МЕТОДИЧНІ  НАРОБКИ

ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ

МЕЖІВСЬКОГО АГРАРНОГО ЛІЦЕЮ-ІНТЕРНАТУ

Великої Тетяни Петрівни

Викладання історії в ліцеї-інтернаті вимагає сьогодні не тільки виконання основних функцій вчителя – навчати і виховувати учня, а й, відповідно, навчатись самому. Це вимагає від педагога творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів, засобів, технологій.

 У своїй практиці я використовую  групові види роботи.

Наприклад:

“Діарама Венна”

 Групам учнів пропонується завдання: після 2-хвилинної самостійної роботи над документом, текстом підручника, іншим джерелом створити діаграму з подальшим її коментуванням. Наприклад, знайти відмінні та спільні ознаки, порівняти ті чи інші події.

Завдання: Порівняти зміст І та ІІ Універсалів Центральної Ради (Відмінне. Спільне).

“Дискусійна шкала”

 Ця методика допомагає швидко визначити думку класу, розподілитися на групи за переконаннями, організувати диспут. Наприклад, тема уроку “Варшавська угода та її наслідки”. Перед учнями постає питання: Якими були для України наслідки Варшавської угоди? Чому її було підписано?.

 Учитель на дошці креслить шкалу: Негативні  - не визначалися   -  позитивні.

 Діти виходять до дошки і записують свої прізвища або наклеюють папірці зі своїми прізвищами відповідно до власних переконань. Далі можна розподілити клас на 3 групи й організувати дискусію.

“Дискусійна сітка Алвермана”

 Щоб проілюструвати цей вид групової роботи, скористаємося тими ж запитаннями. Але цього разу учні мають протягом 1-2 хвилин заповнити таблицю, після чого обговорити в парах записи в таблиці.

Позитивні чи негативні наслідки для України мала Мадридська  угода?                  ТАК                                                        НІ

 Потім учні об’єднаються на групи за поглядами, і кожна група відстоює свою думку. Даний вид роботи цікавий тим, що кожен з учнів намагається віднайти аргументи “за” і “проти”, що сприяє кращому засвоєнню питання, вихованню толерантності, терпимості до переконань, що не відповідають його власним.

“Словесна дуель”

11 клас. Тема “Демографічна ситуація в незалежній Україні”. Робота відбувається в групах та парах. Частина учнів визначається вчителем як незалежні експерти. Учні цієї групи коментують відповіді “жителів міста” та “жителів села”, роблять висновки про вплив економічних процесів на демографічну ситуацію в країні. Проводиться робота в парах “Словесна дуель”:

1. “Я хочу виїхати з міста до села, оскільки...”
2. “Я хочу переїхати з села до міста, оскільки...”.

“Керовані фантазії”

Проводиться робота з метою розвитку уяви учнів і мотивації навчання. доцільно використовувати для індивідуальної і групової роботи.

 Прикладами можуть бути теми “Світ, де відсутні закони”, “Світ, в якому всі дотримуються законів”.

“Нескінченний ланцюжок”

 Можна використати під час закріплення програмового матеріалу. Кожен учень говорить одне речення з даної теми уроку, продовжуючи думку попередника, не повторюючись.

“Відкритий мікрофон”

Наприклад, в 11-му класі під час вивчення історії України учням можна запропонувати виступити від імені представників блоків та партій, які презентують свої програми. Вони мають за допомогою лозунгів і гасел переконати населення України голосувати за них.

Увесь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Наприклад: “Іван Мазепа – зрадник чи національний герой?”. Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитися. Вчитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити власну думку.

“Мозковий штурм”

відома технологія. “Мозковий штурм” спонукає учнів проявляти творчість, дає можливість  їм вільно висловлювати свої думки.

 Так, наприклад, при вивченні у 9-му класі теми “Україна напередодні та в роки Першої російської революції 1905-1907 рр.” учням можна запропонувати визначити ймовірні причини революції та її рушійні сили.

“Дерево рішень”

 Обираємо проблему, яка не має однозначного розв’язання. Вона може бути викладена у формі історії, судової справи, ситуації з життя, епізоду літературного твору. Кожна група пропонує своє рішення.

Робота вчителя незвичайна: він усе життя вчить інших, і все життя вчиться сам – за книгами, у колег, в учнів, від життя. Звичайно, я також не виняток – все життя вчусь. І сьогодні звітую про свою роботу.

Кожен учитель, якщо він любить свою професію мріє, щоб учні разом з ним захоплено прагнули досягнення одних цілей, щоб урок проходив цікаво для всіх суб”єктів освітнього процесу.

Для цього необхідно враховувати всі методи, технології і процедури навчання.

Як “театр починається із гардеробу” так і навчальний процес із планування і складання конспекту уроку.

Тут необхідно рухатись від загального до часткового, тобто від планування теми в цілому до визначення цілей окремих уроків. Плануючи тему я визначаю собі дослідницьку мету. Наприклад, випробувати якийсь методичний прийом, так я досить недавно почала випробовувати методичний прийом “займи позицію” з учнями старших класів, “продовжи розповідь” з учнями середніх класів.

Трошки забігаючи наперед скажу , що в ІІ півріччі хочу випробувати нову для мене технологію Н. П. Гузик – так звану комбіновану систему навчання.

Основа діяльності вчителя – це точно сформульована мета уроку, навколо яка будується добір змісту. Методів навчання для одержання планового результату оптимальними шляхами.

Визначення стрижневої ідеї уроку сприяє одночасно вирішенню питання про пізнавальне завдання класу: чому виникло життя в долині Нілу?

А перевірка його виконання дозволить діагностувати результативність навчання.

Безумовно, неможливо педантично рівномірно дозувати на кожному уроці процес постановки і реалізації всіх трьох цілей: навчання, виховання й розвитку. Багатство історичного змісту таке, що в різних випадках одна з цілей може бути домінуючою. Наприклад, при першому знайомстві школярів з історією Хмельниччини нам важливіше за все отримати емоційний відгук учнів на цю подію, а при проведенні лабораторно-практичної роботи на перший план вийдуть розвивальні цілі.

Досвід показує, що в повсякденній практиці часто виникають не передбачувані ситуації її, коли доводиться перебудовувати процес уроку по ходу відмовляючись від спланованого раніше, задля підтримки пізнавальної активності учнів.

Важливою умовою підтримки інтересу учнів до навчальної роботи в класі є різноманітна діяльність, організація різних видів активної роботи учнів на уроці. Навіть дуже красивий монолог вчителя не здатний під час уроку підтримувати неослабний інтерес.

Хоча під час лекції в учнів є можливість бути активними слухачами. Вони можуть складати хронологічний конспект, розгорнутий план, опорну схему,”задудлити поняття”.

І, нарешті, про оцінювання. Будь-яка праця має потребу в заохоченні, у моральному стимулюванні, а навчальна праця в силу своєї специфіки має особливу потребу в цьому. Із шкільних років в мене залишився спогад про найбільш приємний момент у роботі вчителя (на мій дитячий погляд) процес перевірки запитів і виставлення оцінок. Однак із практики роботи тепер я знаю, що це найважчий момент у викладацькій роботі.

І мова йде не про критерії оцінювання, а про виховні можливості бальної оцінки.

Найкраще для учня і для вчителя коли поточні оцінки виставлені і оголошені одночасно. Тоді ні в кого не виникає сумнів в об’єктивності, у всіх є можливість зіставити свої результати з результатами інших.

І насамперед про міфи, які створили ми про себе і для себе.

Готуючи свій виступ, я опрацювала достатньо  великий об”єм спеціальної літератури. І в моїй уяві вималювався образ учителя, якого всі хотіли би бачити в класі.

Отже, це – ерудований, привабливий, самобутній імпровізатор, артист з образним мисленням, пластичною поведінкою та власним стилем.

А яким же є другий суб`єктом навчального процесу?

Кандидат психологічних наук Туріщева Н. подає нам наступний перелік категорій дітей: агресивні, недисципліновані, гіперактивні, ледачі та емоційно-нестійкі учні. Тобто нам з Вами є над чим працювати, але необхідно, на мою думку, забути про міфи.

Засвоєння ідей, фактів, понять, спільних для різних курсів історії та інших навчальних предметів, установлення на цій основі взаємозв”язку між ними забезпечує можливість відновлення їх у пам’яті учнів і формування нової системи знань.

 Міжпредметні зв`язки історії і правознавства дозволяють окреслити форми держав, які вивчаються, дати громадянську оцінку етапам становлення української державності, пам”яткам правової культури України.

 На уроках історії використовую поняття: “форма правління”, “форма державного устрою, політичного режиму”, “закон”, “договір”, “держава”, “конституція”, “право” та інші.

 При вивченні буржуазної революції в Англії і війни за незалежність в англійських колоніях та утворення США можна запропонувати учням порівняти форми держави у Великобританії та США. Зіставлення станової монархії ХVІІ ст. у Московській державі та абсолютної монархії Російської імперії у ХVІІІ ст. сприяє розумінню учнями причин посилення влади монарха в Росії, а також обмеження прав автономії Гетьманської України, а в подальшому її повної ліквідації.

 Характеризуючи систему управління Запорозької Січі, обов’язково пригадуємо інформацію про республіканський лад у Римі. Елементи правових знань, отриманих на уроках історії, створюють сприятливі підвалини для вивчення основ правознавства в наступних класах.

 Важливо, щоб учні вміли бачити основні ознаки сучасного політичного життя країни, самостійно аналізувати соціальний стан і прогнозувати шляхи виходу суспільства на новий зміст цивілізаційних відносин. Вони мають сформувати власне ставлення до ціннісних надбань світової культури, до багатющої скарбниці знань, віри і духу.