МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ

Методичні матеріали та рекомендації щодо проведення заходів до Всесвітнього Дня водно-болотних угідь

 

Підготувала Гнибіда О.А.,

методист Донецького обласного

еколого-натуралістичного центру

 

І.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

«2 ЛЮТОГО СВІТ ВІДЗНАЧАЄ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДНО-БОЛОТНИХ ТЕРИТОРІЙ, ЗНИЩЕННЯ ЯКИХ — ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ ЗАГРОЗ ДЛЯ ІСНУВАННЯ НАШИХ РІК ТА ВОДОЙМ. БІЛЬШЕ 20 РОКІВ WWF В УКРАЇНІ ПРАЦЮЄ НАД ВІДНОВЛЕННЯМ ПЛАВНІВ ТА ІНШИХ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ ДО ПРИРОДНОГО СТАНУ. ЧАС ОБ'ЄДНАТИ НАШІ ЗУСИЛЛЯ ТА ЗРЕШТОЮ ВИЙТИ НА ЗВ'ЯЗОК ІЗ ПЛАНЕТОЮ!» (World Wetlands Day)

 

Заходи, які проводять у Всесвітній день водно-болотних угідь, покликані привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання збалансованого розвитку нашої планети.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення переважно як місця проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 року в м. Рамсар (Іран), з того часу відома як Рамсарська конвенція.

Основною метою цієї Конвенції є збереження та раціональне використання водно-болотних угідь як засобу досягнення збалансованого розвитку в усьому світі. Всесвітній день водно-болотних угідь було вперше відзначено в 1997 році.

Однією з основних умов приєднання країн до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на їхній території. Територію вибирають за складною системою критеріїв. Угіддя, оголошені державою Рамсарськими, Секретаріат конвенції вносить до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів міститься у базі даних Міжнародного бюро зі збереження водно-болотних угідь і постійно оновлюється.

У 1971 році Рамсарську конвенцію підписали 18 держав, у 2000 році –119, на цей час до неї приєдналося 159 держав. До Списку занесено 1869 Рамсарських угідь загальною площею 1 млн 836 тис. км².

Станом водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років опікується міжнародна організація «Wetlands International» (www.wetlands.org).

Кабінет Міністрів України додав 9,2 тис. га водно-болотних угідь до списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Про це йдеться в розпорядженні Кабміну від 23 лютого 2011 р. № 147-р.

Було додано угіддя Закарпатської (Атак-Боржавське, Долина нарцисів, печера «Дружба», Чорне багно), Івано-Франківської (Бурштинське водосховище, витоки річок Погорілець та Прут, річка Дністер), Львівської (верхове болото «Надсяння») областей.

Довідково. Водно-болотні угіддя – райони боліт, фенів, торф’яних угідь або водойм – природних або штучних, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів, а водоплавними вважають птахів, що екологічно пов’язані з водно-болотними угіддями (стаття 1 Конвенції).

 

Цінність та відновлення ВБУ.

Такі мілководні водойми та заплави відіграють дуже важливу роль для людини – вони очищують воду, виділяють багато кисню та поглинають вуглекислий газ, є домівкою для багатого біорізноманіття (12% видів тварин та 30% риб), захищають від повеней, сприяють підвищенню родючості ґрунтів прибережних територій та виконують багато інших важливих природних функцій.

WWF в Україні вже більше 20 років працює над відновленням водно-болотних угідь на Дунаї до природного стану. Серед реалізованих проектів у цьому секторі варто відзначити відновлення двох дунайських островів – Єрмаков (2300 га) та Малий Татару (738 га). Також успішним був проект WWF з відновлення болота Чорне Багно на Закарпатті. Тож ми закликаємо усіх охочих приєднатися та допомогти нам у цій надважливій справі!

На даний час зазначений перелік включає 2221 водно-болотне угіддя, серед них і наші Українські 33 водно-болотні угіддя Міжнародного значення. Секретаріатом Рамсарської конвенції прийнято рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які розташовані в межах території природно-заповідного фонду України, в перелік цих об’єктів увійшло і Черемське болото, що на Волині, площею 2975,7 га.

В зв’язку з унікальністю водно-болотного угіддя, великою кількістю рідкісних та червонокнижних видів флори і фауни науковцями, працівниками заповідника ще у 2005 році подано наукове обґрунтування до Міністерства екології України про внесення Черемського болота до переліку боліт міжнародного значення за Рамсарською конвенцією. Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 24 жовтня 2012 року №818-р подав розпорядження «Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» куди увійшло і Черемське болото в межах заповідника з офіційним статусом – Водно-болотне угіддя міжнародного значення.

За пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь у цьому році відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів для існування».

Завдання заповідника – зберегти Черемське болото для майбутнього, адже цінність його неоціненна.

Черемський болотний масив має велике наукове значення, оскільки являє собою одне із ядер біорізноманіття Західного Полісся, тут зростає понад 800 видів вищих судинних рослин, зосереджено 25% рідкісних, зникаючих видів рослин Українського Полісся. Серед них три види рослин які занесені до Європейського червоного списку (глід український, смілка литовська, козельці українські), три види рослин, які занесені до Додатку I Бернської конвенції (зозулині черевичні справжні, жировик Льозеля, дикран зелений), а всього на території заповідника зафіксовано 62 види Червонокнижних рослин.

Крім цього на водно-болотному масиві знаходиться вісім угрупувань занесених до Зеленої книги України формації берези низької, глечиків жовтих, латаття сніжно-білого, молодильника озерного.

В заповіднику на сьогодні достовірно встановлено 194 види хребетних тварин, із них 129 видів птахів, 42 види ссавців, із них 43 види рідкісних хребетних тварин.

На території водно-болотного угіддя виявлено вісім видів хребетних тварин, які занесені до Міжнародного союзу охорони природи (черепаха болотна, ящірка живородна, вечірниця мала, видра). Серед хребетних, які включені до Європейського Червоного списку відмічено шість видів (деркач, вовчок ліщиновий, вовк, видра річкова, рись). Найбільш цінними у цьому відношенні є види зникаючі, та глобально вразливі у світовому масштабі (деркач, баранець великий, вечірниця мала, норка європейська), а всього у заповіднику зафіксовано 72 види червонокнижних тварин.

З фауністичного комплексу боліт з рідкісних видів фауни трапляються глушець, журавель сірий, пугач, сова бородата.

Цінність торфових боліт полягає ще й в тому, що ці екосистеми в своєму природному стані можуть поглинати приблизно 15т вуглекислого газу CO2 з 1га на рік, що веде до зменшення викидів парникових газів в атмосферу і помягшення наслідків зміни клімату.

Черемське болото поглинає близько 17 т вуглекислого газу в рік. Натомість осушені, деградовані торфовища є джерелом викидів парникових газів в атмосферу. Для збереження цілісності природоохоронних територій міжнародного значення необхідна реалізація намічених заходів, та практичні дії усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Сподіваюся, що ми всі приєднаємося до цієї справи і зробимо свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для нашого майбутнього водно-болотних угідь.

 

Важливі водно-болотні угіддя світу

Водно-болотні угіддя зустрічаються у всіх регіонах світу і вважаються найрізноманітнішої біологічної екосистемою. Така місцевість є середовищем існування для безлічі перелітних птахів. У цій підбірці ви можете ознайомитися з найбільш важливими водно-болотними угіддями в світі.

 

Камарг.

Камарг включає в себе дельту річки Рони на південному сході Франції. Приблизно третина Камарга – це болотне озеро. Це одне з кращих місць в Європі, для спостереження за птахами. Камарг залучає безліч фламінго.

 

Національний парк Васур.

Васур – це масивна область водно-болотних угідь в індонезійській провінції Папуа, на острові Нова Гвінея. Васур містить безліч тварин, риб (111 видів) і птахів (358 видів). Нинішня територія національного парку Васур має площу 4138 км.

 

Водно-болотні угіддя Ісімангалісо.

Ісімангалісо – дуже різноманітний регіон в провінції Квазулу-Натал, в Південній Африці. Ісімангалісо добре відомий своїми водно-болотними угіддями, піщаними дюнами і кораловими рифами. На території цих угідь можна побачити слонів, леопардів, чорних і білих носорогів, буйволів.

 

Дельта Меконгу.

Дельта Меконгу – регіон на півдні В’єтнаму, де річка Меконг впадає в море. Це дуже багатий і пишний регіон, покритий рисовими полями, які приносять В’єтнаму більший прибуток. Жителі сіл біля річки Меконг, використовують її в якості дороги.

 

Водно-болотні угіддя Какаду.

Національний парк Какаду знаходиться на півночі Австралії. На території парку живуть безліч тварин, включаючи прісноводних і морських крокодилів, яких можна побачити на берегах річок. Також на території парку можна побачити диких коней і буйволів.

 

 

Заводь Керала.

Заводь Керала являє собою комплекс лагун і озер, розташованих паралельно узбережжю Аравійського моря в штаті Керала, на півдні Індії. Мережа включає в себе п’ять великих озер, з’єднаних каналами, які поповнюються 38 ріками. Заплави є домом для багатьох унікальних видів водної флори і фауни, включаючи крабів, жаб, водоплавних птахів і тварин, таких як видри і черепахи.

 

Еверглейдс.

Розташований у штаті Флорида, заповідник Еверглейдс складається з величезної, але дрібної, зарослої травою річки, яка простягається від озера Окічобі у Флориді. Під час сухого сезону вона майже повністю висихає. У Еверглейдс масово сповзаються пітони, що загрожує життю алігаторів, тому пітонів намагаються вивозити. У 2009 році були вивезені 1200 бірманських пітонів.

 

Дельта Окаванго.

Дельта річки Окаванго в Ботсвані, є одним з найвидатніших внутрішніх водних шляхів світу. Дельта Окаванго славиться широким розмаїттям дикої природи, включає слонів, бегемотів, жирафів, крокодилів, левів, гепардів, носорогів і зебр.

 

Сундарбан.

Сундарбан є найбільшим прибережних мангрових поясом у світі. Він поширюється по всьому Бангладешу і Західної Бенгалії в Індії.Назва Сундарбан, в перекладі з бенгальської мови, можна дослівно перекласти, як «гарні джунглі» У цьому регіоні мешкають 500 бенгальських тигрів, і 2 види крокодилів, тому тут часто з’їдають необережних людей.

 

Пантанал.

Пантанал є найбільшим водно-болотним угіддям у світі. Відомий своєю дикою природою, вона є одним з основних туристичних визначних пам’яток Бразилії. Пантанал став місцем проживання для ссавців, які знаходяться під загрозою зникнення. Пантанал також є найкращим місцем у всій Америці, щоб побачити ягуара в дикій природі.

 

Водно-болотні угіддя України

Водно-болотні угіддя мають велике природне, економічне та соціокультурне значення. Kожна держава, яка є учасником Рамсарської конвенції,  має визначити на своїй території найбільш цінні водно-болотні угіддя та подати їх перелік і описи на затвердження до Секретаріату конвенції.

Метою цього сайту (http://pzf.menr.gov.ua/пзф-україни/водно-болотні-угіддя.html) є оприлюднення інформації з бази даних Чорноморської Програми Wetlands International  щодо водно-болотних угідь України, які вже включені в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення (Рамсарський список), а також тих, що є перспективними для включення в нього.

Перспективні угіддя України



Печера Дружба

• 

Ріка Дністер

• 

Долина нарцисів

• 

Витоки ріки Прут

• 

Витоки р. Погорілець

• 

Верхове болото “Надсяння”

• 

Бурштинське водосховище

• 

Aтак – Боржавське

• 

Клебан-Бик

• 

Верхів’я Каховського водосховища

 

Біленько-розумовські плавні

• 

Cіверськодонецька заплава

 

• 

Сульська затока

 

Орієнтовні заходи, присвячені Всесвітньому дню охорони водно-болотних угідь:

1. «Суд над водно-болотним угіддями!» У такій нетрадиційній формі може бути проведений даний освітній захід. Підприємець, мисливець, рибалка і лісоруб звинувачують водно-болотні угіддя у безкорисності, відсутності економічної вигоди і бездіяльності. Адвокатами рослинності, тварин і навколишніх лісів виступають науковці заповідника. В результаті тривалої дискусії суд присяжних (якими, звичайно, виступають юні рейнджери) виправдають водно-болотні угіддя, а суддя винесе вердикт: зберегти!
2. Екологічна гра «Екосистема» допоможе усвідомити взаємні зв’язки всього живого і надзвичайну важливість води для існування кожного організму;
3. Кросворд, на якому зображені водоплавні птахи, водні рослини та тварини. Більшої колоритності заходу може надати мікрофон (так званий «шишкофон»), в який діти дають відповіді на кросворд. Всі заходи, звичайно, розпочинаються з розповіді про водно-болотні угіддя, їх охорону та наявність у нашому краї.
4. Мультимедійна презентація + лекція. З неї школярі дізнаються, що водно-болотні угіддя важливі для нашого життя та процвітання людства. Вони підтримують величезне різноманіття форм життя на нашій планеті, захищають береги, немов губки вбираючи воду під час повеней, а також зв’язують і зберігають двоокис вуглецю.
5. Хакатон, під час якого діти дискутують про проблеми засмічення водойм та берегів пластиковою тарою, тирсою, побутовим сміттям. Учні пропонують свої, цікаві і часом неординарні, методи поліпшення екологічного стану територій.
6. Майстер-клас з виготовлення лебедів, які виступають своєрідним символом водно-болотних угідь. Метою майстер-класу є виховання у дітей любові і бережливого ставлення до рідної природи, розвиток почуття прекрасного, роз’яснення їм необхідності охорони водоплавних птахів. Використовуючи кольоровий папір, олівці та клей, діти із захопленням створюють деталі для майбутнього лебедя і, звичайно, після завершення з великою гордістю демонструють вироби.
7. Лекція з елементами бесіди ,,Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього” про історію виникнення Дня захисту водно-болотних угідь, ознайомлення з метою підписання конвенції про їх захист.
8. Бесіда ,,Цікаві факти про водно-болотні угіддя”.
9. Вікторина ,,Пізнаємо водно-болотні угіддя”.
10. Круглий стіл на тему ,,Болотні угіддя у складі природоохоронних територій України”.
11. Екологічні ігри ,,Скарби боліт”, ,,Річка  - це ворог чи друг?”
12. Пізнавальна гра ,,Хто мешкає в болотах”.
13. Інформаційні п’ятихвилинки ,,Здоров’я та вода”.
14. Заняття гуртка ,,Антропогенна деградація гігроморфних біогеоценозів і проблеми їх раціонального використання” для старшокласників.
15. Віртуальна подорож на тему ,,Водні об’єкти нашого краю”.
16. Виставка інформативних матеріалів з даної тематики.
17. Анкетування серед вихованців щодо їх інформованості про водно-болотні угіддя.
18. Інформаційна година “Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього”.
19. Усний журнал “Збереження водно-болотних угідь - запорука життя на Землі”.
20. Конкурс на кращу стінгазету на тему: „Ми за чистоту в природі!”
21. Брейн-ринг між гуртківцями різних екологічних груп на тему : ,,Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього”.
22. Фотоконкурс ,,Птахи  водно-болотних угідь”.
23. Конкурс плакатів ,,Збережемо красу річок рідного краю».
24. Екологічний кінотеатр: перегляд фільму ,,Вода – колиска життя”.

Список рекомендованих джерел:

 

1. .Національна Стратегія збереження водно-болотних угідь України (проект) : Матеріали до робочої наради щодо підготовки попереднього варіанту Стратегії. – К., 2001. – С. 46.
2. Андрусевич А., Андрусевич Н., Козак З. Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля. — Л., 2009. — 203 с.
3. Водно-болотні угіддя України : Довідник / під ред. Г.Б. Марушевського, І.С. Жарук. – К., 2006. – С. 5.
4. Водно-болотні угіддя України : Довідник / під ред. Г.Б. Марушевського, І.С. Жарук. – К., 2006. – С. 5.
5. Водно-болотні угіддя України. Довідник / Під ред. Марушевського Г. Б., Жарук І. С. — К. : Чорноморська программа Ветландс Интернешнл, 2006.
6. Водно-болотні угіддя України. Довідник /Під ред. Г.Б. Марушевського, І.С. Жарук. К.: Чорноморська програма Ветланд Інтернешнл, 2006. — 312 с.17 кольорових ілюстрацій, 56 картосхем різного масштабу
7. Гідроекологічний стан басейну Тиси / Т.А. Харченко, А.В. Ляшенко, М.О. Овчаренко, Ю.В. Кім.– К., 1999. – С. 7.
8. Земельное право Украины : Учеб. пособие / под ред. А.А. Погребного, И.И. Каракаша. – К., 2002. – С. 280-281.
9. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів : [укр.] // Верховна Рада України : міжнародна конвенція.
10. Національна Стратегія збереження водно-болотних угідь України (проект) : Матеріали до робочої наради щодо підготовки попереднього варіанту Стратегії. – К., 2001. – С. 46.
11. Національна Стратегія збереження водно-болотних угідь України (проект) : Матеріали до робочої наради щодо підготовки попереднього варіанту Стратегії. – К., 2001. – С. 47.
12. Описи ВБУ міжнародного значення в Україні на сайті Wetlands International (укр.)
13. Офіційний сайт Рамсарської конвенції (англ.)
14. Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів : [укр.] // Верховна Рада України : закон України.
15. Русев И.Т. Дельта Днестра : История природопользования, экологические основы мониторинга, охраны и менеджмента водно-болотных угодий. – Одеса, 2003. – С. 345-346.
16. Русев И.Т. Основы экотуризма. – Одеса, 2004. – С. 93-94.
17. Управління водно-болотними угіддями міжнародного значення : (Метод. рек. до планування і впровадження) / під ред. Г.В. Коломійця, С.В. Таращука; відп. ред. В.А. Костюшин. – К., 2005. – С. 8.
18. Управління водно-болотними угіддями міжнародного значення : (Метод. рек. до планування і впровадження) / під ред. Г.В. Коломійця, С.В. Таращука; відп. ред. В.А. Костюшин. – К., 2005. – С. 5-6.
19. Управління водно-болотними угіддями міжнародного значення : (Метод. рек. до планування і впровадження) / під ред. Г.В. Коломійця, С.В. Таращука; відп. ред. В.А. Костюшин. – К., 2005. – С. 5.
20. Щербина Ю.Г. Методические аспекты мониторинга окружающей среды. – Кривой Рог, 2006. –С. 23.
21. http://www.ecoleague.net/forumy-konferentsii-kruhli-stoly-seminary/ekolohichnyi-kalendar/liutyi/item/293-vsesvitnii-den-vodno-bolotnykh-uhid-world-wetlands-day
22. https://vokrugsveta.ua/ecology/sivash-sinevir-amazoniya-7-divnih-faktiv-pro-svitovi-vodno-bolotyani-ugiddya-03-10-2017
23. http://wwf.panda.org/uk/materials/news/?322335/Effects-of-river-changes-on-sturgeons
24. https://wwf.panda.org/uk/our_work/rivers_and_wetlands/wetlands_restoration/archive/natural_grazing/
25. http://wwf.panda.org/uk/materials/news/?193584/Ermakov-island
26. http://volga.lutsk.ua/view/9864/0/0/
27. http://cbr.nature.org.ua/news/2017/vbu_17.htm
28. http://www.rivneosun.com.ua/novini/-nformac-ja-pro-proveden-zahodi-schodo-v.html
29. http://vsviti.com.ua/nature/11722
30. http://pzf.menr.gov.ua/пзф-україни/водно-болотні-угіддя.html

 

Сценарії масових заходів представлені за посиланнями:

 

1. https://issuu.com/806426/docs/____________________________________2d5dca9cf1c35e
2. http://cdut-ovruch.at.ua/index/zakhid_prisvjachenij_vsesvitnomu_dnju_vodno_bolotnikh_ugid/0-44
3. http://www.dom-prirody.com.ua/nasi-vidanna