Методична розробка
Тема: Вивчення ознак платності українських банкнот
План:
Історія українських грошей бере свій початок з часів Київської Русі. Назва „гривня” походить від прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на „загривку”). Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю.
З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані „київські” гривни, які мали шестикутну форму і важили 150г. срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й „новгородські гривни”. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240г. Перехідною від „київської” до „новгородської” була „чернігівська” гривна, за формою дуже близька до „київської”, а за вагою — до „новгородської”. Але найцікавіша форма у „волзької” гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і „татарські гривні”, що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.
Невдовзі після хрещення Володимиром Русі, розпочалося монетне карбування. Так, Володимир Святославич Великий (980–1015) випускав т.зв. „златники” та „срібляники” — золоті та срібні монети, на лицевому боці яких розміщено зображення князя з усіма регаліями, а на зворотньому — княжий герб — тризуб.
Певні зміни у житті гривни виникли у XIII ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою „гривна” почала вживатися назва „рубль”. Рублі були частинами гривні. Назва „рубль” пішла від слова „рубить”, тому що прут серебра вагою в гривню розрубувався на чотири частини, які і називалися рублями. Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва — „карбованець”) стає символом російської, а потім і радянської монетної системи.
Першим грошовим знаком Української Народної Республіки 19 грудня 1917 року став карбованець, художником якого був Георгій Нарбут. Вважається, що саме завдяки йому було відновлено пам'ять нашому давньому символу Тризубу, який використовував ще Володимир як символ роду Рюриковичів, і який згодом став Державним Гербом України. Тоді Нарбут використовував Тризуб при оформленні банкнот. Але вже 1 березня 1918 року замість карбованців було введено гривню. Перші гривні (номінали 2,10, 100, 500, 1000, 2000) друкували в Берліні. Гривня дорівнювала 1/2 карбованця і ділилася на 100 шагів. В обігу перебували грошові знаки вартістю 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців, а також 2, 5, 100, 500, 1000 і 2000 гривень.
Розмінна монета — шаги, випускались у вигляді поштових марок, номінальною вартістю 10, 20, 30, 40 та 50 шагів за гетьманату П.Скоропадського.
У квітні 1918 року Павло Скоропадський знову ввів карбованці.
Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.
Під час німецької окупації України у м.Рівному діяв німецький банк „Україна”. Окупаційними грошима на території України служили карбованці Рейхскомісаріату, які перебували в обігу лише на окупованій Рейхом території України паралельно з рейхста окупаційними марками.
Історія грошей незалежної України починається в 1991 році з відривних купонів. Після розпаду СРСР Україна залишилася з рублями – грошима вже неіснуючої держави, емісія яких перейшла до Російської Федерації. З вересня 1991 року Центральний банк РФ перестав постачати в Україну готівкові рублі і молода незалежна держава, крім низки економічних проблем, постала перед проблемою відсутності власної грошової одиниці. У січні 1992 року паралельно з рублем в обіг було випущено тимчасову (як планувалося, на 4-6 місяців), грошову одиницю – купоно-карбованець багаторазового використання. Який, втім, перебував в обігу до вересня 1996 року до введення гривні, заповнивши до квітня 1992 року весь готівковий оборот, витіснивши рубль.
Відповідно до Указу Президента України "Про грошову реформу", грошова реформа проводилась з 2 по 16 вересня 1996 року. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, яка обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців.
У 1992 році перші зразки української гривні були виготовлені в Канаді компанією Canadian Bank Note Company (105 контейнерів номіналом до 20 гривень) та британською компанією De La Rue plc, яка розміщувалася на Мальті (номіналами 50, 100 та 200 гривень) за ескізами В. І. Лопати за участю Бориса Максимова. Для виготовлення купюр була використана комбінована техніка - гравюра на сталі і літографія.
У 1994 році на банкнотній фабриці Національного банку України була введена у дію перша лінія по виготовленню банкнот, де їх виготовляють до сьогодні. Банкнотна фабрика відрита у 1994 році, розташована у м.Києві. Монетний двір був заснований у 1998 році. Тоді ж Національний банк України отримав власну виробничу базу з виготовлення монет масового обігу, пам'ятних і ювілейних монет, нагородної продукції.
Зовнішній вигляд банкнота номіналом 50 українських гривень з розташуванням ступенів захисту (аверс):
Зовнішній вигляд банкнота номіналом 50 українських гривень з розташуванням ступенів захисту (реверс):
2. Ступені захисту української гривні - рельєфна друк. Графічні елементи на аверсі банкноти, які виконані спеціальним методом друку, при якому фарба виступає над поверхнею паперу і створює шорсткість, яка відчувається на дотик: а) тактильний знак для визначення номіналу для людей зі слабким зором; б) портрет; в) написи; г) геометричні елементи..
5. Ступені захисту української гривні - оптично змінна фарба. При огляді банкнота під різними кутами цифрове позначення номіналу змінює свій колір: малиново-фіолетовий - під час розглядання цифр «50» перпендикулярно поверхні зображення; оливково-зелений - під час розглядання їх під гострим кутом.
6. Ступені захисту української гривні - сполучається зображення. Це ступінь захисту розташована з обох боків банкноти. При огляді банкнота проти світла з лицьового боку проглядається буква «У».
7. Ступені захисту української гривні - орловський друк. Вид спеціального друку, який утворює зображення, виконані фарбами різного кольору з різкою зміною одного кольору на інший без розривів і зміщень графічних елементів цих зображень (ліній, площин).
По-перше, слід з’ясувати, які банкноти вважаються зношеними. Так, відповідно до пункту 4 розділу 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України» № 422 від 23.10.2013 (далі – Правила), зношені банкноти – банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:
потертості, часткову втрату фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрату папером жорсткості;
загальне або локальні забруднення, плями та написи (уключаючи видимі в ультрафіолетових променях), площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм-2, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей);
відбитки штампів, площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм-2, уключаючи видимі в ультрафіолетових променях, крім штампів про погашення;
надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, у тому числі склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою завширшки не більше ніж 10 мм у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;
отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм-2.
При цьому фізичні та юридичні особи зобов’язані без будь-яких обмежень приймати зношені банкноти за всіма видами платежів та для переказів, а банки, крім того, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для обміну на придатні до обігу банкноти.
По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Національний банк України» зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни. Також згідно з пунктом 7 розділу 2 Правил банки зобов’язані без будь-яких обмежень приймати від фізичних та юридичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів банкноти з ознаками значного зношення або пошкодження, які не мають ознак підроблення та які:
зберегли цілу частину площею не менше ніж 55 % своєї початкової площі; розірвані (розрізані) на дві частини, на яких збереглись обидва однакові номери та серія, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55 % початкової площі банкноти.
Тобто, якщо ви маєте пошкоджені або зношені банкноти ви маєте право звернутись до будь-якого відділення банку та обміняти їх.
4. Цікаві факти про гривню
У квітні 2018 р. Нацбанк України ввів у обіг монети номіналом 1 і 2 гривні. Вилучатися з обігу банкноти номіналом 1 та 2 грн не будуть, але НБУ припиняє їх друкувати.