25 червня о 17:00Вебінар: Онлайн-тести: цікава форма роботи на інтегрованому уроці

Методичні рекомендації "Аналіз,особливості та методичні рекомендації до викладання предмету «Фізика і астрономія» (Астрономічний складник)"

Про матеріал

У матеріалі представлено доклад на тему "Аналіз, особливості та методичні рекомендації до викладання предмету «Фізика і астрономія» (Астрономічний складник. 11 клас) ".

Здесь наведено стисливі приклади лабораторно-практичних робіт з указанням найпростійшого обладнання для їх виконання, приклади задач,якіі можливо виносити на практикум та власні методрекомендації викладача астрономії

Перегляд файлу

Одеська обласна секція викладачів природничих дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  ДОКЛАД

 

 

АНАЛІЗ, ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 З ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ «ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ»

 (Астрономічний складник)

 

 

 

 

 

 

 

 Підготувала:

 викладач  «Фізики і астрономії»,

 вищої кваліфікаційної категорії,

ДНЗ «ОПЛМТ»,

Білоцерковець О.Р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Одеса, 2018

Навчання астрономії у закладах середньої освіти в 2018/2019 навчальному році здійснюється на компетентнісних засадах і передбачає формування ключових і предметних компетентностей учнів. 

 

      Засобами навчального предмету «Фізика і астрономія», незалежно від рівня його опанування здійснюється формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її життєдіяльності.

 

Шкільний  курс астрономії побудовано за двома концентрами.

 

Початкові знання з астрономії в основній школі здобуваються в курсі «Природознавства» 5 класу, а також під час вивчення міжпредметних тем на уроках географії й фізики.

Курс астрономії старшої школи є продовженням першого концентру природничої освіти основної школи, який  забезпечив ознайомлення  з проявами фізичних і астрономічних явищ природи, оволодіння елементарними навичками їх пізнання, формування початкових уявлень про природничо-наукову картину світу, сутність наукового пізнання засобами фізики й астрономії; фундаментальними науковими фактами, основними поняттями i законами з фізики, розвитком фундаментальних ідей i принципів, початковими відомостями про планету Земля, Сонячну систему, Землю i Місяць, освоєння космосу тощо.

 

Зазначений у нової програмі, затвердженої Міністерством освіти і науки України наказом № 1539 від 24.11.2017 року:   «Фізика і Астрономія 10-11» (рівень стандарту) авторського колективу Національної академії педагогічних наук під керівництвом Ляшенка О. І., зміст навчального матеріалу з астрономії не дублює зміст раніше вивченого з астрономії в курсі «Природознавства» та географії, а зосереджений на тих питаннях, які поглиблюють раніше здобуті знання і вміння. 

 У графі «Очікувані результати» конкретизовано які це  знання і як вони можуть бути застосовні. 

 

Наскрізними змістовими лініями курсу є категоріальні структури, що узгоджуються із загальними змістовими лініями освітньої галузі «Природознавство», а саме:

 

- астрономія як фундаментальна наука,  методи пізнання,  методи і засоби астрономічних досліджень, роль астрономічних знань у житті суспільства, розвитку техніки і технологій, астрономія в житті людини, у розв’язанні екологічних проблем; 

- будова і розвиток Всесвіту, різні галактики, галактика «Молочний Шлях», Сонце і зорі; рух небесних світил, рух Сонячної системи в Галактиці, рух планет Сонячної системи.

 

Загальноосвітніми завданнями курсу астрономії  старшої школи є:

 

— формування в учнів системи астрономічних  знань на основі сучасних  теорій (наукових фактів, понять, теоретичних та комп’ютерних моделей, законів, принципів) і розвиток у них здатності застосовувати набуті знання в пізнавальній практиці;  знань про походження природних об’єктів Всесвіту, їх фізичні властивості, закони руху й еволюцію, а також уявлень про походження, будову та еволюцію Всесвіту в цілому;

— оволодіння учнями методологією природничо-наукового пізнання і науковим стилем мислення, усвідомлення суті  природничо-наукової картини світу та застосування їх для пояснення різних астрономічних явищ і процесів, фізичної природи небесних тіл та їх систем;

— формування в учнів загальних методів та алгоритмів розв’язування задач і проблемних завдань різними методами із застосуванням законів фізики та астрономії; евристичних прийомів пошуку розв’язку проблем адекватними засобами фізики й астрономії;

— формування цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу та наукового світогляду учнів, розуміння ролі астрономії в пізнанні фундаментальних законів природи, використання яких є базою науково-технічного прогресу; розкриття значення астрономічного знання в житті людини й суспільному розвитку, формування екологічної культури людини засобами астрономії;

— розвиток в учнів навичок пізнавальної діяльності у процесі навчання астрономії.

 

Очікуваними результатами при цьому є:

 

- знаннєвий компонент (знання і розуміння перебігу астрономічних явищ та процесів);

- діяльнісний компонент (здатність учнів застосовувати знання, уміння, навички, способи діяльності до розв’язання проблем, реальних життєвих ситуацій);

- ціннісний компонент (емоційно-ціннісне ставлення учнів щодо об’єктів навчальної діяльності, сукупність ціннісних орієнтацій, мотивація, інтерес, готовність до навчання).

 

У програмі наводиться загальна кількість годин на вивчення предмету «Фізика і астрономія» (245 годин у тому числі 35 на астрономію). Розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих тем, визначається викладачем.

За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, викладач має право самостійно замінювати порядок вивчення тем, проводити лабораторні практикуми та практикуми з розв’язування задач в кінці розділу або під час його вивчення.

 

Методичні рекомендації та особливості навчання

предмету «Фізика і астрономія» (Астрономічний складник)

на рівні стандарту.

Мета навчання астрономії на рівні стандарту узгоджується з цілями повної загальної середньої освіти і полягає у формуванні та розвитку предметних і ключових компетентностей випускників старшої школи, достатніх для засвоєння навчального предмета на рівні вимог державного стандарту.

  Астрономічний складник (програма «Фізика і Астрономія 10-11») на рівні стандарту   орієнтовано на розуміння основних закономірностей перебігу астрономічних явищ та процесів, загального уявлення про світ природи, його основні теоретичні засади й методи пізнання, усвідомлення ролі астрономічного знання у житті людини й суспільному розвитку. Оволодіння навчальним матеріалом за цім модулем має забезпечити досягнення учнями необхідного рівня очікуваних результатів навчання.

 

  Ретельно вивчаючі тематику програми навчання з астрономічного складника, пропоную вам слідуючи методичні рекомендації:

 

  • Якщо ви обрали послідовне викладання астрономічного складнику  після вивчення фізичного, як самостійний модуль (у складі предмету «Фізика і Астрономія 10-11»), враховуючи раніш сполучені знання з фізики та інших предметів, тоді у журналі теоретичного навчання зміст уроків повинно записувати на однієї сторінці «Фізика і астрономія».

Виставляти можливо одну або кілька тематичних оцінок (за рішенням викладача).

 

  • Якщо викладачем обрано паралельне вивчення впродовж навчального року фізичного і астрономічного складників, тому у журналі теоретичного навчання треба записувати зміст уроків на окремих сторінках для кожного складника:
  • «Фізика і астрономія: фізичний складник»,
  • «Фізика і астрономія: астрономічний складник».

При виставленні семестрової оцінки враховуються тематичні оцінки за обидва складника але пріоритету набирає той складник, де виділено більш годин на його вивчення у цьому семестрі.

 

  • Річна оцінка у випадку паралельного вивчення двох складників виставляється на підставі семестрових на сторінці «Фізика і астрономія: фізичний складник».

 

  • На мою думку пропоную вам розподілити астрономічний складник  таким чином (на весь складник відводиться 35 годин):
  •                   Вступ (1 год - резервна година),
  •                   5 розділів (33 години),
  •                   Узагальнююче заняття (1 год.).

 

Нажаль, в цьому році ще не підготовлено підручника з астрономії згідно нової програми, тому МОН рекомендує використовувати чинні підручники з астрономії 11 класу (за потребою).

 

За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення , викладач має право самостійно визначати:

 

  • конкретну тематику лабораторних та практичних робіт (замінювати рівноцінними, пропонувати іншу тематику робіт);
  • форму їх реалізації, послідовність і місце в навчальному процесі (фронтально, лабораторний практикум, навчальні проекти експериментального характеру);
  • кількість годин на їх виконання;
  • доповнювати перелік лабораторних робіт додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями.

 

Рекомендовано МОН розширювати самостійний експеримент учнів з використанням найпростішого обладнання, саморобних приладів та побутового обладнання, сучасних вимірювальних пристроїв, зокрема датчиків, що містяться в планшетах і смартфонах.

 

Ефективним засобом формування предметної і ключових компетентностей учнів в процесі навчання астрономії є навчальні проекти.

 

Рекомендації щодо організації проектної діяльності детально описані в пояснювальної записки до навчальної програми. Оцінки за творчі роботи і навчальні проекти виконують накопичувальну функцію і можуть фіксуватися в портфоліо учня, також враховуються при виставлені тематичної оцінки.

З мого досвіду роботи учні завжди з охоткою та інтересом виконують навчальні проекти та захищають їх.

 

До лабораторного практикуму можна віднести (на вибір викладача) такі нескладні теми для вивчення, як:

 

  • Спостереження зоряного неба. (обладнання: рухома карта зоряного неба);
  • Спостереження Місяця ю роботу найкраще виконувати у квітні – травні, обладнання:телескоп чи бінокль, карта поверхні Місяця);
  • Визначення географічної широти на місцевості за допомогою Полярної зорі (обладнання:транспортир, штатив, нитка, висок-тягарець);
  • Визначення географічної довготи за допомогою сонячного годинника (обладнання: папір, ножиці, клей);
  • Сонячне світло – джерело енергії (Цю роботу можна виконати двічі на рік – узимку та восени або весною. Обладнання: олівець, лінійка).

 

Практикум із розв’язування задач

 

Однією з найважливіших ділянок роботи в системі навчання астрономії є розв’язування задач. Розв’язування задач, особливо прикладного змісту, сприяє закріпленню вивченого матеріалу, демонструє єдність фізики і астрономії з математикою, та іншими предметами природничого циклу.

Задачі різних типів можна ефективно використовувати на всіх етапах засвоєння нового знання: для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання астрономії, під час постановки проблеми, що потребує закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, а також з метою діагностування і контролю якості засвоєння навчального матеріалу.

 

 У виді домашнього завдання пропоную давати учням складати самостійно задачі, подібні за змістом до тих, що були розв’язані ними на уроці, наприклад обернені задачі. Цей прийом ефективний для розвитку творчих здібностей учнів, їхнього розумового потенціалу.

 

Наведу приклади задач для розв’язування на уроках астрономії:

 

  • Визначити дату верхній кульмінації зірки Регул у 22 години відповідно часу даної місцевості.
  • Літак летить зі швидкістю 500 км/ з Києву до Монреаля. Яка відстань між ними, якщо літак затратив на переліт всього 6 годин?
  • На поверхні якої планети земної групи вага космонавтів буде найменшою?

 

Також треба багато часу приділяти навчальному експерименту. Його можна реалізувати у формі демонстраційного й фронтального експерименту, домашніх дослідів і спостережень, робіт лабораторного практикуму, виготовлення учнями саморобних приладів, що стимулює в них зацікавленість, допомагає учням збагатитися новими фактами, узагальнити свої знання.

 

Астрономічні спостереження можна проводити впродовж усього навчального року. Вони  стануть  зрозумілими учням лише тоді, якщо вони виконуватимуть їх самостійно, братимуть безпосередню участь в їхній підготовці й проведенні, не тільки перевірятимуть відомі астрономічні закономірності, а й одержуватимуть нові.  Під час проведення астрономічних спостережень, необхідно використати всі наявні можливості для організації спостережень. Учні повинні знати головні сузір’я, ознайомитися з найпростішими методами спостережень Сонця, Місяця, планет i зірок за допомогою телескопів.

 

Тому в практику своєї роботи я запровадила проведення екскурсій з учнями до обсерваторії  кафедри  фізики  Одеського  державного університету ім. І.І. Мечнікова. Учні в телескоп спостерігають за планетами сонячної системи, за зоряним небом. Вони згадують практичні заняття в ліцеї з вивченням теми «Карта зоряного неба»  та  на  практиці  вчяться  знаходити  вже  не  уявні,  а  наочні  сузір’я.

 

Сучасний розвиток науки й техніки призводить до значного оновлення інформації про астрономічні об’єкти, їх фізичні властивості. Отже доцільно знайомити учнів із останніми науковими відкриттями, супроводжувати навчальний процес наочними засобами.

 

 

 

 

 

 

 

Джерела інформації

 

  1. Нова програма «Фізика і Астрономія 10-11» (рівень стандарту), затвердженої Міністерством освіти і науки України наказом № 1539 від 24.11.2017 року:   авторського колективу Національної академії педагогічних наук під керівництвом Ляшенка О. І.
  2. http://osvita.ua/school/materials/metod-rekom/61575
  3. Лист МОН № 1/9-415 від 03.07.18 року «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році».
  4. Пришляк М.П. Астрономія: 11 кл.: підручник для загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний профіль. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.- 160 с.

 

docx
Додано
13 вересня 2018
Переглядів
276
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку