Методична розробка відкритого заняття "Електробезпека"

Про матеріал

У навчальній програмі з основ охорони праці обрана тема “Електробезпека” з розділу “ Основи виробничої безпеки ”. Коли студенти починають вивчати цей розділ, вони вже знайомі з основами охорони праці, нормативними документами, основами фізіології та гігієни праці, загальними вимогами безпеки, вміють надавати першу медичну допомогу. У навчальній програмі зазначено, на що слід звернути увагу при вивченні теми. Електричне обладнання, що встановлене на виробничих підприємствах, є потенційно небезпечним для працюючих, оскільки органи відчуття людини не взмозі виявити електричну напругу.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ЕНЕРГОБУДІВНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

Методична розробка відкритого лекційного заняття

з дисципліни «Основи охорони праці» тема «Електробезпека»

2023

Електричні мережі електричних систем. Методична розробка відкритого лекційного заняття для ЗПФО закладів І – ІІ рівнів акредитації.

Спеціальність 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка

Спеціалізація «Електропостачання»

Укладач:

Леонтьєва І.Є. – викладач вищої кваліфікаційної категорії Слов’янського енергобудівного фахового коледжу

Рецензенти:

Пєшков В.І. – викладач вищої кваліфікаційної категорії Слов’янського енергобудівного фахового коледжу

Турка Т.В.  Кандидат фізико – математичних наук, доцент, доцент кафедри методики навчання математики та методики навчання інформатики ДВНЗ «ДДПУ»

Розглянуто та схвалено комісією спеціальних і загальних електротехнічних дисциплін Протокол №____ від _________202_

Зміст

1. Вступ.

2. Зміст. Обґрунтування теми.

3. Організаційно - методичні вказівки з теми.

3.1. Методична, дидактична (навчальна, розвивальна), виховна мета

4. Схема (план заняття).

4.1. Зміст і хід заняття.

5. Розгорнутий план – конспект лекційного заняття.

5.1. Організаційна частина.

5.2. Актуалізація опорних знань.

5.3. Мотивація навчальної діяльності.

5.4. Оголошення теми, мети та плану заняття.

5.5. Викладання нового матеріалу

5.6. Закріплення отриманих знань.

5.7. Підбиття підсумків заняття. (Рефлексія та підбиття підсумків заняття)

5.8. Домашнє завдання.

6. Висновки щодо проведення відкритого заняття

7. Висновки

8. Список літератури.

9. Додатки.

1. Вступ

Стан охорони праці на підприємствах, організаціях України залишається незадовільним, не дивлячись на значні зусилля держави і регіонів протистояти цьому процесу. Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року ухвалила Закон «Про охорону праці», який має велике соціально – економічне значення, оскільки стосується життєвих інтересів майже 30 мільйонів громадян України. Науково-технічний прогрес поряд з благами приніс людству, на жаль, і численні лиха. Людина – творець науково-технічного прогресу – стала його заручником. Під час виробничої практики (навчання) щорічно травмуються десятки студентів вищих навчальних закладів. Традиційний аналіз основних причин травматизму, професійних захворювань та смертельних випадків на виробництві свідчить про низький рівень організації виробництва, трудової та виробничої дисципліни, порушення вимог нормативних актів про охорону праці, а також про низький рівень знань з охорони праці робітників і посадових осіб .

Тому головним завданням вивчення дисципліни «Основи охорони праці» є формування у майбутніх фахівців знань і навичок з безпеки праці, відповідального ставлення до збереження життя і здоров’я особистого та працюючих поруч на виробництві. У процесі навчання студенти вищих навчальних закладів оволодівають різними виробничими професіями, їх залучають до праці з використанням сучасного технологічного обладнання та матеріалів, електроенергії, техніки, які є травмонебезпечними. Знання та практичні навички з питань охорони праці студенти навчального закладу отримують у процесі теоретичного і практичного навчання. Основи охорони праці у навчальному закладі вивчаються студентами на 3-х курсах згідно навчального плану. Мета вивчення цього курсу – дати студентам знання щодо загальних питань законодавства з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, електробезпеки, гігієни праці, способів надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках, аваріях.

На своїх заняттях допомагаю студентам оволодіти знаннями з

організації управління охороною праці в Україні, організації роботи з охорони

праці на підприємстві, а також із основних правил електробезпеки і

пожежної безпеки, безпечного поводження з хімічними речовинами, експлуатації засобів сучасного технологічного обладнання тощо. Пропоную практичні рекомендації щодо запобігання травматизму, а в разі травмування

– прийоми та правила долікарської допомоги.

2. Зміст. Обґрунтування теми

У навчальній програмі зазначено, на що слід звернути увагу при вивченні теми.

Електричне обладнання, що встановлене на виробничих підприємствах, є потенційно небезпечним для працюючих, оскільки органи відчуття людини не взмозі виявити електричну напругу.

Електрична енергія використовується в устаткуванні для приводу, що виконує силові функції, як джерело тепла для освітлення робочих місць, а також використовується в органах керування. Електрифікація полегшує працю працівників, сприяє підвищенню продуктивності праці, однак вимагає розробки та впровадження захисних засобів для запобігання ураження працівників, що обслуговують устаткування.

3. Організаційно-методичні вказівки з теми

В умовах незалежності і самостійності України гостро стоїть питання вибору оптимальних шляхів нарощування енергетичних потужностей.

В країні склалась критична ситуація, яка пов’язана з різким спадом надіності електропостачання, систематичними плановими та аварійними відключеннями споживачів електроенергії. Для подолання кризи потрібен зважений підхід, професійний об’єктивний аналіз стану енергетики і напрямків її розвитку з урахуванням накопиченого в світі досвіду. Тільки так можливо розробити стратегію, довгострокову програму стабілізації та подальшого розвитку енергетики країни.

Підвищення частки енергетичної складової в собівартості продукції в даний час стає критичним фактором для життєдіяльності підприємств. Тому, сьогодні, багато підприємств переглядають програму ефективного використання електроенергії.

Електропостачання характеризується надійністю та якістю.

Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів та засобів, які гарантують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Тому вивчення цього матеріалу є актуальне.

Освоєння майбутніми спеціалістами теоретичних і практичних знань з дисципліни “Основи охорони праці” має бути важливою складовою частиною їх загальної професійної освіти. Це сприятиме глибшому розумінню ними процесів що виникають в електричних мережах, допоможе формуванню спеціалізованих знань та навичок.

Мета дисципліни - сформувати знання, вміння і навички необхідні для раціонального використання засобів сучасних вимог до охорони праці з упровадженням нових технологій у виробництві та повсякденній практиці.

При вивченні дисципліни “Основи охорони праці” значну частку має такий вид заняття, як лекція. За своєю дидактичною сутністю лекція виступає і як організаційна форма навчання – «специфічний спосіб взаємодії викладача і студентів, у рамках якого реалізується різноманітний зміст і різні методи навчання», і як метод навчання – «монологічний виклад навчального матеріалу в систематичній і послідовній формі, сконцентрований в основному навколо фундаментальних проблем науки».

Лекція – найбільш економічний спосіб передачі й засвоєння навчальної інформації, тобто мислительної культури поколінь, вміщеної в рамках педагогічних форм навчання.

Однією з особливостей лекції є можливість викладача викласти у логічно систематизованій формі великий обсяг навчальної інформації. При цьому подача наукових фактів сприяє активізації уваги, мислення студентів, збуджує інтерес і внутрішню активність думки, створює умови для подальшого більш глибокого і самостійного вивчення начального матеріалу за підручником, посібником, тощо. Під час слухання лекції у студентів формулюється уміння слухати і усвідомлювати побачене і почуте, здійснювати такі важливі розумові операції як аналіз, синтез, порівняння тощо.

Лекція – основа для подальшої самостійної роботи. Вона справляє виховуючу і розвиваючу дію в процесі взаємодії викладача і студента, розвиває інтерес і любов до науки, творчі здібності, інтелектуальну й емоційно-вольову сферу особистості, сприйняття, пам’ять.

Основна дидактична мета лекції – забезпечення орієнтованої основи для подальшого засвоєння навчального матеріалу.

Лекція справляє глибокий виховний вплив на студентську аудиторію у плані змісту і фактом особистого спілкування аудиторії з лектором – ученим, педагогом.

Функції сучасної вузівської лекції: методологічна, виховуюча, інформаційна, розвиваюча, орієнтуюча й організуюча.

Виходячи з цього, навчальна діяльність викладача, спрямована на розумовий розвиток студентів у процесі викладання матеріалу , повинна включати:

1) формування технічних знань, умінь і навичок;

2) формування уміння аналізувати вплив електроенергії на безпеку працюючих;

3) формування уміння здійснювати технічні та розумові операції, необхідні для підтримання життя та працуздатності працюючих.

Визначення виду заняття – лекція.

Визначення типу заняття - комбіноване.

Методи та прийоми:

1. Інформаційно-рецептивний

а) словесний: виклад інформації, пояснення;

б) наочний: робота з роздатковим матеріалом, робота зі стендами, плакатами,

мультимедійною презентацією.

2. Проблемно-пошуковий

- постановка проблемних запитань, використання інтерактивних методів, прийомів та вправ.

3.1. Методична, дидактична (навчальна, розвивальна), виховна мета

Для успішного проведення заняття за обраною темою, для кращого засвоєння студентами матеріалу важливим є правильно обрати мету, форму і методи.

Методичною метою даного заняття є вдосконалення проведення занять за дистанційною формою навчання.

Навчальною метою заняття – є поглиблення, систематизування і розширення розуміння студентів про дію електричного струму на організм людини, електробезпеку.

Велике значення приділяється розвивальній меті заняття - розвивати вміння самостійно робити висновки з теми, систематизувати, встановлювати зв'язки раніше вивченого з новим, логічно викладати думки, самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань.

Особливе значення надається виховній меті заняття - формувати технічне мислення, прищеплювати інтерес до обраної професії; відповідальність за свою працю; сприяти вихованню почуття колективізму та взаємодопомоги, підтримувати творче відношення до розв’язання поставлених виробничих питань.

Використання наочного матеріалу допомагає студентам краще засвоювати матеріал, усвідомлювати актуальність обраної теми.

4. Схема (план заняття)

Дата «____»__________20____ Група: ____________

Тема заняття: Елеектробезпека.

Мета заняття:

Методична:

Впроваджувати дистанційну форму заняття Навчальна:

Поглибити, систематизувати і розширити розуміння студентів про дію електричного струму на організм людини, електробезпеку.

Розвивальна:

Розвивати вміння самостійно робити висновки з теми, систематизувати, встановлювати зв'язки раніше вивченого з новим, логічно викладати думки, самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань.

Виховна:

Формувати технічне мислення, прищеплювати інтерес до обраної професії; відповідальність за свою працю; сприяти вихованню почуття колективізму та взаємодопомоги, підтримувати творче відношення до розв’язання поставлених виробничих питань.

Вид заняття: лекція

Тип заняття: комбінована лекція

Міждисциплінарні (міжпредметні) зв’язки:

Забезпечуючі: фізика, математика, ТОЕ, КЕТМ, електричне вимірювання;

Забезпечувані: дисципліни спеціального і загального електротехнічного циклів.

Методичне забезпечення: методична розробка заняття, презентація, онлайн ресурси.

Методи та форми: презентація, бліц-опитування, мозковий штурм, демонстрація, бесіда, робота у малих групах, тестові завдання, розв’язання проблемних ситуацій, фронтальне опитування.

Зміст і хід заняття

1. Організаційна частина:.

-привітання;

-перевірка наявності студентів на занятті;

2. Актуалізація опорних знань

2.1. Відповіді письмово на тести, фронтальне опитування.

3. Мотивація навчальної діяльності

3.1. Слово викладача.

4. Повідомлення теми та плану заняття.

4.1. Дія електричного струму на організм людини

4.2. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

4.3. Умови ураження електричним струмом

4.4. Надання першої допомоги

5. Викладання теми за планом.

6. Закріплення знань студентів:

- Усне, фронтальне, індивідуальне опитування

7. Підсумок заняття. Висновки і зауваження щодо засвоєння нового матеріалу студентами.

8. Домашнє завдання. Визначити як впливає електричний струм на організм людини, які бувають наслідки.

5. Розгорнутий план-конспект лекційного заняття “ Електробезпека ”

5.1. Організаційна частина

Привітання. Перевірка присутності студентів. Поради щодо дистанційної роботи під час воєнних дій.

Викладач повідомляє:

Якщо під час заняття лунає повномасштабна повітряна тривога заняття припиняється. Якщо повітряна тривога лунає у когось з вас то ви вимикаєтесь, проходити в укриття, якщо поблизу вас його немає то перейдіть в приміщення без вікон або скористайтеся правилом двох стін (перша стіна бере на себе силу вибуху, друга – руйнування). Бережить себе, ненаражайте себе на небезпеку.

5.2. Мотивація навчальної діяльності

5.2.1. Очікувані результати

Після заняття студенти зможуть:

- поглибити свої знання про дію електричного струму на організм людини;

- дати визначення поняттю " електробезпека ";

- дослідити умови ураження електричним струмом;

- застосовувати отримані знання на практиці;

- систематизувати, встановлювати зв'язки раніше вивченого з новим.

5.2.2. Слово викладача

Вітаю, вас, шановні студенти. Сьогодні ми проведемо нетрадиційне відкрите інтерактивне заняття кіно-бесіду по темі «Електробезпека».

Будь ласка, зверніть увагу, для засвоєння нового матеріалу ми використаємо відеофільм з «Електробезпеки», робочий аркуш (додаток 2), пакет тестового контролю знань, а результати оцінки своєї роботи ви будете вносити у картку «Оціночна таблиця навчальних досягнень студентів на занятті».

І так приступимо до роботи, відкрийте робочий аркуш, запишіть дату. Це ваш помічник у засвоєнні нового матеріалу. За моїми рекомендаціями ви будете робити у робочому аркуші записи. Гарної вам роботи, натхнення і успіхів, засвоєння нових навчальних знань.

5.2. Актуалізація опорних знань

Актуалізація опорних знань і перевірка домашнього завдання здійснюється шляхом усного фронтального опитування. Питання охоплюють декілька попередніх тем і є базовими для вивчення нової теми. (додаток №1).

На попередньому занятті ми ознайомилися з темою „Загальні вимоги безпеки” та продовжуємо її вивчати сьогодні. Студенти відповідають на питання, після чого викладач перевіряє наявність усіх відповідей на аркуші студента. Потім викладач дає правильні відповіді і студенти перевіряють самі себе виставляючи оцінку за встановленими критеріями.

5.3. Мотивація навчальної діяльності

5.3.1. Очікувані результати

Після заняття студенти зможуть:

- поглибити свої знання про дію електричного струму на організм людини;

- дати визначення поняттю " електробезпека ";

- дослідити умови ураження електричним струмом;

- застосовувати отримані знання на практиці;

- систематизувати, встановлювати зв'язки раніше вивченого з новим.

5.3.2. Слово викладача ( Слайд 1)

Будь ласка, зверніть увагу, для засвоєння нового матеріалу ми використаємо відеофільм з «Електробезпеки», робочий аркуш, пакет тестового контролю знань, а результати оцінки своєї роботи ви будете вносити у картку «Оціночна таблиця навчальних досягнень студентів на занятті».

5.4. Оголошення теми, мети та плану заняття

Викладач оголошує нову тему, мету та план заняття. (Слайд 2-3)

Тема заняття: Електробезпека

Мета заняття: набути теоретичних знань з електробезпеки та наданні першої медичної допомоги при враженні електричним струмом План заняття :

1. Дії електричного струму на організм людини.

2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.

3. Класифікаці приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

4. Умови ураження людини електричним струмом.

5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

Викладач пропонує студентам записати в зошит тему та план заняття, які зображені на слайді.

5.5. Викладання нового матеріалу

Важливість теми обґрунтуємо разом.

Спочатку згадаємо, яке значення має використання електроенергії на виробництві та в побуті?

Відповідь: Використання електроенергії на виробництві та в побуті дозволяє здійснювати комплексну механізацію і автоматизацію виробничих процесів, освітлення виробничих приміщень, а також отримання інформації через

телекомунікації.

Мозковий штурм. У чому полягає небезпека використання електрообладнання з пошкодженою ізоляціє провідника?

Відповідь: Може виникнути замикання, що приведе до пожежі, а при дотиканні до неізольованого провідника ураження людини електричним струмом. Викладач: Переходимо до вивчення нового матеріалу. Розглянемо перше питання плану заняття (викладач здійснює послідовний виклад навчального матеріалу по кожному питанню за певними педагогічними принципами „від простого до складного”; „від конкретного до загального” чи „від загального до конкретного” з можливою демонстрацією ( показ слайдів).

(Слайд 5) Електробезпека – система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.

Електротравматизм – явище, що характеризується сукупністю електротравм.

Електроустановка – машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії.

Електроприміщення – приміщення, або відгорожені, наприклад, сітками частини приміщень, доступні тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, в яких розміщені електроустановки.

1. Дія електричного струму на організм людини (Слайд 7-10)

Електричний струм, протікаючи через організм людини, спричиняє термічну, механічну, електролітичну, біологічну і світлову дії.

Термічна дія електричного струму призводить до опіків шкіри, нагрівання до високої температури кров’яних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, і викликає в них серйозні функціональні розлади. Термічна дія струму може призвести до руйнування тканин аж до їх обвуглення.

Електролітична дія струму проявляється в електролізі (розкладі) рідин, в тому числі крові, що спричиняє зміну їх фізико-хімічного складу і органів у цілому, а також суттєво міняє функціональний склад клітин.

Біологічна дія проявляється у подразненні і збудженні живих тканин організму, внаслідок чого спостерігається скорочення м’язів, що може призвести до зупинки дихання, розриву тканин і органів, вивихів кінцівок, спазмів голосових зв'язок.

Механічна дія електричного струму проявляється в розшаруванні тканин і навіть у відриві частин тіла.

1.1. Електричні травми (Слайд 11-21)

Електротравма – це травма викликана дією електричного струму або електричної дуги.

Електричні травми – це чітко виражені місцеві пошкодження тканин і органів людини, які виникають унаслідок дії електричного струму і від електричної дуги.

Електричні травми виліковуються, і працездатність людини відновлюється повністю або частково.

Найбільш поширені електричні травми – електричні опіки. Вони складають 60-65%, причому близько третини їх супроводжуються іншими електричними травмами.

Залежно від умов виникнення розрізняють такі основні види опіків:

струмовий, дуговий, змішаний (струмовий і дуговий).

Струмовий (контактний) опік виникає при проходженні через тіло людини значних струмів (більше 1 А). Контактні електричні опіки виникають у результаті контакту людини із струмоведучою частиною. Ці опіки можливі при експлуатації електроустановок відносно невеликої напруги (не вище 1 кВ), вони порівняно легкі.

Дуговий опік обумовлений дією електричної дуги, яка створює високу температуру. Виникає електрична дуга внаслідок коротких замикань в установках вище 1000 В і 10 кВ або помилкових операцій персоналу, вимірювання переносними приладами. Електрична дуга небезпечна тим, що температура сягає від 4000 до 15000˚С і супроводжується ультрафіолетовим та інфрачервоним випромінюванням. Дугові опіки складають 25% від загальної кількості

електричних опіків.

Від дії струму опіки можуть бути І і ІІ ступеня, які з часом проходять; від дії дуги – І, ІІ, ІІІ ступенів; якщо опік змішаної дії стуму та дуги – ІV ступеня.

Визначити ступінь можна за такими ознаками:

І ступінь – почервоніння шкіри;

ІІ ступінь – утворення пухирців;

ІІІ ступінь – омертвіння всієї товщі шкіри;

ІV ступінь – обвуглення тканин, вигорання їх аж до кісток.

Електричні мітки (знаки), які називають також знаками струму, являють собою чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка опинилася під дією струму. Зустрічаються мітки у вигляді подряпин, невеликих ран, бородавок, корововиливів у шкіру, мозолів. Відбувається ніби омертвіння верхнього шару шкіри. Електричні мітки виникають тільки від дії струму. Проходять вони безболісно.

Металізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших частинок металу, який розплавився під дією електричної дуги. Це можливо при коротких замиканнях, відключення роз’ємів і рубильників під навантаженням і т.д.

Електроофтальмія – запалення зовнішніх оболонок очей унаслідок дії потужного потоку ультрафіолетових променів, які викликають у клітинах організму хімічні зміни. Таке опромінення можливе при наявності електричної дуги (наприклад, при короткому замиканні), яка є джерелом інтенсивного випромінювання не тільки видимого світла, але й ультрафіолетових та інфрачервоних променів.

Механічні пошкодження (від біологічної дії струму) виникають в результаті різких довільних, судомних скорочень м’язів під дією струму, який проходить через тіло людини. При цьому можливі розриви шкіри, кров’яних судин і нервових тканин, а також вивихів суглобів і переломи костей.

Електричні удари – це своєрідна реакція організму людини на дію електричного струму. Під електричним ударом слід розуміти збудження живих клітин організму електричним струмом, який протікає через нього і супроводжується судомним скороченням різних м’язів тіла.

Електричний удар може призвести до порушення і навіть зупинки роботи легень і серця. Розрізняють 4 ступені електричного удару:

Ø 1 ступінь – судомне скорочення м’язів без втрати свідомості (без

порушення серцебиття і дихання).

Ø 2 ступінь – судомне скорочення м’язів із втратою свідомості, але без порушення дихання і серцебиття (перша допомога – привести до пам’яті за допомогою води, нашатирного спирту).

Ø 3 ступінь – втрата свідомості і порушення серцебиття або дихання, або дихання і серцебиття (перша допомога – штучне дихання).

Ø 4 ступінь – клінічна смерть – короткочасний перехідний стан від життя до смерті, який настає з моменту припинення діяльності серця і легень.

Клінічна смерть триває у молодих здорових людей 5-7 хв. Далі через відсутність постачання кисню клітини кори головного мозку відмирають і не відновлюються. Після клінічної смерті настає біологічна (істинна) смерть.

Причинами смерті від електричного струму при електричному ударі може бути:

Ø Припинення роботи серця – фібриляція серця – хаотичні неодночасні скорочення волокон серцевого м’яза (фібрил), за яких серце не в змозі переганяти кров по судинам.

Ø Припинення дихання (параліч дихання) відбувається звичайно

внаслідок безпосередньої дії струму на м’язи грудної клітки, які беруть участь у процесі дихання.

Електричний шок – своєрідна важка нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на надмірне подразнення електричним струмом, яке супроводжується глибоким розладом кровообігу, дихання, обміну речовин. Розрізняють три фази шоку. Безпосередньо після дії струму настає короткочасна фаза збудження, коли потерпілий реагує на виникнення болю, у нього підвищується кров’яний тиск; потім настає фаза гальмування і виснаження нервової системи, коли різко знижується кров’яний тиск, падає і збільшується частота пульсу, слабне дихання, виникає депресія. Третя фаза (стадія) – людина або помирає в результаті повного згасання життєво важливих функцій, або відбувається одужання як результат своєчасного ефективного лікування.

2.Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом

(Слайд 22-27)

На наслідки та тяжкість ураження електричним струмом, впливають чинники, які поділяються на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища.

Основні чинники електричного характеру – це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму.

Величина сили струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом. За характером дії на організм виділяють:

Ø відчутний струм – викликає при проходженні через організм не переробні судомні скорочення м’язів руки, в якій затиснутий провідник. Пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6…1,5 мА і 5…7 мА – для постійного струму.

Ø невідпускаючий струм – викликає при проходженні через організм судомні скорочення м’язів руки, в якій затиснутий провідник. Порогове значення невідпускаючого струму (найменше значення невідпускаючого струму) коливається в межах 10…15 мА для змінного струму і 50…80 мА – для постійного.

Ø фібриляційний струм – при проходженні через організм викликає фібриляцію серця. Порогів фібриляцій ний струм (найменше значення фібриляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного.

Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.

Струм, більший 5 А – як змінний так і постійний, – викликає негайну

зупинку серця, минаючи стан фібриляції.

Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження. Гранично допустима напруга на людині при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2-3 В для змінного струму і 8 В для постійного.

Електричний опір тіла людини. Тіло людини являє собою складний комплекс тканини. Це шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, м’язова тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок і та ін. Електричний опір цих тканин суттєво відрізняється. Основним фактором, що визначає опір тіла людини в цілому є шкіра. Опір шкіри різко знижується при ушкодженні її рогового шару, наявності вологи на її поверхні, збільшенні потовиділення, забрудненні. Крім перерахованих чинників, на опір шкіри впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги, струму і часу його дії.

Враховуючи багатофункціональну залежність опору тіла людини від великої кількості чинників, при оцінці умов небезпеки ураження людини електричним струмом опір тіла людини вважають стабільним, лінійним, активним і рівним 1000 Ом.

Частота і рід струму. Постійний струм викликає подразнення в тканинах організму при замиканні і розмиканні струму, що проходить через людину. В проміжках часу між змиканням і розмиканням цієї мережі дія постійного струму зводиться, переважно, до теплової. Змінний струм викликає більш тривалі інтенсивні подразнення за рахунок пульсації напруги. З цієї точки зору, змінний струм є небезпечнішим. В дійсності, ця закономірність зберігається до величини напруги 400-600 В, а при більшій напрузі постійний струм більш небезпечний для людини.

Основними факторами неелектричного характеру є шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, тривалість дії струму, раптовість і непередбачуваність дії струму.

Шлях струму.

Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму:

«рука-рука», «голова-ноги», «рука-ноги» та ін. Особливо небезпечними є петлі «голова-руки» і «голова-ноги», але трапляються вони досить рідко. Серед випадків із тяжкими і смертельними наслідками частіше спостерігаються петлі «рука-рука» (40%), «права рука-ноги» (20%), «ліва рука-ноги» (17%).

Індивідуальні особливості і стан організму. До індивідуальних особливостей організму, які впливають на тяжкість ураження електричним струмом, при інших незмінних чинниках належать: чутливість організму до дії струму, психічні особливості та темперамент людини (холерики, сангвініки, меланхоліки, флегматики). Більш чутливі дії до дії електричного струму холерики і меланхоліки. До більш тяжких уражень електричним струмом призводять: стан збурення нервової системи; депресії; захворювання шкіри; серцево-судинної системи; органів внутрішньої секреції, легенів; різного характеру запалення, що супроводжуються підвищенням температури тіла; пітливість тощо. Більш тяжкі наслідки дії струму чітко спостерігаються в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Тривалість дії струму. Зі збільшенням часу дії струму зменшується опір тіла людини за рахунок зволоження шкіри від поту та електролітичних процесів в тканинах, поширюється пробій шкіри, послаблюються захисні сили організму, підвищується вірогідність збігу максимального імпульсу струму через серце з фазою Т кардіоциклу (фазою розслаблення серцевих м’язів), що, в цілому, призводить до більш тяжких уражень.

Чинник раптовості дії струму. Вплив цього чинника на тяжкість ураження обумовлюється тим, що за несподіваного потрапляння людини під напругу захисні функції організму не налаштовані на небезпеку.

Чинники виробничого середовища: температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність у повітрі хімічноактивних домішок тощо.

3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом (Слайд 28-38).

Øприміщення без підвищеної небезпеки; Ø приміщення з підвищеною небезпекою; Ø особливо небезпечні.

До чинників підвищеної небезпеки належать:

Øтемпература в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35°С;

Øвідносна вологість повітря більше 75%, але менше повного насичення

(100%);

Øструмопровідна підлога (металева, бетонна, цегляна, земляна тощо);

Øструмопровідний пил;

Øможливість одночасного доторкання людини до неструмопровідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.

До чинників особливої небезпеки електротравм належать:

Øвідносна вологість близька до насичення (до 100%); Ø агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію.

Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно належить до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.

4. Умови ураження людини електричним струмом (Слайд 39-40) Людина може бути уражена струмом в таких випадках:

Øдвофазний дотик, тобто торкання одночасно до двох фазних дротів мережі змінного струму;

Øоднофазний дотик, тобто торкання до одного фазного дроту мережі змінного струму;

Øнаближення на небезпечну відстань до неізольованих струмоведучих частин, які знаходяться під високою напругою (вище 1000 В);

Øдотик до корпусу електрообладнання, яке опинилось під напругою;

Øпопадання під крокову напругу в зоні розтікання струму;

Øперебування в зоні дії атмосферної або статичної електрики; Ø вхід в зону дії електромагнітного поля.

Напруга кроку – різниця потенціалів між двома точками кола струму, що знаходиться одна від одної на віддалі кроку (0,8 м), на яких одночасно стоїть (яких дотикається) людина.

Найбільша величина напруги кроку поблизу місця замикання на землю, а на віддалі 20 метрів і більше від місця замикання на землю вона практично не с тановить небезпеки.

Протікання струму по нижній петлі «нога-нога» менш небезпечне, ніж інші петлі. Але помічено ряд випадків ураження людей при дії крокової напруги. Це пояснюється тим, що під дією струму в ногах виникає судома і людина падає. Після падіння людини коло струму замикається через усе її тіло, що збільшує небезпеку ураження.

Напруга кроку залежатиме від:

Ø Відстані людини до точки замикання на землю – чим більша відстань, тим менша крокова напруга і небезпека ураження;

Ø Розмір кроку – чим більший крок, тим більше різниця потенціалів і

більшою є небезпека ураження;

Ø Якості і розміру взуття людини – використання діелектричних бот, калош зменшує напругу кроку і небезпеку ураження;

Ø Питомого опору ґрунту, на якому стоїть людина, – асфальтове покриття ґрунту, ізоляція підлоги зменшує напругу кроку і небезпеку ураження.

Виходити з крокової напруги необхідно невеликими кроками і не відриваючи ноги від землі або стрибком, відштовхуючись обома ногами одночасно.

Напруга дотику – це різниця потенціалів (напруги) між двома точками кола струму замикання на землю (корпус), до яких дотикається людина.

При несправності однієї з електричних установок на її корпусі і на корпусах інших електричних установок, що з’єднані між собою заземлюючим провідником (контуром) з’явиться електричний потенціал. При цьому електричний струм буде стікати в землю через заземлювач. Одночасно певний потенціал виникне і на поверхні землі. Його значення в місці встановлення заземлювача буде максимальним, а з віддаленням від цієї точки він поступово знижується до 0.

З віддаленням людини від заземлювача потенціал землі знижується, а при незмінному потенціалі на корпусі зростає напруга дотику.

Для запобігання ураженню людей застосовують додаткові заземлюючі пристрої або вирівнювання потенціалів.

5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом (Слайд 41-44)

Постраждалого звільняють від контакту з електрострумом. Вимикають джерело електроживлення, а якщо це неможливо, відкидають обірваний провід діелектричним предметом (дерев’яним сухим ціпком). Якщо той, хто надає допомогу, одягнений у гумові чоботи і гумові рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електроприводу.

При зупинці дихання проводять штучне дихання, вводять серцево-судинні засоби (0,1% розчин адреналіну – 1 мл, 10% розчин кофеїну – 1 мл підшкірно), засоби, що стимулюють дихання (1% розчин лобеліну – 1 мл внутрівенно чи повільно внутрішньом’язово), потім накладають стерильну пов’язку на електроопікову рану.

Штучне дихання продовжують киснево-повітряною сумішшю чи чистим киснем через маску, внутрівенно вводять 40% розчин глюкози з 0,5 мл 0,006% розчину корглікону. Штучне дихання не припиняють протягом тривалого часу.

При зупинці серця – непрямий масаж серця, 0,1% розчину адреналіну – 1 мл і 10 мл 10% розчину хлориду кальцію.

Транспортування в положенні лежачи на ношах в опікове чи хірургічне відділення.

Викладач: Для продовження вивчення і закріплення нового матеріалу пропоную подивитися фільм «Електробезпека»

Після перегляду фільму викладач рекомендує обґрунтувати його зміст і робить бліц-опитування студентів.

Викладач: Продовжимо. Ми обсудили фільм, який допоміг у вивченні нового матеріалу. Я бачу, що ви гарно зрозуміли і також засвоїли основні моменти і терміни.

Користуючись робочим аркушем, я вам пропоную записати у зошитах наступні поняття:

Промислова електрика – це електричний струм, який виробляється промисловими установками, приладами, індивідуальними (гальванічними) джерелами струму для використання на виробництві і в побуті.

Промислова електрика виробляється на електростанціях, динамо-машинах, гальванічних елементах, накопичується і зберігається в акумуляторах

Основні параметри струму: напруга і сила струму. Приклади цьому ми побачили у фільмі.

Статична електрика – це заряди електрики, які накопичуються на тілі, виробничому обладнанні, речах побуту внаслідок контактного або індуктивного впливу. Сила струму даного виду електрики, як правило, дуже мала, але потенціал напруги може бути дуже великий.

Внаслідок цього статична напруга може стати небезпечною для життя людини як на виробництві, так і в побуті.

Викладач: Шановні студенти згадайте, чи бачили ви у фільмі приклади статичної електрики?

Студент: Так, ми бачили, як чоловік демонструє статичну електрику, коли речі прилипають до стелі (шар), до його рук (пакет), бо вони наелектризовані.

Атмосферна електрика – це електричний заряд (потенціал), який виникає в результаті розрядів блискавки, накопичення його в кульовій блискавці або іонізації повітря. Електричний потенціал (розряд) атмосферної електрики буває дуже високим і досягає такої величини, яку на промислових установках виробити неможливо. Розряди грози, заряди кульових блискавок, можуть принести людині велику шкоду (руйнування), якщо не вжити заходів захисту і не виконувати правила поведінки людини під час грози.

Викладач: Чи бачили ви у фільмі приклади атмосферної електрики?

Студент Так, у фільмі було показано розряд грози, що виник у атмосфері. Це дуже небезпечно, бо я знаю у житті є такі приклади, коли людей вбиває розряд грози.

5.6. Закріплення знань, умінь та навичок Первинне закріплення вивченого матеріалу

Викладач: Зараз я пропоную вам самостійно записати у робочий аркуш терміни:

а) електротравма, електротравматизм, електробезпека і зробити аналіз

загальної кількості нещасних випадків на виробництві, використовуючи блок-конспект.

б) особливості електротравматизму.

Розв’язання тестів (Слайди 45-53) (Додаток 3) .

За кожне правильно вгадане слово – 1 бал.

Розв’язання проблемної ситуації.

Робітники виконували польові роботи. Від грозового дощу вони сховалися під високим деревом на краю поля. При черговому спалаху блискавки 5 чоловік було вражені блискавкою, 3 з них потребували лікарської допомоги. Які види травм отримали люди?

Правильне рішення ситуації оцінюється у 2 бали.

За заняття студент може набрати максимально 27 балів. При виставлені оцінок потрібно користуватися рейтинговою таблицею:

Бали	19	20	21	22	23	24	25	26	27
Оцінка		3			4			5

Узагальнемо.

5.7. Підбиття підсумків заняття

Викладач: Ми сьогодні плідно попрацювали, і мені хотілося б почути ваші враження від сьогоднішнього заняття.

Студенти висловлюють свої враження від заняття.

На сьогоднішньому занятті я… oдізнався….. o зрозумів…. oнавчився….

o Найбільший мій успіх – це…. oНайбільші труднощі я відчув…. o На наступному занятті я хочу….

Виставлення оцінок за роботу, коментування їх.

Викладач: За результатами роботи на сьогоднішньому занятті, ви отримали наступні оцінки: _______(викладач оголошує та коментує оцінки).

Тепер прийшла черга отримати домашнє завдання.

5.8. Домашнє завдання :

Підготувати якими засобами можливо покращити показники якості електроенергії.

Викладач: Заняття закінчено, до наступної зустрічі.

6. Висновки щодо проведення лекційного заняття

Не зважаючи на складну ситуацію в країні та повітряні тривоги, проведення відкритих лекційних занять за допомогою Google Meet є одним із основних напрямків роботи кожного викладача, адже забезпечує обмін досвідом з колегами, а також налагодження контакту зі студентами. У рамках вибіркової дисципліни «Основи охорони праці» викладач прочитав відкриту лекцію «Електробезпека».

Дана методика проведення відкритого заняття кіно-бесіда по темі «Електробезпека» дає можливість:

- ефективно реалізовувати комунікативний підхід у навчальному процесі при вивченні охорони праці;

- формувати уміння практичного використання отриманих знань та навиків;

- надати студентам можливість мислити, розв’язувати проблеми, розмірковувати над можливими шляхами їх розв’язання, акцентувати увагу на змісті своїх висловлювань.

Можна відзначити основні позитивні властивості інтерактивного заняття:

- зосередженість на вивченні змісту;

- зорієнтованість на студента;

- побудована на співпраці, а не на конкуренції;

- веде до справжньої інтеграції вмінь, та обробки інформації; - мотивує, стимулює, заохочує.

Великою перевагою під час проведення заняття була легкість у спілкуванні викладача зі студентами. Викладач зацікавив студентів чітким і структурованим викладенням матеріалу та яскравими ілюстраціями. Наостанок викладач надав використані матеріали, для того, аби здобувачі могли доопрацювати пройдений матеріал.

7. Висновки

При вивченні дисципліни “Основи охорони праці” значну частку має такий вид заняття , як лекція. За своєю дидактичною сутністю лекція виступає і як організаційна форма навчання – «специфічний спосіб взаємодії викладача і студентів, у рамках якого реалізується різноманітний зміст і різні методи навчання», і як метод навчання – «монологічний виклад навчального матеріалу в систематичній і послідовній формі, сконцентрований в основному навколо фундаментальних проблем науки».

1) формування технічних знань, умінь і навичок;

2) формування уміння аналізувати вплив показників якості електроенергії на роботу електроприймачів;

3) формування уміння здійснювати технічні та розумові операції, необхідні для підтримання показників якості у межах допустимих значень.

8. Література

1.В. Кучерявий. Охорона праці. – Львів:Оріяна-Нова, 2007.

2.В.Ц.Жидецький. Основи охорони праці. – Львів:УАД, 2006.

3.О.І.Запорожець. Основи охорони праці. – К.:Центр учбової літератури, 2009.

9. Додатки

Додаток № 1.

Перевірка знань з теми «Загальні вимоги безпеки»

1. Які посудини належать до посудин, що працюють під тиском?

Посудинами, що працюють під тиском, називаються герметично закриті ємності, призначені для здійснення в них хімічних і теплових процесів, а також для зберігання та перевезення стиснених, зріджених і розчинених газів та рідин. До посудин, що працюють під тиском, відносять котли, балони, цистерни, бочки

2. Чим повинні бути оснащені посудини, що працюють під тиском?

Для управління роботою і забезпечення нормальних умов експлуатації, залежно від призначення, посудини повинні бути оснащені: запірною або запірно-регулюючою арматурою; приладами для вимірювання тиску (манометрами); приладами для вимірювання температури (термометрами); запобіжними пристроями від підвищення тиску вище допустимого значення (стоками клапанами); покажчиками рівня рідини (рівнемірами) та іншими засобами і пристроями.

3. Яке маркування повинна мати арматура?

Арматура повинна мати таке маркірування:

1) назву або товарний знак підприємства-виготовлювача;

2) умовний прохід, мм;

3) умовний тиск, МПа (кгс/см2) (допускається вказувати робочий тиск і допустиму температуру);

4. Який клас точності повинні мати манометри?

Манометри повинні мати клас точності не нижче: 2,5 – при робочому тиску посудини до 2,5 МПа (25 кгс/см2);

1,5 – при робочому тиску посудини понад 2,5 МПа (25 кгс/см2).

5. Які вимоги ставляться до розміщення манометрів?

Номінальний діаметр корпусу манометрів, що встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за ними, повинен бути не менше 100 мм, на висоті від 2 до 3 м–не менше 160 мм. Встановлювати манометри на висоті понад 3 м від рівня площадки обслуговування не дозволяється.

6. В яких випадках не дозволяється застосовувати манометри?

Манометр не дозволяється застосовувати у випадках, коли:

1) відсутня пломба або клеймо з відміткою про проведення перевірки;

2) прострочений термін перевірки;

3) стрілка манометра під час його виключення не повертається на нульову відмітку шкали на величину, яка перевищує половину погрішності, що допускається для цього приладу;

4) розбито скло або є інші пошкодження, що можуть позначитись на правильності його показань.

7. Як поділяються вантажі за їх небезпекою при транспортуванні?

Небезпечні вантажі за характером небезпеки при їх транспортуванні поділяються на 4 групи: 1 - малонебезпечні (плоди, овочі, продукти харчування, будівельні матеріали тощо); 2 - небезпечні за своїми розмірами (великогабаритні та багатотонні конструкції, труби великої довжини та ін.); З - вантажі, що пилять, димлять або перебувають в гарячому стані (вапно, крейда, асфальт, бітум, цемент насипом і т. п.); 4 - небезпечні за своїми властивостями: вибухівка, бензин, газ та ін. (вони, в свою чергу, згідно з ГОСТ 19433-81, поділяються ще на 9 класів (вибухові; стиснені, зріджені або розчинені гази; пожежонебезпечні; отруйні, інфекційні; високотоксичні; радіоактивні тощо).

8. Які вимоги безпеки необхідно виконувати при проведенні вантажнорозвантажувальних роботах?

Для організації безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві роботодавцеві потрібно дотримуватися таких вимог: створити службу охорони праці (відповідно до вимог законодавства); організувати опрацювання і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві; розробити та затвердити інструкції з охорони праці; забезпечити проведення попереднього та періодичних медичних оглядів; розробити і затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою; організовувати проведення атестації робочих місць за умовами праці; одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; забезпечити працівників спецодягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ.

9. Як поділяється транспорт залежно від місця застосування та призначення?

Транспорт поділяється на три категорії:

• транспорт загального користування , транспорт незагального користування,

• особистий або індивідуальний транспорт.

Транспорт загального користування не слід плутати із громадським транспортом (громадський транспорт є частиною транспорту загального користування). Транспорт загального користування обслуговує торгівлю (перевозить товари) і населення (пасажирські перевезення). Пасажирський транспорт об'єднує масовий суспільний транспорт, що перевозить пасажирів по визначеним маршрутам.

Транспорт незагального користування — внутрішньовиробничий і внутрішньовідомчий транспорт.

Вирізняють:

• Промисловий транспорт об'єднує всі транспортні комунікації промислового значення для передачі сировини і готової продукції в межах підприємств.

• Магістральні гідротранспортні системи призначені для передачі на далекі відстані (сотні і тисячі км) нафти, природного газу, вугілля та ін.

Особистий транспорт — це легкові автомобілі, мотоцикли, мопеди, велосипеди, яхти, приватні літаки.

Персональний автоматичний транспорт утворює нову категорію, тому що поєднує в собі риси міського громадського транспорту і особистого автотранспорту.

Додаток 2

РОБОЧИЙ АРКУШ

з дисципліни «Основи охорони праці»

Група Дата____________________

Тема заняття «Електробезпека» План заняття

1. Електричний струм, електробезпека, електротравма.

2. Дії електричного струму на організм людини.

3. Умови ураження людини електричним струмом.

4. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

Статистичні дані ___________________________________________________________

___________________________________________________________________________

__________________________________ __________________________________________

Електричний струм - це _____________________________________________________

___________________________________________________________________________

Електробезпека – це _________________________________________________________

___________________________________________________________________________

Електротравма – це

__________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

_____________________________________________

Електротравматизм - це

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

____________________________________________

Е л е к т р и к а

Статична Промислова

Атмосферна

Сутність: _____________________ Сутність: __________________ Сутність: _____________

______________________________ __________________________ ____________________________

______________________________ __________________________ ____________________________ Захист: _______________________ Захист: ___________________ Захист: _____________________

______________________________ __________________________ ____________________________

Чинники впливу на ступінь ураження людини електричним струмом:

Величина напруги – _______________________________________________________

_________________________________________________________________________

Частота струму – _________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Шлях дії – _______________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Тривалість дії – ___________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Вологість повітря – _______________________________________________________

_________________________________________________________________________

Послідовність дій при ураженні людини електричним током:	№ з/п
Виконати необхідні заходи з рятування потерпілих у послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця)
Визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування
Усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, які загрожують здоров’ю та життю потерпілих. Оцінити стан потерпілого
Викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу
Підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника