Методичні рекомендації

Формувальне оцінювання на уроках іноземної мови у 2 класі.

Підготувала вчитель  I категорії

Слобожанської гімназії № 2

Глижко Ю. В..

 Міністерство освіти і науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання учнів 2-го класу Нової української школи.

Про це йдеться в наказі №1154 від 27 серпня, який “Новій українській школі” надали в Інституті модернізації змісту освіти.

   “Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально“, – зазначено в рекомендаціях.

    Критерії оцінювання встановлює вчитель із поступовим залученням учнів до цього процесу. Орієнтирами для визначення критеріїв є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів, визначених Держстандартом.

    “Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше.

Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота“, – наголошено в рекомендаціях.

Не можна повністю ігнорувати оцінювання: діти мають знати власні можливості, свої сильні та слабкі сторони, мають прагнути до самоудосконалення.

Перед педагогом постало завдання не просто якісної перевірки набутих знань і вмінь, а й коригування траєкторії навчання, внесення певних змін в організацію уроків, оформлення класу тощо. Але традиційними способами все це оцінити неможливо.

НАВІЩО потрібне формувальне оцінювання?

Діти мають вміти навчатися самостійно, розуміти, що розповіді дорослих чи підручник — це лише одне з джерел інформації, дає орієнтир, але не є істиною в останній інстанції. Тому ми маємо перевіряти не лише знання дітей, а й уміння їх використовувати, уміння і прагнення співпрацювати, бажання навчатися, зацікавленість тощо. А ще педагог має оцінювати й свою роботу, коригувати траєкторію навчання, вміти ґнучко реагувати на різні ситуації, по-різному організовувати заняття та уроки, вибудувати індивідуальну освітню траєкторію кожної дитини тощо.

Формувальне оцінювання здійснюється у процесі навчання і необхідне для того, щоб з’ясувати, чи успішно учні діють під час навчання, а також дає змогу визначити, як необхідно будувати навчання в подальшому.

Тож формувальне оцінювання ґрунтується не на кількісних (скільки помилок), а на якісних показниках. Наприклад: як працювали учні, чи співпрацювали з іншими, чи докладали зусилля, чи ставилися до навчання з цікавістю. Це можливо оцінити лише через спостереження за роботою учнів, а не перевіркою результатів навчання.

Формувальне оцінювання має показати учням, наскільки зросли їхні знання та вміння, як захопливо пізнавати нове, як знання та вміння можуть знадобитися в житті.

Зазначу, що підсумкове оцінювання у початковій школі не відміняється, його варто проводити паралельно з формувальним, адже у школі провідною діяльністю дітей стає навчальна і педагог повинен знати результати навчання кожного учня. Але ця форма оцінювання має бути осучасненою, трансформуватися має також і ставлення до оцінки.

Що допомагає оцінити формувальне оцінювання?

Формувальне оцінювання виявляє рівень зацікавленості дітей пізнавальною, навчальною або іншими видами діяльності, допомагає визначити, до якої міри діти мотивовані, зацікавлені окремими формами роботи.

Формувальне оцінювання допомагає також визначити здатність дітей використовувати на практиці здобуті знання та вміння, рівень розуміння змісту понять і залучення їх до активного словника дітей.

Критерії формувального оцінювання визначає вчитель. Орієнтирами для критеріїв є вимоги до обов’язкових результатів навчання, визначені Державним стандартом початкової освіти, і очікувані результати, зазначені в освітній програмі школи.

     Неприпустимими лишаються оцінювання учня, а не його роботи, протиставлення дітей один одному, а також використання будь-яких абстрактних оцінок, зокрема зірочок, прапорців та інших позначень, що символізують рівні досягнень, але не дають вичерпного розуміння поступу учнів. Складнощі у навчанні варто обговорювати з учнем індивідуально – публічне обговорення може закласти передумови зневаги до дитини та булінгу.

     Свої спостереження за учнями вчитель може фіксувати у спеціальному зошиті, в індивідуальній картці учня чи в оцінювальному аркуші для групи учнів. Зошит є особистим документом учителя та не підлягає перевірці з боку адміністрації школи.

     Вивчивши методичні рекомендації щодо формувального оцінювання у 2 класі, мною була розроблена індивідуальна оціночна карта результатів оволодіння англійською мовою. ( Додаток 1)

   Спершу я визначила теми, які передбачені програмою та висвітлені в підручнику «Англійська мова 2 клас» О. Карпюк. Обрала види мовленнєвої діяльності, навички та вміння, що будуть підлягати оцінюванню. Та, звісно, представила  умовні позначки, які будуть відображати певний рівень успішності конкретного учня.

   На батьківських зборах у вересні я представила  зразки індивдуальних оціночних  карт, пояснила як легко батьки можуть в них орієнтуватися та спостерігати за траєкторію успішності своєї дитини. Мною було наголошено, що вся інформація, розміщена в картці є конфіденційною і стосується лише вчителя, дитини та її батьків.

      Протягом року я фіксувала результативність кожного учня при вивченні конкретної теми підручника. Батьки мали змогу переглянути картку під час зустрічі та індивідуальної бесіди з вчителем-предметником. Зазначу, що  у файл з персональною оціночною картою кожного учня я вкладала напрацювання учнів за певний період (міні-проекти, письмові роботи, міні-тести з читання та аудіювання).

    Повірте- це працює. Я, як вчитель-предметник та батьки мали змогу протягом року спостерігати як їхній дитині дається вивчення англійської мови, що виходить краще, а на чому слід сконцентрувати увагу.

    На мою думку, відсутність оцінок та критичного оціночного судження стимулює учнів у навчанні, вони з задоволенням працюють у парах та групах, вчаться допомагати один одному, налаштовані на позитивний результат начальної діяльності.

Додаток 1