Методична розробка виховної години "Українські вечорниці".

Тема:

Українські вечорниці

Мета:

Познайомити студентів зі святами, які відзначали на Україні взимку, з колядками і щедрівками, народними прислів'ями і приказками, зимовими прикметами, стародавніми назвами і обрядами;

захопити студентів красою, благородством і глибоко гуманним змістом стародавніх обрядів;

виховувати любов до рідного краю, мови

Вид заняття:

Виховна година

Обладнання:

Ікона святого Миколая, аудіозапис колядок, щедрівок; рушники, різдвяні страви, сувеніри, українські костюми, костюми до різдвяного дійства, мультимедійна презентація: уривок з художнього фільму «Вечера на хуторе близ Диканьки», фотографії з різних зимових свят, репродукції картин

ХІД ЗАНЯТТЯ

Звучить мелодія "Нова радість стала…" На екрані малюнок "Снігова казка"

Викладач:

У народі кажуть: скільки днів, стільки й свят. Зараз зима, і ми поговоримо про зимові свята. Ви впізнали мелодію, яка прозвучала на початку. Цю пісню співають на Різдво. Коли святкують Різдво? У січні, а зараз перший місяць зими -- грудень.

Народне прислів'я стверджує, "сумний грудень у свято і будень". В давньоруські часи він називався "студнем"( у білорусів і зараз "студзєнь"). У народі були і інші назви -- лютень, хмурень, стужайло, студений, мостовик, трусим. У поляків -- грудзень, словенів -- груден.

Студент

Викладач

Інша назва грудня – андрієць - від народного свята Андрія, яке святкували 13 грудня. В цей день випікали обрядове печиво - калиту. А пізнього вечора дівчата починали ворожити. Давайте завітаємо в хату, де відзначають свято Андрія Первозванного.

Малюнок "Дівчата  ворожать"

 Студентки

Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,

Бо вже пора вечорниці всім нам починати

Ось наліпим вареничків, біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких.

Щоб вони разом із нами дружно працювали,

Андріївські вечорниці піснею стрічали.

(Дівчата танцюють)

Ой,там щось грюкнуло!

Та це вам почулось! (Чути гуркіт ).

Давайте подивимось (Входять хлопці ).

Студенти

А чи готові вже наші варенички?

Почастуйте нас.

Студентка

Як відгадаєте наші загадки, то почастуємо.

1. Поле не міряне, вівці не лічені, а пастух рогатий.

2. Ліз карасик через перелазик та у воду плюсь.

3. Мене всі бачать, та ніхто не чує, а мого брата всі чують, та ніхто не бачить.

( Хлопці не відгадують загадок)

Студенти

Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Що не люблять дівчата?

Студенткита студенти

Зараз ми вас почастуємо (На мелодію "А мій милий вареничків хоче…" співають пісню ).

 Наші хлопці, вареничків хочуть }2 р.

 Навари, милая, навари, милая,

 Навари, уха-ха, мила чорнобривая.

 А я дров не маю, ви мої хороші,

 А я дров не маю, хлопці мої гожі.

 Нарубай, милая, навари, милая,

 Нарубай, уха-ха, мила, чорнобривая.

 Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

 Я рубать не вмію, мої соловейки.

 Научись, милая, навари, милая,

 Научись, уха-ха, мила, чорнобривая.

 А я сил не маю, ви мої хороші,

 А я сил не маю, хлопці мої гожі.

 Не балуй, милая,навари, милая,

 Пирогами пригости, мила, чорнобривая.

Викладач

Давайте і справді пригостимо хлопців пирогами. Та спочатку почастуємо Андріїв, бо сьогодні їхнє свято.

(Дівчата підносять на тарілці пироги Андріям)

Студентка

А ви хочете пирогів? (до інших хлопців)

Хлопці

Хочемо!

Викладач

Тоді пограємо в козаків (Дівчина тримає на виделці пирога. До умовної  лінії вибігають 2 хлопці і кажуть: "Раз, два, три – ми нижні!" До них підбігають 2 хлопці. Нижні беруть верхніх на плечі і за сигналом біжать до пирога. Які першими добігли, ті й козаки. (Вони мають право з´їсти пиріг, розділивши його.)

Викладач (гра для гостей)

Шановні гості, прошу вас теж показати, що ви козаки. На Андрія дівчата починали ворожіння. Може ви нам розкажете які-небудь приклади ворожіння.

Пирогів наїлися, можна продовжувати далі.

Викладач

Не менш оригінальні дійства пов´язані з Варварами (17), Савою (18), Миколаєм (19), Ганни (22), Спиридона (25).

(На екрані малюнок -- Святий Миколай з янголятами)

Святого Миколая (19 грудня) називали українським Дідом Морозом. Ялинка була символом древніх германців, а українську оселю прикрашав на Різдво, на Новий рік солом´яний дідух. Святий Миколай в Україні завжди був у пошані. Саме йому, дітлахи довгими зимовими вечорами пишуть листи.

(На екрані – солом’яний дідух)

Студент

Звичай обдаровувати малих дітей у ніч на св. Миколая є у всіх християнських народів. Це свято діти святкують дуже давно. А чому святкують це свято, хто такий Миколай, і чому він дарує вночі подарунки?

Студентка

Існує така легенда. Коли Миколай представ перед Богом після смерті, то попрохав у Творця лише одного: можливості і надалі дбати про дітей , опікуватись ними. Бог вдовольнив прохання свого вірного послідовника, і відтоді всі слухняні, хороші діти у Миколин день знаходять у своєму черевикові чи під подушкою гостинець від нього. Перед святом Миколая батьки нагадують дітям, аби ті були чемними та щиро молилися, інакше Святий Отець не принесе довгоочікуваного дарунка, а то й взагалі покарає. Діти дуже любили дідуся Миколая, готувалися до його зустрічі: допомагали рідним, мирилися з дітками, з якими нещодавно побилися, старалися бути чесними з дідусями та бабусями, старанно вчили уроки. А за це їм Святий Миколай приносив подарунки: кому книжечку, кому лялечку, кому торбинку цукерок.

(На екрані – ікона св. Миколая.  Звучить вступ.  Ватра).

Викладач

Для слухняних дітей гостинці дає Ангел, а маленьким грішникам Антипко залишає різочки.

Грудень рік кінчає, а січень починає.

Символіка Нового року і час його святкування у різних народів неоднакові.

(На екрані малюнок "Новорічний вечір")

Студенти

1. В Ефіопії – середина вересня. Жителі міст і сіл спалюють на вогнищі принесений хмиз, влаштовують танки та ігри навколо багаття.

2. В Ірані—22 березня, коли настає весна. Глава сім`ї дарує домочадцам нове вбрання, всі виходять на вулицю, розпалюють вогнище і стрибають через нього.

3. Японці прагнуть відіспатися і вранці виходять на вулицю, щоб зустріти схід сонця.

4. В Нідерландах Новий рік зустрічають протяжними гудками пароплавів, що стоять на рейді, а кубинці під звуки святкових дзвонів виплескують з вікон воду.

5. В Італіїї по всій країні зчиняється стрілянина з хлопавок, яка триває годину: господарі намагаються в цей час викинути через вікна якомога більше старих меблів, посуду, ганчір`я.

Викладач

Князь Володимир, запровадивши християнство, ввів святкування Нового року 1 вересня.

Святкування Нового року 1 січня започаткували римляне в 46 р. до нової ери – Юлій Цезар.

До Київської Русі ця реформа потрапила через Візантію.

Упродовж століть народилися нові форми відзначення Новоріччя.

За радянської влади офіційний початок року зміщувався на 14 днів уперед, хоч церковне відзначення залишилося незміненим.

У нашій країні співіснують 2 дати початку року – 1 і 14 січня.

Студент

Давньоруська назва січня – " сєчєнь". В народі – студень, просинець, сніговик, тріскун, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

З Новим роком пов`язані найпоетичніші обряди та дійства – щедрування і колядування, вертепні вистави з Меланкою, Козою, новорічні ворожіння і защедрини на врожайний рік.

Студент

Наші предки за допомогою обрядів, пісень, словесних побажань намагались убезпечитися від злигоднів, передбачити врожай наступного року, оспівати нелегку працю, урізноманітніти повсякденний побут. В народі казали: " Хвали січень сніговий, травень дощовий. А серпень на хліб рясний".

 Викладач

Різдвяні свята проходять червоною стрічкою через усю зиму: їх чекають, до них готуються заздалегідь.

(На екрані – фото та малюнки: різдвяна ніч, діти з вертепом)

Різдвяна вистава

Викладач

 Я прокидаюсь, крадькома йду до кухні. Широка піч палає. Які пахощі! Пахне м’ясними пирогами, жирним борщем зі свининою, гусем, поросям з кашею. Після посту... так солодко. Це густі пахощі...Різдва.

(На екрані --уривок з фільму "Вечера на хуторе близ Диканьки")

Викладач

Колись давно колядників в Україні було дуже багато.

(На екрані -- діти - колядники, колядники)

Коли наставали різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяснішу зірку і викувавши у чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони людям радісну вістку. ( Співаємо «Добрий вечір тобі..»)

Срібні дзвіночки дзвеніли під вікнами, і люди тішилися, що до них ідуть аж три празники в гості. Все, що бажали маленькі колядники, неодмінно збувалося, бо слова були чарівні!

Бажання по коляді

А за сими словами

в дзвіночки дзвоним (2 р)

А всім ся клоним,

Щастям, здоров’ям,

Ще й віком довгим (2р)

Прибутком добрим,

І самі собою, і з дружиною,

І з усім чадом, і з святим Ладом,

Святим Божеством,

Божим Рождеством (усі разом).

Студентка

Викладач

Щасливі люди пригощали колядників різними ласощами.

За Різдвом наступав другий празник -- Новий рік або святого Василя.

(На екрані – малюнки та фото: скоро Новий рік, Маланка)

Приходив він з дівчиною Меланкою. Всі рядилися в чудернацький одяг. Було і весело і страшно (гра "Джерельце"), бо з’являлись і волохаті ведмеді, і бородаті цапи, і рогаті чорти, і Котигорошко з булавою, і смерть з косою... Всі вони разом вели танок, співали (хоровод під пісню "Щедрик").

Вранці наступного дня колядники знімали чудернацький одяг, знову бігли від хати до хати. Кожен ніс мішечок, в якому були пшеничні зерна. Вони сіяли зерна по хатах, примовляючи:  

Сійся, родися, жито, пшениця,

Жито, пшениця, всяка пашниця,

Коноплі по стелю,

Льон по коліна,

Щоб у Вас, хрещених,

Голівка не боліла.

Надворі гула хуртовина, але в хаті всі раділи, бо маленькі колядники приносили до кожної хати жменьку весни.

Третій празник був найщедріший, бо колядники цілий день щедрували.

(Пісня "Ой сивая та і зозуленька…")

Різдвяні свята завершувались святом Богоявлення Господнього, яке в народі називали Водохреща (Йордан). За кілька днів прорубували ополонку у вигляді Хреста. Після відправи священик освячував воду. Цю воду зберігали цілий рік. Молодь влаштовувала забави на льоду. Найсміливіші купались в ополонці.

 І знову колядники заходили до кожної хати. Вони нікого не забували: самотній бабусі приносили радість, а хворій дитині - здоров’я.

Сьогодні ми стали маленькими колядниками, які приносять людям добру вістку, щастя і радість.

Христос ся рождає

Славіте його!

Останній зимовий місяць – лютий -- місяць вітрів і кривих шляхів. В народі "сніжень, крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, межень". Лютий завершував обрядові вечорниці. Рідше збиралися хлопці і дівчата на свої традиційні гулі. Коротшали ночі, додавалося роботи. Люди жили світлим передчуттям пробудження природи -- весни, яка вже не за горами.

А зараз пригощайтесь пісними стравами, яких на різдвяному столі було 12.

(На екрані -- малюнок "Веселих свят". Звучить мелодія "Старий рік минає" Максим'яка)

Студент

Викладач

Студент

Викладач

Студент

Викладач