Методична розробка з навчальної дисципліни «Історія України» на тему: "Україна в роки Першої світової війни"

 

 

 

 

 

Методична розробка заняття

з використанням

мультимедійної презентації

з навчальної дисципліни

«Історія України» на тему:

 

Україна

 

 в роки Першої світової війни

 

 

 

 

Підготувала викладач

Загалевич В.Л.

 

 

 

 

 

Кам’янець – Подільський

Предмет:           Історія України                 

Тема заняття:   Україна в роки Першої світової війни

Вид заняття: проблемна лекція  з використанням   мультимедійної презентації

Мета заняття:

Навчальна охарактеризувати стан українських земель напередодні Першої світової війни, показати, що контроль за українськими землями мав надзвичайне значення для вирішення воєнного конфлікту в Центральній і Східній Європі, дати уявлення  про перебіг воєнних дій на українських землях у роки війни й окупаційну політику, яку здійснювали на цих землях Росія та Австро – Угорщина.

Виховна виховувати почуття  патріотизму, шанобливого ставлення до культурних надбань народів світу, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.

Забезпечуючі предмети: новітня історія України, релігієзнавство, історична географія.

Забезпечувані предмети: всесвітня історія, культурологія, мистецтвознавство, народознавство.

Наочність:     карта  «Перша світова війна (1914-1918 рр.)»,

Роздатковий матеріал:

 таблиця «Бойові дії Першої світової війни на українських            землях (1914-1917 рр)»;

 таблиця «Громадські організації в Наддніпрянській Україні» ;

 таблиця  «Бойовий шлях УСС».

Технічне забезпечення: мультимедійна презентація «Україна в роки                              Першої світової  війни».

Основна література:

• Бойко О.Д. Історія України. – Київ .: Академвидав, 2006. С. 308 -313.
• О.Субтельний Україна : історія. – Київ: Либідь, 1997. С. 296-310.
• Історія України / за ред. В. А. Смолія. – Київ: Альтернативи, 1997. С. 177-184.

Додаткова література:

• Довідник з історії України / За заг. ред. І.Пілдкови і Р.Шуста. К, 2001 С.565-566.
• Новітня історія України (1990-2000):Підручник/ А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусєв. Київ: Вища школа, 2000 С. 177-184.
• Петровський В. В. , Радченко Л. О.  Семенко В. І. історія України: неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі.- Х.: школа, 2007. С. 257-261.
• Гісем О.В. , Мартинюк О.О. Ысторыя Украъни. 10 клас. Розробки уроків. Харкыв: Веста: Ранок, 2007. 336 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організаційний момент

•                     Привітання
•                     Перевірка наявності студентів на занятті (допускна система)
•                     Перевірка готовності студентів до заняття

2.Актуалізація опорних знань студентів

Слово викладача

Вивчаючи курс «Всесвітньої історії», ви опрацьовували тему «Перша світова війна», тому давайте пригадаємо основні моменти даної  історичної події

Прийом «мозковий штурм»

1. Коли виникли Антанта і Троїстий союз?

2. З якою метою були  створені  ці  воєнно-політичні  блоки?  Які  держави  входили  до  них?

3.Наближала чи віддаляла  Перша світова війна перспективу відродження Української держави?

3. Повідомлення теми, мети заняття

Слово викладача 

Демонстрація  слайду №1

 

 

4.Мотивація навчальної діяльності студентів

Слово викладача 

 Вивчення даної теми є необхідним для того, щоб розширити світогляд студентів, простежити історичні традиції політичної думки показати, що війна не тільки дала поштовх до зростання української національної свідомості, але й призвела до розколу національного руху, розвинути почуття інтересу й поваги до історичного минулого своєї держави.

 

Проблемне запитання:

 

«Чи можна стверджувати, що Перша світова війна створила умови для розгортання українського національно-визвольного руху?»

 

Демонстрація  слайду №2

 

5.Вивчення нового матеріалу за планом:

 

Демонстрація  слайду №3

 

Проблемна лекція  - візуалізація

1.Українські землі напередодні Першої світової війни. Україна в планах воюючих держав

Бесіда за запитаннями:

1.  До складу яких держав входили українські етнічні землі на початку

ХХ ст.?

2.  Прослідкуйте по карті процес зростання територій імперій за рахунок українських етнічних земель. Зробіть висновки.

 

Демонстрація  слайду №4

Робота з картою

 

3.  Назвіть особливості, характерні для розвитку промисловості України в період індустріалізації кінця ХІХ – початку ХХ ст..

 

Слово викладача

Напередоднi Першої свiтової вiйни українськi землi продовжували залишатися у складi двох iмперiй — Росiйської та Австро-Угорської. Вони рiзнились за рiвнем економiчного й соцiального розвитку, освiти та культури, адмінiстративним устроєм. Обидвi iмперiї проводили iмперську полiтику, спрямовану на знищення нацiональної самобутностi населення й колонiальну експлуатацiю цих земель.

• Найбiльших утискiв у нацiональному вiдношеннi зазнавало українське населення пiд владою Росiйської iмперiї.
• Нацiональна полiтика австрiйського уряду, хоча й була м’якiшою, вела до розпалення українсько-польського конфлiкту в Галичинi. 

 

Економiчно бiльш розвинутими були українськi землi в складi Росiйської iмперiї, особливо Пiвдень i Схiд України. Донбас був вугледобувною й металургiйною базою Росiйської iмперiї. На той час добування вугiлля i виплавка металу були основними показниками могутностi країни.

• Так, у 1913 р. Донбас давав 70 % вугiлля, що видобувалось у Росiйськiй iмперiї. Уже в роки вiйни (1915—19 16 рр.) заводи, розташованi в Українi, давали 96,7 % прокату, 68 % — сортового металу, 99 % — двотаврових балок i швелерiв, 53 % — солi, 81 % — олова, 90 % — срiбла, 75 % — чавуну.

Крiм того, сiльське господарство давало 16 млн тонн товарного зерна. У той же час на українських землях у складi Австро-Угорської iмперiї промисловiсть була майже вiдсутньою. Єдинi галузi, що розвивалися, були лiсообробна, нафтодобувна, харчова. Селянство потерпало вiд малоземелля, i значна частка населення змушена була емiгрувати або вiдправлятися на заробiтки, як правило, за океан.

Проте, українськi землi, займаючи важливе геополiтичне становище й маючи значнi природнi ресурси, стали об’єктом зазiхань. На них претендували Росiя, Австро-Угорщина, Нiмеччина, Румунiя й Туреччина.

Росiя, яка на   мiжнароднiй     аренi           представляла         себе   у   ролi        захисника слов’янських народiв, прагнула завершити справу росiйських царiв — об’єднати всi землi Кивської Русi пiд своєю опiкою. У ходi вiйни вона намагалась оволодiти Галичиною, Буковиною, Закарпаттям. Загарбання цих земель переслiдувало мету придушити гнiздо мазепинства, яке поширювало свiй вплив на Надднiпрянську Україну. Усi плани росiйського генерального штабу вiстря наступу росiйської армiї спрямовували в Галичину.

Австро-Угорщина, у свою черту, зазiхала на Волинь i Подiлля. Напередоднi вiйни австрiйський iмператор обiцяв українським полiтичним дiячам, що на українських землях Австро-Угорщини й вiдторгнутих вiд Росії буде створено окрему адмiнiстративну одиницю iз широкими автономними правами пiд опiкою Австро-Угорщини.

Широкi плани щодо України розроблялись у Нiмеччинi, як з боку вiйськових, так i з боку промисловцiв i полiтикiв. Так, один з найвпливовiших нiмецьких промисловцiв Август Тiссен заявляв: «Росiя повинна вiддати нам прибалтiйськi провiнцiї, частину Польщi та донецький басейн з Одесою, Кримом i Приазов’ям...»

 

 У 1897 р. нiмецький публiцист Пауль Рорбах писав: «Хто володiє Києвом, той має ключ вiд Росії». Особливо привабливою Україна з її сировинними і продовольчими запасами стала для Нiмеччини на завершальному етапi вiйни, коли власнi ресурси були вичерпанi.

Демонстрація  слайду №5

 

Робота в групах

• Творче запитання на закріплення

           Поміркуйте чому контроль над українською територією мав       надзвичайне  значення для вирішення воєнного конфлікту в Центральній та Східній Європі?

•     Завдання

Заповніть таблицю «Плани ворогуючих держав щодо українських земель напередодні Першої світової війни»

 

Країна	Території, на які претендували
Росія
Австро-Угорщина
Німеччина

 

2. Воєннi дії на території України в 1914—1917 рр.

Бесіда за запитаннями:

 1. Коли почалася Перша світова війна?

2.Які країни, воєнно-політичні блоки були головними суперниками у війні?

3.Вкажіть причини Першої світової війни.

Демонстрація  слайду №6

4.Що стало приводом до Першої світової війни?

5.Пригадайте, якою за характером була Перша світова війна?

            Робота з картою   Демонстрація  слайду №7

Україна в роки Першої світової війни

 

Слово викладача

1 серпня 1914 р. в Європi вибухнула вiйна, яка в той час здобула назву «Велика», а згодом — Перша світова війна. Війна спалахнула мiж двома ворогуючими воєнно-політичними угрупованнями європейських держав: Антантою, до якої входили Англiя, Францiя, Росiя, та Троїстим союзом, до складу якого входили Нiмеччина, Австро-Угорщина та Італiя.

Пiд час вiйни склад учасникiв союзiв змiнився. Так, Троїстий союз став Четвертним, до нього приєдналися Туреччина та Болгарiя, проте, з нього вийшла Iталiя, що стала на бiк Антанти. Антанта збiльшила кiлькість своїх учасникiв до декiлька десяткiв. Кожне угруповання переслiдувало загарбницькi цiлi. Україна, як уже розглядалося, у цих планах посiдала важливе мiсце.

 

Не маючи власної держави, українцi були змушенi воювати за iнтереси тих держав, що їх поневолювали. Це обернулось колосальною трагедiєю для українського народу.

 

• Так, 3,5 млн українцiв, мобiлiзованих до росiйської армiї, були змушенi воювати проти 250 тис. українцiв з австро-угорської.
  Вiдразу пiсля початку вiйни українськi землi стали театром бойових дiй мiж російською армiєю та вiйськами австро-нiмецького блоку. Кордон мiж Росiйською iмперiєю та Австро-Угорщиною став лiнiєю фронту. Жодна з названих країн на початок першої свiтової війни не мала чiтких планiв щодо українських земель.

 

Для розгляду ходу бойових дій на українських землях можна використати таблицю «Бойові дії Першої світової війни на українських землях (1914-1917 рр)»

Робота студентів з роздатковим матеріалом

Таблиця «Бойові дії Першої світової війни на українських землях

 (1914-1917 рр)»

1914	Наступ австро-угорської армії на початку серпня в прикордонних боях було зупинено. 18 серпня розпочався успiшний наступ 8-ї росiйської армії пiд командування О. Брусилова, який перерiс у загальний наступ п’яти росiйських армій Пiвденно-Захiдного фронту. 23 серпня розгорiлась «Галицька битва», яка тривала до кiнця вересня, у результатi якої росiяни оволодiли Схiдною Галичиною, Пiвнiчною Буковиною i вийшли на Карпатські перевали. Австрійськi втрати складали 400 тис. убитими, пораненими i полоненими. Наприкiнцi осенi — зими точилася боротьба за Карпатськi перевали. Завдяки допомозі німецьких військ австро-угорська армiя завадила росіянам подолати перевали
1915	У лютому австрiйцi вибили росiян iз Чернiвцiв. У березні росiйськими вiйськами було взято фортецю Перемишль (у полон потрапили 120 тис. австрiйцiв). Це був останнiй успiх росiян у кампанії 1914-1915 рр. 2 травня прорив росiйського фронту нiмецькими вiйськами в районi Горлицi й Тарново. 22 червня австро-німецькi вiйська вступили у Львів. Швидкий вiдступ росiйських вiйськ, який завершився лише в жовтнi на лiнiї Кам’янець-Подiльський — Тернопiль — Кременець — Дубно. Утрати росiян складали 150 тис. убитими, 700 тис. пораненими, 900 тис. полоненими. Росiяни втратили завойованi Пiвнiчну Буковину й Схiдну Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину, Захiдну Волинь.
1916	22 травня розпочався наступ росiйських вiйськ Пiвденно-Захiдного фронту пiд командування генерала О. Брусилова (увiйшов в iсторiю як «Брусиловський прорив»). 25 травня росiяни взяли Луцьк, а 5 червня — Чернівцi, пiдiйшли до Львова. Росiйськi вiйська просунулися на 120 км вглиб по лiнiї фронту протяжнiстю 340 км, вiдвоювавши частково Захiдну Волинь, Схiдну Галичину  і Пiвнiчну Буковину. Втрати австро-угорської армії складали 1,5 млн осiб убитими, пораненими й полоненими.
1917	Червневий наступ росiйської армiї на львiвському напрямi завершився повним провалом i витiсненням росiйських вiйськ iз Галичини i Буковини. Стабiлiзацiя фронту до укладення Брест-Литовського миру.

Одночасно з опрацюванням таблиці, пояснення викладача супроводжується демонстрацією слайдів (№ 8-13)

Слайд № 8

Російські війська вступають до Львова в 1914 р.

1.     Як місто відреагувало на вступ російських військ у Львів у 1914 р.?
2.     Чому на вашу думку на вулиці так мало місцевих жителів?

Слайд № 9

Слайд № 10

Слайд №11

Слайд № 12

Олексій Брусилов

Слово викладача

Звернiть увагу! Перiодично на фронтах вiйна набувала рис позицiйної. Це було зумовлено тим, що засоби наступу в роки вiйни, як правило, поступалися засобам оборони. Наприклад: одна кулеметна рота (майже 100 осiб i до 10 кулеметiв) могла стримувати наступ цiлої дивiзiї (вiд 10—17 тис. осiб). А якщо позицiї були гарно укрiпленi та ешелонованi, то така оборона була майже неприступною. Але така ситуацiя була переважно на Захiдному фронтi вiйни. Проте на Схiдному фронтi Першої свiтової вiйни, який проходив i через українські землi, головними причинами перiодичного переходу до позицiйної вiйни було нестача сил через велику протяжнiсть фронту i вiдносно невисоку концентрацiю вiйськ або заздалегiдь продумана стратегiя.

Демонстрація  слайдів №13-14

            

Слово викладача

Цікаво знати!

Через два днi пiсля початку вiйни в Надднiпрянщинi було закрито єдину українську газету «Рада».

9 сiчня був зупинений вихiд усiх українських видань. Тiльки-но росiйськi вiйська зайняли Галичину й Буковину, почалося тотальне знищення всього українського. До складу окупацiйної адмiнiстрацiї увiйшли (як визнавав сам генерал-губернатор Галичини граф М.Бобринський) найгiршi елементи росiйської полiцiї. Росiйська окупацiйна влада закрила всю українську пресу (крiм москвофiльських видань), усi школи, полiтичнi, культурнi, освiтнi та економiчнi органiзації й установи.

Учителiв змушували вчити росiйську мову. Наказ генерал-губернатора вiд 30 вересня 1914 р. заборонив продавати в книгарнях, брати в бiблiотеках українськi книги. Коли цi заходи не допомагали, вийшов iнший указ: українськi книги конфiсковувати й знищувати.

Українську мову заборонили вживати в адмiнiстрації, судi й взагалi в усiх громадських органiзацiях. Православ’я проголосили домiнуючою релiгiєю. Українських уніатських священикiв вивезли вглиб Росії, надсилаючи на їхнє мiсце російських православних священникiв. Росiяни масово заарештовували українських громадсько-культурних діячiв, бiльшiсть яких вивозили до Росiї. Слiдом за митрополитом А.Шептицьким заслали таких українських дiячiв, як д-р Боцян, К. Малицька, д-р Британ,   д-р М. Заячкiвський, Ю. Балицький, д-р В. Охримонич, К.Панькiвський, професор І. Свенціцький, д-р С. Федак, д-р М. Шухевич, посол Т Бабiв..

 

            Творчi завдання:

1.          Вiдомий український громадський дiяч та iсторик Д. Дорошенко назвав окупацiйну полiтику росiйської влади в Галичинi «трiумфом росiйського нацiоналiзму», а росiйський полiтик О. Мiлюков —«європейським скандалом».. Чи відповiдала реалiям така оцiнка подiй?

2) Чому одним з об’єктiв репресивної полiтики росiян у Галичинi стала греко-католицька церква?

 

3. Український національний рух опору в роки  Першої світової війни   

Творче запитання 

•          Як противники у Першій світовій війні враховували прагнення  українських  національних  партій  до  відродження  української  державності?

      Слово викладача                                

Воєнне протистояння двох iмперiй — Росiї та Австро-Угорщини, що супроводжувалося масовими репресiями проти українцiв, розкололо нацiонально свiдоме українство. Розкол вiдбувся як мiж українцями воюючих сторiн, так i в межах Росiйської та Австро-Угорської iмперiй — на прибiчникiв i противникiв вiйни. Найбiльш органiзованим виявилося українство Галичини.

Відверто проавстрiйську позицію зайняла утворена в серпні 1914 р. у Львовi Головна Українська Рада (ГУР), що являла собою мiжпартiйний блок, до складу якого входили представкики всiх українських партiй Галичини. Очолив її К. Левицьккй. ГУР звернулась до українського народу з Манiфестом, у якому зокрема зазначалось: «Ненаситнiсть царської iмперiї загрожує також нашому нацiональному життю... яке знайшло захист у конституцiйному ладi австрiйської держави... Нехай українське громадянство вiддасть усi свої матерiальнi й моральнi сили на те, щоб iсторичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської iмперiї зiйде сонце визволеної Украiни».

Робота з ЛСС  «ГУР»

Демонстрація слайду № 15

 

Слово викладача                                

У травнi 1915 р. у Вiднi Головна Українська Рада реорганiзувалася в Загальну Українську Раду (ЗУР), яка була єдиним і найвищим представницьким органом українського народу Східної Галичини.

До ЗУР увiйшли представники Союзу Визволення України.

Рада домагалася вiд австрiйського уряду запровадження укранської адмiнiстрацiї й шкiл у приєднаних районах Холмщини та Волинi, згоди на подiл Галичини на українську та польську частини та утворення Українського унiверситету у Львовi.

Нiмецька та австро-угорська влада не пiдтримали iдеї незалежної України, але задовольнили низку другорядних вимог, зокрема, про органiзацiю окремих таборiв для вiйськовополонених українцiв. У таборах засновували школи, бiблiотеки, церкви, якi активно займалися вихованням української нацiональної самосвiдомостi, непримиренної ненавистi до Росiйськоi імперї як поневолювачки й гнобительки українського народу.

Згодом iз українських полонених у Німеччинi було створено двi дивiзії — «синьожупанну» і «сiрожупанну», названі так за кольором їхньої форми.

5 листопада 1916 р. австро-угорський і нiмецький уряди проголосили утворення самостiйного польського королiвства, що складалося з польських земель, якi входили до складу Росiйської iмперiї.

На знак протесту Загальна Українська Рада склала свої повноваження. Керiвна роль у нацiональному громадському життi перейшла до українського парламентського представництва в iмперському парламентi, що iснувало на правах клубу. Його головою став Юлiан Романчук, заступниками — Євген Петрушевич i Левко Бачинський.

Паралельно з ГУР полiтичнi емiгранти зi Схiдної України заснували у Львовi Союз Визволення України (СВУ), проголосивши його безпартiйною громадською органiзацiєю.

 Органiзаторами СВУ були колишнi дiячi УСДРП — Андрiй Жук, Володимир Дорошенко, Дмитро Донцов — та Української соцiал-демократичної спiлки (Спiлки) Мар’ян Малиневський (Васок) та Олександр Скоропис – Йолтуховський.

Демонстрація слайду № 16

У жовтнi 1914 р. СВУ видав програму «Наша платформа», згiдно з якою головна мета Союзу полягала у створеннi самостiйної Української держави з конституцiйно-монархiчною формою правлiння. СВУ головну ставку робив на Австро-Угорщину, нiмецьку армiю, бажав поразки Росiї у вiйнi.
       СВУ мав своїх повноважних представникiв у Берлiнi, Софiї, Стамбулi, Римi, Стокгольмi, Осло. Поставивши перед собою завдавня формувати навколо СВУ коалiцiю непримиренних ворогiв Росiйської iмперiї, цi представники вступали у вiдкритi чи таємнi переговори як з офiцiйними державними урядовцями, так i з росiйськими полiтичними емiгрантами, в основному, з дiячами обох фракцiй РСДРП — бiльшовиками та меншовиками. Але досягти згоди не завжди вдавалося.

• Дiячi СВУ, що входили до УСДРП, «Спiлки», та соцiал-демократи Буковини та Галичини 1915 р. у столицi Болгарiї — Софiї почали видавати україномовну газету «Робiтничий прапор». Велику агiтацiйно-пропагандистську роботу розгорнув СВУ у таборах вiйськовополонених.
• На грошi, наданi урядами Нiмеччини та Австро-Угорщиви, СВУ, який перебрався зi Львова до Вiдня, а потiм до Берлiна, здiйснював велику пропагандистську дiяльнiсть. Його дiячi виступали з лекцiями i доповiдями не тiльки в Австро-Угорщинi, а й у Нiмеччинi, Болгарiї, друкували статтi.

• Але головним їх досягненням було налагодження регулярного видання українською, нiмецькою, болгарською, турецькою, румунською, чеською, хорватською, iталiйською, шведською мовами багатьох десяткiв науково-пулярних брошур з iсторичного минулого та сучасного України. Серед друкованих видань СВУ були: Кобзар Т. Г. Шевченка, працi корифеїв української iсторiографii М. Костомарова, В. Антоновича, Ф. Вовка, вченого-географа С. Рудницького, публiциста М. Лозинського, письменника Б. Лепкого. Було надруковано також низку праць М. Грушевського, хоч сам вiн ставився до СВУ неприхильно.
• Допомога, що надавалась державами Четвертного союзу, зараховувалася як державний борг майбутньої самостiйної України. У червнi 1918р. СВУ припинив свою дiяльність. Iсторичною заслугою СВУ було, насамперед, те, що вiн першим серед українських органiзацiй проголосив своєю метою утворення самостiйної української держави.

Демонстрація слайду №17

 

        Слово викладача                                

 

На вiдміну вiд західноукраїнських земель, у Наддніпрянщині український рух не набув чiткої згуртованостi й організацiйного оформлення. У рiзних містах існували розрiзнені органiзації, які намагалися легалізувати свою роботу через всілякі громадські організації допомоги армiї та фронту. До того ж вони стояли іноді на діаметрально протилежних позиціях щодо політичних питань. На початку війни емiгранти-москвофiли з Галичини органiзували в Києвi «Карпато-русский освободительний комитет». Вiн закликав галичан вiтати росiйську армiю як визволительку, допомагав органiзовувати владнi структури пiд час окупації Галичини.

Проавстрiйськi та пронiмецькi настрої СВУ не знайшли вiдгуку у Схiднiй Українi. Представники всiх нацiональних меншин у думi висловили лояльнiсть до росiйського уряду. У зв’язку з тим, що українцi не мали свого представництва в думi, редактор журналу «Украинская жизнь», який виходив у Москвi, Симон Петлюра видав декларацiю iз закликом до українцiв чесно виконувати свiй обов’язок перед росiйською державою.

ТУП зайняло очiкувальну позицiю, не ставши на платформу Петлюри чи СВУ. Але навiть лояльнiсть українських дiячiв до росiйського самодержавства не пом’якшувала його у питаннях зовнiшньої полiтики С. Петлюра закликав орiєнтуватися на Антанту.

 

Робота в групах

Робота   з таблицею

«Громадські організації в Наддніпрянській Україні»

 

Назва	Характеристика
Комiтет Всеросiйського союзу мiст при Пiвденно - Захiдному фронтi	Очолив вiдомий меценат барон Ф. Штейнгель. Основна дiяльнiсть була спрямована на допомогу бiженцям iз Галичини для органiзації їх життя на нових районах, створення українських шкiл, лiкарень
Земський союз	Допомога всiм постраждалим у результатi вiйни. Органiзацiя медичної допомоги пораненим та їхня реабiлiтацiя
Товариство допомоги населенню Пiвдня Росії, що постраждало вiд воєнних дiй	Допомога жертвам росiйської окупації захiдноукраїнських земель: арештантам, депортованим, заручникам, бiженцям

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Українськi Сiчовi стрiльцi. Українські збройнi формування в роки Першої свiтової війни

Слово викладача                 

               З інiціативи ГУР у 1914 р. було сформовано легiон Українських Сiчових стрiльців (УСС). Запис проводився на цiлком добровiльних засадах. Основний контингент становили молодi вихованцi воєнізованих українських органiзацiй: громадянської «Сокіл», пожежної    «Січ», учнівсько-шкільної (бойскаутської) «Пласт».

 У травнi 1900 р. за iнiцiативою К. Трильовського у с. Завалля Снятинського повiту було утворено перше товариство  «Сiч», яке через козацьке виховання прищеплювало молодi любов до військової справи. У 1908 р. утворено Крайовий Сiчовий Комiтет, а 1 грудня 1912 р. у Львовi створено Український Сiчовий Союз.

На 1914р. рух сiчовикiв об’єднував понад 74 тисячi юнакiв iз Галичин та Буковини. Бажаючих вступити в УСС виявилось 28 тис. осiб.

Австрiйський уряд, стурбований лояльнiстю такого великого нацiонально свiдомого вiйськового формування, зарахував до УСС лише 2,5 тис. осiб, озброїли їх рушницями, знятими з озброєння у 1888 р.

Стрiмкий наступ росiян примусив добровольцiв на початку вересня перевезти за Карпати, де вони розмiстилися поблизу Мукачева  (с. Страбiчово). Тут було утворено три стрiлецькi куренi. Першим начальником Легiону став Михайло Галущинський.

 

 

 

 

 

 

 

Демонстрація слайдів № 18-19

 

 Робота з документом

 «Через Легіон Січових стрільців, що в сучасній європейській війні бере активну участь і під нашим національним стягом веде криваву боротьбу проти найбільшого ворога, входимо поміж воюючі європейські народи на рівних обов’язках і рівних правах.»

УСС має бути особливим відділом, який мав би виконувати військово-політичні завдання (К.Левицький)

«Зібрані добровольці менше прикладаються до військових вправ, бо їх більше займають думки про політичну пропаганду, до котрої мається їх ужити» (К.Левицький)

 

Запитання до документа

• Із якою метою створювався легіон УСС з точки зору українських діячів?
• Наскільки обґрунтованими були надії українських діячів?
• Чи виконав УСС мету, яка перед ним ставилася?

 

Слово викладача                                

Першi бої легiонери дали 27—28 вересня 1914 р. пiд Ужоцьким перевалом. У жовтнi УСС були роздiленi на три групи, якi вели бої бiля Борислава, Сколе. Наприкiнцi 1914 — на початку 1915 р. стрiльцi здiйснювали охорону Карпатських перевалiв. Навесні 1915 р. австрiйське командування кинуло УСС проти наступаючих росiйських вiйськ у Карпатах. У боях на горi Макiвка (29 квiтня — 2 травня 1915 р.) стрiльцi втратили 42 особи вбитими, 76 — пораненими, 35 — полоненими, у травнi легiон УСС брав участь у боях пiд Болеховим. 27 червня чотири сотнi УСС увiрвалися до Галича.

У липнi 1915 р. було утворено 1-й полк УСС (1700 осiб, ще 500 стрiльцiв перебувало в резервi) пiд командуванням полковника Грицька Коссака. У листопадi в боях пiд Бережанами полк зазнав величезних втрат і був направлений на переформування в тил.

На початку травня 1916 р. полк УСС, яким на той час командував Антiн Варивода, знову перебував на фронтi. Особливо запеклими були бої у серпнi—вереснi пiд Бережанами на Тернопiльщинi.

 

Демонстрація слайду № 20

 

Гора Лисоня стала мiсцем геройської слави i важких втрат: до 1000 стрiльцiв потрапило в полон. Пiзнiше з полонених було сформовано полк Сiчових стрiльцiв, а зтодом корпус, який брав участь у подiях визвольних змагань (1917—1919 рр.) у Надднiпрянськiй Українi, як найбiльш боєздатна частина Армiї УНР.

Залишки воякiв УСС були переведенi на Волинь, де їх зобов’язали допомагати австрiйськiй окупацiйнiй владi поповнювати австрiйську армiю рекрутами з мiсцевого населення. Користуючись цим, сiчовi стрiльцi вiдразу зосередились на освiтнiй роботi, органiзувавши 46 початкових шкiл, у яких працювали вчителями. Пiсля переформування у лютому 1917 р. сiчовики повернулися на фронт пiд м. Бережани. У червнi знову брали участь у важких боях і понесли великi втрати.

У березнi—жовтнi 1918 р. полк УСС пiд командуванням О. Микитки, згiдно з умовами Берестейського миру 1918 р., у складi австро-угорської армiї здiйснив похiд у Надднiпрянську Україну (Жмеринка — Херсон — Олександрiвськ). Плани австрійського двору на створення окремого Руського королiвства зумовили те, що на чолi полку було поставлено сина австрiйського ерцгерцога Стефана — Вiльгельма Габсбурга, який вивчив українську мову і навiть писав нею вiршi (українцi називали його Василь Вишиваний, пiсля другої свiтової вiйни 1948 р. вiн був захоплений у Вiднi радянськими спецслужбами та невдовзi загинув у таборах НКВС СРСР). На початку жовтня 1918 р. полк було переведено на Буковину, у Чернiвцi.

• Пiсля проголошення ЗУНР у листопадi 1918 р. полк передислоковано до Львова, де вiн став ядром Галицької армiї. УСС на початку свого iснування був добровольчим формуванням і за задумами дiячiв українського нацiонально-визвольного руху мав виконувати бiльш агiтацiйну роботу анiж функцiю вiйськових, засвiдчуючи лояльнiсть українства перед австрiйською короною. Проте згодом, у 1915 р., легiон реформується у полк i стає регулярною частиною австрiйської армії.

Ставленя австрiйського командування до легiону, а згодом до полку було неоднозначне. Так, коли воєннi потреби вимагали стiйкостi й вiдваги, сiчовикiв нагороджували та вiдзначали. Полк вiдвiдав навiть сам iмператор. Проте у часи затишшя ставилися всiлякi перепони. І коли на горi Лисонi полк було розбито, австрiйське командування зiтхнуло з полегшенням. Згодом усуси знову знадобилися, пiдроздiли стрiльцiв були вiдновленi, але вони вже не становили єдиної великої бойової одиницi.

 

Робота з роздатковим матеріалом -  таблиця «Бойовий шлях УСС»

Бойовий шлях Українських Січових Стрільців (УСС)

 

Дата	Подія
Кінець серпня 1914 р.	формування першої (Д. Вітовський) і другої (Е. Коник) сотні у Львові.
30 серпня 1914 р.	Передислокація легіону УСС до Стрия.
3 вересня 1914 р.	Складення січовиками присяги.
27-28 вересня 1914 р. Вересень 1914 р .	Перші бої січовиків на Ужоцькому і Верецькому перевалах.
Жовтень 1914 р.	Участь УСС у контрнаступі австрійських військ.
Грудень 1914 р.-січень 1915 р.	Охоронно-розвідувальна служба на Карпатських перевалах.
Січень 1915 р	Участь УСС в австронімецькому наступі в Карпатах.
29 квітня -2 травня 1915 р.	Бій за г.Маківка.
30травня -1 червня 1915 р.	Бої під Болеховом.
17 серпня 1916 р.	Поразка полку УСС під Полуторами, стрільці не стримали російського наступу.
Вересень 1916 р.	Розгром УСС під Бережанами (г. Лисоня).Із полку залишилося 150 осіб .
Вересень 1916-лютий 1917 р.	Період реформування і поповнення підрозділів стрільців. Культурно-освітня діяльність стрільців на Волині.

 

 

Історична задача

 

Соціальний склад Легіону УСС був таким: 60% січових стрільців належали до інтелігенції, академічна та шкільна молодь, кандидати адвокатури, учителі шкіл та гімназій); 20% - робітнича молодь, 15 % - селянська молодь і 5% - сини дрібних власників. Неписьменних січовиків було лише 10, 1 %.Чим можна пояснити такий соціальний склад Легіону УСС? Як це вплинуло на його бойовий шлях?

 

Наслідки Першої світової війни

Бесіда за запитаннями:

 

• Назвіть наслідки Першої світової війни
• Визначте негативні наслідки ПСВ
• Чи могли бути позитивні наслідки війни? Якщо так то доведіть свою точку зору

Слово викладача                                

Негативнi наслiдки

•        Розорення захiдноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових i господарських будiвель, майже 2 тис. пiдприємств, на третину скоротився видобуток нафти. Поголiв’я худоби скоротилося на половину).
•        Значнi людськi втрати (загинуло понад 500 тис. осiб).
•        — На територiї України перебувало 50 % дiючої росiйської армії (3,5 млн осiб), а також 400 тис. осiб — у тилових гарнiзонах, утримання якої здійснювалося за рахунок мiсцевих ресурсiв.
•        Поява проблеми бiженцiв, депортовавих, перемiщених.
•        Загальнi витрати Росії на вiйну складали 41 млрд руб.
•        Iнфляцiя (цiни зросли у 4—8 разiв).
•        Падiння виробництва, кризовий стан економiки (на початок 1917 р. порiвняно з 1913 р. у Надднiпрянщинi скоротився видобуток залізної руди на 46 %, марганцевої — на 29 %, виплавка чавуву – на 32 %, сталі — на 33 %. Зростала залежнiсть промисловостi вiд iноземного капiталу.
•        диспропорцiї у розвитку промисловостi (швидке зростання галузей воєнного виробництва, занепад цивiльного виробництва).
•        Скорочення посiвних площ (на 1,880 млн десятин), зменшення збору зернових (на 200 млн пудiв), скорочення виробництва цукру (iз 85 млн пудiв у 1913 до 50 млн пудiв у 1917 р.); загострення продовольчої проблеми у мiстах, поява черг.
•        Скорочення працездатного населения на селі (у 1917 р. залишилось 38,7 % працездатного чоловічого населення). 
•      Загострення соцiальних проблем. Збої у роботi транспорту.
•      Посилення страйкової боротьби робітникiв (1914 р. — 30 тис. учасників, 1915 р. — 50 тис., 1916 р. — 200 тис.) i виступiв селян (протягом 1914—1916 рр. — 160 тис. учасникiв).

Позитивнi наслiдки

• Зростання національної самосвідомості населення.
• Створення українських збройних формувань, набутття воєнного досвіду.
• Пiдняття «українського питання» на мiжнародному рiвнi.

Перша свiтова вiйна стала трагедiєю для українського народу, який був втягнутий у неї проти його волi. Займаючи вигiдне геополiтичне становище, українськi землi стали об’єктом зазiхань ворогуючих сторiн. Бойовi дії на територiї України призвели до спустошення її захiдних регiонiв. Вiйська Росії та австро-нiмецького блоку проводили в роки вiйни на українських землях вiдверто загарбницьку полiтику.

 

Демонстрація слайду № 21

 

 

Питання для дискусії

• Чому саме Перша світова війна сприяла визріванню умов для здобуття Україною незалежності

• Позиція яких українських політичних сил стосовно Першої світової війни виявилася, на вашу думку, перспективною? Свою думку обґрунтуйте
• Чи можна стверджувати, що УСС – перша в ХХ ст. українська військова частина? Аргументуйте свою відповідь
• Визначте історичну роль УСС
• Як ви вважаєте, чому серед 250 тис. українців, мобілізованих до лав австро-угорської армії , за роки війни майже не було дезертирів?
• Чому з початком Першої світової війни не створила у своїй армії український підрозділ, подібний до УСС?

 

6.Узагальнення і систематизація знань

Прийом «незакінчене речення»

1.Бойові дії на українських землях почалися в роки Першої світової війни у…?

2. На українські землі зазіхали такі країни:…..?

3. Основними битвами на українських землях в роки війни можна назвати…

4.Політику Росії на українських землях у роки війни можна охарактеризувати  як…

5.Що зумовило поразку росіян у 1915 р.?

6 Війна носила … характер?

7. Причинами Першої світової війни були….

8 «Позиційна війна» - це……

 

Вирішення історичних задач:  

 Прийом «займи позицію»

•   Чому Росія  з початком Першої світової війни не створила у своїй армії український підрозділ, подібний до УСС?

•   Чому український рух на західноукраїнських землях у роки війни зайняв відверто проавстрійську позицію?
•   Більшість країн Троїстого (Четвертного союзу) планували захопити ту чи іншу частину України. Чому ж вони підтримували діяльність СВУ, що виступала за самостійність України?
•   У роки війни відбувається відродження українського руху в Наддніпрянській Україні. Чим це було зумовлено?
•   Чи завершилася для українців Перша світова війна в 1917 р.?

 

Вирішення проблемного запитання та його колективне обговорення :«Чи можна стверджувати, що Перша світова війна створила умови для розгортання українського національно-визвольного руху?»

7.Підсумки заняття

Таким чином, у 1914 р. українські землі стали ареною жорстоких бойових дій. Населення Галичини зазнавало репресій і масових депортацій. У 1915-1917 р. на українських землях тривали воєнні дії. У цей період відзначився своєю мужністю і героїзмом Легіон УСС. На кінець 1916 - початку 1917 р. в усій країні, в тому числі в Україні, назрівала революційна криза. Російська імперія наближалась до революції.

8.Домашнє завдання

Опрацювати текст  підручників

• Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав, 2006.– С. 308 -313.
• О.Субтельний Україна : історія. – К. : Либідь, 1997. – С. 296-310.
• Історія України / за ред. В. А. Смолія. – К., Альтернативи, 1997. – С. 177-184.

Підготувати повідомлення на тему «Українські Січові Стрільці»