26 жовтня о 18:00Вебінар: Сучасні методи та засоби організації уроку фізичної культури за стандартами НУШ

Методичні рекомендації для керівників гуртків

Про матеріал
Методичні рекомендації розроблені на допомогу керівникам гуртків позашкільних навчальних закладів.
Перегляд файлу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  ЩОДО МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЯКІСНОГО ЗАНЯТТЯ

(для керівників гуртків)

 

Заняття - основна форма навчання  в закладі позашкільної освіти.

 

Основні вимоги до якісного сучасного заняття:

  • науковість - використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики;
  • системність - побудова заняття на основі закономірностей навчально-виховного процесу; зв'язок з раніше отриманими знаннями та вміннями, опора на вже досягнутий рівень розвитку вихованців;
  • оптимальність - реалізація на занятті в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів та правил; забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності вихованців з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб;
  • ефективність - зв’язок з життям, особистим досвідом дітей; формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності; формування уміння вчитися.

Загальна схема-конспект гурткового заняття

Тема заняття

Мета заняття

Тип заняття

Форма проведення

Обладнання

Хід заняття

(його структура залежить від типу заняття)

 

І. Вступна частина

  •  повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;
  •  актуалізація опорних знань;
  •  мотивація навчальної діяльності гуртківців.

II. Основна частина

  • висвітлення керівником матеріалу нової теми;
  • оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями;
  • залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота;
  • підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

 III. Заключна частина

  • обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;
  • загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;
  • повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);
  • рекомендована література (якщо є).

Коментарі до кожного пункту схеми, які повинні бути відображені при плануванні, оформлені конспекту та проведенні заняття.

Тема заняття. Формулювання теми має стосуватися фактичного матеріалу заняття, викликати інтерес до почутого. Тема, яка пропонується вихованцям може відрізнятися від теми, записаної в плані за стилем (художній – діловий).

Мета заняття

Мета заняття: навчальна, розвиваюча, виховна.

Навчальна мета (навчити, познайомити) - передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії.

Типові формулювання:

  • навчити, дати уявлення, пояснити,  розповісти, розкрити;
  • познайомити з інформацією, умовами тощо;
  • проконтролювати засвоєння певних (таких) вмінь та навичок, вивчених на попередніх заняттях;
  • поглибити знання;
  • сформувати (закріпити) певні (такі) навички та вміння по даному матеріалу (на матеріалі цього заняття);
  • розширити або поглибити (збагатити) знання (конкретно названі);
  • узагальнити знання

Розвиваюча мета (розвинути) – спрямована на розвиток творчого потенціалу.

Типові формулювання:

  • розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам’ять, увагу;
  • розвивати почуття (кольору, ритму тощо);
  • формувати практичні навички та вміння;
  • удосконалювати вміння та навички.

Виховна мета (виховати) – спрямована на виховання загальнолюдських цінностей, нових ідей та образів.

          Типові формулювання:

  • виховувати почуття;
  • навчити розуміти;
  • прищеплювати;
  • сприяти в ході заняття вихованню певних (таких) якостей (понять);
  • викликати інтерес до інформації ;
  • залучити, заохотити, зміцнити інтерес;
  • викликати неприйняття…

Типи занять

В позашкільній педагогіці використовуються як шкільні типи занять та їх форми так і нетрадиційні.

Кожне заняття має свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин.

Класифікація типів занять:

  • комбіноване;
  • вивчення нового матеріалу;
  • формування практичних умінь та навичок;
  • систематизація знань;
  • практична робота  (застосування вмінь та навичок);       
  • контрольне (підсумкове);
  • узагальнення;
  • закріплення знань;  
  •  підсумкове

Форми організації занять

Перелік форм занять:

ділова гра, змагання, театралізоване заняття, взаємо навчання вихованців, залік, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, салон, мандрівка, імпровізація тощо.

Форми організації занять в позашкільній роботі:

  • групові: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал.
  • індивідуальні: передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль солістів, виконавців головних ролей.

Наочне оформлення: плакат, табло, аркуші паперу, журнал, портрети науковців.

Обладнання: технічні навчальні засоби,  відеофільми, комп’ютерні диски, аудіо матеріали тощо.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ (структура заняття)

Структура ­– поєднання, взаємозв'язок елементів і частин заняття. Структура залежить від типу заняття.

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

Організаційний момент – перевірте готовність дітей до заняття, підтримуйте порядок і дисципліну протягом усього заняття.

 Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.

Тема, мета заняття повинні оголошуватися обов’язково, назва теми й завдання мають бути адаптованим до сприйняття дітей.  

  • Поясніть важливість теми вихованцям.
  • Зробіть мету заняття метою вихованців.
  • Формуйте мету, орієнтуючись на потреби та інтереси вихованців.
  • Формулюйте конкретні навчальні завдання, якими повинні оволодіти учні.
  • Нагадуйте тему, мету і завдання протягом заняття.
  • Концентруйтесь на знаннях і уміннях, що відповідають інтересам і потребам вихованців.

Актуалізація опорних знань.

Визначте поняття, які треба активізувати у свідомості дітей, щоб підготувати до сприйняття нового матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності гуртківців.

При побудові заняття необхідно враховувати три види мотивації:

Соціальну – підняти авторитет дитини серед товаришів, похвалити за старанність у роботі тощо.

Прагматичну – посилити увагу до дисципліни,  інформації, яка буде потрібна при вступі до ВНЗ, при придбанні спеціальності тощо.

Змістовну  – застосування знань у нестандартних ситуаціях, введення учнів у проблемні ситуації.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

  • перевірка у дітей знань та вмінь, які вони вже мають для підготовки до вивчення нової теми;
  • висвітлення керівником гуртка матеріалу нової теми (ознайомлення з новими знаннями та вміннями, показ зразка);
  • оволодіння вихованцями новими теоретичними та практичними знаннями (вправи на освоєння нових знань, умінь, навичок за зразком);
  • залучення вихованців до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота (перенос засвоєних знань, умінь, навичок у подібну ситуацію, завдання творчого характеру);
  • підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

      III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

(ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ)

  • обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;
  • загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;
  • повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є);
  • рекомендована література (якщо є).

 

Поради педагогам

Яким повинно бути заняття, щоб вихованці сказали: «Я біжу на заняття гуртка!» Безумовно - цікавим, таким, що пробуджує розум та уяву, розширює світогляд. Тому доречно використовувати в роботі інтерактивні методи навчання, ігрову діяльність, адже вони мають багато переваг:

  • у роботі задіяні всі діти;
  • вихованці вчаться працювати у групах (командах);
  • формується доброзичливе ставлення до опонента;
  •  кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
  • створюється «ситуація успіху»;
  • за короткий час опановується більше матеріалу;
  • формуються навички толерантного спілкування; уміння аргументувати свою точку зору, знаходити рішення проблеми.

Під час проведення навчального заняття:

  •     Допомагайте вихованцям ставити перед собою реалістичні завдання.
  • Заохочуйте дітей, що ставлять перед собою досяжні завдання, щоб ускладнювати їх згодом.
  • Коли вихованці ставлять перед собою нереально високі завдання, пропонуйте їм альтернативу.
  •     Як найчастіше ставте вихованців у ситуацію вибору.
  •     Допомагайте вихованцям бути відповідальними за успіхи та прорахунки.
  • Після виконання завдань попросіть їх розповісти, що було особливо важко, як вони з цим справилися.
  •     Обговорюйте причини не тільки успіхів, але і невдач.
  •     Зробіть ситуацію успіху досяжною для кожного вихованця.
  • Вибирайте такі завдання, при виконанні яких вихованці частіше домагаються успіхів, ніж невдач.
  • Якщо у вихованців виникають проблеми, розподіліть матеріал на дрібні частини.
  •     Робіть аудиторію та заняття більш привабливими та цікавими.
  •     Пов'язуйте інформацію з життєвим досвідом вихованців.
  •     Намагайтеся оцінювати подачу будь-якого навчального матеріалу з позиції дитини, тоді народжуються заняття, на яких дітям працювати легко, бо всі структурні компоненти підпорядковуються віковим особливостям: фізична спроможність, емоційне сприйняття навколишнього світу, мовленнєвий розвиток, прагнення отримувати нові знання.

Сприяють успіху заняття:

  • добре знання педагогом матеріалу;
  • продуманий план заняття;
  • почуття «фізичної» розкутості, свободи;
  • правильний вибір методів та прийомів навчання; їх різноманітність; цікавість викладу;
  • емоційне ставлення педагога до матеріалу, що викладається; багатство інтонацій, виразна міміка, образна жестикуляція;
  •  виражена зацікавленість педагога в успіхах своїх вихованців.

Ускладнюють проведення заняття:

  • невпевненість педагога у своїх знаннях і «вчительських силах»;
  • байдуже ставлення до всього, що відбувається на занятті;
  •  нестабільна композиція уроку;
  •  одноманітність методів навчання;
  • монотонність і сухість при викладі матеріалу; скутість рухів;
  • відхід від теми уроку, захоплення сторонніми, не пов'язаними з темою й завданнями уроку питаннями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комбіноване навчальне заняття:

  • перевірка виконання дітьми до­машнього завдання практичного характеру;
  • перевірка, корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь;
  • відтворення і корекція опорних знань вихованців;
  • повідомлення теми, мети і завдань заняття та формування мотивації навчання;
  • сприймання й усвідомлення вихованцям нового матеріалу;
  • ос­мислення, узагальнення і систематизація нових знань;
  • підсумки заняття і повідомлення домашнього завдання.

 

Заняття  засвоєння нових знань:

  • перевірка домашнього за­вдання, актуалізація і корекція опорних знань;
  • повідомлен­ня теми, цілей і завдань заняття;
  • мотивування вихованців;
  • сприй­мання й усвідомлення вихованцями фактичного матеріалу,
  • ос­мислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу;
  • узагальнення і систематизація знань;
  • підсумки заняття;
  • повідомлення домашнього завдання.

 

Заняття формування навичок і вмінь:

  • перевірка домашнь­ого завдання,
  • актуалізація і корекція опорних знань, нави­чок і вмінь;
  •  повідомлення теми, цілей і завдань заняття;
  • актуалізація мотивації вихованців;
  • вивчення нового ма­теріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи);
  • пер­винне застосування нових знань (пробні вправи);
  • са­мостійне застосування вихованцями знань у стандартних ситу­аціях  (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завдан­ням);
  •  творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи);
  • підсумки уроку і повідомлення домашньо­го завдання.

 

 Заняття узагальнення і систематизації знань:

  • повідомлен­ня теми, цілей та завдань заняття;
  • актуалізація опорних знань та мотивація вихованців;
  • відтворення й узагальнення понять і за­своєння відповідної їм системи знань;
  • узагальнення та сис­тематизація основних теоретичних положень і відповідних наукових ідей;
  • підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

 

Заняття практичного застосування знань, навичок і вмінь:

  • перевірка домашнього завдання,
  • актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь;
  • повідомлення теми, цілей і завдань заняття;
  • осмис­лення змісту й послідовності застосування способів вико­нання дій;
  •  самостійне виконання вихованцями  завдань під кон­тролем і за допомогою педагога;
  •  звіт вихованців про роботу і тео­ретичне обґрунтування отриманих результатів;
  • підсумки заняття  й повідомлення домашнього завдання.

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Мазун Юлія
Додано
30 жовтня 2019
Переглядів
266
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку