Методичні рекомендації "Дослідницька діяльність учнів 10-11 класів"

Дослідницька діяльність учнів 10-11 класів

Для учнів 9-11 класів пропоную таку пам’ятку «Як працювати з текстовими джерелами»:

1. До якого виду належить документ (погляд очевидця; свідчення учасника подій; газетне повідомлення; погляд дослідника; офіційний документ).

2. Що це за документ? (запис у щоденнику; приватний чи офіційний лист; спогади; публічне звернення чи заклик; політичний документ: звіт, протокол, урядова постанова, декларація тощо; уривок з історичного дослідження).

3. Хто його автор? Яка політична, національна, етнічна, службова належність автора? Чи впливає це на ставлення до подій? Чи був автор очевидцем описаних подій, чи брав у них участь?

4. Коли з'явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи через певний час?

5. З якою метою створювався документ? Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи документ містить погляди висновки і рекомендації?

6. Чи є в документі які-небудь твердження чи фрази, які б свідчили про уподобання автора, про точки зору?

7. Чи є в тексті факти, що дозволяють вважати цей документ достовірним джерелом інформації?

На уроці історії України у 10 класі з теми «І і ІІ Універсали Центральної Ради» учні за поданою пам’яткою аналізують тексти І ІІ Універсалів Центральної Ради, порівнюють їх, роблять критичні зауваження і визначають їхній вплив на розвиток Української революції 1917-1921 рр. Учні аналізують кожен Універсал за схожим алгоритмом.

Завдання.

1. В яких умовах було проголошено Універсал?
2.    Коли було проголошено Універсал?
3.    З якою метою проголошувався Універсал?
4.    Які основні положення Універсалу?
5.    Які верстви населення, політичні партії та інші суб’єкти політики були зацікавлені у прийнятті цього Універсалу?
6. Визначте своє ставлення до Універсалу та наслідків його прийняття.

На уроці історії України у 11 класі з теми «Визволення України від нацистських загарбників» у якості домашнього завдання пропоную учням проаналізувати уривок із розмови Д.Ейзенхауера та Г.Жукова, уміщений у тексті підручника [20, с. 60].

«Коли ми наштовхувалися на мінне поле, – говорив Г Жуков під час зустрічі з командувачем військами союзників Д. Ейзенхауером у 1945 р., – то наша піхота атакувала його достеменно так, ніби його там не було. Втрати, яких ми зазнавали від протипіхотних мін, уважаємо рівними тільки тим, яких зазнали б від кулемет­ного вогню й артилерії, якщо б ворог замість мінних полів вирішив захищати цю ділянку сильним військовим з’єднанням. Проте піхота, яка йшла в атаку, не підри­вала протитанкових мін. І після того, як вона проникала в глибину мінного поля й створювала плацдарм, підходили сапери й робили прохати, через які може пройти наша бойова техніка».

Дуайт Ейзенхауер. шокований нию розповіддю, сказав: «Я уявив собі яскраву картину того, що б трапилося з першим-ліпшим американським або британським командувачем, якщо б він застосовував подібну тактику».

Питання.

1. До якого виду належить документ?
2. Хто його автор?
3. З якою метою створювався документ?
4. Які факти повідомляє автор у документі?
5. Що найбільше шокує автора у розповіді маршала Жукова? Чому?
6. Чи можна довіряти автору джерела? Чи є документ достовірним?
7. Яке ваше ставлення до документа?
8. Які висновки можна зробити з розмови двох видатних воєначальників?

На уроці всесвітньої історії у 11 класі з теми «США у 1945 – 1960 рр.» пропоную учням проаналізувати джерело «Із книги П. Кальвокорессі „Світова політика після 1945 року”»

«Трумен значно відрізнявся від Рузвельта і усвідомлював цю різницю. Він був американцем, який обіймає високу посаду, але при цьому не був фігурою світового масштабу, людиною, яку поважають за її якості, якій більше притаманна простота й прямота, ніж вишуканість, а політична рішу­чість заступає політичну витонченість, типовим американцем, що має певний набір елементарних принципів та ідеологічних постулатів. Там, де менш типовий Рузвельт звичайно надавав перевагу прагматизмові, Трумен прово­див політику за всіма правилами, і там, де Рузвельт опікувався проблемою відносин двох великих держав, Трумен бачив головний конфлікт між кому­нізмом і ще більш розпливчатим поняттям «антикомунізм». Проте Трумен був типовішим американцем кінця 40-х років та був схильний вважати зустріч американців із росіянами в центрі Європи протистоянням систем і цивіліза­цій, а не держав».

Цит. за: Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Підручн. для 11 кл. загальноосвітн. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011. – С. 58.

Після опрацювання джерела пропоную учням такі завдання.

1. Хто є автор джерела? Чому ви так вважаєте?

2. Чи можна довіряти автору джерела? Чому?

3. Яким побачив автор американського президента Г.Трумена?

4. У чому автор убачає докорінну відмінність між Рузвельтом і Труменом?

5. Яке ваше ставлення до Г.Трумена?

Отже, у старших класах навички роботи з історичними джерелами вдосконалюються. Матеріал вимагає більш високого рівня пізнавальної і розумової діяльності, критичного ставлення до тексту, самостійного, творчого застосування знань. В 10-11 класах історичні джерела використовуються і для складання портретів історичних осіб. Цей процес розвиває історичне мислення. Робота з джерелами повинна відбуватися на різних етапах уроку. Дослідницька робота з документами можлива для використання і в позакласній та позаурочній діяльності.

Використання писемних джерел у практиці навчання історії сприяє розвитку інформаційної, логічної, аксіологічної компетентності учнів, а також розвитку критичного мислення юних дослідників.