Методичні рекомендації "Форми і методи роботи з обдарованими дітьми щодо підготовки до конкурсу-захисту науково-дослідицьких робіт в системі МАН"

Форми і методи роботи з обдарованими дітьми щодо підготовки  до конкурсу-захисту  науково-дослідницьких робіт в системі МАН

 

      Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет, а тому перед кожним педагогом стоїть завдання, спрямоване на забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для всебічно обдарованої молоді .

       Робота з обдарованими дітьми вимагає від учителів особливих методичних підходів до організації навчально-виховного процесу. Широке запровадження нових педагогічних технологій, сучасних форм і методів, які сприяють виявленню, підтримки та розвитку обдарованості допоможуть як педагогам, так і їх вихованцям розкрити свої здібності, таланти, набути навичок дослідницької роботи, розвинути ініціативу, сформувати уміння здійснювати творчий пошук, використовувати досвід, наукові дослідження.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми

 

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.

6. Мати живий та активний характер.

7. Володіти почуттям гумору.

8. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.

9. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

10. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

11. Уміти переконувати.

12. Мати схильність до самоаналізу.

Рекомендації педагогам, які працюють з обдарованими дітьми

 

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.

4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

 

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

17. Вчи доводити починання до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних

видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).

  Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.

Формами  роботи  можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.

Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер.

 Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо.

Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на  кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.

Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням.

Метод роботи з обдарованими дітьми – проблемні запитання. При вивченні різних тем з предмету підбираються проблемні запитання, на які учень у підручнику готової відповіді не знайде. При цьому для вірної відповіді учню потрібно ще застосувати знання з вивчених раніше розділів. Ще в запитання закладається якась проблемна ситуація, розв’язати яку потрібно неординарним способом.

Метод роботи з обдарованими дітьми – побудова гіпотез. Учні висувають власні гіпотези щодо вирішення наукового завдання. Роблять свої припущення, що можуть стати темою дослідження.

Форма роботи з обдарованими дітьми – інтерактивне навчання: «запитання – відповідь». Для цього клас поділяється на декілька груп. Кожна група одержує завдання прочитати текст з підручника і скласти запитання до нього. Коли учень замислюється над постановкою запитання, то в його уяві має бути варіант відповіді, це розвиває логічне мислення. Ланцюжок «запитання – відповідь» сприяє тому, що відповідь породжує нове запитання. Така методика роботи допомагає дитині формулювати певні умовиводи, висловлювати свої думки, доходити правильних висновків.

Прийом «Незавершене розв’язання » – за його допомогою можна визначити рівень пізнавальної активності. Наприкінці уроку вчитель пропонує учням виконати завдання творчого характеру і попереджає, що рішення виявиться досить цікавим і несподіваним. Після обговорення висунутої проблеми учні починають роботу, але не встигають виконати завдання до закінчення уроку. Вчитель, не фіксуючи увагу на тому, що завдання повинно бути завершено, перевіряє його наявність і якість виконання на наступному уроці.

         Починаючи з 5 класу, для формування творчої особистості, розвитку  логічного мислення пропоную цікаві нестандартні, олімпіадні задачі, проводжу олімпіади в класі. Розташовую логічні задачі на стенді «Математична газета» і пропоную розв’язати їх тим, хто цікавиться математикою, проводжу години спілкування у вигляді гри «Найрозумніший».

          З метою розвитку творчих здібностей пропоную учням написати казку, вірш, байку, сценку на математичну тему, скласти математичний кросворд.  Написані твори діти із задоволенням читають один одному. Такі завдання виховують навички дослідницької діяльності, ефективні щодо висвітлення практичної спрямованості матеріалу, що, зрештою, приводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним. Практикую пошук розв’язання однієї задачі декількома способами, кожен спосіб діти презентують у класі. Поступово, від уроку до уроку, у дітей з'являється бажання не просто розв'язати задачу, а розв'язати  її «найкрасивішим» способом. Успішний пошук такого способу власне і є їх маленьким відкриттям.

Інколи пропоную учням, які мають високий рівень навчальних досягнень, самостійно опрацювати матеріал чи знайти інший метод розв’язання рівняння чи задачі, потім пояснити вивчене іншим учням або показати на прикладі застосування нового методу. Такий прийом виховує у дітей упевненість у собі, вчить працювати з додатковою літературою. Після такої роботи учням простіше розв'язувати складні задачі: маючи великий обсяг знань, легко розв'язати й складну задачу.

 Після уроку в учнів не повинна згаснути жага до знань і любов до життя. На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише частку своїх сил. Якщо учень протягом уроку працював - вчився встановлювати взаємозв'язки між явищами та предметами, пояснювати, аргументовано відтворювати засвоєне, публічно захищати свою думку, гідно відповідати опоненту, і при цьому не втрачати віру в себе, то урок не пройшов для нього даремно. Тому на уроках математики застосовую ефективну форму - роботу в групі. На одному уроці ефективним є різнорівневі групи, на іншому – однорівневі. Але, в будь-якому випадку, кожна дитина має можливість виказати свою думку, показати свої знання, отримати консультацію товариша, навчити іншого чомусь, оцінити себе і товариша, порівняти свої знання зі знаннями однокласників. В кінці такого уроку і вчитель і учні розуміють, що урок не пройшов даремно. Головне, що  учень стає активним учасником процесу навчання. Найефективнішою вважаю групову роботу під час узагальнення та систематизації матеріалу. Групи отримують завдання і кожен учень має можливість пояснювати розв’язання якогось завдання, а командир може оцінити роботу кожного учасника групи.

      Розвитку творчих здібностей сприяє різнорівнева диференціація. Завдання, які розвивають творчі здібності учнів, за складністю можна класифікувати умовно, оскільки одне й те саме завдання для одного учня може виявитися важким, а для іншого - легким. Тому практикую різнорівневі самостійні, контрольні та домашні роботи, де кожна дитина обирає ту задачу, яка буде їй посильною. Різнорівневу диференціацію використовую на різних етапах уроку. Наприклад, при перевірці домашнього завдання викликаю учнів , які виконували вдома завдання різних рівнів. Діти з високим рівнем навчальних досягнень «навчають» інших, відчувають задоволення від того, що змогли самостійно розв’язати  і презентувати нестандартну задачу. Така робота викликає у одних учнів бажання і далі бути «на висоті», а у інших – бути схожими на перших.

      В профільних класах практикую уроки-заліки в кінці вивченої теми. Такі уроки проходять у формі захисту проектів. Клас ділиться на групи, кожна група отримує завдання заздалегідь, готує теоретичний матеріал, який подає у вигляді презентації, готує практичні задачі і пропонує для розв’язання іншим групам. Кожна група творчо підходить до підготовки проекту.

      Вся моя робота як вчителя математики напрямлена на те, щоб зацікавити дітей предметом, навчити логічно мислити, критично оцінювати себе та інших, ставити перед собою мету та досягати її. Тому вважаю закономірним той факт, що учні бажають займатись науковою роботою. В різні роки вступили до Миколаївського обласного відділення Малої Академії Наук такі учні: Козловська Вікторія, Недін Олег, Козлов Олександр, Нетилько Анастасія, Дарбінян Дар’я, Нікулишева Юлія, Бондаренко Дар’я.  Діти працювали над такими темами:

Недін О.- «Диференціальні рівняння»;

Козловська В.- «Геометрія Лобачевского»;

Козлов О.- «Математичні задачі з фінансовим змістом»;

Нетилько А.- «Модуль в шкільному курсі математики»;

Дарбінян Д.- «Застосування похідної до побудови графіків»;

Нікулишева Ю.- «Похідна та найбільше і найменше значення функції».

Бондаренко Дар’я  - «Розв’язання задач з параметрами графічним способом».

Конкурс-захист робіт показав високий рівень підготовки  дітей: Недін О- ІІ місце, всі інші – ІІІ місця. На даний момент всі ці учні обрали професії, пов’язані з математикою. Недін О. закінчив Одеську національну академію зв’язку; Козловська В. – Миколаївський державний університет ім. В. Сухомлинського, працює в цьому університеті, займається науковою роботою, навчається в аспірантурі в Києві; Нетилько А. закінчила Миколаївський державний університет ім Петра Могили ( факультет міжнародної економіки); Козлов О. закінчив Київський національний економічний університет ім Гетьмана; Нікулишева Ю –навчається в Одеському національному економічному університеті; Дарбінян Д – в Херсонському національному технічному університеті, Бондаренко Дар’я  навчається в Київському національному університеті технології та дизайну.

       До конкурсу-захисту робіт  МАН готуватись починаємо заздалегідь . Вибираємо тему роботи, підбираємо літературу відповідно до теми. Учень вивчає теоретичний матеріал з даної теми. Після цього він повинен сформулювати проблему власної роботи, визначити її цілі, предмет і завдання. Учень разом з вчителем складає план роботи. Необхідно вказати актуальність обраної теми – це встановлення певної суперечливої ситуації, проблеми, що склалася у відповідній галузі. Головне, я вважаю, в роботі повинна бути своя родзинка, яка дасть можливість привернути увагу комісії до даної роботи. Наприклад, в роботі «Модуль в шкільному курсі математики» були підібрані цікаві задачі, яких немає в підручниках, запропонована брошура з такими задачами для використання вчителями шкіл, гімназій, ліцеїв. В роботі «Похідна та найбільше і найменше значення функції» була складена нами  і розв’язана за допомогою похідної задача про канал Інгулецької зрошувальної системи. Ми доводили, що канал побудований з відповідним кутом нахилу стінок для максимального руху води.

       Для написання наукової роботи необхідно мати ісходний матеріал. Інформацію можна отримувати з різних джерел. В наш час вважають, що основним джерелом є комп’ютер. Та це помилка. Роботу , списану з інтернету зразу побачать члени комісії. Головним джерелом є все таки книга. Тому потрібно вчити дітей вмінню працювати з науково-довідниковою літературою, знайомити з видами читання (вивчаюче, оглядове, вибіркове, попереднє).

       Захист наукової роботи така ж важка справа, як і написання роботи. Для того, щоб досягти успіху на цьому етапі роботи треба бути гарним промовцем і вміти вести продуктивну дискусію, тобто володіти мистецтвом монологічної та діалогічної мови. Необхідно вплинути на аудиторію, справити гарне враження на оточуючих, тому доповідач повинен:

• вільно  володіти текстом (розповідати , а не читати);
• говорити емоційно і натхненно;
• бути зовнішньо і внутрішньо культурною людиною;
• вміти керувати голосом, інтонацією, жестами та мімікою;
• уважно дивитись на слухачів, а не на стелю, підлогу тощо;
• стежити за реакцією аудиторії й не показувати хвилювання.

      Тому я перед конкурсом- захистом спочатку вислуховую своїх дітей сама, потім вони презентують свою роботу перед класом, де не хвилюються, бо не раз відповідали на уроках перед своїми однокласниками.

  Важливим етапом під час конкурсу – захисту  робіт МАН є написання контрольної роботи, до якого я теж готую своїх учнів. Якщо контрольна робота написана не на достатньому рівні, то навіть найвищий бал  під час захисту роботи не дасть бажаних результатів, тобто призового місця.

      Учитель відбувся тоді, коли він хоче йти на роботу і, незважаючи на альтернативу, не змінює професію, коли він бачить у дітях, яких навчає і виховує, результат. Саме в дітях, які вступають до Малої Академії наук я бачу результат своєї роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Снігурівська районна гімназія ім. Т.Г.Шевченка

Снігурівської районної ради

Миколаївської області

 

 

 

 

 

 

 

 

Форми і методи роботи з обдарованими дітьми щодо підготовки  до конкурсу-захисту  науково-дослідницьких робіт в системі МАН

 

 

 

 

 

 

Виступ вчителя математики Рудої С.Є.

на засіданні науково-методичної ради РМК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2015 р.