Методична розробка «Використання інноваційних прийомів та методів як способу розвитку критичного мислення здобувачів освіти на уроках англійської мови»

Про матеріал

Методична розробка на тему: «Використання інноваційних прийомів та методів як способу розвитку критичного мислення здобувачів освіти на уроках англійської мови»

Перегляд файлу

«Використання інноваційних прийомів та методів як способу розвитку критичного мислення здобувачів освіти на уроках англійської мови»

Напрям: форми роботи з дітьми в укритті: навчання, розвиток, творчість.

dialog

Виконала

Кузь Ірина Євгенівна,

учитель англійської мови

Тернопіль 2024

Вступ

Щоб не перетворити дитину в склад знань,

комору правил та формул,

треба вчити її мислити.

В. О. Сухомлинський

Іншомовна комунікативна компетентність – це необхідний людині рівень сформованості досвіду міжособистісної взаємодії задля успішного функціонування в суспільстві з огляду на власні здібності й соціальний статус. Згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, для забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти необхідно запровадити новий принцип педагогіки партнерства між учасниками освітнього процесу, а випускник Нової української школи – це всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення, свідомого вибору подальшого життєвого шляху, самореалізації, самоосвіти та саморозвитку. Розвиток критичного мислення є невід’ємною частиною успішної оптимізації навчання англійської мови. Інноваційні погляди на вивчення іноземних мов зумовлюють основне завдання вчителя – організувати продуктивну освітню діяльність учня для забезпечення реалізації його особистісного когнітивного та креативного потенціалу, створення умов для здобуття якісної освіти в умовах воєнного й післявоєнного часу, що дає можливість опанувати стратегії освітньої діяльності й отримати ефективний самостійний досвід вивчення та використання англійської мови в різних ситуаціях.

Мета роботи: теоретично обґрунтувати та практично застосувати методи розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови.

Завдання:

- визначити основні методи і прийоми критичного мислення, що сприяють формуванню та розвитку творчих здібностей учня;

- описати технології формування навичок критичного мислення на уроках англійської мови;

- довести необхідність використання інтерактивних уроків з елементами технологій критичного мислення;

- показати практичне значення застосування методів і прийомів критичного мислення.

Воєнні події, які відбуваються в Україні, є стресом для всіх учасників освітнього процесу. Сьогодні навчання дітей відбувається у незвичних для них умовах, вони переживають стрес і тривогу, їм щодня доводиться спускатися в укриття, аби перечекати повітряну тривогу.

Усе це вимагає від нас, учителів, змін в організації освітнього процесу. Функціонування системи освіти в умовах воєнного стану характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу, пошуком ефективних педагогічних та інформаційних технологій для роботи в укриттях.

Сьогодні важливого значення набувають питання створення комфортного освітнього середовища та організації освітнього процесу в укритті.

Інноваційні педагогічні технології – це цілеспрямоване, систематичне і послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють освітній процес від визначення його мети до очікуваних результатів. Вони спрямовані, в першу чергу, на розвиток особистості, а не лише на формування умінь та навичок. Стилю взаємодії учасників освітнього процесу властива демократичність, діалогічність, відкритість та рефлективність. Використовуються проблемні, пошукові, евристичні та дослідницькі методи навчання і групові та парні форми роботи. Особлива увага звертається на використання технологій критичного мислення учнів, які спрямовані на формування у школярів комунікативної компетентності на уроках англійської мови.

Технологія критичного мислення сприяє підвищенню ефективності сприйняття інформації; підвищенню інтересу як до досліджуваного матеріалу, так і до самого процесу навчання; вмінню аналізувати, порівнювати; вмінню співпрацювати з іншими; бажанню стати людиною, яка вчиться протягом усього життя.

Упровадження технології критичного мислення на уроках англійської мови реалізується через три фази уроку – виклик, осмислення, рефлексію. Це здійснюється шляхом застосування таких методів і прийомів роботи, як «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Фішбоун», «Корзина ідей», «Сінквейн», «Кластер», «Куб Блума», «Шість капелюхів» тощо. Для того, щоб викликати в учнів інтерес до вивчення англійської мови ( особливо в умовах воєнного часу ), намагаюся шукати нові, цікаві і результативні форми та методи навчання.

Так, під час вивчення теми «Спорт» у 6 класі учням було запропоноване мною завдання - створити інтелект-карту на цю тему (Додаток 1). «Інтелект-карта» - це техніка подання будь-якого процесу чи події, думки або ідеї в комплексній, систематизованій, графічній формі. Запам'ятовування відбувається мимоволі, а такий спосіб, на мою думку, виявляється набагато ефективнішим, ніж постановка перед учнем спеціального завдання на довільне запам'ятовування.

Складання «інтелект-карт» вимагає від учнів власних досліджень лексичного матеріалу і сприяє проникненню в суть того або іншого мовного явища. Такий процес організації формування й вдосконалення лексичних навичок сприяє формуванню вміння творчо мислити. Важливо є те, що використовувати інтелект-карти можна і в укритті, що дозволить організувати індивідуальну, групову та колективну діяльність всіх учасників освітнього процесу.

Схожим до інтелек-карт є метод «Кластер». Кластер («гроно») – виділення смислових одиниць тексту і графічне їх оформлення в певному порядку у вигляді грона. Він дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації в структурованому й систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми. Таким чином підвищується мотивація та розвивається креативне мислення учнів, адже самі ідеї сприймаються легше. Вважаю, що людині потрібні графічні образи, тому що мозок краще запам'ятовує моделі. Кластери можуть стати як провідним прийомом на етапі виклику, рефлексії, так і стратегією уроку в цілому. Роблячи якісь записи, замальовки, ми часто інтуїтивно розподіляємо їх особливим чином, компонуємо за категоріями, що сприяє розвитку пам'яті.

Правила дуже прості. У центрі - це «наша тема», а навколо неї великі смислові одиниці. Система кластерів охоплює більшу кількість інформації, ніж ми отримуємо при звичайній роботі. Завданням цієї роботи є не тільки систематизація матеріалу, але і встановлення причинно-наслідкових зв'язків між «гронами». Отже, маючи лише аркуш паперу і ручку в укритті, школярі легко будують «грона», відволікаючись від тривоги ( Додаток 1).

У своїй роботі намагаюся зробити урок не тільки успішним, але й цікавим, щоб кожна дитина відчула впевненість у власних силах. У цьому мені допомагає ігровий метод «Куб Блума». Він був запропонований американським психологом і педагогом Бенджаміном Блумом, автором теорії таксономії, яка передбачає поділ цілей навчання на блоки: «знаю» — «творю» — «умію». Цей метод допомагає залучити до роботи всіх учнів, і його використовую на будь-якому етапі уроку: warm-up, speaking, reading, writing, listening. Для застосування цього методу потрібен звичайний паперовий куб, на гранях якого написано: «Назви. Чому? Поясни. Запропонуй. Придумай. Поділися». Учитель формулює тему уроку й окреслює коло питань, на які школярі повинні відповісти. Такий прийом роботи дуже подобається учням, особливо, коли вони самостійно підкидають кубик і відповідають на запитання, або з ключового слова, що випало на грані, формулюють запитання.

Пропоную зразок запитань для «Куба Блума», який я використовувала на уроці англійської мови у 9-му класі після читання тексту « The Canterville Ghost « by Oscar Wilde з метою узагальнення та перевірки прочитаного. (Remembering - What happened in the story? Understanding - why did it happen that way? Applying - What would you have done? Analyzing - Which part did you like best? Evaluating - What did you think of the story? Why? Creating - Can you think of a different meaning?).

Перебуваючи в укритті з учнями 1 класу, граємо гру «Моя літера", використовуючи куб Блума. Таким чином закріплюємо знання учнів про англійські літери. Діти називають свою літеру, попередню та наступну після неї, а також - малюнок та слова, які розпочинаються на цю літеру і т.д. (Додаток 2). Практика показує, що такий прийом дуже подобається учням (вони швидко освоюють техніку його використання), а вчителю допомагає розвивати навички критичного мислення і в активній, цікавій формі провести урок в укритті та перевірити знання та вміння учнів.

Намагаюся кожен урок будувати так, щоб учні мали можливість розмовляти англійською мовою, створити такі умови, за яких говоріння на запропоновану тему було б природно-мотивованим, учні висловлювали власні думки та обговорювали їх. Різновидом загально-групового обговорення є, зокрема, використання інтерактивного методу «Мікрофон», що дає можливість учням висловлюватись по черзі, бути толерантними в спілкуванні та формує в них комунікативну компетентність. Так, перебуваючи в укритті під час повітряної тривоги, пропоную учням якийсь предмет (ручку, пенал тощо), що виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передають його один одному, по черзі висловлюючи свою думку. Даю слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон. Пропоную учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5–1 хвилини). Не коментую і не оцінюю поданих відповідей. Прикладом застосування цього методу є відповідь учнів на запитання: " What do you think an ideal friend should be like ?" у 8 класі під час вивчення теми " Характер " (Додаток 2).

Висловлювати уявлення про окреме явище або предмет пропоную за допомогою інтерактивного методу "Кола по воді". Цей прийом є універсальним засобом активізації знань учнів та їх мовленнєвої активності на стадії виклику. Досліджуване поняття записується в стовпчик, і на кожну літеру підбираються іменники, дієслова, прикметники, стійкі словосполучення. Так, під час вивчення теми "Природа і погода" у 9-му класі учні мали пригадати вже відомі їм слова за допомогою цього методу (Earth, Nature, Vegetation, Ice, Rubbish, Oceans, Nests, Mountains, Ecology, Nation, Trees ).

Продовжити вивчення цієї теми можна, звичайно, за допомогою використання прийому «Фішбоун». Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне зображення нагадує рибну кістку. У «голові» цього скелета позначена проблема, яка розглядається в тексті. На самому скелеті є верхні і нижні кісточки. На верхніх учні зазначають причини виникнення досліджуваної проблеми. Навпроти верхніх кісточок розташовуються нижні, на яких учні під час читання виписують факти, що відображають суть. Шляхом аналізу «причин-аргументів» діти формулюють висновок, який записується в останній частині малюнка. Цей прийом сприяє розвитку в школярів навичок роботи з інформаційними ресурсами, формує уміння встановлювати причинно-наслідкові взаємозв'язки між чинниками та наслідками у досліджуваній ситуації чи проблемі.

Так, учням був запропонований однаковий текст для читання «Environmental problems», який необхідно було проаналізувати. Після цього перед кожним була поставлена мета – упродовж 10 хвилин заповнити схему «Риб’ячий скелет». Після закінчення цієї роботи відбулося обговорення результатів, обмін думками і заповнення загальної схеми на дошці

(Додаток 3).

Для сприйняття нової інформації часто використовую графічні організатори, які вчать виділяти головне, структурувати думку, з одного боку, і стимулюють зорову пам’ять – з другого. Зокрема, метод «Діаграма Вена» слугує для формування в учнів вміння порівнювати предмети та явища, знаходити їхні спільні та відмінні ознаки. Результати роботи оформлюються у вигляді діаграми з двома колами, що перетинаються. У місці перетину записуються риси, характерні для обох понять. Під час вивчення теми «Holidays « учні 6 класу порівнювали традиції святкування Різдва в Україні та Англії (Додаток 4). Метод «Фішбоун» і побудова діаграми Вена зацікавлюють учнів і відволікають їх від тривоги під час перебування в укритті.

На етапі виклику та рефлексії часто застосовую метод «Шість капелюхів» (Додаток 4). Даний метод сприяє формуванню ключових компетентностей, розвиває уміння висловлювати свою власну думку й толерантно ставитись до позиції товаришів. Школярі вчаться успішно поєднувати системний підхід до вирішення проблемної ситуації, критичне мислення та генерацію нових ідей. Учні діляться на команди, кожна з яких отримує свого «капелюха». Колір капелюха вказує на тип завдання.

У процесі вивчення іноземних мов, як бачимо, стратегії критичного мислення сприяють усвідомленню учнями мовних явищ, розвитку їх лінгвістичних здібностей, автоматизації мовних і мовленнєвих дій, створенню ситуацій спілкування, формуванню навичок самооцінки та взаємооцінки. Критичне мислення допомагає навчатися ( зокрема, й у воєнний час ) через те, що дитина бачить, чує, робить, відчуває. Воно допомагає вдумливо читати, виражати свої думки вголос і на папері, вчить дітей самостійно міркувати. Недарма ще Конфуцій говорив: «Навчання без міркування – марна праця!».

Висновки

Сьогодні особливої актуальності набули інноваційні методи та прийоми навчання, так як в освітньому процесі стало життєво необхідним приймати швидкі, нестандартні рішення. Для того, щоб організувати перебування дітей у бомбосховищах, продовжити освітній процес, а також нормалізувати їх емоційний та фізичний стан, варто застосувати ефективні види діяльності, які б зацікавили усіх учнів класу.

Упровадження інноваційних методик під час вивченні англійської мови характеризується не тільки новизною й теоретичною значимістю одержаних результатів, а й ступенем їх впливу на ефективність вирішення конкретних комунікативних завдань. Тому у сучасній практиці викладання іноземної мови в школі необхідно використовувати різноманітні педагогічні технології, спрямовані на формування критичного мислення учнів, що роблять навчальний процес більш творчим, вчать виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки.

Школяра треба навчити застосовувати набуті знання в житті, бо тільки у взаємодії знань та вмінь сучасна дитина не тільки знайде місце у цьому світі, а ще зможе творити долю власної держави.