Методичні настанови "Змагально-ігрові завдання для навчання й удосконалення техніки та тактики гри у футбол"

Змагально-ігрові завдання

для навчання й удосконалення

техніки та тактики гри у футбол

Зміст

1. Сфера використання змагально-ігрового методу …………………………3

1.1. Сутність змагально-ігрового методу……………………………………3

1.2. Види підготовки ……………………………………………………….5

1.2.1. Фізична підготовка ……………………………………………………5

1.2.2. Технічна підготовка …………………………………………………...8

1.2.3. Тактична підготовка …………………………………………………..9

2. Модулювання змагально-ігрової діяльності ……………………………....10

2.1. Програмоване навчання ………………………………………………..10

2.2. Інформативність карточки-завдання …………………………………..12

2.3. Способи передачі інформації в процесі навчання ……………………..13

1. СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ ЗМАГАЛЬНО-ІГРОВОГО МЕТОДУ

1.1.      СУТНІСТЬ ЗМАГАЛЬНО-ІГРОВОГО МЕТОДУ

Під змагально-ігровим методом у фізичному вихованні розуміють спосіб набуття і вдосконалення знань, умінь та навичок, розвиток рухових й морально-вольових якостей в умовах гри або змагань. Його характерною особливістю, що відрізняє від інших методів фізичної підготовки, є обов'язкова присутність змагально-ігрової діяльності двох команд.

Змагально-ігровий метод відноситься до групи практичних методів. Його комбіноване використання дозволяє вирішувати широке коло задач в самих різних умовах. Даний метод володіє багатьма ознаками як ігрового, так й змагального метода, що використовується в фізичному вихованні. До характерних його ознак можна віднести:

• присутність суперництва та емоційність в рухових діях;

• непередбачену зміну як умов, так й дій самих учасників;

• прояв максимальних фізичних зусиль та психічну дію;

• прагнення    учасників    домагатися    перемоги    при    дотриманні обумовлених правил гри або змагань;

• використання різнобічних рухових якостей, що використовуються в певних умовах гри або змагань.

Якщо розглядати поєднання ігрового та змагального методу з позиції фізичного виховання, то сутність змагально-ігрового методу вирішує навчально-виховну й оздоровчу задачу на практиці, в навчально-тренувальному процесі реально може використовуватися різнобічні фізичні, технічні й тактичні вправи, рухливі ігри, естафети або комбінації їх, коли учні грають та змагаються одночасно. Іноді різниця між грою та змаганням зникає, так як рухові дії несуть в собі ознаки гри та змагань

Використання змагально-ігрового методу сприяє успішному накопиченню рухового опиту, що ґрунтується на тимчасових зв'язках, тобто координаційні елементи з вивчаємим видом фізичної діяльності, облегшує оволодіння програмним матеріалом.

Змагально-ігровий метод може використовуватися для засвоєння й закріплення навчального матеріалу, а також збільшення рівня фізичної підготовки. Це здійснюється за допомогою навчальних задач, тобто використання таких змагально-ігрових завдань, в яких є схожі з навчальними навиками за структурою й характером нервово-мязової напруги, елементи цілої рухової дії.

Змагально-ігрові завдання несуть в собі великий емоційний заряд, який є ефективним засобом не тільки фізичного розвитку учнів, але й духовного виховання. Це відбувається тому, що змагально-ігрові завдання для учнів є достатньо великим подразником, що дозволяє з більшим зацікавленням виконувати як прості, так й складні рухові дії.

Тому з оздоровчого, виховного та навчального боку в сучасний час широке використання змагально-ігрового методу не тільки бажане, але й просто необхідне.

Використання змагально-ігрового методу дозволяє викладачу успішно розвивати як загально фізичну, так й спеціальну підготовку учнів. Під час систематичного удосконалення програмного матеріалу в змагально-ігровій діяльності вміння та навички швидше адаптуються до впливу емоційного фону змагань або ігор, а різні тактичні дії краще засвоюються в спрощених умов, що дозволяють сконцентрувати увагу на головній руховій дії за рахунок ви членування відомих елементів з вивчає мого уміння або навиків.

1.2.      ВИДИ ПІДГОТОВКИ

Використання змагально-ігрового методу в навчальному процесі допомагає вирішувати завдання всебічного розвитку учнів, вдосконалення рухових вмінь й навичок, пов'язаних з сучасною технікою того чи іншого виду навчальної програми. Емоційна красота занять під час використання змагально-ігрового методу сприяє виникнення у учнів зацікавленості в руховій діяльності, вихованню фізичних й морально-вольових якостей, одним словом, викликає інтерес та бажання займатися фізичною культурою.

Навчальний процес з фізичного виховання складається з наступних видів підготовки: фізичної, технічної, тактичної та психологічної. Даний поділ можна вважати умовним тому, що на практиці вони тісно пов'язані між собою. Так, фізична підготовка дозволяє швидко оволодівати не тільки технічними, але й тактичними прийомами рухів.

1.2.1.      ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА

Фізична підготовка є фундаментом для засвоєння будь-якого виду програми. Вона сприяє швидкому оволодінню вміннями й навичками та їх міцному закріпленню. Фізична підготовка розділяється на загальну та спеціальну.

В загальну фізичну підготовку входить розвиток головних фізичних якостей учнів: сили, швидкості, спритності, гнучкості та витривалості. При загальній фізичній підготовці необхідно використовувати змагально-ігровий метод, скільки в процесі змагально-ігровій діяльності можна приділити більше уваги таким фізичним якостям, які недостатньо розвиваються вузькоспеціальними вправами, що відносяться до техніки або тактики того чи іншого виду спорту.

Засобами даного методу є рухливі Ігри й змагальні вправи, що надають загальний вплив на фізичну й психічну підготовку учнів. До них можна віднести змагальне виконання вправ з основної ритмічної та атлетичної гімнастики, важкої атлетики, а також прості рухливі ігри, що пов'язані з бігом, стрибками й метанням. Підбір засобів загальної фізичної підготовки для кожного заняття залежить від задач, що вирішуються на них, а також умов навчання. При цьому слід враховувати гігієнічний фактор, тобто заняття слід проводити на свіжому повітрі, спортивному майданчику, стадіоні. Гарна фізична підготовка учня й як наслідок цього - його гармонійний розвиток, пов'язане з удосконаленням м'язових відчуттів, що являє собою фундамент для спеціалізації в певному виді спорту.

Спеціальна фізична підготовка є розвитком фізичних якостей, що необхідні для певного виду програми, тобто пов'язаних з певним видом спорту. Задачі її пов'язані з удосконаленням техніки і тактики рухової дії. Для розвитку тієї чи іншої якості використовують спеціальні підготовчі та підвідні вправи, які можна виконувати у змагально-ігрових умовах.

На цей час дослідами й практикою доведено, що рухові якості найбільш успішно розвиваються в тому випадку, якщо в змагально-ігровій діяльності використовується комплексний підхід. Це означає, що на заняттях з фізичного виховання повинні використовуватися засоби, запозичені з різних видів спорту. До них можна віднести вправи, що вимагають одночасний розвиток швидкості, сили, витривалості. Використання їх в певному поєднанні сприяє засвоєнню рухових якостей, а відсутність різноманітності при спортивній спеціалізації значно знижує руховий діапазон учнів, а також розвиток їх координаційних здібностей.

Розвиток швидкісно-силових якостей успішно досягаються з допомогою різнобічних вправ та ігор, де головною є частота виконуючих рухів. Крім складних рухів, це може бути завдання з обтяженнями, зі снарядами й на снарядах, а також вправи з наданням опору партнеру. Такі завдання, що пов'язані з єдиноборствами, розвивають не тільки швидкісну силу і витривалість, але й спритність.

Виконання змагально-ігровим методом динамічних вправ, що пов'язані з подоланням опору ваги власного тіла, що дозволяє учням послідовно переходити від повільних рухів до швидких, від малого навантаження до великого. При цьому ріст м'язової сили суттєво здійснюється в основному двома методами:

• метод повторних вправ з малим вантажем;
• метод підняття максимальної ваги.

Використовуючи змагально-ігровий метод, можна успішно розвивати швидкість, яка заклечається в здатності виконувати дії в мінімальний для певних умов відрізок часу. Швидкість має три основні фактори:

1.                      швидкістю відповідного руху на певний подразник.
2.                      швидкістю рухів.
3.                      частотою рухів у відрізок часу.

Змагальні вправи та рухливі ігри для розвитку швидкості повинні бути різнобічними, що охоплюють різні групи м'язів. Багаторазове повторення таких вправ в поєднанні з бігом, стрибками дає великий ефект при розвитку не тільки швидкості, але й швидкісної витривалості. Основу високої швидкості в різних технічних рухах є повторне виконання вправ з максимальною швидкістю.

Розвиток загальної витривалості пов'язане з здібністю протидіяти втоми при тривалій роботі. Для розвитку загальної витривалості в більшості використовуються вправи циклічного характеру, де монотонність фізичної роботи знижує інтерес учнів до занять.

Крім рухливих ігор, естафет, командних або групових перебіжок, для розвитку витривалості можливі будь які вправи, де тривала фізична робота визначається досягненням поставлених цілей.

В умовах змагань або гри розвиток координаційних дій проходить більш ефективним, так як виконання їх приближує до реальних умов тієї чи іншої діяльності. В цілому змагально-ігрові завдання є також хорошими підводящими та підготовчими вправами, що дозволяють швидше засвоїти навчальну-спортивну програму.

1.2.2.      ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА

Під технічною підготовкою в змагально-ігровій діяльності розуміється педагогічний процес, що направлений на оволодіння учнями раціональної

техніки самих різнобічних прийомів й обов'язкове її закріплення в ігровій або змагальній ситуації.

Головна мета технічної підготовки - це оволодіння всіма способами виконання вивчаємого руху й їх різними поєднаннями в умовах, наближених до гри або змагань. На перший план виступає вдосконалення техніки рухів. Перед учнями ставиться задача: більш глибше познати техніку рухів, досягти їх вільного, цілого виконання й вдосконалювати ритм і техніку дій у відповідності з індивідуальними особливостями.

З часом засвоєння вивчаємого навика або вмінь перед учнями постає задача закріплення її техніки й подальшого удосконалення напрямку усилення динаміки рухів.

В умовах удосконалення рухів застосовуються різні методичні прийоми: в легкій атлетиці - збільшення дистанції або висоти, гандикапу, в гімнастиці - збільшення амплітуди, поточне виконання вправ, в спортивних іграх - перехід від виконання на місці до виконання у русі, поєднання декількох елементів в облегшених умов змагань або ігор.

Задача збільшення якості виконання змагально-ігрової діяльності повинно ставитися на кожному уроці. Раціональна техніка дає можливість учням добиватися високих спортивних результатів.

1.2.3.      ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

Тактична підготовка в змагально-ігровій діяльності учнів - це процес формування системи способів ведення гри або рухових дій. В процесі технічної підготовки учні отримують вміння технічного виконання дій, а також навички для ведення гри, а в процесі тактичної - вміння володіти усіма технічними засобами в постійно змінних змагально-ігрових ситуаціях. Тактична підготовка вимагає володіння індивідуальними, груповими й командними діями, вмінням правильно аналізувати змагально-ігрову ситуацію й приймати швидке рішення для вибору технічної дії, передбачити форму взаємодії з партнерами.

Під індивідуальними діями розуміють цілеспрямованість використання наборів технічних вправ або ігрових прийомів у грі , для чого необхідно володіти способами рухів, вмінням вибирати місце для ведення гри. а також найсприятливіший спосіб дій в змагально-ігровій діяльності.

Групова тактика вимагає участь в змагально-ігровій діяльності двох й більш учнів. Групові тактичні дії можуть бути в іграх під час нападу або захисту. В кожному випадку вирішується тактична задача: в першому - створення найбільш сприятливих умов для виконання останньої дії, а в другому - протидія з метою ускладнення виконання останньої дії.

Тренування групових дій починається з вивчення взаємодій двох учнів в правах при зустрічних або паралельних переміщеннях. Потім переходять до взаємодії трьох й більше гравців. Удосконалення взаємодій здійснюється в ігрових вправах, навчальних іграх, змаганнях.

Тренування командних дій починається з моменту комплектування команди і визначення основних функцій учасників змагань або ігор. Вибравши тактичний малюнок змагань, ігри або систему тактичних взаємодій, виходячи з можливостей учнів, визначають задачу кожного учасника. І тільки після цього приступають до засвоєння основних взаємодій, тактичних варіантів, вчать приймати самостійні тактичні дії. Потім закріпляють командні тактичні взаємодії, наприклад в двохсторонніх навчальних іграх. Поступово тактичні задачі ускладнюють. Існує цілий ряд вправ, котрі направленні на вдосконалення тактики. Ці вправи максимально приближені до ігрових або змагальних умов.

2. МОДУЛЮВАННЯ ЗМАГАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1.      ПРОГРАМОВАНЕ НАВЧАННЯ

Загальні відомості. Сутність програмованого навчання заклечається в тому, що весь об'єм інформації розподіляють на частини, котрі учні повинні засвоїти в певній послідовності при обов'язкових умовах переходу до закріплення в змагально-ігрових умовах. При чому на всіх етапах вдосконалення повинен бути забезпечений зворотній зв'язок між викладачем та учнем.

Програмоване навчання й особливо алгоритмізація окремих сторін фізичної підготовки привертає увагу все більше спеціалістів фізичного виховання. Під алгоритмом розуміють чітке виконання в встановлених правилах операцій, що дають рішенню деякого класу завдань. В фізичному вихованню алгоритм являє собою чіткий опис виконання в певному встановленому порядку елементів певної рухової дії, що забезпечує високу ефективність оволодіння певними руховими якостями. Задача викладача заключається у підготовці алгоритмічних передумов й організація змагально-ігрової діяльності відповідно до цих передумов.

Алгоритмізація рухових дій. В навчальному процесі алгоритмізація змагальних-ігрових вправ діляться на чотири етапи:

1.       загальне ознайомлення з технікою виконання рухових дій або ігрового прийому;
2.       навчання його в спрощених, спеціально створених умовах;
3.       навчання в ускладнених умовах;
4.       удосконалення прийому в грі або змагань.

Загальне ознайомлення з технікою виконання рухових дій або ігрового прийому. На даному етапі складається чітка уява про техніку рухової дії. Для цього користуються неодноразовим поясненням й показом: спочатку швидко, як в ігровій ситуації, а потім повільно, звертаючи увагу на найбільш важливі деталі руху. Розглядається техніка виконання, даються відомості про наявність певного прийому у спорті. Далі учні самостійно виконують рухову дію або ігровий прийом. Необхідно досягати того, щоб перші спроби виконання прийому містили менше помилок, тоді формування рухового навику буде проходити більш успішніше.

Навчання його в спрощених, спеціально створених умовах. На даному етапі перед учнями стоїть завдання оволодіти правильною структурою руху. Найбільш складні прийоми вивчаються поетапно. Тільки після цього вправа виконується в цілому. Для кожної гри або рухової діяльності розробляється методика послідовного навчання ігрових прийомів на основі принципу «від простого до складного»: спрощуються умови виконання прийомів шляхом заняття найбільш вигіднішого вихідного положення; зменшується відстань, сила передачі, швидкість переміщення. Під час змагально-ігрового виконання рухів учнями необхідно виявляти й справляти помилки. Спочатку виправляють основні помилки в техніки виконання, а потім другорядні. Для цього використовують повторний показ, пояснення, виконання техніки прийому поетапно, повільно.

Навчання в ускладнених умовах необхідно для доведення його до використання, приближеного до реальних умов, без помилок, на відмінній швидкості. В ускладнених умовах намагаються досягти не тільки правильної взаємодії з м'ячем, але й з партнером. Ускладнення умов для навчання досягається збільшенням швидкості виконання прийому, збільшення відстані, швидкості, сили, зміни напрямку польоту м'яча. Для ускладнення умов в ігрових завданнях даються варіанти виконання прийому при пасивному, а потім при активному взаємодії партнера, а також з зміною кількості партнерів.

Удосконалення прийому в грі або змагань. Під час цього викладач намагається досягти того, щоб прийом виконувався правильно під час зміни змагально-ігрової ситуації, а також раціонально використовувався учнями в певній ігровій ситуації. На даному етапі використовуються вправи, навчальні ігри з певною установкою на виконання прийому. Вміло використовуючи в навчально-тренувальному процесі програмоване навчання з алгоритмізацією викладач може без зайвих затрат не тільки поліпшити фізичний розвиток і підготовку учнів, але й проводити заняття більш різноманітніше й цікаво.

2.2.      ІНФОРМАТИВНІСТЬ КАРТОЧКИ-ЗАВДАННЯ

Карточки-завдання являють собою матеріал інформації про рухову активність, що виконується в змагально-ігрові діяльності. Для зручності використання й знаходження всі змагально-ігрові картки мають порядковий номер. В кожному завданні вказані конкретні задачі, що сприяють розвитку й вихованню як цілого ряду психофізіологічних якостей, так й формуванню, удосконаленню окремих технічних прийомів в умовах наближених до реальної змагально-ігрової діяльності. Ці задачі на перших етапах можуть бути скорочені до мінімуму або під час вдалого засвоєння доповненні та ускладненні більш високими вимогами як до кількості, змісту, складнощів виконання, так й до комбінування різних варіантів рухової діяльності.

Всі змагально-ігрові завдання побудовані за однією принциповою схемою. Вони складаються з чотирьох розділів передачі необхідної інформації, що включає схему розташування, зміст рухових дій, правила їх виконання і організаційно-методичні вказівки.

Перший розділ - схема розташування. На схемі вказується місце викладача (найбільш зручне для огляду та вказівок). Умовними значками (символами), що вказують на розташування гравців однієї чи двох команд, напрямок руху та послідовність дій.

Другий розділ - зміст. Він починається з опису дій. Цей розділ може бути доповнений варіантами. Кількість варіантів може бути більше, ніж запропоновано в ігрових завданнях. Все залежить від винахідливості викладача, його вміння визначити, як можна далі удосконалювати навички учнів.

Третій розділ - правила, які вказують на чіткі й ясні дії, що не допускають різнобачення їх читання. Якщо під час гри ведеться підрахунок гри, то повинні бути читки критерії: за що й скільки нараховується, з яких складових складається результат, що визначає переможця, за що карається порушник або команда.

Четвертий розділ - організаційно-методичні вказівки. Розкриває методичну сторону рухових дій з тон костями, які допоможуть краще організувати і провести гру або змагання.

Сутність змагально-ігрових завдань, крім естафет, рухливих ігор, можуть складати загальнорозвиваючі і спеціальні вправи, а також прості й складні технічні елементи з різних розділів навчальної програми, їх об'єднує загальна ознака - змагально-ігрове виконання рухових дій.

2.3.    СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Загальні відомості. В навчально-тренувальному процесі під час використання змагально-ігрових методів використовують три головні етапи інформації. Навчання відбувається через словесну, наочну і практичну інформацію. Два перших види інформації створюють передумови для оволодіння руховими діями, а їх реалізація відбувається при використанні практичної інформації. В змагально-ігровій практиці всі перелічені види інформації взаємопов'язані й використовуються комплексно.

Передача інформації відбувається по певних каналах: словесна - через абстрактне мислення; наочна - через зорове сприйняття схематичного зображення дій, а також шляхом показу; практична - шляхом вправ учнів в змагально-ігровій діяльності.

Словесна інформація. Розповсюдження словесної інформації на практиці відбувається через - розповідь, пояснення, бесіда, ознайомлення з ігровою карткою, завдання, вказівки.

Розповідь - це форма створення у учнів відомостей про техніко-тактичних прийомів, методиці ігрового та змагального тренування при організації ігрової діяльності.

Пояснення - допомагає не тільки розкрити форму і характер змагально-ігрових рухів, але й виявити причини, що впливають на правильне виконання. Пояснення користуються під час удосконалення ігрових прийомів групою, вивчення змагальних командних дій.

Бесіда - у змагально-ігровому методі проводиться у вигляді питання-відповідь, обмін думками, обговорення помилок шляхом їх усунення. Бесіда може бути груповою, командною або індивідуальною.

Вказівки — коротка форма завдання на виконання рухливої гри або змагальної вправи з техніки й тактики. Іноді використовуються під час проведення навчальних ігор або відпрацювання тактичних взаємодій. Вказівки можуть надаватися в процесі взаємодії без зупинки гри або змагальної вправи.

Завдання в цілому є універсальною формою передачі інформації, що включає як алгоритмічну послідовність виконання рухових дій, так й шляхи його вдосконалення.

Наочна інформація. Наочна інформація в змагально-ігровій діяльності - це показ вправи або рухливої гри, демонстрація ігрової карточки, перегляд навчальних ігор та офіційних змагань.

Показ рухових дій в змагально-ігрової діяльності завжди поєднується з використанням словесної інформації, й, таким чином, учень отримує цілісну уяву про змагально-ігрову діяльність, а саме про змагальне виконання вправ. Здійснюється показ викладачем або одним учнем.

Під час змагально-ігрової діяльності іноді практикують повторний або повільний показ рухових дій. Це дає можливість звернути увагу учнів на найбільш суттєві елементи рухів.

Рухова (практична) інформація. Практична інформація в змагально-ігровій діяльності - це ігри і вправи, що вимагають багаторазове повторення рухів, з тим щоб учні мали можливість оволодіти елементом техніки рухових дій або цілого ігрового прийому. Рух може виконуватися в цілому або по частинам. Навчання по частинам вимагає оволодіння окремими елементами рухових дій з наступним їх поєднанням в одне ціле.

Найбільший ефект дає змагально-ігрове виконання рухливих ігор або вправ в полегшених умовах, з використанням підходящих вправ, їх підбір та складність залежить від фізичної підготовки учнів. Закріплення змагально-ігрових дій відбувається на фоні виконання рухливої гри або вправи в більш складних умовах.

3. ВИКОРИСТАННЯ ЗМАГАЛЬНО-ІГРОВИХ

ВПРАВ В НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

«ДВА КВАДРАТА»

ЗАВДАННЯ: удосконалення    навиків передачі м'яча;

розвиток спритності,  швидкості,  реакції,  відчуття  гравців.
ІНВЕНТАР:    футбольний м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик,  футбольне поле.

«ГРАЮТЬ ВСІ»

ЗАВДАННЯ: удосконалення групових й командних тактичних дій;

розвиток загальної витривалості.
ІНВЕНТАР:    футбольні м'ячі.
МІСЦЕ: футбольне поле або гандбольне поле. .

«ВОЛЕЙБОЛ ФУТБОЛИСТІВ»

ЗАВДАННЯ:  навчання елементарним  навичкам  гри;

розвиток влучності, сили,  координації,  відчуття гравців.
ІНВЕНТАР:    футбольні м'ячі, волейбольна сітка.
МІСЦЕ: футбольне поле або гандбольне поле.

  «РУХОМІ ВОРОТА»

ЗАВДАННЯ:  удосконалення групових і командних тактичних дій;

розвиток навички для вибору місць;

розвиток влучності, сили, координації, відчуття гравців.
ІНВЕНТАР:    футбольні м'ячі.
МІСЦЕ: футбольне поле або гандбольне поле.

«ПІРАМІДА З М’ЯЧІВ»

ЗАВДАННЯ: закріплення техніки гри воротаря;

розвиток навички для вибору місць;

розвиток влучності, сили, координації,  відчуття  гравців.
ІНВЕНТАР:    футбольні м'ячі.
МІСЦЕ: футбольне поле або гандбольне поле.

«ПРОБИЙ «СТІНКУ»

ЗАВДАННЯ: розвиток вміння пробивати «стінку» з різних вихідних

положень;

розвиток влучності, сили, координації, відчуття гравців;

підготовка до гри нападників, захисників й воротаря.
ІНВЕНТАР:    футбольний м'яч.
МІСЦЕ: футбольне поле.

«З КУТОВОГО УДАРУ»

ЗАВДАННЯ:  удосконалення техніки ударів м'ячем по воротам;

розвиток навички для вибору місць;

розвиток влучності, сили, координації, відчуття гравців.
ІНВЕНТАР:    футбольні м'ячі.
МІСЦЕ: футбольне поле.

«ВІЛЬНИЙ МЯЧ»

ЗАВДАННЯ: закріплення техніки передач двома руками з-за голови;

розвиток влучності, сили, координації, відчуття гравців.
ІНВЕНТАР:    футбольний м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик.     _ ...         ..  «ФУТБОЛ РУКАМИ Й ГОЛОВОЮ»

ЗАВДАННЯ: формування навиків техніки гри головою;

розвиток влучності, сили,  координації,  відчуття  гравців.

ІНВЕНТАР:    футбольний м'яч, намальовані на стіні або переносні  ворота 180x270
МІСЦЕ: футбольне поле, баскетбольний майданчик.

«КОМАНДНИЙ СТАРТ»

ЗАВДАННЯ: удосконалення    техніки ведення  м'яча, ударів по ньому;

розвиток швидкісно-силової реакції, відчуття гравців.
ІНВЕНТАР:    футбольні м'ячі.
МІСЦЕ: спортивний зал з ігровими розмітками.

«КИДКИ МЯЧА ПО КОЛУ»

ЗАВДАННЯ: закріплення техніки передач двома руками з-за голови;

розвиток швидкісної сили, координації,  відчуття гравців.
ІНВЕНТАР:    футбольний  м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик.

«КВАДРАТ»

ЗАВДАННЯ:  закріплення швидкості реакції під час гри 2 проти 4;

розвиток спритності, швидкості, реакції.
ІНВЕНТАР:    футбольні м'ячі.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик, футбольне поле.

«ЧЕРЕЗ КВАДРАТ»

ЗАВДАННЯ:  формування навиків раціонального ведення гри;

розвиток спритності, швидкості, реакції.
ІНВЕНТАР:    футбольний м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик,  футбольне  поле.

«МИСЛИВЦІ З МЯЧЕМ»

ЗАВДАННЯ: закріплення техніки передачі  м'яча;

розвиток спритності, швидкості, реакції, відношення до учнів.
ІНВЕНТАР:    м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик(штрафний майданчик) .

«ЗМІНА МІСЦЬ»

ЗАВДАННЯ: закріплення навиків групового переміщення;

розвиток спритності, швидкості, реакції,  відношення до учнів.
ІНВЕНТАР:    м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик.

«ТРИКУТНИМИ»

ЗАВДАННЯ: закріплення техніки передач у русі;

розвиток спритності, витривалості в ігрових умовах.
ІНВЕНТАР:    м'ячі.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик.

«М'ЯЧ ЧЕРЕЗ КАНАТ»

ЗАВДАННЯ: закріплення техніки передачі  м'яча:

розвиток спритності, швидкості, реакції,  відношення до учнів.
ІНВЕНТАР:    м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик.

«В ОДНІ ВОРОТА З НЕЙТРАЛЬНИМ»

ЗАВДАННЯ:  оволодіння навиків введення гри з більшою перевагою в атаці;розвиток швидкістю, спритністю, координації рухів.        -
ІНВЕНТАР:    футбольний м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик.

«ФУТБОЛ ДВОМА М'ЯЧАМИ»

ЗАВДАННЯ:  оволодіння груповими  й командними діями;

розвиток загальної витривалості.
ІНВЕНТАР:    2 футбольних м'ячі.
МІСЦЕ: спортивний зал,  майданчик.

«м’яч в колі»

ЗАВДАННЯ: удосконалення навиків зупинки й ударів ногою по м'ячу;

оволодіння вмінням скривати паси;

розвивати увагу, швидкість, кмітливість.

ІНВЕНТАР:    футбольний, баскетбольний або волейбольний м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик.

«ЗАХИСТ ПРОТИ НАПАДУ»

ЗАВДАННЯ: засвоєння навиків введення боротьби в нападу або захисті    з дотриманням правил  гри у футбол;
розвивати увагу, швидкість, кмітливість.
ІНВЕНТАР:  футбольний м'яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик.

«З БУДЬ ЯКОЇ ТОЧКИ»

ЗАВДАННЯ: вдосконалення техніки ударів по м'ячу; розвиток спритності, координації рухів.

ІНВЕНТАР: футбольні м'ячі, ворота.

МІСЦЕ:        майданчик 20х20м.

«УДАР ЗА УДАРОМ»

ЗАВДАННЯ: удосконалення техніки ударів по м'ячу.

ІНВЕНТАР: футбольні м'ячі

МІСЦЕ: майданчик, тренувальна стіна.

«ОДИН НА ОДИН»

ЗАВДАННЯ: вдосконалення техніки ударів м'ячем по воротах;

розвиток швидкісно-силових якостей.

ІНВЕНТАР: футбольні м'ячі, ворота

МІСЦЕ:        гандбольний майданчик.

«ЗАХИСТ УКРІПЛЕННЯ»

ЗАВДАННЯ: вдосконалення техніки ударів по м'ячу; розвиток спритності, координації рухів.

ІНВЕНТАР: футбольні м'ячі, гімнастичні обручі, кеглі.

МІСЦЕ:        майданчик 12x12м з колом всередині.

«ФУТБОЛ «КРАБІВ»

ЗАВДАННЯ: вдосконалення групових та командних тактичних  дій;

виховання спритності, силової витривалості.

ІНВЕНТАР: м'яч, будь-які предмети, що можуть утворювати ворота.

МІСЦЕ:        спортивний зал

ЕСТАФЕТА БІЛЯ СТІНИ

ЗАВДАННЯ: вдосконалення техніки ударів по м'ячу; розвиток точності, координації рухів в ігрових умовах.

ІНВЕНТАР: футбольні м'ячі.

МІСЦЕ:        біля тренувальної стіни.

«ПЕРЕБІЖКИ»

ЗАВДАННЯ: вдосконалення вміння зайняти вигідну позицію для прийому та удару по   м'ячу в ігровій ситуації.

ІНВЕНТАР: м'ячі, прапорці, стійки. МІСЦЕ:         футбольне поле

«ОБМАННИЙ М'ЯЧ»

ЗАВДАННЯ: закріплення техніки передачі м'яча; виховання спритності, рухливості в ігрових умовах; вдосконалення навиків гри воротаря.
ІНВЕНТАР: футбольний м’яч.
МІСЦЕ: спортивний зал, майданчик.