Методичні рекомендації "Белетрист із душею підлітка". Володимиру Рутківському присвячується
«Белетрист із душею підлітка».
Володимиру Рутківському присвячується.
Із листів, спогадів, інтерв’ю письменника про дитячу літературу,
патріотизм, християнські цінності
«Мені здається, що українська нація вже відбулася. Вона кров’ю захистила себе, своє існування»
«Кожен із нас – це цілий світ, сповнений наївними дітьми, досвідченими злодіями, космічними ракетами, водяниками, Івасиками Телесиками, Зміями Гориничами»
«Яке то неймовірне щастя – бути просто людиною!»
«Переконаний, що юних громадян найкраще вчити життю на прикладі тих, хто прославив рідний край, свою малу батьківщину»
«Моїм співгромадянам хочеться врешті-решт обіпертися бодай на якусь державницьку твердь. Мої координати – битва на Синіх Водах, тріумфальна з’ява українського козацтва та відновлення Володимиром Мономахом могутності Київської Русі. На моє переконання, саме вони найбільш яскраво свідчать, що наші предки вміли з честю виходити з найскладнішого становища»
«Тож у середині 80-х, коли в повітрі «запахло» незалежністю України, я згадав про свою дитячу мрію після екскурсії до Києво-Печерської лаври, де мене приголомшили мощі Іллі Муромця: «Ото б було добре, якби хтось написав про нього (Іллю Муромця) як про нашого, українського богатиря…»
«Я намагався довести бодай самому собі, що українська історія аж ніяк не бідніша за французьку чи англійську, не кажучи вже про американську чи російську»
«Кожен із моїх книжкових героїв має реального прототипа. Цим я хотів показати, що українські гени даремно не пропадають.Так що є ще надія на краще»
«Можна навчитися всього й навчитися всьому…Усе залежить від бажання реалізувати себе»
«Любов вимагає не поклоніння, а праці!»
«Аби лишатися самим собою, треба весь час дивитися на себе збоку»
«Можу з упевненістю сказати, що сьогодні градус життя в дитячій літературі значно вищий, аніж у «дорослій». І це радує. Бо в усіх літературах, що поважають себе, вперед ведуть саме дитячі літератори»
«Казка – це незлостивий обман, який не забувається»
«Я намагаюся говорити з дитиною спочатку про загальнолюдські, християнські цінності, а вже тоді – про такі поняття, як патріотизм, любов до рідної землі і свого минулого»
«Дитина – це теж звучить гордо. Це особистість, до якої треба ставитися з повагою»
«Ми, дитячі письменники, мов ті русалки: існуємо доти, доки в нас вірять»
«Хіба можна сучасній дитині обійтися без творів Анатолія Качана, Ігоря Січовика, Лесі Ворониної, Олександра Гавроша, Івана Андрусяка, Галини Малик, Зірки Мензатюк, Олеся Ільченка, Марини Павленко, Сашка Дерманського? Вважаю, що саме завдяки їхнім зусиллям українська дитяча література зійшла на якісно новий щабель, звідкіля рукою дістати до європейського рівня»
«Немає більшого кайфу, ніж похвала дітей-читачів»
«Споглядання трави, неба, моря я ототожнюю з молитвою у храмі»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку