Методичні рекомендації на тему: “Виховання читацьких інтересів учнів з використанням інноваційних технологій”

Методичні рекомендації на тему: “Виховання читацьких інтересів учнів з використанням інноваційних технологій”

Головним своїм завданням у роботі з учнями вбачаю формування уважного читача з добре розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

     Мені імпонує думка сучасної дослідниці  А.М.Мартинець, яка, спираючись на класичну модель уроку М. Махмутова та Ю. Бабанського, що включає три етапи, пов’язала її з моделлю уроку в технології програми «Читання та письмо з розвитку критичного мислення». У своїй роботі я теж обираю модель уроку, яка включає три компоненти:

1.              Активізація (очікування, окреслення мети);
2.              Усвідомлення (змістово-пошукова діяльність, адаптивно-перетворювальна діяльність);
3.              Рефлексія (системно-узагальнювальна діяльність).

 На етапі активізації  пильну увагу приділяю мотивації навчання, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати до пошуку.

Я використовую:

- ігрові прийоми (наприклад, перепусткою на урок є слово-код: пропонується назвати імена героїв грецьких міфів, якщо про них говорили на попередньому уроці, або перелічити цінності, які Скрудж вважав головними у житті. Якщо в класі є діти, котрі не можуть швидко зорієнтуватись,  знаходиться безліч бажаючих назвати слово-перепустку для них, що формує почуття взаємодопомоги);

- прийоми «Гронування», «Вільне письмо»;

- проблемні запитання (наприклад, «Коли слабкий стає сильним?»);

- пошук ключових слів у формулюванні теми;

- прийом відновлення порушеної послідовності (як на перевірку знання учнями структури тексту художнього твору, так і на знання фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя); 

- літературні диктанти (як на перевірку знання тексту, так і на уміння логічно мислити);

- розгадування кросвордів;

-відповіді на запитання вікторини (поділений на групи клас, запитання  - підготовка домашнього завдання);

- евристичну бесіду, яка дозволяє перевірити глибину розуміння матеріалу, контролювати процес засвоєння знань і виявлення можливих прогалин.

На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі елементи структури уроку.

Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи: у молодшому підлітковому віці це читання і переказ, проте і тут процес можна пожвавити, використовуючи:

- переказ ланцюжком;

- читання у ролях;

- формулювання запитань літературному герою (письменнику);

- читання з використанням системи позначок «Поміч» (поєднання читання з аналізом прочитаного, учні помічають кожну одиницю прочитаного тексту певним знаком, таким чином структуруючи інформацію);

- переказ від імені…

- читання з передбаченням (головне – щоб текст був незнайомим);

- поділ на пари є вельми ефективним у процесі опрацювання теоретико-літературних понять (гра «в учителя» сприяє глибокому засвоєнню матеріалу);

- поділ на пари/групи  під час заповнення порівняльних таблиць або таблиці «Кутки» (аргументи «за» і «проти»), що формує уміння аргументовано (з опорою на текст) обстоювати  свою думку, знову і знову шукати відповіді у тексті, робити його власним духовним надбанням.

Для старших підлітків є характерним «…сприйняття…літературного  твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом». Це час у розвитку дитини, коли дуже важливо не підмінити аналіз твору «аналізом власних переживань». Тут важливо сфокусувати увагу учня на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:

- «мозковий штурм»;

- «дерево рішень» (постановка проблеми й обговорення можливих рішень, з’ясування можливих позитивних і негативних наслідків);

- розігрування ситуації за ролями (за О.І.Пометун - епізод з літературного твору, в якому представлена поведінка певного персонажа, причому важливі не акторські здібності учасників гри, а здатність зрозуміти проблему з точки зору саме персонажа);

- «обери позицію» (пояснення власного вибору, сприйняття інших точок зору на поставлену проблему, обстоювання або зміна позиції після обговорення);

У період ранньої юності спостерігається дистанційований тип сприйняття, коли учень уже розрізняє власну моральну площину поведінки і певну умовність, створену уявою письменника. Щоб залучити учня до сприйняття морального досвіду людства через літературний твір, щоб допомогти йому зрозуміти причини і наслідки буття, необхідна поглиблена робота з різними видами контексту, зростає значущість пошукової діяльності, дослідження. Тому до описаних вище видів роботи додаються такі:

- зіставлення аргументів (групи учнів презентують дібрану інформацію про бачення проблеми з різних точок зору;

- зіставлення твору з іншими творами (образ лихваря у Бальзака, Пушкіна, Мольєра, Карпенка-Карого);

- зіставлення твору з екранізацією, постановкою на сцені;

Належним чином використовується на уроці і робота з підручником. Результати цієї роботи – опрацювання теоретико-літературних або літературно-критичних матеріалів – знаходять місце у створенні схем або таблиць.

 Обов’язковим є узагальнення, підбиття підсумків кожного етапу уроку.

На етапі  рефлексії  найчастіше пропоную:

- створити сенкан;

-  узагальнити знання за допомогою гронування;

- закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Від сьогодні я…», «Образ… допоміг висловити письменнику думку…»;

- поставити запитання письменнику або герою (варіант – написати листа);

- прийом «Лови помилку» (виправлення фактичних помилок у тексті, при визначенні теоретико-літературних понять та фактів з життя і творчості письменника);

-  «Вільне письмо».

Тож,  використання ІКТ дає мені  можливість формувати мислення учня та розвивати учня – читача.