Методична розробка

Тема: Вивчення ознак платності українських банкнот

План:

1.     Історія  виникненя українських грошей

2.     Ознаки платності українських  банкнот

3. Правила обміну «зношених купюр»

4.     Цікаві факти про гривню

1.     Історія українських грошей

 

Історія українських грошей бере свій початок з часів Київської Русі. Назва „гривня” походить від прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на „загривку”). Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю.

 

З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані „київські” гривни, які мали шестикутну форму і важили 150г. срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й „новгородські гривни”. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240г. Перехідною від „київської” до „новгородської” була „чернігівська” гривна, за формою дуже близька до „київської”, а за вагою — до „новгородської”. Але найцікавіша форма у „волзької” гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і „татарські гривні”, що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.

 

Невдовзі після хрещення Володимиром Русі, розпочалося монетне карбування. Так, Володимир Святославич Великий (980–1015) випускав т.зв. „златники” та „срібляники” — золоті та срібні монети, на лицевому боці яких розміщено зображення князя з усіма регаліями, а на зворотньому — княжий герб — тризуб.

Певні зміни у житті гривни виникли у XIII ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою „гривна” почала вживатися назва „рубль”. Рублі були частинами гривні. Назва „рубль” пішла від слова „рубить”, тому що прут серебра вагою в гривню розрубувався на чотири частини, які і називалися рублями. Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва — „карбованець”) стає символом російської, а потім і радянської монетної системи.

            Першим грошовим знаком Української Народної Республіки 19 грудня 1917 року став карбованець, художником якого був Георгій Нарбут. Вважається, що саме завдяки йому було відновлено пам'ять нашому давньому символу Тризубу, який використовував ще Володимир як символ роду Рюриковичів, і  який згодом став Державним Гербом України. Тоді Нарбут використовував Тризуб при оформленні банкнот. Але вже 1 березня 1918 року замість карбованців було введено гривню. Перші гривні (номінали 2,10, 100, 500, 1000, 2000) друкували в Берліні. Гривня дорівнювала 1/2 карбованця і ділилася на 100 шагів. В обігу перебували грошові знаки вартістю 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців, а також 2, 5, 100, 500, 1000 і 2000 гривень.

Розмінна монета — шаги, випускались у вигляді поштових марок, номінальною вартістю 10, 20, 30, 40 та 50 шагів за гетьманату П.Скоропадського.
     У квітні 1918 року Павло Скоропадський знову ввів карбованці. 

 

 

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

 

      

 

Під час німецької окупації України у м.Рівному діяв німецький банк „Україна”. Окупаційними грошима на території України служили карбованці Рейхскомісаріату, які перебували в обігу лише на окупованій Рейхом території України паралельно з рейхста окупаційними марками.

 

Історія грошей незалежної України починається в 1991 році з відривних купонів. Після розпаду СРСР Україна залишилася з рублями – грошима вже неіснуючої держави, емісія яких перейшла до Російської Федерації. З вересня 1991 року Центральний банк РФ перестав постачати в Україну готівкові рублі і молода незалежна держава, крім низки економічних проблем, постала перед проблемою відсутності власної грошової одиниці. У січні 1992 року паралельно з рублем в обіг було випущено тимчасову (як планувалося, на 4-6 місяців), грошову одиницю – купоно-карбованець багаторазового використання. Який, втім, перебував в обігу до вересня 1996 року до введення гривні, заповнивши до квітня 1992 року весь готівковий оборот, витіснивши рубль.

   Відповідно до Указу Президента України "Про грошову реформу", грошова реформа проводилась з 2 по 16 вересня 1996 року. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, яка обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців.

У 1992 році перші зразки української гривні були виготовлені в Канаді компанією Canadian Bank Note Company (105 контейнерів номіналом до 20 гривень) та британською компанією De La Rue plc, яка розміщувалася на Мальті (номіналами 50, 100 та 200 гривень) за ескізами В. І. Лопати за участю Бориса Максимова. Для виготовлення купюр була використана комбінована техніка - гравюра на сталі і літографія.

У 1994 році на банкнотній фабриці Національного банку України була введена у дію перша лінія по виготовленню банкнот, де їх виготовляють до сьогодні. Банкнотна фабрика відрита у 1994 році, розташована у м.Києві. Монетний двір був заснований у 1998 році. Тоді ж Національний банк України отримав власну виробничу базу з виготовлення монет масового обігу, пам'ятних і ювілейних монет, нагородної продукції.

2. Ознаки платності українських  банкнот

 

2. Ознаки платності українських  банкнот

Зовнішній вигляд банкнота номіналом 50 українських гривень з розташуванням ступенів захисту (аверс):

Зовнішній вигляд банкнота номіналом 50 українських гривень з розташуванням ступенів захисту (реверс):

 

 

1. Ступені захисту української гривні - водяний знак, який повторює портрет, розташований на аверсі банкнота, а також включає в себе номінал банкноти. Розташований в центральній частині на лівій стороні аверсу банкноти. Видно при огляді банкнота проти світла.

 

2. Ступені захисту української гривні - рельєфна друк. Графічні елементи на аверсі банкноти, які виконані спеціальним методом друку, при якому фарба виступає над поверхнею паперу і створює шорсткість, яка відчувається на дотик: а) тактильний знак для визначення номіналу для людей зі слабким зором; б) портрет; в) написи; г) геометричні елементи..

 

 

2. Ступені захисту української гривні - прихований текст. На кожній банкноті є прихований текст у вигляді цифрового позначення номіналу. Текст видно при огляді банкноти під гострим кутом зору до джерела світла.

 

5. Ступені захисту української гривні - безперервна полімерна захисна нитка, повністю занурена в товщу паперу. На ній розміщені прозорі зображення в прямому та перевернутому вигляді: «50 ГРН», тризуб і цифрове позначення номіналу "50". Стрічка має код для визначення детекторами справжності і номіналу банкнот.

 

 

 

5. Ступені захисту української гривні - оптично змінна фарба. При огляді банкнота під різними кутами цифрове позначення номіналу змінює свій колір: малиново-фіолетовий - під час розглядання цифр «50» перпендикулярно поверхні зображення; оливково-зелений - під час розглядання їх під гострим кутом.

 

 

 

 

 

 

 

6. Ступені захисту української гривні - сполучається зображення. Це ступінь захисту розташована з обох боків банкноти. При огляді банкнота проти світла з лицьового боку проглядається буква «У».

 

7. Ступені захисту української гривні - орловський друк. Вид спеціального друку, який утворює зображення, виконані фарбами різного кольору з різкою зміною одного кольору на інший без розривів і зміщень графічних елементів цих зображень (ліній, площин).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.          Правила обміну «зношених купюр»

 

По-перше, слід з’ясувати, які банкноти вважаються зношеними. Так, відповідно до пункту 4 розділу 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України» № 422 від 23.10.2013 (далі – Правила), зношені банкноти – банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:
потертості, часткову втрату фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрату папером жорсткості;

загальне або локальні забруднення, плями та написи (уключаючи видимі в ультрафіолетових променях), площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм-2, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей);

відбитки штампів, площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм-2, уключаючи видимі в ультрафіолетових променях, крім штампів про погашення;

надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, у тому числі склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою завширшки не більше ніж 10 мм у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;

отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм-2.

При цьому фізичні та юридичні особи зобов’язані без будь-яких обмежень приймати зношені банкноти за всіма видами платежів та для переказів, а банки, крім того, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для обміну на придатні до обігу банкноти.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Національний банк України» зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни. Також згідно з пунктом 7 розділу 2 Правил банки зобов’язані без будь-яких обмежень приймати від фізичних та юридичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів банкноти з ознаками значного зношення або пошкодження, які не мають ознак підроблення та які:
зберегли цілу частину площею не менше ніж 55 % своєї початкової площі; розірвані (розрізані) на дві частини, на яких збереглись обидва однакові номери та серія, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55 % початкової площі банкноти.

Тобто, якщо ви маєте пошкоджені або зношені банкноти ви маєте право звернутись до будь-якого відділення банку та обміняти їх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Цікаві факти про гривню

Факти про банкноти

1. Мало хто знає, чому купюру назвали саме «гривня». Вважається, що ця назва походить від назви, яка приліпилася до металевої прикраси. Вона нагадувало обруч або медальйон на ланцюгу. Дуже давно подібну прикрасу надягали на шию.
2. У 1996 році, в період з 2 по 16 вересня, в Україні відбулася грошова реформа. Саме тоді гривня стала єдиним законним способом здійснення платежів в Україні.
3. Перші партії купюр зразка 1992 року були виготовлені на території Канади. Зразка ж 1994 року друкувалися у Великобританії.
4. У наш час купюри друкують на спеціальній фабриці, яка належить Національному банку України. Її відкрили в 1994 році, оскільки необхідно було перенести виготовлення банкнот на власну територію.
5. Василь Лопата та Борис Максимов - це художники, які в 1991-1992 роках брали участь у розробці дизайну банкнот валюти нашої країни.
6. Протягом 20-ти років папір, що використовувався для виготовлення купюр, робили з бавовни. Однак цього року для створення грошей вирішили використовувати матеріал з волокнами льону, яких в складі паперу до 20%.
7. У системі захисту сучасної гривні приблизно 20 елементів, які не дозволять підробити банкноти. Такі запобіжні заходи можна порівняти із захистом, який використовується для виготовлення євро.
8. Кількість підроблених банкнот наразі мізерно мала. Зазвичай це купюри номіналом від 50, 100 і 200 гривень.
9. У грошовому обігу зараз знаходиться 9 номіналів купюр.
10. В обороті переважають купюри, номінал яких становить 200 гривень - 548,3 мільйона штук. Це 20% від зареєстрованої кількості купюр.

1. У 1991 році звичні всім монети хотіли назвати «крок». Однак після тривалих міркувань було прийнято рішення назвати монети «копійками».
2. Перші монети виготовлялися в 1992 році на Монетному дворі Італії. Через 4 роки виробництво монет перенесли до Луганська. Зараз же монети виготовляють в Банкнотно-монетному дворі Національного банку України (у місті Києві).
3. Український художник Василь Лопатов займався розробкою дизайну всіх монет, які відомі в наш час.
4. У березні 1997 року країна вперше «побачила» монету номіналом 1 гривня.
5. Дрібні монети (номіналом 1, 2, 5 копійок) виготовляють з нержавіючої сталі. Копійки номіналом 10, 25 і 50 виготовлені з алюмінієвої бронзи і латуні, однак зараз почали користуватися низьковуглецевою сталлю з гальванопокриттям латунню. Алюмінієва бронза і латунь - це матеріали, які використовуються для виготовлення монети номіналом в одну гривню.
6. На лицьову сторону монет нанесено малий герб нашої країни, обрамлений двома дубовими листочками і двома колосками. На зворотному боці вказаний показник номіналу монети, доповнений вінком з листочків і ягід, схожих на калину.
7. На сьогоднішній день в обігу перебуває 7 номіналів монет.
8. У 2016 році в обороті перебувало 12,4 мільярда монет. Їх загальна сума сягала 1,9 мільярда гривень.
9. Найбільше в обороті монет, номінал яких становить 10 копійок. Це 29% від загальної кількості монет.
10. На кожного громадянина України припадає 278 монет.

У квітні 2018 р. Нацбанк України ввів у обіг монети номіналом 1 і 2 гривні. Вилучатися з обігу банкноти номіналом 1 та 2 грн не будуть, але НБУ припиняє їх друкувати.