Методична розробка виховної години «Мова вчора, сьогодні, завтра»

 

Міністерство освіти і науки України

Чернівецьке вище професійне училище радіоелектроніки

 

 

 

 

Методична розробка

виховної години

до Дня української писемності та мови

«Мова вчора, сьогодні, завтра»

для здобувачів освіти професії

«Телекомунікації та радіотехніка»

 

 

 

 

 

 

Проданчук Оксана Миколаївна /

викладач української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

Чернівці

2022

 

Анотація : методична розробка присвячена проблемі зросійщення української мови, стану української мови сьогодні. У зв’язку із зазначеною проблемою розкрито питання: шлях української мови від «учора» до «сьогодні», його наслідки; стан української мови сьогодні; чинники впливу на подальший розвиток і функціонування української мови в Україні як мови державної, національної. Виховна година проведена у формі мовної експедиції і спрямована на національно-патріотичне виховання підростаючого молодого покоління здобувачів освіти

 

Вступ  

 

Представлена тема є актуальною, оскільки сьогодні гостро обговорюється питання мови, якою спілкуватися в побуті, в установах чи закладах державного рівня. Незважаючи на те, що державною мовою в Україні є українська, багато працівників на займаних посадах не завжди послуговуються нею, а використовують російську, що суперечить чинному законодавству. Та і в побуті нерідко українці спілкуються російською, хоча в Україні функціонує національна українська мова. Цей факт є свідченням того, що багато людей у країні не усвідомлюють своєї національної приналежності. Тому метою роботи є: розкрити вплив русифікації на розвиток української мови, простежити її наслідки; формувати розуміння важливості функціонування в Україні української мови як мови національної; розвивати почуття громадянського обов’язку перед Батьківщиною, перед її мовою;  виховувати почуття любові до рідної мови та розуміння власної причетності до  розвитку в Україні української мови як державної мови, як мови народу.

 

 

 

 

 

 

Основна частина

 

 

Тема: «Мова вчора, сьогодні, завтра»

Мета: розкрити вплив русифікації на розвиток української мови, простежити її наслідки; формувати розуміння важливості функціонування в Україні української мови як мови національної; розвивати почуття громадянського обов’язку перед Батьківщиною, перед її мовою;  виховувати почуття любові до рідної мови та розуміння власної причетності до  розвитку в Україні української мови як державної мови, як мови народу.

 

Матеріально-технічне та дидактичне забезпечення: комп’ютер, мультимедійна дошка та проєктор, презентація, індивідуальні картки

 

ПЕРЕБІГ ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

І. Організаційний момент (привітання; перевірка присутності учнів)

 

Вступне слово викладача

Не говори: «В нас мова солов’їна»,

Бо мова вище, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Глибинна таємниця правіків.

Вона нуртує джерелом криничним,

Із попелища феніксом встає.

Для нації вона гарант на вічність,

Тому її так люто ворог б'є...

Микола Лотоцький

 

9 листопада  в Україні традиційно відзначаємо День української писемності та мови.

За православним календарем – це день вшанування пам'яті Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія

 

ІІ. Оголошення теми, мети й завдань заходу

Завдання 1. Колективне визначення завдань експедиції

 

1. Простежити, яким був шлях української мови від «учора» до «сьогодні». Його наслідки.

2. Стан української мови сьогодні.

3. Чи важливо в Україні спілкуватися українською мовою?

 

 

ІІІ. Мотивація діяльності учнів

Метод «Редактор» (відредагувати речення)

 

1. Дєвушка, передайте за двоїх, будь ласка.

2. Макар, посвіти фонариком під ліжком.

3. Стьопа вчора подарував Марині кольцо з брильянтом, і вона поставила його в шкафчик.

4. Їхня донечка така гарна, наче кукла.

5. На ваших часах потрібно поміняти циферблат.

6. Мама перемила всю посуду, окрім однієї вилки.

7. Саму вкусну шаурму роблять в цьому зданії.

 

ІV. Основна частина

Запитання до вправи. Що це за слова в українській мові? Як вони називаються? (русизми, кальки, суржик) Звідки вони взялися? Чи потрібні вони нам?

Завдання 2. Зросійщення в Україні. Перегляд відеоматеріалу та запис опорних слів із нього (самостійна робота)

https://www.youtube.com/watch?v=5jC18J4rtKY

Завдання 3. Колективне складання плану на основі опорних слів за переглядом відеоролика

1. Світові війни, голодомор, табори, кріпацтво.

2. Русифікація. Імперські часи. Початок ХVІІІ ст. – підписання Б. Хмельницьким Переяславської угоди, після чого Україна втрачає свою автономію й починається зросійщення населення.

3. 1720 рік – заборона друкувати українські книжки українською мовою.

4. Таємний указ про сприяння змішаним шлюбам.

5. Примусове узгодження змісту церковних книг з російськими аналогами.

6. Друга половина ХІХ ст. Валуєвський циркуляр (1863 р). Емський указ (1876 р).

7. Перестали працювати недільні школи. Послабилася робота в громадах, частина членів яких була заарештована і заслана.

8. Українська книжка розвивалася підпільно.

9. Штучний занепад української мови та культури в час поступового приєднання України до СРСР.

10. Насадження російської мови в усіх сферах життя України, особливо в освіті.

11. Зменшення кількості українських театрів, музеїв.

12. Заселення України російськомовними громадянами.

13. Зі словників або зникали, або замінювалися на російські українські слова.

Метод «Прес». З якою метою російська імперська політика проводила русифікацію України?

Завдання 4. Подумати й зробити висновки, якими є наслідки зросійщення для нас сьогодні (українська мова засмічена кальками з російської мови; для нас дивними видаються питомо українські слова, що були видалені зі словників (багно, поземний, потурати…); у центральній та східній частині України, а також подекуди і в інших регіонах переважно розмовляють російською мовою; у багатьох українських школах, зокрема в київських, до лютого 2022 року російську мову вивчали як навчальний предмет.

 

Слово вчительки. Отож, шлях мови до нас був непростим, тернистим. Вона творилася всупереч. Всупереч усім заборонам та утискам, українська мова є сьогодні, вона функціонує як державна мова України, вона продовжує розвиватися.

 

Проблемне запитання. Кому ми повинні завдячувати факту існування мови сьогодні?

Слово вчительки. Багато українських культурних діячів творили для України, писали українською, пропагували українську в різний спосіб, діяли підпільно. І не раз зазнавали за це утисків, переслідувань, арештів і смертних вироків. Серед них були такі, які заговорили українською згодом, свідомо.

 

Демонстрація слайдів із мультимедійної презентації. Письменники чи інші культурні діячі, які перейшли з російської мови на українську. За їхню громадянську позицію, за національну гідність багатьох із них було знищено радянською владаю. (Ольга Кобилянська, Ю. Шевельов, Євген Плужник, Григір Тютюнник, Павло Филипович, Микола Зеров та ін.).

 

Перегляд відео про знищення радянською владою української еліти. Романс «Осінь» у виконанні Ольги Гури https://www.youtube.com/watch?v=f9bN8-5dGjY

Слово вчителя. І справді, для багатьох українців, у силу історичних подій та обставин, мовою їхніх батьків, як бачимо, стала в свій час чи то німецька, чи польська, а переважно – російська мова. Проте ці ж люди розуміли, що мовою їхніх дітей має бути мова українська, мова Батьківщини. І вони донесли нам її, рідну мову, донесли часто навіть ціною власного життя. Не ганьбімо їхню пам’ять!

 Коли говорити про українців сьогодні, то теж багато свідомих людей, які розмовляли російською,  починають спілкуватися українською мовою, мовою своєї країни.

 

Демонстрація слайдів. Українці, які сьогодні перейшли з російської на українську мову (кулінарний експерт Євген Клопотенко, журналістка Яніна Соколова та ін.).

 

Проблемні запитання. Обговорення

1. Чи є важливим такий вибір: вибір мови, якою розмовляти?

2. Чи українська мова взагалі має бути питанням вибору для українця? 

У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас – це фактор відчуження

Ліна Костенко

Слово вчительки. Послухайте, якою була відповідь п’ятирічного хлопчика з цього приводу. Дружина українського дисидента Юрія Бадзя Світлана Кириченко у своїх спогадах розповідає про такий випадок з життя її сина. Коли 1966 року малий із бабусею відпочивав у Моршині, то якась жінка, почувши його українську, не витримала й запитала: "Почему ты все время говоришь по-украински? Я много ездила по нашей стране, и в Казахстане была, и везде говорят по-русски. Тебя же никто понимать не будет". Вислухавши її, п'ятирічний хлопчик сів біля бабусі і сказав: "Нащо ж тоді Україна, як у ній не говоритимуть українською?"

Демонстрація слайду. Фото назви міста Мелітополь до 24 лютого 2022 року і після. Як бачимо, відповідь на поставлені вище запитання чудово знали й зараз знають наші вороги.

Перегляд відеоролика. Звернення військового до українців з приводу вживання української мови. https://www.youtube.com/watch?v=4BabkErMiMQ

Запитання вчительки. Який зробимо висновок з переглянутого слайду та відеоролика? Який винесемо урок?

 Демонстрація слайдів «Переходь на українську»;  «Говорімо українською, по-українськи, по-українському. Говорити на українській – калька з російської».

 

V. Підсумки

Мова вчора, сьогодні, завтра.

Українська мова вчора пройшла складний шлях до вільного розвитку: шлях постійних заборон, цькування, насмішок, утисків. Сьогодні є наслідком русифікації, національної байдужості та національної свідомості громадян: вона скалькована, забута; вона дійшла до нас, є державною.

Якою вона буде завтра, залежить від нас, національно свідомих громадян України.

А якою буде Україна, залежить від наших дій і вчинків, він нашої національної гідності та громадянської позиції.

 

Творча робота. Написати на аркуші паперу синіми й жовтими маркерами побажання українській мові. «Мово українська,..»

Заключне слово вчительки. Скільки людей – стільки думок! Кожна людина індивідуальна. І всі маємо право на власну думку чи власний вибір. Ми завжди знайдемо те, що нас роз’єднує. Тому почнімо шукати те, що нас не ділить на 70 чи на 30, а те, що нас об’єднує в 100. У 100% національно свідомих громадян України. Ми єдина самобутня нація – українці. Нас об’єднує одна історія, одна культура, одні традиції, одна мова – українська.

Учень читає вірш про мову

Знов до життя повернемося ми.

Лише тому, що не пропала мова,

То й ми ще наче люди між людьми.

Без мови – не створити нам держави,

Доріг тернистих – не перебрести!

Хай вороги жорстокі і лукаві –

Стіною стань і мову захисти!

Річ не про те, що мова солов'їна,

Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Космічна нерозгаданість віків.

Микола Лотоцький

Прослуховування пісні «Ой у лузі червона калина» у виконанні А. Хливнюка https://www.youtube.com/watch?v=jpb5mltwBr4             

Висновки

Про значення української мови для українця анонсувала Ліна Костенко, заявивши, що «в усіх народів мова – це засіб спілкування, у нас – це фактор відчуження». Мовна ситуація, що склалася в Україні сьогодні, є результатом тривалої війни проти української мови. Тому поряд з іншими виховними аспектами перед учителями повинно стояти завдання виховувати мовно свідомого громадянина. Дана методична розробка може бути використана не лише вчителями-словесниками, а й класними керівниками під час проведення виховних годин, оскільки покликана прищеплювати дитині любов до української мови, ціннісне ставлення до мови своєї країни. Такі позаурочні бесіди сприяють формуванню національно-патріотичного молодого покоління, яке є основою здорової й повноцінної нації.

Бібліографічний опис

1. http://surl.li/eeldg

2. https://zn.ua/ukr/HISTORY/mova-ne-na-chasi-317961_.html

3. https://www.youtube.com/watch?v=5jC18J4rtKY

4. https://www.youtube.com/watch?v=4BabkErMiMQ

5. https://www.youtube.com/watch?v=f9bN8-5dGjY

6. http://surl.li/eeldn

7. https://www.youtube.com/watch?v=jpb5mltwBr4