Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів з фармакології на тему: “Нові препарати із групи Н2- блокаторів та блокаторів протонної помпи ”

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЧОРТКІВСЬКИЙ  МЕДИЧНИЙ  ФАХОВИЙ  КОЛЕДЖ

 

 

 

 

 

для організації самостійної роботи з фармакології для студентів спеціальності “Фармація”

 

 

на тему:

“Нові препарати із групи Н2- блокаторів та блокаторів протонної помпи ”

 

 

 

 

 

 

 

                                                            

 

 

 

Викладач: Оголь С.Б.

 

 

                                              

 

 

• 2023 –

Тема: Нові препарати із групи блокаторів Н2- гістамінових рецепторів та блокаторів протонної помпи.

 

Курс: ІІІ

 

Спеціальність “Фармація”

 

 

1. Актуальність теми: Із напруженим ритмом сьогодення, постійними стресовими ситуаціями, нераціональним харчуванням людей збільшилась кількість захворювань ШКТ. Серед цих недуг значну частку займають виразкова хвороба шлунка і гастрити. У зв’язку з цим майбутні фармацевти повинні володіти  інформацією про сучасні лікарські засоби для лікування гіперацидного гастриту і виразкової хвороби шлунка, орієнтуватися в особливостях фармакокінетики та фармакодинаміки препаратів, вміти надати кваліфіковані рекомендації щодо їх ефективного застосування.

 

2. Навчальні цілі:

           Знати:   нові препарати із груп блокаторів Н2 гістамінових рецепторів та блокаторів протонної помпи, їх класифікацію, основні питання фармакодинаміки та застосування, побічну дію цих засобів .

             Вміти:  оцінювати можливість застосування медикаментів на основі знань про їх властивості; аналізувати терапевтичні та побічні ефекти окремих препаратів; виписувати лікарські засоби у рецептах.

 

3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи:

 

•          Базові знання та вміння, навички, необхідні для вивчення даної теми:

 

Дисципліна	Знати	Вміти
Основи латинської мови з медичною термінологією	Рецепт, латинську частину рецепта; лікарькі форми; іменники 1-5 відміни, узгодження їх з прикметниками, вживання в рецептурі.	Виписувати рецепти на лікарські засоби в різних лікарських формах.
Фармакологія	Особливості фармакокінетики та фармакодинаміки, побічну дію, покази та протипокази окремих препаратів; правила виписування рецептів на різні лікарські форми.	Виписувати рецепти на таблетки і капсули.
Основи анатомії та фізіології	Будову і функцію органів травлення, утворення соляної кислоти та шлункового соку у шлунку.	Пояснити перебіг процесу травлення.
Основи терапії	Клініку і діагностику гіперацидного гастриту та виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.	Вибрати найбільш безпечні препарати для лікування даних захворювань.

      

•          Зміст теми:

 

Першою ознакою підвищеної секреції шлункового соку є печія. Підвищена кислотність шлункового соку може призвести до виникнення запалення слизової оболонки шлунку (гіперацидний гастрит) та дефекту слизової оболонки (виразка шлунка). Тому однією із основних ланок у лікуванні пацієнтів із гіперацидними станами є використання препаратів, які зменшують секреторну активність шлунку. До цих лікарських засобів відносяться блокатори Н2- гістамінових рецепторів та блокатори протонної помпи.

 

 

    

 

Н2- гістаміноблокатори є найбільш розповсюдженими лікарськими засобами, які використовують для лікування гіперацидного гастриту і виразкової хвороби та інших захворювань ШКТ, пов’язаних із гіперсекрецією соляної кислоти.

 

Механізм дії блокаторів Н2-гістамінових рецепторів

 

Шлункові секреторні реакції реалізуються за допомогою Н2-гістамінорецепторів. Н2-гістаміноблокатори є антагоністами цих рецепторів. Препарати даної групи не допускають зв’язування ендогенного гістаміну із специфічними рецепторами слизової оболонки шлунку. Як наслідок, пригнічується секреція соляної кислоти, стимульована їжею, гістаміном, інсуліном. Н2-гістаміноблокатори також пригнічують продукцію пепсину, збільшують утворення простагландинів Е2 в слизовій оболонці шлунка, які мають цитопротекторні властивості.

       Препарати даної групи мають непряму дію на Helicobacter pylori, тому що олужнювання призводить до зміни середовища існування мікроорганізму.

 

Класифікація блокаторів Н2- гістамінових рецепторів

 

1 покоління – циметидин,

2 покоління – ранітидин,

3 покоління – фамотидин

4 покоління – нізатидин,

5 покоління – роксатидин.

 

Застосування

 

Н2- блокатори застосовуються для лікування таких захворювань, як:

• хронічний гастрит і дуоденіт,
• виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки,
• гастроезофагально рефлюксна хвороба,
• гострий і хронічний панкреатит,
• синдром Золінгера-Елісона.

 

“Синдром рикошету”

 

“Синдром рикошету” або “синдром відміни” – властивість Н2 –блокаторів при різкому припиненні їх прийому викликати збільшення кислотності і, як наслідок, загострення захворювання.  

 

 

Фармакологічні характеристики нових блокаторів Н2-гістамінових рецепторів

 

Нізатидин

Форма випуску: капсули, розчин для ін’єкцій.

Фармакологічна дія: пригнічує секрецію соляної кислоти, зменшує активність пепсину.

Нізатидин, на відміну від циметидину, не впливає на вміст в сироватці крові гонадотропіну, пролактину, гормону росту, тироксину, тестостерону та естрадіолу, не змінює активність мікросомальних ферментів печінки.

 

Покази до застосування:

• виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення;
• профілактика загострень виразкової хвороби;
• ерозивний і рефлюксний езофагіт;
• синдром Золінгера-Елісона.

 

Побічні ефекти:

• тахікардія;
• підвищене потовиділення;
• сонливість;
• запаморочення;
• тромбоцитопенія;
• алергічні реакції.

 

Протипокази:

• вагітність,
• дитячий вік (до 15 років),
• підвищена чутливість до препарату.

 

Роксатидин

Фармакологічні дія. Блокує Н2-гістамінові рецептори, пригнічує секрецію соляної кислоти. При  вечірньому прийомі препарату в дозі 75 або 150 мг., ранішня секреція пригнічується на 88%  - 100%, денна – на 35%  - 44% .

 

Покази до застосування:

• виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки,
• симптоматичні виразки шлунку,
• ерозивний езофагіт,
• рефлюкс-езофагіт.

 

Побічні ефекти:

• головний біль,
• слабкість, сонливість,
• депресія,
• міальгії,
• артралгії,
• гінекомастія,
• імпотенція,
• шкірний висип, свербіж.

 

 

Протипокази:

 

• порушення функції печінки та нирок,
• анурія,
• вагітність,
• грудне годування (в період лікування слід припинити),
• дитячий вік.

 Серед сучасних Н2-гістаміноблокаторів виділяють також такі препарати, як: ранітидину вісмуту цитрат, лафутидин, ніперотидин, ебротидин.

 

 

 

Блокатори протонної помпи – це препарати, які також використовуються для лікування кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту, відносяться до антисекреторнних засобів. За хімічною будовою всі блокатори протонної помпи є похідними бензімідазолу і мають єдине молекулярне ядро, відрізняються між собою лише хімічними радикалами.

 

Механізм дії блокаторів протонної помпи

 

Парієтальні клітини шлунка продукують соляну кислоту. Воднево-калієва аденозинтрифосфатаза (Н/К - АТФаза), яка є вбудованою в апікальну мембрану парієтальної клітини, виконує роль протонної помпи, забезпечує перенесення протонів водню через мембрану в простір шлунку в обін на іони К. Цей процес забезпечується енергією за допомогою гідролізу молекули АТФ. Після цього іони К вже по електрохімічному градієнту транспортуються у зворотньому напрямку, визиваючи спільне з ними перенесення в простір шлунку іонів СІ.  Молекули блокаторів протонної помпи, після деяких перетворень трансформуються в тетрациклічний сульфенамід, який ковалентно включається в цистеїнові групи Н/К –АТФази. Як наслідок, протонна помпа стає неспроможною транспортувати іони.

 

Застосування

 

• виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки,
• диспепсія,
• гастроезофагальна рефлюксна хвороба,
• хронічний гастрит та дуоденіт,
• синдром Золінгера-Елісона,
• хронічний панкреатит.

 

Фармакологічні характеристики нових препаратів із групи блокаторів Н/К –АТФази.

 

Лансопразол – це противиразковий засіб, специфічний інгібітор протонної помпи.

Фармакологічна дія.

Лансопразол блокує заключну стадію синтезу соляної кислоти, знижуючи базальну і стимулювальну секрецію. Гальмування продукції соляної кислоти при дозі препарату 30 мг.-80-97%. Не впливає на моторику ШКТ. Блокуючий ефект наростає в перші 4 дні прийому. Секреторна активність відновлюється через 3-4 дні після завершення прийому препарату.

Покази до застосування:

• виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки,
• рефлюкс-езофагіт, ерозивно-виразковий езофагіт,
• ерозивно-виразкові ураження ШКТ, пов’язані з прийомом НПЗЗ,
• ерозивно-виразкові ураження ШКТ, асоційовані з Helicobacter pylori,
• синдром Золінгера-Елісона.

 

 

 

Побічні ефекти:

• нудота, болі в животі,
• головний біль,
• рідше-тромбоцитопенії,
• алергічні реакції у вигляді шкірного висипу.

 

Протипокази:

• злоякісні новоутворення в ШКТ,
• перший триместр вагітності,
• лактація,
• вік до 18 років.

З обережністю слід призначати препарат при печінковій та нирковій недостатності, в ІІ-ІІІ триместрі  вагітності, пацієнтам в похилому віці.

 

Езомепразол є S- ізомером омепразолу, знижує секрецію соляної кислоти в шлунку, шляхом специфічного інгібування протонної помпи в парієтальних клітинах. Має схожу до омепразолуфармакодинамічну активність.

Фармакологічна дія.

Езомепразол є слабкою основою, концентрується і переходить в активну форму в кислому середовищі шлунку. Препарат інгібує як базальну, так і стимульовану секрецію соляної кислоти.

Покази до застосування:

• лікування ерозивного рефлюкс-езофагіту,
• виразка дванадцятипалої кишки, асоційована з Helicobacter pylori,
• профілактика і лікування пептичних виразок у пацієнтів з виразковою хворобою,
• профілактика пептичних виразок, пов’язаних із прийомом НПЗЗ.

Терапевтичний ефект.

При прийомі езомепразолу в дозі 40 мг/добу вилікування рефлюкс-езофагіту настає приблизно у 78% пацієнтів через 4 тижні.

Лікування езомепразолом в дозі 20 мг 2 рази на добу в комбінації з відповідними антибіотиками протягом одного тижня призводить до успішної ерадикації Helicobacter pylori приблизно у 90% пацієнтів.

Побічні ефекти:

• головний біль,
• біль в животі,
• діарея,
• метеоризм,
• блювання,
• гінекомастія.

 

Протипокази:

• глюкозо-галактозна мальабсорбція,
• дитячий вік,
• з обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності

 

Омепразол –це перший препарат із групи блокаторів протонної помпи, який був синтезований у Швеції. Вперше, він був представлений на фармацевтичному ринку під торговою назвою “Лосек”.

Серед  інших блокаторів протонної помпи виділяють такі препарати,як: пантопразол та рабепразол, які також використовують для лікування гіперацидних станів.

 

Омез

Фармакологічні властивості ті ж самі, що й в інших блокаторів протонної помпи.

Форма випуску: капсули по20 мг.

Покази до застосування:

• загострення пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки
• ерозивно-виразковий езофагіт
• ерадикація Helicobacter pylori
• протирецидивне лікування гастро-езофагальної рефлюксної хвороби.

Побічні ефекти:

• біль в животі
• сухість в роті
• парестезії,
• можливі артралгії та міалгії.

Протипокази:

• вагітність,
• лактація,
• дитячий вік.

 

Рабепразол

Фармакологічні властивості: рабепразол належить до класу анти секреторних сполук, які у хімічному відношенні є заміщеними бензімідазолами.  Рабепразол блокує фінальну стадію вироблення соляної кислоти.

Покази до застосування:

• пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки,
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба,
• невиразкова диспепсія,
• ерадикація Helicobacter pylori,
• хронічний гастрит у стадії загострення.

Побічні ефекти:

• діарея або закрепи,
• біль у животі,
• лейкопенія, тромбоцитопенія,
• запаморочення,
• головний біль,
• депресія,
• шкірні висипання, свербіж.
  •          Рекомендована література

 

Основна:

1. Основи фармакології з рецептурою: Підручник/ М..П.Скакун, К.А.Посохова- Тернопіль: Укрмедкнига, 2004р.
2. Фармакологія: Підручник/ І.В. Нековаль, Т.В.Казанюк. –К.: Медицина, 2007 р.
3. Лікарські засоби: Довідник/ М.Д.Машковський.- М.: Нова хвиля, 2000 р.

 

 

Додаткова: 

1. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник - довідник/ С.М.Дроговоз.- Х.: Видавничий центр “ХАІ”, 2008 р.
2. Компендіум: Довідник/ Під ред. проф. В.Н. Коваленко і проф. А.П. Вікторова.- К.: Моріон, 2007 р.

 

 

 

•          Орієнтовна карта самостійної роботи за темою: “Нові препарати блокаторів протонної помпи і блокаторів Н2- гістамінових рецепторів”.

 

Основні завдання	Вказівки	Відповідь
Вивчити: Все про нові препарати групи блокаторів Н2 –гістамінових рецепторів	Знати: Загальну характеристику групи,класифікацію препаратів. Механізм дії, покази до застосування, побічні ефекти препаратів Виписати в рецепті препарати даної групи.
Все про нові препарати групи блокаторів протонної помпи	Загальну характеристику групи. Механізм дії, покази до застосування, побічні ефекти препаратів. Терапевтичні ефекти препаратів: нізатидин, роксатидин, лансопразол, езомепразол, омез, рабепразол. Виписати в рецепті препарати даної групи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.5 Матеріали для самоконтролю

 

А. Питання до самоконтролю:

 

1. Загальна характеристика антисекреторних засобів.
2. Основні фактори, що впливають на секрецію шлунком соляної кислоти.
3. Загальна характеристика блокаторів Н2 –гістамінових рецепторів
4. Механізм дії, покази до застосування, побічні ефекти, протипокази блокаторів Н2 –гістамінових рецепторів.
5. Загальна характеристика блокаторів протонної помпи.
6. Механізм дії, покази до застосування, побічні ефекти, протипокази блокаторів протонної помпи.

 

В. Тести до самоконтролю:

 

1. До якої із перелічених груп належить препарат фамотидин ?
   1. блокатори протонної помпи
   2. М-холіноблокатори
   3. блокатори Н1- гістамінових рецепторів
   4. блокатори Н2 –гістамінових рецепторів

е.    антациди

 

2. Першою симптоматичною ознакою при підвищеній кислотності шлункового соку є:
   1. метеоризм
   2. діарея
   3. печія
   4. закреп
   5. блювання
3. Яку дію має гістамін на секрецію соляної кислоти слизовою оболонкою шлунка?
   1. посилює секрецію
   2. пригнічує секрецію
   3. зовсім не впливає на секрецію
   4. частково посилює
   5. частково пригнічує секрецію

 

4. Які рецептори блокують Н2 –блокатори?
   1. мускаринові
   2. дофамінові
   3. серотонінові
   4. гістамінові
   5. адренорецептори

 

5. До якого покоління Н2- блокаторів відноситься ранітидин?
   1. 1
   2. 2
   3. 3
   4. 4
   5. 5

 

 

6. Які із перелічених препаратів мають антихелікобактерну дію?
   1. альмагель
   2. пірензепін
   3. нізатидин
   4. магнію оксид
   5. лансопразол

 

7. Який серед перелічених препаратів змінює активність мікросомальних ферментів печінки?
   1. фамотидин
   2. циметидин
   3. ранітидин
   4. роксатидин
   5. нізатидин

 

8. Яка форма випуску нізатидину?
   1. таблетки
   2. капсули
   3. порошки
   4. гранули
   5. розчин для ін'єкцій

 

 

9. Який препарат із блокаторів протонної помпи був синтезований першим?
   1. омепразол
   2. пантопразол
   3. лансопразол
   4. езомепразол

 

10. Яка разова доза омезу?
    1. 10 мг
    2. 20 мг
    3. 15 мг
    4. 25 мг
    5. 30 мг

 

11. Яку дозу езомепразолу слід призначити для лікування виразкової хвороби ?
    1. 40 мг, 1 раз на добу
    2. 30 мг, 1 раз на добу
    3. 15 мг, 2 рази на добу
    4. 10 мг, 2 рази на добу
    5. 20 мг, 2 рази на добу

 

12. Як впливає лансопразол на моторику ШКТ?
    1. посилює
    2. зменшує
    3. слабо впливає
    4. не впливає зовсім

 

13. До якого покоління Н2 –блокаторів відноситься циметидин?
    1. 1
    2. 2
    3. 3
    4. 4
    5. 5

 

14. До якого покоління Н2 –блокаторів відноситься нізатидин?
    1. 1
    2. 2
    3. 3
    4. 4
    5. 5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С. Ситуаційні задачі

 

1. До вас в аптеку звернувся чоловік, якому лікар- гастроентеролог діагностував виразкову хворобу шлунку, асоційовану Helicobacter pylori , і призначив езомепразол. Вкажіть, до якої групи належить даний засіб та проконсультуйте відвідувача аптеки щодо правильного застосування цього препарату.

 

2. До вас в аптеку звернулася жінка, яка довгий час приймала фамотидин і після різкої відміни цього препарату в неї погіршився стан здоров’я:  знову з’явилась печія та біль в епігастральній ділянці. Поясніть хворій, з чим пов’язані такі негативні зміни.

 

 

3. До вас в аптеку звернувся лікар із проханням порекомендувати йому новий ефективний препарат із групи Н2 –блокаторів для лікування виразкової хвороби шлунка. Запропонуйте йому потрібний лікарський засіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еталони відповідей:

 

 

Тести:

№ з/п	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Правильна відповідь	d	c	a	d	b	c e	b	b e	a	b	e	d	a	d

 

 

Ситуаційні задачі:

 

1. Препарат Езомепразол належить до групи блокаторів протонної помпи. Для лікування виразкової хвороби шлунка, асоційованої Helicobacter pylori , потрібно вживати цей препарат по 20 мг 2 рази на добу протягом тижня у комбінації із відповідними антибіотиками (кларитроміцином та амоксициліном).
2. В даній ситуації після різкого припинення прийому фамотидину, в жінки підвищилась кислотність шлункового соку і, як наслідок, відбулось загострення захворювання, розвинувся “синдром рикошету”, характерний для Н2 –блокаторів.

Тому хворій,для уникнення цього, слід було поступово зменшувати дозу та кратність прийому даного препарату.

3. Серед сучасних препаратів із групи Н2 –блокаторів ранітидину вісмуту цитрат                         використовується для  ерадикації (знищення) Helicobacter pylori в складі потрійної терапії .