Методичні рекомендації "Формування позитивної мотивації до навчання на уроках словесності з використанням інтерактивних технологій в умовах сучасної освіти"

учитель  вищої  категорії ЗОШ № 10 м. Маріуполя

Чернявська  Леся  Олексіївна

Формування позитивної  мотивації до навчання на уроках                                              словесності  з  використанням  інтерактивних технологій  в умовах  сучасної  освіти.

                              Людина,  що  не  знає  нічого,  може  навчитися,  справа  тільки  у  тім,  щоб  запалити  в  ній  бажання  вчитися.

Д. Дідро

Час  зобов’язує  педагога  шукати  такі  форми  проведення  уроку,  які  захопили  б,  принесли  радість  і  задоволення.

Основним  завданням  є  потреба  розвитку  в  учнів  свідомого  ставлення  до  навчання,  сприяння  позитивній  мотивації до пізнавальної  діяльності,  потребі  у  самопізнанні,  самодостатньої  особистості,  яка  не  загубиться  на  складних  життєвих  шляхах.

З  метою  активізації  й  розвитку  навчально-пізнавальної  діяльності  навчання  починається  із  мотиваційного  вступу,  в  якому  викладається  інформація  про  те,  чому,  для  чого  і  навіщо  потрібно  вивчати  поточну  тему.  Як  бачимо,  етап  мотивації  обов’язково  має  бути  наявним  у  структурі  уроку,  оскільки  покликаний  створити  мотиваційну  готовність  учнів,  зацікавити  їх і  стимулювати  до  пізнавальних  дій.

З  цією  метою  можуть  бути  використані  прийоми,  що  створюють  проблемні  ситуації,  викликають  у  дітей  здивування,  подив,  інтерес  до  змісту  знань  та  процесу  іх  отримання,  підкреслюють  парадоксальність  явищ  та  подій.  Це  може  бути  коротка  розповідь  учителя,  і  бесіда,  і  демонстрування  наочності,  й  нескладна  інтерактивна  технологія («мозковий штурм»,  «мікрофон»  тощо). Мотивація   чітко  пов’язана  з  темою  уроку,  вона  психологічно  готує  учнів  до  її  сприйняття,  налаштовує  їх  на  розв’язання  певних  проблем.  Як  правило,  матеріал,  вербалізований  (словесно  оформлений)  учнями  під  час   мотивації,  наприкінці  підсумовується  і  стає « місточком»  для  представлення  теми  уроку.

Виклик,  або  Вступна  частина  уроку.

Вступна  частина  уроку,  яку  ще  називають  «викликом»,  триває  зазвичай  перші  5-7  хвилин.  За  цей  час  слід  актуалізувати  знання – «дістати»  їх  з  довготривалої  пам’яті  учнів.  Саме  слово  підказує,  що  необхідно  зробити  щось  актуальним,  потрібним  на  час  саме  цього  уроку.  Опорними  такі  знання  учнів  є  тому,  що  саме  на  них,  як  на  фундаменті,  опорі будуються  наступні  знання.  Процес  активного  згадування  того,  що  учні  знають  з  опрацьовуваної теми,  змушує  їх  аналізувати  власні  знання  та  уявлення.  Це  дає  змогу  визначити  рівень  цих  знань  і  долучити  до  них  нові.

Для  того,  аби  розв’язати  це  завдання,  учитель має  ставити  навідні  запитання,  а  також  використовувати  такі  методи,  як « асоціативний  кущ»,  «мозковий  штурм»  тощо.

На  мою  думку,  мотивацію  потрібно  формувати  на  всіх  етапах  уроку.  Які  методи,  прийоми,  види  й  форми  роботи  дають  кращий  результат? Не  існує  універсальної  відповіді.

«Найбільш  ефективними  вважаю  проблемно-пошукові  методи.  Початок  мислення – в  проблемній  ситуації»,- так визначав прийом,  який найчастіше  рухає  пізнавальний  інтерес,  С.Л. Рубінштейн.

Пізнавальна ситуація  ставить  учня  в  умови,  коли  він,  маючи  певні  знання,  приходить  до  усвідомлення,  що  цих  знань  бракує  для  розв’язання  навчальної  проблеми. Конфлікт  між «знаю»  і  «не  можу   виконати»  спонукає  учня  поглибити  свої  знання,  а  отже,  внутрішньо  мотивує  його  діяльність.

Прийоми  для  створення  проблемної  ситуації  можуть  бути  різні.

1.  Проблемна  ситуація  зі  здивуванням.

Завдання  для  учнів.   Проаналізувати  запропонований  текст (8кл). Чому  не  можна  прийти  на  збори  за  таким  оголошенням?

Оголошення

Завтра  у  школі  відбудуться  батьківські  збори.

Адміністрація  школи.

Діти  кажуть,  що  не  уточнено,  де  саме  і  коли  саме  будуть  проходити  збори.  Значить,  треба  вивчити  уточнюючі  члени  речення.  В  кінці  уроку  дане  оголошення  буде  виправлено  таким  чином.

Оголошення

17 квітня, о 18.00 в школі  № 13 в кабінеті № 33 відбудуться батьківські  збори.

Адміністрація  школи.

Із  запропонованих слів  учням треба скласти зв’язний  текст. Це  завдання  можна  використовувати  на  мотиваційному  етапі  перед  початком  вивчення  творів,  а  потім  порівняти,  як  це  зробив  автор,  використавши  ті ж  самі  слова.

2. Кінострічка  видінь. (Українська  література  5 клас. П. Тичина  «Блакить  мою  душу  обвіяла»)

Сонце,  блакить,  душа  хмари,  трава,  струмок,  метелик,  поля.

Яскраве  сонце  всміхнулось  крізь  хмари.  Освітило  блакить  неба.  Погладило  своїми  ніжними  променями  струмок,  травицю.  Привіталось  з  полем,  яке  вже  почало  жовтіти,  і  стало  схоже  на  свого  старшого  брата – Сонце. Маленький  метелик  задивився  на  сонечко,  й  на  душі  в  нього  стало  радісно.

Вплив  успіху  на  ефективність  навчання

Бажання  вчитися  виникає  тоді,  коли  все  або  майже  все вдається.  З’являється  особиста  зацікавленість  учня  у  здобутті  знань.

На  формування  мотивів  навчання  значно  впливають  словесні  підкріплення.  Оцінювання,  що  характеризують  навчальну  діяльність  учня,  є  впливами,  що  мотивують  навчальну  діяльність.  Кожний  вид  оцінки  певним  чином  впливає  на  навчання  і,  зрештою,  на  особистість  учня.

Вчитель  може  створювати  на  своїх  уроках  ситуацію  успіху, якщо  формує  навчально-пізновальну  мотивацію  учнів.  Ситуація  успіху – сполучення  умов,  що  забезпечують  успіх,  а  сам  успіх – результат  такої  ситуації

Як  підкріпити  ситуацію?  Існує  безліч  способів  сказати  учневі  «Дуже  добре», наприклад: «Ти  зараз  на  правильному  шляху»;  «Пречудово»;  «Правильно»;  «Я  пишаюсь  тим,  як  ти  працював»,  «Гарна  робота»;  «Ти  близький  до  істини»; «Фантастика»;  «Я  знала,  що  ти  зможеш   це  зробити!»;  «Як  багато  ти  зробив!  Розумник!»;   «Так  тримати»;  «Це  твоя  перемога»;  «Щиро  рада  за  тебе»;  «Я  вірю  в  тебе»;  «В  тебе  щоразу  виходить  краще»;  «Ти  досягнеш  успіху!»

За  новим  Державним  стандартом  освітньої  галузі  «Мови  та  літератури»  сказано:  «Формування  стійкої  мотивації  до  вивчення  української  мови  та  літератури, любові  до  української  мови   і  культури  є  один  із  пріоритетних  завдань».  На  уроках  української  мови  та  літератури  формуються  такі  предметні  компетентності,  як  мовленнєва, мовна,   соціокультурна,  діяльнісна,  літературна,  комунікативна.  Надпредметно - комунікативна   компетентність.

Саме  тому  мотивація  на  уроках  української  мови  та  літератури – це  потреби,  інтереси,  прагнення,  емоції, переконання,  ідеали,  установки,  які  спонукають  учня  до  діяльності.  Мотивація  сприяє  появі  в  учнів  навчальної  ініціативи  й   любові  до  предмета,  спонукає  їх  діяти  з  максимальною  енергією  в  різних  навчальних  ситуаціях.  Висловлюючись  образно,  мотивацію  в  навчанні  ми  можемо  вважати  вершиною  під  назвою  УСПІХ. 

Отже,  мотивація  є  основною  рушійною  силою  учня  до  навчання.  Використовуючи  на  уроках  інноваційні  методи  навчання,  які  є  зрозумілими  й  близькими  для  учня,  ми  збуджуємо  пізнавальний  інтерес  та  пізнавально-пошукову  діяльність.