Методичні рекомендації "Інтерактивні методи контролю знань учнів з професії «Контролер - касир"

Про матеріал
Інтерактивні методи контролю знань учнів з професії «Контролер - касир". Педагогічна система професійно-технічної освіти – система комплексна, яка складається з галузевих підсистем, що перебувають у тісних взаємозв’язках. Одним із методів вдосконалення навчального процесу може бути тестовий контроль, який охоплює весь процес навчання – від початку і до отримання свідоцтва про професійну кваліфікацію.
Перегляд файлу

 

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНЗ «ЗАПОРІЗЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 

на тему:

 

Інтерактивні методи

контролю знань учнів з професії: «Контролер - касир»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя


ЗМІСТ

 

ВСТУП             2

I.ЗНАЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДЛЯ УСПІШНОГО ОВОЛОДІННЯ ТЕОРЕТИЧНИМИ ЗНАННЯМИ ТА ПРАКТИЧНИМИ НАВИКАМИ                                                                                    4

II.ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ  6

III.ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ У НАЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ     8

IV.ВИСНОВКИ                   10

V.ЛІТЕРАТУРА                   11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Перехід найбільш розвинутих держав від індустріального виробництва до науково-інформаційної технології є головною передумовою високого рівня розвитку особистості, свідчення інтелектуалізації нації.

По справжньому громадянське суспільство вбачає освіту в XXI столітті пріоритетом номер один в державі. Людство постійно перебуває у стані змін. Здатність сприймати зміни і створити їх – це найважливіша характеристика способу життя людини в XXI столітті.

Ми живемо в світі, де зміна ідей, зміна технологій і зміна знань відбувається швидше, ніж зміна поколінь. Головним завданням сьогодні є модернізація освіти. Шануючи і поважаючи досягнуте, треба постійно говорити про необхідність змін і модернізації. Освіта повинна формувати людину, здатну до постійного сприйняття змін програм життя, до постійного духовного, морального і фахового прогресу. Сума знань, що дається учневі має велике значення, але це не єдиний критерій. Навчальний процес повинен готувати учня до самостійного оволодіння знаннями, інформацією (навчатися вчитися), і до вміння перетворювати набуті знання у життєву компетентність. В XXI столітті необхідно перейти на умови самопізнання дитини для саморозвитку з допомогою майстрів і вчителів. Це необхідно для самореалізації людини, щоб справа, якою вона займається давала їй задоволення і впевненість.

Якщо підготуємо учня, здатного до сприйняття сучасних технологій, який вміє працювати, використовувати їх, то вона забезпечить собі життєвий шлях і зуміє забезпечити майбутнє і своєї сім’ї . і своєї країни.

Освіта відіграє принципово нову роль в сучасному все більш глобалізованому й інформатизованому світі, коли місце будь-якої держави і рівень життя її громадян будуть визначатися не запасами корисних копалин, а рівнем людського розвитку, інтелектуалізації нації. Згідно з національною доктриною розвиту освіти Освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу; розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності; створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науко-технічному рівню.

Педагогічна система професійно-технічної освіти – система комплексна, яка складається з галузевих підсистем, що перебувають у тісних взаємозв’язках.

Одним із методів вдосконалення навчального процесу може бути тестовий контроль, який охоплює весь процес навчання – від початку і до отримання свідоцтва про професійну кваліфікацію.


  1.                            ЗНАЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДЛЯ УСПІШНОГО ОВОЛОДІННЯ ТЕОРЕТИЧНИМИ ЗНАННЯМИ ТА ПРАКТИЧНИМИ НАВИКАМИ

 

Запорукою майбутніх професійних успіхів молодого фахівця є висока професійна кваліфікація, закоханість у власну справу, формування ціннісних орієнтирів, які поєднують особистісні та загальносуспільні інтереси. Головне завдання викладача або майстра виробничого навчання активізувати особистий потенціал учнів у процесі професійного навчання цілеспрямування формуванням мотиваційної сфери учнів.

Мотиваційна сфера складається з багатьох частин, головними з них можуть бути:

  •       важливість та корисність набутих знань і можливість їх використання для вигоди собі та оточуючим, друзям, сім’ї;
  •       усвідомлення бажаного результату, як власне поставленої мети, для чого необхідне обміркування учнем різних варіантів досягнення бажаної мети і вибір того варіанту, де учень почуває себе найкраще;
  •       підняття рівня самооцінки учня, віри в свої здібності і в себе (вихователь може переконати учнів у здібності до навчання, можливості доводити справу до кінця, виконувати роботу добре та якісно);
  •       розвиток здатності бачити перспективу життя та усвідомлено ставити цілі власної діяльності (щоб почувати себе щасливою людина повинна діяти цілеспрямовано);
  •       розвивати навички набуття свідомої постановки певної мети та позитивного досвіду досягнення її (мріяти зосереджено);
  •       постійне виховання активної життєвої позиції – щоб досягти мети треба багато працювати.

Задача майстра виявити потенціальні можливості учня, надати кожному учню відомості про його можливості та створити мотивації на успішний саморозвиток, виховати відповідальність за перебіг подій власного життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II.                               ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

 

Ключовим положенням професійної освіти України має стати врахування і розвиток освітніх інтересів особистості “Людина краще оволодіває знаннями тоді, коли вона бачить доцільність цих знань для майбутньої професії, може їх зробити засобом своєї діяльності”

Для реалізації цілеспрямованої особистісної діяльності учнів на уроці пропонується використати такі активні методи навчання:

  •       проведення бліцопитування;
  •       вирішення проблемних ситуацій;
  •       завдання з можливістю вибору варіантів вирішення;
  •       виконання конкретних завдань на визначений термін;
  •       використання ігрової форми навчання.

Ігрова форма проведення навчання дає змогу внести емоційне забарвлення в навчальний процес, зменшити емоційність учнів, а значить підтримувати їх зацікавленість протягом усього уроку. Урок – гра дає можливість динамічного поєднання колективно-індивідуальної форми роботи учнів, раціональне співвідношення роботи зорової, слухової, логічної пам’яті, виконання практичних завдань і прийняття рішень, аргументації та вирішення проблемних ситуацій. Творча співпраця викладача  з учнями під час проведення уроку-гри позитивно вливає на подальшу активну роботу, дає ефективний зворотній зв’язок на уроках.  Гра – це складний, але дієвий метод навчання.

Перш ніж підвести учнів до гри, доцільно навчити їх окремим елементам навчання – методу аналізу конкретних ситуацій, вибору рішень. Для успішного проведення гри необхідно чітко сформулювати мету продумати та чітко сформулювати ситуацію, які забезпечать досягнення поставленої мети навчання. Майстер має знати характерологічні особливості учнів, створювати умови для ділової обстановки. Необхідно створювати умови за яких, несміливі учні обов’язково приймали участь в обговоренні поставлених проблем, висловлювали свою думку з того чи іншого питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III.                               ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ У НАЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

Контроль знань як важлива складова частина навчання має свої організаційно-методичні особливості, обгрунтовані та офіційно визначені види. Передбачається два види контролю знань учнів: поточний і підсумковий.

Поточний контроль проводиться регулярно на кожному уроці практичного навчання з метою перевірки рівня підготовленості учня до виконання конкретної роботи, у тому числі самостійної. Форми поточного контролю знань учнів може бути найрізноманітнішими, та перевагу можна віддати:

  •       усне опитування, особливо ефективне на перших уроках предмета, коли учню необхідно оволодіти термінологією предмета, новими поняттями навчатися виражати свою думку на поставлені питання;
  •       письмове опитування, особливо ефективне, коли необхідно оцінити навики учнів до самостійної роботи, до вирішення задач і прикладів. Письмове опитування дає можливість перевірити вміння учнів застосовувати отримані теоретичні завдання на прикладах, пов’язаних з практичною роботою учнів;
  •       можна використовувати як для швидкої перевірки знань, так і для самостійної перевірки учнів своїх знань що може спонукати їх до подальшої праці над питаннями, відповіді на які були хибними;
  •       текстове опитування допомагає дуже швидко перевірити знання учнів, але в такому опитуванні є елементи інтуїції, або просто здогадки, і цей метод може використовуватися лише поряд з іншими методами опитування;
  •       диктант можна успішно використовувати, коли тема пов’язана з визначенням понять, з написанням формул, з одиницями вимірювання. Диктант дає можливість швидко перевірити наполегливість учнів у оволодінні знаннями;
  •       контрольна робота може використовуватися для оцінки результатів вивчення тем і може складатися з теоретичних питань, тестових завдань або задач. Для цього повинні бути розроблені варіанти завдань і чим більше, тим краще;
  •       графічна робота може успішно використовуватися, як для перевірки знань, так і для оцінки підсумкових знань. Для перевірки поточних знань використовуються картки-завдання, виконання яких не вимагає креслярських здібностей, але вимагає доброго розуміння предмету креслення і вміння правильно знайти необхідні дані і грамотно прочитати накреслене.

В училищі існує певний досвід впровадження тестів у навчальний процес:

  •        вдосконалюється якість створених тестів;
  •        здійснюється тестовий самоконтроль учнями;
  •        тестовий контроль - невід’ємна частина роботи учнів і викладачів.

IV.                               ВИСНОВКИ

 

Найголовніше завдання навчального процесу училища – це всебічний розвиток особистості, формування активної життєвої позиції молодої людини, комплекс мотивацій для його подальшого інтенсивного розвитку і всебічного самовираження.

Взаємозв'язок теоретичного і виробничого навчання це засіб, що забезпечує узгодженість навчального процесу, з метою підвищення рівня професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, розвиток їх творчих здібностей.

Справжній сенс людського життя – якомога повніша самореалізація. Завдання майстра виявити здібності людини, виявити їх шляхом виховання віри у власні сили, спроможності реально оцінювати себе.

Ми живемо у складний для суспільства час. Розшарування суспільства на бідних і багатих у тій чи іншій мірі впливає на стосунки між молодими людьми. У молодих людей виникає своє бачення навколишнього і його розуміння. Але попри всі складнощі майстер повинен створити систему навчання та виховання учнів, що ґрунтується на утвердженні свободи особистості, у стійкій потребі світоглядних знань, формуванні моральності, культури, добра, співчуття і милосердя.


ЛІТЕРАТУРА

 

  1.     Лінда Лорд “Шкільна магія” 1994р.
  2.     Зязюн І., А. Сагал Г. М., “Краса педагогічної дії”  К1997р.
  3.     Положення про ступеневу професійно-технічну освіту/ Професійно-технічна освіта №3 К 1999р.
  4.     Олійник М. М. Тест, як інструмент кількісної діагностики рівня знань у сучасних технологіях навчання Донецьк “ДОННУ” 2001р.
  5.     Закон України “Про освіту”
  6.     Професійно-технічна освіта, журнал №3, 4-2000р. №1, 2003р.

1

Майстер виробничого навчання  Сєргєєва Олена Анатоліївна

 

 

doc
Додано
26 квітня 2019
Переглядів
795
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку