Методичні матеріали:"Структура уроку української мови розвитку критичного мислення".

Структура уроку з української мови розвитку критичного мислення 

Розвивати критичне мислення можна на різних уроках, у різних видах учбової діяльності, але одним з найкращих із них є урок української мови,  тому що на письмі процес мислення стає видним і, отже доступним для вчителя. Письмо - найефективніший засіб навчання критичному мисленню.

        Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, вчитель усвідомлює,  що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

    Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних прийомів та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим.

     Урок української мови, в ході якого розвивається критичне мислення  має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

1. Розминка (замінює так званий організаційний момент уроку). 
Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці. 
Актуальність етапу - теплий психологічний клімат сприяє: 
• кращому засвоєнню навчального матеріалу; 
• підвищенню авторитету вчителя; 
• психологічному розвантаженню учнів, які за день мають багато уроків. 
Використовується: 
- для знайомства учасників 
- для об єднання груп 
- для активізації емоційної, розумової діяльності. 
- для відпочинку, зміни виду діяльності 
2. Обґрунтування навчання. 
Даний етап передбачає: 
- постановку мети уроку; 
-  розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому. 
Актуальність етапу-  навчальний матеріал засвоїться краще, якщо: 
- учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; 
- чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці. 
3. Актуалізація (заохочення, викликання) 
Її присутність на кожному уроці обов'язкова. Ця стадія дозволяє: 
• актуалізувати й узагальнити наявні в учня знання з даної теми чи проблеми; 
• викликати стійкий інтерес до теми, що вивчається, мотивувати учня до навчальної діяльності; 
• спонукати учня до активної роботи на уроці та вдома. 
Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають». 
На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступного етапу уроку. 
Актуальність етапу: 
• те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися; 
• знання, пов'язані з досвідом учнів, краще та швидше запам'ятовуються; 
• створюються умови для «відкриття», самостійного здобування знань; 
• підвищується роль учня на уроці. 
4. Усвідомлення змісту. 
Ця стадія дозволяє учневі: 
• отримати нову інформацію; 
• осмислити її; 
• співвіднести з уже наявними знаннями; 
• учень знайомиться з новою інформацією; 
• на цьому етапі учитель має найменший вплив на учнів; 
• учень аналізує інформацію, визначає особисте розуміння. 
Актуальність етапу 
Розвиток уміння: 
• працювати з інформацією; 
• працювати самостійно; 
• виділяти головне, суттєве; 
• Формувати компетентності учнів з предмета. 
5. Рефлексія 
На цьому етапі основним є: 
• цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації; 
• присвоєння нового знання, нової інформації учнем; 
• формування у кожного з учнів власного ставлення до досліджуваного матеріалу; 
• учень стає власником ідеї; інформації, знань; 
• можливість використання знань; 
• обмін знаннями з іншими учнями; 
• оцінка та самооцінка діяльності. 
Актуальність етапу: 
• усвідомлення того, що було зроблено на уроці; 
• демонстрація знань та їх можливого застосування; 
• можливість замислитись над підвищенням якості роботи; 
• можливість диференціації домашнього завдання; 
• визначення необхідної корекції. 
Мета рефлексії як етапу уроку критичного мислення: вирізнити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати.

 Рефлексія важлива: 
• для прояснення з мети опрацьованого; 
• порівняння реальних результатів з очікуваними; 
• аналізу того, що на уроці відбулося так чи інакше; 
• закріплення та корекції засвоєного; 
• вибору нових тем для обмірковування; 
• встановлення зв'язків між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому; 
• складання плану подальших дій. 
Стадії рефлексії: 
-  установлення фактів (що відбулося?), на цій стадії доречно поставити запитання: Що і навіщо вивчали? Яких помилок припускалися чи могли б припуститися? 
- аналіз причин (чому це відбулося?), на цій стадії доречно поставити запитання: які способи діяльності ми використовували? Як ми досягали мети? 
- планування подальших дій (що нам робити далі?)

Уроки рідної мови  повинні стати  справжньою «педагогічною майстернею», де слово жило б, трепетало всіма барвами.