Методична розвідка " Інноваційні аспекти підвищення грамотності учнів "

Інноваційні аспекти підвищення грамотності учнів

 

Сучасна освіта спрямована на становлення особистості з високим інтелектуальним потенціалом, здатної вчитися і працювати в умовах постійного розширення інформаційного простору, що значною мірою залежить від того, чи вміють школярі самостійно знаходити, переосмислювати, об'єктивно оцінювати інформацію та практично її застосовувати. Основна мета вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах України на сучасному етапі полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності.      

Формування загальної культури учнів неможливе без розвитку в них навичок грамотного письма. На сьогоднішній день в теорії і практиці актуальним залишається  питання підвищення орфографічної та пунктуаційної грамотності.

Уміти грамотно писати – життєва необхідність і одна зі складових загальної культури людини. Тому вчителям, а словесникам передовсім, потрібно домагатися, щоб наші учні були освіченими, грамотними людьми, достатньою мірою ознайомленими з багатими скарбами української мови і могли практично використовувати їх. Запорука успіху вчителя-словесника в цій справі – вироблення системи навчання грамотного письма.

Проблема підвищення орфографічної грамотності учнів залишається актуальною, незважаючи на те, що на сторінках методичних журналів, у виступах учителів-словесників, у працях учених їй приділяється немало уваги, але зі стін наших шкіл продовжують виходити люди, що не вміють грамотно висловитись, правильно написати листа, деякі навіть не вміють правильно написати своє прізвище, ім’я, по батькові.

Чому ж так відбувається? Як цьому зарадити? Чому наші учні припускаються помилок? Перша причина – орфографічних помилок достатньо розповсюджена. Наше письмо супроводжує внутрішня мова. Думка випереджає рухи руки. Написавши щось у швидкому темпі, ми читаємо не те, що написали, а те, що хотіли написати, не помічаючи своїх помилок. Як навчити учня читати те, що написане у нього в зошиті? Уважаю, що доцільно використовувати вправи, де треба виправити помилки. Мета цієї роботи – сфокусувати увагу дитини на кожній окремій літері, навчити бачити реально записаний текст. 

Друга причина – невміння виділяти орфограми на письмі, що дуже гальмує розвиток орфографічних навиків. При написанні диктантів учні не застосовують правила з тієї причини, що не знаходять у словах місця, де їх застосувати. Для цього необхідно працювати над розвитком  орфографічної  пильності  учнів.

     А основною причиною орфографічних помилок є невміння учнів застосовувати на практиці здобуті знання, відсутність навичок самоконтролю, орфографічної пильності, заучування правил без найменшого їх розуміння. Механізм формування в учнів цих умінь і навичок довготривалий. Це пов'язано з особливостями пам'яті, для якої характерні не лише властивості запам'ятовування і відтворення, а й забування.

Як же навчити учнів грамотно писати?

Щоб зменшити розрив між теоретичними знаннями і практичними вміннями й навичками, на уроці  надаю перевагу самостійній і практичній роботі учнів. Для засвоєння грамотного письма  використовую певну систему тренувальних вправ, при виконанні яких учні вчаться знаходити орфограму, використовуючи теоретичні відомості, пояснюють написання, у дітей розвивається чуття мови, орфографічна пильність.

Для цього використовую алгоритми - певну послідовність дій, що сприяють застосуванню правила у конкретному випадку. Алгоритм використовується для багатьох слів, що пишуться за відповідним правилом. Кожний крок алгоритму — це органічне поєднання конкретної мовної ситуації та правила, слова та послідовності дій, що веде до засвоєння орфограм у ньому.

Одним з ефективних видів роботи, найбільш перевірених на практиці, і одним із засобів підвищення грамотності учнів є диктанти:

Диктанти – активна форма тренувальних вправ, яка вимагає уваги, зосередженості, активної розумової діяльності.  Ми використовуємо їх для роботи на уроці під час вивчення теми, а також для контролю за засвоєнням навчального матеріалу з граматики та правопису.

Можливе й коментоване письмо, яке запобігає помилкам і закріплює правило.

Не менш ефективними видами письмових робіт для оволодіння орфографією є:

-         ускладнене і неускладнене списування;

-         диктанти «Перевіримо себе»;

-         вправа «Коректор», «Редактор»;

-         вправа «Свої приклади»;

-         вправи без інструкцій;

-         вправи з елементами програмування;

              -         твори за опорними словами, із заданими орфограмами.

     При виконанні вправи «Коректор» учням пропонується текст, у якому допущені помилки на вивчені орфограми і пунктограми.  Завдання учнів полягає в тому, щоб виправити помилки й записати тексі правильно, підкреслити орфограми і пунктограми. Це досить складна робота, для виконання якої потрібно володіти комплексними лінгвістичними вміннями.

Під час виконання вправи «Свої приклади» чи диктанту – аналогії  учням потрібно навести приклади (винятки) на зазначене вчителем правило.

Важливим видом серед письмових робіт є списування, яке передбачає відтворення тексту без будь-яких змін або ускладнене різними завданнями, виконання яких вимагає застосування правил.

Ефективними вправами для удосконалення орфографічної грамотності є диктант "Перевіряю себе" і коментоване письмо. Вони сприяють формуванню у дітей навичок самоконтролю, вміння пояснювати написане.

Вдячною роботою на шляху до грамотного письма є редагування. Проводжу у формі гри «Редактор» та «Коректор»: пропоную учням написання слів з навмисне допущеними помилками і прошу знайти їх і виправити. Учням пропоную такі пошукові завдання: самостійно знайти і виправити помилки у теле- і радіопередачах, газетних статтях, афішах та ін. 

 Одним із шляхів розв’язання проблеми грамотності є комплекс практичного матеріалу Орфографічні хвилини, «Мовна розминка»,  які можуть включати систему вправ і завдань з орфографії, пунктуації, лексики, морфології.

Немає необхідності доводити, що всі прийоми роботи з поліпшення грамотності, які зазначені вище, активізують розумову  діяльність учнів, формують у них вміння свідомо застосовувати вивчені правила. Але все це сізіфова праця, якщо учні не прагнуть позбутися своїх помилок. При відсутності у дітей такого прагнення не буде успіху в підвищенні грамотності. Щоб викликати бажання позбутися помилок, треба зацікавити учнів вдало підібраним матеріалом. Зокрема, для своїх вихованців пропоную вправи, які здатні пробудити інтерес до роботи над помилками, розвивають логічне мислення, збільшують словниковий запас. Доречно використовувати роботу в парах. 

Позитивні результати має застосування лінгвістичних ігор на уроках, серед яких використовую:

•       гру «Лото назв», кросвордний диктант. На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити. Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.
•                   гру «Ерудит». До  поданих  загальних  назв  дібрати  іменники - власні  назви.

Журнал ...         Письменник ...           Річка ...             Місто...        Країна...

•                   гру-дослідження  «Атлас  іменників» . Визначити,  з  якої  країни  прийшли  в  українську  мову  подані  слова.

Цегла, трамвай, підлога, альбом, скарб, фарба, флакон, тренер,  спонсор, бутерброд, оранжерея, ґудзик, вуаль, ландшафт, менеджер, повидло.

•                   лінгвістичну гру «Хто більше?», «Хто швидше?», «Четверте зайве» (Робота в групах) Усно доповнити кожну групу слів власними назвами.

Географічні поняття: Крим,...               Персонажі казок: Колобок,...

Свята: Спасівка,...                  Назви художніх творів: оповідання «Пилипко»,...

Гори: Карпати,...                                     Марки автомобілів: «Волга»,...

 

Щоб опанувати знаннями з мови, учень під керівництвом вчителя або самостійно повинен розв'язувати посильні для нього завдання, доходити певних висновків, узагальнень, тобто виконувати хай невеличку, але роль дослідника. Ефективних наслідків домагається той словесник, який уміло поєднує бесіду із спостереженням над мовним матеріалом. Для цього застосовую творчі вправи «Юні мовознавці», «Дослідники», які сприяють активізації розумової діяльності, формуванню вмінь швидко орієнтуватись у правилах, застосовувати їх практично. Під час вивчення нового матеріалу часто створюю   проблемні ситуації, які допомагають глибше ознайомитись з матеріалом. Ці ситуації діти в основному вирішують самі, а якщо матеріал складніший – то з допомогою вчителя. 

Щоб підвищити грамотність учнів і щоб процес вивчення української мови був усвідомлений, цікавим і активізував пізнавальну діяльність учнів, вчителю потрібно використовувати схеми, таблиці, унаочнені опорні конспекти, які повинні охоплювати:

•     по-перше, теоретичний матеріал з мови до однієї теми, до кількох, до всього розділу;
•     по-друге, тренувальні вправи, проблемні питання і завдання для самоперевірки.

Наприклад, під час вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу до теми : "Основні чергування приголосних при словозміні і словотворенні" учням слід запропонувати, наприклад, такі ключі - опори або пам'ятки, що лягли в основу узагальнюючих схем, таблиць, унаочнених конспектів:

Г-З-Ж

К-Ц-Ч

Х-С-Ш

Після пояснення учні запам'ятовують ключ - опору:

ноГа - ноЗі - ніЖка

руКа - руЦі - руЧка

вуХо - вуСі – вуШко

Дуже корисними для розвитку пам’яті, уваги, уяви та кращого запам’ятовування є деякі вправи ейдетики.

Зараз дуже часто використовується слово ЕЙДЕТИКА.

Ейдетика в розвитку дитини молодшого віку. 

Ейдетика внавчанні у школярів. Ейдетика у студентів. Ейдетика серед успішних людей. 

Ейдетика у таксистів! Ейдетика у юристів! Ейдетика у бізнесменів! 

Ейдетика у прогресивнихучителів! Дуже модне слово. Що ж воно означає?           Ейдос (грец.) – образ.

 

 

 

 

 

 

Автором «Школи ейдетики» є Ігор Матюгін, доктор педагогічних наук, професор Російської академії енциклопедії.

Упровадження цієї методики в Україні здійснює Євген Антощук — почесний доктор педагогічних наук Академії російських енциклопедій, засновник «Української школи ейдетики», автор книжок і статей з ейдетики, розробник «ноу-хау» та комп'ютерних ігор, представник методики в Україні (з 1990 р), інструктор-методист. Він зазначає, що вміння дорослого «спускатися» до рівня дитини, тобто бачити яскраво, вміти дивуватися, фантазувати — це і є ейдетика.

Методики ейдетики різноманітні:

● запам'ятовування слів (зокрема, іноземних);

● цифр;

● облич;

● імен;

● віршів;

● прозових текстів;

● номерів телефонів тощо.

Завдяки цим методикам в учнів розвивається зорова, слухова, тактильна, нюхова пам’ять, довільна увага, вербальне та невербальне мислення, вміння відтворювати, творча уява й мовлення.

Ейдетика – методика розвитку образного мислення. Виникає питання: а до чого тут образи?  

Уся річ у тому, що наша пам’ять залежить від нашого образного і асоціативного мислення. Краще й легше запам’ятовуємо ми, виявляється, коли 

працює образне мислення у вигляді картинок, фраз і асоціацій.  Як змусити нашу пам'ять запам'ятовувати те, що необхідно? Та й, взагалі, що означає «запам’ятати»? Цей термін ми чуємо з дитинства: у садочку, у школі, удома. А як?  Давайте виконаємо невелике завдання  - тест.  Я  попрошу Вас ЗАПАМ'ЯТАТИ  декілька  словосполучень  і  повторити  їх  у тому ж порядку, бажано не випустивши нічого і не підглядаючи. Поїхали:
БІЛА МИША
ПОРОСЯЧИЙ ХВОСТИК
ВЕЛОСИПЕДНЕ КОЛЕСО
РОЖЕВИЙ ЛІМУЗИН
ВЕСЕЛИЙ ГРУЗИН
КИЇВСЬКІ КОТЛЕТИ
ДВОРОВИЙ ПЕС
БАЛЕТНІ ТАПОЧКИ
ТОВСТИЙ БЕГЕМОТ
НОРКОВА ШУБА
АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОЛАР
ЦУКЕРКОВИЙ ФАНТИК

АРОМАТНИЙ БУКЕТ

РВАНІ ДЖИНСИ

БЛАКИТНЕ  МОРЕ

Скільки словосполучень вам вдалося пригадати? Що завадило вам зосередитися? Про що ви думали, коли читали або слухали ці словосполучення?      Звичайно, окрім напруги і думок: «Як же це усе запам’ятати?» і «Як усе це відтворити?», навряд чи ви б отримали позитивний результат.
Хто з вас зміг повторити усі 15 словосполучень? Ви молодець! У вас відмінна пам’ять!  

Хто відтворив менше половини? У вас теж все чудово. Тільки дозвольте мені показати  Вам, як використати свої можливості на 100 абсолютно без зусиль і напруги.   Для цього треба просто знати невеликі хитрощі і тонкощі  стосовно своєї   пам’яті.    

По-перше:  наша пам'ять краще фіксує усе незвичайне, нестандартне, веселе, нехай часом,  як нам здається, безглузде.                                                                                                             

Чому літні люди, що так часто скаржаться на свою слабку пам’ять з легкістю пригадують події свого дитинства. Та тому, що ці події були для них  такими яскравими і незвичайними. Чому маленьким дітям ми часто говоримо:  «Ось всякі дурниці запам'ятовуєш легко, а щось тямуще запам'ятати  – не допитаєшся?» Та з тієї жсамої причини: це для них – нове, незвичне, а відповідно –  яскраве. 

Тому виконаємо цю ж вправу – тест із словосполуками ще раз, спираючись на нашу фантазію і гумор, а щоб слова не випали зі списку і не забулися – з'єднаємо їх у ланцюжок, знов - таки з'єднавши їх веселою в'язкою неймовірних подій і при цьому все це уявляємо… Давайте, спробуємо ще раз : УЯВІТЬ ( Ви помітили, я замінила слово ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ на інше), отже уявіть собі:

у БІЛОЇ МИШКИ позаду

ПОРОСЯЧИЙ ХВОСТИК, на кінчику якого висить

ВЕЛОСИПЕДНЕ КОЛЕСО, його приробили до

РОЖЕВОГО ЛІМУЗИНА, а в нім сидить

ВЕСЕЛИЙ ГРУЗИН їсть з апетитом

КИЇВСЬКІ КОТЛЕТИ, які вкрав

ДВОРОВИЙ ПЕС в білих

БАЛЕТНИХ ТАПОЧКАХ, а ці тапочки ніс

ТОВСТИЙ БЕГЕМОТ в красивій бежевій

НОРКОВІЙ ШУБІ , яка коштує 1

АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОЛАР, а він надрукований на

ЦУКЕРКОВОМУ ФАНТИКУ, у який загорнули

АРОМАТНИЙ БУКЕТ, засунули в

РВАНІ ДЖИНСИ, які попливли в

БЛАКИТНЕ МОРЕ.

Уявили цю картинку? На перший погляд це здається  цілковитою нісенітницею. І при цьому, відтворіть тепер історію, спираючись на ключові словосполуки. Скільки тепер слів  вам удалося відтворити? Я упевнена, що всі 15! Чи є у вас відчуття втоми? Я упевнена, що ви зараз посміхаєтеся – тому що дозволили собі повернутися в дитинство – смішно пофантазували, а головне –  У ВАС ВСЕ ВИЙШЛО! ВИ- МОЛОДЕЦЬ! Ось так легко, з гумором, спираючись на образи, можна укласти в голову будь-яку інформацію і, головне, надовго.

Тому робимо висновки:

1. Все що потрібно запам'ятати – уявляємо.

2. Уявляємо, асоціюємо яскраво і незвично.

Саме в цьому і допомагають методи та прийоми ейдетики. В образній формі можна уявити усе, що завгодно. При цьому слід пам'ятати про основні принципи ейдетики:

● незвичайність;

● яскравість образів і ситуацій;

● позитивність.

Методи ейдетики

Методи ейдетики — це ігри.

• тренінгом «Гра зі словами» на уроці української мови на етапі роботи зі словниковими словами. Дітям пропонують прочитати 12 слів і просять відтворити їх. Більшість дітей відтворюють 5— 6 слів. Потім учням пропонують   прочитати слова, уявити образ кожного з них та зв'язати уявно з образом наступного, малюючи у своїй уяві мультфільм. Наприклад:

Ведмідь — маленький лисий несе;

Диван — великий твердий, з-під якого виглядає;

Дятел — який відкриває;

портфель — у якому виросла червона;

береза — на самому вершечку якої сидить;

кошеня — на шиї в нього шоколадна;

медаль — яку приніс;

метелик — на якому вмостився сумний;

клоун — який вискочив із;

океану — де плаває

телефон — який тримає у дзьобі;

лелека — що дуже любить;

желе.

Результат   вражає: учні зможуть назвати всі слова.

Ряд слів можна ускладнити й урізноманітнити:

● підкреслити орфограми;

● дібрати однокореневі слова;

● скласти речення з одним із слів тощо.

 

•          метод парадоксальних перетворень можна використати для закріплення вивченого про прикметник:  діти записують у стовпчик 10— 15 іменників. Потім, опираючись на метод парадоксальних перетворень,   добирають до кожного іменника неймовірну, не властиву йому ознаку — прикметник.

Капелюх — хлібний;

цвях — паперовий;

мурашка — велика;

слон—легенький;

пір’їна — важка;

літак — волохатий;

сніг —гарячий;

парасолька — солодка;

солома — залізна.

Далі завдання можна ускладнити, додавши вправу на закріплення морфологічних ознак: указати рід, число й закінчення прикметника тощо.

 

• При вивченні теми «Правопис слів з апострофом» використовують  метод асоціативного оживлення.

Учитель. Уявіть собі, що перед вами велика пухнаста пір’їна. На ній сидить сім'я. Посередині Мар'яна, а біля неї — хлоп'я з ім'ям Дем'ян. Мар'яна тримає хом'ячка, а Дем'ян — в'юна. Ось перед вами з'явився пам'ятник солов’ям. П'ять соловів, що сиділи на пам'ятнику, ожили і побігли гратися м'ячем. Із першого разу учні можуть повторити цю розповідь, а потім лише слова, що пишуться через апостроф.

Щоб запам'ятати парні дзвінкі та глухі приголосні звуки, рекомендують використати таку римовану казочку:

Бабуся Параска, дід Тимофій

Зебру смішили, жирафу шукали.

Джмелям і чайкам дзвеніли цвяшком,

Гукали ховраха, ґелґотали крокодилу.

•       метод послідовних асоціацій використовується в ейдетиці для запам'ятовування будь-якої групи слів. Він вимагає зв’язку попереднього і наступного слова певною дією. Його доцільно використовувати у разі, якщо необхідно запам’ятати групу слів із спільною фонемою.

Наприклад: група слів із спільною фонемою [ґ] (ґанок, дзиґа, ґудзик, ґрунт).

На ґанку крутилася дзиґа, з неї випав ґудзик і покотився у ґрунт.

Під час таких історій важливо не боятися нісенітниць. Що смішнішою і незвичайною буде розповідь, то краще вона запам'ятається. 

Ось ще декілька прикладів, як застосувати правила ейдетики при вивченні звуків та фонетичних явищ.

 

Серед методичних засобів, що мають посприяти підвищенню мовної та мовленнєвої грамотності учнів, є перевірені практикою проблемні та творчі мовні і мовленнєві завдання, опорні конспекти, узагальнюючі таблиці і схеми, текст як одиниця навчання, ситуативні ігри, вправи з ключами, вправи з використанням алгоритмів та елементів програмування тощо.

Використання комп'ютера  на уроках розширює мої можливості як учителя під час підбору матеріалу до уроку і форм навчальної роботи, робить уроки яскравими та цікавими, інформаційно та емоційно насиченими.

 

У боротьбі за високу грамотність важливо, щоб робота вчителів-словесників була підтримана всіма педагогами школи, щоб усі вчителі-предметники виробляли в учнів навички логічно, послідовно, чітко й грамотно висловлювати свої думки усно й на письмі, збагачувати мову учнів науковими термінами зі свого фаху. Для досягнення цієї мети вчитель повинен передовсім стежити за власною як усною, так і писемною мовою.

Отже,  вироблення мовленнєвих навичок – тривалий процес, який не вичерпується шкільною програмою. Загальноосвітня школа закладає лише основи мовленнєвого розвитку, а його вдосконалення продовжується протягом всього життя.

 

Використана література

       1. Хом’як І. Проблема формування орфографічних навичок учнів середньої школи. // Дивослово. – 1995. - № 7. – с. 24 – 25

       2. Яворська С. Система роботи над орфографічними помилками. // Дивослово. – 1998. - № 3. – с. 33 – 35

       3. http://gapon.hol.es/clovo-vchyteliu/dosvid-i-innovatsii/item/466-kolisnyk

       4. http://ukped.com/statti/teorija-navchannja/5835-tayemnytsi-eydetyky.html