Методичні матеріали:"Практичне застосування технологій критичного мислення на урока української мови в початкових класах"

 

 

Методи та прийоми роботи з розвитку критичного мислення  на уроках української мови.

 Щоб зацікавити учнів роботою на уроці, необхідно подбати про гармонійне поєднання його мотиваційного, змістового та розвивального компонентів. Зміст має привабити дітей чимось незвіданим, сприяти розвивальним дидактичним цілям. Дитина має зрозуміти значущість навчального матеріалу. Невичерпаним матеріалом для навчальних занять з мови є саме життя. З великим задоволенням діти зустрічають в класі золоту осінь чи найпрекраснішу весну, срібну зиму чи різнокольорове літо. Кожна складова уроку допомагає створити образ, який змушує дітей хвилюватися, уявляти, фантазувати, спонукає до активної мовленнєвої діяльності.

       Є багато цікавих вправ, які допомагають розвинути мову і збагатити словниковий запас учнів. Варто тільки звертати постійну увагу на такий вид роботи, і це обов’язково принесе свої плоди. Хоч не відразу, але через певний проміжок часу мова учнів стає значно багатшою, емоційнішою, вони сміливіше починають висловлювати свої думки і почуття

1.                      Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

-   Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-   Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-   Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-   Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Приклад. Асоціат

2.                      Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1)                     Тема (іменник)

2)                     Опис (прикметник)

3)                     Дія (дієслово)

4)                     Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

5)                     Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад сенкану:

1)                     Вишиванка.

2)                      Гарниа, полотняна, різнокольорова.

3)                      Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.

4)                      Бережемо, пишаємося, даруємо.

5)                      Одяг наших предків, зв'язок з минулим.

3.                      Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

Приклад «Кубування»

(Робота в групах).

1)                     Лексичне значення слова.

Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі, любить мед.

2)                     До істоків слова.

Ведмідь – означає «поїдавший мед», медоїд.

3)                     Слова схожі за значенням

Ведмідь- клишоногий, топтигін, ведмежа.

4)                     Сполучення слів:

Великий, крупний, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.

-   Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).

-   Реве, ричить, смокче (лапу), спить.

5)                     Фразеологізм:

-   Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).

-   Ведмежа послуга.

-   Дивитися ведмедем.

Прислів’я:    - Два ведмеді в одному барлозі не живуть;

            - Для ведмедя зима – одна ніч.

Загадка:        Клишоногий, вайлуватий,

            Смокче у барлозі лапу,

            Вміє голосно ревіть,

            Називається … (ведмідь).

4.                      Стратегія «Есе»

(Етап рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Алгоритм «Есе»:

-   Збирання інформації за проблемою.

-   Аналіз інформації.

-   Виявлення власної точки зору.

-   Викладання власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

5.                      Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1.                      Оголошується проблемне питання дискусії.

2.                      У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3.                      Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4.                      Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5.                      Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

6.                      Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

7.                      Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

8.                      Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

6.                      Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

—                    Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

—                    Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

—                     Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

7.                      Стратегія «Метод прес»

(На будь якому етапі  уроку)

Етапи методу прес:

—                    Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

—                    Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

—                    Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

—                    Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

8.                      Стратегія «Порушена послідовність»

(робота в групах)

—                    Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

—                    Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

—                    Читання тексту і перевірка результатів.

—                    Обговорення.

9.                      Стратегія «Взаємні запитання»

—                    Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

—                    Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

Одне одному в групі;

Одне одному в парах;

Одна пара (група) інший.

10.                  Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)

—                    Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

—                    Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

—                    Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

—                    Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.

—                    Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

—                    Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

11.                  Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

—                    Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.

—                    Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

12.                 Стратегія «Доповідач-респондент»

—                    Прочитати текст, запам’ятати його.

—                    Два учні виходять до дошки.

—                    Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.

—                    Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

Використовуючи вищезазначені стратегії на уроках української мови, можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення, щоб діти кожен вислів сприймали не лише розумом, а й серцем, намагалися побачити живу картину, почути звуки, прислухатися до переданих почуттів  і уміли висловити свої думки.

.