Методична розробка "Використання технологій ейдетики на уроках української мови у початкових класах як засобу розвитку образного мовлення молодших школярів"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровський педагогічний коледж» Дніпропетровської обласної ради

 

 

Циклова комісія української та іноземної філології

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Методика навчання української мови»

 

на тему: «Використання технологій ейдетики на уроках української мови у початкових класах як засобу розвитку образного мовлення молодших школярів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ЕЙДЕТИКА ЯК МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ПАМ ’ЯТІ ………... 6

1.1. З історії дослідження питання ………………………………………….... 6

1.2. Роль і місце методів ейдетики в роботі сучасної школи ……………….. 9

Висновки до першого розділу ……………………………………………….. 14

РОЗДІЛ 2. ЕЛЕМЕНТИ ЕЙДЕТИКИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ….... 15

2.1. Запровадження методів ейдетики у систему роботи ЗОШ новітні технології, розробка системи впровадження ейдетики на уроках УМ, розвивальних занять тощо ……………………………………………………………………. 15

2.2 Вплив ейдетики на ефективність навчання і розвиток мовлення молодших школярів ……………………………………………………………………….. 16

2.3. Апробація методики застосування прийомів ейдетики під час переддипломної практики ………………………………………………………………. 18

Висновки до другого розділу ……………………………………………….... 23

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………………………… 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………... 28

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Вже не перший рік школа працює за новим Державним стандартом, який спрямований на навчання та розвиток вмінь та навичок. А найголовніше – на застосування цих знань, умінь, навичок на практиці, тобто у подальшому житті. Сучасна педагогічна практика здебільшого спрямована на передачу готових знань, заучування, на експлуатацію інтелекту і пам’яті, а не на їх розвиток. Виникає необхідність у пошуку нових технологій, які б допомогли розкриттю творчого потенціалу людини.

Для вирішення цих завдань було створено авторська систему «Школа Ейдетики», яка дозволяє «спілкуватися» з мозком на його образній мові, переводити точну інформацію на зрозумілу для мозку мову.  В останні роки освіта України стрімко розвивається та вдосконалюється. Вчителям пропонується багато нових методик, інтерактивних технологій тощо. У середині 80-х років ХХ ст. вчений Ігор Матюгін розробив ігрову систему, яка покращує сприймання та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожній людині вміння уявляти та фантазувати.

В початкових класах діти можуть навчатися успішно, якщо процес їхнього навчання будуватиметься нетрадиційно, з урахуванням особливостей даного віку.  У кожної дитини є свої здібності, притаманні лише їй, і тому – унікальні. У зв’язку з цим, завдання системи освіти та сучасної школи – допомогти учням відшукати, розпізнати в собі ці здібності. Мрійливість, чуттєвість, емоційність – це якості особистості, які успішно розкриваються  на заняттях, де розвиваються пам’ять, образне мислення, уява.

Численні експерименти, які доводять, що резерви пам’яті людини тісно пов’язані з розвитком ейдетичної пам’яті. У багатьох школах вчать, як правильно запам’ятовувати, а необхідно вчити відтворювати. Таким чином, застосування ейдетичних прийомів на уроках дає змогу за порівняно короткий час дізнатися про інтереси й здібності кожного учня, визначити шляхи їх розвитку.

Отже, використання засобів ейдетики для розвитку зв’язного мовлення на уроках рідної мови допомагає учням краще засвоїти достатньо складний для них мовний матеріал, зберегти його в пам’яті, підвищити рівень володіння зв’язним мовленням. Подальші перспективи дослідження вбачаємо в розробці системи вправ і завдань з використанням засобів ейдетики з метою розвитку зв’язного мовлення учнів початкових класів.

Предмет дослідження – вивчення впливу інноваційних технологій ейдетики на уроках української мови у початкових класах як засобу розвитку образного мовлення молодших школярів.

Об’єкт дослідження – розвиток образного мовлення молодших школярів на уроках української мови.

Гіпотеза – інноваційні технології ейдетики підвищують рівень розвитку образного мовлення молодших школярів на уроках української мови, що впливає на якість запам’ятовування матеріалу.  В основі робочої гіпотези лежать відомі науково-теоретичні положення, які свідчать про те, що ціннісне становлення до навчальної діяльності учнів загальноосвітніх шкіл являється одним з найважливіших соціальних факторів, які впливають на розумовий і психічний розвиток особистості. У зв’язку з цим передбачалося, що оптимізація процесу пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку може відбуватися через вплив на пізнавальну й потребово-мотиваційну сферу дітей, а також через засвоєння ними значимих і доступних цінностей навчання.

Мета курсової роботи – розглянути та проаналізувати інноваційну технологію ейдетики, її місце та роль в системі сучасної початкової школи.

Завдання:

1) проаналізувати мовознавчу, психолого-педагогічну літературу з історії досліджуваного питання;

2) розкрити основні методи і прийоми ейдетики, описати сферу їх застосування методів ейдетики;

3) впровадити елементи ейдетики під час безперервної (переддипломної) практики;

4) виявити ефективність впливу методів ейдетики на розвиток образного мовлення молодших школярів на уроці української мови;

5) вивчити досвід роботи комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №2» Дніпровської міської ради;

6) зробити висновки та укласти додатки до курсової роботи.

Практична значущість – полягає в тому, що методи ейдетики є універсальними. Їх можна використовувати в навчальній діяльності учнів з будь-якого предмету та в будь-якому класі.  Це зробить навчання більш цікавішим та простішим. В результаті впровадження таких методів, у дітей відбудуться позитивні зміни в навчально-виховному процесі.

Організація дослідження. Дослідження проводилось на базі КЗО «Середня загальноосвітня школа №2» ДМР у 4-А класі в квітні-травні 2019 року. Вибірка склала 36 осіб віком 10-11 років, з яких, 18 дівчат та 18 хлопців.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох роділів: теоретичної та емпіричної частини, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1­­­­

 ЕЙДЕТИКА ЯК МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ

 

1. З історії дослідження питання

 

У навчально-виховному процесі використовується безліч методів прийомів, спрямованих на досягнення якнайкращого результату. Один із таких технологічних процесів – застосування методу ейдетики. Це напрям психологічної науки, який вивчає ейдетизм як різновид образної пам'яті та можливості його проективного застосування у різних сферах життя людини. Проблема актуальна, бо завдяки цьому методу можна допомогти дитині краще запам'ятовувати необхідну інформацію, пробудити інтерес до навчання. Дорослим і дітям пропонують запам’ятовувати нову інформацію в спокійній ненав’язливій атмосфері, весело, фантазуючи, створюючи смішні та незвичайні образи, які швидко запам’ятовуються і надовго залишаються в пам’яті. Ейдетика вчить правильно користуватися своєю пам’яттю, швидко згадувати і відтворювати необхідну інформацію. У житті суспільства постійно відбуваються зміни, робляться наукові відкриття в різних галузях, в результаті чого з’являється великий об’єм нової інформації. І першим, хто повинен навчити дитину швидко й правильно засвоїти її, відтворити, застосувати на практиці, є сучасний учитель. Цілком природно, що допомагають учителеві в цьому не тільки традиційні, а й інноваційні технології та методики [25, с.29].

Ейдетика була описана ще Арістотелем, який вважав, що вона має неоціненне значення. У процесі розвитку систем і методик, спрямованих на покращення пам’яті, педагоги й науковці почали активно шукати максимально ефективних способів запам’ятовування, які були б сприйнятливі для психіки. Поступово склалася методика ейдетики, що передбачає запам’ятовування на основі образного сприйняття навколишнього світу та образного мислення.

У перекладі з давньогрецької «ейдос» – яскравий образ, зовнішній вигляд. Термін «ейдетика» був уведений у психологію у 30-ті роки минулого століття німецьким ученим Еріком Йеншем, який позначав ним феномен довготривалого збереження чіткого сліду інформації, що утримується в пам’яті людини. Ерік Йенш досліджував феноменальну пам’ять окремих підлітків. Його спостереження показали, що наявність унікальної пам’яті пов’язана з яскравим емоційно-образним сприйняттям інформації. Починаючи з 1920 року праці прихильників цієї наукової думки друкувалися в німецьких наукових журналах і виходили у вигляді окремих видань [6, с.27].

Не обійшов увагою це питання і вітчизняний видатний психолог й науковець – О. Р. Лурія. Проте пізніше дослідження ейдетики в Радянському Союзі було повністю згорнуто з ідеологічних обставин. Але саме Лурія вперше розділив прийоми зміцнення пам’яті на мнемотехніку (методи, що ґрунтуються на вербально-логічному мисленні) та ейдотехніку (методи, що ґрунтуються саме на образному мисленні). Мнемотехніка нерозривно пов’язана з поняттям мнемоніки. Це слово з’явилося ще в давньогрецькій мові. Його можна перекласти як мистецтво запам’ятовування. Також цим словом позначають процес візуалізації певного об’єкта. Це одна з методик, що дозволяє полегшити процес запам’ятовування. Якщо якийсь об’єкт має досить чіткі зовнішні властивості, які можна представити у себе в голові, то докладний уявне відтворення цього предмета допоможе запам’ятати різну інформацію про нього. Мнемоніка з’явилася дуже давно. Раніше люди не могли зберігати величезну кількість інформації в комп’ютері або книгах, їм доводилося все тримати в голові. Жерці, шамани і інші люди передавали свої знання, довгий час зберігаючи їх виключно у власній пам’яті. Середньовічні ченці були змушені запам’ятовувати довгі богослужбові тексти.

Отже, у широкому сенсі, мнемоніка – це ефективний метод запам’ятовування інформації. Нерідко цим словом називають і спосіб, заснований на запам’ятовуванні зв’язку між образами.

Отже, що таке мнемотехніка? Дане слово можна визначити як сукупність особливих прийомів, які роблять запам’ятовування інформації більш простим процесом. Також це збільшує обсяг людської пам’яті, тому що створюються асоціації. З допомогою мнемотехніки якісь абстрактні об’єкти замінюються чіткими поняттями, які можуть мати як візуальне вираження, так і бути створеними з звуку або кінетичних відчуттів. Мнемотехнику можна визначити як «внутрішнє лист», при якому людина пов’язує в мозку різні образи та інформацію.

Можна виділити чотири етапи такого процесу:

– В першу чергу, людина створює відповідні образи.

– Потім необхідно пов’язати інформацію, яку потрібно запам’ятати, з цими образами.

– Після відбувається запам’ятовування послідовності, яка допоможе визначити, яка саме інформація пов’язана з образом.

– В кінці потрібно лише закріпити створену асоціацію в пам’яті [24, с.29].

За науковим визначенням ейдетизм – особливий різновид образної пам’яті, здатність найбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів, які в даний момент безпосередньо людиною не сприймаються тією чи іншою мірою притаманний кожній людині, особливо в дитячому віці, але як яскраво виражене явище зустрічається рідко. Фізіологічно основою ейдетичних образів є залишкове збудження зорового аналізатора. Ейдетика в психологічному значенні – це здатність відтворювати наочний образ будь-якого предмета або явища через певний відрізок часу. Ейдетична пам’ять характеризується більш яскравими та емоційними спогадами. Цікаво, що властива дитині здатність запам’ятовувати інформацію через цілісні образи в дорослої людини заміщується іншими видами пам’яті. Простіше кажучи, дорослий оперує фактами, конкретними знаннями, у той час як дитина мислить повними, багатогранними образами. Саме тому малюк здатний швидко запам’ятовувати великі обсяги інформації у найдрібніших деталях [6, с.27].

Для ейдетичного розвитку важлива асоціативна пам’ять, пов’язана з активною мовленнєвою і творчою діяльністю. В ейдетиці використовуються графічні, а також тактильні, смакові, звукові та нюхові асоціації [17, с.28].

 

1.2 Роль і місце методів ейдетики в роботі сучасної школи

 

В  ХХІ  столітті потік інформації настільки великий, що усвідомити і запам’ятати його може тільки людина, яка має екстраординарні здібності. На уроках української мови ми зіткнулися з проблемою щодо труднощів запам’ятовування учнями правил орфографії, бо майже кожного уроку вивчається  нова тема. Тому, на думку вчених, ефективним засобом вирішення даної проблеми може стати метод ейдетики, який пропонує  ефективні та цікаві методи розвитку пам’яті, засновані на дитячих  особливостях запам’ятовування  яскравих образів, щоб потім їх з легкістю відтворити. Однією з найактуальніших проблем сучасної освіти – вплив інформаційного стресу на здоров'я дітей. Важливо навчити дітей умінню грамотно обробляти інформацію. І тут не обійтися без розвитку пам'яті. Потреби сучасного життя, нормативні освітні документи вимагають розвивати творчі здібності кожної дитини. У творчості людина реалізує всі наявні у неї знання, уміння та природні здібності. На сучасному освітньому просторі педагогам пропонується значна кількість оригінальних технологій, методик, прийомів навчання дитини. Важливо уміти обрати саме ті, які імпонують учителеві, ефективні у роботі з кожним конкретним учнем, класом. Ейдетика "розмовляє" з дітьми цікавою, доступною, так би мовити, їхньою мовою. Вона залучає всі аналізатори дитини при подачі нового матеріалу через добре знайомі дітям образи. Кожен педагог знає, що можливості ейдетики великі: це не тільки розвиток уваги, уяви, пам'яті, різних видів мислення, а й спосіб подачі навчального матеріалу. Для розвитку дитини важливо, щоб навколишнє середовище, в якому вона перебуває, було варіативним, не надто унормованим, давало дитині можливість почуватися відкривачем нових знань. Багаторічний досвід роботи показав, що іноді діти не можуть повністю засвоїти ту чи іншу інформацію, швидко стомлюються, результативність занять не висока. Тому доцільно впроваджувати методи ейдетики в роботі з дітьми, розвиваючи їх асоціативно-образне мислення, підвищувати ефективність процесів різної модальності та її відтворення. Саме відтворення отриманої інформації – це важливий аспект інтелектуальних можливостей дітей, що визначає результати їх вміння вчитися.  Отже питання залучення до роботи всіх аналізаторів дитини: зорового, слухового, тактильного, нюхового, смакового є приорітетним [22, с.29].

За допомогою вбудовування ігор в звичайні заняття, можна розвивати асоціативне мислення, можна навчити малюка читати, писати. А головне мислити, спостерігати, розмовляти, доводити, розуміти, творити. «Ейдетика» має великий компесаторно-розвивальний потенціал. За допомогою розвивальних ігор удосконалюються психічні процеси, зорові відчуття та сприймання, емоційна сфера.  Використовуючи невичерпну дитячу уяву, ми можемо допомогти дітям  швидко і надовго засвоювати знання. Дана методика дозволяє розвивати асоціативно-образну пам’ять дітей, мову, спостережливість, скоротити час навчання. Отримана інформація надовго залишатиметься в пам’яті і буде легко знайдена в потрібний момент. Особливого обладнання такі заняття не потребують. Методи навчання, які пропонує ейдетика, спираються на образне мислення дитини, вони відповідають законам природи. Ейдетика, сприяючи гармонійному розвитку обох півкуль, робить більш гармонійною і саму дитину. Учень стає більш працездатним, краще вчиться, його пам'ять і здатність концентрувати увагу зростають. Сприйняття світу і оточуючих у дитини стає більш позитивним, а психіка стійкішою. Поліпшуються взаємини дитини з оточуючими. Те, що ми бачимо, чуємо, про що думаємо, що переживаємо, не зникає безслідно, а за відповідних умов може бути відтворено. Закріплення, зберігання і наступне відтворення людиною її досвіду називається пам’яттю [22, с.29].

Методи ейдетики базуються на максимальному використанні образного типу інформації. Учитель кодує матеріал уроку в символи, схеми, і діти запам’ятовують інформацію, пропускаючи її через серце, емоції, темперамент. Ейдетика задіює резерви правої півкулі головного мозку, сприяє розвиткові образної пам’яті, абстрактного мислення, творчих здібностей. Методи навчання, які пропонує ейдетика, відповідають законам природи [16, с.28].

Суть методів ейдетики полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні – рівноправні суб’єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов створюється атмосфера взаємодії, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу [16, с.28].

У роботі сучасної школи, ейдетика закріплюється певними принципами роботи з дітьми, для безперечного результату у засвоєнні матеріалу.

По-перше, ви повинні уявляти все, що маєте згадати. Коли ви або ваша дитина дивитеся кіно, читаєте казку чи детектив, ви не запам'ятовуєте, що було на початку, а добре усе пам'ятаєте – тобто уявляєте, навіть якщо це серіал. Таким самим «серіалом» може стати будь-який урок у школі, де актором та режисером є вчитель, або сторінки підручника. Вчитель   перетворює урок   у цікаву виставу. Веселий урок – це величезне досягнення. Людина, яка посміхається, не напружена, її думка, уява та пам'ять активно сприймають інформацію і готові відтво­рити ці знання у будь-який момент.

По-друге,  не потрібно напружуватися. Сприймаючи інформацію, посміхайтесь від задоволення, що це вам дається з кожним разом легше та ефективніше. Не лякайтеся складності інформації та не лякайте оточуючих.

По-третє, хотілося б зауважити, що наша уява прогнозує, провокує та визначає нашу поведінку і ставлення до навколишнього світу та дітей в цілому. Якщо дитина змалку від авторитетних для неї вихователів чує, що вона дурна, нетямуща і так далі, то, завдяки своїй уяві, зовнішньою поведінкою та ставленням до своїх можливостей вона повністю відповідатиме тій ролі, яку спровокували дорослі. Величезна кількість інформації, яку під час ігор відтворює дитина, обумовлює легкість сприйняття шкільного матеріалу. Навчання перетворюється у гру з неодмінно позитивним результатом [20, с.27].

На практиці вчителі початкових класів недостатньо уваги приділяють ролі учня на уроці. Більшість дітей залишаються на уроці пасивними і ця пасивність спостерігається протягом багато років шкільного навчання. Вплинути на традиційний процес навчання, підвищити його ефективність, спрямувати його на розвиток особистості учня може використання ейдетичної технології. Для цього потрібно створити такі умови взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо.

Існує  низка умов, які учителеві треба врахувати, при впровадженні методів ейдетики, а саме:

– виділити час та забезпечити можливості для застосування ейдетичних прийомів;

– дозволити учням вільно розмірковувати;

– приймати різноманітні ідеї та думки;

– сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

– забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від негативної оцінки;

– підтримувати віру у кожного учня в його здатність породжувати свої судження;

– цінувати міркування учнів  

Це дає вчителям можливість:

– активізувати мислення;

– формувати цілі навчання;

– залучати учнів до плідного обговорення;

– мотивувати навчання учнів;

– активно залучати учнів до навчального процесу;

– стимулювати зміни, міркування про здійснену роботу;

– розкрити різні точки зору;

– допомагати учням ставити в, прояви мислення;

– забезпечити обробки інформації.

Учнів треба вчити на двох рівнях:

– необхідно опрацьовувати  зміст, тобто предметний матеріал;

– необхідно, щоб учні оволодівали процесом учення, засвоєння змісту.

Розуміючи не лише зміст, а й особливості процесу навчання, учні перетворюються на особистостей, здатних упродовж всього життя відкривати нові ідеї та інформацію і трансформувати її у практичні вміння та навички. На уроках української мови  за вимогами програми початкової освіти дитина повинна вивчити напам'ять певну кількість різножанрових творів, запам'ятати правопис певної кількості словникових слів.

Таким чином, на практиці необхідно використовувати методи ейдетики. Так, як вони допомагають вчителеві виконувати поставлені завдання: навчити раціональних методів запам'ятовування (не механічного запам'ятовування-зазубрювання), а щоб інформація була у повному об'ємі і певній послідовності відтворена, коли буде потрібна. Велика увага приділяється не кількості повторень, а якості і швидкості запам'ятовування, враховуючи те, що пам'ять дитини легко фіксує намальовані самою дитиною для себе малюнки, образні картинки, які створюються за її участю на її очах, тобто образи, зорові образи [2, с.26].

Висновки до розділу І

 

Методи ейдетики дають змогу створити навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це відповідно формує характер учнів, розвиває світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; виявляє і реалізує індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву.

Школа «Ейдетики» представляє нову освітню технологію, що дозволить кожному учню комфортно та легко здобувати нові знання у будь-якому віці, отримуючи задоволення від реалізації своїх здібностей. Впровадження ейдетичної системи вимагає від вчителя часових, інтелектуальних і творчих зусиль. Таким чином, використання методів ейдетики в навчанні найкраще реалізує особистісно зорієнтоване навчання, допомагає вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учнями між собою. Резюмуючи вищесказане, можна зробити висновок, що використання технік ейдетики дозволяє говорити про те, що навчання стає найбільш природним і гармонійним по відношенню до закладеного самою природою процесу розвитку людського мозку. Мінімізується психологічна напруга, а запам'ятовування і засвоєння інформації стає невимушеним, захоплюючим і необтяжливим. У підсумку значно підвищується працездатність, захопленість предметом, і з'являється виразне бажання «згорнути нові гори». Значний прорив у розвитку мнемотехніки відбувся наприкінці XІX – на початку XX століття, коли була видана певна кількість книг, які стали доступні для всіх зацікавлених. «Школа Ейдетики» представляє нову освітню технологію, що дозволить кожному учню комфортно та легко здобувати нові знання у будь-якому віці, отримуючи задоволення від реалізації своїх здібностей.

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ЕЛЕМЕНТИ ЕЙДЕТИКИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

2.1. Запровадження методів ейдетики у систему роботи ЗОШ

 

Я є здобувачем освіти Комунального закладу вищої освіти «Дніпровського педагогічного коледжу» Дніпропетровської міської ради». Навчаюсь на 4 курсі за спеціальністю 013 Початкова освіта. Проходячи безперервну (виробничу) практику в Комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа №2» переді мною постало питання: яким методам і прийомам навчання та виховання надати перевагу? Що робити, аби кожному учневі було легко і цікаво здобувати знання, щоб завжди спрацьовували виховні методи? Я постійно вдосконалюю свою педагогічну майстерність. Багато  часу працюю над проблемою як зберегти природний інтерес дітей до пізнання навколишнього світу, як навчити їх проникати у суть явищ та легко, із задоволенням, здобувати нові знання, відчуваючи успіх від реалізації своїх здібностей, і ,нарешті, вирішив – в реалізації даного завдання мені значно допоможе використання ейдотехніки. Я взяв собі за ціль, що повинен формувати особистість, яка буде здатна навчатись протягом всього життя та застосувати здобуті знання в певних життєвих ситуаціях. Хочу наголосити, що завдання освіти, не просто навантажити учнів великим обсягом знань, а, насамперед, розвинути можливості, розкрити творчий потенціал. Адже кінцева мета навчальновиховного процесу – самодостатня особистість, яка може і вміє робити вибір, впевнена в собі і в своїх можливостях.

Ейдотехніка повністю пов’язана з творчістю та розвитком дитини, адже усвідомлене цілеспрямоване використання творчого мислення дасть можливість особистості досягти бажаного результату, самореалізуватися.

Ідея розвитку творчих здібностей індивідуума відповідає як його інтересам, так і загальнодержавним інтересам та інтересам людського суспільства взагалі. Розвиток творчих здібностей учнів насамперед передбачає впровадження в начальну практику гуманістичного принципу освіти, коли в центрі навчально-виховного процесу знаходиться особистість учня з її потребами, інтересами і можливостями, а вчитель з набором педагогічних форм, методів і засобів виконує «екрануючу» функцію, щоб не допустити згубної дії зовнішніх чинників на розвиток творчих здібностей учнів.

У навчально-виховній діяльності застосовую такі інтерактивні технології: мозковий штурм або «мозкова атака, робота у великій групі (тобто з усім класом), «коло ідей», робота в малих групах, «мікрофон», методи «прес», «навчаючи-вчуся», метод дискусії, «акваріум» тощо. Застосування названих технологій впливає на підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу, бо вони дають можливість залучити всіх учнів до обговорення проблеми, що, у свою чергу, сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям.

 

2.2 Вплив ейдетики на ефективність навчання і розвиток мовлення молодших школярів

 

Завдання курсу української мови широкі та багатогранні. По-перше, учні повинні ознайомитися з мовою як об’єктивною реальністю, усвідомити її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови, різноманітність і багатство мовних засобів. По-друге, необхідно повсякденно розв’язувати і практичні питання, що полягають у дотриманні законів і норм літературної мови, у збагаченні словникового запасу учнів, у розвиткові їх мислення, у виробленні навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки і почуття. Тому розвиток творчих здібностей учнів – важливий складник вивчення рідної мовив будь-якому закладі освіти.

Я вважаю, що для успішного керівництва розвитком творчих здібностей учнів учителю необхідно знати індивідуально-психологічні особливості дітей, постіно розвивати їх пам'ять, уяву, фантазію, а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи. Науковість, систематичність, свідомість, наочність навчання, зв'язок теорії з практикою, прагнення до міцності знань і навичок – усі ці дидактичні принципи дадуть можливість проводити роботу над розвитком творчих умінь і навичок на високому науково-методичному рівні. Найвагомішим для розкриття проблеми творчості, я вважаю, визначення  творчості як вираження загального через індивідуальне. У шкільній практиці, безперечно, надаю перевагу інтерактивній методиці проведення навчальних занять та виховних заходів, застосовую принципи індивідуалізації та диференціації навчання, створюю мультимедійні презентації до уроку чи позакласного заходу. На уроках української мови передбачаю розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: усне малювання, «мозковий штурм», створення асоціативних ланцюжків, ґронування, кубування, удосконалення усного і писемного мовлення. Для кращого запам’ятовування використовую різноманітні ігрові ситуації. Навчання у грі розвиває пам’ять, увагу, уяву, допитливість, формує вміння знаходити закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, виявляти помилки, стимулює активність школярів, спонукає до ініціативи. Переконаний, що використання мультимедійних технологій у поєднанні з інтерактивним навчанням є однією з найефективніших форм навчання. Для розв’язання проблемних завдань, ситуацій на уроках використовую групові та індивідуальні випереджальні завдання, залучаючи учнів до пошукової та аналітичної роботи. Учням цікаво створювати презентації самостійно, оскільки виникає змагання – хто створить кращу. Публічний захист презентації – це не лише звіт про проведену роботу, а й збагачення досвідом, обмін думками та цікавими знахідками, інтерактивне спілкування та якісне засвоєння навчального матеріалу. Робота над текстом розвиває вміння і навички аналізу твору, а прогалини в знаннях учнів усуваються інформацією від інших членів групи. Крім того, такий вид роботи вимагає відповідальності перед однокласниками, оперативності у прийнятті рішень. Так забезпечується співпраця та діалог у стосунках учителя та школярів.

Групові завдання спонукають учнів до пошукової діяльності, використання додаткової літератури, довідників. Для того щоб за певною темою підготувати презентацію або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал, продумати дизайн тощо, учні звертаються до багатьох джерел, відбирають ту інформацію, що стосується конкретної теми, лаконічно розміщують її на слайдах та естетично оформлюють. Це важливо при вивченні оглядових тем, де опрацьовується великий за обсягом літературознавчий, історико-культурологічний матеріал.  Технологія роботи в парах, яка дає можливість обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Для роботи в парах пропоную перевірити роботу одне одного, взяти інтерв’ю у партнера, поставити запитання з приводу прочитаного, написати похвальне слово про письменника або героя твору, створити сенкан тощо.

 

2.3. Апробація методики застосування прийомів ейдетики під час переддипломної практики

 

Розвивальні творчі вправи мають велике значення для розвитку мови і мислення учнів; активізують поширюють їх словниковий запас; привчають проводити аналітико-синтетичну роботу над словами та реченнями; поліпшують фонематичний слух дітей; розвивають правописну зіркість; прищеплюють інтерес і любов до мови. Нижче, я хотів би описати методи та прийоми роботи з дітьми, які я обрав серед купи інших, бо, на мою думку, вони сприяють кращому засвоєнню матеріалу.

Мій перший та головний метод, це – прийом «Піктограми». Він був використаний на відкритому уроці повторення засвоєного матеріалу за темою «Прислівник» в 4-А класі.  Метод дуже ефективний та його можна інтегрувати на урок будь-якого типу. Його зміст складається с того, що учні повинні підготувати чистий аркуш паперу формату А5 та простий олівець. В свою чергу, вчитель обирає текст, який складається не більше як з 5-6 речень та відповідно до теми уроку, в ньому повинні бути присутні прислівники. Наступним етапом йде перечитування тексту вчителем декілька раз, аби учні встигли зробити собі помітки (малюнки, можливо, можна додавати по одному слову на кожну піктограму) на аркуші А4, за якими вони могли б переказати текст по пам’яті. Після  прочитаного тексту, діти з легкістю та задоволенням змогли переказати текст. У відсотках, кількість дітей, що впоралися з цим завданням, сягає близько 90%. Цей прийом сприяє розвитку механізму відтворення почутого за зображенням. Тобто, розвитку образної пам’яті у дитини.

Наступний, мною обраний  прийом – це метод «Finger-Mind». В перекладі з англійської мови це означає, як «Палець-пам'ять». Тобто, якщо ви вже здогадалися, що принцип цього способу полягає в тому, що дитина запам’ятовує певну інформацію, наприклад правило, використовуючи лише пальчики своїх рук. Розповім про шлях реалізації цього методу на прикладі теми з української мови «Повторюємо частини мови» у 4-А класі. Суть цього методу полягає в тому, що при знайомстві з морфологією та частинами мови, діти завжди повинні починати з того, що запам’ятати головне правило – в українській мові стільки частин мови, скільки пальців на руках. (див. додаток А.)

 Загинаючи шість пальців, дитина знає, що це самостійні частини мови; три пальці – службові, а вигук – стоїть осібно, тобто не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови.              

За  фалангами великого пальця, дитина запам’ятовує про 2 особливі форми: дієслово-дієприкметник та дієприслівник.

Під час повторення теми «Прислівник», я також використовував цей прийом. На пальцях однієї руки я демонструю основні питання прислівника і діти запам’ятовують. Також сюди відносяться обставини, виражені прислівником. (див. додаток В.)

 За допомогою пальців рук, я демонструю дітям, що синтаксичні одиниці, члени речення – це пальці однієї руки. (див. додаток С.)

Причому великий та вказівний пальці стиснуті й нагадують букву «О» – основа, граматична основа, тобто – підмет та присудок. Вони складають граматичну основу речення. Показую дітям палець –  це дієслово, а присудок, виражається найчастіше дієсловом.              

 Як відомо, складне речення – це поєднання двох чи більше простих речень. Тобто, уявимо, що пальці зігнуті в кулак, це і є просто речення. Якщо об’єднати дві руки, що створили таку фігуру – ми отримаємо складне речення. (див. додаток D.)

Також, одним із головних прийомів  – це метод «Запам’ятовування» (за допомогою уяви та логічних скорочень). Провівши спостереження за класом протягом декількох днів співпраці з ними, я можу зробити певний висновок, що дітям набагато легше запам’ятати, що вони бачать, уявляють, ніж те, що завчають механічно. Цей метод найбільш простий і використовується дітьми самостійно та підсвідомо. Тому, вивчаючи вірш за допомогою цього методу, потрібно лише уявити всі події, що відбуваються у вірші, с точки зору діючої особи, використовуючи предмети, що знаходяться навколо людини як підказку. (див. додаток Е.)

При вивчені вірша дітям пропоную заплющити очі та уявити, що вони знаходяться у дитячому садочку, а в кутку кімнати стоїть акваріум. Вони дивляться на нього і уявляють, як рибки миготять туди-сюди. І здається, що рибки на всіх поглядають, як скрізь шибку, із води. Можна очі не заплющувати, а використовувати підказки: шафа, як акваріум; книги, як рибки. Цей метод засвоюють дуже швидко діти, у яких добре розвинута уява і немає психологічного протесту. І навпаки, дітям із математичним мисленням цей метод може здаватися важким і не зручним. Метод краще використовувати для запам’ятовування невеликих легко римованих віршів з яскравими образами. Як альтернативу, можна використовувати міні-вірші до певної теми з української мови.

 Останній із підвидів запам’ятовування – це метод абревіатур. Метод логічних скорочень – це метод зручного скорочення слів, який є елементом скоро читання. Слово скорочується таким чином, щоб за деякими його буквами можна було здогадатися про його значення. Із власного досвіду можу сказати, що цей метод краще застосовувати для вивчення правил, тематичних визначень тощо. Він найбільш підходить школярам, в яких погано розвинена уява. Творчий процес відбувається тоді, коли діти починають здогадуватися про зміст слова по скороченому запису цього слова, записуючи його в пам’яті на рефлекторному рівні. (див. додаток F.)

Не міг не згадати про унікальну техніку для вивчення теми «Написання префіксів роз-, без-».  Прийом називається «System of Memorize». Вивчення цієї теми, я запропонував учням у вигляді певної систем – міні-розповідей  та запитань до них:

1) В одній чарівній країні «Окулярів» було багато дітей. Окуляри мали всі мешканці цієї країни. Уявіть собі окуляри. Які вони за формою? А яка оправа? На що вона схожа? За допомогою зустрічних питань, запускаю апарат уявлення в учнів.

2) Одна дівчинка була дуже розумна, тому її називали Розумниця. А ще був хлопчик, дуже добрий. На будь-яке прохання він завжди так щиро відгукувався, що залишився без сорочки. І тому його називали Безкорисний. Матусі  любили своїх дітей. Дівчинці матуся подарувала сукню, на якій вишила перші дві літери її імені. Уявіть себе тією дівчинкою, тим хлопчиком. (див. додаток H.)

3) Що матуся вам вишила, якими нитками? Для дівчинки матуся вишила РО. Для хлопчика БЕ. Діти не розуміли слів і дуже хвилювалися, чи все з ними гаразд. Вони крадькома підходили до люстерка і зазирали в нього, обережно, ледь помітно…Спробуємо вдягнути окуляри чудової країни і ледь помітно зазирнути в дзеркало.

– Що побачила дівчинка? (Дужки від окулярів).

– А хлопчик? (Теж саме).

– Що ця дужка нагадує? (Літеру З).

А РО і БЕ не бажали залишатися на самоті і, побачивши нову букву, одразу простягнули ручки назустріч  дружбі з  літерою З. З тієї пори хлопчик і дівчинка подружилися, а РО і БЕ поєдналися з З, утворилися два префікси роз- і  без-, які завжди пишуться із «з».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

 

Сьогодні вчитель сам обирає методи і прийоми як створити в учнів інтерес до навчання. Серед розмаїття педагогічних технологій варто виділити – ейдетичну технологію. Навчання за допомогою методів ейдетики – це специфічна форма організаційної навчальної діяльності, одна з цілей – забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчув би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, виключення домінування однієї думки над іншою. Призначення навчання за допомогою методів ейдетики полягає у тому, щоб по-перше, передати знання, по-друге, усвідомити цінність інших людей. Має воно і своє завдання: розв’язання навчальних поведінкових завдань. Проходячи безперервну (виробничу) практику в 4-А класі комунальнального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 2» Дніпровської міської ради під час пробних уроків, я використовував декілька прийомів та методів з ейдетики, а саме: прийом «Піктограми», прийом «Finger-Mind», метод «Запам’ятовування», метод абревіатур, метод «System of Memorize».

 Прийом «Піктограми». Використовувався на уроці української мови для повторення вивченої теми «Числівник». Роблячи висновок з завдання, яке було виконано учнями 4-А класу, можна підсумувати, що він сприяє повторенню теми «Прислівник», визначення цього терміну,  знаходження його в тексті та подальшою роботою з цією частиною мови.

 Метод «Finger-Mind». За допомогою цього прийому, діти вчяться використовувати свої пальці рук, як засіб запам’ятовування частин мови. При знайомстві з розділом «Морфологія» та «Просте і складне речення», на уроці діти завжди починають з того, що вони називають всі частини мови асоціюючи їх з пальцями на своїх руках. В результаті використання цього метода на уроках української  мови, вчитель також розвиває уявне мислення учнів.

Метод «Запам’ятовування». Учням пропонується використовувати такий прийом для того, щоб запам’ятовувати  невеликі римовані вірші з яскравими образами. Це сприяє розвитку пам’яті та тренування візуального мислення.

 Метод абревіатур. Сприяє розвитку логічного мислення. Діти здогадуються про зміст слова по скороченому запису цього слова, відтворюючи його в пам’яті на рефлекторному рівні.

 Метод «System of Memorize». Цей прийом був використаний на уроці української мови під час вивчення теми «Написання префіксів роз-, без-». Під час його інтегрування в урок та проведення тестування наприкінці заняття, можна зробити висновок, що було виявлено позитивний вплив на рівень знань учнів 4А класу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

Методи ейдетики відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), учні свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя – він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проведення кроків методами ейдетики потребують перш за все, компетентності, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Методи ейдетики дають змогу створити навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву.

Впровадження ейдетичної технології вимагає від вчителя часових, інтелектуальних і матеріальних зусиль. Таким чином, використання методів ейдетики в навчанні найкраще реалізовує особистісно орієнтоване навчання, допомагає вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учнями між собою. Дослідженням цього питання займалися  Лурія Олександр Романович, Ігор Юрійович Матюгін та Пащенко Олександр Софонович. Налічується біля 27 методів ейдетики і велика кількість вправ до них. Хочу звернути вагу лише на ті, які найбільш доцільно використовувати при на уроках української мови у навчальному закладі. Це такі методи як:  прийом «Піктограми», прийом «Finger-Mind», метод «Запам’ятовування», метод абревіатур, метод «System of Memorize».

 Отже, ейдетика дає безліч методів для навчання, які направлені на образне мислення школяра. Ейдетика робить дитину більш гармонійною, оскільки розвиває обидві півкулі головного мозку. Крім цього, запровадження методів і прийомів ейдетики позитивно впливає на розвивальний аспект навчання, що у свою чергу веде до успішного засвоєння дітьми знань, умінь та навичок, дає можливість їм комфортно та психологічно легко здобувати нові знання й одержувати задоволення від реалізації своїх здібностей. Застосування прийомів ейдетики передбачає розвиток творчого мислення, пам'яті та уяви, вміння швидко і точно відтворити отриману інформацію, що ми успішно використали для вивчення української мови. Під час використання методів ейдетики застосовуються нестандартні прийоми, які вчать дитину фантазувати, викликають у неї лише позитивні емоції, а також вчать бачити ейдосами (образами) та творчо мислити. Саме завдяки цим прийомам дитина краще вчиться, її пам'ять і концентрація уваги зростають, а працездатність підвищується. Так, методи ейдетики – прийом «Піктограми», прийом «Finger-Mind», метод «Запам’ятовування», метод абревіатур, метод «System of Memorize» – дозволяють дітям шкільного віку під час занять демонструвати високий рівень концентрації уваги та відповідно досягати непоганих успіхів у вивченні української мови.

В цій курсовій роботі я проаналізував мовознавчу, психолого-педагогічну літературу з історії досліджуваного питання на тему: «Використання технологій ейдетики на уроках української мови у початкових класах як засобу розвитку образного мовлення молодших школярів». Повністю розкрив основні методи і прийоми ейдетики. Вміло описав сферу застосування методів ейдетики на уроках української мови. Вдало впровадив елементи ейдетики під час безперервної (переддипломної) практики у Комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа №2». Виявив ефективність впливу методів ейдетики на розвиток образного мовлення молодших школярів на уроці української мови під час відкритого уроку. Вивчив досвід роботи комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №2» Дніпровської міської ради. Зробити висновки та уклав додатки до курсової роботи, які використовував під час впровадження методів ейдетики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Антощук Євген Всеволодович. Вчимося запам’ятовувати. – К., 2001. – 250 с.
2. Антощук Євген Всеволодович. Таємниці ейдетики. [Електронний ресурс] – режим доступу:

http://ukped.com/statti/teorijanavchannja/5835-tayemnytsi-eydetyky.html.

3. Антощук Євген Всеволодович. Швидка педагогічна допомога від «Української Школи Ейдетики». 8 уроків з техніки ефективного запам’ятовування будь-якої інформації. – Вінниця, 2000 рік.
4. Антощук Євген Всеволодович., «Знайомтесь, ваша пам’ять». – К., 2013. – 156 с.
5. Бесєдіна А. Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня // Рідна школа. – 2009. – № 2 – 3. – c.61– 62.
6. Васильева Е. Е. Как улучшить свою память. Секреты мнемотехники или различные способы запоминания и развития памяти. – М.: Издательство Агентства «Яхтсмен», 1994 г. – с.80.
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В.Т. Бусел-Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
8.  Власний блог психолога Ірини Горяної. Стаття «Наукове коріння ейдетики» [Електронний ресурс] – режим доступу:

http://eidetic.kiev.ua/index.php/varto-pochitati/11-corinnia.

9. Гунько А.А. Що таке ейдетика і навіщо вона потрібна дитині? [Електронний ресурс] – режим доступу:

http://roditeli.ua/deti/upbringing_development/zachem_eidetika_nuzhna_rebenku.

10. Довідник-Online. Що таке ейдетика? [Електронний ресурс] – режим доступу:

http://dovidkam.com/porady/mnemotexnika-shho-ce-take.html.

11.  Кривоніс О. Л. Дроботій. – Х.: Вид-во «Ранок», 2012. – 160 с. – (Дошкільна освіта).
12.  Кузнєцова О. Як  краще  навчити  дитину  за  допомогою методів  ейдетики. /Розкажіть  онуку – c.57 – 62 – №4 – 2007.
13.  Матюгін І. Школа "Ейдетики" Ігоря Матюгіна [Електронний ресурс] / Ігор Матюгін – Режим доступу до ресурсу:

http://wiki.iteach.com.ua/Школа_"Ейдетики"_Ігоря_Матюгіна.

14.  Методика навчання української мови в початковій школі : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів  / За наук. ред. М. С. Вашуленка. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 364 с.
15.  Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392 с.
16.  Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392 с.
17.  Національна академія педагогічних наук України. // Журнал «Початкова освіта». №16. – К., 2016.
18.  Проніна А. В. Упровадження елементів ейдетики на заняттях з дітьми у початковій школі / А. В. Проніна // методичний посібник.  –                 Переяслав – Хмельницький,  2015. – 102 с.
19.  Раченко И. П. Научная организация педагогического труда. – М.: Педагогика, 1972. – с.107
20.  Уліщенко В. Метод ейдетики в інтерсуб’єктному навчанні української літератури // Рідна школа. – 2011. – № 7. – с.33 – 37.
21.  Химинець В. В., Кірик М. Ю. Інновації в початковій школі. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 312 с. 
22.  Хрісова А. М. Застосування на уроках української мови методу ейдетики як засобу розвитку образної пам’яті учнів [Електронний ресурс] / Антоніна Миколаївна Хрісова. – 2015. – Режим доступу до ресурсу:

http://metodportal.com/node/65192.

23.  Цікава дидактика. Українська мова. 1-4 класи  / Автор-укладач І. Є. Серпухова. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок». – 2005. – 304 с.
24.  Чепурний Г. А. Мнемотехніка: технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти. Навчально – методичний посібник / Г. А. Чепурний. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 152 с.
25.  Що таке ейдетика? [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресусу:

https://answiki.org.ua/647-scho-take-eydetyka.html.