МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ЕНЕРГОБУДІВНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

 

 

 

 

 

ТВОРЧА РОБОТА

на тему

«Профілактика травматизму та професійних захворювань»

 

 

     Виконав:

     Викладач вищої категорії Ірина ЛЕОНТЬЄВА

 

 

 

 

 

м.Слов’янськ

2023

2

ЗМІСТ РОБОТИ

 

І. Вступ___________________________________________________3

ІІ. Основна частина_________________________________________4

ІІІ. Висновки______________________________________________16

     ІV. Список використаної літератури___________________________18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

І. Вступ

Актуальність теми. Як показує світовий досвід, безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва. До того ж відсутність нещасних випадків позначається на професійній активності працівників, на моральному кліматі в колективі, а, отже, і на ефективності та продуктивності праці, скорочує витрати на пільги та компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних для здоров'я умовах.

Об'єктом даної роботи є: правозабезпечувальні, охоронні правовідносини, які пов’язані з організацією  та неналежним виконанням профілактичних заходів щодо виробничого травматизму та професійних захворювань.

Предметом цієї роботи є: профілактика травматизму та професійних захворювань у виробничому середовищі.

Мета роботи: теоретичне дослідження змісту і практичної значимості   профілактики травматизму та професійних захворювань.

 Головним завданням держави у реалізації конституційного права громадян на працю і надалі залишається створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівнений до епідемії. Ризик отримати виробничу травму або набути професійне захворювання в Україні у 5-8 разів вищий, аніж у розвинутих країнах. За станом охорони праці Україна посідає 90 - 92 місце у світі.

Про постраждалих намагаються якомога менше говорити, причини травматизму та професійних захворювань центральним органом з охорони праці частково аналізуються та узагальнюються, усе зводиться до непередбачуваних ситуацій, некерованих виробничих процесів, де пошук винних дуже складна справа. Як наслідок, рівень виробничого травматизму стабільно залишається  високим.

 

     4

Проблема виробничого травматизму та професійних захворювань є дуже гострою - щорічно на виробництві травмується близько 50 тис. осіб, з них 1,5 тис. гинуть, понад 3,5 тис. отримують професійні захворювання. Через непрацездатність щорічно втрачається  2,5 - 3 млн. людино – дня.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Крім того, якщо від таких захворювань потерпають в основному люди похилого віку, то внаслідок нещасних випадків – переважно люди молодого та середнього віку.

Аналіз причин смертності в Україні показує, що саме нещасні випадки у виробничій та невиробничій сфері є головною причиною смерті людей у працездатному віці (приблизно 35% усіх смертей у цьому віці).

В Україні щорічно майже 17 тис. чоловік стають інвалідами, чисельність пенсіонерів внаслідок трудового каліцтва перевищує 150 тис. чоловік. травматизм нещасний каліцтво

Щорічна загальна сума виплат на фінансування пільгових пенсій та пенсій з трудового каліцтва, відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов'язаних із незадовільними умовами праці, перевищує 1 млрд. грн..

За розрахунками німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх запобігання.

Фахівці міжнародної організації підрахували, що економічні витрати, пов'язані з нещасними випадками на виробництві, складають більше 1% світового внутрішнього продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн людей (всього населення Німеччини).

За даними МОП, щорічно у всьому світі фіксується біля 125 млн випадків виробничого травматизму.

     5

У Європі від нещасних випадків та професійних, захворювань потерпають щорічно біля 10 млн осіб, з яких майже 8 тис. гине.

Загалом у всіх країнах світу кожні 3 хв гине людина, а кожні 2 с травмується 8 осіб.

Проблеми профілактики травматизму та професійних захворювань висвітлювали у своїх працях так вчені, як О. Абрамова, М. Александров, В. Анреєв, В. Венедиктов, П. Жигалкін,  В. Караваєв та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      6

ІІ. Основна частина

Профілактика (від грец. prophylaktikos - попереджувальний) - це комплекс різноманітних заходів, спрямованих на попередження будь - якого явища або усунення факторів ризику.

Профілактика щодо охорони праці - комплекс медичних, санітарно-технічних, гігієнічних, соціально-економічних заходів, спрямованих на попередження професійних захворювань та усунення факторів ризику                [4, с. 34].

Профілактика  щодо виробничого устаткування - попереджувальні заходи для підтримки технічного об’єкта та обладнання у справному або працездатному стані.

Під терміном «травматизм» розуміють як значні, тяжкі травми, так і дрібні пошкодження, мікротравми.

Травма - це порушення анатомічної  цілісності фізичних функцій чи тканин органів людини, пов’язані з раптовою зовнішньою дією. Випадок впливу на працівника небезпечного виробничого фактора під час виконання ним службових обов’язків називається нещасним випадком на виробництві.

За ступенями тяжкості травми бувають: легкі, важкі, смертельні.

Професійне захворювання - це захворювання, що розвивається в результаті дії на робітників специфічних для даного виду робіт шкідливих виробничих факторів і не може виникнути без контакту з ними. Особливим випадком професійного захворювання є професійне гостре чи хронічне отруєння.

Класифікація основних заходів щодо запобігання виробничого травматизму.

З метою зменшення матеріальних збитків і моральної шкоди від виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємствах різної  форми  господарювання  розробляються  заходи  профілактики, що

 

     7

передбачають конкретні завдання, термін виконання, необхідні ресурси для їх реалізації та способи контролю за їх здійсненням.

Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працівників безпечними засобами захисту; у прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проєктуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини [2, с. 78].

Заходи із запобігання та боротьби з виробничим травматизмом та професійними захворюваннями розробляються на підставі їх аналізу конкретних ситуацій та конкретних умов праці й узгоджуються з професійними спілками.

Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються на:

-         технічні;

-         санітарно-виробничі;

-         медико-профілактичні;

-         організаційні.

До технічних заходів лежать технічні заходи, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці та пов’язані з впровадженням обладнання, пристроїв і приладів безпеки

Неабияке значення для забезпечення безпеки праці і запобігання виробничому травматизму мають основні технічні засоби безпеки:

      8

огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування.

Санітарно-виробничі заходи включають:

-         придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів тощо;

-         влаштування нових і реконструкцію придатних вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;

-         модернізація штучного і природного освітлення;

-         забезпечення нормальних параметрів повітряного виробничого середовища;

-         заходи з боротьби із шумом та вібрацією, обладнання зон відпочинку;

-         контроль за впливом виробничих факторів на здоров’я працівників;

-         забезпечення санітарно-побутових умов згідно з чинними нормами;

-         атестація робочих місць відповідно до їх нормативних актів з охорони праці;

-         планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;

До медико-профілактичних заходів належать:

-         придбання  засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;

-         організація лікувально-профілактичного харчування

-         надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві;

-         контроль за здоров’ям працівників протягом їхньої трудової діяльності;

-   проведення медичних оглядів працівників (попередніх та періодичних);

-   дотримання охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.

До організаційних заходів належать:

-         проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки.

У системі заходів профілактики травматизму особливе місце належить навчанню та інструктажу працівників безпечних прийомів праці.

      9

Багаторічною практикою встановлена єдина система навчання безпечних способів роботи. Форма цього навчання різна і відповідає цільовому призначенню.

Інформаційне забезпечення - інформаційна підтримка при проведенні нормативно-методичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, соціально-економічних, наукових досліджень, спрямованих на збереження безпеки праці, здоров’я працівників.

У кожному підприємстві щорічно розробляються заходи щодо профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань, які заносять у колективні договори, забезпечують технічною документацією, джерелами фінансування та матеріальними ресурсами.

Статистика свідчить про те, що більшість усіх нещасних випадків соціально зумовлені або є наслідком психофізіологічних якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників. При цьому людський фактор у безпеці праці стає переважно визначальним.

Соціальні та особистісні фактори впливу на охорону праці охоплюють широке коло питань, форм і методів роботи. Врахування індивідуальних особистісних відмінностей має велике значення для формування трудових колективів (бригад, змін). Розуміння закономірностей взаємодії людей, ролі особистісних якостей і відмінностей дає можливість створювати трудові колективи з урахуванням здатності кожного працівника розв’язувати суперечності та їх загострення, уникати конфліктів, гармонізувати життя і спілкування на роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину установку на додержання заходів безпеки.

Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є також такі фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру,  медичних  показників  і  їх  відповідності  параметрам  роботи,

     10

ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.

Саме у формуванні в працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних установок, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму [6, с. 84].

Суб’єкти, які здійснюють заходи щодо профілактики травматизму.

До суб’єктів, які здійснюють  заходи щодо профілактики та травматизму та професійних захворювань,  належать:

-                     роботодавці, власники підприємства - юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Він також не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці;

-                     працівники. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища;

-                     медичні заклади;

-                     Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

-                     центральний  орган  виконавчої  влади,  що  реалізує державну
політику у сфері охорони праці. У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов’язаний повідомити про це орган державного

 

11

нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах;

-    центральний  орган  виконавчої  влади,  що  реалізує державну
політику   у   сфері   санітарного  та  епідемічного  благополуччя
населення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» одним із завдань страхування від нещасного випадку є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаними умовами праці.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, у тому числі:

1) надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;

2) бере участь:

- у розробленні центральними органами виконавчої влади державних цільових та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;

- у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

- в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;

- у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;

3) перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах,

 

      12

бере участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, а також професійних захворювань;

4) веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видає та розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам’ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;

5) бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

6) вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;

7) виконує інші профілактичні роботи.

Профілактика нещасних випадків на виробництві та профзахворювань  в Україні та м.Слов’янськ за 9 місяців 2021року.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснює свою діяльність відповідно до основних принципів державного соціального страхування, окреслених Законом України «Про загальне обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в межах, визначених  правління Фонду, виконавчою дирекцією Фонду та Положення про відділення.

Аналіз страхових нещасних випадків

За 9 місяців 2021 року до робочих органів виконавчої дирекції Фонду надійшло та зареєстровано 21 320 повідомлень про нещасні випадки/гострі професійні захворювання (отруєння).

 

     13

Порівняно з 9 місяцями 2020 року кількість повідомлень про нещасні випадки/гострі професійні захворювання (отруєння) збільшилась на 30,9 % (з

16 286 до 21 320), кількість повідомлень про нещасні випадки зі смертельним наслідком збільшилась на 27,6 % (з 948 до 1 210).

За 9 місяців 2021 року робочими органами виконавчої дирекції Фонду зареєстровано 9 861 (з них 424 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків/гострих професійних захворювань на виробництві, на яких складено акти за формою Н-1/П, пов’язані з виробництвом.

За 9 місяців 2021 року порівняно з 9 місяцями 2020 року кількість страхових нещасних випадків збільшилась у 2,6 раза (з 3 851 до 9 861), кількість смертельно травмованих осіб збільшилась на 52 % (з 279 до 424).

На підприємствах України нараховується 30,3 % (2 991) чоловіків та 69,7 % (6870) жінок від загальної кількості всіх потерпілих.

Отримали травми на виробництві у стані алкогольного сп’яніння 62 особи (0,6 % від загальної кількості травмованих по Україні), що на 1 особу більше порівняно з 9 місяцями 2020 року. При цьому 28 осіб отримали травми із смертельним наслідком.

Найвищий рівень виробничого травматизму/ГПЗ COVID-19 спостерігався серед працівників віком від 50 до 59 років (2 747 осіб, що складає 27,9 % від загальної кількості травмованих по Україні за 9 місяців 2021 року).

Серед причин страхових нещасних випадків переважають інші – 42,5 % (4 194 нещасні випадки). Через організаційні причини сталося 40 % (3 948 нещасних випадків), психофізіологічні причини – 13,1 % (1 288 нещасних випадків), технічні причини – 3,3 % (323 нещасні випадки), через техногенні, природні, екологічні та соціальні причини – 1,1 % (108 нещасних випадків).

До основних подій, які призвели до страхових нещасних випадків, належать:

- інші види – 70,2 % від загальної кількості травмованих осіб по Україні (6 918 травмованих осіб);

- падіння потерпілого під час пересування – 6,6 % (650 осіб);

- погіршення стану здоров’я – 4,1 % (406 осіб);

 

     14

- дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів, – 3,6 % (351 особа);

- дорожньо-транспортна пригода на дорогах (шляхах) загального користування – 2,4 % (232 особи);

- падіння потерпілого з висоти – 2,3 % (228 осіб).

До основних травмонебезпечних галузей економіки та видів робіт відносяться:

- охорона здоров’я – 73,7 % (7 270 травмованих осіб, в т.ч. 203 - смертельно).

Кількість страхових нещасних випадків у цій галузі порівняно з 9 місяцями 2020 року збільшилась у 5,6 раза (з 1 306 до 7 270 осіб). Кількість страхових нещасних випадків із смертельним наслідком збільшилась у 7,5 раза (з 27 до 203 осіб).

Аналіз страхових нещасних випадків без урахування гострих професійних захворювань COVID-19

За 9 місяців 2021 року до робочих органів виконавчої дирекції Фонду надійшло та зареєстровано 3 823 повідомлення про нещасні випадки без урахування повідомлень про випадки ГПЗ COVID-19.

Порівняно з 9 місяцями 2020 року кількість повідомлень про нещасні випадки без урахування повідомлень про випадки ГПЗ COVID-19 збільшилась на 1,2 % (з 3 777 до 3 823), кількість таких повідомлень зі смертельним наслідком збільшилась на 4,3 % (з 830 до 866).

За 9 місяців 2021 року робочими органами виконавчої дирекції Фонду зареєстровано 2 756 (з них 223 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків на виробництві без урахування ГПЗ COVID-19, на яких складено акти за формою Н-1/П, пов’язані з виробництвом.

За 9 місяців 2021 року порівняно з 9 місяцями 2020 року кількість страхових нещасних випадків без урахування ГПЗ COVID-19 збільшилась на 3,1 % (з 2 672 до 2 756), кількість смертельно травмованих осіб зменшилась на 12,5 % (з 255 до 223).

Аналіз професійних захворювань

За 9 місяців 2021 року до робочих органів виконавчої дирекції Фонду надійшло та зареєстровано 2 192 повідомлення про хронічні професійні захворювання (отруєння) .

 

      15

Порівняно з 9 місяцями 2020 року кількість повідомлень про хронічні професійні захворювання збільшилась на 40,1 % (з 1 565 до 2 192) [7] .

Показники по  м. Слов’янськ:

За 9 місяців 2021 року робочими органами виконавчої дирекції Фонду зареєстровано 15 (з них 1 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків/гострих професійних захворювань на виробництві, на яких складено акти за формою Н-1/П, пов’язані з виробництвом.

За 9 місяців 2021 року порівняно з 9 місяцями 2020 року кількість страхових нещасних випадків збільшилась на 15, 4 % (з 13 до 15).

Найвищий рівень виробничого травматизму спостерігався серед працівників віком до 40 років (6 осіб).

Серед причин страхових нещасних випадків переважають порушення трудової дисципліни – 6 випадків.).

До основних подій, які призвели до страхових нещасних випадків, належать:

- інші види – 3 особи;

- падіння потерпілого під час пересування – 6 осіб;    

- дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів, – 1 особа;

- машин і механізмів – 2 особи;

- ушкодження в  наслідок контакту з тваринами – 1 особа;

- падіння предметів, гілок – 1 особа;

- профзахворювання – 1 особа [8].

Одним з непрямих способів проведення профілактики нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях є притягнення до адміністративної відповідальності керівників підприємств за несвоєчасне інформування Фонду про нещасний випадок на виробництві відповідно до ч.2 ст.165 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

  

     16

ІІІ. Висновки. 

Отже, необхідно знати, що цілковито безпечних та нешкідливих умов праці немає. Реальними виробничими умовами притаманна, як правило, наявність певної небезпеки, наслідком якої є профзахворювання та травматизм.

Травматизм на виробництві в Україні не випадково почали прирівнювати до національного лиха. Він завдає не лише багато страждань конкретним працівникам, їхнім рідним та близьким, а й безпосередньо впливає на економіку України. Велика частка травм припадає на досвідчених робітників віком 40 – 65 років, які мають великий стаж роботи, що пояснюється звичкою до небезпеки. Реалії нашого часу, стратегія економічної перебудови держави повинні змінити ставлення роботодавців, власників підприємств до профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань. Тому нагальна потреба сьогодення - практичне віднесення в дію механізму економічної зацікавленості у покращенні умов і безпеки праці, а саме: віднесення підприємства до більш високого класу професійного ризику виробництва у випадку систематичних правопорушень нормативно-правових актів з охорони праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, та переведення підприємства до більш низького класу професійного ризику виробництва за умови значного поліпшення умов і безпеки праці.

Для боротьби з травматизмом насамперед треба створити для людини сприятливі соціально-економічні та екологічні умови та проводити спеціальні профілактичні заходи організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного, медичного, освітнього й морально-етичного характеру.

До суб’єктів, які здійснюють  заходи щодо профілактики та травматизму та професійних захворювань  відносять: працівники, роботодавці, власники підприємства, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, центральний  орган  виконавчої  влади,  що  реалізує

     17

державну політику у сфері охорони праці, центральний  орган  виконавчої  влади,  що реалізує державну політику   у   сфері   санітарного  та  епідемічного  благополуччя населення.

Профілактика виробничого травматизму потрібна для того, щоб запобігти виникненню причин травматизму  та професійних захворювань в масштабах галузі господарювання.

Схеми організації і методики вивчення травматизму та професійних захворювань  необхідно  постійно удосконалювати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

ІV. Список використаної літератури

1.               Бердій Я. І. Основи охорони праці / Я. І. Бердій. - Львів: Магнолія плюс, 2004. – 296 с.
2.               Запорожець О. І. Основи охорони праці : навч. посібник / О. І. Запорожець.  - К.: НАУ, 2002. -  278 с.
3.               Зеркалов Д. В. Охорона праці в галузі: навчальний посібник - К.: Основа, 2011. - С. 461 – 462.
4.               Керб Л. П. Основи охорони праці: навч. посібник / Л. П. Керб. - К.: КНЕУ, 2003. - 215 с.
5.               Луценко О. Виробничий травматизм: фатальні обставини чи суб’єктивна закономірність? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://gazeta.dt.ua/HEALTH/virobnichiy_travmatizm_fatalni_obstavini_chi_subektivna_zakonomirnist.html
6.               Москальова В.М. Охорона праці: навч. посібник / Москальова В. М. - К.: Основа, 2011. - 233 с.
7.               Профілактика  травматизму та професійних захворювань [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.fssu.gov.ua
8.               Профілактика  травматизму та професійних захворювань в м.Слов’янськ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: slavrada:gov.ua/ uploads/ File /Trud /2021 /buleten_9m2021
9.               Ткаченко І.В. Виробничий травматизм на Україні: аналіз стану, причин і заходи щодо запобігання нещасних випадків на підприємстві [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2011_4/NV-2011-V4_75.pdf
10.          Удалова Т.М. Травматизм у промисловості Донбасу в 30- ті роки XX століття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ltkp/2011_66/ist/ist17.pdf