методична розробка уроку"Скарби нашої пам'яті"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ФАСТІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ”

              Методична розробка

                     відкритого уроку:

Скарби нашої пам’яті
                                            

                                 Роботу виконала :                                .                                                 вчитель  художньої культури
                                                                                 Буневич С.П.

                                              2018 р

Відкритий урок "ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА"

Тема уроку:     Скарби нашої пам’яті.

Мета: розглянути основні досягнення трипільської культури, показати її значення в історії нашої країни, познайомити учнів з життям і діяльністю давніх українців, створити їхні образні портрети, продовжити формування навичок самостійної та групової роботи; розвивати уміння чітко й логічно висловлювати свої думки, виховувати інтерес до минулого, почуття патріотизму, національної гордості,розвивати вміння аналізувати доступні джерела інформації, виховувати повагу до творців величних досягнень трипільської культури.

Очікувані результати (записуються в зошит):

- знати поняття "археологічна культура","трипільська культура", "енеоліт";

- уміти характеризувати за наявною інформацією заняття та побут носіїв трипільської культури;

- сформувати власну думку про внесок трипільської культури у формування цивілізації на теренах України та внесок її в світову культуру.

Обладнання уроку: мультимедійна дошка, мультимедійна презентація «Житло і побут давніх українців», картки з текстовими і візуальними джерелами, експонати українського побуту, одягу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть:

розповідати про житло і побут давніх українців;

розповідати про історичне минуле,мистецьке надбання , подію чи явище,; складати запитання; висловлювати своє ставлення до мистецьких надбань , явищ і діячів, пропонованих для вивчення.

                                                                                         Епіграф уроку

Погасли кострища стоянок.

У землю пішли племена.

Забрали в холодні кургани

сокири, мечі й письмена.

                                                                                    Та, може, мені здалося –

                                                                                    а час не все переміг.

                                                                                  На чашах тепло збереглося

                                                                                   тих вуст, що торкалися їх.

                                                                                        Ліна  Костенко

                                                   Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Емоційне введення до уроку:
Ретроспективне відео-аудіо представлення художньої культури України. На тлі музичного супроводу відбувається експонування зорового ряду, що представляє розмаїття та багатогранність культурних надбань народів, які проживали на теренах України. 
Учні сприймають відео-аудіоряд. (Звучить уривок твору С.Прокоф’єва «Скіфська сюїта» та уривок фотофільму «Херсонес Таврійський».
Емоційне налаштування учнів на участь у творчому процесі уроку.
ІІІ. Вступна бесіда  

               Обійдіть весь світ безмежний,

                І скажіть, в якій країні

                Так зберігся скарб безцінний,

                Як у нашій Україні!

На теренах сучасної України мистецтво розвивалося з сивої давнини. Його творцями були народи, що в певний історичний період вважали цей край своєю вітчизною. 
Учні висловлюють власні враження від побаченого.
Питання:

1.Спробуйте на карті України показати місця поселень наших предків.

2.Хто такі скіфи?

3.Як ви вважаєте, мистецтво у Північному Причорномор’ї  було подібним до мистецтва Греції?

Як нам відомо, історію створюють люди. Але не тільки окремі історичні діячі, а часто великі групи людей, які заселяли в той чи інший час певну територію.

І. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності.

Бесіда за питаннями:

1.Які зміни відбуваються в первісному суспільстві, коли воно переходить від етапу дикунства до цивілізації?

2. Як ви гадаєте, чи  давно існує землеробство на Україні?

3. Чи чули ви щось про трипільців – перших землеробів на Україні?

4. Метод "Мозковий штурм".

Що ми хочемо взнати про трипільську культуру? Учні пропонують свої варіанти відповідей.

ІІ. Оголошення теми:

Постановка проблемного питання (записується на дошці):

"Чи можна трипільців вважати предками українців?"

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Зачитування епіграфа уроку.

- Сьогодні ми дізнаємось, які відомості залишив нам час про трипільську археологічну культуру.

2. Ознайомлення з терміном "археологічна культура".

Археологічна культура - речові залишки, знайдені під час розкопок, що належать до одного історичного часу й тієї самої території, яким притаманні спільні риси. Подібність форми та оздоблення посуду, типу прикрас, особливостей будівництва жител і рис поховального обряду свідчать про спорідненість цих племен.

Назви археологічних культур зазвичай походять від назв місцевостей, де було вперше виявлено типову пам’ятку (черняхівська культура - від с. Черняхів); часом вони вказують на характерні ознаки археологічних знахідок (культура кулястих амфор, культура шнурової кераміки тощо), особливості поховань (зрубна культура).

- Чи можна вважати на основі поданого визначення палеолітичні стоянки на Україні (Королеве, Мізин, Кіїк-Коба тощо) археологічною культурою?

3. Чому виникла назва "Трипільська культура"?

Археологічна культура отримала назву від населеного пункту Трипілля Київської області, поблизу якого знайдені поселення давніх землеробів. Трипільська культура, або культура Кукутені (рум. Cucuteni, або культурна спільність «Кукутені-Трипілля») — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень). Культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., розташовувалась між Карпатами та річкою Дніпро на території сучасних України, Молдови та Румунії, займаючи територію загальною площею понад 35 тис. км?. В часи розквіту цій культурі належали найбільші за розміром поселення у Європі: кількість жителів деяких з них перевищувала 15 тис. осіб [Культура носила назву «Кукутень» за назвою села в Румунії, де були знайдені перші пам’ятки, пов'язані з цією культурою.

 В 1884 році румунський археолог Теодор Бурада під час проведення розкопок знайшов елементи глиняного посуду та теракотові фігурки неподалік села Кукутень. 

4. Хто відкрив трипільську археологічну культуру?

Перед вами портрет Вікентія Хвойки, видатного українського археолога, який вперше об’єднав однотипні знахідки з різних місць у  одну археологічну культуру.

5. Яким було трипільське суспільство?

Високої майстерності носії трипільської культури досягли в будівництві житла.

Мешкали трипільці в чотирикутних одно- чи двоповерхових будинках завдовжки до 25-27 м і завширшки 6-7 м, з кількома приміщеннями. Свої оселі будували так: у землю вкопували дубові стовпи, а між ними з хмизу викладали стіни, які обмазували глиною; зверху на стовпи спирали дво- або чотирисхилий, укритий соломою або очеретом дах з отвором для диму. У кожній хаті була велика піч, а біля неї - лежанки з випаленої глини. Стіни й піч іноді розмальовували.

Археологи знайшли численні глиняні модельки трипільських жител. Вони, а також залишки жител дали змогу вченим реконструювати зовнішній вигляд трипільських хат.

Трипільський народ жив  сім’ями, що об’єднувалися в общини, а пізніше - у племена. Спершу поселення трипільців були невеликими. Розташовані здебільшого на узвишші поблизу річок, вони складалися з 30-40 глинобитних помешкань. Будинки розташовувалися колом, із загоном для худоби в центрі. Кількість жителів кожного такого поселення складала зазвичай 600-700 осіб. Згодом деякі поселення розрослися так, що кількість мешканців сягала в них до 10 тис. осіб. Такі поселення-гіганти називають протомістами. Концентричні кола, за якими розташовували трипільці свої будинки, утворювали щось подібне до вулиць.

Установлені на підставі археологічних розкопок факти свідчать про досить упорядковане громадське життя носіїв трипільської культури. Загальну кількість трипільців дослідники оцінюють приблизно в 1 млн осіб.

Печера Вертеба.

- Одне з перших  місць, де було знайдено трипільські старожитності, - це печера Вертеба. Саме тут власник маєтку у Більче-Золотому польський поміщик Леон Сапега організував археологічні розкопки у 1823 р.

6. Коли жили трипільці?

- За останніми даними вчених існування трипільської культури відноситься до періоду від 5400 до 2600 рр. до н. е. (Які це тисячоліття?) Ці дані отримані за допомогою методу радіовуглецевого аналізу органічних решток (дерево, кістки).

7. Де жили трипільці?

Встановлення географічних меж розселення трипільців. Роздивитися карту і назвати найбільші відомі поселення носіїв трипільської культури.

8. Організація роботи в парах. Учням за поданими ілюстраціями пропонується встановити заняття трипільців.

1.Реконструкції, трипільських знарядь для обробітку ґрунту.

2. Ткацький верстат.

3. Трипільська зернотерка.

Вчитель пропонує узагальнити вивчене у таблиці

 Ремесла трипільців (продовжується робота в парах).

Завдання: ознайомтесь зі змістом слайдів   (показ презентації )  .

Пригадайте термін «ремесла» .

Під час перегляду слайдів (гончарство) заслуховується повідомлення учня про кераміку трипільців.

Вчених-археологів вражає різнобарвна кераміка трипільців.

. Трипільський глиняний посуд. 2. Робота трипільського гончара. Картина з експозиції Музею трипільської культури в Переяславі-Хмельницькому

Під час розкопок були знайдені спеціалізовані майстерні   з виготовлення посуду, оснащені гончарними колами та великими двоярусними горнами для випалення посуду. Трипільські майстри виготовляли миски, кубки, вази, фруктівники, зерновики, глечики, черпаки, амфорки, а також культовий посуд. У трипільських житлах знаходять від 30 до 200 посудин різних типів і розмірів, що свідчить про величезні обсяги гончарного виробництва. Але найбільше вражає мальований посуд. Найдавніші посудини прикрашали орнаментом, який інкрустували білою або червоною пастою з каолініту чи викопного кісткового матеріалу. Також посуд розписували мінеральними фарбами: чорною (оксид марганцю), білою (тальк), червоною (вохра) після випалу. З часом перейшли на покриття поверхні виробу до випалу кольоровими фарбами переважно білого, цегляного чи помаранчевого кольору. На трипільському посуді зустрічається геометричний орнамент, зображення тварин, символічні знаки: овал, прямокутник з рисками, безкінечники, берегині тощо.  Орнаментації посуду надавалось не тільки декоративне, а й магічне значення. Тож недарма трипільська культура отримала другу назву – культура мальованої кераміки.

Показ  слайду. Житла трипільців.

Розгляд глиняних моделей та відновлених археологами жител.

За схемою слайда вчитель розповідає про трипільське житло: трипільці будували житло на рівному майданчику. Потужні глинобитні стіни на висоті близько 2м. перекривали настилом з колод та обаполів, на який намощували товстий шар глини з домішкою полови. На цьому настилі, який був долівкою другого поверху, робили невелике підвищення з глини, яке слугувало вогнищем. Потім зводили стіни приміщення другого поверху, на які опиралось перекриття горища з жердин, теж обмазаних глиною. Двосхилий дах перекривавсь очеретом. В будинку також був жертовник з священними фігурками. Саме дякуючи трипільцям з’явились такі звичні нам будівельні елементи як поворотні двері, східці, дах, горище, долівка

План-реконструкція трипільського поселення в селі Майданецьке на Черкащині.

10. Показ  слайду. Трипільські протоміста.

На прикладі плану майданецького поселення вводиться термін "протоміста". Протомісто – місто на етапі становлення, перша перехідна форма до утворення справжніх ранніх міст. Під протомістом розуміємо місто і село, що становлять єдине ціле. На великих поселеннях трипільців (понад 5000 осіб) існували такі ознаки міст як планування ,(доведіть це за зображенням), укріплення, громадські будівлі, знакова писемність. У Майданецькому поселенні за даними археологів нараховується 1575 будинків і це ще не найбільше протомісто!

Скільки вулиць і будинків було у цьому поселенні?

Який вигляд мали будинки, як були розташовані?

Про що це свідчить?

Вчитель коротко повідомляє про війни трипільців .

11. Духовна культура трипільців. Фігурки Великої Богині.

-  Кого і навіщо зображували у вигляді статуеток?

Робота зі слайдами. (показ презентації)

Показ слайду. Біноклевидна посудина.

Ця ритуальна посудина, за гіпотезою вчених, могла слугувати під час обряду викликання дощу. Однак в таких посудинах знаходять рештки перепалених кісток.

А як ви думаєте, для чого могли трипільці використовувати цю посудину?

Показ слайду. Загадкові трипільські знаки. Історики нараховують більше 200 трипільських символічних знаків, зображених на кераміці. Вчені сходяться до думки, що ці знаки є прообразом письменності.

Показ слайду. Фігурки тварин, найчастіше биків та овець.

Є припущення, що такі фігурки могли використовуватись для передачі інформації (об’ємні листи).

Показ слайду Обряд спалення жител.

Одна з найбільших загадок трипільців. Вчені-археологи гадають, що у трипільців існував обряд ритуального спалення жител через певний проміжок часу, після чого вони переселялись в інше місце. Навіщо вони це робили?

Показ слайду Трипільські Інь та Ян.

Подібні знаки ми зустрічаємо в країнах Сходу, чи не так? До речі, в часи існування трипільської культури в далекому Китаї виникає археологічна культура з подібними рисами, зокрема з таким же мальованим посудом, з подібним орнаментом. Випадковий збіг чи зв’язок культур?

Такий вигляд мали люди трипільської культури, скульптурні портрети яких відновлено за знайденими черепами.

То де ж ви поділись, трипільці?

 Вчитель подає різні точки зору: напади ворогів, кліматичні зміни, екологічна катастрофа.

За інформацією (показ слайдів ) в класі організовується дискусія. Учні пропонують свої гіпотези.

ІV. Осмислення, закріплення нових знань та самоконтроль.

Проводиться у вигляді роботи з тестовими завданнями .

V. Систематизація та узагальнення.

Проводиться шляхом обговорення проблемного питання.

Трипільці – предки українців?

Учні вказують на спільні риси трипільської культури та традиційного народного побуту українців:

заняття землеробством, одинакові сільгоспкультури;

заняття скотарством, одинакові тварини;

подібність у побудові жител;

спільні риси духовної культури тощо.

- Чи можна вважати трипільців предками українців, якщо їхня культура зникла за дві тисячі років перед появою не те що українців, а навіть слов’ян?

Метод "Займи позицію". Кожен учень  визначає свою відповідь на поставлене питання.

VІ.Підсумок уроку.

1.Вчитель зачитує думку вчених про значення трипільської культури у формуванні цивілізації на теренах України.

- Між сучасними українцями та трипільцями лежить кілька перейдених нашими предками епох, кілька етапів етнічних деформацій, ступенів розвитку, але саме в цих бурхливих змінах і зламах творивсь український народ.

Можливо, саме вам вдастся розгадати всі загадки трипільців.

2. Аналіз досягнення очікуваних результатів уроку.

VІ. Домашнє завдання.

1. Намалювати малюнки з використанням орнаментів трипільської культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бурдо Н.Б., Відейко М.Ю. Трипільська культура. – Х., 2007. – 416 с.

2. Костенко Л. Вибране. – К., 1989. – 560 с.

3. Костіна В.В., Табарчук І.В. Практикум з основ інформаційних технологій. – Х., 2007. – 76 с.

4. Пометун О.І. Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К., 2005. – 195 с.

5. Сохацький М.П. Енциклопедія трипільської цивілізації. – К., 2004. – 248 с.

6. Хворостенко С. Чи прийде інформатизація навчання у кабінети історії? // Історія та правознавство. – 2008. - № 27 – С. 28.

7. Худобець О. Новітні інформаційні технології: навчати учителя // Історія України. – 2006.-№ 17. – С.17 – 18.

8. Худобець О. Microsoft PowerPoint як інструментальне середовище вчителя історії

// Історія та правознавство. – 2006.- № 5 – С. 18-19. 

9. Шалагінова О.І., Шалагінов Б.Б. Історія стародавнього світу: Підручник. – К., 2006. – 288 с.