Методична розробка з фізичної культури "Навчання прийомам володіння м'ячем на уроках футболу учнів 5 та 6 класів"

Про матеріал
В методичній розробці надано методику проведення практичних занять на уроках футболу для учнів 5 та 6 класів. Адже в цей період закладається основа техніки ведення, ударів, передач м'яча. Матеріал рекомендую молодим вчителям фізичної культури.
Перегляд файлу

Навчання прийомам гри у футбол учнів 5-6 класів

5 клас

Можливості застосування удару внутрішньою частиною підйому майже обмежені. Його використовують при середніх і довгих передачах, прострілах вздовж воріт, при вільних і штрафних ударах, ударах по воротах.

Внутрішня  частина підйому - це внутрішня поверхня його від фаланги великого пальця до гомілковостопного суглоба. Щоб зробити такий удар, гравець робить розбіг під кутом приблизно 45° по відношенню до м'яча та цілі. При підході до м'яча опорна нога, злегка зігнута в колінному суглобі, становить 20—25см. збоку від нього. Тулуб трохи нахилено у бік опорної ноги. Одночасно з останнім, подовженим кроком розбігу нога для удару відводиться назад, носок повертається назовні. Ударний рух починається зі згинання стегна і закінчується швидким розгинанням гомілки. У момент зіткнення ноги з м'ячем суглоби напружені, нога в коліні випрямлена, носок стопи відтягнуто вниз. Залежно від того, за якою траєкторією посилається м'яч (високою або низькою), по м'ячу б'ють нижче його центру або по центру.

Вправи для відпрацювання ударів внутрішньою частиною підйому:

 1. Один із гравців злегка утримує м'яч підошвою. Інший, стоячи до нього обличчям, опорна нога на рівні з м'ячем, виконує удар з місця.

2. Те саме, але зробивши крок у вигляді стрибка.

3. Удар по нерухомому м'ячу з розбігу виконується так, щоб м'яч котився по землі.

 4. Удар по нерухомому м'ячу з розбігу на середній висоті в руки партнеру, що знаходиться на відстані 8-10 м.

5. Удар по нерухомому м'ячу в горизонтальну ціль (смуга шириною 1,5 м), розташовану до 5 , 10 і 15 м.

6. Удар по нерухомому м'ячу у вертикальну ціль (ворота, розділені вертикальною стрічкою на дві частини) з 10-12 м. М'яч повинен пройти у ворота у повітрі.

Техніка ударів по м'ячу, що котиться, внутрішньою стороною стопи і середньою частиною підйому не відрізняється від техніки ударів цими способами по нерухомому м'ячу. Однак виконувати такі удари складніше, оскільки важче розрахувати момент вчасного і точного зіткнення ноги з м'ячем, що рухається в напрямках: від гравця, назустріч, праворуч або ліворуч від нього.

Основну увагу необхідно приділяти постановці опорної ноги. При ударі по м'ячу, що котиться від гравця, потрібно перш за все наздогнати м'яч, поставити опорну ногу збоку, трохи попереду м'яча, і в цей момент зробити замах, а коли м'яч котитиметься повз опорну ногу, завдати удару. При ударі по м'ячу, що котиться назустріч, опорна нога не доходить до м'яча, а якщо м'яч котиться збоку, то опорна нога ставиться на лінії його руху і здійснюється удар ближньою до м'яча ногою.

Вправи для відпрацювання ударів по м'ячу, що котиться, внутрішньою стороною стопи і середньою частиною підйому:

 1. Партнер, стоячи навпроти, несильно подає рукою по землі м'яч, який повертається до нього після удару внутрішньою стороною стопи, зробленого іншим гравцем спочатку стоячи на місці, а потім після повільного розбігу.

2. Гравець несильно б'є по м'ячу носком, біжить за ним і внутрішньою стороною стопи передає його партнеру.

 3. Передача партнеру м'яча, що котиться збоку. Удар проводиться дальньою від м'яча ногою. Ті, хто займаються, стають у кутах уявного трикутника або квадрата зі стороною 4—6 м.

4. Передача м'яча в парах внутрішньою стороною стопи, роблячи три, а потім два торкання до м'яча. Відстань між гравцями то збільшується, то скорочується (від 3 до 10 м).

5. Удар внутрішньою стороною стопи лівою та правою ногою після ведення м'яча.

6. Удар серединою підйому по м'ячу, що котиться назустріч, посланому партнером з відстані 8-10м ударом внутрішньою стороною стопи.

7. Гравець несильно проштовхує м'яч вперед, біжить за ним і б'є по воротах або в стіну серединою підйому з відстані 10-12 м.

8. Удар серединою підйому у ворота лівою та правою ногою після ведення (відстань до воріт 10- 12 м)

8. Удар серединою підйому у ворота лівою та правою ногою після ведення (відстань до воріт 10 – 12м.)

У процесі ведення м'яча гравці переміщуються по футбольному полю бігом (рідше кроком), підштовхуючи ногою м'яч перед собою. Гравцям потрібно знати такі правила ведення.

1. Ведення здійснюється шляхом несильних, послідовних поштовхів м'яча ненапруженою стопою.

2. У момент зіткнення ноги з м'ячем погляд гравця спрямований на м'яч, за становищем на полі він стежить периферичним зором. Між двома дотиками ноги до м'яча погляд гравця на мить переключається для оцінки обстановки на полі, в цей момент периферичний зір його зосереджується на м'ячі.

3. У тих випадках, коли поруч знаходиться суперник, м'яч не можна відпускати від себе далі 2 м, якщо ж потрібно швидко подолати значну відстань, то м'яч відпускають від себе до 10-12 м.

4. Ведуть м'яч далекою від суперника ногою, закриваючи підступи до м'яча тулубом і опорною ногою.

5. Ведення слід застосовувати лише у випадках, коли немає можливості використовувати передачу.

При веденні м'яча передньою частиною стопи (носком) здійснюється переважно прямолінійний рух, рідше по дузі. При цьому опорна нога ставиться збоку від м'яча, махова нога зігнута в коліні, рухається до м'яча, гравець підштовхує м'яч перед собою носком. Тулуб прямий або трохи нахилений уперед. Коліно махової ноги в момент зіткнення стопи з м'ячем знаходиться над м'ячем. Щоб виконати переміщення по дузі, удари слід робити по тій частині м'яча, що далі від опорної ноги.

Вправи для відпрацювання ведення передньою частиною стопи:

 1. Ведення м'яча правою, потім лівою ногою в ритмі кроку, торкаючись м'яча кожного кроку.

2. Те саме під час повільного бігу.

 3. Ведення м'яча по черзі правою та лівою ногою.

 4. Ведення м'яча правою та лівою ногою по дузі, колу, плавним зигзагом.

5. Ведення м'яча із зупинками по сигналу.

6. Поєднання ведення м'яча з передачами партнеру та ударом по воротах.

 

6 клас

Удар по м'ячу, що котиться, внутрішньою частиною підйому найчастіше застосовується при флангових подачах на ворота, коли м'яч летить через голови гравців. Після ведення футболіст проштовхує м'яч уперед і виконує удар по ньому. Опорна нога ставиться на одну лінію з м'ячем, носок направлений у бік удару. Удар наноситься внутрішньою частиною підйому по тій частині м'яча, яка далі від опорної ноги. Після такого удару м'ячу надається обертальний рух довкола своєї осі.

Вправи для відпрацювання ударів по м’ячу, що котиться, внутрішньою частиною підйому.

 1. Партнер, стоячи навпроти на відстані 6-8 м, несильно рукою або ногою подає м'яч по землі, який повертається гравцем ударом внутрішньою частиною підйому з одного кроку, а потім після повільного розбігу.

2. Гравець несильно б'є по м'ячу внутрішньою стороною стопи вперед-убік, біжить за ним і передає його партнерові, що стоїть в 10-12 м. .

4. Ведучи м'яч вздовж бічної лінії, зробити подачу на ворота, де партнер зупиняє м'яч і забиває його у ворота.

Удар по нерухомому м'ячу зовнішньою частиною підйому найчастіше застосовується під час виконання різаних штрафних, вільних і кутових ударів. Під зовнішньою частиною підйому мається на увазі частина між серединою підйому і зовнішнім краєм стопи. Вона починається від мізинця і йде майже до кісточки. Розбіг може бути здійснений прямо або під невеликим кутом. При ударі правою ногою розбіг роблять ліворуч у напрямку до м'яча, у іншому випадку - праворуч. Опорну ногу ставлять  10-15 см збоку і ззаду від м'яча, а ногу, що б'є, повертають носком усередину. У момент удару нога нерухома в гомілковостопному суглобі. Якщо удар наноситься точно в центр м'яча, то м'яч летить без обертання прямо. Якщо треба послати кручений м'яч, то удар наноситься по тій частині м'яча, що ближче до опорної ноги. Нога при цьому рухається у бік опорної ноги, а м'яч прокочується зовнішньою частиною підйому і отримує бокове обертання.

Вправи для відпрацювання ударів по нерухомому м'ячу зовнішньою частиною підйому:

1. Гравець тримає м'яч у руках, потім випускає перед собою і до зіткнення його з землею направляє внутрішньою частиною підйому поверненої всередину стопи партнеру, що стоїть у 5-7 м.

 2. Гравець кидає м'яч перед собою і після відскоку його від землі передає партнеру, що стоїть у 5-7 м.

 3. Те саме, але удар по м'ячу завдається в момент зіткнення м'яча з ґрунтом.

4. Удар по нерухомому м'ячу після одного стрибкового кроку лівою та правою ногою.

 5. Удар по нерухомому м'ячу після 3-4 кроків розбігу лівою та правою ногою. 6. Удар по воротах з 10-12 м, подача кутового з правого боку правою ногою, з лівого боку - лівою ногою.

Ведення м'яча внутрішньою та зовнішньою частиною підйому по прямій та колу в повільному темпі — основні способи ведення у футболі. Вони дозволяють виконувати переміщення по прямій, по дузі, зі зміною напрямку. Під час ведення внутрішньої та зовнішньої частиною підйому гравець б’є по м'ячу тією ж частиною стопи, якою виконувались відповідні удари. Ведучи м'яч внутрішньою частиною підйому, гравець повертає носок і коліно ноги трохи назовні. Для ведення зовнішньою частиною підйому стопа і коліно повертаються всередину. Використовуючи названі способи ведення, можна пересуватися по прямій та колу. У першому випадку удар наноситься в центр м'яча, у другому - по тій його частині, яка далі від опорної ноги.

Вправи для відпрацювання ведення м'яча внутрішньою та зовнішньою частиною підйому:

 1. Ведення м'яча спочатку внутрішньою частиною підйому, потім зовнішньою по прямій у ритмі кроку, торкаючись м'яча під час кожного кроку.

2. Те саме по колу.

3. Вправи 1 і 2, але у темпі повільного бігу.

 4. Ведення м'яча в темпі повільного бігу по малому колу, обводячи стійки або гравців, що стоять.

5. Ведення м'яча по вісімці внутрішньою частиною підйому.

З  5 класу вивчаючи тему «Футбол» проводяться двосторонні ігри. Під час ігор учням рекомендують насамперед застосовувати вже вивчені технічні прийоми. Учні грають на різних ігрових місцях. Виконують вони також функції воротаря. Тому, незважаючи на те, що стійка воротаря і ловіння м'ячів, що котяться і летять вивчаються пізніше, вчитель повинен познайомити учнів з цими прийомами вже у 5, 6 класах. Під час двосторонніх ігор вчитель робить учням зауваження щодо виконання технічних прийомів та грубих помилок.

За наявності в школі футбольного поля в обов'язково слід дотримуватись правил установки футбольних воріт, щоб вони були стійкими, не гойдалися, не падали при ударах м'ячем у бічні стійки і поперечину. Треба також забороняти учням виснути на перекладині, чіпляти на неї важкі предмети.

docx
Додано
28 листопада 2021
Переглядів
1295
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку