Методична розробка уроку з предмета «Технологія лицювальних та плиткових робіт» з теми: «Види і склади розчинів, які використовують для лицювання поверхонь і настилання підлоги».Тип уроку: засвоєння нових знань. Вид уроку: дослідницько-пошуковий.
Урок можна використовувати в закладах ПТО будівельного профілю. В результаті проведення даного уроку учні зможуть вивчити види розчинів та сучасних сухих сумішей для лицювальних та плиткових робіт, їх властивості та технологічну послідовність приготування, правила користування інструментом, вимоги безпеки праці.
Спеціальність: «Муляр, штукатур, лицювальник-плиточник»
Предмет: «Технологія лицювальних та плиткових робіт»
Тема програми : «Технологія приготування розчинів, сухих сумішей і мастик. Приготування клейових сумішей»
Тема уроку : «Види і склади розчинів, які використовують для лицювання поверхонь і настилання підлоги»
Мета уроку :
навчальна – вивчити види розчинів та сучасних сухих сумішей, їх властивості та технологічну послідовність приготування, правила користування інструментом, вимоги безпеки праці;
розвиваюча - розвивати вміння та вдосконалювати навики роботи та володіння інструментом; сприяти розвитку в учнів навиків застосування теоретичних знань на практиці; формування самостійності, інформованості, творчої професійної компетентності;
виховна - виховувати в учнів ініціативність, винахідливість та почуття відповідальності за результати роботи, повагу до праці, любов до обраної професії; готувати конкурентоздатного робітника на сучасному ринку праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Вид уроку: дослідницько-пошуковий.
Матеріально-технічне забезпечення уроку: компютер, мультимедійний проектор, електронні носії з презентацією, стандартний конус на штативі.
Навчально-методичне забезпечення: Інструкції з використання клейових сухих сумішей у вигляді плакатів «Інструкція по приготуванню сухої клейової суміші Ceresit CM 11», «Інструкція по приготуванню сухої клейової суміші КВ-1 Будмайстер ».
Міжпредметні зв’язки:
1.Матеріалознавство – теми «Властивості будівельних розчинів», «Сухі суміші для плиткових робіт. Клейові суміші»
2.Охорона праці – теми «Робота з електроінструментом», «Техніка безпеки під час приготування розчинових сумішей».
Література
[1] Добровольський Г.М. Штукатурні і облицювальні роботи
[2] Кошман В.І. Спеціальна технологія штукатурних і облицювальних робіт
[3] Карапузов Є.К. Матеріали і технології в сучасному будівництві
[4] Винокурова Л.В. Основи охорони праці
[5] Т.Є.Остапченко Технологія опоряджувальних робіт
Структура уроку
І. Організаційний момент (2 хв.).
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, актуалізація опорних знань та формування мотивації учня. (3 хв.)
ІІІ. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежності між елементами вивчення матеріалу. (15 хв.)
ІV. Узагальнення і систематизація нових знань (15 хв.)
V. Підведення підсумків уроку (3 хв.).
VІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв.).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
сл.1
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, актуалізація опорних знань та формування мотивації учня.
Викладач. Сьогодні ми проведемо урок у формі дослідження для того, щоб узагальнити знання отримані раніше і засвоїти нові поняття про лицювальні розчини різних видів.
Тема уроку - «Види і склади розчинів, які використовують для лицювання поверхонь і настилання підлоги».
сл.2
Мета уроку – засвоїти поняття про розчини та сухі клейові суміші, їх призначення та властивості, вивчити правила їх приготування.
Без використання розчину не можна уявити будівництво взагалі, а особливо опоряджувальні роботи. Саме поняття розчин вам відоме, тому давайте пригадаємо його.
Учень. Будівельним розчином називають суміш в'яжучого, дрібного заповнювача та води, яка з тістоподібного стану впродовж певного часу перетворюється в каменеподібне тіло.
Викладач. Розчини, як ви вже знаєте, класифікуються за різними ознаками: призначенням, видом в’яжучого, маркою та ін., але всі вони мають загальний ряд властивостей. Назвіть властивості розчинів:
сл.3 Естафета
Учень. Рухливість розчинної суміші (від жорсткої до литої) визначається за глибиною занурення в суміш стандартного конуса масою 300 г, довжиною 15 см з кутом при вершині 30° (сл. ).
Учень. Легкоукладальність - це здатність розчину легко, з мінімальними затратами енергії вкладатись на основі тонким рівномірним шаром. Для легкоукладальності до розчину додають пластифікатори (сл.. ).
Учень. Міцність затверділого розчину залежить від складу розчину і марки в'яжучого. Марки розчину (М) : 4,10, 25, 50, 75,100,150, 200, 300.
Учень. Водоутримувальна здатність характеризується властивістю розчину не розшаровуватись під час транспортування (для цього теж додають пластифікатори).
Учень. Морозостійкість розчину характеризується кількістю циклів навперемінного заморожування та відтавання зразків - кубиків тих же розмірів у насиченому водою стані з втратою маси до 5% і зниження міцності не більше як 25%.
(сл.4 ) Толока.
ІІІ. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежності між елементами вивчення матеріалу.
1. Загальні відомості про розчини для плиткових робіт. Постановка проблемного питання.
Викладач. Хоч будівельні розчини і мають низку спільних властивостей, але саме розчини для плиткових робіт відрізняються певними особливостями, які ми зараз розглянемо і таким чином спробуємо з’ясувати
(сл.5 ).
Усі розчини для плиткових робіт готуються на основі одного в’яжучого – цементу, але за способом приготування можуть бути двох видів: у вигляді готових розчинних сумішей необхідної рухливості та сухих розчинових сумішей. Давайте з’ясуємо який розчин краще використовувати для плиткових робіт - цементний чи приготований на основі сухої суміші?
Для цього визначимо технологічну послідовність приготування даних розчинів.
2. Спосіб приготування та пропорції цементно-піщаних розчинів.
(сл.6 ).
Найпростішим розчином для укладання плитки є цементно-піщана суміш. Розглянемо перший, найпростіший варіант приготування цементного розчину. Розчин готують з сухого крупнозернистого просіяного і промитого піску та цементу марки не нижче 300. Пропорція компонентів у готовому розчині повинна бути 1:5 (ПЦ 300, 400) або 1:6 (ПЦ 500-600). Якість цементу.
(сл.7).відео1
Спосіб приготування цементного розчину: 1частина цементу перемішується насухо з 3,4,5,6 частинами піску (залежно від потрібної марки). Потім додається вода і суміш знову перемішують лопатою або кельмою до однорідності. Після приготування перевіряють пластичність і рухливість розчину.
Цементний розчин для плитки є найдешевшим, але разом з тим він має низьку пластичність, тому працювати з ним дуже складно.
Крім того, зчеплення з облицювальним виробом і основою (адгезія) у цементних розчинів набагато нижча, ніж у сучасних клейових сумішах.
Масове застосування нових технологій у будівництві стало поштовхом до розвитку виробництва сухих будівельних сумішей. Розвиток хімічної промисловості замість білкових речовин, дає можливість до бетонів і розчинів додавати полімерні в'яжучі, які збільшують міцність морозостійкість, підвищують адгезію (злипання двох різнорідних поверхонь), зменшують водопроникність, усадку і теплопровідність. Крім цього, полімерні в'яжучі матеріали мають велику пружність і стійкість до стирання.
(сл.8 ).
Усі сухі суміші призначені для укладання керамічної плитки на бетонні, цегляні, цементно-піщані або цементно-вапняні міцні і недеформовані поверхні зовні і всередині будівлі, у вологих і сухих приміщеннях. Сухі суміші дозволяють кріпити керамічні вироби на горизонтальні або вертикальні поверхні. Вони підходять і для укладання великоформатної плитки, і для монтажу мозаїки.
Деякі розчинні суміші ефективні при виконанні облицювання резервуарів і басейнів, основ, які піддаються постійним атмосферних впливів (тераси, цоколі, експлуатовані покрівлі, балкони), поверхні підлоги з інтенсивним навантаженням. У продажу представлені суміші, що володіють підвищеною стійкістю до механічних навантажень, наприклад, для укладання плитки на сходах.
В даний час, мабуть, найпоширенішим способом укладання керамічної плитки виступає монтаж з використанням сухих сумішей, виготовлених на цементній основі.
Плакати церезит та кв1
Кожна суміш для керамічної плитки на упаковці містить інструкцію з використання, яка складається виключно в розведенні складу водою в потрібній пропорції.
Суху клейову суміш потрібно змішати з чистою холодною водою (температура від 15 до 20 градусів вище нуля), згідно пропорціям, що вказані в технічних даних. Речовина поступово додають у воду і заважають протягом 5 хвилин. Заважайте до тих пір, поки не вийде однорідна маса без грудок. Перемішування проводять вручну, за допомогою мішалки або спеціальної низькооборотної дрилі з насадкою. Контролюйте, щоб швидкість обертання змішувача становила 400-600 оборотів в хвилину.
При перемішуванні не допускайте піноутворення. Отриманий розчин варто витримати протягом 5 хвилин, щоб розчинна суміш дозріла, оцінити його рухливість і довести масу до вказаної в інструкції консистенції. Рухливість розчинної суміші, що починає тверднути, можна підвищувати за допомогою додаткового перемішування, але забороняється в розчинну суміш додавати воду.
Сухі суміші для кераміки різних виробників відрізняються рецептурою, експлуатаційними властивостями, використовуваними елементами, але всім їм притаманні загальні універсальні характеристики. Давайте їх розглянемо:
4. Охорона праці при приготуванні розчинів для плиткових робіт.
(сл.9 )
ІV. Узагальнення і систематизація нових знань
(сл.10 ).
(сл.11 ).
Погляньте на технологічну послідовність приготування цементного розчину та сухої суміші для плиткових робіт та порівняйте їх і знайдіть відмінності.
(сл.12 ).
Переваги церезит:
- висока ціна
переваги цементного розчину
- складність приготування
- низька пластичність
- низька адгезія
V. Підведення підсумків уроку.
(сл.13).
VІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хвилини).