Методичні матеріали до теми: Основи небезпеки та ризику.

                                    Основи небезпеки та ризику.

План.

1. Поняття небезпеки.

2. Джерела небезпеки та їх класифікація.

3. Небезпечні та шкідливі фактори, їх класифікація.

4. Ризик, як фактор потенційної небезпеки. Визначення Види ризиків

 

Визначення та поняття небезпеки.

Людська діяльність має багатогранні форми, і де б вона не проявлялась в тій чи іншій мірі супроводжується небезпекою, яка може призводити до негативних наслідків. Тому є всі підстави стверджувати, що будь – яка діяльність потенційно небезпечна.

 

          Небезпека – це негативна властивість матерії, яка здатна завдати шкоди певним елементам Всесвіту.

Небезпека для людини – це явище процеси або вплив на людину несприятливих чи навіть несумісних з життям чинників.

 

При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу “все впливає на все”, тобто джерелом небезпеки може бути все живе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе.

Ідентифікація – це процес виявлення та встановлення кількісних, часових та просторових характеристик небезпек.

В процесі ідентифікації виявляються:

  - ймовірність прояву небезпек;

    - просторова локалізація (координати);

  - можливі матеріальні збитки.

 Небезпеки існують і відбуваються в будь – яких сферах предметної діяльності і не діють вибірково, а виникнувши, вони впливають на все матеріальне довкілля.

 

Номенклатура, тобто перелік назв небезпек, систематизованих за окремими ознаками

Номенклатура налічує понад 150 найменувань. З метою аналізу, узагальнення виникла необхідність класифікації небезпек.

 

Класифікація – розподіл можливих будь – яких об’єктів (елементів) на групи.

          Існують різні системи класифікації небезпек.

• За джерелом походження небезпеки бувають: природні, техногенні,        соціально – політичні та комбіновані.
• За локалізацією небезпеки бувають пов’язані з літосферою, гідросферою, атмосферою або з космосом.
• За часом проявлення негативних наслідків небезпеки поділяються на імпульсивні та кумулятивні.
• По сфері проявлення небезпеки розрізняються як побутові, дорожньо – транспортні, виробничі, спортивні.
• За завданою шкодою небезпеки бувають соціальними, технічними, екологічними, груповими, індивідуальними.
• За  наслідками негативного впливу небезпеки можуть призводити до травм, захворювань, пожежі аварій і ін.
• За характером дії на людину небезпеки поділяються на активні та пасивні. До пасивних небезпек відносяться ті небезпеки, що активізуються за рахунок енергії, носієм якої є людина. Це можуть бути гострі нерухомі елементи, нерівні поверхні, по яких рухаються люди.
•  

Джерела небезпеки та їх класифікація.

Розглянемо класифікацію небезпек за джерелами походження.

За джерелом походження небезпеки поділяються на 4 групи

 

          1)  Природні небезпеки – природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які можуть завдати шкоду людині або ж становлять загрозу для її життя чи здоров’я; сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини.

         2) Техногенні небезпеки – передусім небезпеки пов’язані з використанням транспортних засобів, з  експлуатацією обладнання, використанням горючих, і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання(іонізуючого, електромагнітного, акустичного).

         3) Соціально-політичні небезпеки – це ті небезпеки, які відбуваються в соціальному середовищі.

До соціальних джерел небезпек  відносяться небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем, бродяжництво, проституція, пияцтво, алкоголізм тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті.

Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійність та збройні конфлікти, війни.

Незважаючи на велику кількість природних, техногенних та соціально – політичних небезпек, все ж таки найбільшу кількість їх у наш час становлять комбіновані – природно – техногенні, природно – соціальні та соціально – техногенні небезпеки.

         4) Комбіновані небезпеки – це ті небезпеки, які виникають в наслідок антропогенної діяльності людини.

Природно – техногенні небезпеки: смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, до яких призвела людська діяльність.

Природно – соціальні небезпеки: химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД.

Соціально – техногенні небезпеки: професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними засобами, токсикоманія.

Слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не означає того, що людині чи групі людей обов’язково повинна бути завдана якась шкода чи пошкодження. Наявність джерела небезпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, за якої буде завдана шкода. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров’ю, смерті або іншої біди призводить конкретний вражаючий фактор.

Під вражаючими факторами розуміють такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям так і системам їх життєзабезпечення, призводять до матеріальних збитків.

 

Залежно від наслідків дії конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках (наприклад в охороні праці) поділяються на шкідливі та небезпечні.

Небезпечні та шкідливі фактори, їх класифікація

До шкідливих факторів відносять такі чинники, дія яких в певних умовах може спричинити захворювання або зниження працездатності (поновлюється після відпочинку).

 

До небезпечних факторів відносять такі чинники, дія яких в певних умовах призводить до травматичного ушкодження тканин чи органів організму людини

 

Необхідно знати, що між небезпечними та шкідливими чинниками не існує принципової різниці. Залежно від часу дії та рівня шкідливі чинники можуть бути небезпечними.

 

Певними ознаками небезпечних  та шкідливих чинників є:

 

• Безпосередня негативна дія на організм людини;
• Труднощі для нормального функціонування людини;
• Перевищення межі експлуатаційної надійності технічних пристроїв.

 

Небезпечні та шкідливі фактори поділяються на фізичні,хімічні, біологічні, психофізіологічні.

 

Фізичні (рухомі машини, механізми, заготівки, конструкції, що можуть руйнуватися; ґрунти, що обвалюються, запиленість і загазованість повітря робочої зони, підвищена або понижена температура матеріалів та робочої зони, шуми, вібрації та ін.).

Хімічні (кислоти, лікувальні препарати, гази, пестициди, мінеральні добрива та інші хімічні речовини, дезінфекційні засоби).

Біологічні (бактерії, віруси, отруйні комахи, змії, дикі і свійські тварини).

Психофізіологічні за характером поділяють на фізичні перевантаження (статичні і динамічні) і нервово-психічні – розумові перевантаження (монотонність праці, емоційні стреси).

Небезпечні і шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими і проявляються в умовах, які важко передбачити. Слід також знати, що одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, а останні породжують різні негативні наслідки.

Джерелом небезпеки являються транспортні засоби ( автомобілі …)

Небезпечна ситуація – це природні умови, керування в нетверезому стані, порушення правил дорожнього руху, несправність автомобіля.

Негативні наслідки – це зіткнення, наїзд на людину, пошкодження транспортного засобу

 

Для того щоб виникла реальна небезпечна ситуація, необхідна причина або умова, при якому потенційна небезпека переходить у реальну. Логічним процесом розвитку небезпеки є тріада: ”джерела небезпеки – причина – негативні наслідки”

Від дії небезпеки форми небажаних наслідків можуть бути різноманітними. це можуть бути травми, захворювання, руйнування будівель, споруд, аварії, шкода навколишньому середовищу.

Наслідки класифікують:

• за формою
• за характером
• за тяжкістю ураження
• соціальні
• економічні
• моральні
• психофізіологічні

За формою – це травми різної тяжкості, захворювання, руйнування будівель, споруд, шкода навколишнього середовищу.

За характером – це рани, переломи, вивихи, опіки, ураження електричним струмом, отруєння, обмороження. Ці наслідки можуть бути з видимими ознаками – рани, переломи, опіки, і без видимих ознак – ураження електричним струмом, струс головного мозку, отруєння газом.

За тяжкістю ураження – наслідки можуть бути незначними без втрати працездатності, або з деякою втратою працездатності, коли здоров’я людини відновляється після закінчення лікування, або такими, що пов’язані з тяжкими пошкодженнями, які супроводжуються переходом потерпілого на тимчасову чи постійну інвалідність, та смертельними.

Соціальні наслідки – погіршення здоров’я людей і зниження рівня працездатності, поява негативного відношення до діяльності, погіршення соціально – психологічних відносин в колективі.

Економічні наслідки – вимірюють матеріальними витратами на ліквідацію прояви небезпеки і компенсація за заподіяну здоров’ю людини шкоду.

Моральні наслідки – несумірні, нічим не вимірюються, так як поновити чи компенсувати їх неможливо, особливо при інвалідному чи смертельному випадку.

Психологічні наслідки – порівнюють з тією кількістю часу, який необхідно для повного відновлення здоров’я травмованої людини.

 

Ризик як фактор потенційної небезпеки.

З метою уніфікації будь – які наслідки визначають як шкоду. кожен окремий вид шкоди має кількісне вираження. наприклад, кількість загиблих, хворих, вартість зруйнованих споруд, тощо. другою не менш важливою характеристикою небезпеки, є частота, з якою вона може проявлятись, або ризик.

В психологічному довіднику слово “ризик” трактується як “дія направлена на привабливу мету, досягнення якої має елементи небезпеки, загрозу втрати, невдачі”

 

Ризик може виступати в різних якостях.

1. ризик, як небезпечна умова (робота монтажника висотника носить елементи ризику. це буде ризик, як небезпечна умова)
2. ризик, як вчинок (монтажник порушує правила безпеки, працює без страховки, без монтажного поясу в надії , що все минеться)

 

         Ризик – це кількісна оцінка небезпеки, формально ризик – це частота.

         Ризик (R) - визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу. R=n/n

 

R - ризик

n – кількість подій

N – можлива кількість подій

         Ризик - поділяється на соціальний та індивідуальний

 

Соціальний ризик – це залежність між частотою подій і числом уражених при цьому людей. це ризик для групи людей.

 

Індивідуальний ризик – це відповідна небезпека для окремого індивіда.

 

Оскільки всі види небезпеки не можуть бути повністю усунені тому виникає необхідність знижувати ступінь ризику, пов’язаний з будь – якими існуючими видами небезпек, до прийнятого рівня. сучасний звіт відкинув концепцію абсолютної безпеки і перспектив до концепції прийнятого ризику. суть цієї концепції полягає в тому, щоб суспільство погодилось з допустимим ризиком.

 

Прийнятий(допустимий) ризик це компроміс між рівнем безпеки і можливостями для її досягнення.

 

Прийнятим вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти, враховуючи техніко – економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

 

 

Контрольні запитання

1. Розкрийте поняття “небезпека”.
2. Поясніть значення ідентифікації номенклатури та класифікації небезпек.
3. Охарактеризуйте джерела небезпек.
4. Дайте характеристику природним, техногенним, соціально-політичним та комбінованим небезпекам.
5. Розкрий поняття “вражаючий фактор”.
6. Дайте визначення небезпечного , шкідливого фактора.
7. Охарактеризуйте 4 групи на, які поділяються небезпечні та шкідливі фактори.
8. Дайте визначення поняттю “ризик”.
9. Назвіть види ризиків та охарактеризуйте методику визначення ризику.

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1. В.М. ЯРОШЕВСЬКА     БЖД          стор. 11 – 21, стор. 76 – 81
2. Е.П. ЖЕЛІБО    БЖД                      стор. 16 – 23, стор. 34 – 41