Методична розробка уроку "Рід іменника"

 

План заняття

Вид заняття : лекція

Тема: Рід іменника

Мета заняття:

Навчальна: повторити й поглибити знання студентів про іменник як частину мови,  сформувати поняття про подвійний рід та паралельні родові  форми; розвивати вміння знаходити та визначати рід іменників  у висловлюваннях,  їх роль у реченнях; підвищити якість знань з української мови, щоб упевнено почуватися під час складання ЗНО.

 Розвивальна: розвивати інтерес до предмета; стимулювати творчі здібності студентів.

Виховна: виховувати естетичні почуття, увагу, зосередженість любов до рідного слова.

Методи: пояснення з мультимедійним супроводом та відеороликами, розповідь, співбесіда, виконання вправ, робота біля дошки, робота з підручником,  виконання тестових завдань на закріплення .

Методи контролю: тестові завдання, вправи в усній та письмовій формі, індивідуальне та фронтальне опитування

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: ПК класу Pentium, мультимедійний комплекс.

Література (основна та додаткова):

1. Українська мова (рівень стандарту) для 10 класу закладів середньої освіти. Авраменко О.М. (2018)

2. Авраменко О.М. Українська мова та література: Довідник. Завдання у тестовій формі. – К: Грамота, 2011, 2012, 2013.

3.Юшук І.П. Українська мова. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2007.

 Структура заняття                                                             Відведений      

                                                                                               час

1. Організаційна частина:                                                                         1

• Перевірка присутності студентів на занятті (звіт старости);                   
• Записи в журналі

2. Аналіз контрольних робіт                                                                    5
3. Актуалізація опорних знань                                                                 2
4.  Повідомлення теми, формування мети та основних завдань          2

4.1.    План заняття

1.   Іменники чоловічого, жіночого, середнього та спільного родів

2.   Рід іменників, що називають осіб за професією чи видом діяльності
3.   Іменники подвійного роду та паралельні родові форми
4.   Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур

 

5. Осмислення і первинне усвідомлення даної теми                              60 
6. Мотивація навчальної діяльності (питання, задачі, проблемні ситуації тощо), осмислення зв’язків і визначень в новому матеріалі
7. Перевірка якості засвоєного матеріалу                                               8

• узагальнення матеріалу упродовж  заняття (виконання вправ, тестові завдання)
• видача завдання для самостійної роботи студентів

8. Підсумки роботи студентів та замітки, постановка домашнього

завдання                                                                                                 2

1.        Скласти діалог із використанням іменників на позначення осіб за родом діяльності
2.        Повторити правила про рід іменників

   

 

Викладач           С.М. Підгайна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заняття

1. Аналіз контрольних робіт

Найбільш поширені помилки:

 

2. Актуалізація опорних знань

Визначте правильнi формулювання. Якщо є неправильнi, виправте:

• Імeнник - це частина мови, яка має значення дії предмета.
• Iменники бувають власнi й загальнi.
• Iменники подiляються на icтoти i неживі предмети.

• Власнi iменники пишуться з великої букви.
• До власнux iменникiв належать тiльки iмeнa та прiзвища людей.
• Бiльшiсть iменникiв мають форму однини i множини.
• Iменники в реченнi виступають тільки пiдметом i додатком.

 

Які іменники запросимо сьогодні на заняття? (Уважність, старанність, пам'ять).

Тема: Рід іменника

Мета заняття:

Навчальна: повторити й поглибити знання студентів про іменник як частину мови, сформувати поняття про подвійний рід та паралельні родові форми; розвивати вміння знаходити та визначати рід іменників у висловлюваннях,  їх роль у реченнях; підвищити якість знань з української мови, щоб упевнено почуватися під час складання ЗНО.

Розвивальна: розвивати інтерес до предмета; стимулювати творчі здібності студентів.

Виховна: виховувати естетичні почуття, увагу, зосередженість любов до рідного слова.

План заняття

1. Іменники чоловічого, жіночого, середнього та спільного родів
2. Рід іменників, що називають осіб за професією чи видом діяльності
3. Іменники подвійного роду та паралельні родові форми
4. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур

 

 

1. Іменники чоловічого, жіночого, середнього та спільного родів

При розгляді іменника не можливо оминути питання роду. Це чи не найбільший камінь спотикання багатьох українців. Як же складно часом пригадати якого роду слово біль, тюль чи нежить! І, відповідно, важко утворити правильне речення: «Мене мучить зубний біль чи зубна біль?», «На вікні висить білий тюль чи біла тюль?» і «В мене почався чи почалася нежить?»

Годі вже й говорити про неробу, алібі, шимпанзе, собаку, Міссісіпі та Тбілісі. Логіка та інтуїція тут не допоможуть! Тому нам  необхідно впорядкувати свої знання.

Рід – це граматична категорія іменника, яка виражається в трьох значеннях: чоловічого, жіночого і середнього роду.

Значення роду необхідно іменнику для правильного його граматичного зв’язку з прикметниками (синє небо, синя стрічка), займенниками (наш народ, наше місто) та дієсловами (Степан говорив, Галя говорила). Приклади неправильного зв’язку за родом: мій сестра, пісня лунав, наше мова, Ольга писав.

Запишіть і запам’ятайте рід іменників

Чоловічий рід

Біль, насип, нежить, перекис, продаж, Сибір, собака, степінь, ступінь, толь, тюль, фенхель, шампунь

Жіночий рід

Антресоль, бандероль, бешамель, вермішель, заполоч, каніфоль, нехворощ, путь, ретуш, розкіш, фланель, шагрень

І до чоловічого, і до жіночого роду належать слова: гандж, дрож, купіль, фальш, харч.

 

Спільний рід

Слова спільного роду здебільшого характеризують певні якості особи, а також називають осіб за їхніми характерними діями, поведінкою або соціальною належністю.

Базіка, нездара, нероба, приблуда, рева, ненажера, потвора, замазура, зівака…

Трудяга, роботяга, каліка, сирота, староста, листоноша

 

Вправи №1

Запишіть іменники в три колонки: 1) ч.р.; 2) ж.р.; 3) с.р.

Кір, путь, біль, продаж, бандероль, ступінь, Сибір, степінь, гуаш, вікно, шампунь, сонце, антресоль, устаткування.

 

Вправа №2

Зачитайте лише ті речення, у яких є іменники спільного роду.

1. Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні, й приблуди, і орди завойовників-заброд!

В. Симоненко

2. Як вийшла бабище старая, кривая, горбатая, сухая, запліснявіла, вся в шрамах...

І. Котляревський

3. У забіяки руки сверблять, у базіки – язик.

Народна творчість

4. І вдень він даремне розваги шука, а потім по ночах марою блука, обходить всі зали й кімнати.

Леся Українка

5. Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо.

Л.Первомайський

6. Рука ніби дитяча, але білий м’який манжет край чорного потертого рукава явно дорослої людини.

О. Іваненко

 

 

 

Робота біля дошки. Синтаксичний розбір речення.

Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні, й приблуди, і орди завойовників-заброд!

 

2. Рід іменників, що називають осіб за професією чи видом діяльності

Назви осіб за професією, посадою, званням, за видом діяльності належать до іменників чоловічого роду: академік, директор, завідувач, лікар, міністр, поет, професор, редактор, учитель.

У підручнику з української мови для 10 класу О.Авраменко вказує, що ця вимога не сувора і має рекомендаційний характер. Нові слова плавчиха, географиня, мовознавчиня можна вживати в розмовно-побутовому стилі, оскільки вони ще не увійшли до реєстру сучасних словників. Проте в офіційно-діловому стилі краще використовувати іменники чоловічого роду: географ, етнограф, мовознавець. Це свідчить про те, що мова - це живий організм, який розвивається.

«Фомін заступився, зітхнув і, щоб перевести розмову, запитав:

- Ваша дружина, теж геологом працює?

- Так, - усміхнувся Александров, - справжня геологиня!

- Як це ви сказали – «геологиня»? – перепитав Фомін.

- То я навчився так називати від студентів. Мені подобається, і, здається, так правильніше.

- Чому правильніше?

- Та тому, що в царські часи в жінок не було професій та всі спеціальності називалися в чоловічому роді, для чоловіків. Для жінок же залишалися найнепристижніші: курсистка, машиністка, медичка. І досі ми дихаємо старими пережитками, кажемо: лікар, геолог, інженер, агроном. Жінок-фахівців майже стільки ж, як і чоловіків, і виходить мовна нісенітниця: агроном пішла в поле, лікар зробила операцію. Або доводиться додавати: жінка-лікар, жінка-геолог. Наче спеціаліст другого сорту, чи що…»

 

Іноді буває складно назвати  вид діяльністі у чоловічому роді. Саме про це розповість О.Авраменко (відеоролик)

 

 

 

3. Іменники подвійного роду та паралельні родові форми

Іменники подвійного роду можуть позначати  як істот, так і неістот; вони мають відтінок згрубілості й утворюються за допомогою суфікса –ищ(е): вовчище, гарбузище, бабище, відьмище, дівчище, ручище.

Паралельні форми роду мають такі іменники: абрикос- абрикоса, африкат- африката, банкнот – банкнота, жираф – жирафа, зал – зала, оазис – оаза, плацкарт – плацкарта, манжет – манжета, птах – птаха, сусід – сусіда.

 

Слова зал і зала доволі часто зустрічаються у нашій мові, але, мабуть, ніхто не знає, що вони іншомовного походження. Зал – німецьке слово, а зала – французьке.

Останнім часом ми все більше використовуємо слово зала, хоча його доречніше вживати з такими словами, як глядацька зала, банкетна зала.

 

 

 

 

4. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур

 Пригадаємо правила.

1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: елегантний імпресаріо, люб’язний портьє, справедливий рефері.
2. Назви осіб жіночої статі – іменники жіночого роду: літня мадам, серйозна фрау, струнка міс, люб’язна пані.
3. Невідмінювані назви істот – чоловічого роду: какаду, поні, кенгуру.
4. Невідмінювані назви неістот – середнього роду: тролейбусне депо, ак­туальне інтерв’ю, світлове табло, нове меню.
5. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за стрижневим словом: Батумі (місто), Марокко (країна), Гаїті (острів, держава).
6. Рід невідмінюваних назв органів преси, громадських організацій, спор­тивних клубів, команд визначається за родовим поняттям: «Верже» повідомила (газета), «Темпо» опублікував (журнал), «Мебіл ойл» заснована (монополія).
7. Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова: АЗС (станція), НДІ (інститут), ФПК (факультет), ПДВ (податок).

 

З розвитком ІТ-індустрії  в українській мові виникло багато нових слів.

Переглянемо відеоролик (перегляд відеоролика).

Запишемо нові слова.

Коворкінг – відкритий робочий простір для людей різного фаху

Лайфхак – маленька хитрість або корисна порада

Ретуш – обробка старих фотографій, зображень (коригування)

Смузі – напій із подріблених на пюре фруктів та ягід з додаванням фруктового соку

Фрілансер – вільнонайманий робітник, що працює віддалено

 

Тести на закріплення.

Виставити оцінки.

Домашнє завдання.