Сценарій лінійки пам’яті до дня Чорнобильської трагедії

Сценарій лінійки пам’яті до дня Чорнобильської трагедії

 «Дзвони минулого»

В1: Сьогодні нас зібрав загальний біль —

      Біль пам′яті про 26 квітня,

      Минуло скільки літ, а звідусіль

      Відлуння драми нашого століття.

В.2: Чорних дат у людства є немало,

       Кожна з них – це міна під прогрес,

       Найстрашніше, що усіх спіткало –

       Вибух на Чорнобильській АС.

В.1: Птахи складали гімн весні,

        Всміхалися до сонця квіти,

        Та пам′ять лине в моторошні дні,

        Гудуть жорстокі дзвони квітня.

В.2:  Хай стане світ міцнішим у стократ,

        Хай над землею чисте небо буде.

        Чорнобиль – попередження – набат,

        Його уроків людство не забуде.

В.1: Знову квітне щедра, прекрасна та свята українська земля. Знову замайоріло степове різнотрав′я та гріється під весняними променями плесо синьої ріки, дерева розпускають назустріч сонцю листочки та цвіт, щоб потім віддати щедрі врожаї дітям землі, землі-матері, землі-годувальниці, землі-святині.

В.2: Вдихає планета своїми могутніми зеленими легенями весняне повітря, вмивається  морськими водами та гордо піднімає до небес брови гірських хребтів. Все живе радіє весні, сонцю, життю. Все, що повинна зберегти дбайлива людська рука, зберегти для себе, для своїх нащадків, для майбутнього.

В.1: Але спливає в сумних спогадах чорна, трагічна дата нашого народу, нашої землі, нашої цивілізації – 26 квітня 1986 року, коли тихий весняний ранок розірвали стогони пожежі на Чорнобильській атомній електростанції.

В.2: Кажуть, що в час  вибуху на станції, на мить зупинилися пташині пісні і навіть дихання планети. Висохла роса на густих травах і погасли ранкові зорі, а вже сонце привітало ранок кривавою, тривожною і трагічною зірницею. Наступала нова ера – ера атома-убивці.

В.1: Хвилини трагедії на ЧАЕС назавжди закарбувалися в народній пам′яті. В ліквідації наслідків трагедії брали участь військові і пожежні, медики та будівельники, прості громадяни нашої  країни. В ту квітневу ніч ніхто не думав про геройство. Було ніколи думати. Всі просто рятували станцію, Прип′ять, Чорнобиль, Чернігів, Київ, всіх нас , Україну.

В.2:  Слово надається людині, яка не з чуток знає про події, які відбувалися у Прип’яті.  Запрошуємо, ____________________________________вам слово.

(виступ)

В.1: Я знаю, серце кожного болить,

        За тих хто врятував в пожежі вирішальній,

        Вклонімося ж їх пам′яті в цю мить,

        Єднаймося в скорботному мовчанні.

(хвилина мовчання)

В.1: Живі і мертві... всі відважні

Вітчизни-матері сини.

Людське життя, мов цвіт черешні,

 Осипалось... не з їх вини! 

В.2: Нам горе люте миром перебути,

Нам поховати зло в бетон і бронь.

І не забути, доки світ і люди,

Синів землі, що відвели вогонь.

В.1: А думка людська пам'ятатиме вас.

А пам'ять людська повертатиме вас.

Безумство хоробрих — де вічність і мить,

Де згасли для вас і життя, і блакить.

Де зір ваш затьмарить скорбота земна.

Де нам, як набат, імена, імена...

В.2: Право покласти квіти до пам’ятного знаку ліквідаторам аварії на ЧАЕС надається членам «Вахти пам’яті».

(забирають квіти)

В.2: Здавна чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, пре­красними місцями відпочинку, лісами, багатими на ягоди, гриби, горіхи славилась чорнобильська земля. Та тільки до жахливої ночі 1986 року. Відтоді ця земля почала називатися «зоною».

В.1: Пройшла гроза і не була озонною,

А де тепер не «зона» на землі?

І де межа між зоною й не зоною?

Скажи мені, будь-ласка ти, скажи

В.2: Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорбот­ним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті.

В.1: Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям.

В.2: «Мирний атом» став для України і прилеглих земель гірше війни. Збитки від аварії на ЧАЕС доведеться відшкодувати ще дуже довго...

В.1: Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страш­ної аварії. Перед живими. Перед пам'яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

Звучить пісня «Маки» у виконанні Наїмової Заріни

В.2: На цьому, нашу лінійку, присвячену річниці аварії  на ЧАЕС, закінчено. Всі запрошуються на класні години.