Практичне оволодіння іноземною мовою неможливе без засвоєння основних граматичних структур цієї мови. Як показує педагогічна практика в школі, саме оволодіння граматичними закономірностями мовлення становить найбільші труднощі.
Граматика – це будова мови, тобто система об'єктивно діючих у мові правил зміни слів, утворення словоформ і поєднання слів у речення, також наука про устрій мови. Оволодіння граматичною будовою мови в тому або іншому обсязі забезпечує висловлення думок в усній та письмовій формі, а також розуміння їх на слух та при читанні. Учні вивчають нові факти та явища, лінгвістичні поняття та граматичні категорії, не властиві рідній мові. Саме це розширює їх філологічний кругозір. Вивчення граматики ІМ допомагає краще усвідомити граматичний устрій рідної мови, виховує логічне мислення учнів, їх спостережливість, здатність до аналізу, синтезу.
Практичне оволодіння іноземною мовою неможливе без засвоєння основних граматичних структур цієї мови. Як показує педагогічна практика в школі, саме оволодіння граматичними закономірностями мовлення становить найбільші труднощі.
Граматика – це будова мови, тобто система об’єктивно діючих у мові правил зміни слів, утворення словоформ і поєднання слів у речення, також наука про устрій мови. Оволодіння граматичною будовою мови в тому або іншому обсязі забезпечує висловлення думок в усній та письмовій формі, а також розуміння їх на слух та при читанні. Учні вивчають нові факти та явища, лінгвістичні поняття та граматичні категорії, не властиві рідній мові. Саме це розширює їх філологічний кругозір. Вивчення граматики ІМ допомагає краще усвідомити граматичний устрій рідної мови, виховує логічне мислення учнів, їх спостережливість, здатність до аналізу, синтезу.
Мета навчання граматичного матеріалу іноземної мови, що вивчається, – оволодіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними, тобто граматичними навичками говоріння і письма, та рецептивними, тобто граматичними навичками аудіювання і читання.
Граматичні навички мовлення, як і все інші навички мовлення, повинні характеризуватися такими ознаками як автоматизованість, гнучкість та стійкість, а також формуватися поетапно.
Пасивний стан вживається в англійській мові значно ширше, ніж в українській. Пасивний залог англійської мови передається на українську не тільки структурами пасивного стану, а й іншими структурами, зокрема неозначено-особовими. Саме тому я вважаю вибір даної підтеми актуальною. Плануючим урок, я ставила певні задачі, наприклад як:
Вивчаючи новий матеріал з учнями, ми розширяли філологічний кругозір учнів, також під час відповідей, вони усвідомлювали особливості свого мислення. Вони вдосконалювали навики як саме працювати з навчальним роздатковим матеріалом. Вчились самостійності та впевненості, самостійно приймаючи рішення що саме відповісти.
Протягом всього уроку діти спілкуються… а отже дуже повільно, але рухаючись вперед, в учнів мимоволі розвивається культура спілкування. Вивчаючи більш детально ІМ вони приліплюються до неї, починають закохуватись в неї та поважати її, використовуючи її як засіб спілкування.
Взагалі, функція Past Passive – виражати минулу дію, спрямовану на предмет або особу (підмет). Оволодіння функціональною стороною цього граматичного явища ускладнюються тим, що учні не вивчають пасивний стан в рідній мові, тому порівняння в теоретичному плані нічого не дає.
Отже, я вважаю, що ми повинні виділяти уроки для вивчення та навчання граматики, адже це є однією з головних задач, в результаті якої діти будуть правильно будувати речення та інше, а також матимуть можливість бути більш впевненими у своїй мові з носіями вивчаємої мови.