Методична розробка: "Вибери життя…"

Тема: «Вибери життя…».

 

(Демонстрація слайду № 1).

Мета: Допомогти учням зрозуміти суть та цінність життя; розвивати в учнів уміння бачити в життєвих негараздах тільки тимчасові труднощі  і бажання долати їх.

 

Пролог (Демонстрація слайду №2).

 

1-й учень: Ми вибираємо життя, вони смерть. Ми пишемо листи, вони передсмертні записки. Ми будуємо плани на майбутнє, у них… у них немає майбутнього. Здається, що ми і вони – з різних світів. Як сильно потрібно змінитися людині, щоб зробити цей крок? Усього лише крок. Вони не були  народжені самовбивцями, але померли з цим клеймом.

Слово вчителя: Спостерігаючи як трава прориває панцир асфальту і пробивається до сонця, мимоволі дивуєшся силі життя, яка таїться в ній. Це прагнення жити в будь-якій ситуації, властиво всьому живому.

Живим істотам не властиво припиняти своє життя мимоволі. І лише вершина всіх земних творінь – людина – інколи здійснює вбивство самої себе.

 Чому загальний закон виживання всього живого раптом перестає діяти, коли мова заходить про людину. (Демонстрація слайду №3).

 

2-й учень: Людина – єдина з усіх живих істот, яка для продовження життя потребує не тільки задоволення своїх потреб. Їй необхідні свідомість життя і існування ідеалів, до яких вона прагне. І якщо трапляється крах цих ідеалів, то пропадає сенс, заради якого вона живе. Коли людина не знаходить в собі сил вийти з цієї кризи або перетерпіти її, розв’язка буває страшною – життя, позбавлене сенсу, може викликати у людини бажання припинити своє фізичне існування. (Демонстрація слайду №4).

 

Класний керівник: Суїцид (самогубство) — свідоме самостійне позбавлення себе життя, спричинене своєю безпосередньою, умисною і бажаною дією. (Демонстрація слайду №5).

 

Думка закінчити життя самогубством з’являється тоді, коли людина не бачить виходу. У кожного свої причини, але усі вони через проблеми: страх перед покаранням, душевна біль, сімейні розчарування, потяг, грошові потреби, перенасиченість життям, фізичні хвороби, та найбільш провідне місце відноситься причинам, які нам не відомі. (Демонстрація слайду №6).

 

 

 

 

 

  Інколи ті причини важливі інколи не дуже. В такі моменти відчуваєш себе настільки погано, що здається ніби душа розривається на маленькі кусочки, а в серце вганяють гострий ніж і повільно прокручують...Погано.... Боляче...Та біль то ознака життя, ознака того, що ти ще здатен щось відчувати... але настає момент коли перестає боліти, і тоді приходять депресія під руку з суїцидом.  (Демонстрація слайду №7).

 

 Вони починають нашіптувати тобі на вухо про безвартість твого життя, полегшення для інших людей коли ти відійдеш і нарешті неспроможність виправити помилки... (Перегляд кліпу «Прыгай вниз»). (Демонстрація слайду №8).

 

Класний керівник: 

В Україні факт  самогубства посідає одне із перших місць. (Демонстрація слайду №9).

 

 Тому для нашої держави дата «10 вересня» (Всесвітній день запобігання самогубствам) має таке ж важливе значення, як і «1 грудня». (Демонстрація слайду №10).

 

Самогубство, як правило, не є наслідком бажання померти. Просто інколи людині здається, що їй  не здолати тягар проблем і труднощів, що навалилися. Така людина бажає тільки позбавитися від  безвихідності, при цьому помилково передбачаючи, що єдина дорога – самогубство. 

Послухайте оповідання, яке має назву «Я померла». 

(Усі присутні слухають аудіо. запис оповідання. Слайд 11).

 

Класний керівник: Ось така гірка історія…

Я хочу звернутись до своєї групи. Уявіть будь-ласка, себе психологом, батьками дівчинки, хорошими друзями і просто випадковими перехожими. Що б ви сказали цій людині, що стоїть на грані відчаю? 

3-й учень: Я вважаю, що насамперед потрібно почути дівчину. Більшість таких людей говорять про свої проблеми, безвихідь і  бажання піти з життя. Просто  часто  оточуючі не звертають на подібні висловлювання уваги. Я старатимусь допомогти будь-яким методом.

4-й учень: Я  буду сперечатись із нею. Говорити з нею. Дам їй відчути, що вона потрібна, не байдужа, постараюсь запевнити її, що будь-які рани з  часом заживуть.

5-й учень: Якщо відчуватиму близьку небезпеку, залишатимуся поруч, до тих пір, допоки її настрій не зміниться.

Класний керівник. Молодці ви у мене. Сильні духом. 

Надзвичайно важко говорити увечері із другом, а вранці проснутись від телефонного дзвінка, після якого ви зрозумієте, що такої близької вам людини уже немає… Тому, я хочу вас сьогодні ознайомити із ознаками, які притаманні людинісуїциденту. Вони поділяються на три категорії. А саме: словесні, поведінкові та ситуаційні. (Демонстрація слайдів №12).

 

 

Людина, що готується вчинити самогубство, часто говорить про свій душевний стан. Він або вона можуть: (Демонстрація слайду №13).

 

m   Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся накласти на себе руки»; «Я не можу так далі жити».

m   Натякати на свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться за мене хвилюватися».

m   Багато жартувати на тему самогубства. m Виявляти нездорову зацікавленість питаннями смерті.

При поведінкових ознаках людина буде: (Демонстрація слайду №14).

 

m   Роздавати іншим речі, що мають велику особисту значущість, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами. m Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як:

-         їсти занадто мало або занадто багато;

-         стати неохайним;

-         пропускати заняття, не виконувати домашні завдання, уникати спілкування з однокласниками; проявляти дратівливість, похмурість; мати пригнічений настрій;

-         замкнутися від сім’ї і друзів;

-         бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу; відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади відчаю.

Ситуаційні ознаки: (Демонстрація слайду №15).

 

Як тільки вам попала у поле зору одна із перерахованих ознак, бийте у сполох. Необхідно приходити на допомогу. Ось декілька порад для допомоги людині, що задумала вчинити суїцид: (Демонстрація слайду №16).

 

Давайте візьмемо по аркушу паперу, і напишемо на ньому декілька причин, чому варто залишатись у цьому світі. Та покладемо їх у конверт життя. 

(Під час роботи учнів звучить пісня «Ти не один»). Демонстрація слайду №17

 

Ось так. Бережіть свій вибір, та пам’ятайте: дитя, що зробило крок, вже не зупиниться. Воно падатиме, але вставатиме. Якби дитя після болю падіння не вставало, то воно би не навчилось впевнено ходити.

Наші життєві невдачі – це падіння. Після них треба вставати і, отримуючи досвід подолання страждань, впевнено іти далі.

Як би нам не було погано, завжди знайдеться людина, якій ще гірше, яка потребує нашої допомоги і підтримки. Ми потрібні іншим людям: нашим рідним, близьким  і навіть незнайомим. Не забувайте про це. Будьте уважні до оточуючих. 

Життя це не тільки веселощі, але іноді і скрута, і сум. Але це все мине, і на небосхилі вашого життя знову засяє сонце.