Методична розробка з дисципліни "Народно-сценічний танець" на тему "Практичне освоєння танцювальних елементів і комбінацій народно-сценічного танцю"

ОКВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

з дисципліни «Народно-сценічний танець»

на тему «Практичне освоєння танцювальних елементів і комбінацій народно-сценічного танцю»

 

для закладів фахової передвищої освіти культури і мистецтв

 

 

 

 

 

галузь знань: 02 Культура і мистецтво

спеціальність: 024 Хореографія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Дніпро

2019

Укладач: Воробйова О. П. викладач вищої категорії ОКВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано на засіданні

предметної комісії хореографії

(протокол № 1 від 28. 08. 2019 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

© Воробйова О. П., 2019 р.

© ОКВНЗ «Дніпропетровський

театрально-художній коледж»

ЗМІСТ

 

ПЕРЕДМОВА	4
1. Організаційно-методичний розділ	6
2. Контрольний розділ	6
I курс (1 семестр)	7
3. Російський танець	9
4. Білоруський танець	9
5. Український танець	10
6. Танці народів Прибалтики (за вибором педагога)	11
I курс (2 семестр)	12
7. Татарський танець	13
8. Башкирський танець	13
9. Танцювальні етюди жіночого і чоловічого танців	14
БІБЛІОГРАФЧНИЙ СПИСОК	16

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Найбагатші поле для естетичного розвитку студентів, а також розвитку їх творчих здібностей виявляється хореографія. В даний час зростають бажання і інтерес у дітей і їх батьків до занять хореографією. Заняття дозволяють не просто заповнити вільний час дітей, а розкрити їх індивідуальні творчі здібності, прищепити навички публічних виступів, сформувати естетичний смак, позитивну самооцінку.

Народно-сценічний танець пройшов довгий шлях становлення і розвитку. Він завжди був пов’язаний з історією народу, його традиціями і звичаями. Різноманітність композиційних форм, танцювальних рухів, музики, костюмів відображають дивно тонке розуміння краси простим народом, його почуттів, естетичних норм.

Народно-сценічний танець є невід’ємною частиною класичного балету і за своєю естетичної сутності і по системі координації рухів. Він збагачується і розвивається в тісному зв'язку з досягненнями українських хореографів, з їх пошуками нових виражальних засобів відображення сучасності. Все це несе в собі величезний виховний заряд. Сьогодні можна говорити про школу народно-сценічного танцю як про струнку систему підготовки і виховання виконавців, керівників хореографічних колективів, педагогів-хореографів.

Дана методична розробка розрахована на педагогів, які тільки починають свій творчий шлях. Пропонована методична розробка заснована на власному педагогічному досвіді і може бути використана педагогами додаткової освіти, керівниками хореографічних колективів для навчання учнів народно-сценічного танцю.

Значні можливості для залучення студентів до багатства танцювального і музичного народної творчості надає хореографічну освіту і, зокрема, народно-сценічний танець, який є одним з основних предметів спеціального циклу хореографічних дисциплін.

Завдання, що стоїть сьогодні перед викладачами народно-сценічного танцю, полягає в пошуку, створення і використання спеціальних методик, які дозволяють підійти до питання розвитку танцювально-музичних здібностей учнів більш продуктивно.

Мета методичної розробки – розкриття досвіду проведення уроку по народно- сценічного танцю на тему: «Практичне освоєння танцювальних елементів і комбінацій народно-сценічного танцю»

Методична розробка з дисципліни «Народно-сценічний танець» реалізується на хореографічному відділенні в ОКНВЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж» поряд з такими методичними розробками з дисциплін, як «Класичний танець», «Історико-побутовий танець», «Сучасний танець», «Бальний танець», «Сценічна практика». Методична розробка спрямована на озброєння студентів знаннями основ хореографічного мистецтва, розвитку артистичних, виконавських здібностей, високого загальнофізичного, соціального, інтелектуального, морального рівня. У процесі навчання, студенти розвивають свій суставно-зв’язковий апарат, еластичність і силу м’язів, координацію і виразність рухів, готуються до сприйняття будь-якого народно-сценічного танцю.

У кожного народу існує безліч танців. З величезного арсеналу рухів відбираються найбільш типові елементи, з поєднань яких можна скласти етюд або невеликий танець. Рухи вивчаються за ступенем складності: від простих до більш складним за технікою виконання, так і за стильовими особливостями.

Перед практичними заняттями обов’язково проводиться бесіда про народному танці, підкреслюється, що є головним в досліджуваному матеріалі, виявляється характер танцю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Організаційно-методичний розділ

 

Мета курсу:

– оволодіння методикою педагогічної роботи в області народно-сценічного танцю, отримання студентами професійних знань і практичних навичок в області народно-сценічного танцю.

Завдання курсу:

– ознайомлення з історією викладання народно-сценічного танцю;

– ознайомлення з танцювальною культурою регіонів Росії, України, Білорусі.

– ознайомлення з основними вимогами для занять народно-сценічним танцем;

– формування умінь і навичок побудови і проведення уроків народно-сценічного танцю;

– формування умінь володіння варіаційної формою побудови комбінацій;

– формування умінь точно передавати національний характер і манеру виконання народних танців;

– збагачення естетичних уявлень студентів на кращих зразках репертуару професійних ансамблів танцю, виховання на їх основі ціннісних орієнтацій і художнього смаку;

– виховання музикальності і почуття ритму на прикладах кращих зразків народної музики.

Розвиваючі:

– розвивати фізичні дані: суставно-зв’язковий апарат, пластичність, силу м'язів і натягнутість ноги, виворотність ніг.

– розвивати емоційну виразність у виконанні рухів  народного танцю.

Структура курсу:

Навчальний матеріал програми курсу складається з 3-х розділів:

– теоретичний розділ (лекції) – формує систему знань законів народно-сценічного танцю;

– практичний розділ – закріплює і систематизує отримані теоретичні знання, дозволяючи застосовувати їх на практиці у виконавській діяльності.

– контрольний розділ – диференційоване і об’єктивне виявлення знань і навичок студентів за результатами їх навчальної діяльності.

 

2. Контрольний розділ

 

У процесі вивчення курсу «Народно-сценічний танець і методика його викладання» студенти за підсумками роботи на практичних та індивідуальних заняттях проходять попередню атестацію в кінці кожного семестру. Відповідно до навчального плану і за підсумками проходження навчальної дисципліни студенти в кожному семестрі складають залік або іспит (згідно з програмою). Заліки та іспити припускають практичну та теоретичну частини, а також виконання протягом семестру індивідуальних завдань. На підставі оцінок всіх частин виставляється єдина оцінка.

У процесі практичного іспиту чи заліку студент повинен показати всі розділи уроку: вправи у палки і на середині, танцювальні етюди в національних характерах, що вивчаються відповідно до навчальної програми курсу. Показати володіння методикою виконання рухів, технікою танцю (згідно з програмою).

 

I курс (1 семестр)

 

Тема 1. Витоки і розвиток народно-сценічного танцю

Виникнення народного танцю як явища. Народний танець як вид хореографічного мистецтва. Поняття танцювальний фольклор. Відображення історії різних народів, умов їх життя в зразках народних танців. Образність, яскравість і національних колорит народних танців. Народний танець - основа творчої діяльності аматорського хореографічного колективу.

 

Тема 2. Термінологія народно-сценічного танцю

Поняття відкритих (виворотність) і прямих (паралельних) позицій ніг. Різні положення рук, характерні для народно-сценічного танцю (на талії, схрещені перед грудьми, за спиною, за головою і т. п.). Рухливість стопи, стегна. Маленькі і великі кидки, м'яке і різке розкриття ноги, ненапряжена стопа, вистукування, низькі і високі розвороти ноги, «мотузочка», «змійка», каблукові руху, опускання на коліно, дробові вистукування.

 

Тема 3. Методика вивчення рухів

У першому семестрі студенти знайомляться з дисципліною «Народно-сценічний танець і методика його викладання». Особлива увага приділяється постановці рук, ніг, корпусу, голови в вправах у палки і на середині залу. Провчає найпростіші, з точки зору манери виконання, руху народно-сценічного танцю і вправи на розвиток координації.

 

Тема індивідуальних занять

Показ і пояснення послідовності вивчення окремих рухів, складання комбінацій екзерсису біля верстата, проведення їх на курсі з подальшим обговоренням.

 

Вправи у палки:

1. Позиції ніг – I, II, III, IV, V відкриті (виворітні) і прямі (паралельні), вільні позиції (полувиворітнє), закриті позиції (носки повернуті всередину, п’яти розведені назовні).

2. Позиції та положення рук – I, II, III класичні позиції, II позиція з поверненими вгору долонями; положення рук на талії всією кистю, в «кулачках»; руки схрещені перед грудьми; положення рук за спиною, за головою.

3. Напівприсідання (деми пліє) і повне присідання (пліє) по виворотність позиціях плавне і уривчасте.

4. Відведення і приведення ноги (па тандю):

а) з роботою п’яти опорної ноги (п’ята піднімається в момент закривання ноги в позицію);

б) з переходом працюючої ноги з носка на каблук;

в) з переходом працюючої ноги з носка на каблук і напівприсідання в момент переходу на каблук;

г) те ж з ударом працює ногою всією стопою в III позиції.

5. Маленькі кидки (жете):                     

а) з акцентом на повітря;

б) з підйомом п’яти опорної ноги;

в) з напівприсідання на опорній нозі в момент кидка працюючої ноги на повітря.

6. Кругові рухи ногою по підлозі носком витягнутої ноги (Ронд де Жамб партер) і каблуком (Ронд де пье).

7. Підготовка до «мотузочці» і вправи для стегна:

а) з перекладом ноги спереду назад і ззаду вперед (пассе на 90) в V позицію;

б) з розворотом стегна з виворотного в невиворотнє положення і опусканням ноги в пряму III позицію і назад;

в) з розворотом стегна з виворотного положення в невиворотнє і назад і опусканням ноги в виворотність III позицію;

г) з розворотом стопи.

8. М’який па (фондю).

9. Вправи для вільної стопи (флік-фляк):

а) у всіх напрямках;

б) з поворотом стопи всередину і назад.

10. Вправи на вистукування:

а) удари всією стопою в підлогу;

б) чергування ударів всією стопою і полупальцях;                     

в) чергування ударів каблуком і полупальцях;

г) з перенесенням працюючої ноги в виворотність і невиворотнє становище.

11. Розвороти стопи (па торт) одинарні та подвійні.

12. Розкриття ноги на 90 (па Релеве лянт):

а) плавне

13. Великі кидки (гранд па жете):

а) на всій стопі;

б) з напівприсідання на опорній нозі.

14. Підготовка до «штопору» і «штопор».

15. Підготовка до «голубчику» і «голубець».

16. Підготовка до «качалці» і «гойдалка».

17. Підйом на напівпальці в виворотність і не виворотність позиціях, на двох і на одній нозі.

18. Перегини корпусу назад і в сторону.

 

Вправи на середині залу. На середині залу виконуються вправи для розвитку пластичності корпусу, для голови і рук (пор де бра) в найбільш простих і знайомих характерах (російською, українською, білоруською, танцях народів Прибалтики).                     

У комбінації включаються пози, переходи з пози в позу, повороти, найпростіші елементи рухів танцю.

 

 

 

3. Російський танець

 

Курс російського танцю вивчається студентами відділення народного танцю як самостійний предмет. На заняттях народно-сценічного танцю провчає етюди, що включають деякі руху російського народного танцю та сценічного російського танцю.

Російський танець дивно багатий своїми барвами, великою різноманітністю рухів, композиційних побудов, форм (хороводи, кадрилі, танок і танці), сюжетів (ліричні, ігрові, веселі і молодецькі). В танцях можна зустріти як прості, так і дуже складні рухи з яскраво вираженим гротесковим характером.

Основні положення ніг:

1. Позиції ніг – 1-я, 2-я, 3-я вільні і прямі.

 – 1-я і 2-я закриті.

Основні положення рук:

1. Підготовче, перше і друге.

2. Підготовка до початку руху.

3. Положення рук в парних і масових танцях – «ланцюжок», «коло», «зірочка», «карусель», «кошик».

Елементи російського танцю:

1. Простий побутової та танцювальний крок вперед і назад.

2. Змінний крок.

3. Змінний крок з одинарним і подвійним ударом всією стопою в позиції.

4. Змінний крок з виносом ноги через першу позицію вперед.

5. Змінний крок на каблук.

6. припаданні з просуванням в сторону і в повороті.

7. «Гармошка».

8. «Вірьовочка» – проста, синкоповані, з переступанням, з виносом ноги вперед і в сторону, подвійна.

9. «Ковирялочка» – без підскоку, з підскоком.

10. Одинарний і потрійний притупування.

11. «Моталочка» – без мазка і з мазком.

12. Дробові руху: дріб-доріжка з одинарним і подвійним ударом, подвійна дріб, подвійна дріб з переступанням, I, II, III ключ-кінцівка.

13. Каблукові руху.

14. «Молоточки».

15. навприсядки: «м’ячик» по відкритій і прямий першої позиції, з викидом ноги вперед, з викидом ноги в сторону, навприсядки-разножка на другу позицію.

16. Елементарні хлопавки.

Танцювальний етюд.

 

4. Білоруський танець

 

Білоруський народний танець за своїм лексичним матеріалом дуже зручний для навчання дітей (студентів). Білоруські хороводи, ігрові танці, відображають трудові процеси, відомі по всій нашій країні і користуються великою популярністю. Характер рухів білоруських народних танців легкий і трамплінів. Найбільш відомими танцями в Білорусії є «Лявониха», «Крижачок» і полька.

Положення рук:

а) положення рук в сольному танці,

б) положення рук в парних і масових танцях,

в) підготовка до початку руху.

Елементи білоруського танцю:

1. Основний хід танцю «Лявониха».

2. Основний хід танцю «Крижачок».

3. Бічний ковзне підбиття (галоп).

4. Підбиття.                     

5. Прісюди.

6. Повороти в VI позиції.

7. «Висновок» – потрійний притупування.

8. Па де баск.

9. навприсядки з виносом ноги вперед і бавовною під ногою.

10. Основний рух польки «Трясуха».

Танцювальний етюд одного з танців.

 

5. Український танець

 

Українська народна творчість відображає багатовікову історію народу. Героїзм в боротьбі за незалежність, любов до своєї Батьківщини, радість праці, гумор – все це знаходить відображення в українських народних танцях. Виконання жіночих і чоловічих танців різному. Жіночі – ліричні, наповнені поезією, чоловічі відрізняються динамікою виконання, широтою рухів, великими стрибками і обертаннями.

Елементи українського танцю:

1. Положення рук.

2. Положення в парі.

3. «Бігунець».

4. «тинок» (па де баск).                      

5. «Доріжка» (припадання).

6. «Доріжка» плетінка – бічний хід навхрест, змінюючи положення крокує ноги спереду і ззаду.

7. «Упадіння».

8. «Вихіляснік» (ковирялочка).

9. «Угинання».

10. «Вірьовочка».

11. Підбиття.

12. «Голубці» – низькі і з притупуванням.

13. Руху чоловічого танцю:

– високий стрибок з притиснення ніг вперед до грудей;

– «повзунок»;

– навприсядки «м’ячик»

– «підсікання»;

– високий «голубець» (слід у слід);

– навприсядки-разножка;

– навприсядки-разножка з поворотом;

– навприсядки з випадом.

Танцювальний етюд.

 

6. Танці народів Прибалтики (за вибором педагога)

 

Естонський танець. Естонські, литовські, латвійські танці не дуже складні технічно і доступні для засвоєння дітьми (студентами). Композиція цих танців і їх ігрове зміст допомагають розвивати координацію і витривалість.

Елементи естонського танцю:

1. Положення рук.

2. Легкий біг.

3. Крок з поскок.

4. Крок з проскальзуванням.

5. Крок з каблука.

6. Крок з підйомом ноги вперед і переступанням на півпальцях.

7. Переступання з ноги на ногу з ударами долонь.

8. Вальсова хід.

9. Вальсова хід навхрест.

10. Вальс з підскоком на одній нозі.

11. Полька – (трьохшаговий, полька на підскоках).

12.Положенія рук в парному танці.                    

13.Расположеніе танцюючих в парі.

Елементи литовського танцю:

1. Прості кроки.

2. Кроки вперед, одна нога навхрест інший.

3. Бічні кроки.

4. «Хитающийся крок».

5. Легкий біг.

6. Кроки з підскоком.

7. Підскоки черзі то на двох, то на одній нозі.

8. Перескоки з IV позиції в II паралельну позицію і назад.

9. Кінцівка в три удари.

10. Полька.

11. Полька з поворотом під час підскоку.

12. Стрибки з повним поворотом в повітрі.

Елементи латвійського танцю:

1. Положення рук.

2. Розташування танцюючих в парі і положення рук в парному танці.

3. Простий крок.

4. Легкий біг.

5. Бічні переходи з просуванням в сторону.

6. крок з підскоком.

7. Прослизання на обох ногах.

8. Невеликі підскоки з виносом працюючої ноги вперед.

9. Бічні кроки з виносом працюючої ноги вперед.

10. Крок з ударом працюючої ноги по стопі опорної ноги.

11. Галоп з зупинкою.

12. Полька.

Танцювальний етюд на матеріалі однієї з національностей

 

I курс (2 семестр)

 

Тема 4. Музичний супровід уроків народно-сценічного танцю

Музичний супровід уроків народно-сценічного танцю як найважливіший фактор естетичного і художнього виховання. Значення творчого контакту педагога і концертмейстера. Робота концертмейстера з підбору музичного матеріалу для супроводу уроку народно-сценічного танцю. Вивчення національних музичних традицій і їх використання на заняттях. Підпорядкування руху музичній фразі. Відповідність руху структурі обраного музичного супроводу. Виховання музичного смаку студентів.

 

Тема 5. Особливості складання навчальних комбінацій у палки в різних національних характерах

Визначення навчальної комбінації і національного характеру. Підбір музичного матеріалу для супроводу навчальної комбінації. Визначення характерних для даної національності рухів, положень рук. Відповідність музичного матеріалу характеру руху. Складання найпростіших навчальних комбінацій у палки.

 

Тема 6. Методика вивчення рухів

Подальше освоєння на практичних заняттях методики виконання рухів народно-сценічного танцю і методики побудови уроку у палки. Отримання знань про роботу педагога з концертмейстером.

 

Тема індивідуальних занять

Складання навчальних комбінацій у палки з показом і проведенням їх на заняттях курсу з подальшим обговоренням.

 

Вправи у палки:

1. Різкий полуприсяд і різкий повний присід (деми і гранд пліє).

2. Відведення і приведення ноги (па тандю):                     

а) з подвійним ударом працюючої ноги в підлогу по III і V позиціях з присіданням;

б) з підйомом п’яти опорної ноги на Напівприсідання і виносом працюючої ноги на каблук у всіх напрямках.

3. Маленькі кидки (па тандю жете) з акцентом в позицію.

4. Кругові руху по підлозі і по повітрю (Ронд де Жамба партер) з розворотом стопи опорної ноги.

5. Розвороти стегна:

а) з підйомом на напівпальці опорної ноги;

б) з одинарним розворотом стегна до палиці і від палиці і підйомом на напівпальці опорної ноги.

6. Вправи на вистукування:

а) чергування ударів каблуком і напівпальцях по виворотність і прямим позиціях (III, VI) з роботою п’яти опорної ноги.

7. Розкриття ноги на 90 з деми пліє і одинарним ударом п’яти опорної ноги.

8. Великі кидки (гранд па жете):                      

а) з скороченою стопою працюючої ноги;

б) з напівприсідання на опорній нозі і опусканням працюючої ноги на каблук.

Вправи на середині залу

 

7. Татарський танець

 

Елементи татарських танців вражають вишуканістю і витонченістю з одночасною рішучістю і багатством різноманітних елементів. Народні танці Татарстану підкреслюють гордість і сміливість людей Татарстану, їх діяльність – причому, як трудову, так і військову. Існує поділ танців на жіночі, чоловічі та спільні. Жіночим татарським народним танцям характерна витонченість, вишуканість і витонченість. Яскраві танцювальні костюми і райдужна атмосфера вистави. Багато чоловічі танці носять більш серйозний характер. Часто вони є жанровими замальовками тих чи інших історичних подій.

Елементи татарського танцю:

1. Положення рук.

2. Змінний Ходнев невисоких полупальцях.

3. Змінний Ходнев невисоких полупальцях з невеликим стрибком.

4. Дрібна дріб по VI позиції.

5. Бічний хід з відкиданням ноги в сторону і виносом вперед на каблук через підскок.

6. Бічний хід з поворотом стопи.

7. Перехід від каблука.

8. переступання з каблука на напівпальці.

9. Бічний крок з зіскоків на дві ноги.

10. Поворот з підскоком на одній нозі.

11. Притопити.

12. Обертання.                     

13. Навприсядки.

Танцювальний етюд.

 

8. Башкирський танець

 

Розмежування танців на чоловічі (мисливські, військові, пастуші танці) і жіночі – обумовлено існуванням в народі чоловічих і жіночих свят. Чоловічий танець більш динамічний, руху відрізняються силою і чіткістю. Найчастіше він складається з власних фізичних зусиль, властивих джигіту, лихому вершникові, спритному мисливцеві, відважному воїну. В елементи чоловічих танців вводилися руху, що імітують біг, стрибки, галоп, інохідь, прошпарювання коней, проводилися інсценування полювання або боїв з великою кількістю учасників. Хороводи на святі були грандіозними і ділилися на типи, в залежності від того, хто перебуває в центрі: танцює одна виконавиця (або виконавець), танцює пара, в центрі хороводу грає кураїстів або танцюють троє виконавців, три дівчини не танцюють, а сидять в центрі, інші ходять змійкою навколо них, по черзі змінюються танцюристи всередині кола.

Елементи башкирського танцю:

1. Положення рук.

2. Змінний крок на невисоких напівпальцях вперед.

3. Змінна крок на невисоких полупальцях назад.

4. Бічний хід з ударом полупальцях працюючої ноги в підлогу і ударом п’ятами обох ніг.

5. Простий дробовий хід вперед з ударом каблука в підлогу і виносом ноги вперед.

6. Дріб з притупуванням.

7. Хід на полупальцях назад з ударом п’яти працюючої ноги в підлогу.

8. Крок «трилисник».

9. Припаданні.

10. Руху чоловічого танцю:

– «голубець»;

– широкий біг;

– підскок з ударом каблуками;                     

– підскоки на повному присіданні;

– стрибок з перегином корпусу назад з однієї ноги;

– стрибок з перегином корпусу назад з двох ніг;

– «гойдалка»;                    

– па де бурре по V і VI позиціях;

– жорсткі соскоки в повороті на одній нозі, друга, зігнута в коліні, піднята витягнутими пальцями до коліна опорної ноги.

 

9. Танцювальні етюди жіночого і чоловічого танців

 

Румунський танець. Румунські танці поділяються на жіночі масові, чоловічі масові і парно-масові. Жіночі танці досить технічні, хоча менш складні, ніж чоловічі. Перш жіночих танців було порівняно небагато. В даний час їх значно більше, вони стали складнішими по рухах і різноманітніше по композиції.

Чоловічі танці технічно дуже складні. Це якийсь феєрверк темпераменту і рухів ніг. Композиційний малюнок чоловічих танців не складний, для них характерні ходи по колу, по діагоналі, лінії, причому віртуозні руху ніг зазвичай виконуються в лінію.

Елементи румунського танцю:

1. Положення рук.

2. Положення рук в парних і масових танцях.

3. Основний хід з підтягуванням ноги і ударом каблука.

4. Хід вперед з викидом однієї ноги вгору.

5. Підбиття однією ногою іншу і викиданням ніг по черзі від коліна в сторону                   

6. «Плетінка».

7. Підведення ноги на високі півпальци до дригу ногою і стрибки по VI позиції з поворотом на 180 градусів.

8. Легкий біг вперед і назад з акцентованим викидом однієї ноги вперед.

9. Основною хід вперед і назад з ударами.

10. Основною хід з підйомом колін вперед-вгору.

11. Рух з поворотом плечей один перед одним на основному етапі.

12. Обертання дівчата під рукою чоловіка.

Танцювальний етюд.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографічний список

 

1. Авраменко В. К. Танки, музика і стрій. – Нью-Йорк – Вінніпег – Київ − Львів: Ukraine Booksellers and Publishers Ltd, 1947. – 88 с.

2. Бойко О.С. До проблеми пошуку художньо-образної виразності в хореографічному творі // Театральне і хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – К., 2004. – С. 32 – 34.

3. Бойко О. С. Збереження фольклорних традицій в українській народній хореографії // Матеріали міжнародної наукової конференції «Міфологічний простір і час у сучасній культурі». – К., 2003. – Ч. 2. – С. 43-44.

4. Бойко О. С. Проблема образу в українському народно-сценічному танці // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск 11: Зб. наук. праць: У 2 частинах. Частина ІІ.-К.: Міленіум, 2003. – С. 3-9.

5. Бойко О. С. Специфіка художнього образу в танцювальному мистецтві // Духовна культура як домінанта українського життєтворення: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Ч. ІІ. – К., 2005. – С. 30-33.

6. Бойко О. С. Хореографічний образ як втілення національно-художнього мислення // Наука і освіта: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 2005. – С. 18-19.

7. Бойко О. С. Хореографічний образ як естетичний вияв національного характеру // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць. – Вип.12. – Серія Мистецтвознавство. – К., 2005. – С. 18-26.

8. Бойко О. С. Художній образ у народно-сценічній хореографії як предмет мистецтвознавчого дослідження // Культура і сучасність: Альманах. – К.: ДАКККіМ, 2005. – С.103-108.

9. Бойко О. С. Роль уяви у створенні хореографічного образу // Збірник наукових праць. Вісник КНУКіМ. – К., 2004. – № 11. Серія Мистецтвознавство. –                       С. 42-47.

10. Ваганова А. Я. Основы классического танца. – СПб.: Лань, 2000. – Изд.                    № 6. – 192 с.

11. Василенко К. Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. – К.: Мистецтво, 1971. – 563 с.

12. Васильева-Рождественская М. В. Историко-бытовой танец: учеб. пособие. – М.: Искусство, 1987. – 382 с.

13. Верховинець В. М. Теорія українського народного танцю. – К.: Музична Україна, 1990. – 150 с.

14. Герасимчук Р. П. Народні танці українців Карпат. Бойківські і лемківські танці. – Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2008. – 320 с.

15. Герасимчук Р. П. Народні танці українців Карпат. Гуцульські танці: монографія. – Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2008. – 608 с.

16. Голдрич О. С. Методика роботи з хореографічнимколективом. – Львів.: Сполом, 2007. – 95 с.

17. Голдрич О. С. Хореографія. Основи хореографічного мистецтва. Основи композиції танцю. – Львів.: Сполом, 2006. – 172 с.

18. Гребенщиков С. М. Беларусские танцы. – Минск: Наука и техника, 1978. –           240 с.

19. Григорович Ю. М. Балет: энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1981. – 623 с. 

20. Грузинская культура. Фольклор и танцы [Електронний ресурс]. − Режим доступа:http://www.concordtravel.ge/portal/alias_concordtravel/lang_ru/tabid_1419/ default.aspx.

21. Гуменюк А. І. Українські народні танці. – К.: Наукова думка, 1969. – 617 с.

22. Гусев Г. Методика преподавания народного танца: упражнения у станка. – М.: Владос, 2003. – 208 с.

23. Гусев Г. П. Методика преподавания народного танца. Этюды. – М.: Владос, 2004. – 205 с. 

24. Жолтаева А. А. Традиционныйказахскийтанецв системе этнохудожественного образования: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.05. – М.: Моск. гос. ун-т культуры, 1997. – 16 с. 

25. Зайцев Є. Основи народно-сценічного танцю: у 2-х ч., Ч. 1. – К.: Мистецтво, 1975. – 145 с.

26. Зайцев Є. Основи народно-сценічного танцю: у 2-х ч., Ч. 2. – К.: Мистецтво, 1976. – 147 с.

27. Захаров В. М. Современная концепция развития русской народной хореографии: (В контексте устного творчества и худож. промыслов): автореф. дис. канд. культурологии: спец. 24.00.01. – М.: М-во образования РФ; Гос. акад. славян. Культуры, 2003. – 43 с.

28. Илларионов Б. А. Творчество мексиканского хореографа Глории Контрерас: национальное и общекультурное: автореф. дис. канд. искусствоведения: спец. 17.00.09. – СПб.: С.-Петерб. гуманитар. ун-т профсоюзов, 2003. – 26 с.   

29. Испанские танцы [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www. spanish-dance.ru/.

30. Колпецкая О. Ю. Бурятский балет 1950-х – первой половины 1970-х годов (к проблеме становления жанра): автореф. дис. канд. искусствоведения: спец. 17.00.02. – Новосиб.: Новосиб. гос. консерватория (акад.) им. М. И. Глинки, 2002. – 26 с.

31. Литвиненко В. А. Зразки народної хореографії: підручник. – К.: Альтерпрес, 2008. – 468 с.

32. Мексиканские танцы. История развития мексиканского танца [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.4dancing.ru/blogs/130412/809/.

33. Польские народные танцы [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http:// margo.hut.ru/index.files/Page528.htm. − Загол. з екрана.

34. Стуколкина Н. Четыре экзерсиса: уроки характерного танца. – М.: Всероссийское театральное общество, 1972. – 399 с.

35. Тарасова Н. Теория и методика преподавания народно-сценического танца. – СПб.: Искусство, 1996. – 132 с.

36. Ткаченко Т. Народный танец. – М.: Искусство, 1954. – 684 с.