Методичні рекомендації "Формування абстрактного мислення в учнів засобами графіки"

Міністерство культури України

Дніпропетровський обласний  департамент культури 

Управління культури Криворізької міської державної адміністрації

Міський методичний кабінет початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів

Формування абстрактного мислення у учнів засобами графіки.

Розробила:

Боброва Тетяна Альбертівна

Викладач-методист вищої категорії

КЗСМО «Школа мистецтв №1» КМР

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ I. Естетика сприйняття

1.1 особливості творчого сприйняття дійсності

1.2 від вправ та асоціативних ігор до самостійного твору

РОЗДІЛ II. Методика тренування художнього сприйняття

2.1  тренування художнього зору

2.2 вправи на асоціації з використанням  графічних матеріалів

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

Творчість – це специфічна властивість, притаманна лише людині.  За Виготським, результатом творчої діяльності являється не відтворення пережитих вражень або дій, а створення нових образів чи дій. Творча діяльність базується на комбінуючій властивості нашого мозку – уявленні або фантазії. Тож , весь світ культури являється  продуктом людської творчості, а підґрунтям для неї є уява.

Таким чином, чи не найважливішим завданням уроків образотворчого мистецтва є розвиток фантазії та уяви в учнів. Діти, зазвичай, легко фантазують. При невеликому життєвому досвіді вони більше, аніж дорослі, довіряють своїй уяві. Але вчителі досить часто стикаються з проблемою, коли учні відчувають невпевненість і безпорадність, саме коли треба проявити фантазію. Чому так відбувається?

Виявляється, для підтримання уяви на належному рівні, потрібні ще певні умови:

1.               творче уявлення знаходиться в прямій залежності від багатства та різноманітності попереднього досвіду. А значить, є необхідність розширювати досвід дитини, якщо ми хочемо створити міцні основи для її творчої діяльності. Чим більший запас зорових образів, чим більше коло знань про предмети і явища, тим цікавішою буде робота. Перетворити пляму в пір’їнку, не знаючи, як вона виглядає і як її малювати, неможливо. Фантазія спирається на пам'ять;
2.               емоційність сприйняття. Виникнення художнього образу пов’язане з зоровими враженнями. Чим яскравіші ці враження, чим більший їх запас, тим вільніше почувається юний художник під час малювання «від себе». Те, що дитина бачить, чує, переживає, отримує емоційний відгук. Це впливає на підбір думок та образів.
3.               художнє прийняття, як відображення зовнішнього світу, його впізнавання. Зорове сприйняття являється відповіддю на силу світлового імпульсу, на рух, форму, на змістовний сигнал.

Процеси сприйняття довкілля – складні, вони не являються простою фото - конструкцією побаченого. Перш за все – це робота мозку, тож розвиваючи вміння сприймати та уявляти, ми розвиваємо здатність творчо мислити. Естетичне виховання ставить своєю метою розвинути розумові та зорові здібності, сприймання, навчити розуміти форму, лінію, простір і всюди відкривати красу.

З власного досвіду можемо запевнити, що малювання короткочасних, невеликих за розміром робіт робить учнів сміливішими, а елемент гри стимулює фантазію. Корисними є вправи на розвиток асоціативної пам’яті.

Через швидкі, «легкі» малюнки ми можемо звільнити дітей від можливих стереотипів, демонструючи виразність образу. Разом з тим відбувається серйозний процес навчання, адже вирішуються такі питання, як передача настрою, характеру предмета чи персонажу. Скетчбук із вправами та замальовками буде слугувати хорошою підказкою у роботі над тематичною композицією.

Тренування художнього зору є складним і довготривалим процесом. Воно, звичайно, не зводиться лише до вправ, що базуються на уявленні. Паралельно із розвитком фантазії та уяви, учні мають уважно спостерігати за натурою, навчитися передавати пропорції, перспективу, тощо. Фантазія без знання натури – дорога в «нікуди». Оскільки в підлітковому віці учні стають вимогливішими до результатів своєї творчості, вміння об’єднувати натурні характеристики з вільним володінням матеріалом стане їм в нагоді. Створити на малюнку незвичайний предмет легше, якщо вмієш намалювати звичайний предмет з натури, створити фантастичний портрет можливо, якщо знаєш анатомію, особливості міміки та інше.  Програми спеціалізованих художніх закладів включають як завдання з малюнку та живопису (натурні постановки), так і творчі переробки побаченого.
      Зацікавивши учнів «ігровими» малюнками, спонукаючи їх до творчості, на наступному етапі вчитель доводить необхідність «академічного» малюнку. Від гри – до навчання, від спостереження – до глибокого осмислення. Малювання з натури та за уявою однаково необхідні і можуть відбуватися в учбовому процесі паралельно.

Вправи на розвиток абстрактного мислення проводяться між програмними завданнями. Ми пропонуємо декілька завдань, які були випробувані серед учнів 5-7 класів та дали позитивні результати.

Плями

Вміння розпізнавати силуети або фігури в плямах – один з найбільш яскравих прикладів здібності мозку доповнювати та впізнавати. Треба створити плями, забризкати фарбою аркуш та хаотично прикласти в деяких місцях серветку. Отримані безформні силуети оформити в образ, що виник в уяві. Для цього найкраще підійдуть графічні матеріали (олівці, фломастери, тощо). Робота «від плями» додає сміливості та розкутості.

«Тест Роршаха» .

Зображення, створені для цього тесту, вигадані німецьким психологом Германом Роршахом (Hermann Rorschach), можна порівняти із зображеннями, виконаними за принципом монотипії – випадкового відбитку.

Кожна така фігура, згідно тесту, повинна слугувати стимулом для вільних асоціацій. Завдання – описати побачений образ.

«Малювання з хмарами»

Хто з нас в дитинстві не спостерігав за хмарками, вбачаючи в них пухнастих овечок, гривастих коней? Можна побачити мінливі, фантастичні пейзажі, обличчя людей, незвичайних тварин, тощо. Це найбільш розповсюджені оптичні ілюзії, що демонструє нам сама природа. Завдання полягає в тому, що учні отримують аркуші із роздрукованими фото хмар (це можуть бути домашні заготовки). Маючи в арсеналі  ручку з чорною пастою або олівець, потрібно накласти свій малюнок на хмари.

Новий образ

Для цих вправ перед учнями виставляється конкретний предмет, який треба змінити. Демонстрація супроводжується запитаннями. Малюнки мають виконуватися досить швидко (5-10 хв.), тому формат пропонується А-5, або менше.

1.               Розмістити предмет в іншому середовищі, щоб він виглядав неймовірним чином.

2.               Додати нові елементи, щоб предмет отримав інший смисл.

3.               «Розібрати предмет», щоб частини утворили нову реальність.

Якщо зазвичай людина не замислюється над здатністю фантазувати, то для художників, і юних художників теж, дуже важливо мати нестандартне мислення, вміти творчо, під різними кутами поглянути на навколишній світ.

Використовуючи асоціації зі світу фантастики, можна створювати різноманітні варіанти графічних рішень. Дуже важливо навчитися звертати увагу на світ навколо себе.

Розвинене асоціативне мислення – необхідна умова для творчого підходу до створення композицій на будь-які теми. Але виникає потреба в щоденній творчій асоціативній гімнастиці для тренування художнього зору. Це може і повинне стати приємною звичкою для наших учнів. А такі вправи можна виконувати будь-де і будь-коли, в школі, вдома, в дорозі, під час мандрівок. Починаючи з першого року навчання наші вихованці мають навчитися спостерігати світ, не пропускаючи дрібниць, і тоді він відкриє перед ними всю свою красу.

                                                                                                             Додаток 1.

          Дивовижні малюнки, створені природою

        Наталі Ратковські, художник-ілюстратор, «Обличчя»

                                                                                                           Додаток 2.

         Колєвашко Анастасія, 14 р. «Однокласниці»

         Колєвашко Марія, 14 р. «Ляльки»

                                                                                                           Додаток 3

Швець Олександр, 12 р. «Вовчик»                 Новенко Ольга, 12 р. «Кінь»

Ялова Кіра, 12 р. «Рибка»