

Які існують теорії походження людини? В чому полягає основа кожної з теорій?

Теорія

Основа теорії

Еволюційна

Рисунок1

 

 

Теорія  Чарльза  Дарвіна: людина  як  біологічна  істота  походить  від перших видів еволюції   приматів – людиноподібних істот – шляхом поступових змін, під впливом природних чинників та природного відбору.  

 

Теологічна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Людина – це творіння Бога, або богів.

 

 

 

Космічна

 

 

 

 

 

Виникнен­ня людей на Землі є результатом  діяльності позаземних цивілізацій. Людей вважа­ють прямими нащадками інопланетян, що висадилися на Землю в давні часи, результатом генної інженерії чи еволюції, керованої інопланетя­нами.

 

 

 

 

  •  Людина, індивід, особистість

Поняття «людина - індивід - особистість  - індивідуальність - особа - персона», перш за все, характеризують якісні прояви людини.

Поняття «людина» означає вид у біологічній класифікації, розумну істоту, що має принципові відмінності від усіх інших істот.

Поняття «індивід» вживається щодо окремо взятого представника людського роду, якому властиві неповторні й унікальні природні і соціальні якості, представлені не в усій родовій повноті та яскравості. Тобто в кожному конкретному індивіді представлені далеко не всі можливі прояви родових якостей людини. Тому ми не можемо прямо і безпосередньо переносити всі характеристики роду на індивіда і навпаки.

Поняття «особа» характеризує певні реальні якості людського індивіда. Тому поза індивідом особи не існує. Але це не означає, що риси індивіда є рисами особи; такі характеристики індивіда, як зріст, колір волосся, вага, особливості, наприклад форма носу, на особу переносити не можна.

Якщо людська особа усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги, вона стає людською особистістю — самодіяльною соціальною та інтелектуальною одиницею. Коли ж це усвідомлення сягає розуміння, що внаслідок унікальності та неповторності особистості існує дещо таке, що здатна зробити лише вона (бо більше такої особистості немає, не було й не буде) і прагне це виконати будь-що, людська особистість набуває рис індивідуальності.

Поняття «індивідуальність» може викликати (і викликає) асоціації з індивідуалізмом, і для таких асоціацій є певні підстави.

Насправді ж, індивідуальність не може сформуватися без самоусвідомлення, без виокремлення себе з-поміж інших людей, без певної внутрішньої зосередженості. Але це не означає і не передбачає людської самоізоляції. Навпаки, усвідомлюючи свою незамінність, індивідуальність, людина усвідомлює і свою цілковиту ідентичність з іншими людьми, адже зрозуміти свою унікальність можна лише через порівняння з іншими людьми і лише за умови переконаності у тому, що всі інші люди є люди, але в чомусь — не такі. Мірою відповідальності людської індивідуальності стає вселюдськість, усвідомлення своїх життєвих здійснень як загальнолюдських або як здійснень, які щось змінюють у стані людства в певному змістовому значенні: коли чогось досягає якась окрема індивідуальність, то це демонструє можливості людства або людини як родової істоти.

     Індивід — поняття, яке вказує на приналежність даної конкретної людської істоти до людського роду. Поняття «індивід» несе в собі як ознаку цілості суб'єкта, так і наявність у нього особливих (індивідуальних) властивостей. Термін «індивід» разом з тим віддзеркалює родові, а не особистісні ознаки. Без групової ідентифікації неможлива соціалізація особистості. Проте, слід розуміти, що для становлення людини дуже важливими є процеси, протилежні соціалізації, процеси індивідуалізації. Соціалізація, важливою ознакою якої є формування соціально-рольових якостей особистості, є хоч дуже важливим, проте лише етапом розвитку людини. Він має змінитись процесами протилежної спрямованості, суть яких полягає у поверненні до індивідуальних особливостей людини, але не на індивідному, а на індивідуальнісному рівні. Трактовка особистості лише як соціального індивіду не може пояснити всіх феноменів і проявів особистісного, таких, як суб'єктна активність, над ситуативна активність, творча ініціатива, вищі прояви таланту і геніальності людини та інших. Проте, навіть піднімаючись на вищі рівні розвитку індивідуальності, людина не перестає бути соціальною істотою, отже "феномен Ми" завжди залишається важливою складовою її психології, при цьому переважання групових ролей над особистісними ("феномен Ми") і домінуюче амплуа (при недостатній різноманітності особистісних ролей) можна розглядати, як дві форми збідніння індивідуальності. Можна говорити про таке поняття, як "людина рольова" тобто людина, в якої соціальність переважає над індивідуальністю. З точки зору проблеми розвитку особистості та індивідуальності "рольова людина" - це особистість без індивідуальності. Людина юрби - це, відповідно, індивід без індивідуальності, який втратив ознаки особистості, оскільки юрба знеособлює людину.

Проблема людини займає одне з провідних місць у суспільствознавстві. Сучасна наука розмежовує поняття «людина», «особа», «особистість», «персона», «громадянин».

 

Перегляд відеоролику «Вірш П.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина»»

 

Людина — вищий рівень у розвитку живих організмів на Землі, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури, тобто, з одного боку, це — біологічна істота, з іншого — творець специфічного світу, який є результатом творчої діяльності всього людства.

Особа — людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку, користується правами, що надаються суспільством, та виконує обов'язки, які ним покладаються.

Особистість — це стійка система соціально-значущих рис, які характеризують індивіда, вона є продуктом суспільного розвитку і включення індивідів в систему соціальних відносин шляхом предметної діяльності. Особистість по суті - це людина зі сформованим світоглядом, самосвідомістю і здатністю до творчої самореалізації через діяльність. Самосвідомість являє собою свідомість і оцінку людиною самої себе як суб'єкта практичної, пізнавальної, культурної діяльності, як особистості.

Персона (від латів. persona) - в психології особа індивіда в тому вигляді, в якому вона представлена іншим, в протилежність автентичному Я. Термін, введений у вживання Карлом Юнгом, походить від назви маски, що використовувалася етруськими мімами. Згідно Юнгу, персона дає можливість індивідові взаємодіяти з навколишнім світом, відображаючи ту роль, яку людина грає в нім. Це дорога досягнення компромісу між внутрішньою психологічною структурою особи і суспільством. Персона дає можливість індивідові пристосовуватися до вимог його оточення.

З виникненням держави та владної сфери відносин соціальна категорія «особа» набирає політичного змісту і перетворюється у категорію «громадянин».

Громадянин — це особа, яка належить до постійного населення певної держави, має нормативно закріплений статус, користується захистом держави як у межах її території, так і поза нею. Громадянин має певні особливості, що надають можливість бути суб'єктом не лише економічних та соціальних, а й політичних відносин.

Якщо громадянин — це індивід, що належить до конкретної держави і перебуває під її владою і захистом, то громадянськість — це політична позиція громадянина стосовно процесів, що відбуваються в суспільстві та державі. Відносини суспільства з державою стають дієвими, якщо суспільство можна назвати громадянським, тобто здатним «забезпечити реальну участь громадян в управлінському процесі та контроль з їхнього боку за діяльністю держави». Проте саме тут і виникають суперечності, які людство намагається подолати протягом кількох століть.

V. Первинна перевірка засвоєних знань

 

               З’єднайте стрілками поняття з відповідними їм визначеннями

Людина -

 

суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків; зосередження всіх якостей людини

 

 

 

Індивід -

 

особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї неповторності розуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона, і прагне це реалізувати

 

 

 

Особа -

 

особлива розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших живих істот; вид живих істот, що посідає певне місце в сукупності живих організмів

 

 

 

Особистість -

 

одиничний представник роду і стоїть в ряду таких понять: рід — вид — індивід

 

 

 

Індивідуальність -

 

людська особа, що усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги

VІ.  Первинне закріплення вивченого матеріалу

                         ПОМІРКУЙМО Фронтальна бесіда-дискусія

  1. Як ви вважаєте, які фактори мають визначальний вплив на розвиток людини – біологічні чи соціальні?
  2. Що різнить особу й особистість?
  3. Чи кожна людина, яка мешкає в державі, має статус громадянина?
  4. Яка з теорій походження людини здається вам най достовірнішою і доказовою? Як ви вважаєте, звідки походить людина?
  5. Чи можна обмежуватись однобічним розумінням сутності людини?

VІІ. Підсумок уроку

Складність людини визначається тим, що вона є суперечливою єдністю не тільки біологічного і соціального, а й фізичного і психічного, загальнолюдського й індивідуального. Чим більше людина вміє керувати своїми біологічними потребами, підпорядковувати їх високим прагненням або спрямовувати на досягнення суспільних цілей, тим більше в людині переважає соціальне і тим більш розвиненою вона є.

 Рефлексія

- Яке враження у Вас склалося? (Сподобалося - не сподобалося)

- Який настрій після уроку? (Радісний - сумний)

- Яке самопочуття? (Втомився - не втомився)

- Яке ставлення до вивченого матеріалу? (Зрозумів - не зрозумів)

- Яка твоя самооцінка після уроку? (Задоволений - не задоволений)

- Оціни свою активність на уроці. (Старався - не намагався).

VІІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів згідно Критеріїв навчальних досягнень

ІХ. Домашнє завдання

Обов’язкове:

         1о. Опрацювати за підручником Людина і світ (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень) / Т.В.Бакка, Л.В. Марголіна, Т.В.Мелещенко: тема 1 (§1-3)

2о. Виписати у словник нові поняття та опрацювати їх.

Креативне:

3.1*. Підготувати  презентацію «Моя сім’я»

3.2*. Підготувати слайд-шоу (зробити добірку фото або картинок) до теми «Людина, особистість, громадянин»

3.3*. Скласти синквейни зі словниковими словами сьогоднішнього уроку

Перегляд відеоролику «Ратич Петро «Що ж людина така за істота»»

Викладач: Не летіть по життю стрімголов, мовляв, якось потім із усім розберусь. Як правило, ті люди, які думають, що вони живуть, наче чернетку  пишуть, і помилково вважають, що в них іще буде час усе переписати, переосмислити, зробити по-іншому, сильно помиляються. Ні, як правило, життя дає тільки один дубль. На відміну від кінопроб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Упаковочная бумага 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полотно 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Почтовая бумага 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
21 січня
Переглядів
764
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку